CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (34), 2022
УДК 343.82
Костянтин Марисюк
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти
ОЯСГО: 0000-0002-7483-3836
Свiтлана Сорока
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка", кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и
ОЯСГО: 0000-0002-3351-4531
ЩЕ РАЗ ПРО ТЯЖКУ ОБРАЗУ ЯК ОБСТАВИНУ, ЩО МОЖЕ ОБУМОВИТИ ВИНИКНЕННЯ СТАНУ СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ
http://doi.org/10.23939/law2022.34.167
© Марисюк К., Сорока С., 2022
Проаналiзовано тяжку образу як обставину, що може обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання.
На нашу думку, правильно виршуеться питання, що саме потрiбно вважати тяжкою образою, тими науковцями, як вважають за необхщне визначальне значення нада-вати саме суб'ективним факторам. Адже в одних випадках у одшет людини протиправна чи аморальна поведшка шшот особи може викликати стан сильного душевного хвилювання, а в шшот така сама поведшка обумовить лише просте емоцшне збудження - все залежить тшьки вщ шдивщуальних особливостей конкретнот особи. Iнодi слова можуть вимовлятися ввiчливим тоном, проте в них може вкладатися особливий образливий змiст, який зрозумший лише тiй людинi, якш цi слова адресованi. Якщо в таких випадках пщ час виршення питання про тяжкiсть образи брати до уваги об'ективш критерн, то необхiдно буде зробити висновок, що образа не була тяжкою. Проте, як видаеться, та-ке ршення не буде враховувати суб'ективного сприйняття такот поведшки, що буде абсолютно неправильним.
Зроблено висновок, що встановити об'ективний критерш визначення того, чи е образа тяжкою, чи ш, неможливо, адже встановлення такого критерто буде заперечувати i нiвелювати в окремих випадках шдивщувальш особливостi сприйняття образи конкретною особою, окремi науковщ пропонують замiнити термiн "тяжка образа" на "образа". Треба погодитися, що це поняття цшком може бути замшене на шше бiльш широке за свотм обсягом, яке буде охоплювати поняття "тяжка образа", а також iншi прояви поведшки, як виходять за меж1 загальноприйнятого спшкування в суспiльствi -"протиправна чи аморальна поведшка".
Ключовi слова: сильне душевне хвилювання, образа, кримшальна вщповщаль-
нiсть, права, обов'язки.
Постановка проблеми. У в^чизняному кримiнальному правi протягом тривалого часу зако-нодавець надае кримiнально-правове значения рiзним емоцшним станам особи, якi впливають на !! здатнiсть усвiдомлювати сво! дiяння та (або) керувати ними. Це кримшально-правове значення зде-бiльшого проявляеться в тому, що емоцiйнi стани, яю зменшують здатнiсть особи усвщомлювати сво! дiяння та (або) керувати ними, враховуються як обставина, що пом'якшуе кримiнальну вщпо-вiдальнiсть особи, як на рiвнi И диференщацп, так i на рiвнi И вдивщуашзацн. В КК Укра!ни 2001 р. для позначення окремих з таких сташв використовуеться поняття "стан сильного душевного хвилювання". Про стан сильного душевного хвилювання вказуеться в ч. 4 ст. 36, ч. 3 ст. 39, п. 7 ст. 66, ст. 116, ст. 123 КК Укра!ни. Не зважаючи на те, що вказане поняття застосовуеться в кримшально-му законодавствi вже понад сто роюв, з'ясування його психолопчного змюту, а також дослщження обставин, за яких емоцшш стани, що позначаються цим поняттям, мають кримiнально-правове значення, було i продовжуе бути предметом наукових дискусш.
Обрана проблематика мае безпосередньо i практичне значення. Адже, на жаль, на сьогодш в Укра!ш щорiчно збiльшуеться кiлькiсть ошб iз психiчними аномалiями, якi зумовлюють рiзну девiантну поведiнку особи. Окремi з таких психiчних аномалiй призводять до виникнення стану сильного душевного хвилювання як особливого стану психши, з яким законодавець безпосередньо пов'язуе низку кримшально-правових наслщюв. Треба вщзначити також i той факт, що незважаючи на невелику питому вагу злочитв, яю вчиняються в сташ сильного душевного хвилювання, в структурi зло^ншси, у судовiй практицi виникае чимало спiрних ситуацiй, яю по^зному вирiшуютъся судами.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання сильного душевного хвилювання, а також кри-мшально-правового значення останнього слугували предметом наукових розвiдок втизняних науковцiв, таких як А. Байлов, В. Борисов, В. Бурдш, В. Сташис та ш.
Не зважаючи на значну кiлькiсть публiкацiй, присвячених проблемам сильного душевного хвилювання загалом, а також обставин, яю можуть викликати згаданий стан зокрема, значна юль-юсть питань i доа залишаються спiриими та не знаходять одностайиостi у колах науковцiв та практиюв.
Мета статтi. Усвiдомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статтi неможливо розкрити всi питання, пов'язаш з усiма пiдходами до настшьки широко! та багатогранно! теми, ми звернемо увагу лише на найбшьш значимi та цiкавi, на нашу думку, питання, та й то лише у частиш базових положень, залишивши все iнше для подальших наукових розвiдок.
Виклад основного матерiалу. Однiею з обставин, що, на думку законодавця, можуть обумо-вити виникнення стану сильного душевного хвилювання, коли такий стан буде визнаватися озна-кою суб'ективно! сторони складiв кримшальних правопорушень, що передбаченi в ст. 116 та ст. 123 КК Укра!ни, названо тяжку образу з боку потерпшого. Розумшня цього поняття також викликае рiзнi дискусi!' в науковш лiтературi. Так, насамперед, сшр виникае про критерi!' вiднесення образи до тяжко!. З цього приводу можна видшити такi точки зору:
1. Пщ час вирiшення питання про тяжюсть образи до уваги треба брати лише об'ективну !! тяжкiсть. Вирiшувати це необхiдно з урахуванням загальноприйнятих норм моралi в певному сус-пiльствi.
2. Виршуючи питання про тяжкiсть образи, до уваги треба брати як !! об'ективну тяжюсть, так i суб'ективне сприйняття !! винним. Щоправда, в таких випадках однi вченi надають бiльшу увагу об'ективним ознакам тяжкосп образи, iншi - !! суб'ективному сприйняттю винним.
3. Окремi науковщ пропонують у виршенш питання про тяжкють образи до уваги брати лише 11 суб'ективне сприйняття винним. За цього виршувати це питання вони пропонують з урахуванням iндивiдуальних особливостей кожно! конкретно! особи.
Так, в одному з перших Науково-практичних коментарiв КК УРСР вказувалося, що суд повинен виршувати питання про тяжкють образи, виходячи не з шдивщуальних характеристик кожно! особи, а керуючись за цього певними об'ективними критерiями, наприклад "соцiалiстичною право-свщомютю" [1, с. 247]. Згодом у науковш лiтературi почали звертати увагу на той факт, що сприйняття образи е дуже iндивiдуальним, а отже, виршувати питання про тяжкють образи, не беручи до уваги суб'ективне сприйняття !! винним, неправильно [2, с. 92; 3, с. 61, 62]. Така ж позищя почала простежуватися i в судовш практицi [4, с. 83; 5, с. 93]. Проте визнаючи необхщнють врахування як об'ективних, так i суб'ективних факторiв, рiзнi науковщ роблять акцент на бшьшш важливост врахування чи то суб'ективних, чи то об'ективних факторiв. Так, В. Борисов, В. Куц, С. Бородш, О. Попов вважають, що шд час визначення ступеня тяжкост образи треба брати до уваги не тшьки шдивщуальш особливостi особи, але й вирiшувати це питання з позицш суспiльно! свiдомостi, вра-ховуючи загальноприйнятий еталон поведiнки в суспшьствь За цього перебiльшення значення ш-дивiдуальних особливостей особи винного, на !хню думку, може призвести до втрати цього загаль-ноприйнятого еталона поведiнки [6, с. 25; 7, с. 186; 8, с. 118; 9, с. 120].
Iншi науковщ, зокрема В. Баришева, Л. Остапенко, Т. Шавгулщзе, вважають, що у виршенш питання про те, чи була образа тяжкою, насамперед треба враховувати саме суб'ективш моменти сприйняття особою тако! образи. Адже значення образи для кожно! людини залежить вщ !! iндивi-дуальних (психолопчних, фiзичних та емоцiйних) особливостей: хворобливий фiзичний i психiчний стан, ваптшсть, тип темпераменту, приналежнiсть до певних сощальних груп тощо [10, с. 35; 11, с. 9; 12, с. 136].
Нам видаеться, що позищя тих науковщв, як вважають, що шд час виршення питання про тяжкiсть образи до уваги обов'язково треба брати !! об'ективний змют, так чи шакше призводить до того, що в окремих випадках суб'ективне сприйняття образи буде швелюватися. Адже застосування об'ективного критерда у вирiшеннi цього питання завжди буде базуватися на певному сумнiвi в тому, що не зважаючи на те, що у конкретно! особи на поведшку потерпшого виник стан сильного душевного хвилювання, але в шшо! особи такий стан м^ i не виникнути. Рiч у тiм, що тут необидно брати до уваги те, що причина завжди рiвна своему наслiдковi - немае маленьких причин, яю б спричиняли великi наслщки i навпаки. Тобто, коли вже образа обумовила виникнення стану сильного душевного хвилювання, то очевидно, що для ще! конкретно! особи вона була тяжкою, не зважаючи на те, що бшьшють шших ошб на не! могли зреагувати по-шшому. Шукати об'ективний критерш тяжкосп образи означае, що е певний перелш образ, як у вшх i кожного або принаймш у бiльшостi обумовлять виникнення такого стану. В цьому контекст не зовшм правильною видаеться думка О. Попова, який вказуе на те, що необхщшсть врахування психоемоцшних особливостей винного у вiдривi вiд ощнки дiй потерпiлого може призвести до численних помилок, коли один лише погляд може обумовити виникнення у винно! особи стану сильного душевного хвилювання [9, с. 120]. йч у им, що образа - це завжди протиправна та аморальна поведшка, а саме з такою i тшьки з такою поведшкою i пов'язуеться законодавцем можливють виникнення стану сильного душевного хвилювання.
Щодо цього, на нашу думку, правильно виршуеться розглядуване питання тими науковцями, яю вважають за необхщне визначальне значення надавати саме суб'ективним факторам. Адже в одних випадках у одше! людини протиправна чи аморальна поведшка шшо! особи може спричини-ти стан сильного душевного хвилювання, а в шшо! така сама поведшка обумовить лише просте емоцшне збудження - все залежить тшьки вщ шдивщуальних особливостей конкретно! особи [13, с. 21]. Iнодi слова можуть вимовлятися ввiчливим тоном, проте в них може вкладатися особли-вий образливий змют, який зрозумший лише тш людиш, якш щ слова адресоваш [14, с. 84]. Якщо в таких випадках у виршенш питання про тяжкють образи брати до уваги об'ективш критерп, то
необхщно буде зробити висновок, що образа не була тяжкою. Проте, як видаеться, таке ршення не буде враховувати суб'ективного сприйняття тако! поведшки, що буде абсолютно неправильним.
Як зазначае О. С^ковська, в лiтературi найбшьш поширеним е визначення тяжко! образи як грубого приниження честi та пдносп особи, за якого наголошуеться, що "менш тяжка образа" не повинна призводити до особливо хворобливо! реакци. Проте, на !! думку, обидва цi положення мають один спшьний недолiк: вони не враховують суб'ективного фактору, значимост ситуацi! для суб'екта. З психолопчно! точки зору вщсутня пряма залежнiсть мiж об'ективною тяжюстю образи та суб'ективним !! сприйняттям, розмiрами зворотньо! реакцi! людини. Отже, для афективно! розрядки може бути навгть незначний привiд, зокрема, звичайно, i "менш тяжка образа" [15, с. 39].
А. Мурзшов вважае, що виршуючи питання про тяжюсть образи, треба брати до уваги, на-самперед, не стшьки об'ективнi !! властивостi, скiльки стутнь !! впливу на людину, здаттсть викликати у не! сильне душевне хвилювання. Стутнь же цього впливу залежить скорше вiд суб'ективних властивостей конкретно! особи, шж вiд об'ективних властивостей образи. Честь та пдшсть - поняття дуже iндивiдуальнi, нерозривно пов'язаш iз особливостями носi!в цих властивостей. Однi i л ж слова та дi! можуть неоднаково сприйматися рiзними людьми. В одному випадку вони здатнi глибоко вразити людину, а в шшому - розглядаються як нормальна форма спшкування. Не буде зайвим нагадати, що коли була передбачена кримшальна вщповщальшсть за образу (ст. 126 КК 1960 р.), то ця категорiя справ була вщнесена до справ приватного обвинувачення - коли шд час виршення питання про злочиншсть дiяння вирiшальне значення мала думка потерпшого. Така процедура, на думку А. Мурзшова, давала змогу найбшьш ч^ко вимiряти суспшьну небезпеку дiяння, враховуючи багаточисельнi нюанси, яю доступнi для сприйняття лише потерпшого, осюльки для точного визначення понять чест та гiдностi величезне значення мае вiдношення людини до себе, тобто !! самооцiнка [16, с. 44].
Висновки. Враховуючи те, що встановити об'ективний критерш визначення того, чи е образа тяжкою, чи ш, неможливо, адже встановлення такого критерда буде заперечувати i шве-лювати в окремих випадках шдивщувальш особливост сприйняття образи конкретною особою, окремi науковцi пропонують замшити термiн "тяжка образа" на "образа" [17, с. 4]. Треба пого-дитися з В. Бурдшим, що це поняття цшком може бути замшене на iнше, бiльш широке за сво!м обсягом, яке буде охоплювати поняття "тяжка образа", а також iншi прояви поведшки, яю ви-ходять за межi загальноприйнятого спшкування в суспiльствi - "протиправна чи аморальна по-ведiнка" [18, с. 117].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Уголовный кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий / под общ. ред. Председателя Верховного Суда Украинской ССР В. Зайчука. К. : Издательство политической литературы Украины, 1969. 412 с.
2. Сташис В. Ответственность за умышленное убийство, совершенное в состоянии сильного душевного волнения. Проблемы социалистической законности. 1976. Вып. I. С. 89-96.
3. Кримшальний кодекс Украни / за заг. ред. В. Сташиса, В. Тащя. К. : Видавничий Д1м "1н Юре", 2003. 1196 с.
4. Судова практика в кримшальних справах. Радянське право. 1990. № 11. С. 83-93.
5. Судова практика в кримшальних справах. Радянське право. 1986. № 8. С. 82-89.
6. Борисов В., Куц В. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. Харьков : НПКФ Консум, 1995. 104 с.
7. Бородин С. Преступления против жизни. М. : Юристъ, 1999. 279 с.
8. Бородин С. Ответственность за убийство в состоянии внезапно возникшего сильного душевного волнения. Социалистическая законность. 1960. № 4. С. 27-33.
9. Попов А. Преступления против личности при смягчающих обстоятельствах. СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. 465 с.
10. Барышева В. Уголовно-правовое значение "аномального аффекта". Законность. 2003. № 12. С. 33-38.
11. Остапенко Л. Кримшально-правова характеристика умисних вбивств при пом'якшуючих обста-винах (статп 116, 117, 118 КК Украни) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук К., 2003. 18 с.
12. Шавгулидзе Т. Аффект и уголовная ответственность. Тбилиси : Мецниереба, 1973. 216 с.
13. Кругликов Л. Совершение преступления под влиянием сильного душевного волнения. Советская юстиция. 1983. № 14. С. 20-22.
14. Рогачевский Л. Особенности субъективной строны преступлений, совершенных в состоянии аффекта. Известия высших учебных заведений. Правоведение. 1983. № 6. С. 82-86.
15. Ситковская О. Аффект: криминально-психологическое исследование. М. : ООО Издательство "Юрлитинформ", 2001. 154 с.
16. Мурзинов А. Уголовно-правовое значение аффекта. Проблемы уголовно-правовой борьбы с преступностью. 1989. № 1. С. 37-49.
17. Байлов А. Кримшальна ввдповщальшсть за посягання на життя та здоров'я особи, вчинеш в сташ сильного душевного хвилювання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук Х., 2004. 20 с.
18. Бурдш В. Кримшальна вщповщальшсть за злочини, вчинеш в сташ сильного душевного хвилювання. Львiв : ПА1С, 2006. 200 с.
REFERENCES
1. Ugolovnyy kodeks Ukrainskoy SSR. (1969). [Criminal Code of the Ukrainian SSR]. Nauchno-prakticheskiy kommentariy / pod obshch. red. Predsedatelya Verkhovnogo Suda Ukrainskoy SSR V. Zaychuka. K. : Izdatel'stvo politicheskoy literatury Ukrainy [In Russian].
2. Stashis, V. (1976). Otvetstvennos' za umyshlennoye ubiystvo, sovershennoye v sostoyanii sil'nogo dushevnogo volneniya [Responsibility for premeditated murder committed in a state of strong mental agitation]. Problemy sotsialisticheskoy zakonnosti. Chap. 1. Pp. 89-96 [In Russian].
3. Kryminal'nyy kodeks Ukrainy. (2003). [The criminal code of Ukraine] / za zag. red. V. Stashysa, V. Tatsiya. K. : Vydavnychyy Dim "in Yure" [In Ukrainian].
4. Sudova praktika v kriminal'nikh spravakh. (1990). [Court practice in criminal law]. Radyans'ke pravo. No 11. Pp. 83-93 [In Ukrainian].
5. Sudova praktika v kriminal'nikh spravakh. (1986). [Court practice in criminal law]. Radyans'ke pravo. No 8. Pp. 82-89 [In Ukrainian].
6. Borisov, V., Kuts, V. (1995). Prestupleniyaprotiv zhizni i zdorov'ya: voprosy kvalifikatsii [Crimes against life and health: questions of qualification]. Khar'kov : NPKF Konsum [In Russian].
7. Borodin, S. (1999). Prestupleniya protiv zhizni [Crimes against life]. M. : Yurist [In Russian].
8. Borodin, S. (1960). Otvetstvennos' za ubiystvo v sostoyanii vnezapno voznikshego si'nogo dushevnogo volneniya [Responsibility for murder in a state of sudden strong emotional excitement]. Sotsialisticheskaya zakonnost'. No. 4. Pp. 27-33 [In Russian].
9. Popov, A. (2001). Prestupleniya protiv lichnosti pri smyagchayushchikh obstoyatel'stvakh [Crimes against the person under extenuating circumstances]. SPb. : Yuridicheskiy tsentr Press [In Russian].
10. Barysheva, V. (2003). Ugolovno-pravovoye znacheniye "anomal'nogo affekta" [Criminal legal meaning of "abnormal affect"]. Zakonnos'. No. 12. Pp. 33-38 [In Russian].
11. Ostapenko, L. (2003). Kriminal'no-pravova kharakterystyka umysnykh vbyvstvpry pom'yakshuyuchykh obstavynakh (statti 116, 117, 118 KK Ukrainy) [Criminal and legal characteristics of the insane driving in with softening surroundings (articles 116, 117, 118 of the Criminal Code of Ukraine)]. Avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk. [In Ukrainian].
12. Shavgulidze, T. (1973). Affekt i ugolovnaya otvetstvennost' [Affect and criminal liability]. Tbilisi : Izdatel'stvovo "Metsniyereba" [In Russian].
13. Kruglikov, L. (1983). Soversheniye prestupleniya pod vliyaniyem sil'nogo dushevnogo volneniya [Committing a crime under the influence of strong emotional excitement]. Sovetskayayustitsiya. No. 14. Pp. 20-22 [In Russian].
14. Rogachevskiy, L. (1983). Osobennosti subyektivnoy strony prestupleniy, sovershennykh v sostoyanii affekta [Features of the subjective side of crimes committed in a state of passion]. Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedeniy. Pravovedeniye. No. 6. Pp. 82-86 [In Russian].
15. Sitkovskaya, O. (2001). Affekt: kriminal'no-psikhologicheskoye issledovaniye [Affect: criminal and psychological research]. M. : OOO Izdatel'stvo "Yurlitinform" [In Russian].
16. Murzinov, A. (1989). Ugolovno-pravovoye znacheniye affekta [Criminal law value of affect]. Problemy ugolovno-pravovoy bor'by sprestupnost'yu. No. 1. Pp. 37-49 [In Russian].
17. Baylov, A. (2004). Kryminal'na vidpovidal'nist' zaposyagannya na zhyttya ta zdorov'ya osoby, vchyneni v stani syl'nogo dushevnogo khvylyuvannya [Criminal liability for encroachment on the life of that healthy individual, committed in the camp of a strong mental blasphemy]. Avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk. [In Ukrainian].
18. Burdin, V. (2006). Kryminal'na vidpovidal'nist' za zlochyny, vchyneni v stani syl'nogo dushevnogo khvylyuvannya [Criminal liability for evil deeds committed in the camp of a strong mental blasphemy]. L'viv: PAIS [In Ukrainian].
Дата надходження: 21.03.2022 р.
Kostyantyn Marysyuk
Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Prof.
Department of Criminal Law and Procedure Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
ORCID: 0000-0002-7483-3836
Svitlana Soroka
Lviv Polytechnic National University, Candidate of Law, Associate Prof.
Department of Criminal Law and Procedure Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
ORCID: 0000-0002-3351-4531
AGAIN ABOUT THE SERIOUS OFFENSE AS A CIRCUMSTANCE THAT MAY CAUSE THE OCCURRENCE OF A STATE OF STRONG MENTAL EXCITEMENT
The article is devoted to the analysis of severe resentment as a circumstance that can cause a state of strong emotional excitement.
One of the circumstances that, in the opinion of the legislator, may cause a state of strong emotional excitement, when such a state will be recognized as a sign of the subjective side of the composition of criminal offenses under Art. 116 and Art. 123 of the Criminal Code of Ukraine, called a severe insult from the victim. Understanding this concept also provokes various kinds of discussions in the scientific literature. So, first of all, the dispute arises about the criteria for classifying insults as severe. In this regard, we can highlight the following points of view:
1. When deciding on the severity of the offense, only its objective severity should be taken into account. It is necessary to solve it taking into account the generally accepted norms of morality in a certain society.
2. When deciding on the gravity of the insult, both its objective gravity and the subjective perception of its guilt must be taken into account. However, in such cases, some scholars pay more attention to the objective signs of the severity of the image, others - to its subjective perception of guilt.
3. Some scholars suggest that when deciding on the severity of the insult, only its subjective perception of guilt should be taken into account. At the same time, they offer to solve this issue taking into account the individual characteristics of each individual.
In our opinion, the question of what exactly should be understood as a severe insult is being solved correctly by those scientists who consider it necessary to give decisive importance to subjective factors. After all, in some cases, one person's illegal or immoral behavior of another person can cause a state of strong emotional excitement, and in others the same behavior will cause only a simple emotional arousal -it all depends on the individual characteristics of a particular person. Sometimes words can be uttered in a polite tone, but they may have a special offensive meaning that is understandable only to the person to whom the words are addressed. If, in such cases, objective criteria are taken into account when deciding on the gravity of the insult, it will be necessary to conclude that the insult was not serious. However, it seems that such a decision will not take into account the subjective perception of such behavior, which would be completely wrong.
It is concluded that it is impossible to establish an objective criterion for determining whether an insult is severe or not, because the establishment of such a criterion will deny and level in some cases individual characteristics of the perception of insults by a particular person. "insult". It must be agreed that this concept may well be replaced by another broader in scope, which will cover the concept of "severe insult", as well as other manifestations of behavior that go beyond conventional communication in society - "illegal or immoral behavior".
Key words: strong emotional distress, resentment, criminal liability, rights, responsibilities.
