CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 22 (61). 2009. № 1. С. 15-24.
УДК 504.06, 330.15
РОЗВИТОК ЕКОЛОГ1ЧНОГО ПЩПРИеМНИЦТВА В УМОВАХ СУЧАСНО1 СВ1ТОВО1 КРИЗИ
Какутич €.Ю.
Тавршський нацюнальний ушверсишеш M.. В.1. Вернадського, м Смферополь, Украгна
E-mail: [email protected]
Розглядаеться оргашзацшно-управлшсью аспекти удосконалення системи еколопчного тдприемництва в умовах сучасно! свггово! кризи. Проведено аналiз теоретико-методологiчних засад еколопзаци пiдприемництва за умов глобатзацп та трансформаци економiчних вщносин, а також з урахуванням приоритезаци еколопчно! складово! розвитку тдприемницького сектору. Виокремлено найбiльш ефективнi механiзми стимулювання еколопчного тдприемництва в Украш. Ключовi слова: еколопчне тдприемництво, сталий розвиток, державне регулювання, екологiчна полгшка, економiчнi мехатзми.
ВСТУП
Перехiд соц1ально-економ1чних вщносин та д1яльност1 в сфер1 охорони навколишнього природного середовища i рацюнального використання природных ресуршв на засади сталого розвитку передбачае активне залучення можливостей суспiльства для досягнення збалансованого розвитку. Вагоме значення у сощально-економiчному зростаннi набувае пiдприемництво, однак залучення шдприемщв до розв'язання екологiчних проблем ниш е недостатшм.
Науковому дослщженню функцiонування та стимулювання екологiчного тдприемництва присвячеш роботи таких вчених як Бистряков 1.К., Гринiв Л.Т., Данилишин Б.М., Мщенко В.С., Хвесик М.А. та ш. У близькому та далекому зарубiжжi цим питанням присвячеш роботи Голуба О.О., Урсула О.Д., Дейт Г., Ендерса А та ш.
Наукова актуальшсть дослiдження визначаеться необхiднiстю наближення природоохоронно! шдприемницько! дiяльностi до свiтового та европейського досвщв впровадження нацюнально! еколопчно! полiтики, створення органiзацiйних та методичних засад розвитку еколопчного тдприемництва в Укрш'ш.
Метою дослщження е поглиблення теоретичних основ та розробка практичних рекомендацш щодо еколопзаци шдприемницько! дiяльностi в Укра!ш.
Вiдповiдно до мети дослiдження були поставлен та вирiшувалися такi задача проведення системного аналiзу економiки Укра!ни за умов трансформаци продуктивних сил Укра!ни i вплив глобалiзацil щодо ринюв товарiв й послуг; виявлення особливостей та шляхiв вдосконалення оргашзацшно-управлшських умов розвитку екологiчного пiдприемництва; оцшка iнновацiйно-iнвестицiйних
чинниюв та механiзмiв стимулювання розвитку та вдосконалення системи еколопчного пiдприeмництва.
Останнiм часом увагу науковщв було прикуто до проблем сталого розвитку, просторовому розвитку територп та економш, проблемам та перспективам глобалiзацi!. Втiм нинi найактуальнiшою проблемою е подолання системно! кризи. Експерти наполягають саме на системному визначеннi сучасно! кризи, що находить свое вираження у рядi iнших - фшансових, економiчних, екологiчних, соцiальних кризах тощо [1, с. 7]. Новi проблеми вимагають нових поглядiв на ситуащю та пошуку шлях1в розв'язання, зокрема через активiзацiю iнновацiйних процесiв, початок яким було покладено за чашв вщносно! сталостi розвитку [2, с. 1]. Саме це й визначае актуальшсть дослщжень iз основ, механiзмiв розвитку та стратеги запровадження еколопчного шдприемництва, яке завдяки iнновацiйнiй основi та екологiчнiй спрямованостi свого розвитку створюе пiдrрунтя для подолання економiчно! та еколопчно! криз.
В обгрунтування наведено! тези розглянемо передумови еколопзаци пiдприемництва на рiвнi сучасного соцiо-еколого-економiчного розвитку.
Глобалiзацiйнi соцiально-економiчнi вiдносини передбачають докорiннi змiни вартостi природного ресурсу. Прюритет матиме саме та частина природного ресурсу, яка ушкально задовольняе певнi потреби людства та обмежено вщновлюеться. Ресурси Укра!ни у цьому сенс мають вiдiграти специфiчну роль, яка не властива шшим матерiальним нагромадженням. Переорiентацiя користування ресурсами до збереження !х запасiв, особливо якщо це стосуватиметься ресурсiв не вщновлювальних або вiдновлювальних за межами соцiально-економiчного прогнозування (тобто, коли прогнозування становиться передбаченням), е шансом майбутнього добробуту Укра!ни. Природокористування невiд'емне вiд убезпечення еколопчно! безпеки. Важливою ланкою визначення подальшо! полiтики екологiчно! безпеки е виршення вартiсних суперечностей природокористування та техногенного впливу на довкшля.
Невщновлювашсть основних видiв природних ресурсiв - показник !х неадекватного вiдображення у вартюному виглядi. Задача не мае конструктивного виршення на поточному еташ розвитку продуктивних сил, але повинна мати виршення методологiчне, суттеве: вартюний змiст корисностi природного ресурсу буде шдвищуватись в арифметичнiй прогресi! вщповщно до геометрично! прогресi! погiршення якосп i кiлькостi природного ресурсу.
Сучасне постекономiчне суспiльство долае вартiснi вщносини пiднесенням суспiльного прiоритету iндивiдуального виробництва над масовим, змiнюе традицiйне сшввщношення "кориснiсть-вартiсть" пiднесенням iндивiдуального споживання над масовим. Об'ективш параметри вартостi, формування витрат та споживчих потреб змшюються iз зменшенням ринкових цiнностей природообумовлено! економiки.
Головним факторам утворення суспшьно! корисностi е поширення знань та шформаци, якi розумiються не як субстанщя, втiлена у виробничi процеси чи засоби виробництва, а у ролi безпосередньо! продуктивно! сили як основного виробничого ресурсу. Тому становлення постекономiчно! системи сполучено зi сталим
заниженням ринково! оцшки вщтворюваних товарiв та природних ресурсiв i, навпаки, iз завищенням цiн на ушкальш та невiдтворювальнi iнформацiйнi чи "позищйш" блага щодо товарiв та послуг [3, с.63].
Природний ресурс е саме такою невщтворювальною складовою економши. Якщо технiчний прогрес може зменшувати використання мiнеральних чи лiсових ресуршв до мiнiмуму, то цей мшмум мае бути вiдповiдним до зростаючого населення. Тобто, в абсолютних величинах використання майже всiх видiв природних ресурав буде зростати. Крiм того, е ресурси ушкальш у сво!й комплексносп, що пов'язана з конкретним мюцем локалiзацi!. Це, насамперед, рекреацшш ресурси, ресурси глобального забезпечення сталост екосистеми Землi (як-то, ресурси продукування атмосферного кисню, прiсно! та придатно! до безпечного споживання води, ресурси шдтримання бiорiзноманiття) тощо. Вочевидь, що вартють цих ресурсiв буде зростати вщповщно до зростання !хньо! дефщитносп. Тi держави, якi скорiше уможливлять одержання зиску вщ наявностi на власних територiях унiкальних природних ресуршв, матимуть шанси першими володiти «еколопчним золотом» планети. На часi створення методологi!, що може охопити це «золото планети» реалютичним пiдходом до сталого зростання.
Такою методологiю може стати система орiентирiв розвитку, яку потрiбно розробити з урахуванням змш у глобальному середовищi, геополiтичних та геоекономiчних змiн, менталiтету та ставлення суспшьства до тiе! чи шшо! полiтично! моделi державотворення.
Укра!на не вщграе провщну роль в глобальних свiтових процесах, хоча прагне наблизитися до них. Однак сталiсть розвитку забезпечуватиметься подоланням внутрiшнiх небезпек, зниженням потенцiйних соцiально-економiчних ризиюв та, перш за все, подоланням насшдюв економiчно! кризи задля просування до сталого розвитку продуктивних сил i добробуту населення. Отже, свiтова економiчна криза досить чутливо вiдзначилась на нацюнальному соцiально-економiчному зростаннi. Однак, свiтова економна криза для Укра!ни - це зниження попиту на основнi експортно-орiентованi товари базових галузей промисловосп. Понад 70% машинобудування, металургi!, х1мп йшли на експорт. Про зниження конкурентоспроможносп укра!нських металургiв, хiмiкiв можновладщ та фахiвцi знали заздалегiдь, однак шчого не вiдбулося, що змогло б попередити руйнiвнi негативнi наслщки [4]. До речi, погiршення основних макроекономiчних показниюв розвитку - це не проблема останнього року. I! витоки починаються з 2004-го року, коли ВВП становив 112% до минулого року, у 2005 - 102% (зниження на порядок), далi два роки вщносно стабшьного зростання до 107%, у 2008 рощ - зростання ВВП склало 102,1%, але виключно за рахунок устшного першого пiврiччя. Держава (а особливо - власники пiдприемств базових галузей економши) не скористалась випдною для Укра!ни кон'юнктурою свiтових цш на продукцiю металургiв, хiмiкiв, машинобущвниюв для реiнвестування у виробництво, у шновацшне його оновлення на основi еколгiзацi!. Тому прогноз на поточний рiк -невтiшний. За оптимютичними офiцiйними даними державного бюджету (зпдно з Законом Укра!ни «Про державний бюджет^» на 2009 р.) - зростання ВВП мае сягнути 0,4%, але М1жнародний валютний фонд мае прогнозуе падiння ВВП вiд 6 до 8%, а
вгтчизнят експерти схиляються до 5-5,5%. Будь що, падiння ВВП по результатам року не оминути.
Пошук шляхiв подолання негативних явищ повинен базуватись на основних тенденщях розвитку глобальних ринкiв та сценарпв розвитку свiту, зокрема щодо технолопчних його прiоритетiв.
Серед тенденцiй розвитку видшимо пожвавлення конкуренцп за «еколопчними» показниками. Останнi 15 рокiв активно розвиваються мiжнароднi процеси, пов'язанi з еколопзащею ринкових вiдносин у ключових секторах економiки. Це, наприклад, розвиток добровшьних систем еколопчно! сертифшацп, впровадження систем еколопчного аудиту, механiзмiв установлення й шдтвердження легальностi походження продукцп лiсокористування й використання морських бюлопчних ресурсiв. 1гнорування цього фактору з високою ймовiрнiстю призведе до витиснення зi свiтових ринкiв, принаймнi ринюв розвинених кра!н, товарiв й виробниюв, що не задовольняють стандартам високо! еколопчно! вiдповiдальностi. Отже, екологiзацiя шдприемництва та тдприемницькох дiяльностi стае не лише «даниною модi» у проголошеш принципiв сталостi, але й вагомим чинником тдвищення конкурентноздатностi краши. Впровадження Украшою стандартiв 1СО 9000 та 1СО 14000, процедур сертифшацп з еколопчного менеджменту та аудиту (EMAS) тощо не тiльки дае можливють украшським товаровиробникам втриматися на ринках, але й завойовувати новi ринки чи освоювати новi ринковi шшь
На увагу заслуговуе й включення показникiв екологiчно! вiдповiдальностi в рейтинги швестицшно! привабливостi, пiдвищення ролi еколопчного фактору у полчищ публiчних закутвель краш Свропейського союзу й швестицшнш полiтицi приватних пенсiйних фондiв, втшення проекту «Фiнансова iнiцiатива» Програми по навколишньому середовищу ООН та активна участь у цьому проект Свропейського банку реконструкцп й розвитку тощо вимагае перегляду вщношення до еколопчних стандартiв не тiльки на рiвнi окремого пiдприемства, але й на держави в цшому. Таким чином, державне стимулювання пiдприемницькоl дiяльностi у напрямку ll екологiзацil е одним iз важливих факторiв iнвестицiйноl привабливосп кра!ни, а отже i ll економiчного добробуту.
Зауважимо, що на основi даних прогнозiв свiтових фахiвцiв [5] щодо найбiльш важливих та перспективних дослщжень, що визначатимуть технолопчний, а значить й економiчний розвиток свггу у 2020, нами було виокремлено таю технолопчш напрями та проанатзовано масштаб !х впливу (таблиця 1).
Свiтовий розвиток буде характеризуватись економiчним зростанням, укрiпленням геополiтичних позицш розвинутих кра!н, стрiмким розвитком науки, появою принципово нових технологiчних можливостей розв'язання поточних проблем та пом'якшення загроз майбутнього. Таким чином, полггичний, технiко-технологiчний та демографiчний розвиток свгту призведе до змiни структури забруднення, подальшого зростання споживання ресурсiв, накопичення вiдходiв. На загал, можна констатувати, що навiть за умови значного збшьшення фiнансування природоохоронних заходiв й програм та системних дослiджень з проблем використання ресуршв та уташзацл вiдходiв екологiчна ситуацiя iстотно не зминеться.
Таблиця 1.
Вплив продукпв розвитку технологш в залежност вщ !х складностi, можливост реалiзацi!, рiвнi впливу - глобальному (Г) або локальному (Л)
Практична можливкть реалiзувати
Розвиток в рамках конкретно'! ринково'1 тш1 Розвиток в рамках середнього або великого але проблемного ринку Розвиток в рамках рик1в середнього масштабу Розвиток в рамках великих ринюв
8 н ев п ¡ъ и а л н и '3 о § ев Я Е "3 и и Н Практично вже реализован! технологи Х1м1чш, бюлопчш й рад1ацшш сенсори (Г) Комплексш сенсори (Г), генетичний аналiз (Г), генетично модифшоваш рослини (Л) Крапкова доставка лЫв (Л), RFID* (Г), повсюдний i комплексний доступ до iнформацii (Л) Пбридш двигуни (Г), оперативний бiоаналiз (Г), повсюдний бездротовий зв'язок (Г)
Технологи, реалгзацгя яких досить ¡мовгрна Генетично модифжоваш тварини для дослвджень (Г), нетрадицшш види транспорту (Л) Технологи для вщстеження й мониторингу (Л), ксенон трансплантащя (Л) Дешева сонячна енергiя (Л), фшьтри й каталiзатори для води (Л), еколопчне виробництво (Л), мониторинг i контроль над хворобами (Л) Полiпшена х1рург1я й дiагностика (Г), квантова криптографiя (Г)
Технологи, як1 можливо реал1зувати Комерцшш безпшотш повгтряш судна (Л), високотехнолопчн ий тероризм (Л), в1йськов1 нанотехнологи (Г) 1 роботи (Г) Бiометрiя як единий метод щентифшацп (Л), Комплексна система сенсорiв у мiстах (Л), Генотерапия (Г), ГМ-комахи (Л), Лшарняш роботи (Л), Безпечний вiдеомонiторинг (Л), терашя на основ1 стовбурних клгтин (Л) Iмунотерапiя (Л), пвдвищена ефективнiсть лiкування (Л), Полшшений аналiз даних (Л), «Розумш тканини» (Л), що носять комп'ютери (Л) Електронш транзакци (Г), бездротово! iнтерфейс комп'ютера (Г), вiртуальнi дослвдження в областi медицини (Г), «стшш тканини» (Г), безпечна передача даних (Л)
Технологи, реалгзацгя яких малоймовгр на роботи для наукових експерименпв (Л), квантов! комп'ютери (Л) Ьмпланта^ чшв у мозок (Л) Штучш мускули й тканини (Л) водшв1 двигуни (Г)
* Яа(!ю Frequency ГОепИйсайоп - радючастотна iдентифiкацiя
Джерело: складено автором
Вищенаведене вказуе, що сучасне шдприемництво повинно розвиватись на засадах еколопзацп не тiльки для забезпечення державно! безпеки, але й для тдвищення власно! конкурентоспроможностi. Наразi актуальними е системнi технiко-технологiчнi розробки, що охоплюють повний життевий цикл винаходу, вщ його створення до використання й подальшо! утилiзацiï; дослiдження впливу нових видiв палива, радiочастотних технологш, генетично модифiкованих продуктiв тощо на довкшля; вiдмова вiд фiнансування природоохоронних заходiв за залишковим принципом та системне проведення превентивних заходiв для подолання наслщюв змiн клiмату тощо. Все це дозволить поступово мiнiмiзувати негативний вплив людства на довкшля за умов подальшого соцiально-економiчного розвитку суспшьства.
Враховуючи сучаснi тенденцiï та перспективи розвитку сучасного шдприемництва, зазначимо, що ниш для формування i розвитку еколопчного шдприемництва в Украш необхщш вiдповiднi умови.
Економiчнi умови шдприемництва полягають у тому, щоб у суспiльствi функцiонували багатосуб'ектнi (приватш, колективнi, державнi, кооперативнi) власники. Це сприятиме свободi пiдприемницькоï дiяльностi, можливосп на свiй страх i ризик приймати ршення про використання майна, продукцп, прибутюв. У зв'язку з цим шляхом створення економiчних умов у нашш краïнi е роздержавлення i приватизащя власностi, демонополiзацiя господарсь^' дiяльностi.
Полiтичнi умови визначаються стабшьшстю i демократизацiею суспiльного життя в Укршш. Цього можна досягти, надавши усiм господарюючим суб'ектам гарантiï збереження ïхньоï власностi, виключення можливостей нацюнатзацп, експропрiацiï. Владнi структури повиннi захищати всi види власностi, в тому чи^ iнтелектуальноï (винаходи, новаторство, новi методи органiзацiï), а також створювати сприятливий пiдприемницький клiмат завдяки вщповщнш податковiй, кредитнiй, митнiй та шшш полiтицi.
Iнституцiональнi умови, якi визначаються заходами, що здшснюються державою для формування нових, усунення старих або трансформацп наявних власницьких, трудових, фшансових, соцiальних та iнших економiчних шституив. Iнституцiональне середовище визначаеться наявнiстю необхщних iнститутiв та органiзацiйноï структури, яка б була здатна забезпечити та шдтримувати ефективне функцюнування суб'ектiв шдприемницько1' дiяльностi в нових умовах.
Юридичш умови полягають у створеннi нормативно!' бази шдприемництва та його правовоï захищеносп. У 1991-1992 роках в Украш було прийнято ряд закошв, якi сформували органiзацiйно-правову базу для розвитку шдприемництва в умовах становлення ринковоï системи господарювання. Найважливiшими серед них е Закони Украши "Про шдприемництво", "Про щнш папери i фондову бiржу", "Про господарськi товариства" та iн.
Соцiальнi умови шдприемництва полягають у створенш сприятливого психолопчного клiмату серед населення. У цьому плаш у нас е ще багато проблем, оскшьки життя кшькох поколiнь вiдбувалося в умовах, яю створювали негативне ставлення до шдприемництва. Мислення консервативне i змшити його в одну мить не вдасться.
Отже, шдприемництво повинно вдаграти в кризовш та посткризовш економiцi важливу системоутворюючу роль, i його збалансований розвиток е стратегiчно важливим завданням.
Виходячи з принцишв системно-еологiчного тдходу, можна стверджувати, що основними напрямками розвитку екологiчного пiдприемництва в умовах Украши можуть бути наступнi: еколопчний маркетинг та iнжинiринг (реiнжинiринг); еколопчний аудит та екологiчна сертифiкацiя послуг; еколопчний лiзинг; екологiчний консалтинг; концешя природних ресурсiв (об'ектiв); екологiчне страхування; виробництво еколопчно-безпечно! продукцп; дiяльнiсть в сферi поводження з вiдходами тощо.
Механiзми, що впливають на розвиток еколопчного пiдприемництва можуть бути подшеш за рiвнем застосування та впливу на макро-, мезо- та мiкрорiвневi.
— Макрорiвень - глобальний рiвень, найбiльш загальний, тому найважчий у визначенш, адже його вплив найчаспше з'являеться на мезо- та мiкрорiвнях. До цього рiвня можуть бути вщнесеш Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ), Кютський протокол тощо.
— Мезорiвень - мiждержавний рiвень, iнтеграцiйнi об'еднання та сшвтовариства. До механiзмiв цього рiвня можна вiднести мiжнароднi угоди та конвенцп, що регулюють або обмежують конкретнi види шдприемницько! дiяльностi, регламентують конкретнi аспекти дiяльностi або опосередковано впливають на поведшку суб'екпв господарсько! дiяльностi.
— Мiкрорiвень - рiвень нацюнально! економiки, регiонiв, галузей, окремих пiдприемств. У пропонованому дослщженш ми вважали бiльш доцiльним зупинитися саме на нижчому рiвнi як найбшьш комплексному - адже вш враховуе i глобальнi, мiжнацiональнi тенденцп, вимоги. iнструменти, так i мiсцевi iнiцiативи.
Механiзми стимулювання розвитку еколопчного шдприемництва безпосередньо пов'язанi з еколопчною полiтикою, яка обумовлюе рамочнi умови поведшки пiдприемства, впливае на зовшшне середовище, визначае лiнiю поведiнки щодо охорони/використання навколишнього природного середовища, рацюнального природокористування, та припустимого рiвня еколопчно! безпеки бiзнесу (див. таблиця 2).
Мехашзм екологiчного пiдприемництва повинен вщповщати наступним основним умовам:
— включати значний об'ем державного замовлення, тобто, номенклатуру i об'еми постачання екологiчноl продукид!;
— максимально стимулювати споживання екологiчноl продукцп за допомогою пiльгового кредитування i послiдовного вдосконалення системи платного природокористування;
— узаконити специфшу цiноутворення в екологiчному шдприемнищга, забезпечивши таким чином адекватнi умови фшансово! стабiльностi !х дiяльностi;
— забезпечувати адресне видiлення засобiв з орiентацiею на конкретну екологiчну продукщю i на переважне фiнансування мюцевих програм;
Таблиця 2.
Мехашзми економiчного стимулювання шдприемництва в Укра!нi
Мехашзми стимулювання розвитку еколопчного шдприемництва в УкраТ'ш
Законодавчо-нормативний Економгчний Ыституцшний
Доповнення до Закону „Про пвдприемництво" стосовно пшьг Введення в д1ю нових пвдзаконних акпв та законопроекпв щодо активхзаци еколопчного шдприемництва Регюнальш шщативи (програми) Податковх пшьги Знижки на швестици Цшьовх субсиди Пшьговх кредити Прискорена амортизащя Концеси 1нфраструктурне забезпечення Створення структур з активхзацп розвитку еколопчного пвдприемництва Партнерсьш шщативи з союзами промисловщв, торгово-промисловими палатами тощо
— формувати джерела фшансування, особливо на мiсцевому р1вш, залежно в1д о6сяг1в споживання природних ресуршв i в1д конкретного стану еколопчно! ситуаци;
— активно використовувати можливост1 механiзмiв зовн1шнього фiнансування.
У практичнш площин1 стимулювання розвитку еколопчного пiдприемництва, як iнструменту виходу з кризи повинно вщбуватись через розробку та прийняття концепци забезпечення сталого розвитку екологiчного пiдприемництва (рис. 1).
Метою концепци повинно стати забезпечення реалiзацii пол1тики переходу держави на шлях сталого розвитку; визначення еколопчного шдприемництва як одного з прюритетних шпрям1в економiчного розвитку; формування единого комплексного методолопчного п1дходу до виршення проблем розвитку екологiчного пiдприемництва; визначення прюрите^в, правових, органiзацiйних i фшансових iнструментiв державно! п1дтримки екологiчного шдприемництва; систематизащя заходiв державно! п1дтримки еколопчного шдприемництва з точки зору досягнення максимально! ефективносп використання бюджетних кошт1в тощо.
Pеалiзацiя заходiв Концепци дасть змогу посилити захист еколопчних штерешв населення i суспiльства; пiдготувати необхщш умови для реалiзацi! концепци переходу держави на шлях сталого розвитку; збалансувати систему природокористування, забезпечити екологiзацiю технологiй у промисловосту енергетицi, 6уд1вництв1, с1льському господарствi, на транспорту впорядкувати та урiзноманiтнити ринков1 впливи на систему природокористування тощо.
МЕТА КОНЦЕПЦП
и
ПРИНЦИПИ
Рис. 1. Структура концепцп забезпечення розвитку екологiчного пiдприемництва в Укра1ш
ВИСНОВКИ
Необхiдно зазначити, що у сучасних умовах постiйного процесу вдосконалення технологiй, вiдкритостi кордонiв та шформатизацп пiдприемства стикаються з проблемою втрати конкурентних переваг у разi невщповщносп сучасним вимогам до продукцп, ведення бiзнесу тощо. Таким чином шновацшно-швестицшна дiяльнiсть на разi стае не тшьки чинником розвитку шдприемства та покращення/укрiплення його ринкових позицш, а чи не единим засобом функцюнування у новоствореному глобалiзованому економiчному просторi.
Пiдкреслимо, що розвиток еколопчного пiдприемства е двостороннiм зустрiчним вдосконаленням оргашзацшно-управлшських процесiв задля подолання кризи, вщродження економiки та збереження довкшля. Для Укра!ни мобiлiзацiя всiх механiзмiв для екологiзацil пiдприемництва е не тшьки слщкуванням проголошеному вектору розвитку держави, але й питанням шдвищення конкурентноздатностi кра!ни на свiтовому ринку, основою для реалiзацil iнвестицiйно-iнновацiйних проекпв, оновлення виробничих фондiв, покращення умов пращ тощо. Вважаемо, що Украша мае потенцiал виходу з кризи через
прискорення процесiв еколопзаци пiдприeмництвa, якi повиннi вiдбyвaтися перш за все на yпрaвлiнсько-оргaнiзaцiйномy рiвнi через впровадження систем екологiчноï оцшки, системи екологiчного менеджментy та ayдитy, стaндaртизaцiï та сертифiкaцiï продyкцiï та послуг тощо.
Подaльшi дослiдження повинш спрямовyвaтись на вдосконалення меxaнiзмiв державно1' пiдтримки екологiчного пiдприeмництвa та створення вiдповiдниx економiчниx та оргaнiзaцiйно-прaвовиx умов стимyлювaння оxорони i вiдтворення природно-ресyрсного потенцiaлy краши, що дозволить: залучити довгостроковi фiнaнсовиx ресурси для виршення екологiчниx проблем Украши; забезпечити штегращю екологiчного ринку Украши в свiтовi та регiонaльнi екологiчнi ринки.
Список лiтеpaтуpи
1.Яковец Ю. О сочетании долгосрочного и стратегического планирования / Ю. Яковец // Экономист. - 2008. - № 6. - С. 3-9.
2. Данилишин БЖ Уряд мae чггку антикризову нрограму / БЖ. Данилишин // Урядовий кур^р. -2009. - 12 березня. - С.1.
3.Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация / В. Л. Иноземцев - M.: Academia - Наука, 1999.-245 с.
4.Данилишин Б.M. Цнова ситуацш — тд контролем уряду / БЖ Данилишин // Урядовий кур'ф. - 2009. - 12 червня. - С.1.
5.The global technology revolution : bio/nano/materials trends and their synergies with information technology by 2015 / Philip S. Anton, Richard Silberglitt, James Schneider.; Mapping the Global Future: Report of the National Intelligence Council's 2020 Project . - Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/technical_reports/2006/RAND_TR303 .pdf
^кутич Е.Ю. Рaзвитие экологического пpедпpинимaтельcтвa в условиях современного мирового ^rn^a // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Экономика и управление». - Т. 22(61). - 2009. №1. - С. 15.
Рассматриваются организационно-управленческие аспекты усовершенствования системы экологического предпринимательства в yсловияx современного мирового кризиса. Проведен анализ теоретико-методологическиx основ экологизации предпринимательства в yсловияx глобализации и трансформации экономический отношений, а также с учетом приоретизации экологической составляющей развития предпринимательского сектора. Выделены наиболее эффективные меxaнизмы стимулирования экологического предпринимательства в Украине.
Ключевые слова: экологическое предпринимательство, устойчивое развитие, государственное регулирование, экологическая политика, экономические меxaнизмы.
Kakutych Y.Y. Development of ecological enterprise in the conditions of modern world crisis // Scientific Notes of Taurida National V.Vernadsky University. Series: Economy and Management. Vol. 22(61). - 2009. №1.- P. 15.
The organizacionno-upravlencheskie aspects of improvement of the system of ecological enterprise are examined in the conditions of modern world crisis. In work the analysis of theoretical-methodological bases of environmental businesses in conditions of globalization and transformation of economic relations, and taking into consideration the priority of ecological component of enterprise sectors development is carried out. The most effective mechanisms of stimulation of ecological enterprise are selected in Ukraine. Key words: environmental business undertaking, sustainable development, governmental regulation, economical mechanism.
Надгшлй do редакцп 29.06.2009
