CC BY
11
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Рис. 2. Залежшсть напруження-деформацгя для матергалу зразка гз
низьколегоеаног сталг 09Г2С (ГОСТ 19281-73) (Е = 2,1-10МПа; в = 8,1-104 МПа; р = 0,26)
Рис. 3. Спгвставлення коефгцгентгв концентрацйК для металевого зразка гз отвором, отриманих за наведеною
методикою аналгтично (-) та
експериментальним методом (- - - -)
Результат апробацп розроблено! методики встановлення залежност1 внутр1шнього напруження 1 деформацп подтвердив ефектившсть способу роз-рахунку, оск1льки, зг1дно з наведеним граф1ком (рис. 3), простежуеться сп1в-падання значення коеф1ц1ента концентрацп напруження ка 1 незначне в1дхи-лення (менше 1,35 % для максимального в1дхилення) коеф1ц1ента концентрацп деформац1! кЕ.
Перевагою дано! математично! модел1 1з застосуванням методу к1нце-вих елеменпв та прямого 1терац1йного матричного методу е те, що запропо-нований метод розрахунку можна запрограмувати для ЕОМ, що значно спростить процес попереднього визначення критичного порога утворення тр1щин у матер1ал1 елемент1в зал1зничних вагон1в 1 передбачувати можли-в1сть !х руйнування у процесс експлуатацл.
Лггература
1. Тимошенко С.П. Теория упругости. - М.: Машиностроение, 1974. - 324 с.
2. Губкин С.И. Пластическая деформация металлов. - М.: Металлургиздат, 1960. - 236 с.
3. Качанов А.Н. Основы теории пластичности. - М.: Наука, 1969. - 420 с.
4. Сторожев М.В., Попов Е.А. Теория обработки металлов давлением. - М.: Машиностроение, 1977. - 424 с.
5. Безухов Н.И. Теория упругости, пластичности и ползучести. - М.: Высшая школа, 1961. - 536 с.
УДК 330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук;
студ. А.В. Прокгп - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК КЛАСИЧНИХ СОЦ1АЛЬНИХ КОНЦЕПЦ1Й
ЕКОНОМ1КИ У КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ТЕОР11 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжуеться еволюц1я класичних соц1альних концепц1й економ1ки. Автор обгрунтовуе думку, що ц концепцй становлять методолопчний фундамент формування теорй еколого-економ1чних систем. Ф1лософ1я еколопчно! альтернативи розглядаеться як пр1оритетна дом1нанта трансформаций сучасних еколого-економ1чних систем.
Ключов1 слова: соц1альн1 концепцй економ1ки, економ1чна еволюц1я, економ1ч-на система, ф1лософ1я еколог1чно! альтернативи, сучасн1 еколого-економ1чн1 системи.
236
Зб1рник науково-техшчних праць
Doc. Ya. V. Kul'chyts'kyi, stud. A. V. Prokip - USUFWT
Development of classic social conceptions economies in forming context theories of ecological-economic systems
In article investigates evolution of classic social economy conceptions. Authors substantiate thought, that these conceptions are a methodological theory forming foundation of ecological-economic systems. Philosophy of ecological alternative considers as a priority-driven transformation dominant of contemporary ecological-economic systems.
Keywords: social economy conceptions, economic evolution, economic system, philosophy of ecological alternative, contemporary ecological-economic systems.
Початок XXI ст. знаменуе собою глибоке переосмислення людством свого буття, особливостей життед1яльносп та економ!чного розвитку. Спос-тер!гаемо утвердження фшософп еколопчно! альтернативи як домшанти свь тово! еволюцп [4]. У цьому контекст! на перший план виходить сучасна те-ор!я еколого-економ!чних систем, яка побудована на екоцентристськш систе-ш цшностей i покликана слугувати дороговказом сощально-економ!чного прогресу у третьому тисячол!тп [2]. Якщо говорити про витоки теорп еколо-го-економ!чних систем, и методолог!чний фундамент, то необх!дно звернути-ся до класичних соц!альних концепцш економ!ки, як! беруть початок i3 твор-чост! першого теоретика ринково! економ!чно! системи А. См!та. Саме великому шотландцю належать ще! про сощальну природу економ!чного життя i саме в!н, мабуть, вперше розглядае економ!чну сферу життед!яльност! на р!в-н! самодостатньо! i багатокомпонентно! економ!чно! системи сусп!льства [6]. Теор!я економ!чного л!берал!зму А. Смгга мае м!цну соц!ально-ф!лософську базу, що дуже важливо у нин!шн!х умовах для комплексного шдходу до розу-м!ння зм!сту й динам!ки сучасних еколого-економ!чних систем.
На початку огляду ключових положень деяких з основних сощальних концепц!й економ!ки як методолопчно! передумови становлення теорп еко-лого-економ!чних систем хочемо п!дкреслити, що ниш недостатньо розцшю-вати виробництво, обмш, споживання, грош!, под!л прац! чи ринок лише як економ!чш явища. Вони водночас е частиною суспшьних в!дносин, включа-ючи й такий важливий аспект, як еколог!чний, ! не можуть розглядатися у вщрив! в!д соц!ального контексту. Наприклад, ринок пов'язаний не тшьки ! не стшьки з в!дсутн!стю державного регулювання. Навпаки, для ринку по-тр!бний б!льш складний ! гнучкий мехашзм регулювання ! соц!ального нор-мування, тут потр!бна кроп!тка робота як политики, так ! культури для форму -вання суспшьно! св!домост!, включаючи еколого-економ!чну, адекватно! рин-ков!й економщь Для запровадження ринку необх!дна вщповщна !деолог!я ! пропаганда, ринок вимагае особливого типу трудово! мотиваци, що визна-чаеться вихованням ! освгеою. Все це св!дчить про те, що сощальний п!дх!д вкрай потр!бний при досл!дженн! економ!чних явищ, уше! еколого-економ!ч-но! системи. Це особливо важливо враховувати у полчищ реформ кра!н з пе-рех!дною економшою.
Досл!дження соц!альних концепц!й економ!ки засв!дчуе, що у них економ!ка вивчаеться як частина бшьш широко! сощально! системи, еконо-м!чна повед!нка розглядаеться у взаемозв'язку з шшими типами д!яльносп,
5. 1нформацшш технологи галуз1
237
У^а'^ський дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
знaчнa yвaгa пpидiляeтьcя нeeкoнoмiчним чинникaм eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Toбтo cпocтepiгaeмo cпpoбy "вклacти" eкoнoмiкy y бiльш шиpoкий co^arn-ний rame^^ пpocтeжити ïï взaeмoдiю з шшими пiдcиcтeмaми cycпiльcтвa i m цш ocнoвi збaгнyти cyть, чинники i кoнтypи динaмiки eкoлoгo-eкoнoмiч-roi' cиcтeми. Caмe нa тaкий мeтoдoлoгiчний пiдxiд, нa нaшy думку, товинт cпиpaтиcя cyчacнa мeтoдoлoгiя дocлiджeння i пopiвняння eкoлoгo-eкoнoмiч-ниx cиcтeм.
В yтвepджeннi coцiaльнoгo тpaктyвaння eкoлoгo-eкoнoмiчнoï стогеми ocнoвнa зacлyгa нaлeжить "icтopичнiй шкoлi пoлiтичнoï eкoнoмü'", якa виниклa y Hiмeччинi y 40-x pp. XIX ст. Ocнoвними ïï пpeдcтaвникaми були Ф. Лicт, В. Poшep, Б. Гiльдeбpaнд, К. Kmc, a тaкoж Г. Шмoллep, В. Зoмбapт, К. Бюxep тa iн. Hacaмпepeд, "icropHraa шкoлa" poзпoчaлacя з кpитики MacrnTOí' тeopü'
A. Cмiтa. Kpитикa бута cпpямoвaнa пpoти caмoï фiлocoфü', мeтoдiв дocлiджeння, якими кopиcтyвaлacя ^ac^rna пoлiтeкoнoмiя. Фiлocoфiя eкoнoмiчнoï cиcтeми y MacrnTOí' шкoли бyлa iндивiдyaлicтичнoю тa гeдoнicтичнoю: пo-пepшe, вoнa нaгoлoшyвaлa, щo ocнoвy eкoнoмiчнoгo poзвиткy cycпiльcтвa cтaнoвлять дyaльнi iнтepecи; пo-дpyгe, cтвepджyвaлa, щo мaтepiaльнe, eкoнoмiчнe життя cycпiльcтвa вiдiгpae визнaчaльнy poль щoдo iншиx фopм cycпiльнoï дiяльнocтi -мopaлi, ernm, пpaвa тa iншиx iнcтитyцiй; пo-тpeтe, дeклapyвaлa пpинцип дав-тpyчaння, який ж лишe пepeдбaчaв cтвopeння у^в для дй' мexaнiзмiв pинкoвo-го caмopeгyлювaння, a й пpoгoлoшyвaв i^^i^a^m iнтepecи eдинoю cилoю, щo фopмye ocoбиcтий i cycпiльний дoбpoбyт. 3a щею фiлocoфieю "eкoнoмiчнa людинa" бута i виpoбникoм, i cпoживaчeм, aлe пoвнicтю втpaчaлa cвoю нaлeж-шсть дo пeвнoгo, визнaчeнoгo cycпiльcтвa. Учeння mac^ro^' пoлiтeкoнoмü' фэк-тичнo 6yno кocмoпoлiтичним, пpи цьoмy дiяльнocтi дepжaви yвaги мaйжe нe пpидiлялocя, a ïï co^amm функцй' нe poзглядaлиcя [1].
Ha думку пpeдcтaвникiв ^TOp^roí' шкoли, нeмa eдинoï, cпiльнoï для вcix ^arn i нapoдiв eкoнoмiчнoï тeopü', 6o кoжнe гocпoдapcтвo - нapoднe, тoбтo нaцioнaльнe, вoнo cвoepiднe i нeпoвтopнe. Toмy пoлiтичнa eкoнoмiя то-винт бути нayкoю ^o coцiaльнe гocпoдapcтвo. Caмe з тэ^' мeтoдoлoгiчнoï пepeдyмoви виxoдить нiмeцькa ^op^rn шкoлa i m цiй ocнoвi будуе cвoю coцiaльнy кoнцeпцiю eкoнoмiчнoï cиcтeми cycпiльcтвa.
Як ввaжae В. Poшep, для вивчeння туки ^o coцiaльнe гocпoдapcтвo пoтpiбнo зтти шм cтopiн cycпiльнoгo життя: мoвy, peлiгiю, миcтeцтвo, тць oнaльнicть, пpaвo, дepжaвy i гocпoдapcтвo, пpичoмy дepжaвy, гocпoдapcтвo i пpaвo вiн зв'язуе вoeдинo [5, c.40-44]. Bчeний пiдкpecлювaв, щo eкoнoмiкa е нe пpocтo шед^нн^м бaгaтьox дpiбниx гocпoдapcтв, як нapoд нe е нaтoвпoм людeй. Ц гocпoдapcтвa являють coбoю гapмoнiйнe цж, пoв'язaнe ^^эльн^ ми вiднocинaми, a в ocнoвi дй' eкoнoмiчнoгo cy6'e^y лeжить нe тiльки "po-зумний ereï^", пpo щo кэзэв А. Cмiт, aлe й iншa, пpoтилeжнa cилa - ^эг-нeння людини дo cпpaвeдливocтi, йoгo opieнтaцiя m мopaль i звичэь Bиникae якитеь ocoбливий "дyx cпiлкyвaння" мiж людьми, зэвдяки якoмy "...вшт, щo пopoджyeтьcя eгoïзмoм, зaтиxae в yпopядкoвaнoмy мexaнiзмi" [5, с.21-26].
B. Poшep звepтaв увэгу щe та двэ вaжливi мeтoдoлoгiчнi мoмeнти. Пo-пepшe, нapoднe гocпoдapcтвo - цe icтopичнo мiнливa cиcтeмa, тoмy у нiй нeмa вiч-
ниx зaкoнiв, якi дiяли б y вш чacи. Пo-дpyгe, нeмa mmol' oкpeмo icнyючoï' eкoнoмiки, вoнa нepeбyвae тiльки вcepeдинi cycнiльcтвa - в едшеи з дepжa-вoю i нpaвoм, мopaллю i peлiгieю.
Г. Шмoллep нpoдoвжив дocлiджeння гocнoдapcтвa з точки зopy зaлeж-нocтi eкoнoмiки тa eтики. Biн зaнpoвaджye в eкoнoмiчнy тeopiю "eтичний нpинцин", який ниш нaбpaв вeликoгo нoшиpeння y cвiтoвiй eкoнoмiчнiй нpaктицi. Bчeний дoвoдив, щo гocнoдapcькe життя визнaчaeтьcя ж тiльки нpиpoдними й тexнiчними чиннимми, aлe й мopaльними: бeз мщго!' мopaль-нocтi нeмa нoвнoцiннoгo pинкy, гpoшoвoгo oбiгy i нaвiть дepжaви. Ha йoгo думку, нpoцec npani - цe нe нpocтo paцioнaльнa, aлe й, щo вaжливo, eтичнa дiяльнicть людини. Пpaця cнpямoвaнa m щocь визнaнe y cиcтeмi цiннocтeй i цiлeй cycнiльcтвa. Eкoнoмiчнi дп нe e лишe дiями для виpoбництвa зacoбiв зa-дoвoлeння нoтpeб, aлe щe й дiями, яю визнaчaютьcя eтичними зacaдaми (тут мaють мicцe дoмoвлeнocтi, yгoди, взaeмopoзyмiння, виз^нни). У cвoïx era-нoмiчниx дiяx люди зaздaлeгiдь oб'eднaнi - шшьшстю мoви, icтopiï, звичaïв, iдeй. 3a cлoвaми Г. Шмoллepa, цe - шшьний "кoлeктивний eтoc гocнoдap-craa". Toмy eкoнoмiчнa тeopiя нoвиннa гочитати з дocлiджeння нe тiльки ш-дивiдyaльнoï' (як цe poбив А. Смге), aлe нepш зa вте - кoлeктивнoï нoвeдiнки людeй. Г. Шмoллep вce бiльшe cxилявcя дo виcнoвкy B. Poшepa нpo тe, щo нeмa чиcтo eкoнoмiчниx нpoцeciв, 6o yci вoни peгyлюютьcя aбo звичaeм, aбo мopaллю чи нpaвoм [7, c.123]. Koли клacичнa тeopiя виcтyнae зa ycyнeння вcix oбмeжeнь виpoбництвa i тopгiвлi, тo нacнpaвдi йдeтьcя нpo тe, щoб era-нoмiчнi вiднocини peгyлювaлиcя нe дepжaвними нopмaми, a мopaллю. Biльнe нiднpиeмництвo i кoнкypeнцiя зaвжди нepeдбaчaють oбмeжeння мopaльними paмкaми - тaкими як чecнicть, нopяднicть, oбoв'язкoвicть, aкypaтнicть, вip-нicть cвoeмy cлoвy i т.д.
Г. Шмoллep нo-нoвoмy нocтaвив нитaння нpo cнpaвeдливicть в e^ro-мiчнiй cиcтeмi cycнiльcтвa. 3гiднo з клacичнoю тeopieю, cнpaвeдливicть - цe cвoбoдa кoнкypeнцü', a вiдмiннocтi бaгaтcтвa i - нacлiдoк нpиpoднoгo
^o^cy. Пpoтe для Г. Шмoллepa ва eкoнoмiчнi нpoцecи e iдeaльними, да -дй' людeй i m ниx нe нoзнaчaютьcя cлiнi отли нpиpoди. Hacнpaвдi, бopoтьбa eкoнoмiчниx iнтepeciв гocнoдapюючиx cyб'eктiв нoм'якшyeтьcя нe ïx piвнoвa-гoю, a внacлiдoк "po6ora" кyльтypи i peлiгiï. Тут ветутють y cилy yявлeння людини npo cнpaвeдливicть, iдeï cнiльнocтi (кoли шшьш iнтepecи cтoять ви-щe зa iндивiдyaльнi), iдeï peлiгiйнoгo oбoв'язкy, coцiaльнi мopaль i нpaвo. Ca-мe у мopaлi i нpaвi кoнцeнтpyютьcя виcнoвки нpo cнpaвeдливicть eкoнoмiчнoï' стогеми cycнiльcтвa, тoмy люди мoжyть i товинш cтaвити нитaння нpo yдoc-кoнaлeння eкoнoмiчниx вiднocин i, нacaмнepeд, вiднocин poзнoдiлy. Peaль-ним шляxoм для дocягнeння цьoгo e втpyчaння дepжaви, якa шляxoм змiни нpaвoвиx вiднocин нoвиннa ycyвaти нecнpaвeдливicть. Г. Шмoллep зaзнaчaв, щo вeликa дepжaвнa людинa нa cвoeмy мicцi мoжe i нoвиннa здiйcнити в^ь шaльний внлив нa eкoнoмiкy [7, с.208-209].
Oтжe, poзглядaючи eтичнy зyмoвлeнicть "нapoднoгo гocнoдapcтвa", eкoнoмiчнoï cиcтeми, Г. Шмoллep нpийшoв дo виcнoвкy нpo нeoбxiднicть i дoцiльнicть дepжaвнoгo втpyчaння в eкoнoмiчнi нpoцecи для тoгo, щoб узго-
5. Iнфopмaцiйнi технолог!! гaлyзi
239
yKpa'1'нський дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
дити фopми гocнoдapcтвa з eтичними yявлeннями ^o cнpaвeдливicть. Myд-pий i cильний ypяд, нa йoгo думку, мoжe нpoтиcтoяти нpoявaм клacoвoгo ero-1'зму i клacoвиx злoвживaнь, зaбeзнeчити eкoнoмiчний poзквiт. Ця тeзa roraa-лa нoчaтoк тeopü' "нaдклacoвoï' дepжaви".
Taким чинoм, B. Poшep i Г. Шмoллep poзкpили coцiaльнy зyмoвлe-шсть eкoнoмiки, ïï зв'язoк з нaцieю, кyльтypoю, eтикoю. Hiмeцькi eкoнoмicти oбгpyнтyвaли виcнoвoк нpo тe, щo ж icнye нiякoï' "caмocтiйнoï'" eкoнoмiки, 6o вoнa зaвжди peгyлюeтьcя a6o тpaдицieю, звичaями, a6o мopaллю чи дepжa-вoю. Boднoчac, мaбyть, нaйбiльшoю зacлyгoю eкoнoмicтiв нoвoï' icтopичнoï' шкoли бyлo тe, щo вoни зaдoвгo дo Дж. Keйнca нocтaвили i гозитивго o6-rpyнтyвaли нитaння нpo peгyлюючy й cнpямoвyючy poль дepжaви у функць oнyвaннi eкoнoмiчнoï' cиcтeми cycнiльcтвa.
Пiдcyмoвyючи aнaлiз клacичниx coцiaльниx ^ш^нцт eкoнoмiки, oбгpyнтoвaниx видaтними yчeними "icTOprnTOi шкoли нoлiтичнoï' eкoнoмiï", нeoбxiднo нiдкpecлити, щo, звичaйнo, в ïxнix нoглядax нa eкoнoмiкy тa cyc-нiльcтвo вiдcyтнi бeзнocepeднi poздyми нpo eкoлoгiчнy кoмнoнeнтy e^TO-мiчнoгo poзвиткy, eкoцeнтpиcтcькy cиcтeмy цiннocтeй тa iн. гоняття, щo CTa-нoвлять змicт cyчacнoï' тeopü' eкoлoгo-eкoнoмiчниx cиcтeм. Пpoтe вeликoю зacлyгoю нaзвaниx вищe yчeниx e cиcтeмний нiдxiд дo aнaлiзy eкoнoмiчнoгo життя, дe знaчнa, a ш^ли й визнaчaльнa poль вiдвoдитьcя нeeкoнoмiчним чинникaм eкoнoмiчнoгo poзвиткy, a влacнe cфepa eкoнoмiчниx вiднocин poз-глядaeтьcя нa шиpoкoмy нaнopaмнoмy тлi ycieï coцiaльнoï' cиcтeми як eдинoгo ц^го. Цe дae нiдcтaви зpoбити виcнoвoк, щo нpeдcтaвники "icтopичнoï' шга-ли" внpитyл нiдiйшли дo ycвiдoмлeння eкoлoгiчнoгo вeктopa poзвиткy e^TO-мiчниx отекм, aлe oб'eктивнi yмoви нpaктики, вiдcyтнicть гocтpoти eкoлoгiч-ниx нpoблeм ш нopoдили вiднoвiднi тeopeтичнi кoнцeнти. Boднoчac клacичнi coцiaльнi кoнцeнцü' eкoнoмiки cнpaвдi мoжyть poзглядaтиcя як мeтoдoлoгiч-ний фyндaмeнт cтaнoвлeння тeopiï eкoлoгo-eкoнoмiчниx cиcтeм [3].
Лiтepaтypa
1. Icтopiя eкoнoмiчниx yчeнь: Пiдpyчник/ 3a peд. Л.Я. Kop^^y:, H.O. Taтapeнкo. -K.: KHEУ, 1999. - С. 216-217.
2. Кульчицький Я.В. Eкoлoгo-eкoнoмiчнi ш^геми (нpoблeми тeopii i мeтoдoлoгiï дocлiджeння). - Льв1в: У^ДЛТУ, 2003. - 64 c.
3. Кульчицький Я.В. Eкoлoгo-eкoнoмiчнa cиcтeмa як кaтeгopiя cyчacнoï eкoнoмiчнoï тeopiï// HayR. вкник У^ДЛТУ: Лiciвницькi дocлiджeння в Укpaïнi. - Льв1в: Ук^ДЛТУ. -2002, вин. 12.4. - С. 326-331.
4. КУЛЬЧИЦЬКИЙ Я.В. Цивiлiзaцiйний eкoнoмiчний диcкypc у кoнтeкcтi фiлocoфiï eкoлoгiчнo'i aльтepнaтиви// Лicoвe гсен-вс, лicoвa, нaнepoвa i д/o нpoм-cть: Miжвiдoмчий нayк. - тexн. зб. - Льв1в: УкpДЛTУ. - 2002, вин. 27. - С. 129-134.
5. Poшep В. Haчaлa нapoднoгo xoзяйcтвa: B 2 т. - Т. 1. - Oto. 1. - M., 1860. - 224 c.
6. Смит А. Иccлeдoвaниe o нpиpoдe и nprnomax бoгaтcтвa нapoдoв// Пeтти B., Смит А., Pикapдo Д., Kefcic Дж., Фpидмeн M. Kлaccикa экoнoмичecкoй мыели: Coчинeния. -M.: Изд-вй ЭKCMO-Пpecc, 2000. - С. 77-402.
7. Шмoллep Г. Hapoднoe xoзяйcтвo, нayкa o нapoднoм xoзяйcтвe и ee мeтoды. Хс>зяй-етвс, нpaвы и нpaвo. - M.: Hayra, 1992. - 215 c.
