CC BY
30
KolodiychukA.V., Chertoryrzskyi V.M. Essence of concept of motivation
Approaches of different authors in relation to essence of concept of motivation are exposed, content theories of motivation are considered and the judicial theories of motivation are described. Motivation of labour as a public function of management is a type of administrative activity, which provides the process of motive of itself and other workers on activity, directed on achievement of the personal aims or aims of organization.
Keywords: motivation, stimulus, stimulation of administrative workers, labor activity of personnel. _
УДК 336.71(4 77) Здобувач 1.Р. Лукановська - Львiвська КА
РОЗВИТОК МАЛОГО БАНК1ВНИЦТВА В УКРА1Н1: К1ЛЬК1СН1 ТА ЯК1СН1 ОЗНАКИ
Проаналiзовано основш тенденцп i проблеми розвитку малих банюв в Укрш'ш. Обгрунтовано потребу в пщвищенш 1хньо1 конкурентоспроможносп. Встановлено, що ставлення уряду, а також недовiра суспшьства не тшьки до малих, але й до вае'1 банювсько! системи Украши, значно стримуе розвиток малого банювництва.
Ключов1 слова: банювська система, малi банки, яюсш ознаки малого банюв-ництва.
Банювська система Укра!ни е важливим складником фшансово-кре-дитно! системи держави. Структурними елементами банювсько! системи е мат, середт та велию банки. Однак на сьогодш постае дуже актуальне пи-тання потр1бносп малих банюв, !х роль у всш банювськш систем Укра!ни. Дедал1 частше постають проблеми змщнення в1тчизняно! банювсько! системи { рол1 малих банюв у нацюнальнш економщь
Чинник розм1ру школи не мав у банювськш шдустри такого значення, яке йому приписували окрем1 фах1вщ. 1снують ус шдстави асоцдавати мал1 розм1ри { ефектившсть, а також пгантизм { негнучюсть. Хоча економ1я на масштабах вщграе певну роль у банювському виробницга, у деяких випадках { мал1 розм1ри можуть бути для банюв реальною конкурентною перевагою.
Проблеми функцюнування банювсько! системи УкраАт в сучасних умовах, зокрема { малих банюв, е предметом активних наукових дослщжень. Серед найвагомших здобутюв укра!нських вчених 1з цих проблем варто ви-окремити пращ О. Барановського, О. Дзюблюка, М. Кириченка, В. Мщенка, Т. Смовженко, С. Реверчука, Ю. Уманщва та шших вчених. Проте питання мюця малих банюв у в1тчизнянш банювськш систем^ !х значення для розвитку нацюнально! економши ще недостатньо дослщжеш.
Метою дослщження е проанал1зувати тенденцп та динамжу основних показниюв розвитку малого банювництва в УкраАт та виявити особливосл та основш проблеми функцюнування малих банюв у забезпеченш стабшь-носл нацюнально! банювсько! системи.
Мал1 банки як структурний складник банювсько! системи сво!ми мож-ливостями здебшьшого обслуговують невеликий б1знес та населення, тобто той сегмент ринку, який недостатньо привабливий для великого банювництва. У малому банку часто винаходять для сво!х кшенпв нов1 та особлив! банювсью продукти, осюльки вш е бшьш доступним для кшенлв { спрямова-ний на шдивщуальну роботу з ними.
Одшею з характерних особливостей малого банювництва е те, що у свош дiяльностi малi банки е монопольними на бшьшост регiональних рин-юв, бо зггкнувшись з обмеженою кiлькiстю конкуренпв, малi банки мають можливiсть встановлювати бiльшi вiдсотковi ставки за кредитами i низькi за депозитами, що дае змогу малим банкам отримувати чималi прибутки.
На сьогоднi юнуе погляд економiстiв про те, що наша краша переоб-тяжена юльюстю малих банкiв. Саме через малi банки грошовi потоки розпо-рошеш i мало контрольованi, вони використовують методи нечесно! конкуренции кошюють функци системних банкiв i тому прагнуть розвивати ушвер-сальний характер свое! дiяльностi.
НБУ вперше запропонував юльюсш критери вiтчизняних банкiв для визначення 1х розмiрноl структури у 2002 р.: тодi за розмiром чистих активiв дiючi банки було подшено на такi групи: малi банки (до 150 млн грн); середш (вiд 150 до 400 млн грн); велик (вiд 400 до 1200 млн грн); i найбiльшi (вiд 1200 i бшьше). За даними НБУ, на 29.01.2002 р. iз 153 комерцiйних банюв лише 8 банкiв належали до найбшьших, 12 - до великих, 35 - до середшх i 98 - до малих. Не важко визначити, що частка малих банюв у банювсьюй систе-мi Украши на 29.01.2002 р. становила 64 %. До речi, причиною розроблення НБУ ще! класифшаци стала потреба удосконалення банкiвського нагляду, оп-тимiзацil розподiлу функцiй i обов'язюв мiж центральним апаратом i терито-рiальними управлiннями НБУ. Однак наведену класифшащю НБУ змiнював 5 разiв, i до кiнця 2008 р. дiяв такий ll варiант: група I (бшьше 5000 млн грн); група II (бшьше 2000 млн грн); група III (бшьше 700 млн грн) i група IV (менше 700 млн грн). Ця класифшащя вщображала двi особливостi: по-пер-ше, термiн Mмалi банки" замшено на "групу IV"; по-друге, станом на 25.12.2006 р. в УкраАт було 167 банюв, iз них 108 - банки IV групи або малi банки, яю становлять 64,6 %. Це означае, що частка малих банюв за майже п'ять роюв i при змш кiлькiсних критерив залишилась сталою.
30 грудня 2008 р. з метою шдвищення ефективнос^ банкiвського нагляду, оптимiзацil розподiлу функцiй i обов'язюв мiж центральним апаратом i територiальними управлiннями Нацiонального банку Укра!ни щодо нагляду за банками визначено граничш межi розмiру активiв i регулятивного кашталу для окремих груп банюв. Так, залежно вiд величини активiв усi банки регулятором подшено на чотири групи [1]:
• група I - з активами понад 14000 млн грн;
• група II - з активами ввд 4000 млн грн до 14000млн грн;
• група III - з активами вщ 1500 млн грн до 4000 млн грн;
• група IV - з активами до 1500 млн грн.
Залежно вщ розмiру регулятивного кашталу видшяють:
• група I: регулятивний каттал бшьше 1500 млн грн;
• група II: регулятивний каттал б1льше 500 млн грн;
• група III: регулятивний каттал бшьше 200 млн грн;
• група IV: регулятивний каттал менше 200 млн грн.
Малi банки за ознакою "величина активiв" представляе IV група банюв. 1х частка в загальнш юлькос^ банюв становить близько 65 %. Однак час-
тка активiв малих банкiв у всiй банювсьюй системi становить усього близько 8 % [2, с. 24], а частки малих банюв у статутному каттал^ власному каппаш i пасивах банювсько! системи становили вiдповiдно 12,2 %, 11,6 i 7,9 % [3]. Ця ситуащя приводить дослщниюв до висновку щодо мнепотрiбностi велико! кiлькостi саме малих банкiвм [4].
У наукових та перюдичних виданнях нерщко трапляються думки по-л^июв i банкiрiв щодо необхiдностi ютотного скорочення загально! кiлькостi банкiв в Укра!ш. Так, О. Савченко вважае, що в Укра!нi мае залишитися 5-6 великих банкiв, якi будуть домiнувати у наданнi банкiвських послуг, i 15-20 середнiх та малих банюв, яю будуть мати регюнальний чи якийсь спе-цiальний бiзнес [5, с. 13]. На сьогодш немае жодних дослiджень, якi б заслу-говували довiри щодо аргументаци оптимально! кiлькостi банкiв. Тому будь-яка думка з цього приводу буде суб'ективною.
Посилатися на досвщ сусiдiв чи розвинених держав е часто недореч-ним, некоректним. Так, юльюсть банкiв в Укра!нi приблизно втричi бiльша, нiж у Польшд чи Казахстанi, уп'ятеро - тж у Чехi! й Угорщинi, удев'ятеро -нiж у Словаччинi та Словени. Водночас кiлькiсть банкiв в Укра!ш в розра-хунку на 1 млн жшешв перебувае на рiвнi Чехi!, Словаччини, Угорщини та Казахстану (осюльки кiлькiсть населення у цих кра!нах у 3-10 разiв менша). Укра!на мае у 2,5 раза менше банюв на 1 млн населення порiвняно з РоЫею (8,6), але майже в стшьки ж разiв бiльше, нiж у Польщд (1,5). Однак у Поль-щi, наприклад, окрiм 57 великих ушверсальних комерцiйних банкiв, iснуе ще близько 600 малих кооперативних банюв. У нас же з понад 600 зареестрова-них кредитних спшок активно працюють максимум 40-50 [4].
З шшого боку, нашi найближчi сусiди не е iдеальними для наслщуван-ня. Якщо порiвнювати юльюсть укра!нських банкiв iз !хнiми аналогами у США чи кра!нах Захщно! Свропи, то виявиться, що в США дшть близько 10 тис. комерцшних банкiв (36 банкiв на 1 млн чол.), у п'ятнадцяти кра!нах -"старих" членах СС - 8,4 тис. (16 банюв на 1 млн чол.) [4].
В^м, спроби усереднювати, диференцiювати й штегрувати всi цi по-казники навряд чи допоможуть визначити оптимальну юльюсть банюв. А-дже, о^м рiзних географiчних i соцiальних особливостей, у кожно! з кра!н своя структура економжи. I тому структури банкiвських систем будуть рiзни-ми, осюльки вони багато залежать вщ способiв фiнансування, якi сформува-лися вторично, нацiонально! економiки, структури заощаджень (залежать вiд демографiчно! ситуацi!), способiв нагромадження, обсягу та розподiлу додано! вартост^ стану зовнiшньоторговельного i платiжного балансу тощо.
На кожному еташ розвитку кра!на може мати потребу в рiзнiй юль-кост банкiв. I якщо Укра!на будуе ринкову економжу, то тiльки ринок, а не чиновники, мае визначати, сюльки кра!ш потрiбно таких фшустанов. Так, у 1995 р. в Укра!ш налiчувалося 230 дiючих банюв, 2000-у - 152, у 2009 (на 01.01.) - 184 [6, с. 45]. З 2000 р. юльюсть дшчих банюв поступово зростае, осюльки на змшу лжвщованим банкам Нащональний банк щороку рееструе вщ п'яти до семи банкiвських установ. Причому бшьшють iз них е саме мали-ми банками.
З 1 жовтня 2008 р. по 1 квггня 2009 р. найбшьший вщтж депозитiв на-селення мали таю банки 4-о! групи: мЗахiдiнкомбанкм - 272,7 млн грн, "Дь амантбанк" - 150,6, "Таврика" - 116,4, "Синтез" - 84,2, "Нащональний кредит" - 74,9, "Нащональний стандарт" - 70,9, "Каттал" - 67, "Демарк" - 59,8, "ТерраБанк" - 59,7, "Столиця" - 49,4 млн грн. Водночас лщерами по припли-ву (вщтоку) депозитiв населення були: "Партнер-Банк" - 260 млн грн, "Нащ-ональш швестици" - 173,3, "Банк швестицш i заощаджень" - 160,1, "Швден-комбанк" - 102,4, "Золот ворота" - 71,7, "Камбю" - 67,8, "Укргазпромбанк" -63,5, "Старокшвський" - 58,1, "Украшський фшансовий свiт" - 57,2, "Схщно-Свропейський" - 56,3 млн грн. За Ычень-березень 2009 р. сукупнi збитки малих банюв Украши становили близько 240 млн грн або 3,4 % вщ загального збитку банювсько! системи [2, с. 24]. Однак, осюльки ринкова частка дрiбних банюв за вЫма показниками становить бшя 10 %, то робимо висновок, що малi банки у цей кризовий квартал працювали у три рази ефектившше, анiж банювський сектор загалом.
Аналiзуючи представництво малих банюв у регюнах Укра!ни, ми ви-явили такi особливостi:
• по-перше, у 10 регюнах Украши вщсутт сво! банки як юридичт особи, зок-рема у Вiнницькiй, Житомирськш, Кiровоградськiй, Миколашськш, Рiв-ненськш, Тернопiльськiй, Херсонськiй, Хмельницькiй, Черкаськiй, Черт-вецькiй областях;
• по-друге, у групу малих банюв входять баншвськ установи Кшвсько! област i м. Киева, Волинсько!, Дтпропетровсько!, Донецько!, Запорiзькоl, Одесько!, Львiвськоl, Полтавсько!, Харювсько! областей та АР Крим, причому бшьше нiж 60 % операцiй дано! групи баншв припадають на банки як юридичт особи м. Киева;
• по-трете, лише малi банки як юридичт особи найбшьш повно представлен у регюнах Украши, але знову ж таки бшьшою активнiстю у сферi здiйснення операций та надання послуг характеризуються баншвськ установи Кшвсько!, Дншропетровсько!, Донецько! та Харшвсько! областей.
Вивчаючи цей матер1ал, знаходимо багато негативних вщгуюв гол1в правлшня великих банюв, науковщв, полгтолопв та шших верств политичного суспшьства щодо яюсних показниюв малого банювництва. 1снують "зви-нувачення", що вони шбито найменш прозор1 ф1нансов1 установи, котр1 об-слуговують винятково штереси сво!х власниюв. Вщ таких банюв економщ бшьше шкоди, шж користь Вони здебшьшого не тшьки найменш надшш, становлячи найбшьшу загрозу для вкладниюв, а й ставки завищують, i кат-тали вщмивають - вимивають, i податки "оптим1зують", i гршать незаконною конвертащею валюти тощо.
Нишшня влчизняна банювська система далека вщ досконалост i мае сво! вади i факторш ризики. Однак потр1бно наголосити, що велию банки з високою динамжою розвитку бшьше схильш до ризиюв, для них характерш складн1ш1 технолопчш й управлшсью зв'язки. Анал1з показав, що багато показниюв д1яльност1 малих банюв загалом по груш крашд, шж у великих i найбшьших. Тому стушнь суспшьно! небезпеки малих банкiв навгть менший, нiж великих. Сумнi приклади банкiв "1нко", "Укра!на", "Вiдродження", "Гра-
добанк", "Любанк", кожен Ï3 яких свого часу входив до п'я^рки найбiльших банюв в Укра1ш, цю тезу шдтверджують.
Водночас практично всi показники малих банюв зростають приблизно урiвень Ï3 ïхнiми аналогами у бiльших конкурент. I депозитний, i кредитний портфель, i каттал банюв усiеï четвертоï групи нарощуються темпами не пр-шими, нiж у ïхнiх бшьших конкурентiв. Норматив адекватностi регулятивного кашталу малих банюв бшьш, шж удвiчi перевищуе середнiй показник бан-кiвськоï системи i втричi встановлений НБУ мшмум. Тому власникам малих банюв немае сенсу вилучати з обороту, заморожувати у статутному капiталi свого банку додатковi активи. З другого боку, для забезпечення необхщного зростання активних операцш цього начебто й так досить. Проте банювський сектор не може похвалитися занадто високою дохiднiстю порiвняно з багать-ма iншими сферами бiзнесу в нашш краïнi. А для будь-якого бiзнесу ефек-тивнiсть усе ж таки важливша за масштаби. I тому саме за яюсними, а не ва-ловими (кiлькiсними) показниками передушм необхiдно придiляти увагу регулятору банювського ринку.
Високi ставки малих банюв за кредитами не е вадою малого банюв-ництва. У конкурентному середовишд кожен суб'ект пiдприемництва, зокрема банкiвництва, хоче i намагаеться заробити максимальний прибуток, а щна послуг визначаеться винятково попитом на них. Тут дiе принцип: не заробиш ти - заробить хтось шший. Особливо в умовах, коли економжа через вщсут-шсть багатьох найважливiших елементiв iнфраструктури фшансового ринку вiдчувае гострий дефiцит грошових ресурсiв.
Якщо малi банки можуть 1'х продавати дорожче, нiж ïхнi бiльшi конку-ренти, то це означае, що на 1'хш послуги юнуе вiдповiдний попит, i вони ма-ють якусь конкурентну перевагу. Наприклад, бiльшу гнучкiсть кредитних процедур, iндивiдуальний пiдхiд до клiента, оператившсть при оформленнi кредиту тощо.
К^м того, аналiзувати вартiсть банкiвських послуг за одним лише но-мшальним рiвнем встановлюваних банками процентних ставок не можна. А-дже, надаючи позику, багато великих банкiв найчастше попутно стягують усiлякi як разов^ так i регулярнi комiсiйнi. Внаслщок навiть за нижчого номь нального процента реальна вартiсть ïхнiх позичок виявляеться нав^ь вищою, нiж у дрiбнiших конкурентiв.
На наш погляд, для держави ч^ке кiлькiсне видшення малих банкiв iз загально!" сукупност комерцiйних банкiв мае двi головш причини: а) розроб-лення i проведення полггики ix пiдтримки або впливу (прямого i непрямого, адмшютративного i економiчного) на них; б) розроблення i реалiзацiя конку-рентноï та антимонопольноï полiтики у банювництвь Однак, кiлькiснi крите-ри класифжацп банкiв можуть мати недолiки. Так, малий банк за обсягом чистих або загальних активiв може бути малим, але за показниками шнова-цiйниx фiнансовиx теxнологiй середнiм чи великим. Або ж банк за обсягом активiв належить до середшх, а за кiлькiстю та обсягом активних i пасивних операцш е малим або великим. Не випадково, у 2003 р. Комiсiя з питань нагляду та регулювання дiяльностi банюв ухвалила ршення: "враховуючи знач-
ний обсяг активних i пасивних операцш, включити до групи II банки "Аркада" та "Укргазбанк" [7].
Подiбне простежувалось i у 2004 р., коли комiсiя ухвалила ршення долучити банк "Аркада" до групи II, враховуючи значний обсяг пасивних операцш в банку. Хоча за обсягом активiв цей банк був на другому мющ IV групи. За цих умов важливе значення мають яюсш критери групування банюв на велию, середш i маль Необхiдно уточнити, що подш банкiв на певнi розмiрнi групи у рiзних крашах рiзний. Так, у Канадi дie трьохланкова класи-фiкацiя банкiв за критерieм обсягу акщонерного капiталу. Великi банки - ак-цiонерний капiтал яких бшьше 5 млн кан. дол. При цьому акщонерами мо-жуть бути особи, яю володiють не бшьше 20 % голосуючих акцiй або не бшьше 30 % акцш будь-якого класу. Середш банки - акщонерний каштал вiд 1 до 5 млрд. кан. дол. i обмеженим числом акцiонерiв (у руках одного акщ-онера може знаходитися 35 % i бшьше голосуючих акцш). Малi банки - акщонерний каштал менше 1 млрд. кан. дол. (обмеження на володшня акщями вщсутне) [8, с. 117-118].
Малi банки переважно обслуговують малий бiзнес, розвиваються в рамках одного регюну, але посiдають важливе мюце у створеннi благ i пос-луг. Так, наприклад, лише малi банки - юридичнi особи найбшьш повно представлен у регюнах Украши та бшьшою актившстю у сферi здiйснення операцiй та надання послуг характеризуются малi банкiвськi установи на вщмшу вiд великих. Малi банки здатнi швидше пристосовуватись до мюце-вих умов i за менших затрат отримувати бiльше прибутку. Прихильники та-ко1 точки зору також вважають, що стабiльнiсть малих банюв набагато вища, нiж великих. До переваг малого банювництва вони вщносять "тюшший зв'язок з кшентурою, вища гнучкiсть, краща обiзнанiсть ринку на який вони працюють, бшьш жорстокий контроль за дiяльнiстю банюв з боку акщоне-рiв" [9, с. 33].
Вивчаючи якiснi особливост функцiонування малого банкiвництва, його мюце розташування, кiлькiсть фiлiй та вщдшень у регiонах, на наш пог-ляд, можна видiлити такi яюсш критери (ознаки) малого банку: високий рь вень персошфжаци банкiвських послуг; робота на мюцевий ринок (регюн, мiсто, мiстечко, селище); низький рiвень корпоративного управлiння; низь-кий рiвень iнформацiйноï прозоростi (вiдсутня транспарентнiсть); орieнту-ються на обслуговування малих шдприемств; низька зовнiшня конкурентос-проможнiсть; швидка реакщя на потреби клieнтiв щодо розробки для них iн-дивщуальних продуктiв; труднощi доступу до шоземних кредитних ресурсiв; висока iнтенсивнiсть та напружешсть працi; високий рiвень спецiалiзацiï; не-доступнiсть операцiï прямого РЕПО; переважання штелектуально-розумових видiв дiяльностi та послуг; можливють отримання прибутку на монопольних локальних ринках (внаслiдок територiальноï монополiï); швидкiсть надання послуг; гнучюсть управлiння; високий рiвень доступностi пращвниюв до ке-рiвництва; позицiювання на шшах iз низькою еластичнiстю попиту; складно-щi доступу до системи рефшансування НБУ; високий рiвень шновацшносп кредитiв; обтяжливiсть i недоступнiсть кредш!в овернайт i ломбардних кре-
дитiв; швидке ухвалення рiшень щодо видачi кредиту; високий попит на лж-вщтсть; панування товарисько1' атмосфери i взаемошдтримки; трудношi доступу на ринок мiжбанкiвського кредитування; обмежений перелiк банювсь-ких операцiй (нерiдко вони зводяться до прийому депозитiв, управлiння лж-вiднiстю i видачi кредитiв); невелик можливостi поповнення лiквiдностi на ринках банювських облiгацiй, на фондовому ринку; обмежешсть об,ектiв для банкiвськиx вкладень; переважання розрахунково-касового обслуговування; низький рiвень диверсифжацп активiв, зокрема кредитного портфеля; пасив-нiсть щодо участi у проектах синдикованого кредитування; стримашсть щодо користування послугами кредитних бюро; поеднання в однш особi менеджера i власника банку; висока залежшсть ресурсно1' бази вiд депозитiв населення; вщсутшсть виходу на мiжнароднi фiнансовi ринки; здебiльшого вщсут-шсть в банку кодексу корпоративного управлшня; низька якiсть управлiння правовими та репутацшними ризиками; недостатня увага до управлшня ризи-ком недотримання банком законодавства, припиЫв регулятора i кодексу по-ведiнки; висока гнучкiсть у встановленш мiнiмальниx розмiрiв мiкро креди-тiв; низька якiсть методик рейтингово1' оцiнка позичальника; вiдсутнiсть но-вих Базельських стандар^в щодо управлiння банювськими ризиками тощо.
Малi банки, як суб'екти переважно мiсцевиx фiнансовиx ринюв, е iнструментами формування конкурентного середовища i боротьби з банювськими монополiями, а також ноЫем шновацшно1' оригiнальностi в розвитку та оргашзаци обслуговування фiзичниx i юридичних ошб нацiональноï економь ки. У розвитку дiяльностi вiтчизняниx малих банкiв на сьогодш, на наш пог-ляд, юнують такi визначальнi трудношi:
• по-перше, ставлення урядових структур до невеликих баншв будуеться за за-лишковим принципом;
• по-друге, мал1 банки не е цшком самоспйними суб'ектами ф1нансового ринку i для них важливше обслуговувати певн1 штереси сво1х власник1в, а не отри-мувати доходи в1д суто банк1всько1 д1яльност1. Особливо актуально це тому, що единим джерелом моб1л1зацй катталу для цих банк1в е кошти акц1онер1в;
• по-трете, зайнят1сть тш на ринку банк1вських послуг;
• по-четверте, ввдсуттсть розгалужено1 та фшансово ст1йко1 ф1л1йно1 мереж1, недостатня юльшсть в1дд1лень, що впливали б на формування дов1ри у по-тенщйних кл1ент1в;
• по-п'яте, формування 1м1джу над1йного банку та подолання недов1ри з боку кл1ент1в.
Отже, ставлення уряду, а також недовiра суспшьства не тiльки до малих, але й всiеï банкiвськоï системи Украши, значно стримуе розвиток малого банювництва. I хоча за останш роки магiстральним напрямом банкiвськоï системи е прирощення кашталу, укрупнення банюв, але на внутршньому фшан-совому ринку значення середшх та малих банюв не зменшуеться, вони креди-тують середнiй та дрiбний бiзнес, обслуговують фермерськi господарства населення. Для ïx виживання у складних конкурентних умовах, як показуе св^о-вий досвiд, необxiднi i безпосередня близьюсть клiента, достатня забезпече-нiсть клiентiв банкiвськими продуктами та вибiр свое1' клiентськоï бази.
Лггература
1. Р1шення НБУ вщ 30.12.2008 р. Про розподш банюв на групи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua.
2. Гриньков Д. Малолитражные // Бизнес. - 2009 - № 25. - С. 24-26.
3. Структура власного кашталу банюв Украши за станом на 01.04.2009 р. у розр1з1 банюв // Вюник НБУ, 2009. - № 6. - С.60-65.
4. M^i банки на ринку фшансових та банювських продукпв i послуг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ksh.dp.ua/? p=806.
5. Савченко О. Украша сьогодш: банки, економша, полынка // Банювська справа. -1997. - № 5. - С.12-14.
6. Оcновнi показники дiяльноcтi банюв Украши на 1 травня 2009 р. // Вюник НБУ. -2009. - № 6. - С. 45.
7. Реверчук Л.С. Маш банки в Украшк юльюсш та яюсш ознаки // Стратегия формуван-ня вщкрито! господарсько! системи в Укра!ш : матер. М1жнар. наук. студентсько-астрантсь-ко! конф. 16-17 травня 2008 р. - Льв1в, 2008. - С. 317-318.
8. Реверчук С.К. Грошово-банювсью системи заруб1жних крахи : навч.-метод. поабн. -Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2007. - 160 с.
9. Аксьонов В. Виступ на IV зЧздо АУБ // Банювська справа. - 1995. - № 3. - С. 32-34.
10. Мочерний С.В. Банювська система Украши / С.В. Мочерний, Л.С. Тришак. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2004. - 304 с.
Лукановска И.Р. Развитие малого банководства в Украине: количественные и качественные признаки
Проанализировано основные тенденции и проблемы развития малых банков в Украине. Обоснованна необходимость повышения их конкурентоспособности. Установлено, что отношение правительства, а также недоверие общества не только к малой, но и всей банковской системы Украины, значительно сдерживает развитие малого банководства.
Ключевые слова: банковская система, малые банки, качественные признаки малого банководства.
Lukanovska I.R. Development of small banks in Ukraine: quantitative and qualitative characteristics
In this article the main tendencies and problems of development of small banks in Ukraine are being analyzed. It is grounded the necessity of competitiveness increasing. Described that attitude of government, and also mistrust of society, is not only toward small but also all of the banking system of Ukraine, considerably restrains development of small banking.
Keywords: banking system, small banks, qualitative characteristics of small banks.
УДК 332.025.28 Ст. викл. В. О. Мандрик, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОБЛЕМИ ПРИВАТИЗАЦП ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ ТА ДОЩЛЬШСТЬ II ПРОВЕДЕННЯ
Проаналiзовано стан та основш проблеми приватизацп вупльно! промисловос-^ Украши. Акцентовано увагу на енергетичнш безпещ краши. Розглянуто еколопч-ний складник приватизацп, а також можливють використання вугшля як сировини для виробництва синтетичного рщкого пального. Зроблено висновки щодо перспек-тиви подальшо! приватизацп вугшьних тдприемств на основi концесшних угод.
Ключов1 слова: вугшьна промисловють, приватизащя, енергетична безпека краши, концесшна угода.
