CC BY
25
Посилання на статтю_
Молоканова В.М. Розвиток шструменлв ефективно!' мотивацп учасниш проекту/В.М. Молоканова// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №3(23). С. 58-63._
УДК 65.012: 658.512:62
В.М. Молоканова
РОЗВИТОК 1НСТРУМЕНТ1В ЕФЕКТИВНО1 МОТИВАЦП УЧАСНИК1В ПРОЕКТУ
Розглянуто питания ефективноï мотивацп членiв проектноï команди, iнструменти оцЫки менеджерських навичок та дiагностики самоактуалiзацiï проектного менеджера. Визначенi поняття самоактуалiзацiï та самореалiзацiï, як засоби ефективно!' мотива^ у проектнiй дiяльностi. Табл. 2, дж. 21.
В.М. Молоканова
РАЗВИТИЕ ИНСТРУМЕНТОВ ЭФФЕКТИВНОЙ МОТИВАЦИИ УЧАСТНИКОВ ПРОЕКТА
Рассмотрены вопросы эффективной мотивации участников проекта, инструменты оценки менеджерских навыков и диагностики самоактуализации проектного менеджера. Приведены определения самоактуализации и самореализации как механизма эффективной мотивации в проектной деятельности. Табл. 2, ист. 21.
V.M. Molokanova
DEVELOPMENT OF INSTRUMENTS FOR THE PROJECT PARTICIPANTS' EFFICIENT MOTIVATION
Questions of the project participants efficient motivation, instruments for management skills evaluation and the project manager selfactualization diagnostic are considered. Definitions of selfactualization and selfrealization as a mechanism of efficient motivation in project activity are given.
Постановка проблеми та ïï зв'язок з практичним завданням. Останш роки швидко зростае штерес сусптьства до управлшня на основi проектГв, що дае можливють забезпечити безперервний розвиток, життездатнють, пщвищуе гнучкють та динамку будь-яко' оргашзаци. Тенденци розвитку св^овоТ та нацюнально!' економки зумовлюють зростання важливост «м'яких компоиеитiв проектного менеджменту» [1]. При цьому афективна мотивацГя всiх учасниш проекту задля досягнення загальноТ мети е одним з найважливГших i слабопрогнозованих елемеитiв поведiиковоï компетеицiï проектних менеджерiв [2].
Один iз засновниш гумаиiстичиоï психологи' А.Маслоу запропонував теорш мотивацiï [3], яка широко використовуеться в бшьшосп курсiв загального менеджменту. В данш теори' запропонована iерархiя вроджених людських потреб у виглядi загальновГаомоГ пiрамiди, у якiй найвищий рiвень мотиваци' становить потреба людини у самоактуалГзаци' та самореалГзаци'.
Одним Гз важливих завдань методологи' управлшня проектами можна вважати дослщження самоактуалГзаци' та саморозвитку людини впродовж
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
1
проектноТ дiяльностi, а також створення механiзмiв штеграци практики саморозвитку проектного менеджера в процеси проектного управлшня.
Анал'з останшх досл'джень та невиршеш частини проблеми. Сучасна економка створюе умови, коли для збереження конкурентоспроможносп, пщприемства зацiкавленi в iнновацiйних проектах, що можуть бути успiшно реалiзованi за умов впровадження креативних пiдходiв до виршення поставлених завдань [4]. Стосовно управлшня людськими ресурсами методологiя проектного управлшня зорieнтована на дослiдженнях, оцшц i розвитку лiдерських якостей проектного менеджера та побудовi ефективних команд на вах рiвнях органiзацiТ [2, 5, 6, 7, 8]. Проте бтьшють шструмен^в мотивацiТ базуеться на положены про наявнють протирiччя мiж груповою та iндивiдуальною мотивацiею. З цього виникае поняття про несшвпадання процеав реалiзацiТ проекту та самореалiзацiТ ТТ робiтникiв, крiм того, вважаеться що, потреби менеджерiв швидко змшюються i Тх неможливо спрогнозувати [9].
Основною метою статп е дослщження можливостей, ефективноТ мотиваци членiв проектноТ команди через самоактуалiзацiю людини впродовж проектноТ дiяльностi, що дозволило би збтьшити можливостi усшшноТ' реалiзацiТ проек^в.
Основна частина. В останнi роки одним iз найбiльш популярних напрямш як серед професiйних фахiвцiв, так i в суспiльствi в цтому стало центральне поняття гуманiстичноТ психологи - самоактуалiзацiя. Традицiйнi першоджерела, тобто психолопчш словники, тлумачать даний термш досить неоднозначно, «рiзнi автори називають теорiю самоактуалiзацiТ по-рiзному: самоактуалiзацiя, самореалiзацiя, iнтеграцiя, психiчне здоров'я, iндивiдуалiзацiя, автономiя, креативнiсть, продуктивнiсть, - але вс вони згiднi в тому, що все це синошми реалiзацiТ потенцш iндивiду, становлення людини в повному сена даного слова, а саме становлення того, ким реально може стати людина» [10, с. 78].
Одне з найпоширешших тлумачень поняття «самоактуалiзацiя» розкриваеться через змогу стати самим собою [11]. Але для цього шдивщ повинен зрозумгги, хто ж вш е насправдi, звтьнитись вiд iлюзiй, комплексiв та розвинути творчi здiбностi. [12].
1дея самоактуалiзацiТ отримала концептуальне оформлення в працях Курта Гольдштейна. Людиною, вiдповiдно до Гольдштейна, керуе тенденцiя максимально повно актуалiзувати закладенi в неТ можливосл, таланти, «власну природу» [13]. Гольдштейн пов'язував вiдтворення закладених в шдив^д тенденцiй до актуалiзацiТ з неминучим конфлктом iз силами зовнiшнього оточення. Нормальний та здоровий оргаызм, проходячи актуалiзацiю, долае перепони, що породженн перешкодами свiту. Гольдштейн визначив неможливють самореалiзацiТ як головний чинник душевних хвороб.
Багато спiльного з щеями Гольдштейна мiститься в концепцiТ «прагнення до самоактуалiзацiТ» Карла Роджерса. Пщ прагненням до самоактуалiзацiТ Роджерс визначае «прагнення до росту, розвитку, тенденцш проявляти та активiзовуати всi здатносп органiзму в тiй мiрi, в якш активiзацiя сприяе розвитку оргашзму або особистостi» [14]. Роджерс пщкреслював, що самореалiзацiя повинна стати метою кожного шдивщуума, вона е прямим слщуванням своТм власним шляхом, а не слщуванням чужим вказiвкам.
Отже, у кожноТ людини е свое «ютинне Я», або внутрiшня сутнють, - це i е аутентичнють, яка вже достатньо розвинута та зрозумта iндивiдууму. Щоб досягти аутентичносп або ж самоактуалiзацiТ, на думку К. Роджерса, людина повинна активiзувати свою особистють, живучи у згодi зi своею внутрiшньою сутнiстю [14].
Для Абрахама Маслоу щея самоактуалiзацiТ стала глибоким та комплексним питанням не лише у розрiзi теори особистостi, але i в цтш свiтогляднiй системi.
2
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
Teopiя А. Ma^oy poзпoчaлacь з eмпipичнoгo yзaгaльиeиия та oб'eдиaиия ocoбливoгo типу людей - caмoaктyaлiзoвaниx ocoбиcтocтeй, яю, за oцiикoю дocлiдиикa, cклaдaють лише 1 % нaceлeння та пpeдcтaвляють coбoю взipeць пcиxoлoгiчиo здopoвиx та тaкиx, щo мaкcимaльиo виpaзили люд^ку cyтиicть ocoбиcтocтi. А. Macлoy визнавав наявнють пpaгиeиия дo caмoaктyaлiзaцiï y бiльшocтi людей, бiльш тoгo, дocлiдник визнавав здaтиicть бiльшocтi iидивiдyyмiв дo caмoaктyaлiзaцiï [3]. Згiдиo А.Macлoy caмoaктyaлiзoвaнi люди, дocягaють «вepшииииx» a6o ж «пiкoвиx пepeживaиь», в якиx вoни пiдиiмaютьcя над cвoïм звичайним piвнeм 6уття, зиaxoдять cвoï иaйвищi таланти, живучи пoвнoцiнним життям «тут i зapaз», пepeживaючи eйфopiйиe блaжeиcтвo. Ti, шму не вдaлocя дocягти caмoaктyaлiзaцiï, cтaють иeвpoтичиими, xвopими та пoзбaвлeними aвтeитичиocтi [15].
Нeвтiшиa peaльиicть тлyмaчитьcя А. Macлoy чacткoвo тим, щo бaгaтo людей не ycвiдoмлюють влacнoгo пoтeицiaлy i не poзyмiють кopиcтi caмoвдocкoиaлeиия. Дo тoгo ж ^^альне та кyльтypиe oтoчeиия чacтo пpидyшyють тeидeицiю дo aктyaлiзaцiï певними нopмaми та cвoïм cтaвлeииям дo яшюь чacтиии иaceлeиия. Bиxoдячи з цьoгo, aктyaлiзaцiя иaйвищиx пoтeицiaлiв у зaгaльнoмy ceиci мoжливa лише пpи cпpиятливиx yмoвax. На думку Macлoy, жoднe cycпiльcтвo в iCTopií людcтвa не нaдaлo мaкcимaльиoï мoжливocтi для caмoaктyaлiзaцiï вcix йoгo члeиiв. Biдпoвiдиo дo кoицeпцiï Macлoy, виpiшeиия пocтaвлeииx пpoблeм пoтpeбyють глoбaльииx кyльтypииx та пoлiтичниx тpaиcфopмaцiй [15].
Пpaктичиим acпeктoм caмopeaлiзaцiï людини пoв'язaиим iз poзкpиттям мoжливocтeй зaймaeтьcя наука aкмeoлoгiя. Сьoгoдиi пoняття «aкмeoлoгiя» вiдкpивae иoвий иaпpямoк нayкoвиx дocлiджeиь та твopчoгo пoшyкy уявлень пpo
иaйвищi дocягиeиия у cфepi пpoфeciйиoï мaйcтepиocтi. В aкмeoлoгiï|
дocлiджyютьcя зaкoиoмipиocтi, тенденци', yмoви i чинники, щo впливають на caмoздiйcиeиия людинoю cвoгo твopчoгo пoтeицiaлy в пpoцeci пpoфeciйиoï дiяльиocтi [16]. «Акме» poзглядaeтьcя як вepшиииa, пiкoвa тoчкa в твopчoмy caмopoзвиткy людини, в якш якиaйпoвиiшe виявляeтьcя ïï зpiлicть як ocoбиcтocтi, cyб'eктa дiяльиocтi i iндивiдyaльнocтi.
Саме aкмeoлoгiя, як бeзпepepвиий пpoцec oтpимaиия иoвиx знань, забезпечуе твopчe пщфунтя для poзвиткy вищoï мaйcтepнocтi oкpeмoгo кepiвиикa, yпpaвлiиcькиx кoмaид, oкpeмиx лaиoк та cиcтeм yпpaвлiиия cфepaми життeдiяльиocтi cycпiльcтвa. Poзyмiиия aкмeoлoгiï як «вepшини yпpaвлiиcькoï мaйcтepиocтi», як «poзквiтy cил кepiвиикa», як «вищoï ступеш yпpaвлiиcькoï зpiлocтi» мае зaбeзпeчyвaтиcь шиpoким apceиaлoм мeтoдiв та зacoбiв пpoeктнoгo менеджменту.
Сyтиicть мeтoдiв пpoeктиoгo yпpaвлiння пoлягae у иaявиocтi, з oднoгo бoкy -xoлoдиoгo aиaлiтичиoгo окладу ума, а з iишoгo - poзвииeиoï чyттeвocтi як зaпopyки poзквiтy yпpaвлiиcькoгo миcтeцтвa, вoлoдiти яким зoбoв'язaнi yci кepiвиики [17]. Пpoблeмa п^т^вки пpoфeciйииx кepiвиикiв пpoeктiв залишае в^фитою cклaдиe питання - вiдбip та питтовку тaкиx фaxiвцiв, щo вмшть мoтивyвaти yчacиикiв пpoeктy дo вишнання завдань чepeз влacиy caмoaктyaлiзaцiю. За тaкиx yмoв члени кoмaиди не вишнують лише poлi cлyxияииx ляльoк, а здaтиi пoвecти пpoeкт дo пocтiйиoгo yдocкoиaлeиия.
На бaзi ДР1ДУ НАДУ (м. Диiпpoпeтpoвcьк) бyлo пpoвeдeиo eкcпepимeитaльиe дocлiджeиия caмoaктyaлiзaцiï ocoбиcтocтi мaйбyтнix пpoeктииx мeиeджepiв пicля пpoxoджeиия тpeнiнгoвиx занять з poзвиткy твopчиx здiбнocтeй та в пpoцeci ocвoeиия ^pcy «Meтoди твopчoгo пoшyкy».
Tpeиiиг з poзвиткy твopчиx здiбиocтeй, пpиcвячeиий poзкpиттю у кoжиoгo yчacиикa «ocoбиcтoгo Я», пpoвoдивcя у фopмi мeтaфopичииx дiлoвиx iгop. Для пoбyдoви тaкoï фи, в ягоет cцeиapiю виcтyпae деяка мeтaфopa [19].
"Упpaвлiиия пpoeктaми та poзвитoк виpoбиицтвa", 2007, № 3(23)
3
Використання метафори дозволяе nepeopieHTyBaTH увагу ^yxa4iB з iснування проблеми на бачення можливостей, що вона вiдкpивae. До структури треншгу були включeнi метафоричн дiлoвi iгpи на oснoвi вщомих казок та легенд: «Буратшо», «Богатир на poздopiжжi», «Казка про царя Салтана», «Багатш i кравець», «Бридке каченя», «Красуня i чудовисько», «Алнбаба та сорок poзбiйникiв». Методика дослщження розвитку творчих здiбнoстeй та мeхaнiзмiв сaмoaктyaлiзaцiT при пpoхoджeннi тpeнiнгy складалася з наступних етатв:
1. Попередне тестування.
2. Теоретичн та практичн заняття з розвитку креативних здiбнoстeй.
3. Остаточне тестування.
Враховуючи, що кожна людина пepвiснo нaдiлeнa творчими здiбнoстями, здaтнiстю до повноТ сaмoaктyaлiзaцiT, метою проведення дiaгнoстичнoгo дoслiджeння було отримання даних про розвиток тих психолопчних якостей, що мають вщношення до бажання сaмoaктyaлiзyвaтися. При дiaгнoстицi oсoбистoстi використовувалися iнстpyмeнт oцiнки управлшськоТ культури MSAI [20] та процедура тестування за опитувальником САМОАЛ (Р01 - Personal Orientation Inventory), вперше запропонованим Еверет Шострем [21].
1нструмент пpoфeсiйних навичок менеджменту - MSAI [20] допомагае кepiвникaм piзних piвнiй виявити сильнi та слaбкi сторони управлшських навичок та стиль управлшня. 1нструмент MSAI для oцiнки загального профтю yпpaвлiнських навичок враховуе 16 елемен^в, якi групуються таким чином, що можна побачити тяжшня до одного з одного з чотирьох квадран^в: клан, ринок, iepap^ та адхокра™. Стpaтeгiчнe yпpaвлiння, yпpaвлiння безперервним розвитком та управлшня новаторством знаходяться у четвертому квадрату що характеризуе проектний стиль кepiвництвa.
У дослщженш брали участь 2 групи опитуваних: експериментальна група №1 iз 17 дослщжуваних, що проходили треншг сaмoaктyaлiзaцiT, та контрольна група №2 з 15 чоловк (загальний вiк дослщжуваних оаб - 20-23 роки). У таблиц 1 наведено сepeдньoгpyпoвi бали за кожним iз 16 елемен^в до i пiсля проведення треншгових занять. Результати показали, що у експериментальнш гpyпi результати змiнилися на користь адхократичного квадранту, що е показником тяжшня до сaмoaктyaлiзaцiT та проектного управлшня.
Таблиця 1
Середньогрупов; значення управлшських навичок за шструментом MSAI
До проходження треншгу Пюля треншгу
1. Гнучкють - 55%. 2. Прискорення новаторства - 51%. 3. Стратепчне управлшня - 52%. 4. Безперервний розвиток - 60%. 5. Зовншшй фокус - 55%. 6. Конкурентоспроможнють - 54%. 7. Актив1зац1я - 46%. 8. Увага до споживач1в - 57%. 9. Контроль - 53%. 10. Управлшня культурою - 54%. 11. Системнють контролю - 50%. 12. Управлшня координац1ею -43%. 13. Внутршнш фокус - 51%. 14. Удосконалення шших 58%. 15. М1жособист1 вщносини - 47%. 16. Управлшня групами - 50% 1. Гнучкють - 55%. 2. Прискорення новаторства - 59%. 3. Стратепчне управлшня - 57%. 4. Безперервний розвиток - 67%. 5. Зовншнш фокус - 54%. 6. Конкурентоспроможнють - 53%. 7. Актив1зац1я - 49%. 8. Увага до споживач1в - 59%. 9. Контроль - 53%. 10. Управлшня культурою - 56%. 11. Системнють контролю - 48 %. 12. Управлшня координац1ею -47%. 13. Внутршнш фокус - 61%. 14. Удосконалення шших - 52%. 15. М1жособист1 вщносини - 53%. 16. Управлшня групами - 59%
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
Друга спроба в^ряти рiвень самоактуалiзацil була проведена за опитувальником САМОАЛ [21]. В данш методик прагнення до самоактуалiзацN позначено конкретними пунктами опитувальника, що становлять 11 основних шкал, а саме:
1.Орieнтацiя в чаа. 7. Спонтаннють.
2.Цiнностi. 8. Саморозумшня.
3.Погляд на природу людини. 9. Аутосимпа™.
4.Потреба в пiзнаннi. 10. Контактнють.
5.Креатiвнiсть. 11. Гнучкють в спiлкуваннi.
6. Автономнiсть.
З метою виявлення прагнення дослщжуваних до самоактуалiзацN, було проведене анкетування 24 майбутшх проектних менеджерiв вiком 23- 40 рош У таблицi 2 наведено середньогруповi бали за кожною iз шкал тесту САМОАЛ.
Аналiз отриманих даних дозволяе стверджувати, що пюля проходження тренiнгу розвитку творчих здiбностей прагнення людини до самоактуалiзацil значно зростае. Навiть враховуючи, що усшшне використання психодiагностичних методiв перебувае в прямш залежностi вiд здатност експериментатора сформувати адекватне вiдношення до особистост дослiджуваного, i що будь-яка методика дiагностики мае ступiнь погршносп, можна вважати, що проведене дослщження показало, що прагнення людини до самоактуалiзацil е ефективним засобом мотиваци проектнот дiяльностi. На основi прагнення особистост до самореалiзацil можливо створити ефективн iнструменти удосконалення проектних команд.
Таблиця 2
Середньогруnовi значения проходження тесту САМОАЛ
До проходження трешнгу Пюля треншгу
Самоактуалiзацiя - 67%. Самоактуалiзацiя - 72%.
Орiентацiя у чаа - 70%. Орiентацiя у чаа - 70%.
Цiнностi - 73%. Цшносп - 87%.
Погляд на природу людини - 60%. Погляд на природу людини - 62%.
Потреба в шзнанш - 70%. Потреба в тзнанш - 75%.
Креативнють - 68%. Креативнють - 72%.
Автономнють - 73%. Автономнють - 80%.
Спонтанють - 53%. Спонтанють - 58%.
Саморозумшня - 50%. Саморозумшня - 70%.
Аутосимпа™ - 67%. Аутосимпа™ - 71%.
Контактнють - 60%. Контактнють - 67%.
Гнучкють - 70% Гнучкють - 75%
Але найважливш результати, на думку автора, полягають у тому, що самоактуалiзована людина стае бтьш активною, прагнучою самостiйного навчання, здатною ставити завдання щодо змши власнот поведiнки та виконувати Тх. Внаслiдок цього залучення слухачiв до навчально-виховного процесу стае ефективним i цкавим для особистостi. Ця ознака е головною передумовою якост та ефективност вищих форм самоуправлiння та самоактуалiзацiT, як найважливiших соцiальних рис проектного менеджера.
Саморозвиток будь-якоТ системи вщбуваеться лише за умов, коли керiвники в усiх гiлках та рiвнях структурно! оргашзаци системи вщкрит до творчого пошуку i прагнення досконалост [18]. Мiра самореалiзацiT проектного менеджера мае проявлятись у характерi та практичних дiях по управлшню проектами. У такому разi дiяльнiсть кожного з суб'ектiв пiдприемницькоT дiяльностi мають очолювати
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
5
таю особистосп, як досягли yпpaвлiнськoT майстерност в мотивацп викoнaвцiв через власну сaмopeaлiзaцiю.
Висновки та перспективи. На пiдстaвi aнaлiзy peзyльтaтiв проведеного дослщження можна стверджувати, що прагнення людини до сaмopeaлiзaцiT можливо yспiшнoгo використовувати у проектному управлшш. При цьому розвиток творчих здiбнoстeй та сaмoaктyaлiзaцiя е ефективним засобом мoтивaцiT члешв проектноТ команди для досягнення загальноТ мети у пpoeктi. Навички сaмoaктyaлiзaцiT мають стати одним з найважливших eлeмeнтiв пoвeдiнкoвoT кoмпeтeнцiT проектних мeнeджepiв. Нaдaлi авторка плануе продовжити вивчення процеав сaмoaктyaлiзaцiT та сaмopeaлiзaцiT у контекст побудови проектно!' команди, а також дослщити мoжливoстi штеграци практики саморозвитку проектного менеджера в дiяльнiсть оргашзаци, що пoстiйнo самоудосконалюеться.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Развитие инструментов целеполагания в управлении проектами // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 3(15). - С.5-12.
2. Ципес Г.Л., Товб А.С. Менеджмент проектов в практике современной компании. -М.:ЗАО «Олимп-Бизнес», 2006 - 304 с.
3. Maslow, Abraham H. Toward a Psychology of Human Being, 2nd ed. New York: Van Nostrand. - 1971.
4. Рибак А.1 Креативн технологи - шструмент до успгку розвитку держави // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 2(14). - С.23-30.
5. Керюництво з питань проектного менеджменту РМВООК, Пщ ред. проф. Бушуева С.Д.. К. Дтова Украша, 2000. - 198 с.
6. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление проектами. - М.: «Высшая школа», 2004.
7. Бушуев С.Д. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров/ С. Д. Бушуев, Н. С. Бушуева (National Competence Baseline, NCB UA, Version 3.0) - К.: 1Р|Д|УМ, 2006.- 208 с.
8. Бушуев С.Д. Морозов В.В. Динамическое лидерство в управлении проектами.: Монография / Украинская ассоциация управления проектами. - К., 1999. - 312 с.
9. Тарасюк Г.М. Управлшня проектами: Навчальний поабник для студентв вищих навчальних закладв. 2-е вид. - К.:Каравела, 2006. - 320 с.
10. Леонтьев Д.А. Очерк психологии личности -М.:Просвещение, 1997, -164 с.
11. Психологический словарь /Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. М.,1996. 440с.
12. Buss, Allan R. A Dialectical Psychology. New York: Irvington Publishers, 1989.
13. Вахромов Е.Е. Горячева Е. И Концепция самореализации как основной гуманистической педагогики //Проблемы проектирования образования в работах аспирантов ИПИ РАО за 1994г. М.,1995,с. 149-153.
14. Rogers, Carl R. On Becoming a Person. Houghton Mifflin, 1961.
15. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб., Евразия, 1999. - 478 с.
16. Ананьев Б.Г. О проблемах современого человекознания - СПб.: Питер, 2001. - 272 с.
17. Решетнненко А.В. Методи творчого пошуку. Навч. поабник. - Д.: ДР1ДУ НАДУ, 2005. -183 с.
18. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учебное пособие. - К.:МАУП, 2003.
19. Метафорическая деловая игра: Практическое пособие для бизнес-тренера/ Под ред. Ж. Завьяловой. - СПб.: Речь, 2006 - 134 с.
20. Камерон К., Куинн Р. Диагностика и изменение организационной культуры / Пер. с англ. Под ред. И. В. Андреевой. - С.Пб: Изд-во "Питер", 2001. - 320 с.
21. http://vikrob.narod.ru/samoal.htm.
Отаття надмшла до редакцп 31.07.2007 р.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
