CC BY
10
УДК 141.7
Халецький О.В., © кандидат фшософських наук, доцент кафедри фшософи i полггологи ЛНУВМ БТ iM. С.З.Гжицького, Халецька О.О., аспiрант кафедри icTopii' культури ЛНУ iM. 1.Франка, м.Львiв
РОЗШИРЕННЯ КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ ЯК ДЕТЕРМ1НАНТА ЕЛГГИСТСЬКОГО Д1СУСВЩОМЛЕННЯ ОНОВЛЕНО1 УКРА1НИ
Анотащя: Повнота i глибина сустльних перетворень прямо пропорцюнальна мас залученог до гх здтснення культурног спадщини. На етат 1989-1996 рр. "головною ланкою" вважалося формування модерног украгнськог нацИ, на етат 1996-1999 рр. - формування громадянського сустльства, вiд 1999 р. - створення "гумантарног аури Украгни", тобто гг iнтелектуалiзацiя i залучення вiдповiдног культурног спадщини. Сучасним теоретичним обтрунтуванням ролi ттелектуально-духовног елти постае так звана сощально-культурна парадигма, яка коршиться у новттх науково-фыософських уявленнях.
Ключовi слова: елта, дiеусвiдомлення, успадкування, культурна спадщина, модерна нащя, громадянське сустльство, iнтелектуалiзацiя, сощально-культурна парадигма, iнтелектуально-iдеологiчна елта.
Повнота i глибина сустльних перетворень прямо пропорцшна мас залучено! до !х здшснення культурно! спадщини, оскшьки у сучасному суспшьному розвитку (iсторiя як iсторiя духу в iсторизмi ХХ ст. i пост-iсторизмi поч. ХХ1 ст.) зростае значення свщомкно-духовних чинниюв розвитку i здiйснюючо! його елгги [3, 276-279]. Розширення культурно! спадщини оновлено! Укра'ни проходить ряд етатв. Перiод 1989-1991 рр. можна назвати добою незавершено! народно-демократично! революци, яка надихалась вибуховим розширенням культурно! спадщини [5, 397-401]. У жовтш 1989 р. було утворено музей Соломи Крушельницько! i вiдроджено НТШ (1872 р.) у Львовi, у 1990 р. вперше вiдкрито святкуеться Рiздво. Особливе значення мала так звана "Укра!нська хвиля" на честь так звано! Злуки 1919 р. - живий ланцюг людей вщ Львова i Франкiвська до Киева - Дш соборностi Укра!ни. Значним розширенням культурно! спадщини, зверненням до !! давньосхщних та iндо-арiйськиx корешв було проведення Всесвiтнього собору духовно! (свято!) Укра!ни Олесем Бердником у червш 1990 р. у Коломи!. У жовтнi 1990 р. вщбуваеться знаменита "студентська революцiя на грант" у Киев^ що супроводжувалася у галузi розширення культурно! спадщини штрошзащею митрополита Ки!вського (очевидно, вiд 996 р.) УАПЦ Мстислава Скрипника у св. Софи, вщкриттям пам'ятника С.Бандерi у с. Старий Угринiв на Франювщиш у листопадi 1990 р., пвдрваного радянськими спецслужбами вже через мкяць (так вони боролися проти розширення культурно! спадщини) i, незважаючи нi на що, вiдновлюваного ще тричi.
© Халецький О.В., Халецька О.О., 2009
455
Розпочата "вшна пам'ятниюв" свщчила про зростання значення культурно! спадщини у суспшьних перетвореннях [3, 276-279]. У серпш 1991 р. вщбуваються вiдомi поди ДКНС, проголошення незалежно! Укра!ни, легалiзацiя укра!нського двоколору (1848 р.), у грудш - референдум незалежност (92 %) i Бiловезькi угоди, якi остаточно кладуть край iснуванню 'Чмпери зла" СРСР. Так прямо пропорцшно проявляеться зв'язок поступальних суспiльних перетворень iз розширенням i поглибленням (новим переозначенням) залучено! культурно! спадщини. На етат [3] 1992-1994 рр. внаслщок здiйснення до влади приходить усвiдомлена частина колишньо! партноменклатури (так званi "мутанти") на чолi з президентом Л.Кравчуком (з характерним прiзвиськом "Фарбований Лис"). Оперта переважно на штелигенцш нацiональна демократ вiдмовляеться вiд самостiйно! полiтично! рол^ переходячи до "конструктивно! опозицi!" i пiдтримуючи усвiдомлену номенклатуру в !! прогресивних соцiально-культурних перетвореннях i розширенш успадкування. У сiчнi - лютому 1992 р. вщроджуються давнi украшсью гiмн (1863 р.), прапор (1848 р.) i тризуб (очевидно, вщ сер. Х ст.). Розпочинаеться величезна патрютична пропаганда вiдродження нацiонально! пам'ят [4, 455-464]. Провiднi "спадщиннi орiентацi!" формувались у вiдповiдностi до визначено! на круглому столi науково! штелегенци (Я.Грицак, О.Джиджора та iнш.) у серпш 1993 р. у Брюховичах тд Львовом [1] iдеологеми про те, що "головною ланкою, тягнучи за яку можна висмикнути весь ланцюг" розбудови Укра!ни е "формування модерно! укра!нсько! нацi!.
В результат президенських виборiв лiта 1994 р. до влади, вщтюнивши усвiдомлених номенклатурних "мутантiв", приходить директорат в особi голови УСПП Кучми, який i е головним суб'ектом - здшснювачем наступного перiоду 1994-1996 рр. Для ще! перемоги була мобiлiзована переважно росшська, малоросiйська i радянська так звана "ностальгшна" велика культурна спадщина. Вiд декларування реформ владна верства перейшла до !х млявого здшснення. Нацiонально-демократичнi сили в основному скнши у так званiй "конструктивнiй опозици". До 1996 р. фактично припиняеться державне фшансування науки, освiти i культури, вводиться платне навчання у державних ВНЗ, по-хамсью упослiджуеться штел^енщя i армiя. Загальним пiдсумком перюду 1994-1997 рр. було досягнення економiчноl (введення гривнi у вереснi
1996 р.), полггично! (прийняття Конституцi! у червш 1996 р.) i зовшшньопол^ично! (укра!но-росiйський так званий великий договiр травня
1997 р.) стабiлiзацi! Укра!ни. Все бiльшого значення набувае так звана "культуролопчна вiйна" за неоколошальне стримування Укра!ни. На противагу цьому праворадикальш сили культивують в Укра!ш "геро!чний спосiб життя", вiдроджують в Укра!ш культурну спадщину козацтва i повстанського руху часiв визвольних змагань 1917-1921 рр. З настанням стабшзаци змщнш олiгархи кiнець кiнцем усувають вiд влади корумпованi директорсько-чиновницью клани, що вiдкривае новий перюд розвитку 1997-1999 рр. Знаменними вiхами вiдродження i розширення культурно! спадщини були: всенародна вщбудова зруйнованого радянською владою у 1934 р. одше! з
456
найбшьших укра!нських святинь - Михайлiвського золотоверхого собору 1113 р. i передача його УПЦ Ки!вського патрiархату у серпнi 1998 р., а також надання ЮНЕСКО статусу пам'ятки свггового мистецтва Львову у 1998 р. На етат ново! стабшзаци 1997-1999 рр. "головною ланкою, тягнучи за яку можна витягнути весь ланцюг" проголошуеться вже не стшьки "формування модерно! (пол^ично!) нацi!", скiльки утвердження в Укра!ш громадянського суспiльства, що мусило тягнути за собою i вiдповiдну змшу спадщинних орiентацiй (В.Лiсовий, часопис "Критика" Г.Грабовича i М.Рябчука та шш^.
На нашу думку, вiд осеш 1999 р. виник новий етап розвитку Укра!ни, розпочатий президенськими перегонами i найбiльш чiтко усвiдомлений у вистут Лiни Костенко у Киево-Могилянськш Академi! 1 вересня 1999 р. "Гумаштарна аура Укра!ни або дефект головного дзеркала" [2], в якому головним завданням виголошувалася розбудова "гумаштарно! аури Укра!ни". "Головною ланкою, тягнучи за яку, можна витянгути весь ланцюг", тепер визначалося не стшьки формування модерно! наци або досягнення громадянського суспшьства, скшьки розбудова "гумаштарно! аури" ("аура -божий вггер" за Лшою Костенко) Укра!ни, тобто iнтелектуалiзацiя всiх сфер суспiльного життя, що власне i е головним завданням i змiстом переходу до сучасного шформацшного суспiльства [4]. Сучасним теоретичним обгрунтуванням ролi духовно! ел^и виступае так звана соцiально-культурна парадигма, яка коршиться у новiтнiх (вщ середини ХХ ст.) науково-фшософських уявленнях (синергетика Г.Гакена або 1.Пригожина 1977 р., антропологiчний принцип Б.Картера 1972 р., квантова гравiтацiя С.Хокша 1983 р., iнфляцiйно-сценарна модель Всесвггу як "просторово-часово! пiни" А.Гута 1979 р., теорiя первинного единого поля Л.Салама i С.Вайнберга 1967 р., Е.Лiзi 2007 р. тощо), за якими свгг не е даншсть, а е його творенням [4, 458-456]. Оскшьки перетворення е рiзновидом дi! (а саме - здшсненням ново! якостi), то вiдповiдно, первенем свггу е дiетворення (ирр|£ - шаленство творчого процесу за Г.Аренд або М.Фуко), а все шше, в тому числi матерiя i дух, мусять бути створеними, тобто похщними, вторинними вiд дiетворчого нурту (актуалiзм Гераклiта, Г.Ляйбнiца, А.Бергсона, Д.Джентше та iнш.). Оскiлькi нам невiдомi спростування першого закону термодинамiки, взаемоперетворень енерги i маси, постiйно! Планка, науково-фшософських поглядiв В.Оствальда, А.Ейнштайна, В.Гейзенберга, Е.Шредитера, сучасно! теорi! единого первинного поля 2008 р. тощо, то волею-неволею мусимо погоджуватися, що, у природничо-науковому аспекту це, просто кажучи, певна енерпя (силодiя). Енергiя з довжиною хвилi <1,3х10-13 см перетворюеться у енергiю спокою, тобто речовину, масу, корпускули, тша i так далi, що теоретично обгрунтовуеться теорiею единого первiсного поля Л.Салама i С.Вайнберга 1967 р., Е.Лiзi 2007 р. та шш^ i експерементально-розпочатому ЦЕРНом у жовтш 2008 р. андро!дному коло!дерi. Одним словом кажучи, первенем Всесвггу е нуртування творчкно-енергетично-iнформацiйно! субстанцi! - суб'екта (Г.Гегель) в !! вiчних поступальних перетвореннях в усi св^и (енергiя - матерiя - свщомкть). У "нашому свiтi" - це космогенез лггосфери, бiосфера життя i антропоноосфера
457
дieпоступу. У процес антропосоцюгенезу людина постае як ютота дiяльшсно-свiдомiсна, а розвиток сустльства - як кторично-духовний процес, в якому зростае роль свщомкно-духовних чинниюв. Над^ - це усвiдомлене завдання штелекту^заци всiх сфер суспiльного життя УкраХни (в якому вирiшальну роль повинна вдаграти культурницька елiта) пронизуе весь подальший розвиток нашоХ краши.
Л1тература
1. Грицак Я. Нарис ктори УкраХни. Формування модерно! украшсько! нацiï Х1Х-ХХ ст. Ктв. Генеза. 2000 р.
2. Костенко Л. Гуматтарна аура наци, або дефект головного дзеркала. К., Вид. дш "Academia". 1999.
3. Халецький О.В., Халецька О.О. Елiтистський дискурс у сучаснш украïнськiй соцiально-фiлософськiй думцi // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ ш.С.З.Гжицького. - Т.9, №4 (35). Ч.1. Львш, 2007.
4. Халецька О.О. Сощально-культурна парадигма у наукових дослщженнях // Науковий вiсник ЛНУВМ та БТ iм. С.З.Гжицького. - Т.10, №1 (36). Ч.1. Львш, 2008.
5. Халецький О.В., Децик О.П., Халецька О.О. Спадщинш детермшанти ел^истського становлення // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ iм..С.З.Гжицького. - Т.10, №3 (38). Ч.2. Львiв, 2008.
Summary Khalecky O.V., Khalecka O.O.
The investigation is devoted of the role of social and cultural heredity in the development of the elite. It was grounded that the total cultural and historical process acts as a means of development of active power in the individual by means of heritage and heredity as a means of production and essentiality. Mastering of spiritual heritage is the connection between personality and historical and spiritual development. It is for the first time that the role of social and cultural along during the transition to global informative society was investigated.
Стаття надшшла до редакцИ' 25.09.2009
458
