CC BY
23
УДК 616.1/.4-08:378.14
САМОСТ1ЙНА РОБОТА Л1КАР1В-1НТЕРН1В НА КАФЕДР1 С1МЕЙНО1 МЕДИЦИНИ I
ТЕРАП11
В стата розглянуто особливосп оргашзацп самостшно! роботи лiкарiв-iнтернiв на кафедрi амейно! медицини i терапп: амбулаторний прийом, курацiя хворих в стацюнар^ участь у тдготовщ клiнiчних i клiнiко-анатомiчних конференцш, реферативних оглядiв, мультимедiйних презентацш; приведено форми дистанцiйного навчання, оргашзащю науково-дослщно! роботи лiкарiв-iнтернiв.
Ключов! слова: самостшна робота, штернатура, фах «Загальна практика - амейна медицина».
Мета циклу штернатури (спещатзацн) - шдготовка л1кар1в загально! практики - шмейних л1кар1в, вщповщно чинних директивних докуменпв { зпдно вимог осв!тньо-квал!ф!кацшно! характеристики лшаря-спещалюта за спещальшстю «Загальна практика - шмейна медицина», набуття ними професшних практичних навичок { вмшь, формування професшних компетенцш, необхщних для самостшно! лшарсько! д1яльност1, формування шмейного лшаря, як оргашзатора та координатора л!кувально-д!агностично! та профшактично! роботи на територ!альнш дшьнищ [3]. Проблема шдвищення якост професшного навчання протягом багатьох роюв знаходиться в центр! уваги педагопчно! науки та практики.
Найважлившою метою сучасних осв!тшх програм у свил реформування медицини е закршлення системи безперервно! медично! освпи, коли шслядипломна 1 самоосвпа стають не менш важливими, шж додипломне навчання. Звичайно, виконання ще! мети залежить вщ багатьох складових: наявност сучасних навчально-методичних програм та пошбниюв, високого р1вня теоретично! та практично! шдготовки як викладач1в кафедр шслядипломно! освпи так { кер!вниюв штершв на базах стажування, техшчного оснащення вуз1в та лшарень. У процес становлення особистост фах1вця величезне значення набувае вмшня самостшно поповнювати знання та ор1ентуватися у великому потощ шформацн [5].
На сьогодш одна з основних задач - шдвищення р1вня осв!ченост лшаря як фактора його конкурентоспроможносп. Це створюе висок вимоги до якост шдготовки та перешдготовки спещалюив медичного профшю в систем! вищо! медично! осв!ти. Одним з прюритетних напрямк!в удосконалення системи осв!ти, що е пров!дним фактором ршення б!льшост! проблем в умовах глобатзацн, вважають шдсилення !ндив!дуального шдходу до розвитку творчих зд!бностей спещатспв !з спрямуванням на !х самостшну д!яльн!сть.
Зг!дно сучасних вимог до оргашзацп навчального процесу б!льший обсяг навчального часу виноситься на самостшну роботу. Вона оргашзовуеться з урахуванням принцишв, що припускають комплексний шдхщ, високий р!вень знань, !х навчальний ! творчий характер та ¿ндивщуальшсть. Теми для засвоення матер!алу у форм! самостшно! роботи сприяють оволодшню практичними навичками з р!зних роздшв (нев!дкладних стан!в, кл!н!чно! лабораторно! ! !нструментально! д!агностики) [4].
Самостшна робота - це планована ! контрольована навчальна, науково-дослщна робота, що виконуеться за завданням та шд методичним кер!вництвом викладача, але без його безпосередньо! участ! в спещально в!дведений для цього час. Необхвдними умовами для ефективно! орган!зац!! та здшснення самост!йно! роботи !нтерн!в е поступовють введення р!зних !! вид!в, проведення викладачем регулярних консультац!й в р!зних формах, обов'язковий систематичний контроль виконано! самост!йно! роботи. Вона являе собою систему шзнавальних процес!в, спрямованих на самост!йне отримання знань, умшь та навичок, е засобом реал!зацп п!знавальних та творчих зд!бностей л!кар!в. Актуальними задачами !! орган!зац!! виступають визначення об'ему ц1е! роботи, контроль за !! ходом, методичне забезпечення виконання, а саме: наявн!сть шдручниюв, навчальних пос!бник!в, методичних розробок тощо.
Л!кар!-!нтерни оволод!вають основними практичними навиками, що передбачеш освпньо-профес!йною характеристикою лшаря спец!ал!ста та самост!йно працюють над засвоенням
навчального MaTepiany шд час навчання на очних i заочних базах стажування; поряд з аудиторною е однieю з форм навчального процесу та вагомою його складовою.
На сучасному еташ до самостшно1 пiдготовки лiкapi-iнтepни мають змогу на кaфeдpi залучати цшу низку iнновaцiйних тeхнологiй: комп'ютери, ресурси Internet, мультимедшш презентацп, ayдiо- та вщеотехшку. Дистaнцiйнe навчання при шдготовщ лiкapiв-iнтepнiв - це iнновaцiйнa оргашзащя навчального процесу, яка peaлiзyеться в спeцифiчнiй пeдaгогiчнiй систeмi, яка спираеться на пpинципi сaмостiйного навчання лшаря i iнтepaктивнiй взаемоди викладача i iнтepнa.
У навчальному пpоцeсi на вшх циклах пpофeсiйного удосконалення лiкapiв ми використовуемо тaкi дистaнцiйнi технологи: Телелекцп i тeлeсeмiнapи (на основi вщеоконференци), якi проводяться у регламентованому часц Вiддaлeнi джерела медично! шформацп з peсypсiв 1нтернету; Мyльтимeдiйнi i нaвчaльно-контpолюючi системи (на основi 1нтернет-технологш).
Сyчaснi комп'ютepнi програми дозволяють забезпечити передачу знань i доступ до piзномaнiтноl навчально! шформацп, а новi технологи, тaкi як штерактивш нaвчaльнi посiбники, мyльтимeдiйний контент, 1нтернет сприяють бiльш активному залученню лiкapiв до процесу навчання [1].
Велике значення в пiдготовцi лiкapя мае оволодшня практичними навичками iнстpyмeнтaльних, лабораторних дослщжень, надавати нeвiдклaднy допомогу на амбулаторному еташ при piзних патолопчних станах.
Поряд з цим прюритетним напрямком навчання в iнтepнaтypi е формування навичок практичного ведення пащенпв, як в стaцiонapi так i на амбулаторному пpийомi в ^rnpi ПМСД пiд час очного i заочного циклiв. Це навчае майбутнього шмейного лiкapя навичкам ефективного спшкування i консультування з пaцiентaми i членами !х родини; кpiм того, лшарЫнтерни оволодiвaють навиками клiнiчного мислення i прийняття piшeнь в умовах дефщиту часу, невизначено1 симптоматики [2].
Цшавою формою оргашзацп самостшно1 роботи е участь iнтepнiв в ктшчних i пaтологоaнaтомiчних конфepeнцiях, на яких вони сaмостiйно докладають юторда хвороби, роблять peфepaтивнi огляди, мультимедшш презентацп.
Важливим pоздiлом самостшно1 роботи е формування навиюв пошуку та оцшювання сучасно1 науково1 шформацп по впровадженню адаптованих доказових peкомeндaцiй в амбулаторну практику. З цiею метою лшарЫнтерни готують peфepaтивнi огляди, з якими вони виступають на семшарських заняттях, клiнiчних конфepeнцiях. Основна мета рефера^в -поглиблення вивчення конкретное' проблеми внутршньо1 медицини. Кpiм того, велика увага на кaфeдpi придшяеться pоботi iз сучасними клiнiчними протоколами i peкомeндaцiями, що дозволяе здшснити мiнiмaльно достaтнiй обсяг медично1 допомоги в будь-якш клiнiчнiй ситуацп з його подальшим поширенням.
Науково-дослщна робота лiкapiв-iнтepнiв (НДР), як одна iз форм позааудиторно1 роботи, формуе здaтнiсть до aнaлiзy й узагальнення мaтepiaлy, розвитку клшчного мислення, критичне осмислення даних лтератури. Для НДР iнтepни використовують результати отримаш пiд час обстеження або лшування хворих, звiти i науково-практичний aнaлiз дiяльностi вiддiлeнь, поpiвняльний aнaлiз покaзникiв дiяльностi зaклaдiв охорони здоров'я.
Для виконання зазначених завдань в iндивiдyaльномy плaнi лiкapя-iнтepнa е докладний план його роботи на кaфeдpi та базах стажування визначеного зразка для забезпечення контролю i стандартизаци процесу вiдпpaцювaння та оволодiння практичними навиками.
Таким чином, самостшна робота на кaфeдpi е одним iз важливих pоздiлiв навчального процесу у шдготовщ квaлiфiковaного спeцiaлiстa.
1. Zhdan V. M. Distantsiyne navchannya v pislyadiplomniy osviti likariv / V. M. Zhdan, V. Yu. Shtompel, L. M. Shilkina [ta in.] // Materiali Vseukrayinskoyi navchalno-naukovoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu «Osnovni napryamki udoskonalennya pidgotovki medichnih kadriv u suchasnih umovah». Poltava, 26 bereznya 2015r. - S. 90-91.
2. Zhdan V.M. Napryami vdoskonalennya pidgotovki simeynih likariv na kafedri simeynoyi meditsini i terapiyi / V. M. Zhdan, M. Yu. Babanina, E. M. Kitura [ta in.] // Materiali naukovo-praktichnoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu «Udoskonalennya yakosti pidgotovki likariv u suchasnih umovah». Poltava, 24 bereznya 2016r. - S.76-78.
3. Navchalniy plan ta unifikovana programa tsiklu spetsializatsiyi (Internaturi) vipusknikiv vischih medichnih navchalnih zakladiv za spetsialnistyu «Zagalna praktika - simeyna meditsina». - Kiyiv, - 2015.
4. Naskrizna programa pidgotovki studentiv medichnih fakultetiv ta likariv-interniv dlya ovolodinnya praktichnimi navichkami ta metodikami, neobhidnimi dlya podalshoyi roboti na posadah likariv «Zagalnoyi praktiki - simeynoyi meditsini». - Kiyiv, -2015.
5. Podlianova O. I. Organizatsiya samostiynoyi roboti likariv-interniv v zaochniy internaturi / O. I. Podlianova // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2015. - Vip.2, t. 4(121). - S. 47-49.
САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ НА КАФЕДРЕ СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ И ТЕРАПИИ
Ждан В. М., Китура Е. М., Бабанина М. Ю., Волченко Г.
В., Ткаченко М. В.
В статье рассмотрены особенности организации самостоятельной работы врачей-интернов на кафедре семейной медицины и терапии: амбулаторный прием, курация больных в стационаре, участие в подготовке клинических и клинико-анатомических конференций, реферативных обзоров, мультимедийных презентаций; изложены формы дистанционного обучения, организации научно-исследовательской работы врачей-интернов.
Ключевые слова: самостоятельная работа, интернатура, специальность «Общая практика - семейная медицина».
Стаття надшшла 22.09.2016 р. УДК 378.147+614.253.4+577.1
INDEPENDENT WORK OF INTERNS AT THE DEPARTMENT OF MEDICINE AND THERAPEUTICS FAMILY Zhdan V.M., Kitura E.M., Babanina M., Volchenko G.V., Tkachenko M.
The article says about the features of organization self-education of interns in the chair of family medicine and therapy: outpatient care, observetion of patients in the hospital, participation in the preparation of clinical and clinical-anatomical conferences, abstract reviews, multimedia presentations; given the form of distance learning, organization of scientific work of interns.
Key words: self-education, postgraduation, speciality "General practice - family medicine".
М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНА 1НТЕГРАЦ1Я - ОСНОВА ПРОФЕС1ЙНО1 СПРЯМОВАНОСТ1
НАВЧАННЯ
В статп показана важливють курсу медично1 х1мп у формуванш студента-медика, а в майбутньому висококвaлiфiковaного спещалюта. Умовою устшного цшсного тдходу у викладанш медично1 х1мп у вищих медичних навчальних закладах е ¡шждисциплшарна штегращя з дисциплшами медико-бюлопчного ^^i]^, фiзiологiя, бюоргашчна хiмiя, фармаколопя, медична та бюлопчна фiзикa) та кйшчного профшю (патолопчна фiзiологiя, кйшчна бiохiмiя, ппена, токсиколопя, тератя, анестезюлопя, фiзiотepaпiя, реашматолопя тощо). Такий тдхщ значно тдвищуе мотиващю навчання.
IGii040Bi слова: медична xiMifl, м1ждисциплшарна штегращя, м1жпредметш зв'язки.
На сучасному еташ розвитку медично! осв1ти в Укра1ш великого значения набувае професшна шдготовка майбутиiх медиюв. Стратепчш напрями в систем1 осв1ти вимагають пошуку нових оргаиiзацiйиих форм, методiв навчання i виховання. У зв'язку з цим виникае необхщшсть пiдготовки майбутиiх фаивщв до шновацшнох дiяльиостi, ознайомлення !х iз прогресивними техиологiями суспiльства. Завдання сучасно! освiти - сформувати особистють майбутнього фахiвця, готового до устшно! професшно1 дiяльиостi, оновлення професiйиих знань, умшня проектувати професiйие й особисте зростання [5]. Нииi провiдиою метою навчального процесу у вищому медичному закладi е формування особистостi лшаря, який умiе сприймати иеобхiдиу шформащю, самостiйио здобувати i використовувати И на практищ, вирiшувати складиi ктшчш завдання [4].
Змiии, що вiдбуваються в освiтi, вiдиосяться, перш за все, до методики викладання природничих дисциплiи. Питання оргашзацп навчально-виховного процесу з природничих дисциплiи, зокрема х1мп, е недостатньо розробленим та потребуе подальших дослiджеиь. Спостерiгаеться тенденщя иедооцiики зиачущостi шкшьно1 хiмiчноl осв^и (суттеве зменшення навчальних годин), з шкшьно1 практики в зиачиiй мiрi зник хiмiчиий експеримент. Все це знижуе защкавлешсть учиiв i майбутшх студеитiв у вивчеииi х1мп та призводить до формального вiдиошеиия до хiмiчних знань. Рiшеиию цих проблем може допомогти застосування нових засобiв та методiв навчання, що сприяють пробудженню зацiкавлеиостi до навчання, самостшному пошуку та засвоенню знань студентами, iидивiдуалiзацil навчання [2].
Одним з напрямюв якiсиого оновлення медично1 освiти е пiдготовка фахiвцiв, здатних усвiдомлеио використовувати потенцiал фундаментальних дисциплш для системного вирiшення
