CC BY
9
Актуальн проблеми cy4acHoï медицини
УДК: 616.5-089.843:612.13:001.891.57
Р03Р0БКА НОВИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ВИВЧЕННЯ MEXAHI3MIB КР0В0П0СТАЧАННЯ ВАСКУЛЯРИ30ВАНИХ КЛАПТ1В.
Радомський O.A., Радомська Н.Ю., Пархоменко М.В., Хворостяна Т.Т.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡меы О.О. Богомольця, Нацюнальна медична академ1я пюлядипломно'Г ocbíth ¡m6h¡ П.Л.Шупика
На nidcmaei запропонованог класифтацй munie судинног тжки васкуляризованих трансплантат{в виконано експерименталъне моделювання гх ортототчног пересадки. Визначе-т придатт вaрiaнmu для ключного впровадження. Представлена концептуалъна моделъ крово-постачання mрaнcnлaнmamiв з осъовим типом живлення тканин е теоретичною основою для визначення мехaнiзмiв кровопостачання i можливостей васкуляризацп тканин в сучаснш рекон-cmрукmuвно-вiдновнiй хiрургiг.
Ключов1 слова: кровопостачання, васкуляризоваы клагт
Пересадка багатоскладових комплешв тканин на судиннш ыжц1 для пластики поширених дефек^в та реплантац1я вщчленованих сегмент1в е ефективними методоми лкування вaжкoï травми. При виконанш таких операцш найважлив1шим е рацюнальне планування су-динного етапу xipypr¡4Horo втручання, що забезпечуе гарантовану васкуляризацш пере-садженого комплекса тканин або реплантата, його приживления та функцюнальну придатнють. Це потребуе визначення мехаызм1в кровопостачання тканин клаплв ¡з осьовим дже-релом живлення [1,4,5,7].
Мета дослщження: розробити hobí експери-ментальш модел1 вивчення мехаызм1в кровопостачання клапт1в на судиннш ыжцк
Матер1ал та методи дослщження. Теоретичною пщставою стала розроблена нами класифн кац1я TnniB судинно!' шжки, яка враховуе ïï голо-bhí параметри.
Перший параметр включае судинш компонен-ти. Артерювенозний тип cyflHHHOï ыжки мае ар-тер1альний i венозний компоненти (двокомпоне-нтна шжка). Така шжка забезпечуе природнш Kp0B006ir в судинах трансплантата - вщ артерп через м1кроциркуляторне руслодо вени .
Артер1альний i венозний (однокомпонентний) тип судинно'| ыжки включае осьову судину ттьки oflHieï гeмoциpкyлятopнoï ланки - артер1ально'|' або BeH03H0ï [8].
Шунтуючий тип cyflHHHOï ыжки заснований на yTBopeHHi артерювенозних сполучень (ABC). В xipypri4Hrn практик застосовуеться вхщне, вих1дне i пром1жне ABC по вщношенню до судин трансплантата. При цьому судинна ыжка комплекса може бути артер1альною, венозною або артерювенозною [6].
Вх1дна артерювенозна фютула застосовуеться при втьнш пересади клапт1в на венознш однокомпонентнш ыжцк При цьому живляча шжка пересадженого комплексу стае своерщним шунтом, який пропускав артер1альну кров через венозну мережу клаптя.
Пром1жне ABC накладаеься м1ж дистальними кшцями apTepiï i вени артерювенозно!' шжки трансплантата. Мета цього анастомозування -спростити nepe6ir kpobí через судини клаптя та
ЗбШЬШИТИ Об'еМНу ШВИДКЮТЬ Kp0B006Íry В 30HÍ
анастомоз1в.
Вих1дне ABC формуеться м1ж дистальним, вихщним кшцем артер1альноТ ыжки трансплантата i рецитентною веною, що забезпечуе дре-нування kpobí ¡з артер1альноТ мережк При цьому вщбуваеться кровооб1г артер1альноТ kpobí в мереж1 артер1альних судин комплексу. Такий тип шжки можливо застосувати при реплантаци дис-тальних сегмент1в пальц1в khctí, коли анастомозування венозних судин м1зерного д1аметру стае техшчно неможливим.
Моделювання шунтуючого кровооб1гу можливо як в осьовш судиш, так i в систем! парних мапстралей, що сполучаються м1ж собою анастомозами (дугами).
Другий параметр - це напрям осьового кровооб1гу, який в судиннш шжц1 клаптя може бути термшальним та кр1зним. У першому ви-падку вся кров, яка поступае в головний стовбур шжки i його 6okobí розгалуження в тканинах комплексу, може рухатись ттьки у напрямку термшальноТ ланки м1кроциркуляторноТ мережк Кр1зний тип судинноТ шжки мае вх1д до трансплантата i дренуючий вих1д з нього.
Кровоплин в осьових судинах кпаптя може бути прямим або ретроградним. Моделювання прямот шжки забезпечуе природнш напрямок ру-ху kpobí в судинах трансплантата. Ретроградний кровооб1г виникае в судинах при формуванш дистальноТ шжки. Протилежноспрямований рух kpobí у венозних судинах виникае при умов1 функцюнальноТ недостатньосп клапашв, яка вщбуваеться при дилятацп венозного каналу. KpiM того, ретроградний дренаж kpobí здшснюеться в обхщ клапашв, через вено-венозн1 анастомози.
Характер кровооб1гу (третш параметр) визна-чаеться можпивютю kpobí послщовно перемщу-ватися у напрямку вщ вхщноТ' артерп через об-míhhí каптяри до дренажних комушкацш. Якщо така система вазальних канал1в ¡снуе в трансплантат!, то рух kpobí мае бути односпря-мованим. При цьому дтянка гарантованого кровопостачання визначаеться топограф1ею анг1осому.
При пересади тканин на однокомпонентнш
Том 9, Выпуск 2
113
судиннш ыжц1 кров надходить в клапоть i дренуеться через едину живлячу судину -артерш або вену. nepeöir KpoBi у такш судиннш шжц1 та и розгалуженнях може нагадувати маятникопод1бы коливання. Пщ час систоли, коли тиск в судинах пщвищуеться, частина кров1 поступае в трансплантат i розповсюджуеться в м1кроциркуляторнш мереж1 певноТ дтянки. I, на-впаки, д1астол1чне зниження тиску змушуе кров рухатись у зворотньому напрямку. Чергове пщвищення тиску знову перемщуе "св1жу" порцш KpoBi в судини клаптя. В результат! вщбуваеться постшна маятникопод1бна гемоциркуляц1я, яка, зв1сно, мае обмежений характер.
XipypriHHa техшка (четвертий параметр) втьноТ пересадки кпапт1в передбачае MiKpoxipypri4He анастомозування судин живлячоТ ыжки i рецип1е-нтноТ дтянки. У той же час транспозиц1я остр1в-цевих трансплантате не потребуе зшивання судин, що значно спрощуе xipypri4He втручання. Та-ка оперативна техшка мае три вар1анти утворен-ня живлячоТ ыжки. Перший полягае у перемщены кпаптя на судиннш ыжцк Другий -передбачае транспозицш трансплантата на "не-вральнш" ыжц1, яка мютить 0Cb0Bi судини уздовж стовбура периферичного нерва i шмры гшочки. Д1аметр таких судин невеликий, тому життездаты розм1ри трансплантата на "невральнш" ыжц1 не-значш. Третш cnociö транспозици, запропонова-ний O.A. Радомським та ¡ншими [4], заснований на пересади кпапт1в на судинно-фасц1альнш ыж-цк При цьому живляча ыжка трансплантата утво-рюеться ¡з поверхневоТ фасци, в якш обов'язково мютяться стовбури пщшмрних нерв1в та поверх-невих вен, над- та пщфасц1альне судинне сплетения. Домшантне живлення такого кпаптя здшс-нюеться артер1альними аркадами, ям проходять у стшц1 вен та нерв1в, а фасц1альне судинне сплетения створюе додатков1 гемоваскуляры комуы -каци. Ширина судинно-фасц1альноТ ыжки мае бути не меншою, ыж ширина кпаптя. А довжина су-динно-фасц1альноТ ыжки разом ¡з трансплантатом може перевищувати IT ширину у 4-5 pa3iB i бтьше.
Для дослщження вибрали метод експеримен-тального моделювання на тваринах аутотрансплантаци складних комплешв тканин на судиннш шжц1, реплантаци кшц1вок та ¡мплантаци судинного пучка. Проведено 18 серш дослав на 37 безпорщних собаках.
Для ортототчноТ пересадки багатоскладових трансплантате на судиннш ыжц1 використову-вали так1 донорсью дтянки:
1. Мед1альну поверхню стегна - мед1альний клапоть стегна (МКС).
2. Зовшшню поверхню гомтки - зовышнш клапоть гомтки (ЗКГ).
3.Дтянку найширшого м'яза спини - торако-дорзальний клапоть(ТДК).
Виконували пересадку кпапт1в на артер1альнш, венознш, шунтуючш i артерювенознш ыжцк При
цьому застосовували проксимальну, дистальну \ кр1зну шжку. Разом пересадили 64 фасц1ально-шфнихта 11 м'язовошмрних клапт1в.
Шунтуючий кровооб1г ¡з використаням ВИХЩНОТ артерю-венозноТ фютули отримано на модел1 неповноТ ампутацп гомтки (НАГ) на р1вы нижньоТ третини.
Для вивчення процеав реваскуляризаци тканин пюля ¡мплантаци судинного пучка застосовували транспозицш артерп гомтки \ лапи (АГЛ) та и супроводжуючоТ вени в шдшмрнш кттковиы присередньоТ поверхы стегна. Спочатку видтяли судинний пучок, розвертали ыжку на 900 \ проводили и в шдшмрний тунель. Другий етап експерименту виконували через 14 дшв -навколо ыжки видтяли клапоть.
Життездатнють клапт1в визначали протягом 2 -3 тижыв пюля операцп. Матер1ал для морфолопчного дослщження брали на 5, 10, 14 або 21 добу.
Для вивчення кровопостачання тканин та процеав реваскуляризаци трансплантате роби-ли прижиттеву наливку судинноТ ыжки колоТ'дним розчином берлшськоТ'лазурк
Добутий матер1ал дослщжували
загальнопстолопчними, нейропстолопчними, пстох1м1чними, гютоензиматичними методами. Морфолопчне вивчення тканин доповнювали електроном1кроскотчним дослщженням бю-псшного матер1алу.
Результати досл1джень
Результати пересадки показали, що приживления трансплантате визначаеться типом судинноТ' н1жки, видом кпаптя та анатом1чними особливостями його кровоносноТ мереж1.
Найкращ1 результати приживления трансплантат1в отримали при пересадц1 кпапт1в на артерювенознш н1жц1 (100%). Такий тип судинноТ ыжки забезпечуе найвищий р1вень адаптивно-репаративних процеав в судинах гемом1кроциркуляторного русла (ГМЦР), ¡нтра-органних нервових утвореннях, тканинах клаптя \ характеризуеться швидкою динам1кою в1дновлювальних процеав.
Однокомпонентна (артер1альна або венозна) судинна н1жка забезпечувала приживления трансплантат1в \ реплантат1в ттьки у 38,9% випадк1в; крайов1 або сегментарш некрози тканин виникали у 32,2% спостережень; 28,9% трансплантате змертв1ли повн1стю.
Пересадка клапт1в на артер1альнш судинн1й н1жц1 давала приживления в 70,0%. Частков1 некрози виникли в 30,0% .
Приживления "венозних" клапт1в наступило в 32,1%; крайов1 некрози мали м1сце в 46,4% випадш, решта (21,5%) - некротизувалась.
Таким чином, артер1альна н1жка забезпечувала приживления у дв1ч1 бтьшоТ к1лькост1 трансплантат1в пор1вняльно ¡з венозною.
При формуванн1 кр1зноТ або шунтуючоТ судинноТ н1жки життездатними було 68,0%
Актуальт проблеми сучасно! медицини
трансплантате, частково некротизувалось 28,0%, повнютю змертвто - 4,0%.
Пересадка клап"пв на однокомпонентнш проксимальнш шжц1 була устшною лише в 26,0%, частковий некроз тканин спостер1гали в 52,2%, тотальний некроз - 21,8%.
Отже, кр1зна судинна шжка забезпечувала приживления клапт1в вдв1ч1 бтьше пор1вняльно ¡з проксимальною.
Уа комплекси тканин на дистальнш однокомпонентнш шжц1 та безсудинш кпапт1 змертвти.
Пстолопчне дослщження тканин
трансплантате на однокомпонентнш судиннш шжц1 виявило поширеы дистроф1чш \ некробютичш змши, зумовлеш недостатшм крово-постачанням. Ураження тканин досягало найбтьшоТ глибини на периферп пересаджених комплешв.
В життездатних дтянках кпапт1в в цтому збер1галась нормальна структура тонко'Г шмри. Ультраструктура епщермюцит1в переважно була нормальною.
В мюцитах спостер1гали базофшьне пофарбу-вання волокон. Останш втрачали ч1ткють контур1в, починала зникати скресленють Тх волокон. Певна частина м'язових волокон фрагмен-тувалась. П1зшше в м'язах розвивалась сполуч-на тканина. Прошарки пери-, ендом1зш по-товщувались за рахунок зам1щення зруйнованих мюцит1в. На периферп клаптя спостер1гали суцтьш поля некротизованих м'яз1в, як1 за-мщувались грануляцшною тканиною.
Осередков1 дистроф1чш \ некробютичш змши виявлено також у кютковш та кютково-мозковш тканиш. У компактнш \ губчатш частиш спостер1гали дтянки з нормальними остеоцити, а в кютковому мозку - ф1бробласти з ч1ткими ядрами. Попри те, зустр1чались поля кп1тин кюткового \ ф1бробластичного ряду з шкнотичними ядрами або порожш лакуни.
Змши у нервових стовбурах зводились до явищ подразнення: вздовж нервових волокон виникали р1зно1 величини \ форми напливи ней-роплазми, пщвищена арпрофл1я рецептор1в, нер1вном1рний \ р1вном1рний набряк термшалей. Електроном1кроскошчне дослщження вста-новило вщшарування \ розшарування м1елшових оболонок, змшу за свалим типом нервових волокон. На периферп клапт1в, поряд ¡з осередка-ми некрозу нервов! волокна перебували в стаж деструкци.
Вивчення гемом1кроциркуляторно1 мереж1 виявило мозаТчнють змш. Про це свщчила перебу-дова ендотелюцит1в дистроф1чного, дестру-
ктивного i реактивного характуру. При цьому у венулярному Biflflmi дистроф1чш i деструктивш змши мали бтьшу розповсюдженють, а шж в артер1альному.
Вивчення процеав реваскуляризаци' трансплантате на 5 добу пюля пересадки виявило ттьки одиничш вростаюч1 судини м1ж клап-тем i оточуючими тканинами. I ттьки на 10-15 добу ктькють вростаючих судин значно збтьшувалась.
Пстотопограф1чш зр1зи неоваскуляризованих клаплв на ¡мплантованш судиннш шжщ через 2 тижн1 шсля ïx пересадки виявили глибок1 дистроф1чш та некробютичш змши в тканинах. Поруч з дтянками, де шк1ра збер1гала структур-ну цтюнють, зустр1чались поля позбавлеш eniflepMicy або суцтьного змертвшня ycix прошарш шфи. В дерм1 та кл1тковиш домшували поля ф1брозно!' тканини. Внаслщок оклюзп дистальна третина iмплaнтoвaнoï шжки не заповнювалась контрастною речовиною.
Висновок. Формування клаптя на артерю-венознш судиннш шжщ створюе оптимальш умови для мopфoфyнкцioнaльнoï адаптацп тканин пюля ïx пересадки. Однокомпонентна шжка забезпечуе усп1шну пересадку фасщально-шюрних KnanTiB лише невеликих po3MipiB або реплантацш дистальних сегмент1в пальц1в кисп. yci iHrni види клапт1в, як1 зазнавали глибоких дистроф1чних i некротичних змш, потр1бно виз-нати не придатними для клУчного впроваджен-ня.
Л1тература
1. Белоусов А.Е. Пластическая реконструктивная и эстетическая хирургия. - СПб.: Гиппократ, 1998.- 744с.
2. Радомский А.А. Изучение жизнеспособности и кровоснабжения аутотрансплантатов на венозной сосудистой ножке в експерименте // KniH. xipyprm. - 1995. - №1. - С. 29-32.
3. Радомський O.A. Математичне моделювання маятнико-под1бного KpoBooöiry при трансплантацп' комплешв тканин на однокомпонентжй судиннш жжц1// KniH. xipyprifl. -1996. - №4. - С. 30-33.
4. Радомський O.A. Реконструктивно-вщновне лкування поширених гн1йно-некротичних дефект1в при пошкоджен-нях к1нц1вок // Зб1рник наукових праць cniBpoöiTHHKiB КМАПО.- 2000.- Випуск 9.- Книга III.- С.67-69.
5. Benes C. A prospective study of microvascular free-flap surgery and outcome / Wallemark C.A. // Plast. Reconstr. Surg.- 1998.- Vol.102,N2.- P.400-406.
6. Koshima I. The use of arteriovenous for replantation of the digital phalanx of the fingers/ Soeda S. // Plast. reconstr. Surg.- 1992. - Vol.89,N4. - P.710-714.
7. Matsushita R. Blood flow and tissue survival in the rabbit flap/ Firrel J., Ogden L. // Ibid.- 1993.- Vol.91, N1.- P.127-134.
8. Thatte R.L. Venous Flaps/ Thatte M.R. // Ibid.- N 4. - P.747-751.
Реферат
РАЗРАБОТКА НОВЫХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ МОДЕЛЕЙ ИЗУЧЕНИЯ МЕХАНИЗМОВ КРОВОСНАБЖЕНИЯ
ВАСКУЛЯРИЗИ РОВАНН ЫХ ТРАНСПЛАНТАТОВ
Радомский A.A., Радомская Н.Ю., Пархоменко М.В., Хворостяная Т.Т.
Ключевыеслова: кровоснабжение, васкуляризированныелоскуты
На основе разработанной классификации типов сосудистой ножки васкуляризированных трансплантатов произведено экспе-риментальное моделирование их ортотопической пересадки. Определены клинически пригодные варианты пересадки сложно-
Том 9, Випуск 2
115
составных комплексов тканей. Представлена концептуальная модель кровоснабжения трансплантатов с осевым типом питания тканей, которая является теоретической основой для определения механизмов кровоснабжения и возможностей васкуляриза-ции тканей в современной реконструктивно-восстановительной хирургии.
Summary
DEVELOPMENT OF NEW EXPERIMENTAL MODELS IN STUDYING BLOOD SUPPLY MECHANISMS OF PEDICLE FLAPS Radomsky A., Radomsky N., Parchomenko M., Chvorostiana T. Key words: vascularization, flap
On the grounds of the elaborated vascular pedicle types classification the experimental modeling of orthotopic transplantation of vascular flaps was carried out. There were determined the clinically suitable ways of the combined complexes of tissues transplantation. There was represented the conceptual model of the transplant blood supply with an axial type of tissular nutrition which is the theoretical basis for determining of blood supply mechanisms and the tissues revascularization possibilities in up-to-date reconstructive surgery.
УДК: 616.36-002-099.3:616-003.96
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ХР0Н1ЧН0Г0 ТЕТРАХЛ0РМЕТАН0В0Г0 ГЕПАТИТУ ТА ЦИР03У ПЕЧ1НКИ У НЕСТАТЕВ03Р1ЛИХ ЩУР1В Рикало H.A.
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. M.I. Пирогова, Укра'ша,
Розроблена нова експерименталъна модель хротчного токсичного гепатиту та цирозу печтки у нестатевозрших бтих щур{в шляхом ттрагастралъного введення 20% олшного розчину CCI4 в доз{ 0,1 мл/100 г дв{ч{ на тижденъ в комбтацп з 5% розчином етанолу для пиття протягом 3 мжящв
Ключов1 слова: експериментальна модель, нестатевозр1л1 щур1, цироз печ1нки.
Матер1али та методи дослщження. 3 метою максимального наближення експери-ментальноТ' модел1 до патологи, що вивчаеться у д1тей, дослщження проводились на 45 нестатевозрших щурах-самцях лжи Вютар, вком 1,5 Mi-сяц1, з початковою масою тта 70-80 г. Утриман-ня тварин проводилось у BiBapii ВНМУ та вщпо-вщало загальноприйнятим правилам. Тварини пройшли карантин в умовах в1варш протягом 14 дн1в. Експериментальш групи формували методом випадковоТ' виб1рки з врахуванням вку та маси тта тварин. При проведены експерименту щодня спостер1гали за загальним станом тварин, споживанням корму i води, один раз в тиж-день визначали масу тта.
Було проведено 4 cepii експерименту, для чого використано по 10 щур1в у кожнш cepii; 5 ¡нтакт-них тварин склали контрольну групу. Пюля ви-ведення тварин з експерименту nifl наркозом здшснювали 3a6ip тканини печшки для гютолоп-чних дослщжень. Шматочки тканини вказаного органу фксували в 10% розчиш нейтрального формалшу i проводили через батарею спирав з наступним зануренням в парафш за загально-прийнятою методикою. Параф1нов1 зр1зи тканини печшки фарбували гематоксил1ном та еозином, а також за ван Пзон для виявлення колагенових волокон.
У 1 cepii експерименту ХТГ викликали шляхом одночасного ¡нтрагастрального введения 20% олшного розчину CCl4 та 40% етилового спирту
* Тема НДР: Морфогенез та медикаментозний патоморфоз захворювань шлунково-кишкового тракту, № 0104U0101145
Проблема хроычних в1русних гепатит1в (ХВГ) у д1тей залишаеться актуальною як серед науко-вц1в, так \ практичних л1кар1в усього св1ту, оск1ль-ки дана патолопя нер1дко ускладнюеться циро-зом печ1нки (ЦП), гепатокарциномою, що може спричиняти летальн1 насл1дки [1-4].
Загальновщомо, що проблема адекватно! ме-дикаментозноТ' корекц1| ХВГ та ЦП у д1тей потре-буе удосконалення, у тому числ1 шляхом вивчення ефективносп р1зноман1тних фармаколо-г1чних препарате на в1дпов1дних експеримента-льних моделях.
Найр1зномаштн1шими агентами, у тому числ1 широков1домими гепатотоксинами (СС14 \ ета-нол) можна пор1вняно легко \ швидко викликати б1лкову та жирову дистроф1ю печ1нки, розлади кровооб1гу, порушення екскрец1| жовч1, тод1 як ф1брозування органу, особливо за типом цирозу, вщбуваються лише при певних умовах дослщу та тривалому експеримент1 [5].
1снуе чимало методик моделювання хроычно-го токсичного гепатиту (ХТГ), проте ус1 вони в1д-творюються на статевозртих б1лих щурах, з масою 180-240г [5-8]. Для того, щоб наблизити характер змш, що настають в структур! \ функци печ1нки у тварин, до таких у дитячому орган1зм1, слщ моделювати хрон1чний гепатит та ЦП на нестатевозрших щурах.
Мета дослщження: розробити ефективну ек-спериментальну модель хрон1чного токсичного гепатиту та цирозу печшки у нестатевозрших
