CC BY
20
УДК 004.652 + 001.893
0.В. КОВАЛЕНКО*
САЙТ НАУКОВОГО ПРОЕКТУ: ОСОБЛИВОСТ1 РЕАЛ1ЗАЦ11
1нститут ядерних дослвджень НАН Украши, Кшв, Украша
Анотаця. У cmammi представленi деят особливост1 реал^зацИ сайту наукового проекту. Проана-л1зоват та вiдiбранi сервiси для наповнення внутрiшнього порталу проекту. Розглянута можлива структура реалiзацii веб-ттерфейсу зовншнього порталу та до^джеш особливостi подання Шформаци. Викладеш положення реалiзованi у виглядi техтчного завдання та дизайн-проекту сайту «Тритт на планетi Земля», а також при створент програмного продукту «Випадкова точка». Зроблено висновки.
Ключов1 слова: ттерфейс, сайт, сервiс, база даних, змтт, модель.
Аннотация. В статье представлены некоторые особенности реализации сайта научного проекта. Проанализированы и отобраны сервисы для наполнения внутреннего портала проекта. Рассмотрена возможная структура реализации веб-интерфейса внешнего портала и исследованы особенности представления информации. Приведенные положения реализованы в виде технического задания и дизайн-проекта сайта «Тритий на планете Земля», а также при создании программного продукта «Случайная точка». Сделаны выводы. Ключевые слова: интерфейс, сайт, сервис, база данных, переменные, модель.
Abstract. Some features of the site of the scientific project are presented in the article. The servieis for filling the internal project were analized and selected. The possible structure of the implementation of the web interface of the external portal was considered and the features of the information presentation were explored. The foregoing provisions were implemented in the form of a technical assignment and a design project of the site "Tritium on the Earth" as well as implemented during the creation of a software product "Random Point". The conclusions were made. Keywords: interface, site, service, database, variables, model.
1. Вступ
Стр1мке розширення напрацювання i накопичення нових знань викликае загострення проблемы отримання й обробки шформаци конкретним користувачем. Особливо актуальною ця проблема е при реал1заци проекпв i3 науково! та науково-техшчно! тематики, як охоп-люють виконавщв з р1зних наукових заклад1в, шститупв та ушверситет1в р1зних кра!н. Необхщшсть швидко! доставки шформаци в будь-яку точку св1ту визначае нов1 вимоги до представлення шформаци в мереж1 1нтернет, функщоналу користувача сайпв наукових проекпв i в цшому - технологи подач1 шформаци, и захисту, розподшу доступу користу-вач1в, можливостей обробки i подальшого використання.
Динам1ка проведення наукового експерименту може вимагати вир1шення питань у режим1 реального часу з забезпеченням надшного захисту даних та велико! швидкосп обробки великих об'ем1в даних. Неповнота шформаци, недосконалють комушкацшного зв'язку м1ж окремими шститущями, тдроздшами та структурами, неможливють своечасно отримати первинш та оброблеш даш можуть призвести до певних хиб i розр1зненого розу-мшня окремих процеав i явищ, як1 не дозволять ефективно виконати управлшня одночас-ним виконанням одного проекту на розр1знених територ1ально наукових базах, ускладнять обмш даними та !х обробку.
I хоча юнуючий Закон Укра!ни «Про наукову i науково-техшчну д1яльшсть» наць лений на створення умов для тдвищення ефективност наукових дослщжень i використання !х результат1в для забезпечення розвитку вс1х сфер суспшьного життя, у тому чист шляхом створення i використання ресурав, що базуються на знаннях, бшьшють в1тчизня-
© Коваленко О.В., 2017
ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2017, № 2
них наукових установ не можуть представити OKpeMi сайти (1нтернет-портали) наукових проекпв.
Актуальнiсть теми дано! статтi полягае у необхiдностi дослiдження задач, шляхiв та засобiв реалiзащi сайту наукового проекту з можливютю вiддаленого управлшня та корис-тування iнформацiею, враховуючи як вимоги до повноти i своечасностi подання шформа-цп окремого проекту, так i доступ до не! з метою подальшо'1 обробки для рiзних користу-вачiв сайту.
Метою роботи е визначення особливостей реалiзацii сайту наукового проекту для тдвищення оперативности обробки шформацп вщдалених користувачiв, контроля за до-триманням алгоритму дш наукового експерименту, а також забезпечення необхщного рiв-ня надшносп обробки даних та оргашзацп роботи з великими обсягами шформацп.
Завдання роботи:
- розглянути iснуючi рiшення щодо реалiзацii сайтiв наукових проекпв;
- навести можливi для використання сервюи щодо наповнення внутршнього порталу;
- представити структуру та модель Web-штерфейсу зовнiшнього порталу наукового проекту «Розробка технологи мiнiмiзацii проникнення техногенного тритда у водне сере-довище», що виконуеться в лабораторп фiзико-технiчних проблем джерел ядерних випро-мiнювань вiддiлу ЦЕПАЕ (ЛФТПДЯВ) 1нституту ядерних дослiджень НАН Украши. Зок-рема, в рамках виконання зазначеного проекту здшснюеться розробка сайту тд узагаль-нюючою назвою дослiдження «Тритш на планетi Земля» (www.tritium.earth), який одноча-сно виступатиме iнформацiйно-довiдковим ресурсом, доступним для загального кола ко-ристувачiв, а також базою даних та робочим майданчиком для розподшених територiально учасникiв проекту в Укрш'ш i за кордоном.
2. Огляд кнуючих р1шень з реал1зацн сайт1в наукових проект1в
Науковi проекти в мереж 1нтернет представленi Web-сайтами i 1нтернет-порталами. Першi представляють собою сукупшсть веб-сторiнок, об'еднаних за змiстом тд одним доменним iм'ям. Iншi - шформацшш портали з певним апаратним забезпеченням, базами даних та можливютю обробки iнформацii.
У 90-х роках минулого столбя, коли 1нтернет почав швидкими темпами входити в коло штереав користувачiв обчислювально'1 технiки, багато вчених активно представляли сво'1 веб-сторшки як окремi сайти, блоги, персональш сторiнки на сайтах сво'1'х оргашзацш або мережевих ресурсiв вiльного доступу. Як правило, таю веб-сторшки були шформацш-ного характеру i використовувалися для популяризацп результатiв роботи, давали можли-вiсть ознайомитися з основними публшащями та здiйснити зворотний зв'язок iз дослiдни-ком.
У теперiшнiй час практика персональних сторiнок перемiстилася у професшш соцi-альнi мереж1, таю, як LindkenIn, ResearchGate (рис. 1). Актившше для анонсування заходiв i короткого представлення досягнень стали використовуватися мережi Facebook i Twitter, а власне персональш сторшки вчених перейшли у формат iнформацiйно-довiдкових сайтiв iз можливiстю ознайомлення з повнотекстовими документами дослщника. Персональнi сто-рiнки (сайти) вчених стали бшьш рiзновекторними, часто - суто англомовними, з вщповщ-ним контентом, який може бути щкавим для закордонних партнерiв. Як правило, науковi проекти, що виконав чи виконуе вчений, представлеш на таких ресурсах описово, з зазна-ченням основних результа^в, можливостей прикладного використання та тдтвердженням у виглядi патентiв, свiдоцтва про авторське право, монографш, пiдручникiв. Це, у свою чергу, стало основою для ощнки систем науково'1 iнформацii, дослiджень у сферi наукоме-тричного, бiографiчного та бiблiографiчного аналiзу [1].
а
б
Рис. 1. Представлення персонально! шформацп про дослщника i його роботи в мережах LindkenIn (а) i ResearchGate (б)
З огляду функцюналу будь-яких сощальних мереж, можна зазначити, що 1 профе-сшш мереж1 призначеш для створення певних зв'язюв та обмшу даними на р1вш персона-лш. У мережi ResearchGate юнуе функщя створення сторшки наукового проекту, проте це статична сторшка з можливютю додавання публ1кацш, описових матер1ал1в та створення дискусшного майданчика за темою дослщження.
Звичайно, жоден 1з наведених ресурав не е повноцшним сайтом наукового проекту. У робот [2] був розглянутий тдхщ до формування баз даних наукового експерименту та спостереження, який можна застосувати 1 до реал1заци 1нтернет-порталу наукового експерименту, зокрема:
- науковим проектом е сукупшсть певних дш 1з вщтворення процеав або явищ у лабораторних умовах з накопиченням вщповщно! шформацп, а також отримання дослщ-них даних та !х обробки. Тобто, сайт наукового проекту повинен утримувати велике число компонент1в, об'еднаних м1ж собою складною системою функцюнального зв'язку та шфо-рмацшного обмшу. Ц компоненти повинш бути строго регламентоваш та узгоджеш у ча-с1, а також тдпорядковаш загальному алгоритму - плану реал1зацп проекту;
- сайт наукового проекту можна реал1зувати за класичним тдходом, який полягае у створенш штелектуально! шформацшно! технологи з отримання, обробки 1 систематизацп шформацп в режим1 реального часу, заснованш на спшьному використанш метод1в шже-нерп знань 1 традицшних метод1в моделювання, оптим1зацп 1 роботи з базами даних;
- сайт наукового проекту можна створити як розподшену шформацшну систему, яка буде ор1ентована на зб1р, збер1гання, пошук 1 обробку текстово! або фактограф1чно! шформацп та зможе функцюнувати в умовах дп випадкових фактор1в 1 вплив1в р1зно! при-роди.
Класичний приклад останнього - вщомий портал Т.Г. Шевченка kobzar.ua [3], де окр1м чггко'! науково! складово! реал1зовано сервюи для роботи з базою даних (мапа вщо-браження мюць, пов'язаних 1з життям та творчютю; маршрути подорожей; оригшали руко-пис1в; ТаймЛайн; в1ртуальш тури) (рис. 2).
В основу порталу Шевченка покладено принцип онтологш та тдходу щодо органь зацшного 1 ф1зичного розподшу користувач1в, що одночасно взаемод1ють з базою даних, а також взаемоузгоджених, але розподшених лопчно 1 ф1зично даних, що утворюють контент порталу за р1зними сервюами. В основ1 онтолопчно! системи знань лежить об'ектно-ор1ентований тдхщ.
Файл Правка Вид Журнал Закладки Инстру £ Портал Шевченка * + ш
ПОРТАЛ ШЕВЧЕНКА 9 МАПА Т1 © 30 его МЕЫЧЕ 30 ТУРИ ДЛЯЗОРУ «6С1Р*ШЯ
С;^ ТВОРЧКЛЪ ф пн Вт ср чт пт сб на
ув 1 2 3 4 5 6 7
ОГО Р— "Л 8 9 10 11 12 13 14 15 16 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
о >вЧвНК1в праця е.онлцьк... ДОКУМЕНТИ /ДЧ АВТОПОРТРЕТ МАЛЯРСЬК! ТВОРИ 29 30 31 1 2 3 4
■ ТРДЙЕНЬ 2017 К > Щ
® ШевчсГ« = © ©
НАСТУПИ 1 подп
• -'
И Ш НАУКОВ1 ФДКТИ > 1М шл... ПОНАД РОССЮ. 3. .. МАЛЯРСЬЮ ТВОРИ ПОРТРЕТ ОЛЕКСА... МАЛЯРСЬК! ТВОРИ Автор Шевченко Тарэс Г
Щф ПРО ШЕВЧЕНКА >
^^ М УЛЬТИ М ЕД1А > © ©
ёВЬ КОРИСН1ПОСИЛАННЯ » 1
Рис. 2. Приклад реалiзацri сайту наукового проекту
Але наведений приклад мае особливост - вш нацшений на широку аудитор1ю ко-ристувач1в, як можуть бути не пов'язаш загальною дослщницькою метою. Вчител1, мис-тецтвознавщ, л1тературознавщ, школяр1 { студенти мають сво! цш та вимоги до шформа-щйного забезпечення. Вносити змши { доповнення до контенту порталу можуть адмшст-ратори. Кшцев1 споживач1 використовують надану шформащю без функцп 11 змш на портала Сайт наукового проекту, що виступатиме як шструмент обробки даних для розподь лено! територ1ально групи користувач1в, вимагатиме:
- доступу для доповнення { змш наявно! шформацл для кола споживач1в, що е ви-конавцями проекту;
- використання результата, отриманих за проектом, !х анал1з, моделювання { про-гнозування - для фах1вщв { науковщв, що працюють за тематикою проекту, проте не е ви-конавцями проекту;
- представлення шформацл як довщкового ресурсу для вс1х, хто щкавиться наукою або з метою використання у навчально-викладацькш д1яльность
Г I 1 ' * ЧУ * • ЧУ * • • ЧУ
Тобто сайт наукового проекту може бути реал1зований як внутр1шнш 1 зовшшнш портали з ч1тким розмежуванням функцш користувач1в.
3. Сервiси для наповнення внутрiшнього порталу
Внутршнш портал для виконання задач наукових дослщжень, зокрема, зазначеного проекту тд узагальнюючою назвою дослщження «Тритш на планет! Земля», плануеться реаль зувати як базу даних (результати спостережень, експеримент1в, паспорти дослщжуваних об'екпв) та так сервюи для роботи:
- блок реал1зацл математичних моделей, як дозволяють зробити опис та анал1з роз-повсюдження трипю на об'ектах спостереження;
- блок в1зуал1зацл результата (штерактивна карта дослщжуваних територш з мож-лив1стю представлення даних та лшш тренд1в, графши, д1аграми);
- персональний кабшет учасника проекту, в якому е можлив1сть збер1гати окрем1 робоч1 документи за проектом, формувати список публшацш за проектом з повнотексто-вим представленням, месенджер (чат) для зв'язку з шшими користувачами;
- сервю виведення результата та створення звтв, який би дозволив вносити випра-влення та працювати над документащею разом 1з р1зних точок доступу;
- блок користувальницьких налаштувань.
Вхщ для користувач1в-виконавщв проекту на внутршнш портал буде вщбуватися тсля реестрацл !х адмшютратором сайту та генерування системою паролю 1 лопну для
ксжнсгс кopиcтyвача. Окремий oблiкoвий запиc для ксжнсгс кopиcтyвача бyдe утримува-ти шфсрмащю прс мicцe вxoдy, перюд рсбсти та внeceнi на cайтi змiни.
Для фаxiвцiв i наушвщв, Щ0 працюють за тематиксю прсек^, прете не e викснав-цями ^oe^y, вxiд вiдбyватимeтьcя за паралем при ïx пepcoнaльнiй peecrpa^ï в отстеж. Пicля цьoгo для такж кopиcтyвaчiв вiдкpивaтимyтьcя cтopiнки з даними, ïx oбpoбкoю i вiзyaлiзaцieю, але без мoжливocтi внeceння змiн чи дoдaткoвиx дoкyмeнтiв.
На внyтpiшньoмy пopтaлi для змicтoвнoгo нaпoвнeння баз данж та таблиць дoвiд-никiв piзнoмaнiтнoгo призначення зaплaнoвaнo зacтocyвaти дeякi зaгaльнoпpийнятi держа-внi клacифiкaтopи Украши з ypaxyвaнням тoгo, Щ0 вoни e oбoв'язкoвими для opгaнiзaцiï пpoцeciв пepeдaчi i oбpoбки iнфopмaцiï в cиcтeмi забезпечення дiяльнocтi держави [4].
Для peaлiзaцiï бази дaниx caйтy нayкoвoгo пpoeктy вiдiбpaнi тaкi клacифiкaтopи:
• Державний клacифiкaтop 004:2008 «Укpaïнcький клacифiкaтop нopмaтивниx дo-куменпв», який пpизнaчeнo для впopядкyвaння i клacифiкyвaння стандартв та iншиx нop-мaтивниx дoкyмeнтiв щoдo стандартизаци. Цей клacифiкaтop e ocнoвoю для структуруван-ня ^тал^ив, пoкaжчикiв, peecтpiв.
• Державний клacифiкaтop вiдxoдiв ДК 005-96, який зaбeзпeчye iнфopмaцiйнy тдт-римку питань дepжaвнoгo yпpaвлiння вiдxoдaми та pecypcoвикopиcтaнням y гaлyзi emro-г^', зaxиcтy життя та здopoв'я нaceлeння, безпеки пращ, pecypcoзбepeжeння тoщo. Цей кла-^ф^тор виcтyпae oдним iз ocнoвниx при peaлiзaцiï дaнoгo нayкoвoгo пpoeктy, 6o oб,eктaми ^а^фша^'х' тут виcтyпaють вiдxoди (бyдь-якi peчoвини та предмети, yтвopю-вaнi y пpoцeci виpoбництвa та життeдiяльнocтi людини, внacлiдoк тexнoгeнниx чи пpиpoд-ниx кaтacтpoф, Щ0 не мають cвoгo пoдaльшoгo призначення за мюцем yтвopeння i тдля-гають видаленню чи пepepoбцi з метою забезпечення зaxиcтy нaвкoлишньoгo cepeдoвищa i здopoв'я людей aбo з метою пoвтopнoгo ïxньoгo залучення y гocпoдapcькy дiяльнicть як мaтepiaльнo-cиpoвинниx i eнepгeтичниx pecypciв), а тaкoж пocлyги, пoв'язaнi з вiдxoдaми.
• Державний клacифiкaтop ДК 008:2007 «Клacифiкaтop кopиcниx кoпaлин» y дaнo-му пpoeктi викopиcтoвyeтьcя при cтвopeннi таблиць бази дaниx щoдo пpoникнeння тpитiю y пpиpoднi мiнepaли.
• Державний клacифiкaтop ДК 009:2005 «Клacифiкaцiя видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoc-тi» викopиcтoвyeтьcя y пpoeктi при визначенш oб'eктiв, дiяльнicть якиx призвела дo забру-днення oтoчyючoгo cepeдoвищa.
• Державний клacифiкaтop ДК 009:2010 «Клacифiкaцiя видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoc-ii», затверджений нaкaзoм Дepжaвнoгo кoмiтeтy Украши з питань тexнiчнoгo регулювання та cпoживчoï пoлiтики вiд 29 лиешпада 2010 poкy № 530 (чинний вщ 01.01.2012).
• Державний клacифiкaтop управл^ь^' дoкyмeнтaцiï ДК 010-98, який теж висту-пae oдним iз ocнoвниx клacифiкaтopiв при peaлiзaцiï ^oe^y i e cклaдoвoю чacтинoю дер-жaвнoï cиcтeми клacифiкaцiï i ^дуванта тexнiкo-eкoнoмiчнoï та coцiaльнoï iнфopмaцiï;
• Державний клacифiкaтop cиcтeми пoзнaчeнь oдиниць вимipювaння та oблiкy ДК 011-96, за яким викopиcтoвyeтьcя мнoжинa oдиниць вимipювaння фiзичниx величин та oдиниць oблiкy y cтaтиcтицi.
• Державний клacифiкaтop ДК 014-97 «Клacифiкaтop oб'eктiв aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю Укра'1'ни» зacтocoвyeтьcя при oпиcy oдиниць aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю Укра'1'ни, в якиx вiдбyвaютьcя дocлiджeння за пpoeктoм.
• Нацюнальний клacифiкaтop Укра'1'ни - клacифiкaтop нaдзвичaйниx cитyaцiй ДК 019:2010, за яким вiдбyвaeтьcя oпиc cитyaцiй, Щ0 тдлягають мoдeлювaнню i aнaлiзy (пo-бyдoвa мoдeлeй poзпoвcюджeння тpитiю згiднo з задачами ^oe^y).
Серед cиcтeмниx клacифiкaтopiв для peaлiзaцiï бази дaниx внyтpiшньoгo пopтaлy нayкoвoгo пpoeктy oбpaнi «Джерела дaниx», «Moдeлi», «Учacники oбмiнy даними», «Навь гaтop», «Типи oб'eктiв (дocлiджeння)»; «Сценарй», «Пoкaзники», « Гeoгpaфiчнi oб'eкти», «ПoдiïУcитyaцiï ».
KpiM того, у 6a3i даних внутршнього порталу наукового проекту будуть застосову-ватися класифшаци без статусу як локальш (промiжнi) довiдники, необхiднi для виконання певних видiв робiт i вирiшення окремих конкретних завдань оброблення статистично'1 ш-формаци. Користувачами таких довщниюв виступатимуть лише безпосереднi виконавщ проекту.
Задачi формування бази даних, моделювання i вiзуалiзацii результатiв проекту вже реалiзованi за допомогою програмного продукту «Випадкова точка» [5], який розроблений як шструмент для польових дослщжень. Зараз розроблена i дie верая для роботи пiд опе-рацшною системою Windows, тривае етап тдготовки верси програми для роботи на планшетах та смартфонах тд операцшною системою Android.
Програмний продукт мае функщю формування таблицi бази даних, яка тсля сфор-мування та заповнення результатами дослiджень може бути передана до внутршнього порталу проекту для подальшо'1 обробки та розписом за класифшаторами. Вiзуалiзацiя даних вщбуваеться на ноутбуках та планшетах дослщниюв (рис. 3). По завершены розробки сайту карти вiзуалiзацii переноситимуться до бази даних внутршнього порталу з вщобра-женням заданих виконавцями параметрiв на сайтi проекту. При цьому безпосереднi вико-навщ проекту через сво'1 робочi пристро'1 матимуть змогу додавати новi точки спостере-жень на картi в режимi реального часу.
а) векторне представлення методики б) растрове зафарбування забруднено! зони
дослiджень
Рис. 3. Вiзуалiзацiя ходу дослiджень на робочих пристроях користувачiв
В основ1 модел1 опису розповсюдження забруднення трит1ем був покладений метод можливих напрям1в: задасться функщя / (¿) з деякою дискретною множиною точок:
Е={70,71...,7лг+1} е [а,Ь], У =а У =Ъ
к
Виршенням задач1 е знаходження полшома заданого ступеня к : П^ (7) — ?.
/-о
Метод можливих напрям1в був обраний через те, що, на вщмшу вщ симплексного 1 дво!стого метод1в, вир1шення задач1 лшшного програмування X0 може й не бути базис-ною точкою. Це значно спрощуе вир1шення задачу що е одшею з обмежувальних вимог при реал1заци проекту за допомогою мобшьних пристро!в, яю працюють у режим1 реального часу через 1нтернет. У наведеному р1шенш дослщник сам обирае точку X" та напрям £, за яким вектор = задовольняе умову невщ'емного невщомого. Кроки по-
вторюються до того випадку, поки не буде юнувати напрям, для якого величина Х стае вщ'емною.
Наведений пщхщ до опису забруднення територи трит1ем при тестуванш програм-ного продукту дозволив описати дшянку иав1ть дуже маленьких розм1р1в (5 х 5 см; 20 х 20 см), що вщповщае вимогам до точност проведення дослщжень за проектом 1 дозволяе детально представити для виконавщв проекту об'екти, що дослщжуються.
4. Структура та модель Web-iнтерфейсу зовшшнього порталу
Зовшшнш портал проекту - це шформацшно-довщкова система для широкого кола корис-тувач1в. Тут вир1шуеться задача подання комплексно! шформаци для переачного користу-вача, яка е узагальненою, доступною для розумшня 1 такою, що вщповщае на типов1 пи-тання пошукових запит1в.
Тобто, при реал1заци зовшшнього порталу слщ звернути увагу на те, яка частина шформаци внутр1шнього порталу е необхщною 1 достатньою для задоволення потреб основно! групи користувач1в (студент1в, асшрант1в, вчител1в, школяр1в, спещалют1в техшч-них спещальностей).
Зовшшнш портал можна створити на основ1 онтологш за проектом [6] або за допо-могою багатокористувальницького вш-двигуна, наприклад, MoinMoin або TWiki. MoinMoin мае гнучку арх1тектуру, що дозволяе використовувати багато р1зномаштних функцш, у тому чист - доповнення 1 розширення. Twiki - вт-двигун для корпоративного використання з можливютю структурування шформаци та створення виб1рок. Вт-мова дозволить поеднати багато р1знорщно'1 шформаци за допомогою посилань 1 зробити сторь нки бшьш змютовними. За будь-яко! 1з зазначених реал1зацш на основ1 вт-двигуна доступ до створення контенту буде обмежений зареестрованими користувачами внутр1шнього порталу, а структуризащя шформаци дозволить представити шформацшно-довщкову систему зовшшнього порталу з дотриманням умов комплексность
Складшсть задач1 визначення умов комплексносп при створенш зовшшнього порталу наукового проекту обумовлена тим, що поведшку вщкритих складних систем, до яких вщноситься оточуюче середовище, визначають зв'язки, що пов'язують складов! елементи системи м1ж собою. Тритш на земл1 виступае саме таким складовим елементом. Тому структуру будь-якого бюгеоценозу, що пщпав пщ вплив тритш (озеро, поле, лю, окрема група рослин одного виду чи р1зних вид1в, жив! ютоти) можна характеризувати кшьюстю можливих сташв ! парщальними ймов1рностями 1х реашзацл. Останш флуктують у час1, визначаючи динам1чш характеристики системи, в тому чист 1х реакщю на процеси та вза-емод1ю з шшими пщсистемами. Тож з огляду на вимогу повноти шформаци, для дослщни-ка-виконавця проекту внутршнш портал (В.порт.) буде основним, на якому визначати-меться наб1р типових та ексклюзивних штелектуальних технологий для 1х виконання обро-бки шформаци на внутр1шньому портал1 та 11 в1зуал1заци на зовшшньому портал1 (З.порт.) з метою штеграци указаних портал1в в едину систему web-сайту наукового проекту (табл. 1).
Обмш шформащею м1ж внутр1шшм 1 зовшшшм порталами може перейти у стан не-стшкосп, коли мета наповнення внутр1шнього порталу шформащею згщно з задачами наукового проекту не вщповщатиме задачам наповнення шформащею чи оновлення шформаци на зовшшньому портала
I "Злорт. = I''В.порт- + Рпд),
де ¥ез - реал1защя внутр1шшх задач на портал1 наукового проекту, як1 е основними для виконавщв проекту 1 не можуть бути винесеш на загальний розгляд з причини недощльно-ст або використання тако! шформаци лише у службових щлях;
Fnd - функщя обробки первинних даних, яю входять до бази даних внутршнього порталу i е основою для побудови моделей та алгорш^в, але не представляють защкавлення для користувачiв зовнiшнього порталу.
Таблиця 1. Процедури та технологи обробки шформаци на web-сайтi наукового проекту
Процедура обробки шформаци Формалiзацiя Технолопя обробки шформаци
Представлення результата роботи, що була вико-нана на внутршньому порталi Fß.nopm. / F3.nopm. Можливе застосування iснуючих пiдходiв до автоматизовано! обробки шформаци -моделювання, прогнозування, розмiщення даних за веб-посиланнями на зовнiшньому порталi, проставлення позначок на картах
Вхщний контроль розмiщеного контенту fE.nopm(x,y,z) /f3.nopm(x,y,z) Перевiрка читабельносп та сприйняття текстiв усередненим користувачем. Потреба реалiзацil типово! технологи. Можливе застосування пiдходiв до авто-матизованого контент-аналiзу текстiв, технологiй комплексного електронного документа
Планування та органiзацiя поточного функщонуван-ня веб-сайту F3.nopm. = F'3.nopm. = = F''3.nopm. Реалiзацiя типово! технологi! представлення шформаци вщ абстрактного до конкретного i навпаки. Вiзуалiзацiя прикладiв (фото, схеми, графiки, рисунки). Застосування типового шструментарда користувача. «Дружнш» iнтерфейс. Формування версi! для друку у виглядi комплексного електронного документа
Органiзацiя шформацш-но-довiдкових ресурав та ix структурування (напри-клад, повнотекстовi доку-менти у формат pdf, HTML-документи, фотографи, вiдеофайли, рисунки та ш.) F''(XP) Реалiзацiя командно-сигнально! системи щодо шдвищення якостi шформацшно-довщкових ресурсiв сайту, реалiзацi! пол> тики просування ресурсу, читабельносп сайту пошуковими машинами, тегування, переадресацiя та перенаправлення на до-датковi ресурси у разi необхiдностi. Реалiзацiя технологi! параметричного мо-нiторингу. Розширення i поглиблення iнформацi!, створення додаткових сервiсiв зовшшньо-го порталу на базi аналiзу запиту користу-вачiв
Органiзацiя простору (системи взаемоди мiж рiзними ресурсами) F''Xcp)
Управлшня контентом F''(Y, Z)
Монiторинг контенту (Yn Zn)
Монiторинг простору (часу, взаемоди) (Xn\cp)
Мошторинг збiльшення перегляду веб-ресурсу (Xn\p)
Аналiз та прогноз збшьшення запитiв користувачiв F"'[(Xn/cp+Xn/p), Yn,Zn] / /F''[(Xcp+Xp),Y,Z] Створення на внутршньому порталi системи поточних завдань щодо поповнення зовнiшнього порталу
Пррдрвж. табл. 1
Завдання для витонавщв Hpoercry (i кopиcтyвaчiв внyтpiшньoгo горта^у) щoдo знижeння мipи нeвизнaчeнocтi (Е) iнфopмaцiï_
Aнoнcyвaння, oнoвлeння та актуатзащя iнфopмaцiï за вcтaнoвлeними для зoвнiш-ньoгo пopтaлy пapaмeтpaми. Moдeлювaння oптимaльнoгo вiдcoткy oro-влювaльнoï iнфopмaцiï для пiдтpимки за-цiкaвлeнocтi кopиcтyвaчiв
З мeтoю зaпoбiгaння виникнeння та^ нecтiйкocтi мoжнa poзpoбити i зacтocyвaти aлгopитм cтpyктypyвaння задач зoвнiшньoгo пopтaлy:
F3.nopm. = F1 + F2 + F3.. Fn,
тoбтo пoдpiбнeння i poзпoдiл викoнaння oкpeмиx завдань пopтaлy, як-то: пoяcнeння тepмi-нiв aбo дoдaвaння гiпepпocилaнь, збiльшeння oкpeмиx фpaгмeнтiв карт, poзшиpeння функ-цioнaлy пoшyкoвoгo запшу. Taкi дп нe лишe cтвopюють y кopиcтyвaчiв вpaжeння пocтiй-нoгo oнoвлeния caйтy, а й дoзвoляють poзшиpити фyнкцioнaл кopиcтyвaчa.
5. Висновки
У poOori poзглянyтi ocoбливocтi peaлiзaцiï caйтy нayкoвoгo пpoeктy, пpeдcтaвлeнoгo y ви-глядi внyтpiшньoгo пopтaлy для ви^навадв пpoeктy i зoвнiшньoгo пopтaлy для cтopoннix кopиcтyвaчiв. Bнyтpiшнiй пopтaл пpизнaчeний для викoнaння задач нayкoвиx дocлiджeнь i cпpoeктoвaний для peaлiзaцiï як база дaниx з peзyльтaтaми cпocтepeжeнь, eкcпepимeнтiв, пacпopтiв дocлiджyвaниx oO^™ та cepвicaми для oбpoбки ^eï iнфopмaцiï з пoдaльшим мoдeлювaнням i вiзyaлiзaцieю. Зoвнiшнiй пopтaл пpoeктy зaпpoпoнoвaнo peaлiзyвaти y виглядi iнфopмaцiйнo-дoвiдкoвoï шагеми з пpeдcтaвлeнням кoмплeкcнoï yзaгaльнeнoï ш-фopмaцiï y виглядi Iнтepнeт-eнциклoпeдiï чи дoвiдникa.
Ocнoвнi ocoбливocтi peaлiзaцiï пoдiбнoгo caйтy нayкoвoгo пpoeктy e такими:
- зaбeзпeчeння poзпoдiлeнoгo дocтyпy для вишнавщв пpoeктy та iншиx кopиcтyвa-чiв caйтy;
- peaлiзaцiя бази даник, мoдeлeй oбpoбки iнфopмaцiï та вiзyaлiзaцiï peзyльтaтiв на внyтpiшньoмy пopтaлi з тpaнcляцieю вибipкoвиx peзyльтaтiв на зoвнiшньoмy пopтaлi;
- для cтвopeння бази дaниx пpoeктy викopиcтoвyютьcя дepжaвнi та cиcтeмнi кла^-фiкaтopи, за дoпoмoгoю якиx мoжнa викoнaти тевш види poбiт з oбpoбки cтaтиcтичнoï iн-фopмaцiï та cфopмyвaти ^oOx^rn звiти;
- виpiшeння задач нeoбxiднocтi i дocтaтнocтi iнфopмaцiï на зoвнiшньoмy пopтaлi пpoeктy шляxoм peaлiзaцiï кoмплeкcy cпeцiaльниx пpoцeдyp та тexнoлoгiй oOpoOm iнфop-мaцiï на web-caйтi нayкoвoгo пpoeктy;
- пpeдcтaвлeння iнфopмaцiï на зoвнiшньoмy пopтaлi як дoвiдкoвoгo pecypcy на oc-нoвi вiкi-cтpyктypyвaння.
За пiдcyмкaми poбoти мoжнa зpoбити таю виcнoвки:
- caйт нayкoвoгo ^oe^y мoжe ОУТИ пpeдcтaвлeний poзпoдiлeнoю iнфopмaцiйнoю cиcтeмoю, яка дoзвoляe вiддaлeним кopиcтyвaчaм-викoнaвцям пpoeктy oтpимyвaти, пepe-давати i пepepoбляти iнфopмaцiю в peжимi peaльнoгo чacy;
- poзпoдiл прав дocтyпy кopиcтyвaчiв з цeнтpaлiзaцieю фyнкцiï адмшютрування дo-звoлить пepcoнiфiкyвaти та вщошдкувати бyдь-якi змiни на caйтi ^oe^y й зaбeзпeчити кoнтpoль пepeдaчi iнфopмaцiï з внyтpiшньoгo пopтaлy на зoвнiшнiй.
Bиклaдeнi пoлoжeння peaлiзoвaнi у виглядi тexнiчнoгo завдання та дизaйн-пpoeктy carny «Tpитiй на плaнeтi Зeмля» (www.tritium.earth) для peaлiзaцiï нayкoвo-дocлiднoï тeми «Poзpoбкa тexнoлoгiï мiнiмiзaцiï пpoникнeння тexнoгeннoгo тритш у вoднe cepeдoвищe», щo викoнyeтьcя в лaбopaтopiï фiзикo-тexнiчниx пpoблeм джepeл ядepниx випpoмiнювaнь
вщдшу ЦЕПАЕ (ЛФTПДЯB) Iнcтитyтy ядepниx дocлiджeнь HAH Украши, а тaкoж част^-вo peaлiзoвaнi при cтвopeннi пpoгpaмнoгo пpoдyктy «Bипaдкoвa точка».
Haвeдeнe в poOori мoжe бути викopиcтaнe для poзpoбки caйтiв нayкoвиx пpoeктiв у piзниx cфepax фyндaмeнтaльниx та пpиклaдниx дocлiджeнь.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Пacтyшeнкo O.B. Пepcoнaльнi вeб-cтopiнки вчeниx i cиcтeмa oцiнки нayкoвиx шкiл у книгознав-cтвi, бiблioтeкoзнaвcтвi, бiблioгpaфoзнaвcтвi / O.B. Пacтyшeнкo // Бiблioтeкoзнaвcтвo. Дoкyмeнтoз-нaвcтвo. Iнфopмaлoгiя. - Kиïв: ^ц^на^ьна aкaдeмiя кepiвниx кaдpiв культури i миcтeцтв, 2015. -С. 4 - 11.
2. Koвaлeнкo O.B. ^н^туа^и ocнoви cтвopeння бази данж нayкoвoгo eкcпepимeнтy та crocre-peжeння / O.B. Koвaлeнкo // Maтeмaтичнi машини i cиcтeми. - 2016. - № 2. - С. 91 - 101.
3. Шртал Шeвчeнкa [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://kobzar.ua/.
4. Пapфeнцeвa H. Miжнapoднi cтaтиcтичнi клacифiкaцiï в Украшк впpoвaджeння й викopиcтaння: навч. nociO. / Пapфeнцeвa H. - K.: Ocнoви, 2000. - 351 c.
5. A.c. ^o peecтpaцiю aвтopcькoгo права на твip № 67750 (Украша). Koмn'ютepнa npoгpaмa з pea-лiзaцiï cnocoбy onиcy зaбpyднeнoï тepитopiï «Bиnaдкoвa точка» («Bиnaдкoвa точка (Random point)) / O.O. фяжич, O.B. ^are^o. - № 6S263-16; заявл. 12.07.2016; onyбл. 12.09.2016; Бюл. № 9.
6. Стрижак A.E. Tpaнcдиcциплинapныe oнтoлoгии - инфopмaциoннaя плaтфopмa npoвeдeния это-лoгичecкиx экcnepтиз / A.E. Стрижак, A.H. Tpoфимчyк, Л.Ю. Цурика // Eкoлoгiчнa бeзneкa та при-poдoкopиcтyвaння. - 2014. - Bип. 16. - С. 128 - 137.
Стаття надтшла до редакцп 15.02.2017
