CC BY
22
С.В. Пономарьов
РОЗВИТОК МЕХАН1ЗМ1В СП1ЛЬНОГО Ф1НАНСУВАННЯ ПРОЕКТ1В З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Постiйне зростання цiн на паливно-енергетичнi ресурси, поступове вичерпання потенцiалу маловитратних органiзацiйно-технiчних заходiв з енергозбереження, брак власних кошив зумов-люють необхiднiсть пошуку зовшшшх джерел iнвестування проектiв, пов'язаних з пщвищенням енергоефективностi. Для пiдприeмств ПЕК Укра!ни це завдання актуалiзуeться, оскшьки державне втручання у цiноутворення (кутвля товарно! продукци за регульованими щнами) призводить до хронiчного недоотримання кошив, унеможливлюе капiталовкладення у пiдвищення енергоефек-тивностi. Одним iз способiв виршення цього завдання Mir би стати шститут спiльного фiнансу-вання.
1нститутам спшьного фiнансування енергозбереження придiляeться значна увага: В. Лiром та У. Письменною проаналiзовано варiанти використання перфоманс-контрактингу за участю ЕСКО-компанiй [1, 87-95], О. Суходолею узагальнено свiтовий досвiд формування та використання фондiв з енергозбереження [2]. Чимала кiлькiсть дослщжень присвячена визначенню переваг i недолтв окремих iнструментiв фiнансування (С. Коршний [3], Г. Рижкова [4]), а також ощнщ привабливостi енергозберiгаючих проекив (О. Амоша, Ю. Колбушкiн [5], В. Джеджула [6]). Разом з тим iснуючi пiдходи до визначення ефективностi iнститутiв спiльного фiнансування грунтують-ся, переважним чином, на ощнщ повноти втшення iнтересiв реципieнта [4; 5, 128; 6, 105-106]. При цьому наголошуеться, що участь швестора передбачае виконання певних вимог з його боку [7, 2022]. Але кшьюсна оцiнка ступеня збалансованост iнтересiв усiх суб'ектiв спiльного фшансування, у тому числi суспiльства, як правило, не здшснюеться.
Метою статп е визначення критерив ефективностi механiзмiв спiльного фiнансування енер-гозберiгаючих проекив, обгрунтування системи показникiв для !х оцiнки.
Беручи участь у спшьних проектах, спрямованих на пiдвищення енергоефективноси, !х уча-сники перш за все намагаються реалiзувати власнi соцiально-економiчнi iнтереси, пов'язанi з ви-дшенням та отриманням свое! частки у додатковому доходi. При цьому вщносини з приводу роз-подiлу додаткового доходу вiдрiзняються помiтною асиметрiею. По-перше, суб'екти спiльного фiнансування, як правило, знаходяться у рiзних формах власноси, та переслiдують рiзнi, iнодi взаемовиключш цiлi. По-друге, вони мають рiзний ступiнь впливу на процеси регулювання еко-номiки: сторона, яка знаходиться у суспшьнш власностi, може безпосередньо визначати шститу-цiональнi умови розподшу. Незважаючи на те, що сумшне фiнансування енергозбереження мае спiльну для уах суб'ектiв мету - рацiоналiзацiю енергоспоживання, досягнення яко! мае позитивно вплинути на особисту ефектившсть кожного учасника, iснуюча асиметрiя вносить пом^ш ко-рективи у цей процес. Нею, зокрема, зумовлюються викривлення у розподiлi отриманих результа-•пв: суб'ект, який володiе бiльшою економiчною владою, намагаеться «вщтягнути» на себе бшьшу частину доходу. Через це штереси iнших учасникiв реалiзуються не повною мiрою, що послаблюе !х мотивацiю до подальшо! участi у вщповщних проектах та унеможливлюе отримання повнощн-ного економiчного ефекту. У зв'язку з цим ефективними можна вважати таю мехашзми спшьного фшансування енергозбереження, як мютять iнституцiонально закршлеш можливостi усiх суб'ектiв впливати на процес розподiлу отриманого ефекту та забезпечують повноту реалiзацil !х соцiально-економiчних iнтересiв. Вiдповiдно до такого тдходу критерiями ефективностi стае сту-пшь збалансованостi iнтересiв суб'ектiв спiльного фшансування, а також повнота !х втшення.
Для кшькюно! оцiнки рiвня ефективност доцiльно побудувати iнтегральний показник (шди-катор), який функцiонально залежить вщ запропонованих критерив (ознак). Як ощнки першого рiвня обранi критери ефективност механiзмiв спiльного фiнансування - ступшь повноти реалiза-цл соцiально-економiчних штереЫв iнвестора, реципiента та суспiльства. Анал^ичш показники, якими вони характеризуються, вщображають ефективнiсть спiльних iнвестицiй для кожного суб'екта (табл. 1). Стандартизащю показниюв доцiльно проводити шляхом порiвняння показниюв, отриманих до i пiсля реалiзацil проекту. Оскiльки показники k7 та k8 е дестимуляторами, для по-
дальших розрахунюв було використано !х зворотш величини. Виходячи iз запропонованого мето-дологiчного пiдходу до визначення ефективност спiльного фiнансування (збалансованiсть ште-реЫв суб'eктiв), окремим И iндикаторам було надано рiвнi ваговi коефiцieнти (по 1/3). Агрегуван-ня показникiв проводилося за формулою середньо! геометрично!.
Спираючись на запропонований методологiчний пiдхiд до визначення ефективност мехаш-змiв спшьного фiнансування енергозберiгаючих проектiв та описану методику розрахунку штег-рального iндикатора ефективностi, розраховано його значення для проекту модершзаци живиль-них електронасоав енергоблокiв №1 та №2 ПАТ «Харювська ТЕЦ-5». Iнформацiйною базою були даш первинно! звiтностi, зiбранi особисто автором пщ час технiко-економiчного обгрунтування вибору варiантiв модершзаци на Харювськш ТЕЦ-5 [8]. Необхiднi для розрахунюв данi наведенi у табл. 2. Ус данi стосуються варiанта модершзаци з встановленням частотно-регульованого електроприводу.
Розрахунок тдикатора повноти врахування ттереЫв рецитента. Звернемо увагу на те, що скорочення обсяпв споживання електроенерги на власш потреби вiдбуваeться на тд-приeмствi навiть за умов вщсутаост модершзаци (середньорiчнi темпи зменшення становили 17,4% за розглянутий перiод).
Таблиця 1
Базов1 показники для побудови ¡нтегрального тдикатора ефективност1 мехашзм1в стльного фтансування енергозбер1гаючих проект1в
Аспект, що характеризуешься Назва ш-тегрально! оцшки I ргвня Показники, що входять до складу штегрально! оцшки першого р1вня Позна-чення показни-ка Оптима-льне значення показника
Економчна привабливгстъ швестицш для рецитента 1ндикатор повноти врахування ште-ресгв рецитента (1.р) Сгаввадношення вартост па-ливно-енергетичних ресурив та питомих витрат на енерго-збереження к1 к1>1
Економчний ефект, отрима-ний рецитен-том Стввщношення обсягш споживання енергоносш тсля та до реал1зацп проекту к2 к2>1
Стввщношення вартост спо-житих енергоносив тсля та до реал1заци проекту кз к3>1
Економчна привабливгсть швестицш в енергозбере-ження 1ндикатор повноти врахуван-ня ште-ресгв шве-стора (I.:) Сгаввадношення рентабельно-ст проекту з тдвищення енер-гоефективносп та рентабельной! виробництва енергонось Ш к4 к4>1
Конкуренто-спроможтсть гнвестицгй в енергозбере-ження Стввщношення рентабельно-ст проекту з1 ставкою банкв-ського процента к5 к5>1
Еколопчний ефект ввд швестицш в енерго-збереження 1ндикатор повноти врахування суст-льних ш-тереав №с) Сшввщношення темшв скорочення шюдливих викид1в з м1жнародними еколопчними зобов'язаннями Укра!ни кб кб>1
Суспiльна ко-рисшсть швестицш в енерго-збереження Сгаввадношення сплачених податюв до [ тсля реал1заци проекту к7 к7<1
Сгаввадношення тж темпами зростання тарифгв з урахуван-ням швестицшно! складово! та темпом шфляци к8 к8<1
Подальш1 перспективы швес-тування в енер-гозбереження Стввщношення гнвестицгй та частини прибутку, яка спрямо-вуеться на подальше фшансу-вання енергозбереження к9 к9>1
Таблиця 2
Статистичш дат для розрахунку тдикатора повноти врахування ттереЫв рецитента
Показники Роки Середньо-рiчний темп змши, %
2011 2012 2013
Обсяг споживання електроенерги на власш потреби до модершзаци, млн кВт-год 20,136 11,998 18,300 -17,40
Обсяг споживання електроенерги на власш потреби тсля модершзаци, млн кВт-год 9,402 1,264 7,566 -35,24
Середнш тариф на покупну електроеиергта (без ПДВ), коп./кВт-год 62,890 72,910 76,000 46,04
Варт1сть спожито! електроенерги на власш потреби до модершзаци, млн грн 12,664 8,748 13,908 20,62
Варткть спожито1 електроенерги на власш потреби тсля модершзаци, млн грн 5,913 0,922 5,750 -5,43
Питом витрати на енергозбереження, коп./кВт-год 9,948 9,948 9,948 -
Сшввщношення вартост еиергоиосш та питомих каштальних витрат на енергозбереження 6,322 : 1 7,329 : 1 7,640 : 1 -
Реитабельиiстъ проекту, % 50,98 60,0 63,78 7,80
Рентабельшсть виробництва електроенерги, % 8,98 10,0 9,49 1,90
Ставка банювського процента, % 11,5 14,2 12,85 3,80
Рентабельшсть у промисло-воста, % 4,7 3,0 3,6 -8,50
Темп зменшення викидш двоокису вуглецю, % до попереднього року 0,555 1,421 - 0,888
1ндекс цiи на покупну елек-троенерпю без ПДВ, % до попереднього року 107,030 115,900 104,200 108,931
1идекс споживчих цiи, % до попереднього року 109,400 107,900 105,900 107,724
Податок иа прибуток до модершзаци, коп./кВт-год 1,497 1,590 - 1,543
Податок иа прибуток тсля модершзаци, коп./кВт-год 1,5650 1,731 - 1,646
При здшсненш модершзаци обсяги споживання скорочувалися майже удвiчi швидше (середньор> чний темп зменшення 35,24%). Разом з тим подорожчання електроенерги на 13,11 коп./кВттод протягом 2011-2013 рр. внесло значш корективи у вартшть спожитих енергоносив. Якщо модерш-защя не проводиться, вартiсний обсяг спожитих енергоносив на власнi потреби збшьшуеться у середньому на 20,62% на рж. За умов модершзаци вартють спожитих ПЕР навiть знижуеться на 5,43% щорiчно.
Розрахунок стандартизованих значень показниюв, що входять до складу штегральних пока-зникiв, дав таю результати: к1=7,074; к2=3,664, к3=3,664. Агрегування цих показникiв дало зна-чення 1;р=4,562 при оптимальному значеннi 1р>1. Таким чином, iнтереси реципieнта повшстю реа-лiзовано у спiльному фшансуванш. Дiйсно, зменшення вартостi спожитих енергоносив навт за умов зростання закутвельних цiн на них, а також перевищення вартостi енергоносив над пито-мими капiтальними витратами на енергозбереження у 6-7 разiв, свiдчить про те, що проект вiдрiз-няеться високою ефективнiстю.
Розрахунок тдикатора повноти врахування ттереЫв твестора. Даш табл. 2 засвщчують 5-6-разове перевищення рентабельност капiталовкладень в енергозбереження над кашталовкладен-нями у виробництво електроенерги. Так, у 2011 р. рентабельшсть проекту модершзаци становила 50,98%, тодi як рентабельнiсть виробництва електроенерги склала 8,98%. Також слiд зазначити, що ставки банювського процента за довгостроковими депозитами суб'екив господарювання про-
тягом poзглянyгoгo пepioдy oчiкyюгьcя нa piвнi вищoмy, шж пoкaзники peнгaбeльнocгi i го ^o-миcлoвocгi y ц^му, i пo пiдпpиeмcгвy. 3a тaкиx yмoв cкopoчeння виpoбничиx вигpaг зa paxyнoк paцioнaлiзaцiï eнepгocпoживaння мoжe с^ияти пiдвищeнню iнвecгицiйнoï пpивaбливocгi тд^и-eмcтвa.
Рoзpaxyнoк cгaндapгизoвaниx знaчeнь пoкaзникiв, щo вxoдягь дo cклaдy iнгeгpaльниx шга-зниюв, дaв гaкi peзyльгaги: k4=6,117; k5=4,530. Aгpeгyвaння циx ^газни^в дaлo знaчeння I..=5,264 пpи oптимaльнoмy знaчeннi I..> 1. Тaким чинoм, iнгepecи iнвecгopa з дocтaтньoю говто-гoю вiдoбpaжeнi y cиcтeмi cпiльнoгo фiнaнcyвaння пpoeкгy. Пopiвнянo з пoкaзникaми пpoмиcлo-вocгi ïï вiдpiзняe бшьш виcoкий piвeнь кoнкypeнгocпpoмoжнocгi швестицш, щo виявляеться y пе-peвищeннi peнгaбeльнocгi пo пpoeкгy нaд ^^ут^в^™ aльгepнaгивниx вцщв кaпiгaлoвклaдeнь.
P03paxyH0K MuKamopa noeHomu враxування сустльнш ттереЫв. Як видш з тaбл. 2, cepeд-ньopiчнi темпи зpocгaння цш та eлeкгpoeнepгiю пepeвищyвaли темпи зpocгaння сшживчж цш. Тaкoж слщ звepнyги yвaгy нa те, щo темп зменшення шкщливж викид.в в aгмocфepy був мен-шим, шж пoгpiбнo для витотання Укpaïнoю ïï внyгpiшнix тa мiжнapoдниx зoбoв'язaнь щoдo oxo-poни нaвкoлишньoгo cepeдoвищa. 3a пepioд 2010-2015 pp. oбcяги викид.в мaюгь cкopoтитиcя нa 10% [9], oгжe, cepeдньopiчний темп зниження викид.в cклaдae не менше 2,6%. Як гозитивне яви-ще слщ poзглядaги зpocгaння cepeдньopiчниx гeмпiв збiльшeння пoдaгкoвиx нaдxoджeнь дo бюджету, як. cгaли peзyльгaгoм пpoвeдeнoï мoдepнiзaцiï гa знaчнoï е^тами нa вигpaгax. Якщo дo мoдepнiзaцiï пoдaгкoвi нaдxoджeння зpocгaли нa 1,543% щopiчнo, гo тсля мoдepнiзaцiï темп зpoc-гaння cгaнoвив 1,646% та pi^ 3aзнaчимo гaкoж, щo фaкгичнi iнвecгицiï (вигpaги нa мoдepнiзaцiю) пepeвищyвaли нopмaгивнi (згiднo [10] не менше 70% ^ибутку, oгpимaнoгo зa paxyнoк впpoвa-дження eнepгoeфeкгивниx пpoeкгiв, мae cпpямoвyвaгиcя нa пoдaльшe фiнaнcyвaння eнepгoзбepe-ження). Рoзpaxyнoк cгaндapгизoвaниx пoкaзникiв дaв гaкi peзyльгaги: k6=0,3416; k7=0,9375, k8=1,0114 (ocкiльки k7 гa k8 e дecгимyлягopaми, для poзpaxyнкiв бyлo викopиcгaнo ïx звopoгнi ве-личини: k'7=1/0,9375=1,0666; k'8=1/1,0114=0,9887), k9=1,8975. В^тав^го aгpeгyвaння циx шгаз-ниюв дaлo знaчeння Iic=0,9093 пpи oпгимaльнoмy зтаченш Iic>1. Оcoбливo нeгaгивнo нa зтачення iндикaгopa пoвнoги вpaxyвaння cycпiльниx iнтepeciв впливaлa низькa eкoлoгiчнa eфeкгивнicгь пpoeкгy (йoгo нeвiдпoвiднicгь внyгpiшнiм гa мiжнapoдним зoбoв'язaнням).
1нтегральшй тдшатор ефекmuвнoсmi MexaHi3Mie стльного фтансування енергозберйаю-4ux npoeKmie бyлo визтачето як cepeдньoapифмeгичнy o^rny I piвня. Знaчeння iнгeгpaльнoгo ш-дикaгopa ^ше^льн^ 3,5784. У ц^му пepeвищeння iнгeгpaльнoгo iндикaгopa щoдo шго oпгимa-льнoгo piвня свщчить ^o дocгaгнiй piвeнь eфeкгивнocгi мexaнiзмiв стльтого фiнaнcyвaння e^p-гoзбepiгaючoгo пpoeкгy, пoв'язaнoгo з мoдepнiзaцieю живильниx eлeкгpoнacociв та eнepгoблoкax №1 гa №2 Хapкiвcькoï ТЕЦ-5. Однaк слщ звepнyги yвaгy нa нeзбaлaнcoвaнicгь oцiнoк I piвня. fe-дикaгop пoвнoги вpaxyвaння iнтepeciв cycпiльcгвa знaчнo нижче, шж oптимaльнe знaчeння гa зта-чення шш^ iндикaгopiв I piвня. Пpичини нeзбaлaнcoвaнocтi, нa нaшy думку, слщ шугати y то-pyшeннi бaлaнcy eкoнoмiчнoï влaди. 3 oднoгo бoкy, вимoги дo eкoлoгiчнoï eфeкгивнocгi пpoeкгiв нeдocтaтньo iнcгигyцioнaлiзoвaнi гa пoгpeбyюгь пoдaльшoгo зaкoнoдaвчoгo зaкpiплeння. 3 iншoгo бoкy, пiдпpиeмcтвo кopиcгyeгьcя влacнoю мoнoпoльнoю влaдoю, a^e фaкгичнo пpoвeдeнa мoдe-pнiзaцiя oплaчyeтьcя cпoживaчaми eлeкгpoeнepгiï зa paxyнoк введення cпeцiaльнoï iнвecгицiйнoï cклaдoвoï y тapифi нa eлeкгpoeнepгiю.
Вжновш. Ефективними мoжнa ввaжaги гaкi мexaнiзми cпiльнoгo фiнaнcyвaння eнepгoзбepi-гaючиx пpoeкгiв, як. мютять iнcгигyцioнaльнo зaкpiплeнi мoжливocгi вcix суб'екив впливaги нa пpoцec poзпoдiлy oгpимaнoгo ефекту гa зaбeзпeчyюгь пoвнoгy peaлiзaцiï ïx coцiaльнo-eкoнoмiчниx iнгepeciв. Вiдпoвiднo дo гaкoгo пiдxoдy кpигepiями eфeкгивнocгi стае стутнь збaлaнcoвaнocгi ш-гepeciв суб'екив гa пoвнoгa ïx peaлiзaцiï. Для кiлькicнoï oцiнки piвня eфeкгивнocгi oбrpyнгoвaнo систему пoкaзникiв, якa дoзвoляe пopiвняги пoвнoгy peaлiзaцiï iнгepeciв cyб'eкгiв стльтого ф> нaнcyвaння. Оcoбливo кopиcнoю, та ташу думку, вoнa мoжe виявитися y витадку, кoли швесто-poм виcгyпae дepжaвa. 3aпpoпoнoвaнa cиcгeмa пoкaзникiв дae мoжливicгь: пopiвнювaги eнepгoз-бepiгaючy ефектившсть пpoeкгiв з гoчки зopy не ильки пpибyгкoвocгi, гepмiнy oкyпнocтi, a i з то-зицш ypaxyвaння cycпiльниx iнгepeciв; визнaчaги, y якж випaдкax пiдпpиeмcгвo пpeгeндye та oтpимaння iнвecгицiйнoï нaдбaвки дo вщпускшго гapифy нa eлeкгpoeнepгiю (якщo ^oe^ не зa-безпечуе peaлiзaцiï cycпiльниx iнгepeciв нa мiнiмaльнo нeoбxiднoмy piвнi, ввaжaeмo зa нeдoцiльнe нaдaння iнвecтицiйнoï нaдбaвки дo гapифy); oбrpyнгyвaги нeoбxiднicть зaлyчeння дepжaвниx то-шив y вигляд. кpeдигiв, субсидш нa здшснення eнepгoeфeкгивниx пpoeкгiв.
Розрахунки вщповщних показникiв для проекту модершзаци живильних електронасосiв енергоблокiв 31 та №2 Харювсько1 ТЕЦ-5 засвiдчили незбалансовашсть iнтересiв пiдприeмства, iнвестора та суспшьства. Особливо негативно на значения шдикатора повноти врахування суст-льних штереав впливала невщповщшсть проекту внутршшм та м1жнародним еколопчним зо-бов'язанням. Тому подальш1 дослщження мають бути спрямоваш на пошук способ1в вщновлення балансу штереав, у тому числ1 шляхом законодавчого закр1плення еколопчних вимог до проекив з тдвищення енергоефективностг
Лггература
1. Л1р В.Е. Економ1чний мехашзм реал1заци пол1тики енергоефективност в Укрш'ш: моногр. / В.Е. Л1р, У.£. Письменна ; НАН Укра1ни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. -208 с.
2. Суходоля О.М. Спещал1зоваш фонди енергозбереження [Електронний ресурс] / О. М. Су-ходоля // ЭСКО. - 2003. - №7. - Режим доступу: http://esco-ecosys.narod.ru/2003_7/ art87.htm.
3. Коршний С.О. Сучасний стан паливно-енергетичного комплексу та можливост викорис-тання енергозбереження пщприемствами / С.О. Коршний // Держава та регюн. Сер. Економ1ка та пщприемництво. - 2011. -№6. - С. 88-92.
4. Рижкова Г.В. Система фшансування проекив тдвищення енергоефективност [Електронний ресурс] / Г.В. Рижкова // Економ1чний вюник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний економ1чний ушверситет». - 2012. - №18. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum ^и/2012_ 18_1ZRyzkova.pdf.
5. Амоша А.И. Методологические подходы к оценке энергосберегающих процессов / А.И. Амоша, Ю.П. Колбушкин // Економ1ка промисловостг - 2009. - № 2. - С. 128-132.
6. Джеджула В.В. Методи анал1зу швестицш у енергозбер1гаюч1 заходи / В.В. Джеджула // В1сник Бердянського ушверситету менеджменту I б1знесу. - 2012. - №1. - С. 105-107.
7. Використання фшансових шструмент1в при реал1заци мюцевих проект1в розвитку шфра-структури та енергозбереження: метод поЫбник ; за ред. 1.Ф. Щербини. - К.: Ц^ЛГО, 2011. - 60 с.
8. Зв1т про науково-дослщну роботу «Надання послуг з розробки ТЕО модершзаци живильних електронасоав блоку №1 шляхом впровадження частотно-регульованого приводу або гщро-муфти» / Ю.Д. Костш, С.М. Покалщин, С.В. Пономарьов та ш - Х.: ХНУРЕ, 2012. - 65 с.
9. Закон Украши «Про основш засади (стратегш) державно1 еколопчно1 пол1тики Укра1ни на перюд до 2020 року» [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украши. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2818-17.
10. Наказ НАЕР «Про затвердження Порядку розрахунку та витрачання доходу, отриманого суб'ектами господарювання з виробництва електрично1 та/або теплово1 енерги, в частиш здобуто-го шляхом впровадження за рахунок залучених швестицш енергозбер1гаючих (енергоефективних) заход1в та енергоефективних проекив сумарного скорочення витрат паливно-енергетичних ресур-с1в» ввд 24.02.2009 р. №18 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/z0307-09.
НадШшла до редакцП 26.10.2011 р.
