CC BY
118
Ткачова Олена BiKTopiBHa,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримiнологií та кримнально-виконавчого права, Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: sunspring0805@gmail.com ORCID 0000-0002-4600-9268
doi: 10.21564/2414-990x.143.148859 УДК 343.9-055.2
САМОГУБСТВО ЯК КРИМ1НОЛОГ1ЧНЕ ЯВИЩЕ: ПРИЧИНИ I СПОСОБИ ЗАПОБ1ГАННЯ
Проведено анал1з причин самогубства як кримтолог1чного явища. Констатовано, що воно е статистично сталим, його поширежсть корелюе з культурно-1сторичними, етжчними, сощ-ально-економ1чними та тшими аспектами. Доведено, що загальними причинами самогубства можна визнати: 1) власне сощальж (до них належать, майнова нер1вжсть людей, а також супе-речнос1 за нащональною, класовою, стратовою, кастовою, професшною та багатьма шшими ознаками); 2) економгчж. На спещально-кримтолог1чному р1вж причини вчинення самогубств дощльно класифжувати за ix мгсцем виникнення чи акумуляцп на: 1) родинж; 2) колег1альн1; 3) груповг.
Ключовi слова: самогубство; причини самогубства; класифжащя; кримшолопчне явище; спещально-кримшолопчний piBern; вчинення самогубства.
Ткачева Е. В., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры криминологии и уголовно-исполнительного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : sunspring0805@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4600-9268
Самоубийство как криминологическое явление: причины и способы предупреждения
Проанализированы причины самоубийства как криминологического явления. Констатировано, что оно является статистически устойчивым, его распространенность коррелирует с культурно-историческими, этническими, социально-экономическими и другими аспектами. Доказано, что общими причинами самоубийства можно признать: 1) собственно социальные (к ним относятся, имущественное неравенство людей, а также противоречия по национальному, классовому, стратовому, кастовому, профессиональному и многим другим признакам) и 2) экономические. На специально-криминологическом уровне причины совершения самоубийств целесообразно классифицировать в зависимости от места возникновения или аккумуляции на: 1) родственные; 2) коллегиальные; 3) групповые.
Ключевые слова: самоубийство; причины самоубийства; классификация; криминологическое явление; специально-криминологический уровень; совершение самоубийства.
Постановка проблемы. Наша держава (i влада, i громадянське сусшль-ство, i кожна особа) переживае нинi дуже важы часи (бойовi дп, eKOHOMi4Hi труднощi тощо). З огляду на це вбачаеться за дощльне ще раз звернути увагу на таке явище, як самогубство, яке тривалий час називали «чумою ХХ1 столтя». Згiдно з опублiкованими Всесвiтньою оргашзащею охорони здоров'я (далi - ВООЗ) Глобальними оцшками здоров'я близько 800 тис. людей померли у 2016 р. через суТцид, що вщповвдае 10,8 самогубств на кожнi 100 тис. населення. Рiвень самогубств у европейському регюш ще вищий, вш досягае 13 випадкiв на 100 тис. о^б обох статей, приммо, що понад 20 -серед чоловМв (до речi, найбiльший цей показник у таких регюнах, як Литва та Росшська Федерацiя, де кшьккть самогубств серед чоловiкiв перевищуе 40 на 100 000 [1].
УкраТна як соцiальна i правова держава, гарантуючи кожному громадянину недоторканшсть i безпеку, захист здоров'я й життя i визнаючи це чи не найголов-нiшими прiоритетними завдання своеТ дiяльностi, мае не випускати з поля зору окреслене питання i вживати заходiв, щоб принаймш знизити вiдсоток самогубств, долучатися до европейських i свiтових програм запобтання суТцидам, створювати центри реабiлiтацiТ i психологiчноТ пiдтримки.
Аналiз остантх дослiджень i публ^ацш. Звiсно, проблема самогубств - не нова. Так, самогубство й шляхи його попередження вивчали також украТнсьы науковщ: Ю. В. Александров (Yu. V. Aleksandrov), В. О. Глуш-ков (V. O. Hlushkov), В. Ф. Войцех (V. F. Voitsekh), С. В. Жабокрицький (S. V. Zhabokrytskyi), М. П. Мелентьев (M. P. Melentiev), О. М. Мохо-вiков (O. M. Mokhovikov), Г. Я. Шлягша (H. Ya. Piliahina), В. В. Сулиць-кий (V. V. Sulytskyi), А. П. Тiщенко (A. P. Tishchenko), А. Г. Чупрiков (A. H. Chuprikov), Н. М. Ярмиш (N. M. Yarmysh) та ш. Однак усi вказанi науковцi висловлювали рiзнi точки зору з цього приводу, бо увагу придЬ ляли тим чи шшим аспектам цього питання. Останшм часом самогубство ставало предметом вивчення таких вчених, як Р. В. Ващенко (R. V. Vashchenko), В. В. Сулицький (V. V. Sulytskyi), В. В. Гриценко (V. V. Hrytsenko), В. О. Шаповалов (V. O. Shapovalov), С. I. Яковенко (S. I. Yakovenko), Л. М. Шестопалова (L. M. Shestopalova) та ш.
Варто додати, що на сьогодш серед науковщв тривае диску^я з приводу того, чи дощльно взагалi самогубство вiдносити до елементiв предмета крим^ нологп, а отже, робити об'ектом кримшолопчних дослiджень. Так, окремi вченi виступають проти вивчення самогубства в межах кримшологп, хоча е й при-хильники протилежного погляду, який шдтримуемо й ми. Доводами на користь того, що самогубство не тшьки можна, а й потрiбно розглядати як предмет вивчення кримшологп, на нашу думку, слщ визнати факт того, що, по-перше, це явище тюно пов'язане з вштимолопею в ТТ широкому розумшш i латентнi-стю злочинностi; по-друге, юнуе багато спiльного в причинах, яы породжують злочиннiсть i самогубство; по-трете, самогубство може бути наслщком багатьох злочишв, зокрема, доведення до самогубства; показники злочинноси й само-
губств корелюють мiж собою. Беручи до уваги все вищенаведене, спробуемо на piBHi статт дослiдити це питання.
Мета cmammi - довести, що самогубство е кримшолопчним явищем, проаналiзувати його причини i запропонувати шляхи протидп i попередження виникнення намiру позбавити себе життя.
Виклад основного материалу. Як уже зазначалося, самогубство - це не проблема одше'1 краши, а, на жаль, загальносвггова, з огляду на що воно й визнане «чумою ХХ1 столггтя». Крiм того, щоб привернути увагу свiтовоï спiльноти до цього явища, 10 вересня проходить Всесвггнш день запобiгання самогубствам. Повторимося, що за даними ВООЗ приблизно 20 млн осiб кожен рж вдаються до сущиду i стшьки ж здiйснюють спробу вкоротити собi вiку [1], що тягне за собою психолопчш наслiдки як для самого самогубця, так i, як мтмум, для осiб в його оточенш. До речi, за даними Державно!" служби статистики Украши, у 2016 р. майже 7,5 тисяч украшщв скоши сущид, а бшьшють склали чоловiки -близько 6 тисяч. Максимальну кшьысть суïцидiв за роки незалежност було зафiксовано в перюд з 1996 по 2000 рр. [4]. Разом iз тим офщшна статистика фiксуе лише наявш випадки сущиду, тому реальна кшьюсть самогубств може перевищувати данi у два-три рази [2].
Додамо, що ВООЗ за показником сущиду подшяе краши на 3 групи.
Так, до I групи включеш ri, в яких високий та дуже високий р1вень самогубств (бшьш шж 20 осiб на 100 тис. населення): Гайана - 44.2, Республша Корея - 28,9, Шр^Ланка - 28,8, Литва - 28,2, Мозамбж - 27,4, Непал - 24,9, Танзашя - 24,9, Казахстан - 23,8, Iндiя - 21,1, Латвiя - 22,9, Китай - 22,2, Словешя -21,9 [3].
II - середтй р1вень самогубств (вщ 10 до 20 осiб на 100 тис. населення): Туркмешя - 19,6, Росiя - 19,5, Угорщина - 19,1, Япошя - 18,5, Бшорусь - 18,3, Украша - 16,8, Польща - 16,6, Латвiя - 16,2, Фiнляндiя - 14,8, Молдова -13,7, Естошя - 13,6, Франщя - 12,3, США - 12,1, Канада - 11,3, Куба - 11,4, Швещя - 11,1.
III - низький р1вень самогубств (до 10 осiб на 100 тис. населення): Шмеч-чина - 9,2, Киргизiя - 9,2, Швейцарiя - 9,2, Узбекистан - 8,5, Велика Брита-шя - 6,2, Ьрашь - 5,9, Iталiя - 4.7, Грецiя - 3,8, Грузiя - 3,2, Вiрменiя - 2,9, Азербайджан - 1,7 [3].
Згщно з даними ие1 ж ВООЗ, найменше суïцидiв в бгипи, на Гаïтi й Ямайцi, в яких рiвень самогубств майже дорiвнюе нулю [2].
Як бачимо, в однш групi, а iнодi й поруч знаходяться краши з рiзним розвитком економши i життя населення. Це сввдчить про те, що не тшьки соцiальний чинник впливае на показники. Так, зпдно з рейтингом Центру з профилактики та контролю захворювань США (CDC) за 2016 р. перелiк професш, представники яких найчастiше скоюють самогубства, наступний: найвищд показники серед низькоквалiфiкованих робiтникiв, якi працюють i живуть в iзоляцiï вiд сощуму. До цiеï групи потрапляють фермери, люники, лiсоруби i рибалки. За ними йдуть тесш, шахтарi, електрики i будiвельники. Кiлькiсть суïцидiв серед
лiкарiв та шших фахiвцiв охорони здоров'я у США на 80 % нижче. Менш за все самогубщв серед вихователiв, вчителiв i бiблiотекарiв. Разом Í3 тим за останш 30 рокiв у США зафшсовано зростання утричi кiлькостi самогубств [3]. KpiM того, у 60-х рр. XX столтя загальносвiтовою стала тенденщя до того, що вiкова вюь суТциду змiстилася у 6ík 24^чних i навiть l5-рiчних, причому у найбшьш благополучних з економiчного погляду крашах [2].
Звернемося до даних у нашш державi. На цей час, за даними ВООЗ, УкраТна посщае 21 сходинку в рейтингу з понад 180 краТн, але юлька рокiв тому вона входила в десятку краТн iз найвищим рiвнем самогубств [2]. Щоправда, наведене не варто зараховувати до позитивних моменпв, адже якщо подивитися на всю статистику самогубств, то можна констатувати, що мкце УкраТни змшилося переважно завдяки збiльшенню самогубств в шших краТнах. Таким чином, незважаючи на те, що у XXI столгт кiлькiсть самогубств зменшилася (18 смертей на кожш 100 тис. населення, однак це знов же лише офщшна статистика), i з урахуванням вшськових дш (наявшсть непiдконтрольних територiй може позначатися на достовiрностi), цiй проблемi треба придшяти бiльше.
Починаючи висвiтлення питання, наведемо визначення поняття «самогубство» (суТцид) як соцiального явища, притаманного будь-якому сусшльству:
- умисне спричинення власноТ смертi, часто вчинене з вщчаю, причиною чого нерiдко стають психiчнi захворювання, такi як депресiя, бшолярний розлад, шизофренiя, алкоголiзм чи наркотична залежшсть [5];
- позбавлення себе життя, можлива власна загибель, ймовiрне знищення самого себе, зумовленi ризикованою дieю, вiдчайдушним вчинком та ш. [6];
- свiдоме самостiйне позбавлення себе життя, спричинене своею безпосе-редньою, умисною i бажаною дiею.
- (медичний) sui caedere, лат. - вбивати себе;
- акт самогубства або спроби самогубства, який здшснюеться у сташ сильного душевного розладу або шд впливом якогось психiчного захворювання;
- усвщомлений акт самоусунення з життя шд впливом гострих психо-трав-муючих ситуацш, при яких власне життя як вища цiннiсть втрачае сенс.
Однак дотепер немае единого як мiжгалузевого, так i правового шдходу до феномену самогубства. Перш за все це пов'язано з тим, що причиншсть дiе на рiзних рiвнях, зокрема на загальному (у суспiльствi в цiлому), спецiальному (на рiвнi групи) й iндивiдуальному (бiопсихологiчнi причини суТцидальноТ поведiнки особистостi). На думку фахiвцiв, iснуе багато причин, через як люди вкорочують собi вшу, але до самогубства найчастше призводять певш поди. Наприклад, хлопцi й дiвчата, зазнавши певного душевного болю i не маючи змоги зарадити соб^ вбачають у смерп спосiб помститися кривдникам. Як написав Хiрошi 1намура - японський спещалют, який вивчае людей, що збираються вчинити самогубство: «Дгги своею смертю прагнуть покарати особу, яка завдае Тм болю» [7]. 1нколи особи з огляду на специфшу психши пiддаються вiдчаю i чинять самогубство через таке, що шшим здаеться лише дрiбницею. Так, як показало недавне дослвдження у Великiй Британп, знущання над дiтьми - це
той чинник, який майже у сiм разiв шдвищуе ймовiрнiсть вчинення ними само-губства [7].
Хтось намагаеться покшчити з життям, маючи конфлжт iз законом, через неприемност в школ^ розрив iз коханою особою чи поганий табель усшшносп, нервування перед екзаменами або тривогу про майбутне. У свою чергу, юнаюв i дiвчат, яю отримують високi ощнки й схильнi до максималiзму, вдатися до спроби самогубства може невдача, справжня чи уявна. Дорослих до самогуб-ства найчастше спонукають фiнансовi проблеми або ж труднощi, пов'язаш з роботою, боргами, невдачами у шдприемницькш дiяльностi, а також бщшсть, безробiття i сiмейнi проблеми [6].
Важливими чинниками науковщ називають вихщ на пенсiю i фiзичнi недуги, особливо серед людей похилого вжу. Часто особи ще'1 вiковоï категорп вбачають у самогубствi порятунок, причому не тому, що невилшовно хвор^ а тому, що не можуть зносити страждань.
Пiдсумовуючи наведене, вважаемо за дощльне навести висновки, зробленi в дисертацп Л. М. Шестопаловою, що на загальносощальному, як i на спещаль-ному, рiвнi самогубство спричиняють здебшьшого соцiально-економiчнi чин-ники; на шдивщуальному рiвнi його детермiнують ще й психолопчш чинники (душевна криза, депресiя тощо, що шдсилюють вплив соцiально-економiчних детермiнантiв i провокують вчинення самогубства). Погоджуемося з вченою i стосовно того, самогубство може бути охарактеризоване як комплексне сощ-ально-бюпсихолопчне явище, яке кнуе на рiзних етапах розвитку сусшль-ства, а кшьюсть самогубств може збiльшуватися чи зменшуватися. Крiм того, враховуючи недосконалiсть сусшльних вiдносин (беручи до уваги той факт, що вимоги постшно шдвищуються), явище, яке нами розглядаеться, не може зникнути, адже воно е невщ'емною ознакою, необхщним наслiдком сощального процесу [8].
До сказаного додамо, що на переконання ВООЗ, причини самогубств опо-середковано пов'язанi з низьким рiвнем життя, адже в соцiально стабшьнш Швецп протягом десяти рокiв зростае кшьюсть суïцидiв [3]. Безумовно, шд час загальних суспiльних катаклiзмiв (економiчнi кризи, вiйськовi подй") кiлькiсть суïцидiв збiльшуеться. Проте найбiльше самогубств серед хворих на алкоголiзм, наркоманiю, швалщв, недавнiх пенсiонерiв, це, звiсно, говорить на користь того, що сощальна незахищешсть - одна з причин зростання сущиду [3]. Крiм того, можемо, спираючись на статистичш даш, визначити вiковi групи осiб з найвищим сущидальним ризиком: I - особи шволюцшного вiку (старшi 55 р.) становлять 39,9 %, II - особи молодого й середнього працездатного вжу (1839 p.) - 38,2 %, причому на молодь у вщ 18-21 р. припадае 9,4 % самогубств). Нами також встановлено, що найбшьш сущидально вразливими категорiями слщ визнати сощально не захищеш верстви населення, хворих, самотшх i осiб, якi перебувають у закритих системах.
Тож, можемо констатувати, що дане сощальне явище е статистично сталим, його поширешсть корелюе з культурно-кторичними, етшчними, сощально-
економiчними та шшими аспектами. Так, розглядаючи самогубство у контекст домiнуючих у cycnrnbCTBÎ уявлень про cyTHicTb життя i смерп, свободу вибору, моральшсть тощо, тобто з точки зору кримшологп, фiлософiï, соцiологiï, психологи, загальними причинами можна визнати наступш.
1. Власне сощальт. До них належать, майнова нерiвнiсть людей, а також протирiччя за нацiональною, класовою, стратовою, кастовою, професiйною та багатьма шшими ознаками.
2. Економ1чн1 (до реч^ про них вiв мову ще Е. Дюркгейм, який помнив залежнiсть сущидно1 активностi населення вщ економiчноï нестабiльностi дер-жави. Так, науковець зробив висновок, що «схильшсть ця неминуче повинна залежати ввд сощальних причин i являти собою колективне явище». Далi Е. Дюркгейм пише: «Одна й та ж саме обставина чи зби обставин не можуть викликати то один, то шший наслщки, бо шакше рiзниця резyльтатiв була б незрозумшою i вважалася б запереченням принципу причинность Оскшьки ми можемо констатувати специфiчнy вiдмiннiсть мiж причинами, остшьки ми повиннi очiкyвати подiбноï ж ввдмшност мiж наслiдками. Виходячи з цього ми можемо встановити сощальш типи самогубств не шляхом безпосередньо1 класифшацп, що спираеться на попереднш опис ix характерних особливостей, а класифшуючи самi причини, що викликають ïx. Не торкаючись питання, чому вони рiзняться, ми перш за все дослщжуемо, якi тi сощальш умови, ввд яких вони залежать» [9].
На доповнення (звiсно, i на пщтвердження) наведемо висловлювання К. О. Сомхшвт, який серед причин самогубств виокремлюе психосощальш стреси, безробтя, розпад сiм'ï, самотнiсть, алкоголiзм, певний сощальний статус, низький освггнш рiвень. Учений особливо наголошуе в цьому контекст на подвiйнiй функцп сiм'ï, факторi неповно1 сiм'ï, xарактерi виховання, фактi сущиду близьких, розладi особистостi [10].
Таким чином, на спещально-кримшолопчному рiвнi причини вчинення самогубств дощльно класифiкyвати за ïx мюцем виникнення чи акумуляцп, бо вони е сшльними для певних груп населення, об'еднаних за рiзними ознаками штучно (за принципом i способом утворення групи) чи природно (за ознакою сшльно1 дiяльностi за умови усввдомлення ними належностi до цiеï групи). Виходячи з цього причини подшяються на: 1) родинт, серед них передyсiм варто назвати насильство, приниження, експлуатащя в сiм'ï тощо; 2) колег1альн1, тобто ri, що виникають в колектив^ який утворюеться за родом зайнятост в сyспiльствi, насамперед йдеться про недоощнювання, нехтування, агресш, приниження тощо; 3) групов1 (йдеться, зокрема, про (а) групи за штересами, у цьому випадку ними е позбавлення можливост самовираження, байдужкть, самотшсть та iн., (б) групи за шшими ознаками (вшом, професiею, субкультурою, сексуальною орiентацiею тощо); окремо слвд вказати такi групи, як (в) друз^ товаришi (мiж ними дуже довiрливi, близькi, вщверт стосунки), серед причин частiш за все вказуються зрада, втрата.
Статистичш даш засвiдчyють наступне. Так, якщо брати першу групу, тобто
родинш причини, то у 37 % вщ загально'1 кшькосп у самогубствi винш батьки. Згiдно з даними саме батько чи мати спонукають власних дней, переважно неповнолггшх, так би мовити, укоротити собi вшу. Неповнолпш через вiковi (йдеться насамперед про психолопчш) особливосп бшьш уразливi, сприй-нятливi i чутлив^ хоча ще не здатнi повною мiрою протистояти кривдникам. Стаючи об'ектом приниження, кепкування чи зазнаючи побо1в, не розумшчи при цьому причин, вони закриваються, оскшьки не знаходять сил чинити ошр. Як наслщок, задля того, щоб припинити це, виршують пiти з життя. !нколи неповнолiтнi через неуважне ставлення батьыв до них або ïx проблем, неба-жання вислухати, посилаючись на брак часу чи втому, виршують, що вони шкому не потрiбнi чи ïx нixто не хоче розумгги, а отже, не розумшть, для чого 1м так жити, i вкорочують собi вiку. Другою за кшьыстю групою е самогубство, причиною якого вважаються особи, яы перебували у родинних стосунках iз самогубцем, а саме вже повнолггш близьы родичi жертв, - у 26,5 % до вщчаю доводили син або донька, а ще у 10,5 % - чоловж (дружина) жертви. Наведен даш не тiльки жаxливi, вони вражають i змушують вести мову про те, що органи влади безсилi вплинути на такий стан справ, бо бездiяльнi на тих стадiяx, коли самогубству можна було запобкти шляхом оперативного реагування на ri протиправш дiяння з боку особи злочинця, яы стали причиною вчинення самогубства. Завершують сумну статистику кредитори, з ïx вини у 5% людина накладала на себе руки.
Зазначене викликае занепокоення, оскшьки саме близьы, тобто ri, з ким у переважнш бшьшоот випадюв жертва зустрiчаеться кожного або майже дня, а отже, не в змозi уникнути ïx, стають причиною самогубства. З огляду на сказане можемо констатувати, що самогубство - це бвда i один iз виклиюв сучасного свггу. Звкно, з тим, що людина з власно'1 волi йде з життя, миритися важко.
Представники рiзниx галузей знань, вивчаючи це явище, пропонують рiзнi способи i засоби запобкання йому, але одностайш в необxiдностi вжиття ефек-тивних попереджувальних заxодiв. Так, пропонуеться на загальносоц1альному р1вн1: змщнити сощальш iнститути сiм'ï, шлюбу, традицшного укладу життя, церкви, об'еднати громадян Украши християнською мораллю та нащональною iдеею для будiвництва ново'1 самобутньо'1 держави; створити новi робочi мкця, вiдновлюючи виробництво товарiв i надання окремих видiв послуг; сприяти розвитку малого й середнього бiзнесу (передусiм створювати належнi умови для цього - О. Т.); розпочати реальну боротьбу з корупщею. Як бачимо, шчого нового i незвичного. Про це ведуть мову вже впродовж багатьох роюв. А що ж на практищ? Можемо стверджувати, що певш зрушення е. Так, вщкриваються кризовi центри, в яких надаеться психолопчна та iнша допомога жертвам домашнього насилля, особам, якi опинилися у скрутних чи складних житте-вих умовах, тощо. Знаючи це, людина, сподiваемося, вдасться до ïx допомоги, дослухаеться порад. Крiм того, з'явилися волонтерсьы групи, члени яких радо вщкликаються на прохання про допомогу. Це дуже актуально для нашо'1 держави, зважаючи на те, в якш ситуацп опинилася громадяни: вшна, окупацiя,
внутршне перемщення (тобто пере'1'зд до шшого мiста). Бiльшiсть людей трива-лий час перебувае у напруженш, у них постшне вiдчyття страху, невизначеность Зрозyмiло, самотужки впоратися з цим важко. Як вважае вшськовий психолог Андрш Козiнчyк iз Всеукрашського громадського об'еднання «Побратими», пiдстав для хвилювання бшьш нiж достатньо. На його думку, реальна статистика самогубств (фаxiвець веде мову про це явище серед бшщв АТО) нинi може бути вищою у кiлька разiв, адже отриманi представниками ЗМ1 даш стосуються лише чинних вiйськовослyжбовцiв i не враховують статистики стосовно Нацполщп, Нацгвардп, Прикордонно'1 служби, добровольчих батальйонах, i, найголовшше, ветеранiв, якi е «найбшьшою групою ризику». Держава також не сто'1'ть осто-ронь. Вживаються заходи щодо морально-психолопчно'1 реабiлiтацiï вшськових ЗСУ. За даними Головного управлшня морально-псиxологiчного забезпечення ЗСУ, у 2016- 2017 рр. на психолопчну реабШтащю вiйськовиx видiлено 50 млн грн; 40 тис. вшськових пройшли реабшггащю у санаторних закладах з початку АТО; 80 груп первинно'1 психолопчно'1 допомоги дiють у зонi АТО.
Лшар-психолог, який працюе з колишшми бiйцями АТО у Клеванському госштал^ теж наголошуе, що конкретних моделей поведшки, якi вказали б на те, що людина задумала звести рахунки з життям, немае, бшщ навпаки, такий намiр всшяко приховують. Спещалкт радить: «Якщо його поведшка вiдмiнна, навiть дивакувата, - це вже е приводом звернутися до психолога» [11].
До сказаного додамо, що до перспективних завдань, виконання яких дасть змогу зменшити кшьюсть самогубств, влада зараховуе досягнення економшою Украши такого розвитку, який вщповщав би сучасним европейським стандартам, що шдтверджуе спрямовашсть полiтики держави на сощальний захист людини, шдвищення ïï добробуту.
На думку все тих же фаxiвцiв, «на специальному р1вн1 слщ вжити першо-чергових заxодiв» iз створення спецiальниx уповноважених оргашв - центрiв сyïцидологiчниx служб (та ïx закладiв: консультативних пункив, клiнiк-готе-лiв, достатньо'1 кiлькостi «телефошв довiри» тощо), «запровадження единого повноважного координатора тако'1 попереджувально'1 дiяльностi - спещально'1 державно'1 комiсiï при Мiнiстерствi працi та соцiальноï полiтики, а на мюцях рад (при селищних, сшьських i мiськрадаx), до складу яких увшшли б керiвники рiзниx органiв, органiзацiй, представники громадськостi тощо» [8]. Можливо, також дощльно «утворити спецiальний матерiальний фонд для захисту враз-ливих верств населення й окремих контингент; провадити спецiальнy освгг-ньо-виховну роботу; ввести iнститyт релшйного пiклyвання» [8]. Вченi мають розробити наукове забезпечення попереджувально'1 дiяльностi.
На Ыдив1дуальному р1вн1 попередження самогубств мае орiентyватися на виявлення i детальне вивчення сущидонебезпечних особистостей, шдивщу-альних причин й умов сущидально'1 поведшки. Наприклад, можна проводити психолопчш треншги; органiзовyвати спiлкyвання з особами, яы подолали кризовий стан; вживати лшувально-профшактичних i реабiлiтацiйниx заxодiв задля прискорення адаптацп до iснyючиx умов або змши мiкросередовища;
сприяти i стимулювати шформування рiзниx оргашв про небезпеку вчинення самогубства особою тощо.
Висновки. Шдсумовуючи, можемо констатувати наступне.
Загальними причинами самогубства слщ визнати: а) власне сощальш (до них належать майнова нерiвнiсть людей, а також суперечност за нащональною, класовою, стратовою, кастовою, професшною та багатьма шшими ознаками); б) економiчнi.
На спещально-кримшолопчному рiвнi причини вчинення самогубств дощльно класифiкувати за ïx мiсцем виникнення чи акумуляцп на: 1) родинш; 2) колепальш; 3) груповi.
Попереджувальних заxодiв необxiдно вживати на загальносоц1альному, спе-ц1альному й Ыдив1дуальному р1внях.
В Укра'1Ш вщкриваються кризовi центри, в яких надаеться психолопчна та шша допомога жертвам домашнього насилля, особам, яю опинилися у скрутних чи складних життевих умовах, з'явилися волонтерсью групи, члени яких радо вщкликаються на прохання про допомогу.
Список лггератури:
1. У ВООЗ оприлюднили статистику самогубств у свт. URL: https://www.unn.com.ua/uk/ news/1751388-u-vooz-oprilyudnili-statistiku-samogubstv-u-sviti.
2. World Health Organization / Suicide rates, age-standardized / Data by country. URL: http:// apps.who.int/gho/data/node.main. MHSUICIDEASDR?lang=en.
3. ВООЗ назвала, в яких крашах свиу найвищий р1вень самогубств. URL: https:// zik.ua/news/2018/03/29/vooz_nazvala_v_yakyh_krainah_svitu_ nayvyshchyy_riven_ samogubstv_1294883.
4. Рос1я лвдируе в бврош за кшьюстю дитячих самогубств. URL: https://www.unian.ua/ world/760690-rosiya-lidirue-v-evropi-za-kilkistyu-dityachih-samogubstv.html.
5. Академ1чиий тлумачний словник : в 11 т. URL: sum.in.ua/s/samoghubstvo (дата звернення 21.10.2018).
6. Данило О., Скалецький М. Причини та мотиви сущидально1 поведшки в умовах еконо-м1чно'1 кризи. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/6411/1/14.pdf (дата звернення 01.11.2018)
7. Чому вони ввдмовляються жити. URL: https://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102001762.
8. Шестопалова Л. М. Самогубство та доведення до самогубства: заходи протидп : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Ктв, 2001. 237 с.
9. Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический етюд / пер. с фр. с сокр. ; под ред. В. А. Базарова. Москва : Мысль, 1994. 399 с. URL: http://www.univer.nuczu.edu.ua/tmp_ metod/669/Emil'_Djurkgejm_-_Samoubijstvo. _Sociologicheskij_etjud.pdf.
10. Сомхишвили К. О. Суицидальное поведение молодежи в возрасте 18-25 лет в отечественной социологии. URL: www.psu.ru/psu/files/4802/somhishvili.doc.
11. «Мужики не плачуть»: що робити 1з самогубствами в армп? URL: https://www.bbc.com/ ukrainian/in-depth-39321970.
References:
1. U VOOZ opryliudnyly statystyku samohubstv u sviti. URL: https://www.unn.com.ua/uk/ news/1751388-u-vooz-oprilyudnili-statistiku-samogubstv-u-sviti [in Ukrainian].
2. World Health Organization / Suicide rates, age-standardized / Data by country. URL: http:// apps.who.int/gho/data/node.main. MHSUICIDEASDR?lang=en.
3. VOOZ nazvala, v yakykh krainakh svitu naivyshchyi riven samohubstv. URL: https://zik.ua/ news/2018/03/29/vooz_nazvala_v_yakyh_krainah_svitu_nayvyshchyy_riven_samogubstv_1294883 [in Ukrainian].
4. Rosiia lidyruie v Yevropi za kilkistiu dytiachykh samohubstv. URL: https://www.unian.ua/ world/760690-rosiya-lidirue-v-evropi-za-kilkistyu-dityachih-samogubstv.html [in Ukrainian].
5. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk. (Vols. 1-11). URL: sum.in.ua/s/samoghubstvo [in Ukrainian].
6. Danylo, O., Skaletskyi, M. Prychyny ta motyvy suitsydalnoi povedinky v umovakh ekonomichnoi kryzy URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/6411/1/14.pdf [in Ukrainian].
7. Chomu vony vidmovliaiutsia zhyty URL: https://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k /102001762 [in Ukrainian].
8. Shestopalova, L.M. (2001). Samohubstvo ta dovedennia do samohubstva: zakhody protydii. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
9. Djurkgejm, Je. (1994). Samoubijstvo: Sociologicheskij etjud / V.A. Bazarov (Ed.). Moscow: Mysl'. URL: http://www.univer.nuczu.edu.ua/tmp_metod/669/Emir_Djurkgejm_-_Samoubijstvo. _Sociologicheskij_etjud.pdf [in Russian].
10. Somhishvili, K.O. Suicidal'noe povedenie molodezhi v vozraste 18-25 let v otechestvennoj sociologii. URL: www.psu.ru/psu/files/4802/somhishvili.doc [in Russian].
11. „Muzhyky ne plachut": shcho robyty iz samohubstvamy v armii? URL: https://www.bbc.com/ ukrainian/in-depth-39321970 [in Ukrainian].
Tkacheva E. V., PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Criminology and Penal Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : sunspring0805@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4600-9268
Suicide as a criminological appearance: causes and ways of prevention
The article analyzes the causes of suicide as a criminological phenomenon. It is stated that it is statistically stable, its prevalence correlates with cultural-historical, ethnic, socio-economic and other aspects. Thus, considering suicide in the context of the dominant concepts in society about the essence of life and death, freedom of choice, morality, etc., that is, from the point of view of criminology, philosophy, sociology, psychology, general reasons can be recognized: 1) actually social (they include property inequality people, as well as contradictions in the national, class, executed, caste, professional and many other features); 2) economic. At the specially-criminological level, it is appropriate to classify the causes of committing suicide according to their place of origin or accumulation, because they are common to certain groups of people, united on different grounds artificially (by principle and method of group formation) or naturally (on the basis of joint activity provided awareness of their belonging to this group). For this reason, the following are divided into: 1) family, among them above all, it should be called violence, humiliation, exploitation in the family, etc.; 2) collegial, that is, those that arise in a collective formed by the type of employment in a society, first of all it refers to underestimation, neglect, aggression, humiliation, etc.; 3) group (in particular, it is about interest groups; in this case they are deprivation of the possibility of self-expression, indifference, loneliness, etc., (b) groups on other grounds (age, profession, subculture, sexual orientation, etc.) It should be noted separately that such groups as (c) friends, comrades (very confident, close, frank relationship between them), among the reasons most often indicated betrayal, loss.
Keywords: suicide; causes of suicide; classification; criminological phenomenon; special-criminological level; committing suicide.
Hadiuwna do pedKomzii 15.11.2018 p.
