CC BY
32
Щербата М. Я., ® астрантка кафедри пол^ологп НУ „ Льегеська полтехшка "
С. ТОМАШ1ВСЬКИЙ ПРО СУСП1ЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНЕ ЖИТТЯ УКРА1НИ К1НЦЯ Х1Х ПОЧАТКУ ХХ СТ.
У щй статт1 дослгджено пращ С. Томаш1еського присеячених сусшльно-полтичному житт1 Украгни кт. Х1Х поч. ХХ ст. Автор обтрунтоеуе ¡дег еченого щодо концепцИ ¡сторичного та полтичного розеитку Украши. Розглянуто осноет моменти формуеання держаеотеорчого сетогляду дослгдника та проанал1зоеано його громадсько-полтичну дгяльнгсть. Предстаелена у статт1 проблематика наукоеог дгяльностг С. Томашгеського.
Ключовi слова: Томаш1еський ,стор1я, держаеа, полтика, Галичина,
церкеа.
Здобуття Украшою незалежност дае змогу побудувати власну пол^ичну систему, яка грунтуватиметься на загальнолюдських щнностях, враховуватиме юторичну та нащональну самобутшсть украшського народу.
Процес переходу до нових державних вщносин в Укра1ш дуже складний. На нього впливають цiлий ряд негативних чинниюв. Впродовж тривалого юторичного перiоду Украша не мала власно! держави, яка б сприяла розвитковi культури. По-друге, внаслiдок чужоземного поневолення придушувалися будь-якi вияви украшсько! своерiдностi, а саме нищення мови й культури украшського народу, розправа над нащональною ел^ою та шше. Крiм того украшцям нав'язували почуття меншовартост та нащонально1 неповноцiнностi
[4, с.3].
Полiтична думка Украши юн. Х1Х - початок ХХ ст. вщображала перехiд нацiонально-визвольного руху вщ стади культурницького украшофшьства до оргашзовано! роботи в масах. У цьому контекстi заслуговують на увагу погляди та ще! iсторикiв та пол^олопв того часу, працi яких розкривають цi поди. Серед них помине мiсце в украшськш iсторико-полiтичнiй наущ займае один з найвiдомiших представниюв консервативного напрямку - С. Томашiвський.
Теоретична спадщина С. Томашiвського, в умовах радянського тоталiтарного режиму, тривалий час замовчувалась та була недосяжною для науковцiв. Лише пiсля проголошення незалежностi з'явилися можливостi для дослщження. Впродовж вае1 його дiяльностi, значну увагу вiн придiляв дослiдженню ролi суспiльно-полiтичного життя Укра1ни. Рiзнi аспекти пол^ики в контекстi укра1нського державотворення вщображенш в рядi його праць.
С. Томашiвський як iсторик i полiтичний дiяч формувався пiд впливом чотирьох напрямiв тогочасно1 шторично1 пол^ично1 думки:
1) концепци М.Драгоманова i В.Липинського;
2) iдей iталiйських вчених Г.Фереро i Д.Маццiнi;
® Наукоеий кергеник - доктор юторичних наук, професор Гетьманчук М. П. Щербата М. Я., 2008
222
3) теорш росшського юторика Р.Вшпера, який дослщжував закономiрностi суспiльних процесiв з позицiй юторизму та циклiзму;
4) впливiв прагматично-релятившськш фшософи Джемса i Шпенглера [5, с. 122].
У сво!й пращ „Укра'нська iсторiя" вчений доводить, що перша укра'нська монархiчна держава була започаткована ще за часiв Галицько-Волинського князiвства [8]. Концепцiя С.Томашiвського базуеться на трьох критерiях:
1) земля, тобто освоення майбутнiми укра'нськими племенами територiй, на яких вони приживали;
2) нащя, тобто утворення укра'нсько! наци внаслiдок вiдокремлення укра'нських земель пiсля розпаду Ки1всько1 держави;
3) становлення першо! укра1нсько1 нацюнально! держави - Галицько-Волинського князiвства як завершення цих двох процеав [5, с. 122].
Обгрунтовуючи монархiчнi геополiтичнi орiентацil майбутнiх державних перетворень С.Томашiвський вважав, що доля само! держави буде виршуватися в Галичиш. Саме тому вчений вивчав юторш монархiчних традицiй у Галицько-Волинськiй державу аналiзуючи причини утворення i занепаду аристократичного ладу в рiзнi перюди укра1'нсько! кторп [3, с.890 ]. Вчений виводить свою концепцш вторичного i полiтичного розвитку Укра'ни з огляду на вплив протилежних чинниюв, якi мали вирiшальне значення в штори укра'нського народу: з одного боку, конструктивних, позитивних i творчих, а з iншого - деструктивних, негативних [5, с.125].
Розглядаючи укра'нську землю як географiчну цiлiснiсть, вш тим самим iгноруе етнiчний характер окремих частин Укра'ни. У сво!х дослiдженнях вчений вiдштовхуеться вiд географiчного становища Укра'ни, яке начебто саме по собi творило iсторiю украшсько! наци. С.Томашiвський стверджуе: „Тшьки в географiчному розумiннi можна говорити про Укра'ну як про iндивiдуальне незмшне поняття впродовж уае! штори" [8, с. 1].
Другий основний критерш у концепци вченого - це утворення украшсько! нацп. „У процес творення народностей, - стверджуе вчений, - дшть двi протележнi сили: одна роздшяе, друга зв'язуе поодиною частини" [8, с. 28 ].
Останшм критерiем у цiй концепци вченого - становлення нацюнально! держави - Галицько-волинського князiвства. Пiсля розпаду Ки'всько! держави, утворилася нова Галицько-Волинська держава, основою яко! стала Галичина, що об'еднала в собi тшьки укра!нськi землi. С.Томашiвський стверджуе, що творцем першо! укра'нсько! держави став князь Роман [8, с. 28 ].
Обсяг юторичного защкавлення вченого дуже великий, вiн дослiджуе шторш Укра!ни вiд !! початкiв. Найяскравше у його науковiй дiяльностi видшяються чотири теми, над якими працював вчений: iсторiя Хмельниччини, iсторiя Закарпаття, iсторiя Галичини та iсторiя церкви. Велику увагу вчений звертав на з'ясування причини поразки визвольних змагань Укра'ни. Це вш пов'язував передуам з вiдсталiстю единого нацiонального фронту та спшьно! нацiонально! iде!. Вчений вщзначав внутрiшню органiчну слабкiсть укра'нського народу, яка на його думку, полягала у вiдсутностi рiвноваги мiж мiстом i селом, великих вщмшностях у культурно-освiтньому й полiтичному
223
piBMx клаав украшсько1 нацп, що не давало можливост творити оргашчну нацiональну цiлiснiсть [3, с. 890].
Дослщжуючи роль церкви у суспшьно-пол^ичному життi Украши, в контекст украшського державотворення засвiдчуe, що позищя вченого щодо явищ релшйного життя базувалась на певних засадах:
1) у державотворчих процесах в Украх'ш важлива роль належатиме греко-католицькш церквi;
2) у запровадженнi в практику державного будiвництва в Украм iдей консерватизму;
3) у необхiдностi формування едино! нацiональноï iдеï, яка б об'еднала суспiльство;
4) органiчному поеднанш i в украïнському русi нацюнальних та европейських традицiй [2, с.9].
Аналiзуючи iсторiю церкви, вчений робить висновок про переваги католиць^' церкви, оскшьки вона вiдкрила доступ Украши до захiдноï культури. Крiм того, вш вiдстоюе iдею незалежностi Украшсь^' нацiональноï церкви i через те захищае переваги iдеï Берестейсько1' уни 1596р., оскiльки вона вiдкрила доступ до захщнох' культури, i „зберегла захiдно-руськi окраши вiд винародовлення" [7, с. 80]. На думку С.Томаш1вського, який виступав за незалежнiсть Украшсько!' нацюнально!' церкви, юнуе прямий зв'язок мiж нацiональною iдеею украшського народу та щеею унп. Боротьба частини украшщв проти поширення греко-католицтва призвела до розколу нацiï [6, с. 4].
С.Томашiвський звинувачував С. Петлюру та його оточення в тому, що саме через них Украша втратила свою незалежнiсть. Вчений критикував його ди, i наголошував на тому, що керiвником держави мае бути особа вщмшна вiд С. Петлюри за рiвнем освiтнiм, пол^ичним i культурним [2, с. 13]. Одшею з причин внутрiшньоï слабкост украшського народу вчений вбачав у „пол^ичнш гiпертрофiï нороду", тобто надмiрнiй полiтизацiï мас [7]. На думку С.Томашiвського, Украша вiдрiзнялася вiд шших держав тим, що ïï рiзноманiтнi полiтичнi угрупування вважали своею концепщею завоювання i творення у тш чи iншiй формi державностi едино правильною i боролися за ïï втшення з шшими украïнськими угрупованнями ще за довго до утворення державноси, не маючи спiльних iдеалiв i самоï нацiональноï iдеï, а натомють лише фрагменти рiзних пол^ичних i соцiальних програм [3, с. 890].
Особливу увагу у свош науковш творчостi С. Томашiвський придшив iсторiï Галичини. Вона стае осередком майже уЫх його праць та збiрок. Саме Галичина, на думку вченого, була своерщним кордоном, що роздшяв сфери господарських i культурних впливiв мiж Сходом i Заходом, зокрема римськоï i вiзантiйськоï церков, яю стали символами европейського роз'еднання на Схiд i Захiд. Ус впливи, завжди починалися з Галичини i Волиш, доки не завершилися Берестейською унiею 1596р., внаслiдок чого на думку вченого, утворився посереднш мiж сходом i заходом церковно-культурний тип з вiзантiйською формою i римським змютом [1, с. 40 ].
Розглянувши основнi моменти формування державницького св^огляду С.Томашiвського, проаналiзувавши його громадсько-пол^ичну дiяльнiсть, можна зробити певш висновки. Вiн був автором концепци, в якш сполучалися
224
елементи католицизму, консерватизму та прагматично-релятившськш фшософп Джемса i Шпенглера. Був активним прихильником ще! творення Украшсько! держави на засадах клерикально! монархи, оскшьки на його думку монархiчнi геополiтичнi орiентацil майбутнього держави повинш були вирiшуватись в Галичиш. Саме тому вчений глибоко вивчав юторш монархiчних традицiй у Галицько-Волинськш державi [3, с.890]. Зокрема вш наголошував, що незважаючи на вс нацiональнi катастрофи, тiльки захщноукрашсью землi зумiли зберегти украшський дух завдяки Греко-католицькш церквi та зв'язкам iз Заходом.
Впродовж усього свого життя вчений проявив себе як вщомий пол^ичний i громадський дiяч. Аналiз його праць дае змогу простежити та ощнити по-новому суспшьно-пол^ичне життя тогочасно! Укра1ни.
Л1тература
1. Гетьманчук М. П. Укра1нська Греко-католицька церква i полiтика Польщi в украшському питаннi мiжвоенного перiоду (березень 1921 - серпень 1939 рр.) // 1сторико-пол^ичш проблеми сучасного свггу: Збiрник наукових статей. - Чершвщ: Рута, 2002. - Т. 9. - С.48-58.
2. Кошетар У.П. украшська Греко-католицька церква в суспшьно-полiтичному життi Галичини (1900-1939 рр.): Навч. поЫбник. -К.: МАУП, 2005. - 128 с.
3. Мала енциклопедiя етнодержавознавства// НАН Укра1ни, 1н-т держави i права iм В. М. Корецького; Ред. кол.: Ю. I. Римаренко (вщп. Ред.) та ш. -К.: Довiра: Генеза, 1996. - 942с.
4. Пол^олопя. Кшець XIX - перша половина ХХ ст.: Хрестомаия/За ред. O.I. Семкiва. - Львiв: Свiт, 1996. - 800 с.
5. Потульницький В. А. Теорiя укра1нсько1 пол^ологп: Навч. Посiбник.- К.: Либiдь, 1992. - 192 с.
6. Томашiвський С. Iсторiя Церкви на Укра1ш. - Фiладельфiя, 1932. - 159 с.
7. Томашiвський С. Про ще!, геро!в i полiтику: Вiдкритий лист до В. Липинського. - Львiв, 1929.- 132 с.
8. Томашiвський С. Укра1нська iсторiя. Стариш i середнi вiки.- Львiв: Вчора i нинi, 1919. - Т.1.- 154 с.
Summary
Shcherbata M. Y., post-graduate student at the department of politology
NU "LvivPolitechnics." S. TOMASHIVSKYJ ABOUT SOCIAL AND POLITICAL LIFE OF UKRAINE AT THE END OF XIX AND THE BEGINNING OF XX CENTURY.
This article dials the investigations of S. Tomashivskyj's works about the social and political life of Ukraine at the end of XIX and the beginning of XX century. The author proves the scientist's ideas concerning the conceptions due to historical and political development of Ukraine.
It was shown the main moments of formation the statecreative conception of the investigator and it was analyzed its social and political activity. The prolematics of S. Tomashivskyj's scientific activity was described in this article.
Key words: Tomashivskyj, history, state, politic, Galychyna, church.
Стаття надшшла до редакцИ 28.03.2008
225
