CC BY
10
Науковий вкник, 2008, вип. 18.1
11. Сажин Б.С., Реутский В.А. Сушка и промывка текстильных материалов: теория, расчет процессов. - М.: Легпромбытиздат, 1990. - 224 с.
12. Сажин Б.С. Основы техники сушки. - М.: Химия, 1984. - 320 с.
13. Пинчевская Е.А. Усадка древесины лиственных пород: Автореф. дис. ... канд. техн. наук. - М.,1988. - 18 с.
14. Тепнадзе М.У. Режимы и технология сушки пиломатериалов в гелиосушилках: Автореф. дисс. ... канд. техн. наук. - Иркутск, 1986. - 20 с.
15. Пижурин А.А. Современные методы исследований технологических процессов в деревообработке. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 248 с.
16. Шнчевська О.О. Нормалiзацiя ощнки якост сушшня// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУУ. - 2006, № 103. - С. 346-352._
УДК 669.15 Доц. О.В. БЫоус, канд. техн. наук -Львiвський ДАУ
АПРОБАЦ1Я РОЗРОБЛЕНОГО ЗНОСОСТ1ЙКОГО ПОКРИТТЯ НАНЕСЕНОГО НА Р1ЗАЛЬНИЙ 1НСТРУМЕНТ В УМОВАХ
ВИРОБНИЦТВА
Застосування сучасних технологш для змщнення дереворiзального шструменту та nepeBipKa його в умовах роботи меблевого виробництва (при точшш шжок столiв та стшьщв) на ВАТ Меблевий комбiнат "Стрий" Львiвськоi областi.
Assoc. prof. O.V. Bilous -L'vivstate agrarian university Wear resistance of tool steel with vacuum ion-plasma coatings
Application of modern technologies for strengthening of woodcutting instrument that verification him in the conditions of work of furniture production (at sharpening of legs of tables and chairs) on VAT Furniture combine "Striy" of the Lvov area.
Постановка проблеми. На сьогодш у св^овш промисловост просте-жуеться тенденщя до зростання швидкостей р1зання, шдвищення вартост шструменту, що призводить до збшьшення витрачання кошт1в на одиницю випущеноi продукцii. Тому особливоi нагальност набуло питання розроблен-ня нових iнструментальних матерiалiв i нових зносостiйких покрить для шдвищення фiзико-механiчних властивостей iнструменту, а саме шдвищення твердост^ мiцностi, теплостшкосл i зносостiйкостi.
Постановка завдання. З метою перевiрки отриманих результатiв ла-бораторних [1-4] дослiджень зносостiйкостi шструментальних сталей здш-снено промисловi випробування зносостшкост рiзального iнструменту (про-хщних i фасонних рiзцiв) в умовах роботи меблевого виробництва (при точшш шжок стоив i стшьщв) на ВАТ Меблевий комбшат "Стрий" Львiвськоi областi. При цьому проводили порiвняльнi дослiдження зносостiйкостi про-хщних i фасонних рiзцiв серiйного виготовлення iз сталi У8 пiсля гартування, що використовуються на комбiнатi, i такого ж iнструменту iз сташ У8, рiзальнi кромки якого змщнювались комплексною (Е1Л+ОКГ) поверхневою обробкою.
Виклад основного матерiалу. Принагiдно зазначимо, що внаслщок обробки згаданого iнструменту Е1Л+ОКГ iстотно полiпшено фiзико-механiч-нi властивост поверхневого шару рiзальних кромок рiзцiв (пiдвищилась мш-ротвердiсть, полiпшився фазовий стан, вщбувся рiвномiрний розподiл хiмiч-
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств
69
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
них елеменпв тощо) i найголовнiше: iстотно шдвищилась стiйкiсть прохщ-них i фасонних рiзцiв. Так, зносостiйкiсть серiйних рiзцiв iз сталi У8 пiсля гартування при виготовленш нiжок для 50...55 стiльцiв та 25...30 столiв зна-ходилась в межах допустимих норм впродовж 1,5.2,0 робочих змш Комплексна (Е1Л+ОКГ) обробка рiзальних кромок прохщних i фасонних рiзцiв iз сталi У8 пiсля гартування дозволила шдвищити 1х зносостiйкiсть у 2.3 рази порiвняно з серiйною технолопею виготовлення. Стiйкiсть iнструменту зна-ходилась в межах допустимих норм при точшш шжок столiв i стшьщв впродовж 3.6 робочих змш. Шд допустимими нормами стiйкостi шструменту розглядалися: час до викришування рiзальних кромок, погiршення шорсткос-тi поверхш, невiдповiднiсть кiнцевим розмiрам робочого креслення тощо.
Точшня нiжок стiльцiв i столiв з дуба та бука на пiдприемствi здш-снювали на токарно-шшшфувальному автоматi НН-5РД50. На рис. 1 показано загальний вигляд вузла цього верстату, на якому закршлена деталь 1, прохщ-ний 2 { фасон
Рис. 1. Вузол токарно-шлiфувального автомату для виготовлення деталi сттьця: 1 - деталь; 2 -р1зецъ прох1дний; 3 -р1зецъ фасонный
При дослщженш зносостшкост шструменту, змщненого комплексною Е1Л+ОКГ обробкою, використовували фасонш рiзцi рiзних типорозмь рiв, оскiльки шжки стiльцiв i столiв являють собою ззовш фiгуральну повер-хню. На рис. 2 наведено загальний вигляд фасонних рiзцiв, рiзальнi кромки яких шдлягали змщненню.
Рис. 2. Загальний вигляд змщнених комплексною (Е1Л+ОКГ) обробкою фасонних рЬщв для точшня шжок столiв та сттьщв
Послщовшсть здшснення процесу точшня шжки стшьця вщтворюе рис. 3. Заготовка 1 шдлягае точiнню прохiдним рiзцем шд копер 2. Загальний
Науковий тсиик, 2008, вип. 18.1
вигляд заготовки шсля такого точiння вщзначено на рисунку позищею 3. Да-лi за допомогою фасонних рiзцiв 4 здшснюеться точiння шжки стiльця до вигляду готово! детшп 5.
4 1
Рис. 3. По^довшсть технологiчного процесу точтня шжки сттьця: 1 -
заготовка; 2 - копер; 3 - вигляд заготовки тсля точтня прох1дним р1зцем тд копер;
4 - фасонш р1зщ; 5 - вид готовог детали тжки стыъця
У подальшому цей вид змщнювально! технологи з метою шдвищення зносостшкост всього рiзального шструменту плануеться застосувати i для шших операцш даного технолопчного процесу, зокрема для операцш розпи-лювання, стругання i фрезерування, в яких вщповщно iнструментом служать пили i фрези.
1ндекси i найменування технологiчних режимiв та основнi параметри режиму повшстю вiдповiдають технiчним умовам технолопчного процесу ТП 05-10-84 i ТП 05-08-84, який застосовуеться на шдприемств^ пройшов метрологiчну експертизу i дшсний для виробництва згаданого вище виробу.
Висновки. Шдсумовуючи вищенаведене, вiдзначимо, що як i в умовах лабораторних, так i в умовах роботи меблевого виробництва технолопя комплексного електроюкрового легування евтектичним електродом системи Бе-Мп-С-В-БьСг-Ы з подальшим лазерним опромшенням рiзального шструмен-ту показала високу ефектившсть з огляду на шдвищення стшкосп даного рь зального iнструменту.
Л1тература
1. Б1лоус О.В., Голубець В.М., Юга О.Й., Гасш О.Б. Вплив нанесеного покриття на триботехшчш властивосп р1жучого шструменту// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, № 9.5. - С. 239-245.
2. Голубець В.М., Бшоус О.В. Триботехшчш властивосп змщнених електроюкровою 1 лазерною обробкою шструментальних сталей при точшш деревинних матер1ал1в// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, № 12.2. - С. 107-116.
3. Бшоус О.В. Змщнення шструментальних матер1ал1в комплексним методом// Вюник Льв1вського ДАУ: Агрошженерш дослщження. - Льв1в: ЛДАУ. - 2004, № 8. - С. 325-329.
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
71
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
4. Василенко 1.1., Пахолюк А.П., Б1лоус О.В. Структура i 0CH0BHi фiзико-механiчнi властивосп покриття// Вiсник Львiвського ДАУ: Агрошженерш дослiдження. - Львiв: ЛДАУ, 2005, № 9. - С. 425-434. _
УДК 630 .363.3 Доц. В.В. Кий, канд. техн. наук;
асист. В. Б. Матушевський - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВПЛИВ ФОРМИ ТА ПАРАМЕТР1В РОБОЧИХ ОРГАН1В НА ВЕЛИЧИНУ ЗУСИЛЛЯ РОЗКОЛЮВАННЯ ДЕРЕВИНИ
Наведено результати експериментальних досдщжень, виконаних в лаборатор-них умовах, з розколювання деревини робочими органами з ламаним лезом та висту-паючим зубом.
Assoc. prof. V.V. Kyy; assist. V.B. Matusevskyy - NUFWT of Ukraine, L'viv
Influence of form and parameters of workings organs is on the size of effort
of cleaving of wood
The results of experimental researches, executed in laboratory terms are resulted, from cleaving of wood by workings organs with a lamanm blade and salient tooth.
Важко переощнити значения для народного господарства деревини, як сировинного матер1алу. Немае галуз^ де б не використовувались деревин-m матер1али чи безпосередньо деревина. Постшне зростання потреб в дере-виш вимагае бережливого i дбайливого ставлення до не!, !! ращонального ви-користання. I саме один з напрям1в, що сприяе збереженню люових ресур-Ыв - це комплексне використання деревини, включаючи i повну переробку низькояюсно! деревини. Нерщко можна побачити на тдприемствах ситу-ащю, коли деревина, що мае певш вади, використовуеться неефективно чи взагалi вiдправляеться у вiдходи. За такого значного попиту на деревинну си-ровину це е недопустимим.
Одна з причин такого стану речей - це трудношд переробки тако! деревини на стандартному обладнанш, часто через велик габаритш розмiри, особливо дiаметр. Поздовжне дшення тако! деревини способом рiзання в бшьшосл випадкiв е недоцiльним. Тут доводиться здшснювати давно вщо-мий, випробуваний споЫб - розколювання, що в таких випадках е найбшьш ефективним.
Вивченням деревини як сировинного матерiалу займалася цiла низка дослщниюв, якi довели, що деревина е складним анiзотропним матерiалом. Цiкавим е також те, що фiзико-механiчнi властивосп деревини (твердiсть, границя мiцностi на розтяг, на стиск, на згин, на сколювання) одше! породи е рiзним залежно вiд напрямку дн сили стосовно волокон. Саме той факт, що границя мщност деревини на сколювання вздовж волокон е меншою, шж поперек, робить розколювання одним з найбшьш ращональних способiв дшен-ня деревини вздовж волокон у випадках, коли вщсутт вимоги щодо чистоти обробки поверхш. К^м того, наявшсть рiзних фiзико-механiчних властивос-тей деревини стосовно до напрямку волокон наводить на думку про можли-вiсть виконання розколювання з мшмальними затратами енергн, використо-
