CC BY
63
здатност д1яти подумки як штегрально! характеристики штелекту; забезпечення спонукального мотиву в структур! мотивацп професшно! педагопчно! д!яльносп.
Динамша штелектуального розвитку людини характеризуеться р!зними сшвввдношеннями процеав диференщацп та штеграцп. Диференщащя веде до множення елеменпв И розумово! д!яльносп, штегращя — до впорядкування дш, операцш. 1нтегращя змюту навчальних дисциплш забезпечуе професшне вдосконалення майбутшх педагопв-початшвщв [ вчител!в англшсько! мови. Ми вважаемо, що професшна готовшсть майбутшх педагопв у процес фахово! шдготовки буде ефектившшою за умови диференщацп та штеграцп змюту спещальних предмелв (методики викладання математики в початкових класах, методики вивчення англшсько! мови в початкових класах) на р1вш конкретизаци, узагальнення, систематизацп тощо. Викладання фахових дисциплш для студенпв спещальносп «Початкове навчання. Англшська мова» мае багато спшьних рис з учительською д1яльшстю (методи [ форми навчання, контроль знань, розвиток мислення та ш.), що дозволяе сформувати в майбутшх педагопв вмшня [ навички диференщацп та штеграцп навчально! даяльносп задля шдвищення ефективносп розумового розвитку молодших школяр1в.
Актившсть студента проявляеться насамперед у зв'язку з майбутньою професшною д1яльшстю, ввдповвдно до яко! засвоення знань е необхвдною умовою. Практична шдготовка студенпв педагопчних ВНЗ, як1сть знань значною м1рою залежить ввд р1вня !х штелектуально! активности Актив!защя штелектуально! д1яльносп майбутшх вчител1в англшсько! мови в початкових класах е засобом виховання професшних навичок, що сприяе формуванню педагопчно! майстерносп, розширенню методичного кругозору, отриманню додаткових штегрованих знань [ педагопчного досввду. Актившсть студенпв була мотивована такими факторами, як бажанням самоутвердитись у подвшнш рол1 вчителя початкових клас1в та англшсько! мови, прагненням схвалення професшно! даяльносп, тзнавальною потребою, почуттям обов'язку, особиспсним сприйняттям ситуацп як проблемно! тощо.
У зв'язку з цим доцшьно використовувати штегращю змюту навчальних дисциплш [ м1жиредметш зв'язки з метою корекцп вдосконалення професшно! готовносп студенпв до математичного розвитку молодших школяр1в, адже це дозволяе своечасно коригувати процес навчання, вносити ввдповщш необхвдт змши, доповнювати новими формами та окремими методами навчання. Перспективу подальшо! штеграцп змюту навчальних дисциплш у шдготовщ педагопв початково! освпи вбачаемо у виявленш пор1вняльно! ефективносп педагопчних умов на професшну готовшсть студенпв до штелектуального розвитку молодших школярш засобами математики та англшсько! мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богданова I. М. Модульна технолопя професшно! шдготовки вчителя. Монограф1я / За ред.
I. А. Зязюна. — Одеса, 1997. — 123 ^
2. Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових класах. — Тернопшь: Богдан —
Навчальна книга, 2003. — 258 ^
3. Бондар В. I. Дидактика: ефективш технологи навчання студенпв. — К., 1996. — 347 ^
4. Недялкова К. В. Практичний курс штелектуального розвитку студенпв [ старшокласниюв засобами
математики: методичш рекомендаци. — Одеса: ПДПУ 1м. К. Д. Ушинського, 2002. — 245 а
5. Щербина Л. В. Языковая система и речевая деятельность. — Л.: Наука, 1974. — 365 а
Вадим КОВАЛЬЧУК
РОЗВИТОК ПРОФЕСШНО-ШЗНАВАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В СТУДЕНТ1В ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1
КОМПЕТЕНТНОСТ1
У статтi розглянуто процес формування професшно-тзнавальних ттереав студентiв, обгрунтовано суттсть тзнавального ттересу. РозподЫено ознаки тзнавального ттересу за стадiями його розвитку. Висвiтленi умови формування професшно-тзнавальних iнтересiв як фактора становлення профестноЧ компетентностi студентiв.
Поняття «штерес» мае багатофакторну природу i включае психологiчнi i соцiологiчнi прояви. 1нтереси проявляються через об'ективт поведiнськi закони, як1 складно поеднують фiзiологiчну й соцiальну суттсть людини. Вченими виявлено структурування штересш за сферами 1х реалзацц, що важливо враховувати при оргатзацп щлесирямовано1 дiяльностi окремо! особи та сощальних органiзацiй.
Для педагопчно1 теорп i практики важливе значения мае так званий «тзнавальний штерес» — прагнення особистостi до пiзнания як процесу осмислено! життедiяльностi людини. Через юнувания пiзнавального iнтересу можиа забезпечити реалiзацiю значимих цiлей i завдань навчально-виховного процесу у вищiй школi — сформувати активного студента, досягти належного рiвня загально! пiдготовки та професшно! компетентностi.
Коло наукових iнтересiв становить система оргатзацп навчально-виховного процесу у ВНЗ 1-11 рштв акредитаци системи агроосвгги Украши, ступiнь реалiзацil потенщйних можливостей формування пiзнавальних iитересiв студентш для досягнення сучасних освiтнiх стандарта.
До методiв, застосованих у процеа дослiджения, належать огляд та аналiз спецiальних, лiтературних джерел, порiвняния, наукова абстракщя, систематизацiя та узагальнения, спостереження, гiпотези, аналiз та синтез й ш.
Поияття «штерес» — штегроване за сво1м змiстом i природою явище i е предметом вивчення багатьох наук: фшософп, психологи, сощологи, соцiонiки, кибернетики тощо. Фундаментальними у квалiфiкацil цього феномена е погляди З. Фрейда, Е. Фромма, М. Вебера, П. Сорокина. Значну увагу сощально-психолопчним особливостям поведiнки особистосп, формуванню i прояву iнтересiв придiляли вичизият вченi О. Леонтьев, С. Рубшштейн, В. Казмiренко. Ознаки дослiджения тзнавального iнтересу мiстить педагогiчний спадок А. Макаренка, К. Ушинського, В. Сухомлинського.
На сучасному етат, коли формуються новi умови економiчного та соцiального управлшия, важливо трансформувати уже набутi теоретичт моделi та емпiричнi методики для потреб становления економiчно i сощально активного суб'екта, який поеднуе високий професшний i громадянський iнтерес з загальною ерудищею i професiйною компетенттстю. Безумовно, що значна роль у цьому вiдводиться вищiй школi.
Доведено, що тзнавальний штерес пiдвищуе ефективтсть засвоения знань, умiнь та навичок, надае пiзнавальнiй дiяльностi цiлеспрямованого характеру. Засвоюваш з iнтересом знания тдвищують життевий тонус, мають бiльшу мщтсть i поглибленiсть, спонукають до самостшносп i творчого пiдходу до роботи.
Шзнавальний iнтерес стосуеться рiзних галузей тзнавально1 дальность Вiн поширюеться на отримання iнформацil взагал1, а також стосовно теоретичних основ, причинно-насл1дкових зв'язюв i закономiрностей. У вищiй школ1 об'ектом пiзнавальних iнтересiв студент1в е змют загальноосвiтнiх i спецiальиих дисциплш, оволод1иня якими становить основне призначення навчання.
Таким чином, у сферу тзнавальних iнтересiв можуть включатися не тшьки знания, а й процес оволодiния знаниями, навчания загалом, що дае можливють засвоювати необхiднi способи тзнания i сприяе постiйному вдосконаленню особистостi майбутнього спецiалiста.
Цiкавими е зютавления поглядiв на сутнiсть поияття «тзнавальний штерес». Це усввдомлена потреба в засвоенш знань, наукових поиять i способiв соцiально-предметноl дiяльностi, що призводить до розвитку здiбностей, удосконаления i самовдосконаления студент1в як особистостей. Шзнавальний штерес — це вибiрково-емоцiйне ставления студента до науково1 дисциплши й навчально1 дiяльностi, що формуеться пiд впливом комплексу умов та проявляеться в активному, цiлеспрямованому прагненш особистостi до надбания нових знань, яш пов'язанi з цiкавою для нього галуззю.
З огляду на те, що тзнавальний штерес е основою формувания професшно1 компетентностi майбутшх спецiалiстiв-аграрников, доречним, на нашу думку, е наступне його визначения: це форма тзнавально1 спрямованостi особистостi, що проявляеться в зосередженш уваги та активiзацil iнтелектуальних i психiчних процеав як на процесi, так i на об'ектi пiзнания, що супроводжуеться позитивними емоцiями та визначае змютоутворюючу мотивацiю особистостi. Пiзнавальний iнтерес стимулюе розумову дiяльнiсть, пiдвищуе iнтенсивнiсть розумово1 працi, мобiлiзуе увагу, знiмае втому — все це певною мiрою призводить до покращення якостi засвоювания знань, !х розширения та поглибления.
Психологично пiзнавальний iHTepec зумовлюе настання тривалого стану задоволеносп навчальною дiяльнiстю, спонукае до творчосп, активного засвоювання навчального матeрiалу тощо.
Вченими i педагогами-практиками помiчeно, що тзнавальний штерес, оформлений у навчальному процесс мае особливiсть набувати змiсту фактора довготривало! який закрiплюеться у таких стшких психологiчних проявах, як установка, домшанта свiдомостi й ш Отже, сформулювавши високий ревень тзнавального iнтeрeсу особистосп, можна розраховувати на потужну дeтeрмiнанту корегування !! повeдiнки навколо позитивних факторiв. Особливо це важливо з урахуванням проявив геронтолопчно! психологи, коли багато явищ засвоюються молодою людиною не дуже глибоко, без критичного осмислення !х змюту. В зв'язку з цим завдання пeдагогiв полягае в тому, щоб iндивiдуально вплинути на свiдомiсть молодо! людини, сформувати в1дпов1дно до l! розвитку та вiку iнструмeнтарiй процесу тзнання.
З урахуванням методики дослщжень вiдзначимо основнi ознаки, критери та рiвнi пiзнавальних iнтeрeсiв стосовно вивчення спещальних дисциплш у аграрних ВНЗ. Перша група показник1в iнтeрeсу до специально! навчально! дисциплши проявляеться в поведшщ студеппв на аудиторних заняттях. До них в1дносяться наступнi внутршт ознаки: сильна зосередженють на щкавому матeрiалi; мимовiльна увага; в1дсутн1сть вщволшань; участь в обговорeннi проблем, що запропоноват викладачем; прагнення знайти ввдповвдь на поставлeнi перед студентами запитання.
До друго! групи в1дносяться показники iнтeрeсу за межами аудиторних занять. Шсля лeкцiй зацiкавлeнi предметом вивчення студенти не розходяться, а, оточивши викладача, задають запитання або висловлюють сво! судження, вступають в дискусш один з одним.
Третю групу становлять ознаки пiзнавального iнтeрeсу, що пов'язаш з органiзацiею способу життя студeнтiв. Вони весь св1й вшьний час вiддають предмету, що !х зацiкавив, самостiйно опрацьовують навчальну й додаткову лiтeратуру, вм1ють вести шформащйний пошук.
Враховуючи розглянут1 вище особливосп розвитку профeсiйно-пiзнавального iнтeрeсу, можна встановити послвдовшсть стадий його формування:
- тдготовка умов для усп1шного формування штересу;
- органiзацiя навчально-професшно! д1яльност1 студeнтiв, яка стимулюе !х актившсть i самостiйнiсть;
- закрiплeння професшно-тзнавально! спрямованостi студeнтiв за допомогою переживания ними емоцшного стану радостi, устху в1д рeзультатiв виконано! навчально-професшно! та дослвдницько! д1яльност1.
Узагальнюючи вище сказане, можна зробити висновок, що необх!дними умовами для усп1шного формування професшно-тзнавальних iнтeрeсiв, як умови високого р!вня професшно! компeтeнтностi, е:
- едшсть пiзнання, д1яльност1 та спшкування у процес навчання;
- розумшня студентами потр16ност1, важливостi та доцшьносп засвоення спещально! дисципл1ни загалом та окремих И роздшв для майбутньо! професшно! д1яльност1.
Важливо правильно застосовувати дидактичш принципи навчання:
1) забезпечення eмоцiйностi навчання i створення сприятливо! атмосфери в процеа навчально-професшно! д!яльностц
2) органiзацiя систематично! самостiйно! д1яльност1 в навчальному процес i в позааудиторному часц
3) спрямованiсть метод!в, прийом1в i засобiв навчання на розвиток активност студeнтiв;
4) комплексне застосування тeхнiчних засобiв навчання;
5) зв'язок i еднiсть навчально! та науково-дослвдницько! роботи студeнтiв;
6) навчання на високому р!внц
7) регулярний контроль та об'ективна оцiнка знань, умшь i навичок, рeзультатiв навчально-професшно! д1яльност1.
Отже, цiлeспрямованe управлiння формуванням профeсiйно-пiзнавальних iнтeрeсiв майбутнiх фахiвцiв можливе при створeннi певно! системи дидактичних умов, як1 сприяють становленню штересш студeнтiв у процес навчання.
На основ! проведеного анал!зу умов формуванням професшно-шзнавального iнтeрeсу при вивчeннi спещальних дисципл1н можна навести пeрeлiк дидактичних умов формування такого штересу:
- дидактичне обгрунтування змюту навчання загалом [ спещальних дисциплш зокрема, визначення рацюнально! послвдовносп вивчення матер1алу;
- забезпечення певного р1вня випередження складносп змюту спещально! дисциплши ввд р1вня шдготовки студенпв з метою створення сприятливих умов для !х розвитку;
- забезпечення високого наукового I методичного р!втв викладення та оргашзацп навчального процесу з метою створення ситуацп напруження думки;
- оснащення навчального процесу техшчними та дидактичними засобами навчання, що забезпечують продуктивну навчальну д!яльшсть студенпв;
- створення шдгрунтя позитивного ставлення студенпв до змюту й процесу навчання. На основ! цього можна стверджувати, що вказана сукупшсть умов е системою. Внутр1шш
властивосп системи характеризуються такими аспектами: системно-компонентними, системно-функцюнальними, системно-структурними й системно-штегративними. У нашому випадку компонентами запропоновано! системи е дидактичш умови. Як1сна специфша системи, !! властивосп визначаються структурою — внутршньою формою системи, що становить спос1б взаемодп, взаемозв'язку утворюючих !! компоненпв.
Таким чином, система дидактичних умов формування професшно-тзнавальних штересш
— це цшсна сукупшсть умов, що забезпечуе за рахунок !х функцюнально! взаемоди й комплексного впливу на об'ект високий р1вень професшно! компетентность
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващенко Г. Загальш методи навчання: Шдручник для педагопв. — К.: Украшська видавнича спшка, 1997. — 441 с.
2. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: Контекстный подход — М.: Высшая школа, 1991. — 207 с.
3. Манько В. М. Технолопчш та методичш основи ступеневого навчання фах1вщв сшьського господарства. — К.: Аграрна освгга, 2003. — 431 с.
4. Рубшштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 1998. — 688 с.
5. Щукша Г. Н. Педагогические проблемы формирования познава-тельных интересов учащихся. — М.: Педагогика, 1988. — 203 с.
Олена ГОМОНЮК
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО СОЦ1АЛЬНОГО ПЕДАГОГА
У статтi розглянуто деяю аспекти становлення та розвитку сощального педагога, розкрита специфжа профеЫйного самовизначення майбутнього вчителя.
Ниш у професшнш педагопщ накопичений значний матер1ал з вивчення р1зних аспекпв освпнього процесу в закладах професшно! освпи, спрямовано! на формування сучасного конкурентоспроможносп фах1вця в умовах ринково! економ1ки. Однак питання професшного розвитку особистост! майбутнього сощального педагога як чинника формування його професшно-педагопчно! культури розкриваються недостатньо.
Значний внесок у вивчення професшно! школи внесли вчеш педагоги-практики: О. Абдулша, С. Барбша, О. Дубасенюк, I. Зязюн, Н. Ничкало, В. Пол1шук, О. Пехота, С. Сисоева та ш., професшно! шдготовки фах!вщв для сощально! \ сощально-педагопчно! сфер
— В. Васильев, Ю. Галагузова, П. Гусак, А. Капська, I. Козубовська, Р. Куличенко, Л. Мщик. Як ввдзначаеться в !хшх досл1дженнях, система професшно! освгги покликана не тшьки озбро!ти випускника школи професшними знаннями й умшнями, а й сприяти становленню особиспсних, цшшсно-смислових, комушкативних характеристик молодого фах1вця в простор! конкретно! професп, !! ун!кальними засобами, враховуючи при цьому шдив!дуальш параметри.
Специф!ка процесу професшного самовизначення майбутшх учител!в полягае в особливих вимогах до фах!вщв групи профес!й сфери «людина-людина», головний змют прац! в якш зводиться до взаемодп м!ж людьми. При цьому ¿стотне значения мае вмшня встановлювати й п!дтримувати контакти з людьми, здатшсть розум!ти людей, розбиратися в
