Розвиток фондового ринку як фактор ефективного функцiонування української хімічної промисловості Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.761

РОЗВИТОК ФОНДОВОГО РИНКУ ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦЮНУВАННЯ УКРА1НСЬКО1 Х1М1ЧНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1

Н.С. Поповенко, к.е.н., професор I.M. MixeeBa, acnipaHT Одеський нацюналъний полтехнЫний ушверситет, Одеса, Украгна

Поповенко Н.С., Mixeeea I.M. Розеиток фондового ринку як фактор ефектиеного функцюнуеання укратсъког х1млчно1

промысловое mi.

Розглянуто проблеми функщонування украшського фондового ринку та запропоновано основш напрямки його розвитку. Викладено вплив розвнтку нащонального фондового ринку на тдвищення конкурентоспроможноси украшсько'1 xiMiHHOi галузк

Ключоег слова: х1м1чна промисловють, фондовий ринок

Поповенко Н.С., Михеева И.М. Развитие фондового рынка как фактор эффективного функционирования украинской химической промышленности.

Рассмотрены проблемы функционирования украинского фондового рынка и предложены основные направления его развития. Изложено влияние развития национального фондового рынка на повышение конкурентоспособности украинской химической отрясли.

Ключевые слова: химическая промышленность, фондовый рынок

Popovenko N.S., Miheeva I.M. Stock market development as a factor for effective functioning of the Ukrainian chemical industry.

The problems of functioning of the Ukrainian stock market are considered and proposed the basic directions of its development. Described the influence of the national stock market to increase the competitiveness of the Ukrainian chemical industry.

Keywords: chemical industry, stock market

Усучасних умовах хiмiчний комплекс став бшьш залежним вщ макроеконо-Mi4H0i, швестищйно! та полггично! ситуацп, що складаеться в краш в щло-му. А також посилилася залежнють вщ свггово! кон'юнктури, що складаеться на ринку мшераль-них добрив, енергоноспв, сировини.

В даний час виробники мшеральних добрив гостро потребують фшансових ресурсiв, необхщ-них для активiзацГí конкурентного потенщалу галузг

Власш кошти не забезпечують нормально1 ш-вестицiйноí бази для розширеного вщтворення виробничого потенцiалу.

Дефiцит коштiв пов'язаний, в першу чергу, iз значними коливаннями щн на вироблену продук-цiю на свiтовому ринку, а також значним пщви-щенням щни на природний газ, що становить в структурi собiвартостi мiнеральних добрив до 90% (станом на 01.01.2011г. граничний рiвень цiни без урахування ПДВ, збору у виглядi щльово'1 надбавки, тарифу на транспортування i поставку збiль-шився на 234% порiвняно з вереснем 2008 року) [1].

Фондовий ринок Украши на сьогодшшнш день, як один з факторiв пiдвищення конкуренто-спроможносл укра*1нських виробникiв мiнераль-них добрив, не виконуе в повному обсязi основних функцiй.

Аналiз останшх до^дженъ i публжацш свiд-чить про значний штерес науковцiв до проблем функщонування фондового ринку, перспектив його розвитку та законодавчого вдосконалення. Цим питанням присвячеш роботи О.Л. Гарячог, О.М. Мозкового, В.В. Оскольського, С.К. Зiнчен-ко, О.А. Кандинського, Н.1. Захарово!", В.В. Корне-ева, I. Басово!, Н. Петрово!. Проблемам розвитку та фшансуванню хiмiчноí промисловостi Укра!ш присвяченi роботи К.Ю. Гончарова, С.М. Никши-ча, С.В. Крикавського, Р.Л. Сопельника. Питання про вплив розвиненого i активно функцiонуючого фондового ринку на розвиток украшсько! хiмiчноí промисловосл в умовах сучасного повсякдення залишаеться актуальним. Однак цьому питанню дуже мало придшено уваги в наукових розробках сучасних науковцiв. Усе це свщчить про

актуальнють теми, а вщтак зумовило вибiр напря-му дослiдження.

Метою дослщження е розробка теоретичних, методолопчних i практичних рекомендацiй щодо розвитку фондового ринку як одного з факторiв пiдвищення конкурентоспроможностi украшсько! хiмiчноl промисловостi.

Фондовий ринок (або ринок цшних паперiв) е одним iз сегментiв фiнансового ринку i являе собою важливу складову ринково! економши. Основними функцiями фондового ринку е:

— перерозподш грошових коштiв мш галузями, сферами дiяльностi;

— перерозподш грошових кошпв мiж населениям i виробничою сферою;

— фiнансування дефщиту бюджетiв рiзних рiвнiв;

— формування ринкових цiн на об'екти швесту-вання;

— регулювання правил торпвл^ створення орга-нiв регулювання, захист iнтересiв учасник1в ринку;

— формування i поширення шформацп про емь тентш та iнших учасникiв ринку, а також про умови торпвт;

— страхування ризикiв учасник1в ринку [2].

Залучення фiнансових ресурсiв за допомогою iнструментiв фондового ринку, в порiвняннi з банкiвськими кредитами, мае б№ш широк! мож-ливостi [3]. Однак шдприемства хiмiчноl промис-ловосп на сьогоднiшнiй день практично не залу-чають коштiв шляхом випуску цiнних паперiв.

Це пов'язано з особливостями нацюнального фондового ринку.

Низький ргвень тптал1заци та л1кв1дност1 фондового ринку. Це пов'язано з малою пропози-щею шструменпв фондового ринку з привабли-вими умовами дохщносп, ризикованостi та лiквiдностi i вшповщно з низьким обсягом швес-тицшного капiталу [4]. Крiм того, одна з функцш фондового ринку як перерозподш кошпв мiж населенням i виробничою сферою зазнае значних коливань в залежиостi вiд поточно! ситуаци на ринку (табл. 1) [5, 6]. З табл. 1 видно, що в 2009 рощ рiзко скоротився (до 0.3% вш загально! суми доходiв) прирiст грошових вкладiв та заощаджень у цiннi папери.

Таблиця 1. Доходи та витрати населения

Показник 2006 рiк 2007 рк 2008 рк 2009 рк 2010 рк

Доходи населення, млн. грн. 472 061 623 289 845 641 894 286 1 101 015

Прирicт грошових вкладiв та заощаджень в цiниi папери, млн. грн. 54 880 94 526 91 212 2 528 90 268

Ввдсоток вiд суми доходiв, направлених населенням на вклади та заощадження 11.6 15.2 10.8 0.3 8.2

Обмежетсть фгнансових ¡нструментгв. Так, ринок похщних фiнансових шструменпв (термь новi контракти та пожди цiннi папери (ф'ючерснi, опцiоннi, форвардш, свопнi контракти, а також опцюнт сертифiкати та фондовi варанти)) практично не розвинений. Похщт (деривативи) зпдно законодавству — фiнансовi шструменти, що за-свiдчують домовленiсть сторш, спрямовану на встаиовления прав та обов'язшв вiдносно базового активу, у виглядi строкових контрактiв та похщ-них цiнних паперiв. Базовий актив - щит папери, товари, валюта (кошти), строковi контракти, проценты ставки, рiвень шфляци, офiцiйна статис-тична iнформацiя, показники стану навколиш-нього середовища, матерiальнi, нематерiальнi, фiнаисовi або iншi активи (базовi змшщ), значения, що розраховуються на пiдставi одного або сукупностi декшькох зазначених у цiй частинi показнишв, i вiд цiн (значень) яких залежать зобо-в'язания сторони або сторш договору, що е стро-ковим контрактом. У табл. 2 представлено обсяг бiржових контракпв (договорiв) з цiнними папе-рами на оргашзаторах торгiвлi протягом 20062010 рошв в розрiзi видiв цшних паперiв [7].

З табл. 2 видно, що основну частииу викоиаиих бiржових контрактiв становлять акцiï, облгаци пiдприeмств та державнi облiгацiï Украши (понад 80% в 2009р.). Причому тенденцiя до пожвавлення ринку державних облгацш Украши продовжу-еться i в 2011 роцi. Так, за 10 мюящв 2011 року обсяг виконаних бiржових контрактiв з цього виду щнного паперу на вторинному ринку вже стано-вить 86.2 млрд. грн. Варто також вщзначити, що бiльше 95% виконаних контракпв за похiдними цiнними паперами здшснювалося в 2010 роцi i за 10 мюящв 2011 року на ПАТ «Украшська бiржа», а решта з 10 органiзаторiв торгiвлi (станом на 01.10.2011) взагалi не здшснювали угод на термь новому ринку. Все це пояснюеться, в першу чергу, вiдсутнiстю сформовано1 законодавчоï бази. Так, на сьогодшшнш день юнуе лише законопроект «Про похiднi (деривативи)» № 8576 вш 30.05.2011 року, в якому визначено види похщних (деривати-вiв), вимоги до 1х випуску та обiгу, а також визначено принципи 1х державного регулювання.

Таблиця 2. Структура бiржових KOHTpaKTiB з 2006 по 2010 роки

Вид цшного паперу 2006 рж 2007 рж 2008 рж 2009 рж 2010 рж

млрд.грн % млрд.грн % млрд.грн % млрд.грн. % млрд.грн %

Акцй 6.95 24 13.61 39 11.82 31 13.54 38 52.71 40

Деpжaвнi облiгaцil Укра1ни 8.51 29 2.77 8 8.55 23 8.18 23 60.86 46

Облiгaцil тдприемств 12.13 42 17.36 49 16.61 44 7.07 20 6.71 5

Облiгaцil мiсцевих позик 0.99 3 0.79 2 0.46 1 0.03 0 0.14 0

Iнвестицiйнi сеpтифiкaти 0.33 1 0.43 1 0.2 1 7.14 20 7.14 5

noxiAHi цiннi пaпеpи 0.09 0 0.05 0 0.12 0 0.05 0 3.73 3

Iншi 0.05 0 0.13 0 0 0 0 0 0 0

Всього 29.05 100 35.14 100 37.76 100 36.01 100 131.29 100

Неефективна тфраструктура фондового ринку. 1нфраструктура - комплекс сощальних шститупв правово! та шформадшно! бази, якi забезпечують реалiзацiю функцш фондового ринку. До iнфраструктурних елемеипв вiдносяться:

— професiйнi учасники фондового ринку;

— саморегульоват оргашзаци професшних учас-никiв фондового ринку (станом на 01.12.2008 року на ринку здшснювали дiяльнiсть 10 орга-шзацш), метою дiяльностi яких е забезпечення провадження дiяльностi професiйними учасни-ками фондового ринку, розробка i затверд-жения правил, стандартiв професшно1 поведш-ки;

— iншi учасники ринку.

До професшних учаснишв фондового ринку належать юридичш особи, якi на пiдставi лщензи, видано1 Державною комiсiею з цшних паперiв та фондового ринку здшснюють такi види дiяльнос-тг

— дiяльнiсть з торгiвлi цшними паперами (бро-керська, дилерська дiяльнiсть, андеррайтинг, дiяльнiсть з управлiния цшними паперами);

— дiяльнiсть з управлшия активами шституцш-них iнвесторiв;

— депозитарна дiяльнiсть;

— дiяльнiсть з оргашзаци торгiвлi на фондовому ринку.

Питания вдосконаления iнфраструктури фондового ринку Украши стосуеться, в першу чергу, елементiв iнфраструктури, що здiйснюють депо-зитарну дiяльнiсть, i оргаиiзаторiв торгiвлi (фон-дових бiрж).

На сьогодшшнш день в Украíнi iснуе 2 депозитарии

— ВАТ «Нацюнальний депозитарiй Украши», державна частка в якому складае 86%;

— ПрАТ «Всеукрашський депозитарiй цiнних паперiв», 22.86 % в структурi акцiонерного капталу якого належить Нацiональному баику Украши.

Крiм того, випуск укра1нських цшних паперiв на сьогоднiшнiй день обслуговують також i струк-турний пщроздш Нацiонального баику Украíни (обслуговування операцш з державними цiнними паперами) та численш незалежиi реестратори. Сформована структура нацюнально1 депозитарноl системи е наслвдком закладено1 в законодавствi моделi децентралiзованого облiку цiнних паперiв. Так, Законом Украши «Про нацюнальну депози-тарну систему та особливостi електронного об^у цiнних паперiв в Украш» передбачено, що верх-нiй рiвень депозитарноí системи являе собою Нацiональний депозитарш Укра1ни i депозитарil, що ведуть рахунки для зберiгачiв та здшснюють ктринг i розрахунки за угодами щодо цiнних паперiв.

У таблищ 3 представлена мiжиародна практика оргашзаци депозитарноí системи в краíнах-членах Свропейського союзу [8].

З табл. 3 видно, що бшьшють краíн, яш активно використовують можливостi фондового ринку, мають один або два депозитари (причому у краш, що мають два депозитарil, другий у струк-турi центрального банку обслуговуе операцil з державними цшними паперами). Практика пока-зуе, що наявшсть двох i бiльше депозитарив в краíнi призводить до збшьшения траисакцiйних витрат (витрати на збiр i обробку iнформацil, на контроль i юридичне обслуговувания), а також до спотворения iнформацil i складносп в И обробки. Питания про об'еднання двох укра1нських депози-тарпв в 2011 роцi став дуже актуальним з огляду на те, що це питания стало одним з пункпв Меморандуму Украши та Мiжиародного валютного фонду. Однак ршения з цього питания затягуеться

y 3B'a3Ky 3i cKnagHic™ nHraHHa npo CTpyKTypy BnacHocTi b egHHOMy ^mpanbHOMy gen03HTapiï [9].

Ta6nnua 3. XapaKTepncTHKa gen03HTapH0ï CHCTeMH KpaïH-HnernB GBponencbKoro CoM3y

KpaïHH-HneHH GBponenctKoro Ki^bKicTb KinbKicTb ^acTHHa npHBaTHoro ceKTOpa ^acTHHa gep®aBH0ï

Coro3y cTpaH geno3HTapiiB BnacHocTi

ABcTpia, flaHia, EcTOHia, OiHnaHgia, Opaнцia, HiMe^HHHa, iTania, ^roKceM6ypr, HigepnaHgn, Eвeцia, BenHKa BpHTaHia 11 1 100% -

^HTBa, YropmnHa 2 1 MeHm 50% 6inbme 50%

Kinp, MajiLTa 2 1 100%

Bentria, Гpeцia, IpnaHgia, ^aTBia, nopTyrania, PyMyHia, CnoBa^HHHa, CnoBeHia 8 2 100% -

Bonrapia, nonL^a 2 2 MeHm 50% 6inbme 50%

^ecbKa pecny6niKa 1 3 66% 34%

IcnaHia 1 4 95% 5%

BucoKuu pieern cneKymmuenoï CKnadoeoï puHKy i nepeeawaHHX нeоpгaнiзоeaного punxy ^nnux nane-pie. ^ He g03B0nae peanbHO оцiннтн цiннi nanepn, nonHT Ha hhx, piBeHb pH3HKy gna eMiTemîB Ta iHBecTopiB, o6carn ïx peani3a^ï. 3a bcm icTopiw yKpaïHcbKoro $0Hg0B0r0 pHHKy o6car 0praHi30Ba-Horo pHHKy HiKonn He nepeBH^yBaB 10% [10]. He-

pHHKOBi цiнн M0®yTb 3HanHO nepeBH^yBaTH HOMi-

HanbHy BapTicTb i nacTO BHKopncTOByraTbca gna BHBegeHHa aKTHBiB nignpneMcTBa a6o BigMHBaHHa KomTiB. y cbom nepry, 6ip®i 3a^KaBnern 36inbmy-BaTH o6carn, TOMy ^o npH цbOмy 3pocTae cyMa

KOMiciHHHX. TaKHM HHHOM, BHCOKOnpH6yTKOBi i BHCOKOpH3HKOBi $0Hg0Bi iHCTpyMeHTH, nHTOMa Bara aKHx Ha pHHKy yKpaïHH e gocnTb bhcokom, He go-3B0naMTb e^eKTHBHO nepepo3noginaTH KOmTH Mi® pi3HHMH rany3aMH i c^epaMH gianbHocri, a TaKO® 3anynaTH 3ao^ag®eHHa HaceneHHa.

He3HauHa iнтeгpaцiм укpaïнсbкого $ондоeого puHKy нa мi^нapодниû purnK. ^ ycKnagHMe BHxig yKpaïHcbKHx eMrremiB Ha Mi®HapogHi phhkh Kani-Tany, a TaKO® 3HanH0 3HH®ye aKTHBHicTb iHO3eMHHx iHBecTOpiB Ha HaqioHanbHOMy pHHKy nepe3 HaaB-HicTb npaBOBHx, phhkobhx i TexHonoriHHHx CKnag-HO^iB. KpiM TOrO, icHyMHHH Ha cborogHimHift geHb piBeHb iHTerpaqiï pHHKy yKpaïHH b 3aranbHOCBiTOBi eKOHOMinHi пpoцecн geMOHCTpye He3HanHy Kopena-^ra ^OHgOBHx iHgeKciB yKpaïHi 3 BigOMHMH $0Hg0-bhmh iHgeKcaMH CBiTy.

flga ycyHeHHa BH^eBKa3aHHx HegOniKiB yKpa-ïHCbKOrO $0Hg0B0r0 pHHKy HeO6xigHO b®hth ^nnfi KOMnneKC 3axOgiB:

— ygOCKOHanHTH npaBOBHH 3axncT npaB BnacHHKiB цiнннx nanepiB. Ctbophth MexaHi3MH 3MeHmeH-Ha pn3HKiB HecBOenacHOrO a6O He BHKOHaHHa 30-6OB'a3aHb cTOpOHaMH gOrOBOpiB ^ogo цiнннx nanepiB, yKnageHHx Ha $0Hg0BHx 6ip®ax (ctbo-peHHa rapaminHoro $0Hgy, 060B'a3K0BHx Ta go-6pOBinbHHx KOMneHca^HHnx cncTeM 3axncTy npaB iHBecTOpiB, b TOMy nncni mnaxoM cTBopeH-

Ha caMOperyniBHHMH OpraHÎ3aqiaMH cTpaxoBHx $OHgiB);

— 3a6e3nenHTH 3aK0H0gaBHy 6a3y gna $opMyBaHHa pHHKy nOxigHHx цiнннx nanepiB, ^o gacTb mo®-nHBicTb BHKopncTOByBaTH He TinbKH ^rnaHcoBi iHcTpyMeHTH ^OHgoBoro pHHKy, a h TOBapHoro. TaK, HanpnKnag, $opBapgm, oпцioннi i $'ranepc-Hi KOHTpaKTH e goroBopaMH nocTaBKH a6o KyniB-ni-npoga®y 6a3OBoro aKTHBy (to6to b TOMy hhc-ni i BHpO6neHOrO TOBapy);

— 3 MeTOM 3HH®eHHa iH^opMa^HHoï acHMeTpiï Ha pHHKy, HacnigKOM aKoï e 3HanHa pi3HHua цiн Ha ogHi h Ti ® цiннi nanepn Ha opraHi3OBaHOMy Ta HeopraHi3OBaHOMy pnHKax [11], cTHMynMBaTH ny6ninHi po3Mi^eHHa ^hhhx nanepiB. BaraTO gep®aB cTHMynMMTb 6ip®OBi Toprn 3a g0n0M0-rora MexaHi3My O6OB'a3KOBOrO penOpTHHry nO3a-6ip®OBHx yrOg Ha 6ip®i;

— 3anpOBagHTH cTaHgapTH po3Kpmra iH^opMa^ï npO pe3ynbTaTHBHicTb iHBecTH^ft mnaxoM ctbo-peHHa egHHoï Mi®6ip®OBOï 3aranbHogocTynHoï iH^opMaqiÔHoï Mepe®i 3 060B'a3K0B0M mBHgKOM peecTpa^era iH^opMa^ï;

— ctbophth egHHHH ^mpanbHHH gen03HTapifi цiнннx nanepiB 3 06'egHaHHaM b HbOMy po3pa-xyHK0B0ï, KnipHHroBoï Ta 06niK0B0ï $yHKqin, ^o g03B0nHTb 3HanH0 3hh3hth opram3aqiHHi, Tex-HonorÎHHÎ Ta $ÎHaHc0BÎ BHTpaTH npo^eciÔHHx ynacHHKÎB pHHKy Ta ÎHBecropiB;

— TexHonorÎHHO KOHconigyBaTH ycix peecTpaTopiB BnacHHKiB iMeHHHx цiнннx nanepiB Ta 36epiranÎB цiнннx nanepiB, yHeM0®nHBnMMHH thm caMHM noaBH nogBiÔHHx peecTpiB;

— cnpnaTH po3BHBaHHM n0Ty®HHx rncTHTy^OHanb-hhx iHBecTOpiB (cTpaxoBHx KOMnaHin, Hegep®aB-hhx neHciÔHHx ^OHgiB);

— ctbophth cncTeMy npo3oporo po3KpnTTa iH^op-мaцiï, aKa 6 g03B0nana iHBecTopaM OTpnMyBaTH aKTyanbHi h gocTaTHi BigoMocTi npo $iHaHc0B0-rocnogapcbKy gianbHicTb eMiTeHTa. npnroMy,

наявна практика оповiщення лише рiчних звь тiв фшансово-господарсько1 дiяльностi емiтен-та значно ускладнюе проведення своечасного аналiзу. Впровадження практики обов'язкового оповiщения щоквартальних звiтiв про резуль-тати фшаисово-господарсько1 дiяльностi акць онерних товариств дозволить потенцшним ш-весторам бiльш реально ощнювати швести-цiйну привабливiсть емггеипв. Активно працюючий фондовий ринок буде на-давати для вирiшения проблем та тдвищения конкурентоспроможиостi украшсько1 хiмiчноl галузi наступнi можливостi.

Визначення реально'1 ринково'1 вартостг б1з-несу, необхщно1 для процеав купiвлi-продажу пiдприемства, його частки. Тiльки на активно працюючому фондовому ринку можливо визна-чити варпсть оргашзаци з урахуваниям порiв-ияльного пiдходу до оцiнки, перевага якого поля-гае в тому, що вартють бiзнесу фактично визнача-еться ринком i при ощнщ вона лише коригуеться з

З табл. 4 видно, що тдприемства потребують залучения коштiв i з кожиим роком сума залуче-них позикових кошпв зростае. Особливiстю виробництва азотних добрив е висока його залеж-

урахуваниям iндивiдуальних особливостей даного об'екта (перспективи розвитку оргашзаци, мюце розташуваиия) [12]. Ця можливiсть особливо актуальна для хiмiчноl промисловостi, тому що на сьогодшшнш день ВАТ «Одеський припортовий завод» ще знаходиться у власносп держави, а iншi виробники азотних добрив дуже схильш до пере-дiлу власностi через нестабшьну полiтичну та економiчну ситуацш.

Отримання твестицтних ресурав для розши-реного вiдтворения виробничого потенцiалу.

Поповнення оборотних коштгв на коротко-строковий перiод у разi несприятливо1 кон'юнк-тури на свiтовому ринку мшеральних добрив, вiд чого украшсьш виробники мшеральних добрив дуже залежать. Про це свщчать данi з табл. 4 i 5, в яких представленi заборгованiсть перед бан-швськими устаиовами та фiнаисовi витрати, яш включають в себе оплату вщсотшв за користу-вания позиковими засобами та iншi витрати з обслуговуваиия кредиту [13].

нiсть BiA свггових тенденцiй. Тому нa потребу в додaтковиx оборотних коштax aктивно впливae неспpиятливa зовнiшня кон'юнктуpa, що склaдa-

Тaблиця 4. Зaбоpговaнiсть п1дприемств перед бaнкiвськими устaновaми

Пiдприемство Зaбоpговaнiсть 3a бaнкiвськими кpедитaми, тис. грн.

m 01.01.07р. ш 01.01.08р. ш 01.01.09р. ш 01.01.10р. ш 01.01.11р.

ВАТ «ОПЗ» 29 012 0 0 135 745 87 579

ВАТ «ДиiпроАзот» 0 319 907 682 825 74 972 744 963

ПАТ «Концерн Стирол» 994 623 656 500 73 792 23 955 238 759

ВАТ «Ршнеазот» 186 166 186 154 266 444 266 791 336 073

ВАТ «Азот» 82 482 257 184 779 099 751 052 1 183 198

ПрАТ «Северодоиецьке об'еднаиия Азот» 0 20 000 0 14 884 -

Всього 1 292 283 1 439 745 1 802 160 1 267 399 2 590 572

Тaблиця 5. Фiнaнсовi витpaти п1дприемств

Шдприемство Фiнaнсовi витpaти, тис. грн.

2006 год 2007 год 2008 год 2009 год 2010 год

ВАТ «ОПЗ» 601 384 108 6 824 14 555

ВАТ «ДшпроАзот» 8 897 17 900 71 736 123 370 60 386

ПАТ «Концерн Стирол» 101 888 110 509 119 604 15 029 18 384

ВАТ «Рiвнеазот» 12 129 28 196 38 739 61 780 55 170

ВАТ «Азот» 13 295 16 603 32 267 111317 124 217

ПрАТ «Северодоиецьке об'еднаиия Азот» 1 050 1 198 468 411 -

Всього 137 860 174 790 262 922 318 731 272 712

еться на свггових ринках мшеральних добрив i природного газу.

З табл. 5 видно, що з кожним роком витрати на обслуговуваиия позикових кошпв зростають. Так, у порiвияннi з 2006 роком фiнансовi витрати в 2010 рощ зросли на 97.8 %.

Висновки. В умовах ринково1 економiки ринок цiнних паперiв е одним iз джерел фiнансування швестицшно1 дiяльностi в краíнi шляхом залучения заощаджень населения, мобшзаци тимчасово в№них коштiв пiдприемств i створення додаткового емюшного капiталу. Побудова реального й ефективного фондового ринку, що дозволить впчизияним тдприемствам

хiмiчноï промисловостi отримувати iнвестицiйнi ресурси для свого розвитку i сприятиме прискоренню обiгу грошово1' маси в Украш, залежить вщ наступних факторiв:

— вiльний доступ до ринково1' iнформацiï i ринко-вих iнструментiв для всiх учаснишв фшансово-го ринку;

— прозорють ринку i захист прав iнвесторiв;

— лiквiднiсть фiнансових iнструментiв ринку та 1'х рiзномаиiтнiсть;

— вщповщшсть мiжиародним стандартам.

Список лiтератури:

1. Постанова НКРЕ Украши «Про затверджения граничного рiвия цiни на природний газ для промислових споживачiв та шших суб'ектiв ведения господарства» №1966 вщ 27.12.2010 р.

2. Басова I., Петрова Н. Цшш папери: ринок, операци, облiк / Ред. Я. Кавторева. - Х.: Фактор, 2009. - 624 с.

3. Волошко Н.О., Куршна 1.Г. Методичш аспекти обгрунтування джерел фшансування розвитку корпораци // Академiчний огляд. - 2009. - №2. - С. 53-59.

4. Горяча О.Л. Проблеми функщонуваиия та перспективи розвитку фондового ринку Украши // Вюник Бердянського ушверситету менеджменту i бiзнесу. - 2009. - №4(8). - С. 101-106.

5. Фраиченко О.Л. Фондовий ринок Украши як базова структура з перетворения заощаджень населения в швестицшш ресурси // Вюник Бердянського ушверситету менеджменту 1 бiзнесу. - 2010. - №3(11). - С. 103-107.

6. Доходи та витрати населения Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

7. Звгт Державно1 комюп з цшних паперiв та фондового ринку за 2010 р. та 10 мюящв 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/activities/annual.

8. Центральш депозитари цшних паперiв: ключов1 факти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.finrep.kiev.ua/download/csd_factsheet_2 ШЬ11_ua.pdf.

9. Дубшський О. Облiк та розрахунок // Дзеркало тижия, Украша. - 2011. - №25.

10. Фондовий ринок Украши: шдсумки першого кварталу 2011 року та ключов! тенденцп розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/Fund_market_Ikv_2011_tendency_rus.pdf.

11. Леонов Д.А., Смаглюк £.М. Перспективш напрямки розвитку iнформацiйноl iнфраструктури ринку акцiй в УкраМ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://efaculty.kiev.ua/analytics/ufr/1/.

12. Комплексний економiчний аиалiз господарсько1 дiяльностi / А.1. Алексеева, Ю.В. Васильев, А.В. Малеева, Л.1. Ушвицький. - М.: Фшанси та статистика, 2006. - 528 с.

13. р1чш фiнаисова звишсть [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smida.gov.ua.

Надано до редакцiï 06.09.2011 Поповенко Нша Самуïлiвна / Nina S. Popovenko

Мiхеева 1рина Михайлiвна / Iryna M. Miheeva

yaira2006@mail.ru

Посилання на статтю / Reference a Journal Article:

Розвиток фондового ринку як фактор ефективного функщонування украгнсъког xiMi4Hoi npoMU^OBOcmi. [Електронний ресурс] /Н.С. Поповенко, 1.М. MixeeBa // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2011. — № 1 (1). — С. 21-26. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2011/n1.html