Научная статья на тему 'Розрахунок корпусу меблевого виробу на міцність'

Розрахунок корпусу меблевого виробу на міцність Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

CC BY
66
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по механике и машиностроению, автор научной работы — С. В. Гайда

Дається розрахунок міцності корпусу меблевого виробу. Наводиться детальна методика визначення граничних значень товщини плити в найбільш небезпечних перерізах та приклади розрахунку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Calculation of a body of a furniture workpiece on strength

The strength calculation of a body of a furniture workpiece is given. The detail technique of definition of limiting values of thickness of a table in most dangerous section and examples of calculation is resulted.

Текст научной работы на тему «Розрахунок корпусу меблевого виробу на міцність»

Науковий вкник, 2001, вип. 11.1

Роздт

ТЕХНОЛОГИ! ТА УСТАТКУВАННЯ ДЕРЕВООБРОБНИХ П1ДП1ЧЮ1СТВ

УДК 684.001.2 Доц. С.В. Гайда, к.т.н. - УкрДЛТУ

РОЗРАХУНОК КОРПУСУ МЕБЛЕВОГО ВИРОБУ НА М1ЦН1СТЬ

Даеться розрахунок мiцностi корпусу меблевого виробу. Наводиться детальна методика визначення граничних значень товщини плити в найбшьш небезпечних перерiзах та приклади розрахунку.

S. V. Gayda - USUFWT Calculation of a body of a furniture workpiece on strength

The strength calculation of a body of a furniture workpiece is given. The detail technique of definition of limiting values of thickness of a table in most dangerous section and examples of calculation is resulted.

Будь-який меблевий вирiб перевiряють на мщнють, зокрема, починають з розрахунку мщност корпусу. При цьому виходять з таких мiркувань. Найбшьш небезпечш напруження виникають у вузлах корпусу виробу в процес його пере-мщення в момент зустрiчi шжки з перешкодою (рис. 1). Як результат - вирiб на-хиляеться вщ дГ1 сили Р, що показано пунктирними лiнiями.

Зусилля Р для перемщення виробу визначаеться з виразу суми моменпв, наприклад, вщ точки А, та при умов^ що H >> h, h ^ 0, маемо:

{P(H-a)JQ^OdiH}, (1)

2 Ksn 2(H - a) V 7

де: Q1 - маса виробу, кг; Q2 - маса предмепв, що зберiгаються у виробi (для роз-рахункiв - Q2=0,5...2Qj), кг; g - прискорення вшьного падiння, м/с ; I- вщстань вiд опори (шжки) до мюця прикладання сили Р, м; H - висота виробу, м; а - вщ-стань вщ горшнього щита до мюця прикладання сили Р (для розрахунюв прийма-емо - а=1/4Н), м.

Якщо горизонтальне перемiщення виробу проводити повшьно, пiсля його повного звшьнення вiд предметiв, що там збер^аються (Q2=0), то для розрахунку максимального навантаження на бокову стшку виробу при горизонтальному пе-ремiщеннi рекомендуеться така формула:

Технологiя та устаткування деревообробних пщприемств

85

Р.

-ш,

2H - атах

де: я - ширина виробу, м; Н - висота виробу, м; ат висоти виробу до прикладено! сили Ртах, м.

[ виробу до прикладено! сили Рта

(2)

■ максимальна в1дстань в1д

Рис. 1. Схема да сил на корпус виробу тд час його перемЩення

Коли положення корпусу виробу нестшке (пунктирш лши), то у вузлах А, В, С, Б виникають згинаюч1 моменти МА, МВ, Мс, Мв. Так, у вузл1 А момент МА визначаеться за формулою, Нм [2, 3]:

РНп

ИЛ= РНп (1 -Я)-

2

(1 -Я2)[(2 +/ + Я +Я/)к + 3а],

де а, Я, к - допом1жш величини, як визначаються за формулами:

I I

а Нп ,

Я =— ; и =—-; к = -

Нп I 21 + Н„

I + 6Нп

(3)

(4...7)

де: Р - прикладене зусилля на ввдсташ а в1д точки Б, Н; Нп = Н-к - висота корпусу, м; к - висота шжок виробу, м.

Необхвдну товщину стшок 8 у вузл1 А залежно ввд часу ди моменту МА (табл. 1) можна приблизно визначити за формулами [1.3]:

6ИА

,або 8 =

6ИА

(8, 9)

\Ь[аз; 1 \Ь[аж' 1

де: Ь - ширина щита, м; \згк ], \з/ ] - допустим! напруження при згиш ввдповвдно за короткотривало! та довготривало! ди моменту МА, МПа.

$

Науковий вкник, 2001, вип. 11.1

Тяйл^дляДСПтмщиною88=17^м

Ушфжоваш шири-ни бокових щитiв Личювка натуральна Личювка синтетична

аз" =18МПа \з/ ]=10 МПа \\з/ ]=17,4 МПа \згд ]=9,4МПа

332 286,2 159,0 276,6 149,5

416 360,0 200,0 348,0 188,0

560 484,2 269,0 468,0 251,9

Приклад розрахунку мщносл корпусу

Визначити найменшу товщину личкованих щипв 8комоду вагою Q1=50 кг у А, при якш не вiдбудеться руйнування виробу в процеа його перемiщення в момент зустрiчi нiжки ви-сотою й=100 мм з перешкодою за короткотривало! та довготривало! ди моменту МА. Габаритнi розмiри виробу: Н=1100 мм; ширина s=1000 мм; глибина 6=416 мм. Шжки змiщенi вщ вертикаль-них стiнок на s0=100 мм.

Розв 'язок.

Ввдповщно до методики розрахунку на мщшсть корпусу виробу знаходимо зусилля, що перемщуе вир1б, з виразу суми моментав ввдносно точки А за формулою 1: де - маса виробу, кг; Ц2 - маса предметав, що збер1гаються у виробу (приймаемо Q2=1,4Q1=7n кг),^ - прискорення вшьного падшня, (приймаемо g=ln м/с ); I - ввдстань ввд шжки до мкця прикладання сили Р (I = я - $п = 1,п-п,1 = п,9 м); Н - висота виробу, м; а - вщстань в1д горшнього щита до мшця прикладання сили Р (приймаемо - а=1/4Н=п,275 м).

Таким чином:

Р = (50 + 70) • 0,9 • 10/ 2 • (1 - 0,275) = 654 Н.

Наступним кроком розрахунку е знаходження моменту МА у вузлi А :

рн

МЛ= РНп(1 -Я)--2^(1 -Я2 )[(2 + и + Я + Я/)к + 3/а],

де: Нп - висота корпусу виробу (Нп = Н -к= 1,1 - п,1 = 1,п м); а, Я, /и, к - допомь жт величини, яю визначаються за формулами:

Я= »25 = п,275; и= 1п = 111; к = п'9 = п,32; а= п'9 = Щ3. 1,п п,9 2 • п,9 + 1,п п,9 + 61,п

Тодк

МЛ= 6541Д1-п,275)-654'1°(1-п,2752^(2+1,11+п,275+ п,275-1,11)п,32+3 1,11п,13] = 111 Н м

Необхiдну товщину щитiв 8у вузлi А за короткотривалово! та довготривало! ди моменту МА можна приблизно визначити за формулами 8, 9:

6111 _ \6М. I 6111 ,„ _

= 9,43мм; 8= -=-= 12,65 мм,

\Ь[агК] V п,416 18 7 \b\Jj V п,416 1п

де: Ь - ширина бокового щита, м; МА - момент сил опору у вузлi А, Нм; \\згк], \\згд ] - допустимi напруження при згиш вiдповiдно за короткотривало! та довготривало! ди моменту МА, МПа (Ь дод. 6, [2], \згк] = 18, а \з/] = 10 МПа).

Таким чином, для того щоб не вiдбулося руйнування корпусу виробу тов-щина личкованих щилв у вузлi А повинна бути бшьшою нiж 9,43 мм - для короткотривало! ди моменту МА та бiльшою нiж 12,65 мм - для довготривало! ди. Запас мiцностi при цьому ввдповвдно 17 : 9,43=1,8 та 17 : 12,65=1,35 рази.

Технолог1я та устаткування деревообробних шдприемств

87

Лiтература

1. Барташевич А.А., Богуш В.Д. Конструирование мебели: Учебн. пособие - Мн.: Выш. Шк., 1998. - 343 с.

2. Гайда С.В. Рацюнальне конструювання виробiв з деревини: Навч.-метод. посiбник. Львiв: ЦНТЕ1, 2001. - 93 с.

3. Заяць 1.М. Технолопя виробiв з деревини: Навч. поабник. - К.: 1СДО, 1993. - 296 с.

УДК 669.15 Acnip. О.В. Бтоус; проф. В.М. Голубець, д.т.н.;

доц. О.Б. Гасш, к.т.н. - УкрДЛТУ; пров.н.с. О.Й. Юга - 1ПМНАН Украти

ВПЛИВ РЕЖИМ1В Р1ЗАННЯ НА СТ1ЙК1СТЬ 1НСТРУМЕНТУ ПРИ ТОЧ1НН1 ДЕРЕВИНИ

Важливою вимогою в деревообробнш промисловостi е шдвищення ефективностi процесу обробки деревинного матер!алу i зменшення зносу рiжучого шструменту. Цю проблему можна вирiшити шляхом нанесення рiзних зносостiйких покриттiв на рiжучу частину iнструменту. Поеднуючи електроюкрове легування (Е1Л) з лазерною обробкою, як показали ранiше проведенi нами дослщження [1], можна суттево шдвищити ефектив-нiсть обробки деревини.

O. Bilous, V. Holubets, O. Hasiy - USUFWT, O. Yuga - IPM

Influence of cutting regimes on persisting characteristic of tool in turning of

wood

The aim of this work - is to research the threadbare of cutting instrument strengthened by combine technology and determine the cutting power depends on cutting regimes, specifically, velocity and loading.

Мета роботи - дослщити знос рiжучого шструменту при нанесенш на його робочу поверхню комбшованого покриття (Е1Л + ОКГ) i визначити силу рiзання залежно ввд режимiв рiзання, зокрема, швидкост i навантаження.

Для цього зразки, що iMi^^™ рiжучий iнструмент i мали форму 4-х гранно! пiрамiди з кутом при вершит 45°, виготовляли iз сталей марок У8 i Р6М5, об-робляли електроiскровим легуванням з подальшою лазерною обробкою оптичним квантовим генератором (ОКГ).

Ввдомо, що при нанесенш Е1Л-покриття не вся поверхня рiзця покриваеть-ся легуючими елементами, а лише 70...80 %. Пiсля подальшо! обробки лазером легуючi елементи рiвномiрнiше розподiляються по всш змiцненiй поверхнi, що покращуе фiзико-механiчнi властивостi покриття.

Електроiскрове покриття наносили на установщ "Елiтрон", електродом з евтектичного сплаву системи Fe-Mn-C-B-Si-Cr [2], [6]. Енерпя одиничного роз-ряду становила 0,37 Дж, емшсть батарей накопичуючих конденсаторiв С=420 мкФ, амплггуда iмпульсiв напруги на накопичуючих конденсаторах U=42 В, ро-бочий струм 1-5,0 А. Товщина нанесеного покриття сягала 50 ■ 60 мкм. Потiм на-несене електроiскрове покриття тддавали обробцi лазером на установщ "Квант-15". Дiаметр плями становив Sn= 1,284 мм, площа плями Sn=1мм , густина енерги Ef= 1,5 Дж/мм2. Пiсля обробки лазером товщина Е1Л-покриття зменшилася на 5 ■ 10 мкм, Водночас покращились його фiзико-механiчнi властивостi, зокрема знач-но пiдвищилась твердiсть i мщшсть, покращилась шорсткiсть поверхнi.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.