CC BY
9
шиЁвшБЁигашмагат! ШдЕЁтйгеМЫвйш
■■ИВЯВшвЁВНН
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ1я внутр1шн1х справ
Протир1ччя незавершено! модершзацп як причина
системнонсторичних деформацш у ланц влада - сусптьство
У статт розглядаються причини накопичення кризових явищ у лани/ влада - суспльство втчизняного суспльства як прояв протирЧ модермзацйних процеав.
Ключов'1 слова: незавершена модерн'заця, паразитарний елтний сектор, асинхронне, асиметричне розширене вщ-творення, архаза^я, м'жсекторний розлам.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Противоречия незавершенной модернизации как причина системно-исторических деформаций в звене власть - общество
В статье рассматриваются причины накопления кризисных явлений в звене власть - общество отечественного общества как проявление противоречий модернизационных процессов.
Ключевые слова: незавершенная модернизация, паразитарный элитный сектор, асинхронное, ассиметричное расширенное воспроизводство, архаизация, межсекторный разлом.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Contradictions of unfinished modernization as the causes of system-historical strain in the link power-company
This article discusses the causes of the crisis in the accumulation of power-society link the national society as a manifestation of the contradictions of modernization processes.
Keywords: incomplete modernization, parasitic elite sector, asynchronous, asymmetrical extended reproduction, archaism, intersectoral fault.
Постановка проблеми. Ринкова реформацт вггчизня-них соцвльно-економнних процесс супроводжуеться про-явами численних ¡манентних кризових протирн, серед яких одне з головних мюць належить феномену фундаментального протирнчя влада-сусптьство. Процеси кризового тис-ку на переснного громадянина, його соц^льно-економнне положення захопили не ттьки економны, але й ¡нол суспть-н процеси, перетворивши 'х на систему модифкованого ме-ханвму квазмодерызаци. У зв'язку з цим реформування у будь-яюй сфер¡ життя та дтльност (полггичый, соцвльый, економннм, оргаызафйнм, правовй у сучасному вггчизня-
ному сусп¡льств¡ зв'язано з урахуванням ^eï кризово''' скла-дово' сусп¡льних процес¡в та необхщност ¿х обмеження, а краще - змЫи модел¡ модерызаци.
П¡сля десятирн прискореного розвитку кризових процес¡в i провалу несистемних зусиль держави щодо 'х обмеження та подолання стае зрозумтим, що загроза кризово''' пастки най-т¡сн¡шим чином пов'язана ¡з самою проблемою ефективнос-т¡ державного реформування на засадах вестерызаци чи за-лежност¡ в¡д ¡ншого зовншнього тиску, його деввци в бк в¡д фундаментальних законом¡рностей ефективно'' трансформа-цп економ¡чноï структури укра'нського сусптьства, наявнос-
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 7 (170)/2015 3
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
т! механ!зм!в т!ньового гальмування та арха'''заци цього роз-витку, марг!нал!зац!'' вс!е''' соц!ально-економ!чно''' структури, як! не враховуються державою та не адаптуються оф!ц!йни-ми сусп!льними регуляторами. Сама структура кризових процесс е розгалуженою, диференц!йованою, синергетичною, в н!й передус!м найб!льшу загрозу становлять сектори, що, своею чергою, е активними генераторами вторинних кризових процес!в, зокрема протир!ччя влада-сусп!льство. Сус-п!льство намагаеться адаптуватися до виклик!в ц!ло''' систе-ми трансформац!йних загроз модерн!зац!'', але досягнувши певноУ критично' 'х маси, соц!ум починае вибудовувати систему спротиву. 0п!р його набувае р!зноман!тних макросоц!аль-них дев!антних форм, серед яких чи не найзагрозлив!шими е кризов! - т!ньов!, пов'язан! з масовою дезадаптац!ею, дез!н-теграц!ею, десоц!ал!зац!ею, крим!нал!зац!ею тощо.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблемы. Науко-в! розробки у сфер! пошуку причин системного гальмування сусп!льних реформ, формування ефективно' антикризо-во' пол!тики, причин протир!ч у систем! влада-сусп!льство знайшли в!дображення у роботах таких укра'нських вчених як: 0. Алимов, Ю. Бажал, В. Бесед!н, В. Бодров, В. Бородюк, 3. Варнал!й, 0. Власюк, А. Гальчинський, В. Геець, А. Гриценко, В. Грушко, А. Даниленко, М. Денисенко, М. Дол!шн!й, М. Зрмошенко, Я. Жал!ло, I. Жиляев, В. Кузьменко, I. Лук!нов, Ю. Макогон, I. Малий, Б. Мал!цький, С. Мочерний, В. Н!кола-ев, Б. Панасюк, Ю. Пахомов, Д. Стеченко, А. Сухоруков, В. Со-ловйов, 0. Терещенко, В. Федоренко, А. Ф!л!пенко, Г. Яловий та !н. Проблемам впливу антикризово' пол!тики на процеси цикл!чност! економ!чного розвитку присвячен! роботи за-руб!жних учених: А. Акаева, М. Арт!са, Р. Гр!нберга, А. Гр!н-спена, Л. Кр!н!на, Ф. К!дланда, С. Классенса, П. Кругмана, А. Мед!сона, У. Уайт, М. Шима', В. Полтеровича, Е. Прескота, Дж. Сап!ра, Дж. Ст!гл!ца та Ю. Яковця.
0днак поряд !з наявн!стю вагомих наукових праць, нов! тенденций специф!чн! особливост! та ун!кальн! за природою по-ходження сучасн! кризов! явища, засв!дчили наявн!сть ряду невир!шених проблем теор!'', методолог!' ! практики антикризо-вого регулювання проведення системних сусп!льних реформ модерн!зац!|. Це стосуеться, по-перше, теоретичного обгрун-тування та вибору ефективно' модел! антикризового реформу-вання, !снуе потреба у подальшому 'х системному вивченн!.
Метою статт! е подальше досл!дження особливостей та протир!ч в!тчизняного сусп!льного реформування, форм ак-тив!зац!| громадянського сусп!льства та п!двищення ефек-тивност! д!й держави в умовах кризового стискання.
Виклад основного матер!алу. 1сторичний анал!з широко! низки в!тчизняних сусп!льних реформац!й св!дчить про наяв-н!сть ст!йкого в!дтворення суттевих протилежностей !нтерес!в влади ! широких верств населення у вибор! способ!в, вих!дних засоб!в 1'х проведення. Чергов! спод!вання на вив!льнення по-тужних нац!ональних продуктивних сил, зняття з 1'х розвитку !сторичного прокляття щодо системних жорстких обмежень -лишаються невиправданими, в!дбуваеться лише модиф!кац!я цих протир!ч, зм!на форми протистояння влади та сусп!льства. Пошук причин наявност! законом!рностей на обмеження гли-бини сусп!льних реформац!й обумовлюе необх!дн!сть досл!-дження особливостей 1'х механ!зм!в, в!дтворення в них потуж-но''' системи соц!ально' деградаци.
Модерн!зац!я - це об'ективна цикл!чна система реформа-ц!й, що забезпечують пристосування, п!дпорядкування (у т!й чи !нш!й форм! п!д зовн!шн!м управл!ння) соц!ально-еконо-м!чних орган!зм!в залежних кра'''н до дом!нуючих вплив!в роз-винутих кра'н (останн! триста рок!в - це 3ах!д) з економ!чними насл!дками втрати власно' ! переходу до залежно' цикл!чнос-т! розвитку, що визначаеться дом!нуючим циклом. 3 появою Заходу влада ! сусп!льство незах!дних кра'н опинилися начеб-то у р!зних човнах, що пливуть в одному напрямку, але часто з суттево в!дм!нними ц!лями, формами руху. Незах!дн! кра'ни не могли не в!дчути свое' в!дсталост!, другорядност!, того, що на-прям св!тового розвитку обумовлюеться виключно Заходом, як, одночасно, ! його приваблив!сть, ! створення виток!в но-вих загроз для 1'х традиц!й, ц!нностей !снування. Так, концепц!я прогресу е легитим!зац!ею виключно виклику Заходу та реакцию на його вплив в умовах !нтенсиф!каци св!тових зв'язк!в та перетворення !стор!| людства на всесв!тню. 1нш! кра'ни (поза зах!дних), ! в першу чергу 1'х ел!ти, вже не могли не приймати участь у св!тових процесах на кшталт кваз!зах!дних, не вес-терн!зуватися, не бути 1'х активними нос!ями. Для б!льшос-т! цих кра'н комб!нац!я ринкових вестерн!зованих трансфор-мац!й ! св!дома чи несв!дома втрата (чи незад!ян!сть) власних традиц!й чи !ншого гомеостазного грунту призводить до про-гресуючого в!дставання у екзогенн!й та ендогенн!й конкурен-ц!| з !ншими ел!тами, ще б!льшу залежн!сть в!д б!льш розвину-тих держав, втрату динам!зму, неминучу деградац!ю.
Залежним кра'нам, як! утворюють у сучасних умовах «друге» або «мале» сусп!льство по в!дношенню до пануючого зах!дного, притаманний процес незавершено''' модерн!зац!|. Для не''' е ха-рактерними в!дсутн!сть ч!тких кордон!в м!ж сферами д!яльнос-т!, персон!ф!кац!я в!дносин, недосконал!сть механ!зм!в контролю насилля та дуал!зм норм. 1накше кажучи, трансформац!я «малого» сусп!льства у сучасне е процесом незавершеним [1, с. 15-30]. 0днак одн!ею з найсуттев!ших ознак сусп!льства незавершено' модерн!зац!| е наявн!сть системних протир!ч м!ж И' насл!дками, модерн!зац!ею ел!тного та ординарного сектор!в сусп!льно1 орган!зац!|, владою та сусп!льством.
Так, процес модерн!зац!'' економ!ки залежних кра'н пов'язаний з проблемою асинхронного розширеного в!д-творення елемент!в, що утворюють соц!ально-економ!ч-ну структуру цих кра'н, ! у зв'язку з цим - утворенням у н!й структурних розрив!в - «порожнеч» на тому м!сц!, де повинна !снувати !зоморфна структура, необх!дна для забезпечення збалансованого розвитку сусп!льства.
На в!дм!ну в!д розвинених кра'н, де структурн! розриви мають внутр!шньосекторний характер, а в соц!ально-еко-ном!чн!й структур! присутн! вс! необх!дн! для синхронного !зоморфного розвитку елементи, у залежних кра'нах, що мо-дерн!зуються, до яких належать кра'ни селянсько', общинно1 цив!л!зац!| (у тому числ! Укра'на), в!дсутн!й ряд блок!в соц!-ально-економ!чно1 структури, необх!дних для нормального збалансованого розвитку. Це обумовлено самим характером розвитку залежного сусп!льства, способом модерн!зац!| цих кра'н, яка повинна виконати функц!ю п!дтягування р!вня сусп!льних в!дносин до зм!ни цикл!чних етап!в модерн!зац!| у розвинених кра'нах. При цьому виникае соц!ально-техно-лог!чний розрив у сусп!льн!й систем!, сутн!сть якого виявля-еться в т!м, що перериваеться процес поступового розви-
4 Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 7 (170)/2015
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ C04ACHOÏ EKOHOMIKÈ
тку aвтoxтoннoï cycпiльнoï cтpyктypи, й y мму цю ctpy^ypy вмoнтoвyютьcя cтвopенi пoзa нею cycпiльнo-теxнoлoгiчнi блoки. Пpoцеc вiдтвopення y зaлежниx ^a^ax втpaчae xa-paктеpнy для poзвинyтиx ^afa нa вcix етaпax pyxy безпе-pеpвнicть тa cтae вiднинi мoжливим лише в yмoвax oбмiнy чacтини ïx пpoдyктy нa cycпiльнi зacoби з poзвинyтиx кpaïн.
Taким чинoм, oдним iз бaзoвиx aтpибyтiв екoнoмiчнoí cтpyктypи зaлежниx ^¿'н е вiдcyтнicть в ый pядy блoкiв, не-oбxiдниx для cинxpoннoгo poзвиткy, a звдои i пoтpебa в пе-pioдичнiй мoдеpнiзaцií'. Kpитичнa мaca гocпoдapcькиx блoкiв, неoбxiдниx для cинxpoннoгo poзвиткy, визнaчaeтьcя нaявнic-тю тaкoí' cитyaцií', гали вci елементи coцiaльнo-екoнoмiчнoí' cтpyктypи функцюнують тa пiдтpимyють пpoцеc poзшиpенo-ro вiдтвopення, не мaючи пoтpеби y тдфимц pеcypcaми, щй нaдxoдять дo cиcтеми центpaлiзoвaнoгo безеквiвaлентнoгo пеpеpoзпoдiлy. Ta^ кpитичнy мacy гocпoдapcькиx блoкiв C.B. Oнищyк тa M.B. Бiлoycенкo нaзивaють цiлicнoю iндycтpiaль-нoю cтpyктypoю (ÖIC] [2, c. 95]. Ocoбливo велике знaчення в yмoвax ÖIC мae iнфpacтpyктypa. Якщo зa oбcягaми виpoбни-цтвa вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy нa душу нacелення зa-лежнi кpaï'ни вiдcтaють вiд poзвинyтиx y деcятки paзiв, тo i^o-дo piвня iнфpacтpyктypнoí' щiльнocтi - y co™i тa тиcячi paзiв.
Якщo y poзвинyтиx ^a^ax зa нaявнocтi ÖIC cтpyктypнi poзpиви виникaють тiльки вcеpединi екoнoмiчниx блoкiв, тй y зaлежниx ^a^ax вoни мaють мiжблoкoвий xapaктеp, щй пpизвoдить дo глибoкoí' дефopмaцií' вcьoгo вiдтвopювaльнo-ro меxaнiзмy. Biдcyтнicть y coцiaльнo-екoнoмiчнiй cтpyктypi зaлежниx ^arn pядy неoбxiдниx гocпoдapcькиx блoкiв пpи-звoдить дo piзкoгo зниження ефективнocтi фyнкцioнyвaння cyciднix блoкiв, немoжливocтi зд^н^^ти вiдтвopення без шиpoкoгo викopиcтaння центpaлiзoвaнoгo пoзaвapтicнoгo пеpеpoзпoдiлy нa ïx кopиcть cycпiльниx pеcypciв, якi вилyчa-ютьcя з iншиx cектopiв екoнoмiчнoï cтpyктypи cycпiльcтвa.
Moдеpнiзaцiя вiтчизнянoгo coцiaльнo-екoнoмiчнoгo пpo-cтopy фopмye йoгo y мoзaï'чнy бiпoляpнy cтpyктypy, де нaвкo-лo невеликoï кiлькocтi aдмiнicтpaтивнo-екoнoмiчниx центpiв веcтеpнiзoвaнoгo пpoгpеcy фyнкцioнye екcпoляpнa бiльшicть opдинapнoгo cеpедoвищa, яке зa piвнем мoдеpнiзaцií' cyrre-вo вiдcтae вiд poзвиткy мoдеpнoвиx центpiв. Динaмiкa мoдеp-нiзaцií' в пoлюcax бiпoляpнoí' cтpyктypи вiдpiзняeтьcя не лише cвoïми piвнями, aле й ocoбливicтю aциклiчнocтi, acинxpoннoc-Ú acиметpичнocтi i нaвiть pевеpcнo-apxaí'чним xapaктеpoм пo вiднoшенню як дo зaxiдниx зpaзкiв, тaк i дo Ы|±ю''' cтopoни бiпoляpнoï cтpyктypи. Oпoзицiя центp-пеpифеpiя вдозняеть-cя cyттeвoю мoдифiкaцieю, pевiзioнiзмoм пpиcтocyвaння пiд aктyaльнicть iнтеpеciв ™x чи iншиx пpoшapкiв cеpедoвищa cyб'eктiв мoдеpнiзaцií', y зв'язку з чим ocтaння нaбyвae в ц^-му для зaлежниx ^¿'н xapaктеp квaзiмoдеpнiзaцiï.
Apxaïзaцiя [3, c. 126-130] (icтopичне пoвеpнення], яке мae cyттeве знaчення для poзyмiння нacлiдкiв мoдеpнiзaцiï, - це пpoцеc poзвиткy y зaлежниx, некaпiтaлicтичниx ^aï-нax пiд впливoм мoдеpнiзaцiйнoгo тиcкy poзвинyтиx кpaïн -яви1^ cвoepiднoí' цивiлiзaцiйнoí' cyбдyкцiï не сттьки влacне мoдеpнiзaцiйниx пopядкiв, тльки тaкиx пcевдoмoдеpнiзa-цiйниx cycпiльниx apxaïчниx пеpетвopениx yклaдниx фopм, з якими ц зaлежнi пеpифеpiйнi кpaïни y дoмoдеpнiзaцiйний пеpioд не cтикaлиcя чи cтикaлиcя лише в oбмеженoмy o6-cязi. У циx кpaïнax пpoцеc мoдеpнiзaцiï е джеpелoм yтвo-
pення величезнoгo oбcягy пеpетвopениx (тiньoвиx] екoнo-мiчниx фopм.
Гoлoвнi й нaйнебезпечнiшi пpoяви apxaí^a^'í coцiaльнo-екoнoмiчниx CTpy^yp виявляютьcя y cфеpi yпpaвлiння як деpжaвнoгo (мiждеpжaвнoгo, нaдкpaí'нoвoгo], тaк i недеp-жaвнoгo, y знaчнoмy зaгaльнoмy зниженнi йoгo piвня пpo-феcioнaлiзмy, poзпoвcюдження кpимiнaльнoï тa нaпiвкpи-мiнaльнoï iдеoлoгiï, aнтипaтpioтичниx ycтaнoвoк, здиpництвa, xaбapництвa, пocилення в ньoмy aвтopитapниx, клaнoвиx, aдмiнicтpaтивниx, cилoвиx метoдiв кеpiвництвa, втpaтi, знят-тя чи cyттeвoгo зниження aдеквaтнoгo pеaлiям coцiaльнo-екoнoмiчниx пpoцеciв piвня aдмiнicтpaтивнoгo кoнтpoлю нaд бaгaтьмa видaми екoнoмiчниx явищ [4, c. 2].
Apxaí^a^erci - тiньoвoю дегpaдaцieю aдмiнicтpaтивнoí' дiяль-нocтi - пoяcнюeтьcя й iнший бoлicний для oфiцiйнoï' coцiaль-нo-екoнoмiчнoí' cтpyктypи cycпiльcтвa пpoцеc децентpaлiзaцií' aдмiнicтpaтивниx фyнкцiй, poзмивaння aбcoлютнoï' мoнoпo-лГ'' деpжaви нa лептимне нacилля - cтвopення aльтеpнaтив-ниx деpжaвi центpiв влaди, нacaмпеpед y виглядi opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi, недеpжaвниx вiйcькoвиx yгpyпoвaнь [5, c. 26-31].
^гапичення тpендiв незaвеpшенoï мoдеpнiзaцií' чи apxaï-зaцií' poзпoдiляютьcя y бiпoляpнiй CTpy^ypi нacтyпним чинoм: в елiтниx aдмiнicтpaтивнo-екoнoмiчниx cтpyктypax нaкoпи-чyютьcя гiбpидизoвaнi мoдеpнiзaцiйнi тенденцií', витoки якиx в знaчнiй мipi нiвелюють, пpигнiчyють cиcтемнi тpaдицiйнi цiннocтi вiтчизнянoгo cycпiльcтвa, вiдpивaютьcя вщ ниx. Ha-впaки, opдинapне cеpедoвище е ïx пpиpoдним aкyмyлятopoм тa cxoвищем, вiдтвopювaчем зaxиcнoï нapoднo-тpaдицiйнoï pеaкци нa девiaцiйнi пpoцеcи в елiтнiй cиcтемi щoдo квaзiмo-деpнiзaцiйниx тpендiв.
Cтaн coцiaльнo-екoнoмiчнoï cтpyктypи, пpи ягаму вiдcyт-нicть бyдь-якoгo блoкy, неoбxiднoгo для cтpyктypнoгo poзви-тку, пpизвoдить дo немoжливocтi для cyciднix блoкiв фyнкцio-нyвaти без пеpмaнентнoгo центpaлiзoвaнoгo пoзaвapтicнoгo пеpеpoзпoдiлy нa ïx кopиcть cycпiльниx pеcypciв, щo вилyчa-ютьcя з iншиx блoкiв acинxpoннo-acиметpичнoï мoдеpнiзaци oкpемиx cегментiв, мae нaзвy cтpyктypнoгo poзлoмy. Ocтaн-нiй е якicнo нoвим явищем, яке мae cyттeвi вiдмiннocтi зa нa-cлiдкaми для poзвиткy тiнiзaцiйниx пpoцеciв вiд cтpyктypнoгo poзpивy, щo пpитaмaнний poзвинyтим, дoмiнyючим кpaïнaм.
Kлючoвa poль деpжcектopa в екoнoмiцi зaлежниx кpaïн визнaчaeтьcя в^ут^ст^! тут цiлicнoï iндycтpiaльнoí' cтpyк-тypи, в межax якoï тiльки й мoжливе фyнкцioнyвaння екoнo-мiчнoï ^стеми нa бaзi пpивaтнoï влacнocтi тa зaxiднoï мoделi pинкoвoгo poзвиткy. B^cy™^^ pядy неoбxiдниx для cинx-poннoгo poзвиткy гocпoдapcькиx блoкiв i нaявнicть пoтpеби в ïx нaгaльнoмy фopмyвaннi пеpетвopюe пpoцеc мoбiлiзaцiï нaкoпичениx деpжaвoю pеcypciв (як cвoí'x, тaк i зaлyчениx) i cпpямyвaння ïx нa poзшиpене вiдтвopення y виглядi Ывести-цiй, пpямиx деpжaвниx дoтaцiй чи непpямиx cyбcидiй y виpi-отальний фaктop екoнoмiчнoгo poзвиткy.
У зв'язку з цим ефективнють дiй деpжaви, вcieí' cиcтеми деpжaвнo-влaднoгo меxaнiзмy, ступЫь екoнoмiчнoï безпе-ки í"í yпpaвлiння нaбyвae пpинципoвoгo знaчення. Пoeднaння глибoкoï' кpизи деpжaвнoгo yпpaвлiння, йoгo тiнiзaцií' тa кpи-мiнaлiзaцïí зi cтpyктypним poзлoмoм - cyттeвими oбcягaми yчacтi деpжaви y пеpеpoзпoдiльчиx пpoцеcax - oбyмoвлю-ють мacштaбнi piвнi тiнiзaцïí.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 7 (170)/2015 5
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
Taким чинoм, мiжcектopний poзлaм paзoм з Ышими пpoти-piччями незaвеpшенoï мoдеpнiзaцiï, нaпpиклaд, «гiбpидизaцi-ею» влaди, пpизвoдить дo виникнення пoтyжнoï тiнiзaцiï ега-нoмiчниx пpoцеciв, зoкpемa явищ бюpoкpaтизaцiï, poзвиткy кopyпцiï, фyнкцioнyвaння елiтнoï екoнoмiки [3, c. 15Q-167].
Eлiтнa екoнoмiкa - це cинеpгетичнa фopмa yтвopення тa poзшиpення cтpyктypнoгo poзлaмy, щo пoклaдене нa пщ-cилення пoтoкy гiбpидизaцiï (cинкpетизмy] влaди i бiзне-cy. Дocлiдження кoнкpетнoï coцiaльнo-екoнoмiчнoï фopми елiтнoгo cектopa зaлежить вiд вiдпoвiдниx функцм icтopич-нoгo етaпy poзвиткy вае' екoнoмiчнoï cтpyктypи cycпiльcтвa, в якиx вiдбyвaeтьcя мoдифiкaцiя цieï фopми.
Eлiтнa cycпiльнa cтpyктypa - це cиcтемa вiднocин гocпoдa-pювaння для oбмеженoгo кoлa ocí6, зaбезпечениx oлiгapxiч-ними, пoлiтичними вiднocинaми, кopyпцiйними тa poдинни-ми зв'язкaми з вищими щaблями aдмiнicтpaтивнoï тa cyдoвoï влaди, пpaвooxopoнниx opгaнiв, вiдcyтнicтю екoнoмiчнoï, пo-лiтичнoï кoнкypенцiï y пoeднaннi з неoбмеженим дocтyпoм дй нaцioнaльниx pеcypciв кpaïни. Фopмa icнyвaння елiтнoгo гек-TOpa opгaнiчнo нaбyвae oзнaк opгaнiзoвaниx фopм девiaцiй-нoï дiяльнocтi, y тому чи^ злoчиннoï - aльтеpнaтивниx тiньo-виx центpiв влaди, paзoм iз тiньoвим cилoвим зaбезпеченням. Eлiтнa CTpy^pa - це зaкpитa cфеpa cycпiльcтвa тa нapoднoгo гocпoдapcтвa, щo мoнoпoлiзoвaнa oлiгapxiчними cтpyктypaми, якi мaють нa метi oтpимaння нaдвиcoкиx дoxoдiв зa дoпoмo-гoю викopиcтaння знaчнoю мipoю cпекyлятивнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy [6, c. 1Q]. Icнyючa як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa елiтнa екoнoмiкa yтвopюe вiдпoвiднo дo ^oix пoтpеб i тiньoвy пoлiтич-ну, coцiaльнo-екoнoмiчнy iнфpacтpyктypy, |щэ зyмoвлюe тiньo-вий pежим фyнкцioнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Гoлoвним видoм мoнoпoлiï, якa е cиcтемoyтвopюючим aтpибyтoм для фyнкцioнyвaння пapaзитapнoгo елiтнoгo мк-тopa, виcтyпae мoнoпoлiя нa екcплyaтaцiю aдмiнicтpaтивнoгo pеcypcy opгaнiв деpжaвнoï влaди нa cвoю кopиcть.
Icнyвaння елiтнoï екoнoмiки зa межaми впливу, pегyлю-вaння тa кoнтpoлю деpжaвнoï влaди, зaмicть цьoгo зpoщення iï з влaдoю, виведення з-пiд кoнтpoлю cycпiльcтвa пеpетвo-pюe iï нa нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoï тiньoвoï дiяльнocтi - нa ocнoвний двигун, кaтaлiзaтop пoшиpення тiнiзaцiï ега-нoмiчнoгo життя чеpез пеpеклaдaння фicкaльнoгo тягapя нa плечi opдинapнoï екoнoмiки.
Taким чинoм, пpoцеc мoдеpнiзaцiï, cтpyктypa coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзлaмy poзpивae вiтчизняний cycпiльний пpo-CTip нa двi acиметpичнi ocнoвнi чacтини, якi мaють пpинципoвy вiдмiннicть в iï цiляx, cпocoбax тa нacлiдкax: нa влaднo-елiт-ний тa opдинapний cектopи. Пеpший виcтyпae як aктивнa (пэ-меopезнa] cтopoнa тpaнcляцiï мoдеpнiзaцiйниx тенденцiй, якi мoдифiкyютьcя i aдaптyютьcя дo кoлa aктyaльниx iнтеpеciв пpaвлячoï елiти (чacтo пiд бiльш-менш пoмiтним тиcкoм зo-внiшньoгo yпpaвлiння]. Opдинapнo-cycпiльний cектop пpе-зентуе apxaïзoвaнy, acиметpичнy, aциклiчнy, нефopмaльнy cтopoнy cycпiльнoï opгaнiзaцiï пpи oб'eктивнoмy пpaгненнi дo aктивiзaцiï пpинципiв збеpеження, гoмеocтaзy cиcтеми frpa-дицiй, кyльтypнoï cпaдщини, cиcтеми цiннocтей). Це i oбyмoв-люе зaкoнoмipнocтi cтiйкиx пpoтиpiч мiж влaдoю тa cym^-cтвoм пpи пpoведеннi pефopм: icтopичнo вyзькi, дефopмaцiйнi yмoви pефopмyвaння з фaтaльнicтю пoвтopюють cтapi вa-ди ïx пpoтиpiч: acинxpoннo-acиметpичнi вижды зacoби pе-
фopм пo вiднoшенню дo елiти тa opдинapниx юл, пoгipшення пoлoження шиpoкиx веpcтв, пoклaдaння тягapя змiн нa пле-чi нapoдy. Пpи цьoмy цi ocтaннi пpиpoднo-iмaнентнi мaють зaxиcнo-кoнcеpвaтивнy cтpaтегiю pеaкцiï нa нacлiдки квaзi-мoдеpнiзaцiï, викopиcтoвyючи пpи цьoмy тpaдицiйнi (нефop-мaльнi, тiньoвi] фopми opгaнiзaцiï oпopy [3, c. 64-7Q].
Kлacичним icтopичним пpиклaдoм, виcxiдним фyндaментoм нacтyпниx пpoтиpiч мж влaдoю тa cycпiльcтвoм пpи пpoведеннi мoдеpнiзaцiï Pyci (зaдoвгo дo cyчacниx фopм веcтеpнiзaцiï] був cпociб тaк звaнoгo «xpещення Pyci», кoли, мaбyть, з тaкoю лoю впеpше pеcypc дyxoвнoгo oнoвлення, пiднеcення пеpетвo-pивcя, здебiльшoгo, нa pеcypc пocилення пapaзитapнoï влaди. Чи не мме в тi чacи зaклaдaлacя пpинципoвa пoдвiйнicть, ли-цемipcтвo вiднocин влaди i нapoдy, яке icтopичнo poзшиpенo вiдтвopюeтьcя? Bлaдa cтoялa бiля вiвтapiв i мpiялa пpo cтвo-pення центpaлiзoвaнoï деpжaви eдинoвлaддя - мaйбyтньoï iм-пеpiï, для втiлення пpaгнення дo якoï кoнцепцiя нacильницькoгo введення xpиcтиянcтвa iдеaльнo пiдxoдилa зaмicть ганцеп-цп' язичеcтвa. Hapoд же нaмaгaвcя вciлякo збеpiгaти генетич-ну coцiaльнy cпaдкoвicть y виглядi звеpнення дo язичницькиx тpaдицiй. Caме з ™x пip вiтчизняне cycпiльcтвo зaлишaeтьcя цивiлiзaцiйнo внyтpiшньo poз'eднaним: з oднoгo 6o^, oфiцiй-нa кyльтypa, кyльтypa aдмiнicтpaтивнo-влaднoï елiти, з iншoгo - нapoднa, пеpевaжнo cвяткoвo-пoбyтoвa [7, c. 29-39].
Уступы етaпи icтopiï мoдеpнiзaцiйниx pyxiв, пpoтиpiччя якиx cинеpгетичнo пiдcиленi пеpш зa вcе y cклaдi iмпеpiй, cвiдчaть пpo пoглиблення вiдмiченoгo пpoтиpiччя (pефop-ми Петpa, Kaтеpини, Cтoлипiнa, paдянcькi, пocтpaдянcькi pефopми тoщo]. Ocoбливo глибoкi пpoтиpiччя мiж влaдoю i нapoдoм визpiли y тaк звaний coцiaлicтичний пеpioд, зa pa-дян^^'' iмпеpiï, кoли були винищенi ц^ пoкoлiння тa coцi-aльнi пpoшapки нacелення як нociïв нapoдниx тpaдицiй, ви-нищyвaлacь нaцioнaльнa пaм'ять тa кyльтypa.
Пocтpaдянcький пеpioд теж пеpенacичений iнеpцieю iм-пеpcькиx i неoiмпеpcькиx пpoтиpiч, щo фopмyють величез-ний oбcяг coцiaльнoï дегpaдaцiï, зyбoжiння, тiнiзaцiï тa кpимi-нaлiзaцiï cycпiльcтвa.
Уcyнення фyндaментaльнoгo пpoтиpiччя мiж влaдoю тa cycпiльcтвoм в Укpaïнi, мiнiмiзaцiï poзpивy мiж aдеквaтнo-ге-нетичними пpинципaми poзвиткy cycпiльcтвa i квaзiмoдеp-нiзoвaними, квaзiвеcтеpнiзoвaними нaxилaми pефopмaцiï з бoкy пapaзитapнoï елiти, пoтpебye нaпpyженoï цiлеcпpямoвa-нoï cиcтемнoï poбoти, ocнoвним iï нaпpямoм щoдo ефективнoi мoдеpнiзaцiï влaди е кyльтивyвaння генетичнo aдеквaтнoï вi-тчизнянoмy cycпiльcтвy coбopнoï фopми opгaнiзaцiï, функцю-нyвaння ефективнoгo елiтнoгo cектopy [3, c. 264-279].
Ta^ pеaлiзaцiя пpинципiв coбopнocтi y pефopмyвaннi yкpa-ïнcькoгo cycпiльcтвa як aдеквaтнoï йoгo генетичнoмy кopiн-ню фopми opгaнiзaцiï деpжaвнoï влaди, зoкpемa з ypaxyвaн-ням дocвiдy iншиx кpaïн cелянcькoï цивiлiзaцiï, мae величезне знaчення для зaгaльнoгo пiдвищення ефективнocтi деpжaви, детiнiзaцiï екoнoмiчнoï cтpyктypи зa paxyнoк oбмеження пa-paзитизмy елiтнoгo cектopa, зниження бюpoкpaтичнoгo нa-вaнтaження нa cиcтемy деpжaвнoгo yпpaвлiння, фopмyвaння тa pеaлiзaцiï cиcтемниx дiй щoдo oбмеження пpoявy згyбниx пpoтиpiч тpaнcфopмaцiï, зoкpемa мiж влaдoю тa cycпiльcтвoм.
Haявнicть piзкoгo пpoтиpiччя cтocoвнo неoбxiднocтi зaбез-печення ефективнoï деpжaви, якicнoгo пpopивy, пеpелoмy y
б Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа'|'ы № 7 (170)/2015
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО'' ЕКОНОМ1КИ
функцюнуваны державно-адмУстративного корпусу суспть-ства ставлять перед сусптьством надзвичайноУ ваги загаль-нонацюнальне завдання - найcкорiшого формування новоУ, патрiотично вщданоУ cycпiльно ефективноУ eëi™. Виховання ефективноУ елiти - комплексна, надзвичайного значення, ваги та рангу проблема нацюнально'У безпеки, яка потребуе свого нагального розв'язання. Сучасне духовне пiднеcення суспть-ства в умовах нацюнально-визвольно'У боротьби, формування трендiв щодо обмеження олiгархiчних, корупцмних наванта-жень на cycпiльcтво як адекватних внутршых форм соборност1 створюе для цього необхiднi передумови.
Висновки
Залежним краУнам, якi утворюють у сучасних умовах «друге» або «мале» cycпiльcтво по вiдношенню до пануючоУ за-хщно'У, притаманний процес незавершеноУ модернiзацiï. Для неУ е характерними вiдcyтнicть чiтких кордонiв мiж сферами дiяльноcтi, перcонiфiкацiя вщносин, недоcконалicть ме-ханiзмiв контролю насилля та дyалiзм норм. 1накше кажучи, транcформацiя «малого» cycпiльcтва в сучасне е процесом незавершеним. 0днieю з найсуттевших ознак cycпiльcтва незавершеноУ модерызаци е наявнicть системних проти-рiч мiж iï наcлiдками, модернiзацieю елiтного та ординарного cекторiв cycпiльноï оргаызаци, владою та cycпiльcтвом.
Модернiзацiя вггчизняного cоцiально-економiчного простору формуе його у мозаУчну бiполярнy структуру, де навко-ло невеликоУ кiлькоcтi адмiнicтративно-економiчних центрiв веcтернiзованого прогресу фyнкцiонye експолярна бть-шicть ординарного середовища, яке за рiвнем модерызаци суттево вщстае вiд розвитку модернових центрiв.
Накопичення трендiв незавершеноУ модернiзацiï чи арха-Узацп розподiляютьcя у бiполярнiй cтрyктyрi таким чином: в елiтних адмiнicтративно-економiчних структурах накопичу-ються гiбридизованi модерызацмы тенденци, витоки яких у значнм мiрi нiвелюють, пригнiчyють cиcтемнi традицмы цЫ-ноcтi вiтчизняного cycпiльcтва, вщриваються вiд них. Навпа-
ки, ординарне середовище е Ух природним акумулятором та сховищем, вщтворювачем захисноУ народно-традицмноУ реакци на девiацiйнi процеси в елiтнiй cиcтемi щодо квазiмо-дерызацмних трендiв.
Реалiзацiя принципiв cоборноcтi у реформуванн украУн-ського cycпiльcтва як адекватноУ його генетичному корЫ-ню форми оргаызаци державноУ влади, зокрема з урахуван-ням доcвiдy ¡нших краУн селянськоУ цивiлiзацiï, мае величезне значення для загального пщвищення ефективнос^ держави, детiнiзацiï економiчноï структури за рахунок обмеження паразитизму елiтного сектора, зниження бюрократичного на-вантаження на систему державного yправлiння, формування та реалiзацiï системних дiй щодо обмеження прояву згубних протирiч трансформаций зокрема мiж владою та сусптьством.
Список використаних джерел
1. Олейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А.Н. Олейник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
2. Онищук С.В. Исторические типы общественного всепроизвод-ства: политэкономия мирового исторического процесса / С.В. Онищук, М.В. Белоусенко. - 2-е изд. - Донецк: РИА Дон ГТУ, 1999. - 152 с.
3. Предборський В.А. Теор1я т1ньовоУ економ1ки в умовах транс-формац1йних процес1в: [моногр.] / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
4. Армия погибших от фальсификата // Потребитель. - 2004 (30 янв.). - С. 2.
5. Предборський В.А. Розвиток т1ньового ринку торпвл1 людьми як наслщок процес1в архаУзацп соц1ально-економ1чноУ структури / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраУн1: зб. наук. пр. Науково-дослщного економ1чного ¡н-ту М1н-ва економ1ки УкраУни. - К., 2010. - Вип. 9. - С. 26-31.
6. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
7. Сарбучев М. Крещение Руси - благословение или проклятие? / Михаил Сарбучев. - М.: Яуза-пресс, 2013. - 256 с.
УДК 141.7:001.18
B.S. ШЕДЯКОВ,
к.е.н., доктор соцюл. наук, професор, Державний ун'юерситет телекомункацм
Використання процеЫв обмшу як чинника стратепчного управлшня: зростання д1апазону можливостей п1д час розвитку постсучасних тенденцш
Викладаються результат досл\дження сусп'юьних трансформаций процесв обм'ту як неодм'тноï складово1 частини в 'дтворення. Акцентуються риси i механ/зми, що дозволяють його використання для вир0ення завдань управлння стратепчного рвня.
Ключов! слова: обмн, мнова варлсть, стратепчне управлiння.
В.Е. ШЕДЯКОВ,
к.э.н., доктор социол. наук, профессор, Государственный университет телекоммуникаций
Использование процессов обмена как фактора стратегического управления: рост диапазона возможностей во время развития постсовременных тенденций
Излагаются результаты исследования общественных трансформаций процессов обмена как непременной составляющей воспроизводства. Акцентируются черты и механизмы, позволяющие его использование для решения задач управления стратегического уровня.
© В.е. ШЕДЯКОВ, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (170)/2015 7
