CC BY
9
УДК 666.293.522 Б01: 10.15587/2312-8372.2016.63685
Р03Р0БКА ДЕКОРАТИВНИХ ЕМАДЕй ДЛЯ ВИРОБ1В 13 ЗОЛОТА, СР1БЛА ТА М1Д1
У статтг йдеться про особливостг декоративних емалей для золота, сргбла та мгдг. Розгля-нутг основнг види художтх емалей та техтки отримання емалевих виробгв з використанням спецгальних прийомгв нанесення. Приведений аналгз сучасного стану художтх емалей та виробгв 1з них. ПредставленI результати розробки безсвинцевог емалг з високими декоративно-ятсними показниками.
Клпчов1 слова: емаль, золото, сргбло, мгдь, фондон, декорування.
Рижова 0. П., Гуржш 0. Б.
1. Вступ
Розвиток матерiалознавства на початку третього тисячорiччя ознаменувався серйозними досягненнями в галузi створення принципово нових титв покритпв для захисту металiв й неметалiв i технологш 1хнього нанесення. Проте, емаль — стародавнш синтетичний матерiал — не втратив свого значення i сьогодш, завдяки ушкальному сполученню експлуатацiйних i декоратив-них характеристик.
Застосування кольорового скла в якост покриття наплавленого на металеву поверхню е одшею з най-давнiших технологiй в декоративно-прикладному мис-тецтвi [1].
Емальоваш вироби у всi часи були дорогими прикрасами iнтер'ерiв. Емаль завжди була супутницею дорогоцiнних металiв i каменiв та прирiвнювалася до ювелiрного мистецтва. Емаль — не лише прекрасний декоративний матерiал, iз старовини 11 використову-вали як матерiал образотворчого мистецтва. Знаменита вiзантiйськi, лiможськi або китайськi емалi вiдомi усьому свиу.
На протязi багатьох вiкiв художне емалювання бу-ло бiльш мистецтво нiж точна наука. Секрети ремесла були надбанням майстра та передавались вщ поколшня до поколшня. Тож з плином часу багато складiв були втрачеш. Тому розробка нових складiв художшх емалей е актуальною задачею, що допоможе розвитку декоративно-прикладного мистецтва та ювелiрного виробництва.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Емалювання мае багатовжову iсторiю. Першим з'яви-лось емалювання саме дорогощнних металiв, а лише потiм почали емалювати сталь та чавун.
Техшка перегородчасто'1 емалi виникла в середземно-морському басейнi в Греко-римський перюд i отримала найвищий розвиток в Вiзантiйськоi iмперii в Х-Х11 ст. до н. е., зввдки вона, скорш всього, проникла в Азш, Китай. Паралельно мистецтво перегородчасто'1 емалi широко розвивалося в захiднiй бврот (провiнцiя Ль мож), де мистецтво емалi було вiдомо ще з V ст. до н. е. у виглядi кельтських вшмчастих емалей [1].
На дизайн середньовiчних перегородчастих емалей значний вплив мала техшка шкрустацп золотих ювелiр-них виробiв напiвдорогоцiнним камiнням, шматочками смальти i кольоровими пастами, що з'явилася в Дав-ньому 6гиптi i одержала широке поширення в 6вропi в епоху Меровшпв (У-УШ ст. н. е.). На золоту основу напаювали тоню золой перегородки, а попм промiжки мiж ними заповнювали ретельно пдагнаними шматочками камiння, скла.
Шзшше цю складну i кроттку технiку витiснила перегородчаста емаль — клуазоне, де також на металеву пластину напаювались перегородки, але проспр мiж ними заповнювався дрiбномеленими кольоровими емалями.
Давньоруськi ювелiри самi виготовляли емалеву ма-су для виробiв. Але починаючи з XVII ст. вони стали використовувати покупну емаль, привозили з бвропи, яка вiдрiзнялася бшьш високою яюстю, а головне великим розма1ттям кольорiв, що особливо важливо для виробництва художшх виробiв [2].
Так як емалi стiйкi до впливу не лише атмосфе-ри, а й до дп кислот, лугiв, газу, тому вироби з них можуть бути використаш в архггектурних спорудах, як працюють в умовах екстерьеру. Наприклад, в кшщ XIX вжу в Москвi були виготовленi крупт емальованi мiднi черепицi декiлькох кольорiв для покриття куполiв храму «Воскресшня на кровЬ> в Ленiнградi [3].
Особливою славою користувалася заснована в 1842 р. в Петербурзi фабрика Фаберже i ввдкрите у кшщ 90-х роюв вiддiлення органiзацii Фаберже в Москву що об'еднують деюлька виробничих майстерень по ви-готовленню дорогощнних ювелiрних предметiв. У цих майстернях виконувалися емальерш роботи високо'1 тех-нiчноi якостi. Рiзноманiтнi за характером, вони iнодi повторювали форми XVII ст. з включеннями елеменпв шших стилiв, але частiше вони мали яскраво виражеш риси власного стилю [4].
Емалювали ювелiрнi вироби, вази, предмети кш-сько1 збру1, iкони, церковну утварь, зброю, посуд та багато шшого.
Емалi подшяються на три види: — прозорг, або наскргзт емалг. Використовуються вони для покриття золотих i срiбних виробiв. По-критi емаллю гладю або гравiрованi дiлянки мета-лу, просвiчуючи через емаль, доповнюються його
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/4(28], 2016, © Рижова О. П., Гуржш О. Б.
блиском i забарвленням. Прозорi емалi володiють високим блиском, чистим глибоким кольором, грають i переливаються на рiзьбленому тлi металу;
— глухг непрозорг емалг застосовуються в основному на мда, а також i на шших металах. 1х деко-ративнi переваги полягають в яскравостi кольору, яка перевершуе прозору емаль, блиску, соковитост забарвлень, в контрастах вiдкритих частин металу iз кольором емалей;
— опаловг емалг. Вони поеднують в собi до певно! мiри якост перших двох. Залежно вiд кута падаю-чого свiтла така емаль здаеться то нас^зною (про-свiчуе), то глухою з рiзноманiтною грою кольору i переливами, що нагадують густий опал [5]. 1снують рiзнi технiки отримання емальованих ви-
робiв [1-6]. Кожна з яких мае сво! особливостi та по-требуе ввд майстра емальера певних знань.
Розписна (живописна) емаль — техшка художнього емалювання, яка використовуе живописш прийоми на-несення емалi за допомогою юсточки. Тонку пластину срiбла, мiдi об'емно! форми покривають з обох боюв бiлою емаллю. На лицьовш сторонi емалевою краскою насиченого кольору прописують контур зображення та його деталь Попм проводять випал. Так як рiзнокольо-ровi емалi наносять окремими фрагментами, то i випал проводять до 10-15 разiв, враховуючи рiзну температуру випалу емалей яю використовуються в роботi. При цьому емалi повиннi витримувати багатостадшний випал — не тмянiти та не змшювати свiй колiр.
Перегородчаста емаль — одна з самих складних емалю-вальних техшк за способом виготовлення (рис. 1, а, г, д). Для 11 виготовлення береться тонка металева пластина, на якш процарапують, гравiрують або прорiзають наскрiзь контур майбутнього малюнка. Попм за цим контуром напаюють тоню металевi полоси, якi поставленi на ребро. Таким чином отримують малюнок з рiзноманiтних по формi i розмiру комiрок. Кожну комiрку заповнюють емаллю р1зного кольору до верхнього краю перегородки и проводять ви-пал. Шсля цього емаль шлiфують та полiрують щоб перегородка та емаль були на одному рiвнi . Повне, без заглиблень, заповнення емал-лю комiрок являеться особливою ознакою перегородчасто! емалг В результатi отримують рiзноко-льорове зображення з емал^ яке нагадуе дорогоцiнне камiння, з чiт-ким контурним малюнком. При та-кш технiцi нанесення краще вико-ристовувати емал^ що володiють високою розпчшсть, мають низьку в'язкiсть при температурi випалу Емаль по скат (фшират) — рiзновид технiки перегородчасто! емалг Мае велику популярнiсть. На металiчну поверхню напаюють проволоку (золоту срiбну або мiдну) у виглядi орнаменту. Кожну комiрку також заповнюють емаллю рiзного кольору, яка пiсля випалу осщае i лежить вже нижче сканого орнаменту (рис. 1, б, в). Тому емаль по скаш не полiрують, щоб не зшсувати малюнок iз скано! проволоки. 1нколи для посилення декоративностi окремi комiрки заповнюють емаллю в деюлька прийомiв так, щоб в результат!
емаль лежала вище кра!в проволоки, створюючи вiдчуття перлин або бусин. Щоб отримати такий ефект емаль повинна мати високий поверхневш натяг. Також в юнщ XVII ст. часто емаль по скат поеднували з техшкою розписних емалей. В таких випадках на емалi в сканих комiрках додатково живописним прийомом промальо-вують рисунок трав, квтв, звiрiв або жанрових сцен.
Виямчаста емаль — одна з найдревшших емальерних техшк (рис. 1, ж, з). На металевш пластиш достатньо! товщини вирiзаеться сюжетне або орнаментне зображення. Отримане при цьому заглиблення заповнюють прозорою або забарвленою емаллю та проводять випал. На вщмшну вщ техшки перегородчасто! емалi, де малюнок тднятий над металом за рахунок перегородок, в техшщ виямчасто! емалi малюнок заглиблений в тов-щу металево! пластини. Основна вимога до емалi при таюй технiцi — це висока розпчшсть.
Емаль по гшьошированому фону — це варiант технiки емалi по гравiруванню (рiзьбi). Тiльки в цьому випадку гравiрування виконуеться або вручну, або мехашчним способом, за допомогою спещального верстата, який дозволяе прикрашати металеву поверхню геометричним декором у виглядi променiв, смуг, хвилеподiбних лшш, концентричних кiл, повторюваних штрихiв. У техшщ ема-лi по гшьошируванш поверхнi використовують виключно прозорi емалi найширшо! колiрноi гами, в результат! чого металевий фон i нанесений на нього вiзерунок просвiчують тд емаллю. Дану технiку виконують в основному на золой або срiблi, а з початку 20 столитя стали застосовувати червону мщь для недорогих виро-бiв. Для ще'1 технiки нанесення використовують емал1 с високим блиском та таю, що мають опаловий ефект.
Втражна емаль — рiзновид перегородчастно! ема-лi (рис. 1, е), але тут комiрки, якi заповнюють емаллю не мають металево! основи, тобто весь вироб мае перегородки та комiрки заповненнi прозорою емаллю, що просвiчують та нагадують виражу але вже в мшатюрг
На сьогоднiшнiй день художники-емальери користу-ються емалями лише iMnopTHoro виробництва, так як в Укра'М вони не виготовляються. Сучасний украшський ринок представлений такими фipмами Tompson (США), Schauer (Австpiя), Limoge (Фpанцiя), Milton Bridge (Анг-лiя) [7]. Однак для створення ушкальних виpoбiв у сфе-pi ювелipнoï справи, в рамках емалевого живопису та декоративно-прикладного мистецтва шнуюча палира
д е ж з
Рис. 1. Види декеративних емалей: а — фрагмент ернамента i3 перегаредчаста!' емалi; б — емаль пе сканнему ернаменту; в — емаль па фшграш; г — перегередчаста емаль; д — середнь^чна перегередчаста емаль; е — виражна емаль; ж — з'Еднання технiчних прий□мiв виямчасте!' та перегарвдчастт емалей; з — виямчаста емаль [1]
кольорових емалей не завжди задовольняе творчим за-думам художника. Висок температури випалу iснуючих емалей, що може призвести до короблення металево! заготовки, школи низька якiсть отриманих покриттiв ускладнюють процес виробництва.
На тепершнш час випуском емальованих виробiв з золота, срiбла та мда займаються ЗАТ «Харювський ювелiрний завод», завод «Агат» (м. Донецьк), творча майстерня Геннадiя Тищенка (м. Ки1в), майстерня по виготовленню емальованих жон Олександра Сорою-на (м. Ки1в) та iншi.
Емалi для кольорових металiв за складом iстотно вiдрiзняються вiд емалей для сталi i чавуну. Низькi температури плавлення (чистого золота — 1063 °С, мда — 1083 °С, срiбла — 963 °С) i високi коефщенти тер-мiчного розширення (золота — 150 ■ 10-7 град-1, мда — 180 ■ 10-7 град-1, срiбла — 200 ■ 10-7 град-1 [5]) i 1х сплавiв вимагають розробки спецiальних легкоплавких скла-дiв з високими коефiцiентами термiчного розширення. При цьому найбiльш важко отримати легкоплавк емалi з високою хiмiчною стiйкiстю. Як вiдомо, звичайш ема-лi для чорних металiв е силiкатнi стекла, а хiмiчна стiйкiсть 1х забезпечуеться високим вмштом оксиду кремнiю (50-55 мол. %) при середньому вмiстi лужних оксидiв 20-25 мол. %. Однак щ емалi для мiдi, срiбла та золота не придатш через занадто високу температуру випалу та низький температурний коефщент ль ншного розширення. Оскiльки кожен вирiб одночасно покривають рiзними за кольором i степенем прозоростi емалями, то вони не повинш значно вiдрiзнятися один вщ одного за температурою випалу [8].
Для покриття виробiв iз золота, срiбла та мiдi за-стосовуються свинцевi силiкатнi емалi. Сполуки свинцю сприяють розпчносп та високому блиску емаль Однак, вони е дорогокоштуючими та дефiцитними сполука-ми. Перехвд на безсвинцевi емалi особливо актуальний у зв'язку з високою токсичшстю свинцю та його суб-лiмацiею при варцi емалi i вiдповiдними заборонами на його використання у виробництв! Вказане спонукае науковщв до здiйснення дослiджень та розробки нових легкоплавких емалей для кольорових металiв, як не вмiщують свинцевi сполуки [9].
3. 06'ект, ц1ль та задач1 дослщження
Об'ектом дослгдження е безсвинцевi емалевi покриття.
Метою даног роботи була розробка заглушеного емалевого покриття на бесвинцевш скломатрищ.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вико-нати наступнi задачi:
1) дослвдити вплив компонентiв TiO2, Мо03 та Fe2Oз на основнi технолопчш та експлуатацiйнi влас-тивостi скла;
2) отримати бездефектнi емалевi покриття з гладкою та блискучою поверхнею на мщних зразках;
3) становити найкращий глушник та його рацю-нальну кiлькiсть для отримання непрозорих покритпв.
4. Матер1али та методи дослщження впливу ТЮ2> MoOз та Fe2Oз на властивост скла та покритт1в на його основ1
За склооснову було обрано легкоплавку емаль 10Н, яка була розроблена на кафедрi ХТКС ДВНЗ «УДХТУ»
наступного складу, мас. %: SiO2 — 38,5; Na2O + K2O — 25,9; B2O3 + Al2O3 — 14,5; ВаО + ZnO — 15,2; TiO2 — 5,9. Основш властивост — вилуговування — 0,195 см3/г, температура початку розм'якшення (ТПР) — 550 °С та температурний коефвдент лiнiйного розширення (ТКЛР) — 110,2710-7 град-1, рацiональна температура випалу — 800 °С.
На основi аналiзу лiтератури було обрано компонента, що впливають на прозорiсть емалi. 1х додавали в шихту понад 100 мас. %. TiO2 вводили в юлькосп 10, 12,5 та 15 мас. %; Fe2O3 — в кшькосп 0,25, 0,5 та 0,75 мас. %; MoO3 — в кшькосп 1,5, 2,25 та 3,0 мас. %.
Сировиннi матерiали розтирали до проходу через сито 05, змшували в заданш кiлькостi в фарфоровш ступцi. Варку проводили в шамотних тиглях в елект-ричнiй з силiтовими нагрiвачами при температурi 1250 °С протягом 60 хв. Готовшсть скла перевiряли пробою на нитку та коржик. Фритували сухим способом, пропускаючи розплав через залiзнi валки.
Для дослвдних емалей було визначено комплекс властивостей — водостшюсть зерновим методом, температурний коефщент лшшного розширення (ТКЛР) та температуру початку розм'якшення (ТПР) дилатоме-тричним методом, кристалiзацiйну здатнiсть градieнтним способом [10].
Розроблеш склади наносили на обезжиреш мiд-нi зразки шлжерним способом методом обливу. Для приготування шлжеру склофрити розтирали в агатовш ступцi та ситовим методом вщбирали зерна розмiром — 85-100 мкм. Рецепт шлжеру, мас. ч: фрита — 100, вода — 40, оргашчна зв'язка — 3,3. Емалi випалювались при температурi 800 °С протягом 3 хв. Емалi наносили в 3 шари.
Для отриманих покриттiв визначали блиск та бь лизну на приладi БФ-2.
5. Результати дослщження основных властивостей скла та емалевих покритт1в
Виходячи з властивостей кольорових металiв та технологiчних особливостей отримання художшх та ювелiрних виробiв можна зформулювати основнi ви-моги до емалей:
— ТКЛР емалi повинно бути 95-120 ■ 10-7 град-1, тобто близьким до ТКЛР металево! основи [11];
— температура випалу до 800 °С, тобто значення ТПР емалi < 600 °С;
— вилуговування < 2,0 см3/г, тобто клас водостш-костi не нижче 4/98;
— дiя 10 % HCl протягом 10 хв без втрати блиску та видимих слдав дп реагенту.
Значення ТКЛР вах дослвдних емалей знаходяться в межах 69-98 ■ 10-7 град-1 (рис. 2).
Введення оксидiв титану молiбдену в базову склооснову, а особливо оскиду залiза призвело до зниження значення ТКЛР дослщних емалей.
Значення ТПР дослщних складiв знаходиться в межах — 550-577 °С (рис. 3).
Bti компоненти при !х введенi в базове скло тдви-щують ТПР, а особливо ТЮ2 в кiлькостi 10,0 мас. %. та Fe203 0,75 мас. ч.
Значення вилуговування дослвдних складiв знахо-диться в межах 0,059-0,453 см3/г (рис. 4).
ЮН 10.0 12,5 15,0 1,5 2.2S 5,0 0,25 0,5 0,75
ТЮ2 МоОЗ fei 03
Рис. 2. Вплив кшькосп дослщних компоненпв (мас. %) на ТКЛР скла
U
10,0 12,5 15,0 1,5 2,25 3,0 0,25 0,5 0,75 TriO? МоШ РеЗОЭ
Рис. 3. Вплив шлышсп дослщних компонентов (мас. %) на ТПР скла
1 0,35
0,25
0,15
75 70
65 f «
§55
50 45 40 35
t
Юн
10,0 12,5 15,0 1,5 2,25 :,0 0,25 0,5 0,75 TI02 МоОЗ Fe20J
Рис. 5. Вплив кiльк□стi дослщних компонентов (мас. %) на блиск емалевих п□криттiв
Введення дослiдних компоненпв в базову склооснову зменшуе КДзВ покритпв. Добавка МоО3 в кшькосп 3,0 мас. % збiльшуе блиск.
Кристалiзацiйну здатнiсть дослiдних стекол визна-чали в дiапазонi температур 500-820 °С при витримцi в 1 год (рис. 6).
Рис. 6. Вплив кшькосто дослщних компонент на кристалiзацiйну здатшсть базового скла: ^^^ — вщсутшсть ознак кристал1зацц; ;••.••:•'•'.: — поверхнева кристалiзацiя у вигляд поверхневт пл1вки;
— — часткова об'смна кристалiзацiя скла (кристалiчиа фаза складас 40-50 %); шшШ — умовна повна кристал1защя скла (кристалiчна фаза складас 60-100 %)
Стутнь глушiння покриттiв оцiнювали за КДВ, зна-чення якого було отримано вщ 29 до 67 % (рис. 7).
50
£ & "
ЮН 10,0 12,5 15,0 1,5 2,25 3,0 0,25 0,5 0,75
ТЮЗ МоОЗ FeJ03
Рис. 4. Вплив КШЬКОСП ДОСЛЩНИХ КОМПОНЕНТОВ (мас. %) на вилуговування скла
При збiльшеннi вмiсту ТЮ2 в дослiднiй склоемал1 хiмiчна стiйкiсть значно знижуеться;МоО3 та Fe203 незначно пiдвищують водостiйкiсть дослiдних стекол.
Блиск (КДзВ) дослщних покритпв знаходиться в межах — 40-72 % (рис. 5).
шш
10,0 12,5 15,0
0,25 0,5 0,75
Рис. 7. Вплив кшькосто дослщних компонентов (мас. %) на КДВ емалевих п□криттiв
Аналiзуючи отриманi залежност можна вiдмiтити, що найбiльшу заглушешсть дослiдному склу надае саме МоО3 та Ti02 в максимальнiй кшькосп та при додаваннi Fe203 0,25 мас. % були отримаш покриття середньо! заглушеностi.
Б. Обговорення результат1в впливу TiO2 MoO3 та Fe2O3 на властивосп скла та емалевих покритт1в на його основ!
В результат проведеного дослiдження при аналiзi отриманих залежностей було встановлено, що при вве-деннi добавок TiO2 в кшькосп до 15 мас. % та Fe2O3 в кiлькостi до 0,75 мас. % спостертеться негативний вплив як на технолопчш властивостi (ТКЛР, ТПР), так i на експлуатацшш (хiмiчна стiйкiсть). При веденш MoO3 в кiлькостi до 3,0 мас. % можна отримати заглу-шеш покриття бiлого кольору з високим блиском. За вiзуальною оцiнкою покриття, що мштять TiO2 мають
брудо-жовте забарвлення, яке буде заважати отриман-ню кольорових покритпв свiтлих вiдтiнкiв з високою чистотою кольору. Тад як MoO3 забезпечуе достатньо бiле покриття. Вш являеться перспективним глушником, який надае оптимальне заглушення базово! склооснови, на якш можна отримати свiтлозабарвленi емаль
Дослiдження показало можливiсть отримання яюс-них емалевих покриттiв на склооснов^ що не вмiщуе сполук свинцю.
Вс дослiднi покриття мають високу стутнь оплав-лення, мiцне зчеплення з мщною пiдкладеною та не мктять дефекти.
Тож в ходi роботи були отриманi заглушенi емалевi покриття на безсвинцевiй склоосновi, що була розроб-лена ранiше. Отримаш непрозорi стекла можуть бути використанш для розробки емалей свiтлих вщтшюв.
7. Висновки
В результатi проведених дослщжень:
1. Розроблено непрозору склооснову, що вщповвдае вимогам по нанесенню на золото, срiбло та мвдь.
2. Встановлено, що MoO3 в кшькосп 3,0 мас. % дае можлившть отримати емалевi покриття з доброю заглуше-нiстю (КДВ = 60 %) та високим блиском (КДзВ = 72 %).
3. В робоп показано можлившть отримання легкоплавких художшх емалей з температурою випалу 800 °С на безсвинцевш склооснов!
Л1тература
1. Бреполь, Э. Художественное эмалирование [Текст] / Э. Бре-поль; пер. с нем. И. В. Кузнецовой. — Л.: Машиностроение, 1986. — 127 с.
2. Флеров, А. В. Техника художественной эмали, чеканки и ковки [Текст] / А. В. Флеров, М. Т. Демина, А. Н. Елизаров, Ю. А. Шеманов. — М.: Высшая школа, 1986. — 88 с.
3. Борисов, Л. Ф. Ковка. Чеканка. Инкрустация. Эмаль. Основы кузнечного дела. Технология обработки различных металлов. Художественная отделка изделий [Текст] / Л. Ф. Борисов. — М.: ООО «Аделант», 2000. — 224 с.
4. Яценко, Е. А. Художественные эмали для меди [Текст] / Е. А. Яценко, А. М. Кондюрин, В. П. Ратькова, Н. М. Тка-ченко // Стекло и керамика. — 1997. — № 3. — С. 25-27.
5. Варгин, В. Технология эмали и эмалирования металлов [Текст] / В. Варгин, Е. Антонова, Л. Гуторова. — М.: Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным матер1алам, 1958. — 395 с.
6. Зубехин, А. П. Бессвинцовые бороалюмосиликатные эмали для художественных изделий из меди [Текст] / А. П. Зубе-хин, Е. А. Яценко, Е. Б. Клименко // Стекло и керамика. — 2001. — № 4. — С. 24-25.
7. Pagliuca, S. Porcelain (Vitreous) Enamels and Industrial Enamelling Processes. The Preparation, Application and Properties
of Enamels [Text] / S. Pagliuca, W. D. Faust. — Ed. 3. — Mantova, Italy: Tipografía Commercialesrl Via Vittorino da Feltre, 2011. — 900 p.
8. Брагина, Л. Л. Технология эмали и защитных покрытий [Текст] / под ред. Л. Л. Брагиной, А. П. Зубехина. — Харьков: НТУ «ХПИ»; Новочеркасск: ЮРГТУ (НПИ), 2003. — 484 с.
9. Sarrazy, K. Low fire enamels for new pre-primed steels [Text] / K. Sarrazy, A. Aronica, A. Leseur // 23rd International Ena-mellers Congress. — Florence, 2015. — P. 88-100.
10. Павлушкин, Н. М. Практикум по технологии стекла и ситал-лов [Текст] / Н. М. Павлушкин, Г. Г. Сентюрин, Р. Я. Хода-ковская. — М.: Издательство литературы по строительству, 1970. — 248 с.
11. Царева, Е. В. Декоративные эмали по благородным металлам [Текст] / Е. В. Царева, Ю. А. Спиридонов // Стекло и керамика. — 2011. — № 9. — С. 40-41.
РАЗРАбОТКА ДЕКОРАТИВНЫХ ЭМАЛЕЙ ДЛЯ ИЗДЕЛИЙ ИЗ ЗОЛОТА, СЕРЕбРА И МЕДИ
В статье говорится о особенностях декоративных эмалей для золота, серебра и меди. Рассмотрены основные виды художественных эмалей и техники получения эмалевых изделий с использованием специальных приемов нанесения. Приведен анализ современного состояния художественных эмалей и изделий из них. Представлены результаты разработки бессвинцевой эмали с высокими декоративно-качественными показателями.
Ключевые слова: эмаль, золото, серебро, медь, фондон, декорирование.
Рижова Ольга nempisua, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра хжчног технологи керамжи та скла, ДВНЗ «Украт-ський державний хiмiко-технологiчний утверситет», Дтпро-петровськ, Украта.
Гуржт Ольга БориЫвна, астрант, кафедра хiмiчноi технологи керамжи та скла, ДВНЗ «Украiнський державний xi-мiко-теxнологiчний утверситет», Днтропетровськ, Украта, e-mail: gurjy.o@yandex.ua.
Рыжова Ольга Петровна, кандидат технических наук, доцент, кафедра химической технологии керамики и стекла, ГВУЗ «Украинский государственный химико-технологический университет», Днепропетровск, Украина.
Гуржий Ольга Борисовна, аспирант, кафедра химической технологии керамики и стекла, ГВУЗ «Украинский государственный химико-технологический университет», Днепропетровск, Украина.
Ryzhova Olga, Ukrainian State University of Chemical Technology, Dnipropetrovsk, Ukraine.
Gurzhyi Olga, Ukrainian State University of Chemical Technology, Dnipropetrovsk, Ukraine, e-mail: gurjy.o@yandex.ua
