CC BY
158
PSYCHOLOGICAL SCIENCES / «ШИШМШМ-ЛШШаИ» ®33W2)), 2023
psychological sciences
Слободян Олена,
магiстрантка факультету педагогжи i психологи Тернотльський нацюнальний педагогiчнийутверситет iMeHi ВолодимираГнатюка
Кзь Ольга кандидатка психологiчних наук, доцентка кафедри психологП Тернотльський нацюнальний педагогiчний утверситет iменi Володимира Гнатюка
DOI: 10.24412/2520-6990-2023-34193-58-64 РОЗВИТОК ЕМОЦ1ЙНО1 СФЕРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В: ЗАКЛАД ОСВ1ТИ ЯК ПРОСПР
ПЛЕКАННЯ СПЙКОСП1 У ЧАС1 В1ЙНИ
Olena Slobodyan,
Master's student of the Faculty of Pedagogy and Psychology Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk
Kiz Olga
candidate of psychological sciences, Associate Professor of the Department of Psychology Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk
DEVELOPMENT OF THE EMOTIONAL SPHERE OF YOUNGER SCHOOL STUDENTS: EDUCATIONAL INSTITUTION AS A SPACE FOR CULTIVATING RESISTANCE DURING WAR
Анотащя.
Стаття присвячна до^дженню психологiчних особливостей розвитку емоцiйноi сфери в молод-шому шюльному вщ. На основi аналiзу теоретичних та прикладних до^дженьзарубiжних i втчизняних науковщврозкрито вплив сощальних чинниюв на розвиток емоцiйноi сфери молодших школярiв. 1з вико-ристанням психодiагностичного iнструментарiю проведено до^дження шкiльноi тривожностi молодших школярiвяк тдикатора емоцшного благополуччя.
Abstract.
The article is devoted to the study of the psychological features of the development of the emotional sphere in primary school age. Based on the analysis of theoretical and applied research by foreign and domestic scientists, the influence of social factors on the development of the emotional sphere of younger schoolchildren is revealed. With the use of psychodiagnostic tools, a study of school anxiety ofyounger schoolchildren was conducted as an indicator of emotional well-being.
Ключовi слова: емоцшна сфера, емоцП, тривожтсть, молодший школяр, учбова дiяльнiсть, психо-лого-педагогiчний супровiд, психокорекщя.
Keywords: emotional sphere, emotions, anxiety, primary shool students, educational activity, psychological and pedagogical support, psychocorrection.
На сучасному еташ розвитку освiти в Украш у контекст! реформи «Нова украшська школа» стра-тепчна мета функцюнування освiти полягае у перехода вщ «школи знань» до «школи компетентно-стей», створены сприятливих психолого-педа-гопчних умов для цтсного псимчного розвитку i особистюного становлення дитини, И вихэвання i навчання, сощально! адаптаци, успшно! соцiалiзацii, формування життестшкосп, спря-мування на творчють i самореалiзацiю. Для всебТч-ного розвитку та нормального перебцу рiзних видав даяльносп молодшого школяра, мобшзаци його шзнавальних i особистюних ресурив потрiбна зба-лансовашсть емоцш, позаяк порушення емоцшного балансу спричиняе емоцшш розлади, тривожш стани, зниження самооцшки та попршення результата учбово! дiяльностi.
Повномасштабна росшсько-украшська вiйна поставила перед освггянами новi виклики, зумов-
ленi необхiднiстю створення власно! системи пси-холого-педагогiчного супроводу дiтей пщ час вiйни задля збереження !хнього психiчного здоров'я, стабiлiзацii емоцiйного стану, плекання стресостш-косп, адаптаци до складних умов життя [2]. Хрошчш кризовi обставини военного часу зумо-влюють пошук ефективних стратегiй психолопчно! допомоги дiтям, позаяк дитячш психiдi потрiбна належна пщтримка як батьюв, так i педагогiв та псижшопв, щоб впоратись зi складними емощями, тривожними думками та пережити цей непростий час без шкоди для ментального здоров'я та з перспективою на посттравматичне зростання.
Особливо актуальним в сучаснш практичнш, вжовш та педагопчнш психологи е завдання до-слщження емоцшно! сфери молодших школярш Тз метою розкриття причин виникнення та мехатзмТв подолання негативних емоцшних станш задля по-кращення псимчного самопочуття датей та забезпе-
«шиитеимм-лэишаи» ЖШ / PSYCHOLOGICAL SCIENCES
59
чення окреслених Державним стандартом початко-во! освiти принципш цiнностi дитинства, розвитку особистостi, радости пiзнання тощо. Навички конструктивно керувати емоцiями, застосовувати емоцшний штелект е запорукою устшно! саморе-ал!заци людини в сучасному свiтi i суголоснi ком-петентностям i навичкам, описаним у Свропейськш рамцi ключових компетентностей «Особистюш, соцiальнi компетентности та навчання вчитися» (LifeComp), як у 2018 рощ вщнесеш Рекомен-дащею Ради Свропейського Союзу до ключових компетентностей для навчання впродовж життя.
Наукове шдгрунтя для розробки проблеми створюють положения фахшцш про: генетичний пщхщ до дослщження емоцiйно -почуттево! сфери (С. Максименко, О. Саншкова, О. Чебикш); емоцш-ний розвиток особистосп на ранни етапах онтогенезу (I. Бех, О. Запорожець, О. Кононко, С. Кулач-квська, О. Кульчицька, С. Максименко, I. Сопрун, Т. Титаренко, М. Халько); дослщження особливо-стей та психолого-педагопчних умов розвитку мо-лодшого школяра (Н. Бiбiк, I. Жаркова, Я. Кодлюк, В.Котирло, З. Онишкiв, О. Савченко, О. Янкович); вивчення емоцшного компонента психики людини (Г. Мозгова, Ю. Приходько, С. Ставицька), дослщження негативних емоцшних станш дтей (С. Гейко, О. Винославська, В. Зливков, О. Кононко, Е. Помиткш), вихэвання емоцшно! культури та культури почутпв молодших школярiв (Р. Калшша, Л. Кондрашова, В. Поплужний, Л. Соколова, О. Турська), дослщження емоцшного ште-лекту молодших школярiв (М. Шпак); профилактики i корекци тривожности (Л. Долинська, В. Полищук, Л. Помиткша, С. Томчук, М. Томчук, Л. Уманець, Н. Чепелева, Т. Яценко тощо); впливу емоцшних станш на психчне здоров'я молодших школив (О. Гордова, О. Завгородня, Н. Коцур, С. Куриленко, М. Тконова) тощо.
Молодший шк1льний вж е не лише вжом ефек-тивност! протжання процесу штелектуал!заци, а й перюдом становлення емоцшно! сфери, яка вщграе велику роль у розвитку багатьох життевих функцш Завдяки специфiчним особливостям вiкового розвитку молодших школив, прояв 1х емоцш може змшюватися залежно вщ суб'ективних переживань, пов'язаних з руйнуванням функцiонуючих структур i побудовою свое! неповторно! идентичности Неможливiсть самостийно! регуляци прояву емоцш призводить до не бажаних емоцшних змш, що мо-жуть виступити певними деструкц1ями у поведiнцi дней як наслщок погiршення механiзму И адаптивно! поведшки, спрямовано! на усунення причин ф!зично! або психэлопчно! небезпеки.
Негативнi емоци дитини - це емоци, заснованi на неприемних для не! суб'ективних переживаннях, як запускають механiзм адаптивно! поведшки, спрямовано! на усунення причин ф!зично! чи психологично! небезпеки.
Шк1льне навчання завжди супроводжуване пщвищеною тривожнiстю, яку доцильно витлума-чувати як негативний i позитивний вияв дитини. За оптимального ршня тривога може бути актив!зо-вана навчанням, стати бильш ефективною.
Навпаки, дитину охоплюе панка, коли ршень три-вожностi перевищуе оптимальну межу. Прагнення уникнути неустху також посилюе страх невдачi. Як наслщок, ршень тривожностi стае постийною перепоною й породжуе так! негативш симптоми, як школьна дезадаптац1я, шкльна фоб1я, хронiчна неуспiшнiсть, шк1льний невроз тощо. 1х поява е результатом незадоволення важли-вих потреб, це стшке негативне переживання, зане-покоення, очжування неблагополуччя з боку ото-чення.
Науковцi наголошують, що дням цього вжу властивi психологичн особливосп, яю сприяють виникненню тривожности: пщвищена емоцшна чут-ливють до зовшшнк впливш та сильна зовнишня i внутршня реакщя на них; недостатньо розвинена довшьшсть тзнавально! i, особливо, емоцшно-во-льово! сфер; безпосереднiсть сприйняття зовншнь-ого свпу i обмежешсть форм адаптивних реакций на впливи; високий ршень наслщування та емоцшного зараження; залежшсть вщ оцшок дорослих, низька здатнiсть протистояти чужш думщ тощо. Тому саме в цьому вид тривожнють може закршитися як властивють особистосп. Як наголошують С. Томчук та М. Томчук, «великою м!рою триво-жшсть пов'язана !з незадоволенням потреб молод-шого школяра. I якщо в дитини е тривожнють в од-нш сфери то вона впливае i на шш! сфери життя, блокуючи ! викривляючи при цьому нормальний, повноцшний розвиток особистосп» [3].
У цариш уск можливих проявив емоцшно! сфери дитини нашу увагу привернула тривожнють молодших школяр!в, яка виступае яскравою озна-кою шкильно! дезадаптаци дитини та може негативно впливаючи на вс сфери И життедяльносп -не лише на навчання, але й на спилкування, здоров'я ! загальний ривень психологичного благополуччя. Тривожнють молодшого школяра е ознакою труд-нощ!в в процеш шкильно! адаптаци, може прояв-лятися в поведшщ найр!зноманпнишими способами, маскуючись пщ инш! проблеми.
Диагностика дозволить своечасно виявити дитей з пщвищеним р!внем тривожности та забезпе-чити !м вщповщний психолого -педагогичний су-провщ, а своечасне проведення корекцшно! роботи сприятиме зниженню тривожносп та формуванню адекватно! поведшки у дней молодшого шкильного вику
Емтричне дослщження проводилось упро-довж квпня-вересня 2023 року. У дослщженш взяло участь 105 учнш початкових клас1в Теребов-лянського академ!чного лицею 1мен! Ярослави Стецько. До виб!рки увийшло 40 учнш 1 класу (1А клас - 20 учн!в, та 1Б клас - 20 учн!в), 20 учнш 2 класу, 25 учшв 3 класу та 20 учшв 4 класу (до-слиджен! у кштш-травш 2023 року, у 2023/2024 нав-чальному роц! 4 клас у лще! в1дсутн!й).
Метод експертних оцшок дав змогу також залучили до дослщження 19 педагогш, психолога та социального працшника. Експертами виступили до-свидчен! члени педагопчного колективу Теребовля-нського академ!чного лщею !мен! Ярослави
60
PSYCHOLOGICAL SCIENCES / «ШИШМШМ-ЛШШаИ» #331192), 2023
Стецько: педагог вищо! категори, вчитель початко-вих клашв М. Шкафаровська; педагог вищо! категори, старший педагог, вчитель початкових клаив О. Кулжовська; педагог вищо! категори, вчитель -методист, вчитель початкових клаив Г. Кршь; педагог вищо! категори, вчитель початкових клашв, педагог-оргатзатор Г. Яворська; кер1вник методично! ком1си, педагог вищо! категори, старший вихователь Н. Шманько; практичний психолог закладу осв1ти А. Соха та сощальний прац1вник Н. Бойчук-Дульгер, а також 14 вчителш початкових клашв шших закладв загально! середньо! освгги Теребовлянщини.
До дагностичного шструментарто до-слщження тривожносп молодших школяр1в увшшли: методика дагностики шкльно! тривожносп Фшпса, проективна методика «Обери по-тр1бне обличчя» Р. Темпл, М. Дорю, В. Амен, в адаптаци Яценко та метод експертних ощнок.
Метод експертних оцшок е ефективним ш-струментом для збору думок та оцшок вщ компе-тентних фах1вц1в-експерт1в у певнш сфер1 дяль-ност! Цей метод може бути застосований для ощнки чинниюв освпнього середовища, як справ-ляють вагомий вплив на розвиток емоцшно! сфери молодших школяр1в. За цього експертами можуть бути педагоги, психологи, сощальт пращвники, котр1 безпосередньо контактують з молодшими школярами та мають змогу споглядати та сшвпрацювати з ними в р1зних ситуащях школьного життя. При використант методу експертних оцшок
бралось до уваги те, що у 2020 рощ затверджено но-вий Професшний стандарт вчителя, який передба-чае у нього сощальну та емоцшно -етичну компетентности.
Проведене дослщження надало можливють схарактеризувати пошформоватсть, ставлення, уявлення педагопчних прац1вниюв/-ниць в контекст! проблеми дослщження про затребувашсть розробки системи психолого-педагопчних умов для розвитку емоцшно! сфери молодших школяр1в, а також !х потреби в шформацшнш, оргашзацшнш та методичней пщтримщ.
Дослщження особливостей прояву шкльно! тривожносп в учшв здшснювалось нами за допо-могою тесту шюльно! тривожносп Б. Фшпса. Вш дозволяе визначити не лише ршень загально! тривожносп у школ1, але й основн чинники/шкали, як !! зумовлюють.
На сукупнш виб1рщ учнш 1-А 1 1-Б клас1в ви-явлено висок! показники тривожносп за низкою чинниюв. За результатами емтричного дослщження встановлено, що «загальна тривожтсть у школЬ> переважно представлена високим р1внем у 46 % молодших школяр1в, хоча третина учнш (30 %) демонструють низький р1вень якосп. Школа як провщний сощальний институт породжуе тривожтсть 1 постае вагомим чинником стресу. Показ-ник «переживання сощального стресу» представлений майже ознаковою кшьюстю молодших шко-ляр1в високого, середнього та низького р1вня (вщповщно 33 %, 34 % та 33 % дослщжуваних) (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Р1вмева характеристика шкшьно! тривожност у першокласник1в
Рiвмi тривожмост1 Шкали/чинники тривожност
Загальна тривожтсть у школ1 Переживання сощального стресу Фрустращя досягнення устху Страх самовира-ження Страх ситуаци пе-рев1рки знань 1 он оп н .3 §8 т & <и .55 к с^ хо аи атр ита Сд Низький ф1зюло-г1чний отр стресу Проблеми1 страхи у стосун-ках з чителями
Низький 30 33 36 26 48 29 29 24
Пщвищений 24 34 40 28 31 28 38 32
Високий 46 33 24 46 21 43 33 44
Серед першокласникв найменше ос1б (24%) засвщчили високий р1вень «фрустраци досягнення успху», 40% - середнш ршень та 36% - низький. Натомють за чинником «страх самовираження» за-фжсовано набшьшу кшьюсть першокласниюв (46%) 1з високий р1вень прояву дагностованого параметру, та 28% - 1з пщвищеним р1внем та 26% 1з низький р1вень.
Бшьшють першокласникв (48%) не виявляе тривожносп в ситуаци оцшювання !хтх знань. Проте, показник «страх не вщповщати очжуван-ням» засвщчуе, що бшьшють молодших школяр1в цього вшу (43%) демонструють високий ршень по-боювань не вщповщати сощальним нормам, а 28%
учнш демонструють пщвищений та 29% - низький р1вт тако! властивосп.
Щодо показника «низький ф1зюлопчний опр стресу» варто зазначити, що першокласники вияв-ляють як низький р1вень цього показника (33% дослщжуваних), так 1 високий (29% дослщжуваних). Суттева частина дослщжуваних визнае триво-жшсть, пов'язану 1з взаеминами з учителями. Так, за показником «проблеми та страхи у взаеминах з учителями» констатовано: у 44% - високий ршень, у 32% - пщвищений 1 лише у 24% - низький р1вш.
Учш другого класу за окремими чинниками шкльно! тривожносп продемонстрували резуль-тати, суттево вщмшн1 вщ результат першоклас-никв, а за окремими чинниками - тотожш. В учшв
«шиитеимм-лэишаи» 2023 / Р8УСЫ0Ь0а1СЛЬ 8С1ШСЕ8
61
другого класу iз-помiж чинник1в тривожностi «страх самовираження» високого рГвня виявлено у 47% дослщжуваних, пщвищеного рiвня - у 25% та низького рГвня - у 27%. ЦГ показники майте то-тожнi показникам першокласникГв, що говорить саме про вiковi особливостi прояву дагностованого параметра. Подiбна тенденцiя простежуеться i за чинником «страх не вщповщати очжуванням»: ви-сокий рiвень - у 42%, у 29% - пщвищений та у 29% - низький рiвнi.
Виявлено щкаву тенденцию: у 45 % другоклас-никГв «фрустращя досягнення усшху» низького
рГвня, у 21 % - пщвищеного та у 32 % - високого. Цкаво, що майже у половини вщсутня «фрустращя досягнення усшху», а у 40 % - «страх ситуаци пе-ревiрки знань». Це дае пГдстави говорити про переваги сучасно! системи освГти, що вщмовляеться вiд бального оцшювання учшв перших двох клашв. Суттево вiдмiнними вГд першокласникГв отримано показники за чинником «проблеми i страхи у сто-сунках з учителями»: у 46 % зафГксовано низький рГвень, у 37 % - середнш i лише у 17 % - високий рiвень (див. табл.2).
Таблиця 2.
Рiвнева характеристика шмльно1 тривожностi у другокласниюв (за тестом Б. Фiлiпса) (частка дослвджуваних у % )
Рiвш тривожностi Шкали тривожност1
Загальна тривожшсть у школГ Переживання сощального стресу Фрустращя досягнення усшху Страх самови-раження Страх ситуаци перевГрки знань и ям ат ян а § « К ■ се V т т 1 8 £ н Э сг1 О я о Низький фГзгологГчний отрстресу Проблеми Г страхи у стосунках з учителями
Низький 30 21 45 27 40 29 26 46
ПГдвищений 33 39 21 26 28 29 39 37
Високий 37 40 32 47 32 42 35 17
1з вибiрки дослГджуваних третього класу у 45 % дтей переважае чинник «загальна триво-жнiсть у школi» високого рГвня розвитку, у 30 % -пщвищеного та у 25 % - низького рГвнГв. За чинни-ками «переживания сощального стресу» 37 % про-демонстрували високий рГвень, 29 % - пщвищений i 34 % - низький рГвнГ «Страх самовираження» у 37 % - високого рГвня, у 29 % - пщвищеного i у 34 % - низького рГвнГв.
УтГм, тривожнiсть за чинниками «пережи-вання соцiального стресу», «фрустрацГя досягнення
усп1ху», «страх не вщповщноси очжуванням» ма-ють високий, пщвищений i низький рiвнi вира-ження майже в однаково! кiлькостi третьоклас-никiв. I надалi високим е вГдсоток дГтей (45 %), якГ демонструють низький рГвень тривожностi за чинником «проблеми i страхи у стосунках з учителями». Отже, очГкування референтних осiб (учи-телi, батьки), взаемини з учителями не е чинником шильного стресу в сучаснш початковГй школi (див. табл. 3).
Таблиця 3
Рiвнева характеристика шкшьно!' тривожностi у третьокласниюв (за тестом Б. Фшшса) (частка дос.иджуваних у % )
Рiвш тривожносп Шкали тривожносп
Загальна тривожшсть у школГ Переживання сощального стресу Фрустращя досягнення устху Страх самови-раження 'В а у ти к й О £Г а е ьн р р на и И ет -в о а я 1 К Й Э у ^ Э Й Ч « Л Я рр 5 § Ё? Низький фГзю-лопчний опГр стресу Проблеми Г страхи у стосунках учителями
Низький 25 34 35 34 24 36 27 45
ПГдвищений 30 29 36 29 37 29 37 33
Високий 45 37 29 37 39 35 36 22
Наприкшщ навчання в початковiй школi можна помiтити збшьшення кiлькостi четвертокласникiв iз високим рГвнем тривожностi за чинником «загальна тривожшсть у школГ» (42 %) та Гз достатнiм рГвнем (22 %). Також за чинником «страх ситуаци перевГрки знань» зафГксо-вано зростання кГлькГсних показникГв високого (39%) Г пщвищеного рГвшв (24 %) напротивагу
менше вираженому низькому рГвню (37 %) (див. табл. 4). Отже, саме наприюнщ навчання в початковш школГ виявляеться оформлення шкГльного стресу внаслГдок ситуаци перевГрки знань. ШкГль-ний стрес виявляеться в учшв, вмотивованих до навчання, на рГвш зниження фГзюлопчного опору стресу, що спричинюе зниження стресостГйкостГ молодших школярГв.
62
Р8УСЫ0Ь0а1СЛЬ 8С1ШСЕ8 / «ШИШМШМ-ЛШШаИ» ®Ш192)), 2023
Таблиця 4
Р1внева характеристика шмльно1 тривожностi у червергокласник1в (за тестом Б. Фшшса) (частка
дослвджувамих у % )
Рiвнi тривожносп Шкали тривожносп
Загальна тривожшсть у школi Пережи-вання сощаль-ного стресу Фрустращя досягнення успiху Страхсамо-вираження Страх ситуа-цп перевiрки знань Страх не вщ-иовщатиочь куванням Низький фь зiологiчний опiрстресу Проблеми i страхи у сто-сунках з учителями
Низький 36 29 22 37 37 33 20 24
Пщвищений 22 46 41 25 24 36 33 39
Високий 42 25 37 38 39 31 36 37
Проведене емпiричне дослщження шк1льно1 тривожност молодших школярiв доводить, що школа як провщний соцiальний шститут породжуе тривожнiсть i постае чинником стресу. Академiчнi досягнення мають вплив на становлення фрустро-ваностi молодших школярш. Педагопчним пращв-никам варто проводити роботу з дiтьми щодо об'ек-тивного сприймання ними власних академiчних усп1х1в та очжувань iз цього приводу.
Велика кщькють учшв, насамперед першого i другого класiв, не виявляе страху перед оцшюван-ням знань. Такий результат варто трактувати як успшне просування щей сучасно! украшсько! школи в контекстi реформи освiти «Нова украш-ська школа», що поступово корегуе роль оцiнки як показника знань учшв. Оцшювання дедалi бшьше стае педагогiчним, а не формальним.
Показник «страх не вщповщати очкуванням» засвщчуе, що бiльшiсть молодших школярiв по-боюеться невiдповiдностi сощальним нормам. Щодо показника «низький фiзiолоriчний опiр стресу» варто зазначити, що молодш школярi ви-являють як низький рiвень цього показника, так i високий. Показники стресостiйкостi на ршш нерво-во! системи школярш потребують цшеспрямованих корекцшних засобiв щодо необхщноси !х розвитку.
Позитивними вважаемо отримаш результати, як засвщчують, що невелика кшьюсть дослщжува-них виявляе страхи, пов'язаш iз взаеминами з учителями. Отже, молодшi школярi 1-3 класiв не де-монструють страх1в i тривожностi щодо особи-стостi вчителя, його сощально! рол^ а вчителi при побудовi взаемин з учнями частше орiентуються на партнерську модель, демократичний стиль керш-ництва. Проте, у четвертокласникiв переважають бiльшi показники тривожносп у дад «дитина-до-рослий», що може бути пов'язано iз дорослшанням та наближенням до пщлггкового перюду.
Загалом, висок показники тривожносп за чин-никами у першому класi можна пояснити вступом дитини до школи, перюдом адаптаци до нових умов життя. Привернув увагу i значний вщсоток дру-гокласниюв з високим рiвнем прояву тривожностi за окремими чинниками, що е свщченнячм фор-мування учбово! дiяльностi як провщно! у цьому вiцi. Найбшьше дней iз низькими рiвнями тривожносп за критерiями виявлено у третьому класi, що пов'язано зi зниженням штересу до навчання, «насиченiстю учшням», втратою бажання вчитися через втому, розумовi навантаження, навчальнi
труднощi.
Проте, варто взяти до уваги, що нормальним рiвнем тривожностi за чинниками, презентованими в методищ Б. Фшшса, е власне низький рiвень, а пщвищений рiвень у сумi з високим говорять про емоцiйне неблагополуччя сучасних дiтей. Якiсний аналiз змютово! сторони отриманих даних показав, що у молодших школив поява i закрiплення три-вожностi зумовлюеться емоцшним неблагопо-луччям в основних системах навчально! взаемода. Зокрема, виникненням та тривалим чи постiйним переживанням емоцш негативно! модальностi - таких як страх, хвилювання, напруга, роздратування.
Вiдтак, значну кiлькiсть учнiв з високим рiв-нем школьно! тривожносп також виявлено у четвертому клаи, що обумовлено, на нашу думку, пщготовкою молодших школярiв до переходу з по-чатково! у середню ланку школи.
Метод експертних оцшок допомш розширити iнтерпретацiю отриманих показниюв. На думку педагогов, яких запрошено до дослщження у статуй експертгв, додатковими детермшантами появи i розвитку високого рiвня школьно! тривожностi най-часпше е:
> страхи, пов'язанi iз взаеминами в учншсь-кому колекгивi (негативний емоцшний досвiд нала-годження стосунюв з однокласниками, агресив-нiсть учшв, соцiальна позиц1я «iзольованого» учня);
> iндивiдуально-типологiчнi особливостi не-рвово! системи дитини (пщвищена емоцiйна збуд-ливють, надмiрна емоцшна чутливiсть, слабкий тип вищо! нервово! дяльносп, який вщповщае мелан-холшному типу темпераменту);
> успiшнiсть/неуспiшнiсть у навчаннi (нев-дачi в оволодiннi знаниями, педагогiчнi оцшки);
> страхи, пов'язанi зi стосунками з учителями (негативне ставлення педагога до учня, емоцшна холодиiсть, авторитарний стиль спшкування, «наклеювання ярликiв» на дтей, залякування, по-карання учшв;
> негативний досвщ внугрiсiмейних стосун-кiв (авторитарний стиль виховання, пперопжа, на-сильство рiзних форм щодо дiтей i домашне наси-льство) тощо.
Доповнюючою дiагиостичною методикою в рамках мапстерського дослiджения обрано проек-тивну методику «Обери погрiбне обличчя» Р. Темпл, М. Доркi, В. Амен в адаптаци Т. Яценко (див. табл. 5).
«шиитеимм-лэишаи» ЖШ / Р8УСЫ0Ь0а1СЛЬ 8С1ШСЕ8
63
Таблиця 5.
Розподiл молодших школярт за рiвнем тривожност_
РГвнГ тривожностГ КшькГсть респондентГв сукупно! вибГрки ВГдсоток респондентГв сукупно! вибГрки
Високий 32 31 %
Середнш 45 47 %
Низький 23 22 %
Всього 105 100 %
Встановлено, що у сукупнГй вибГрцГ респондентов молодшого шкГльного вГку у 31 % продагностова-них дГтей виявлено високий рГвень тривожностГ, у 47 % - середнш рГвень Г у 22 % - низький рГвень три-вожностГ (див. рис. 1.).
Рис. 1. Вiдсоткове спiввiдношення молодших школярiв за тдексом тривожностi (N=105)
Емшричш показники засвГдчили, що у 89 % дГтей молодшого шкГльного вшу наявний у сумГ високий та середнш рГвнГ тривожностГ, що е дуже насторожуючим психологГчним параметром. Най-частГше молодшГ школярГ при пГдборГ сумного чи усмГхненого обличчя робили свГй вибГр на користь сумного. АналГз змГсту проективних картинок за-свГдчуе, що окремГ респонденти безвГдносно до статГ при аналГзГ картинок №4; №5; №6 Г №12 прив'язували !х змГст до сучасних умов военного стану: «потрГбно швидко одягатися Г бГгта в укриття^», «чути тривогу Г всГ бГжать ховатися», «налякався хлопчик, бо чути сирену», «мама каже залишати гратися Г йти в бомбосховище» тощо. ТакГ пояснення дГтей в ход дГагностичного обстеження виявлено вперше за весь час роботи авторки магГстерсько! роботи на посадГ практичного психолога лГцею. Прикментно, що у низцГ випадкГв пГд час виконання методики респонденти з авторкою роботи Г вчителькою бути змушеш перервати роботу Г швидко перемГститися в укриття школи, тому що звучав сигнал тривоги через систему оповГщення...
Коли дитина вГдчувае тривожнють частГше (до прикладу, протягом бшьшостГ днГв Г мГсяцГв) Г Гн-тенсивнГше, шж ГншГ дГти того ж вшу, е ймовГршсть того, що дитина мае тривожний розлад. НарештГ, т дГти, якГ вГдчувають певний перелГк тривожних симптомГв частГше та штенсивнГше, нГж однолики, мають бшьшу ймовГршсть також вГдчувати значнГ порушення у своему життГ. Це порушення може перервати або навпъ перешкодити гм брати участь у рГзноманГших типових дитячих переживаннях, таких як: вГдвГдування школи, приеднання до сощаль-них груп, спортивних секцГй, задовольняти очГку-
ванГ вГковГ вимоги, до прикладу, виконувати домашне завдання та знаходити друзГв.
ДослГдження дитячо! тривожностГ е досить важливим у зв'язку з проблемою емоцшного ро-звитку сучасних украшських дтей у часГ повномас-штабно! вшни Г проживання ними екстремальних життевих ситуацГй, так як пГдвищена тривожнють може дезорганГзувати дГяльшсть дитини.
Проведене дагностичне обстеження засвщ-чило необхщшсть розробки методичних рекомен-дацГй педагогам щодо створення сприятливих пси-холого-педагогГчних умов для емоцГйного розвитку молодших школярГв, пГклування про кне психо-логГчне благополуччя та органГзаци дружнього до дитини Г безпечного освпнього середовища.
ОрганГзовано просвГшицьку роботу з членами педагогичного колективу Теребовлянського акаде-мГчного лГцею ГменГ Ярослави Стецько. Ми ставили за мету поповнити знання членГв педагогГчного колективу новою шформащею про психолого -педа-гогГчнГ умови створення дружнього до дитини, психологично безпечного освгшього середовища, попе-редження проявГв шкГльно! тривожностГ та Гнших негативних емоцГйних станГв школярГв.
ОрганГзовано Г проведено для вчителГв почат-ково! ланки освГш, психолога та соцГального працГвника лГцею такГ просвГтницькГ заходи:
- науково-методичний семГнар «Роль педагога у плеканш психологГчного здоров'я молодших школярГв»;
- круглий стш «Емоцшне благополуччя уч-нГв у сучасному закладГ освГти»;
- психолого-педагогГчний консилГум «Як зберегти психологГчне здоров'я дитини в умовах вшни та повоенного вГдновлення»;
64
PSYCHOLOGICAL SCIENCES / «<g®[L[L@@U[IUM=J0UPMaiL» 2023
- giioBa rpa «noHaTKoBa mKona - npocTip 6e3 HacmtcTBa».
y po6oTy 3 nogonaHHa TpuBoxHocTi yHHiB no-naTKOBOi mKonn 6ynn BraroHeHi i ix 6aTtKH. Po6oHa 3 6aTtKaMK nepeg6aHana Buciyn Ha 6iTBKiBCBKHx 360-pax i3 iH^opMyBaHHMM 3 MyntTHMegiHHHM cynp0B0-goM Ha TeMy: «Pont 6aTBKiBCBK0i ciM'i y po3BUTKy eMo^HHoi c^epn gireH Ta nneKaHHa IxHtoi xht-TecTiHKocTi». y xogi iH^opMyBaHHM aKTeHToBaHo yBaiy 6aTtKiB Ha ToMy, ^o nogonaHHM TpuBoxHocri Monogmnx mKornpiB 6yge 3HaHHo e^eKTnBHimnM 3a yMoB 3a6e3neneHHa B ciM'i: noBaiu go iHgHBigyanB-Hocri gHTHHu; BuxoBaHHM caMocTMHocri, po3BHTKy cnpaMoBaHocri Ha bobhhh Bu6ip; nogonaHHM
pnrigHocii; gonoMora y BH3HaHeHHi mrnxiB Buxogy i3 CK^agHoi cmya^i; ^opMyBaHHa rapMomHHoi cu-CTeMU цiннocтeн Ta 36epexeHHa eMo^HHoro kom-^opTy; pe^neKcuBHoio aHani3y 6aTtKaMK BnacHux MeTogiB BuxoBaHHa, chctcmh 3a6opoH, noKapaHt Ta 3aoxoneHt; HyntoBoi TonepaHTHocri HnemB ciM'i go 6ygt-MKHx BugiB HacmtcTBa ^ogo gireH Ta goMam-Htoio HacnntcTBa to^o [1].
nepcneKTUBaMU B ni3HaHHi gaHoi npo6neMH B6a-HaeMo nornn6neHe BHBHeHHM npuHHH BHHHKHeHHM
HeraTHBHux eMo^HHux npoaBiB y giBHaToK i xnon-hhKb Monogmoro mKratHoro BiKy Ta po3po6Ky kom-nneKcHoi nporpaMU ncnxonoio -negaroiiHHoro cynpo-Bogy po3BUTKy eMo^HHoi c^epn Monogmux mKonapiB mk BaroMoro acneKTy ixHtoro oco6ucTicHoro cTaHoB-neHHH mk y Haci BiHHK, TaK i noBoeHHoro BigHoBneHHM yKpaiHU.
nepe^iK liiikopiiciaiiiix g^epe.^:
1. Ki3t O. ,Цenpнвaцiм y 6aTBKiBcBKiH ciM'i mk 3arpo3a ^acnnBoMy guTHHcTBy. ^UTHHa y TpuBox-HoMy cepegoBK^i: po3BHBantHi Ta BigHoBnroBantHi npaKTUKH: 36ipHKK Te3 (31 TpaBHM - 1 HepBHM 2021 poKy, Khib). Khib : KHY iMeHi Tapaca ffieBHeHKa, 2021. C. 36-40.
2. Gio6ogaH O., Ki3t O. ,3,rrH yKpaiHK y Haci BiHHn: ncnxonoro-negaroiiHHi yMoBK nneKaHHM ctth-koctt SCIENCE AND SOCIETY: MODERN TRENDS IN A CHANGING WORLD. Proceedings of the 1st International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Vienna, Austria. 2023. Pp. 420-429.
3. ToMHyK C. M., ToMHyK M. I. ncuxonoiia Tpu-Boru, cTpaxy Ta arpecii oco6ncTocii b ocBiTHtoMy npoцeci: MoHoipa^ia. Вiннпцм: KBH3«BAHO», 2018. 200 c.
