CC BY
20
УДК 674.815-41 1нж. В.1. Полоз; проф. В.В. Шостак, д-р техн. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
РОЗРОБЛЕННЯ СТРУКТУРИ РЕМОНТНОГО ЦИКЛУ ВЕРСТАТ1В ДЛЯ ПОДР1БНЕННЯ ДЕРЕВИНИ
За результатами статистичного модулювання i даних з тдприемств встановле-но середнi ресурси деталей верстат1в для подрiбнення деревини. На ix основi розроб-лено оптимальш структури ремонтного циклу для рубальних машин i стружкових верстат1в. Ui структури дають змогу перейти вщ ремонтiв за потребою до впровад-ження системи планово-запобiжних ремонпв.
Ключов1 слова: ресурс, деталь, ремонтний цикл, рубальна машина, стружко-вий верстат, ремонт.
Eng. V.I. Poloz; prof. V.V. Shostak - NUFWT of Ukraine, L'viv Exploitation of structure of a repair cycle of rigs for a reducing of wood
Average resources of details of rigs for a reducing of wood have been installed as a result of simulation and data from the factories. Optimum structures of a repair cycle are developed for chipping machines and chippers. These structures allow to pass from repairs behind necessity before a heading system of preventive-maintenance overhauls.
Keywords: resource, detail, repair cycle, chipping machine, chipper, repair.
За весь час експлуатацп до переходу в граничний стан i списания в брухт верстати можуть каштально ремонтуватися багато раз1в. М1ж кашталь-ними ремонтами водночас виконуються поточш й середш ремонти. Кр1м цього, м1ж ремонтами виконують огляди як належать до заход1в оргашзова-ноi профшактики i техшчного обслуговування. Час оперативноi роботи ма-шини вщ введення ii в експлуатащю до першого капитального ремонту, або м1ж черговими каштальними ремонтами називають тривалютю ремонтного циклу. Ремонтний цикл визначаеться як найменш1 повторюваш штервали часу, протягом яких виконують у певнш послщовност вс установлен види ремонпв. Ремонтний цикл характеризуеться певною структурою шд якою розу-мдать кшьюсть i послщовшсть виконання ремонтних заход1в за тривалютю ремонтного циклу. Структура ремонтного циклу для рiзних верста^в рiзна i встановлюеться залежно вщ конструктивних особливостей i термiнiв служби деталей цих верста^в. Для ошташзацп структури ремонтного циклу необхщ-но враховувати трудовитрати на виконання ремонпв.
Верстати для подрiбнення деревини входять в единий комплекс авто-матичних лшш заводу деревностружкових плит (ДСП). Тому едина трива-лiсть мiжоглядового i мiжремонтного перiоду для всього обладнання заводу ДСП визначаеться за показниками надшносл всього обладнання i насампе-ред головного конвеера формування i пресування плит.
Методика розроблення структури ремонтного циклу запропонована в роботах [1, 2]. Для аналiзу змiсту окремих видiв ремонтiв, що входять в ремонтний цикл, розподшимо вс елементи (деталi та вузли) верстата на окремi групи залежно вщ ix ресурсу (термiнiв служби). До i -оi групи будуть нале-жати всi елементи замiна яких призначена через час, що дорiвнюе ix ресурсу яких приймаемо кратним мiжремонтному перiоду
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.6
Тф = /•tМр, (1)
де: I = 1,2..п - порядковий номер групи деталей; tмр - тривашсть мiжремон-
тного перюду визначена для всього обладнання заводу ДСП.
Отже деталi першо! групи будуть замiнятися через tмр годин оперативно! роботи верстата, детал друго! групи через - 2tмр i т.д. За наявност
ймовiрностi дотермшово! вiдмови елемеш!в протягом мiжремонтного перь оду !х замiна буде занесена у мiжремонтне технiчне обслуговування.
Табл. 1. Середнш ресурс швидкозношуваних деталей рубальноИмашини Раума 8-3000
Назва елеменив верстата К-сть на верст. Середнш ресурс Т 1р' год. Середне квадра-тичне ввд-хилення а, год. Ко-ефщ. варь ацп и, % а п р и Основна причина ввдмови
1. Контртж 1 494 51 10 1 мех.зн.
2. Прокладка ножа 8 1560 234 15 2 мех.зн.
3. Упор ножа 8 1480 178 12 2 мех.зн.
4. Захист листи 8 4112 634 15 3 уд.мех.зн.
5. Муфта 1 4560 684 15 4 втома мет.
6. Лопат1 8 4891 633 13 5 втома звар. шв1в, стир.
7. Електродвигун 1 5550 666 12 5 рапт.ввдм.
8. Електроапарати 1 к. 9010 2162 24 6 рапт.ввдм.
9. Шпильки 32 9800 1960 20 7 фрит.короз.
10. Накидт гайки 32 10400 2184 21 7 фрит.короз.
11. Болти 1 гайки 80 12000 1800 15 8 зрив.р1зьби
12. Зворотнш гвинт 1 12500 1750 14 8 знош. р1зьби механ.
13. Пружина зворотн. гв. 1 12900 1935 15 8 втома мет.
14. Ножовий вал 1 13169 1972 15 9 втома
15. Пвдшипник А й =220 1 13172 4445 34 9 втома
16. Пвдшипник В й =260 1 15289 5567 36 9 втома
17. Корпус пвдшипника А 1 14800 2220 15 9 фриинг
18. Корпус пвдшипника В 1 14600 2044 14 9 фриинг
За результатами статистичного моделювання [3] i даних з шдприемств нами встановлено середш ресурси швидкозношуваних деталей рубально! машини Раума 8-3000 (табл. 1). Використовуючи щ данi, можна запропонувати декшька варiантiв структур ремонтного циклу. Найбшьше поширення для де-ревообробного обладнання е два варiанти дев'ятиперюдно! тривидово! (рис. 1) i шестиперюдно! тривидово! структури ремонтного циклу (рис. 2). На цих рисунках за горизонтальною вюсю вщкладено час оперативно! роботи верстата в годинах. За вертикальною вюсю вщкладено групи деталей. Для кожно! групи проводимо горизонтальну лшш i на нiй вiдмiчаемо моменти, коли проводиться замша елеменпв. Корегування структури ремонтного циклу проведено шляхом перемщення часу замши в однин або шший бш у межах поля розсшвання ресурсу. Напрямок корегування показано стршками.
1500 3000 4500 6000 7500 9000 10500 12000 13500
Час роботы, % год
Рис. 1. Дев 'ятиперюдна тривидова структура ремонтного циклу рубальноИмашини Раума 8-3000
3000 4500 6000 7500 9000
Час роботы t, год
Рис. 2. Шестиперюдна тривидова структура ремонтного циклу рубально'1 машини Раума 8-3000
KprnepieM для вибору оптимально: структури ремонтного циклу служать трудовитрати на виконання ремонтних заходiв, що припадають на одну годину оперативно: роботи верстата. Для яко1 Ï3 запропонованих структур вони менш^ то таку структуру будемо вважати оптимальшшою. Трудовитрати на виконання ремонтних заходiв за ремонтний цикл визначимо за вщомою [4] формулою
Науковий вкник, 2006, вип. 16.6
(2)
Уц Км (Том ' По + Т окм ' Пок + Тпм ' пп + Тем ' пс + Ткм ' пк ) + + Ке (тое • п0 + Токе ' пок + Тпе ' пп + Тсе ' пс + Тке ' пк ) ?
де: Ям, Ве - ремонтна складнiсть мехашчно! та електрично! частин; том,токм,
тпм, тсм, ткм - трудовитрати на одиницю ремонтно1 складностi для огляду, ог-ляд перед капiтальним ремонтом, поточного, середнього та каштального ремонту мехашчно! частини; тсе, токе, тпе, тсе, тке - те ж саме для електрично! части-ни; по, пок, пп, пс, пк - кшьюсть оглядiв, оглядiв перед капiтальним ремонтом, поточних, середнiх та капiтальних ремонтiв у структурi ремонтного циклу.
Ремонтна складшсть рубально! машини Ям = 19,2, К = 39,3.
Трудовитрати на одиницю ремонтно! складностi:
• Том = 0,85; Токм = 1,1; Тпм = 6; Тем = 9; Ткм = 50 людино-годин;
• Тое = 0,2; Токе = 0,25; Тпе = 1,5; Тсе = 1,5; Тке = 12,5 людино-годин.
Для дев'ятиперюдно! структури ремонтного циклу кшьюсть ремон-тних заходiв
по = 17; пок = 1; пп = 6; пс = 2; пк = 1.
Для шестиперюдно! структури ремонтного циклу ктьюсть ремонтних заходв
по = 11; пок = 1; пп = 4; пс = 1; пк = 1.
Шсля розрахунюв трудовитрати на ремонтний цикл для дев'ятиперюдно! структури Уц(9) = 3401,7 люд.-год., для шестиперюдно! структури ^Ц(6) =
= 2676,5 люд.-год. Питомi трудовитрати на ремонтш заходи, що припадають на одну годину роботи верстата визначаються за формулою
т
V
Т
Л- и
(3)
де Тц - тривалють ремонтного циклу.
Табл. 2. Рекомендован структури ремонтного циклу верстатiв
Назва верстат1в Марки верстат1в Трива-л1сть рем. циклу, год. Структура ремонтного циклу Параметри ремонтного циклу
По Пок Пп Пс Пк м1жоглядовий перюд, год. м1жремонтний перюд, год.
Рубальна машина Раума 8-3000 13500 17 1 6 2 1 500 1500
Стружко-вий верстат МК2-1У 8 "Майер" 15000 19 1 7 2 1 500 1500
Стружко-вий верстат ДС-7 15000 19 1 7 2 1 500 1500
Дробарка Р8КМ12-600 12000 15 1 6 1 1 500 1500
Дробарка ДМ-8 12000 15 1 6 1 1 500 1500
Якщо для дев'ятиперюдно! структури Тц = 13500 год., а для шестиперь одно! структури Тц = 9000 год., то питомi трудовитрати
люд. - год. люд. - год.
Т(9) = 0,252 -; Т(6) = 0,297 -.
год. год.
Таким чином дев,ятиперiодна структура ремонтного циклу для ру-бально1 машини е оптимальнiшою.
Аналогiчно розроблено i обгрунтовано структури ремонтного циклу для шших верстатiв (табл. 2).
Висновки. 1снуюча практика виконання ремонпв за суб'ективною оцiнкою ремонтникiв "на око" е збитковою i вщ не1 треба вiдмовитися.
Обгрунтування структури ремонтного циклу за питомою трудомю-ткiстю ремонту дае змогу оптимiзувати змiст ремонтiв, планувати ремонтнi заходи i отримувати прибуток вiд зменшення витрат на ремонтнi роботи.
На пщприемствах, де виготовляють деревостружковi плити необхщно створити постiйно дiючi служби надшност якi й вiдстежували змшу техшч-ного стану обладнання, збирали статистичнi данi щодо надiйностi й розроб-ляли заходи для пщвищення надiйностi та довговiчностi обладнання.
Лггература
1. Проников А.С. Исследование и расчет долговечности станков: Дис.... д-ра техн. наук. -М.: Наука, 1954. - 346 с.
2. Проников А.С. Надежность машин. - М.: Машиностроение, 1978. - 592 с.
3. Полоз В.1., Шостак В.В. Моделювання ресурсу деталей верстат1в для подр1бнення деревини р1занням// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2006, вип. 16.1. - С. 144-150.
4. Шостак В.В. Монтаж, техшчне обслуговування i ремонт деревообробного обладнання: Пщручник для ВНЗ. - Львiв: "Ахш", 2000. - 284 с._
УДК 674.047 Проф. П.В. БЫей, д-р техн. наук;
1НЖ. Ю.Л. Безноско - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕНТРОП1ЙНИЙ МЕТОД ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕПЛОВОÏ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУШИЛЬНОÏ КАМЕРИ
Розглянуто ентропшний метод контролю температури пов^ря у сушильнш ка-мерi та змшу ентропп залежно вiд теплових та мехашчних характеристик стану.
Prof. P.V. Biley, eng. Yu.L. Beznosko-NUFWTof Ukraine, L'viv Entropical method of research of thermal description of drying chamber
The entropical method of control of temperature of air is considered in a drying chamber and change of entropic depending on thermal and mechanical descriptions of the state.
Змша ентропи (dS) визначаеться вщношенням кшькоси тдведено!" теплоти (dQ) до температури (Т)
dS = f. (1)
Для визначення змши ентропiï потрiбно використати рiвняння стану, калориметричне рiвняння стану (яке зв'язуе теплоемнiсть з незалежними змш-ними) та основного рiвняння термодинамiки.
