Динаміка показників перекісного окислення ліпідів та антиоксидантного захистуу крові хворих з гнійно - запальними процесами мягких тканин, лікованих "гентаксаном" у комплексі з антиоксидантами Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616-001.4-002.3:615.33

ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ПЕРЕК1СНОГО ОКИСЛЕНИЯ Л1П1Д1В ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУУ КР0В1ХВОРИХ 3 ГН1ЙН0 - ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М1ЯКИХ ТКАНИН, Л1К0ВАНИХ "ГЕНТАКСАНОМ" У К0МПЛЕКС13 АНТИОКСИДАНТАМИ

Немченко 1.1., Кузнецов А.Я., Люлька О.М., Соловйов 1.С., Ковальов О.П., Рудий М.О., Лисенко Р.Б., Ситник Д.А., Краснов О.Г.

Украшська медична стоматолопчна академ1я, м. Полтава

Проведено обстеження в динамгцг 60 хворих з гнгйно - запалъними процесами мяких тканин, як знаходилисъ на стацгонарному лгкуваннг в клгнгцг факулътетсъког хгрурггг УМСА у вгцг вгд 17 до 70 рокгв. Обстеження хворих проводили до оперативного втручання та на 3,5,7,9,11 добу г в момент виписки. Дослгджувалисъ показники перекисного окислення лгпгдгв та антиоксидантного захисту органгзму при лгкуваннг хворих з гнгйними ранами гентаксаном самостгйно та в комплексг з антиоксидантом аевгт. За резулътатами проведеного обстеження встановлено, що додавання в лгкування антиоксидантного вгтамгнного препарату аевгт пгдсилюе лгкувалъний ефект гентаксана за рахунок покращення показникгв ПОЛ та АОЗ, скоргше приводитъ до нор-ми ряд показникгв неспецифгчног резистентностг органгзму.

Ключов1 слова: перекисне окисления, антиоксиданти, гншно-запалы-л процеси.

У зв'язку з значним зростанням ктькост хво- лежност1 вщ способу подальшого лкування були

рих з гн1ино-запальними захворюваннями м яких тканин, проблема лкування дано!' групи хворих в останы роки стае все бтьш актуальною, як у теоретичному так i в практичному вщношеннЦ2,3] Вивчення сучасних аспект^ запалення не мож-ливе без дослщження мехаызмв дестабтЬаци бюлопчних мембран, як1 е основою багатьох па-талопчних реакцм орган¡зму.

Як вщомо, запальний процес обумовлюс лк-вщацю та пошкодження власних кл1тин. У цьому суттсву роль вщграють активы форми кисню (АФК), як1 продукують нейтрофты-м лейкоцити [1]. Пщвищення концентраци первинних продук-TiB перекисного окислення ninifliв (ПОЛ) у сиро-ватц1 KpoBi (flicHOBi коньюгати), вторинних проду-KTiB ПОЛ (малоновий д1альдегщ - МДА) до ¡нкубаци, збтьшення спонтанного гемол^у еритро-цит1в в процеа ¡нкубаци, вщображають актива-ц1ю процеав втьнорадикального окислення (ВРО), ¡нщмованогоАФК[4].

Метою дослщження було вивчення динамки показниюв перекисного окислення лтщв, антиоксидантного захисту у хворих з гнмно - запа-льними процесами м'яких тканин.

Матер1али та методи дослщження

Нами обстежено в динамщ 60 хворих з гнмно - запальними процесами м'яких тканин, як1 зна-ходились на стацюнарному лкуваны в xipyprin-ному вщдтены №1 2-Т мюькоТ клУчноТ лкары м. Полтави у вщ вщ 17 до 70 poKiB, з них чоловшв було - 65%, жнок -35%.

Bei гоеттал^оваы XBopi в екстреному порядку пщ загальним знеболюванням були проопе-рован1. Пюля оперативного втручання яке зво-дилось до розкриття п-лйного осередку, максимальному видалены некротизованих тканин, розкриття кармаыв та затшв проводилось лку-вання гнмних ран пщ пов'язкою. Уа XBopi в за-

розподтеы на 3 групи: традицмними методом -

I група; гентаксаном самостмно - 2 група; гентаксаном в комплекс! з антиоксидантним в1та-мшним препаратом "аев1т" - 3 група. За вком наявнютю супутнк захворювань, характером первинного гнмного вогнища та ¡ншими показни-ками були ствставнк

Уам хворим в день надходження в стацюнар до оперативного втручання проведене комплек-сне кпнко - лабораторне обстеження з метою визначення тяжкое^ стану та порушення . окре-мих ланок гомеостазу за стандартною методикою. Показники ПОЛ та АОЗ також дослщжува-лись в день надходження хворих, та на 3,5,7,9,11 добу п1сля оперативного втручання \ в день виписки хворих ¡з стацюнару.

Нами дослщжувались таю показники: д1енов1 коньюгати (ДК), спонтанний гемолЬ еритроцит1в (СГЕ), малоновий д1апьдегщ (МДА) до ¡нкубаци, теля ¡нкубаци \ прирют п1д час ¡нкубаци, суперо-ксиддисмутаза (СОД), каталаза, церулоплазмн [2].

Результати та 1х обговорення

В результат! проведених дослщжень нами встановлено, що гентаксан сприяе зниженню концентрацп ДК у сироватц1 кров1 хворих при ль куваны лише гентаксаном починаючи з 5 доби \ це призводить до нормалЬаци величини ДКз 9 -

II доби.(табл. 1). Деяке збтьшення концентрацп МДА в кров1 хворих 2 групи в пороняны з контрольною пов'язано з виходом його з дтянки ураження в кров. НормалЬаця концентрацп МДА до ¡нкубаци пщ впливом гентаксану а також вщновлення антиоксидантного потенц1алу кров1, судячи з приросту МДА пщ час ¡нкубаци розпо-чиналося з 5 доби, що вщповщало зниженню вихщноТ величини МДА в пороняны з контрольною групою. Про те , що в кров1 збер1галися ери-

Актуальн проблемы сучасно'1 медицины

троцити з мембранами, як1 вже випробували на соб1 д1ю АФК \ мали достатнм антиоксидантний потенц1ал випливае з нормал^аци гемолЬу ери-троцит1в при лкуваны гентаксаном з 7 доби. Ге-

нтаксан сприяе стимуляци активное^ каталази кров1в на 5 добу \ нормалЬус вмют церулоплаз-мну, починаючи з 7 доби, а при традицмному лн куваны такий ефект вщмнасться з 9 доби.

Табл. №1

Динамка активност/ПОЛ та АОЗу кров/хворих з гнШно - запальними процесами м'яких тканин, лкованих гентаксаном

самост/йно та в комб\нацпз аев/том (М ± т)

Показник Норма ГЛкування гентаксаном самост1йно ГЛкування гентаксаном в комб1нацГ| з асв1том

3 до- ба 5 доба 7 доба 9 -11 доба Виписка 3 доба 5 доба 7 доба 9 -11 доба Виписка

МДА до ¡нкубацй' мкм оль/л 12,8 ± 0,8 23,8 ±1,3 20,3 ± 1,4 15 ± 1,4 14,8 ± 1,5 14,6 ± 1,5 18,6 ± 1,3 15,2 ± 1,4 14,1 ± 1,23 14,1 ± 1,4 13,8 ± 1,2

МДА пюля ¡нкубацй' 18,1 ± 1,1 35,7* ± 1,9 30,4* ± 1,9 21,7*± 2,1 21,5 ± 1,1 21,2*± 2,2 18,6* ± 1,3 15,2* ± 1,4 14,1* ± 1,23 14,1* ±1,4 13,8 ± 1,2

Прир1ст МДА 42,0 ± 2,3 50,1* ± 2,8 49,9* ± 3,4 44,9* ± 3,4 45,5* ± 4,1 45,3* ± 3 ,5 47,1* ± 3 ,4 49,1* ± 3,2 45,3* ± 3 ,7 43,9 ± 3,8 43,4 ± 3,2

Д1енов1 коньюгати мкм оль/л 66 ±2,1 87,2* ±2,3 88,8* ± 3,1 70,0* ± 3,21 69,6 ± 3,5 69,7 ± 3,2 78,4* ± 2,5 79,3* ± 3,2 66,7* ± 3,7 67,6* ± 3,7 64,5 ± 4,1

Спонтаний гемо1з ер1 -троцит1в % гемол1зу 3,1 ± 0,3 4,6 ± 0,4 4,5* ± 0,4 3,9* ± 0,5 3,8 ± 0,4 3,5 ± 0,3 3,9 ± 0,4 3,3* ± 0,2 3,1* ± 0,2 3,1 ± 0,3 3,2 ± 0,3

Динамка показниюв антиоксидантного захисту у кров1 хворих Табл. №2

СОД од. активное^ 0,3 ± 0,1 21,2* ± 0,1 1,1* ± 0,1 0,9 ±0,1 0,9 ±0,05 0,9 ±0,05 0,3* ±0,13 0,2* ± 0,05 0,9 ±0,1 0,9 ±0,1 0,8 ±0,1

Каталазн-ий ¡ндекс од. активн. 2,9 ± 0,3 3,2* ±0,2 3,7* ± 0,2 3,4 ± 0,3 3,4 ± 0,3 3,5 ± 0,3 3,13 ± 0,27 3,4* ± 0,2 3,3 ± 0,2 3,3 ± 0,2 3,5 ± 0,33

Церулоп- лазм1н мг/л. 125 ±4 148* ± 5 150 ± 6 137 ± 6 135 ± 6 132 ± 5 145* ± 4 136* ± 5 131*±5 136* ± 6 133 ± 4

* - статистична достов/рнють р/зниц/ (р< 0,05)середн1х вел

У результат! поеднаного застосування гента-ксану з антиоксидантним препаратом суттево гальмуеться зростання концентраци ДК у сиро-ватц1 кров1 хворих а нормалЬацт його вмюту вщмнасться на 7 добу (табл. 2 ).

Застосування гентаксану з антиоксидантним препаратом " асв1т" сприяло зниженню концентраци МДА до ¡нкубацй в кров1 хворих на 3 - 7 добу, у пороняны з застосуванням лише гентаксану - на 5 добу. Але, як \ при застосуваны тть-ки гентаксану, додавання асв1ту сприяло досяг-ненню норми МДА з 7 доби (табл.1). Одна з ос-новних переваг посднаноТ дм гентаксану з анти-оксидантом вщобразилась у стабтЬаци антиок-сидантного захисту, що вщмналось в незмшних, у пороняны з нормою, величинах концентрацп МДА п1сля ¡нкубацИ". Ця обставина сприяла ста-61льност1 нормальних показник1в спонтанного гемол^у ер1троцит1, що збер1гало кисеньтранс-портну функц1ю кров1. Сп1льне застосування гентаксану \ асв1ту суттево невплинуло на фермен-ти антиоксидантного захисту кров1

однойменних показник/в у хворих р/зних груп з нормою.

Висновки

Отже, отриман1 нами кпнко - лабораторн1 данн1 св1дчать про пщвищення л1кувального ефекту гентаксану при застосуваны антиоксида-нт1в за рахунок покращення показник1в перекис-ного окисления лтщ1в \ антиоксидантного захисту, як у кров1 так \ в осередку запалення. Додавання аев1ту в л1кувальний комплекс швидше приводить до норми ряд показниюв неспецеф1ч-но1 резистентност1 орган1зму.

Л1тература

1. Безуглая Е.П., Белов С.Г., Гунько В.Г. и др. Теория и практика местного лечения гнойных ран. - К.: Здоровье. - 1995. - 384с.

2. Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. - Новосибирск: Наука. - 1989. - 342с.

3. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей (Под ред. М.И. Кузина., Б.М. Костюченка) 2-е изд., пе-рераб. и доп. - М.: Медицина. - 1990. - 592с.

4. Цебржинский О.И. Некоторые аспекты антиоксидантного статуса./В сб. тр.: Физиология и патология перекис-ного окисления липидов, гомеостаза и иммуногенеза. -Полтава. - 1992. - С.120-155.

Том 6, Выпуск 1-2

193

Реферат

ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ В КРОВИ БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО - ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ПРОЦЕСАМИ МЯГКИХ ТКАНЕЙЛЕЧЕННЫХ «ГЕНТАКСАНОМ» В КОМПЛЕКСЕ САНТИОКСИДАНТАМИ.

Немченко И.И., КузнецовА.А., ЛюлькаА.Н., Соловйов И.Е., Ковальов А.П., Рудый М.А., Лысенко Р.Б., СытникД.А., Краснов О.Г. Ключевыеслова: перекисное окисление, антиоксиданты, гнойно-воспалительные процессы.

Проведено обследование 60 больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей, которые находились на лечении в клинике факультетской хирургии УМСА.. Возраст больных от 17 до 70 лет.

Обследование больных производили до оперативного вмешательства, на 3, 5, 7, 9, 11 сутки после операции и в момент выписки. Исследовались показатели перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты организма при лечении больных с гнойными ранами гентаксаном самостоятельно, а также в комбинации с антиоксидантным препаратом аевит.

В результате проведенного исследования установлено, что добавление в лечении антиоксидантного витаминного комплекса аевит усиливает лечебный эффект гентаксана за счет улучшения показателей ПОЛ и АОЗ, более быстро приводит к норме ряд показателей неспецифической резистентности организма.

УДК 616-018: 616-089.844

МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНЕ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ТКАНИН ВАСКУЛЯРИЗОВАНИХ КЛАПТ1В НА СУДИНН1Й Н1ЖЦ1В ЕКСПЕРИМЕНТ1

Радомський O.A., Радомська Н.Ю, Пархоменко М.В., Аксютгн А.Г.

Нацюнальний медичний уыверситет (м.КиТв) КиТвська медична академ1я пюлядипломноТ осв1ти

У 18 cepinx docAidie на 37 без-nopidHux собаках виконано моделювання пересадки васкуляризова-них клапmie на судиннш тжщ. Aнгioмoрфoлoгiчнe до^дження тканин клапmie та мтроциркуляторного русла дозволило встановити, що артерювенозна судинна тжка забезпечуе оптималът умови морфофункщоналъног адаптацп тканин. У той же час застосування однокомпонентног тжки було устшним тыъки при пересадщ невеликих штрнофасщалъних клапmie.

Ключов1 слова: кпапоть, судинна шжка.

Пересадка багатоскпадових комплекс!в тканин на судиннм ыжщ для пластики поширених раньових дефект^ е ефективним методом реко-нструктивно-вщновноТ хфурги. Рацюнальне пла-нування судинного етапу хфурпчного втручання у таких випадках забезпечуе гарантовану васку-ляризащю пересадженого комплекса тканин, йо-го приживления та функцюнальну придатнють [1,2].

Мета дослщження. На пщстав1 морфофункцн ональних метода дослщження тканин васкуля-ризованих клапт1в визначити оптимальы пара-метри IX судинноТ ыжки в умовах експерименту.

Матер1ал та методи дослщження

Для дослщження вибрали метод експеримен-тального моделювання на тваринах аутотрансп-лантаци складних комплекс!в тканин на судиннм ыжц, реплантаци кнц1вок та ¡мплантаци судинного пучка. Проведено 18 серм дослщв на 37 безпорщних собаках.

Для ортотопнноТ пересадки багатоскпадових трансплантат!в на судиннм ыжщ використову-вали таю донорсью дтянки:

1. Мед1альну поверхню стегна - мед1альний клапоть стегна (МКС).

2. Зовышню поверхню гомтки - зовышнм клапоть гомтки (ЗКГ).

3.Дтянку найширшого м'яза спини - торако-дорзальний кпапоть(ТДК).

Теоретичною пщставою для експеримента-льних дослщжень стала розроблена нами кла-сифкацт тип1в судинноТ ыжки, яка визначае и базов1 параметри. Виконували пересадку васку-ляризованих клат1в на артер1альнм, венознм, шунтуючм \ артерювенознм н1жц1. При цьому за-стосовували проксимальну, дистальну \ кр^ну ыжку. Разом пересадили 64 фасц1альношфних та 11 м'язовошфних клат1в.

Шунтуючий кровооб1г ¡з використаням вихщ-но1 артерю-венозноТ фютули отримано на моде-л1 неповноТ ампутаци гомтки (НАГ) на р1вы ниж-ньо1третини.

Для вивчення процеав реваскуляризаци тканин п1сля ¡мплантаци судинного пучка застосо-вували транспозицю артери гомтки \ лапи (АГЛ) та и супроводжуючоТ вени в п1дшк1рн1й штковиы присередньоТ поверхы стегна. Спочатку видтя-ли судинний пучок, розвертали ыжку на 900 \ проводили и в пщшфний тунель. Другий етап експерименту виконували через 14 дыв - навко-ло ыжки видтяли клапоть.

Життездатнють клат1в визначали протягом 2 - 3 тижыв пюля операци. Матерел для морфо-лопчного дослщження брали на 5, 10, 14 або 21 добу.

Для вивчення кровопостачання тканин та процеав реваскуляризаци трансплантат!в роби-ли прижиттеву наливку судинноТ ыжки колощним розчином берлнськоТлазурк