CC BY
25
УДК 619:616.993.19:636.2
Прийма О.Б., астрант Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТОКСОКАРОЗНО! 1НВАЗП В УСТАНОВАХ СОКАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВIВСЬКОÏ ОБЛАСТ1
Виеченням епiзоотологiчноï ситуацп естаноелено, що уражетсть цуценят токсокарозом у школi iнструктажiе службоеих собак прикордонних етськ Украти станоеила eid 42,9 до 50,7 %, у етськоет частит 2418 eid 35,3 до 69,8 %.
Ключовi слова: цуценята, собаки, токсокароз, екстенсиетсть теазп, ттенсиетсть теазп
Вступ. Одне з чшьних мюць щодо швазованост собак гельмштами займають нематоди тдряду Ascaridata (Raill. et Henri, 1915). Основними представниками цього таксону у собак е вид Toxocara canis (Werner, 1782), який спричиняе захворювання токсокароз i може на личинковш стади швазувати людину. Вперше личинки Toxocara canis були виявлеш в тканинах дiтей у 1952 р. В даний час видшяють вкцеральну, очну, шкiрну, невролопчну форму токсокарозу. Свiдченням актуальностi дано1 проблеми е присвячення токсокарозу окремо1 секци на VIII Свропейському мультиколоквiумi з паразитологи. На нiй повщомлялося, що екстенсивнiсть iнвазiï населення личинками токсокар в крашах Карибського репону досягае 86%, у Iрландiï -31%, Великобританй'-14%, Болгарiï-16,82%. Токсокарозна iнвазiя також рееструеться у Францiï, Ггали, Бразилiï, Чехiï, Японiï, Нiмеччинi, Австри i багатьох iнших крашах.
Одним з дефЫтивних хазя1'в за токсокарозу е собака, i саме вона е небезпечним джерелом швази у зовшшньому середовищг Крiм собак, токсокари мають широке розповсюдження i серед диких тварин. В Укрш'ш токсокароз зареестрований у риЫ, лисицi, вовка, бурого ведмедя, срiблясто-чорно1' лисищ i голубого песця. Такiй високш екстенсивностi та iнтенсивностi цiеï швази у ряду видiв тварин сприяе декшька епiзоотологiчних особливостей. 1. Простота циклу розвитку токсокар. Вш у них прямий, без участ промiжного хазяша, i проходить за аскаридним типом (в органiзмi собак швазшна личинка, в процесi свого розвитку, здшснюе мiграцiю: кишечник-печшка-легень кишечник). 2. Наявшсть здатностi до внутрiшньоутробного зараження. Це пояснюеться тим, що мiгруючi личинки в органiзмi матерi з кровю через плаценту потрапляють у плщ. 3. Широке розповсюдження швази серед диких м'ясощних тварин.
Науковий кер1вник д.вет.н, професор Стибель В.В. Прийма О.Б., 2009
105
Слщ зазначити, що вс представники тдряду Ascaridata можуть викликати у людини синдром „вкцерально! блукаючо! личинки", i при постановщ дiагнозу серологiчними методами, в таких випадках необхiдно враховувати можливiсть перехресних реакцш з рiзними представниками цього тдряду [1-14].
Враховуючи вище наведене необхщно пiдкреслити, що проблема токсокарозу м'ясо!дних вимагае бiльш пильно! уваги з боку як ветеринарних, так медичних i саштарних служб, а тому бшьш детального наукового вивчення.
Метою нашо! роботи було вивчення ешзоотолопчно! ситуаци щодо токсокарозу собак у школi iнструктажiв службових собак прикордонних вшськ Укра!ни i розплщника в/ч 2418 смт. Великi Мости Сокальського району Львiвсько! областi.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження цуценят були проведет протягом 2009 року в двох установах Сокальського району Львiвсько! област (утримання собак вол'ерне).
Для объективно! оцiнки етзоотично! ситуаци ми використовували також матерiали звiтностi Сокальсько! районно! державно! лабораторi! ветеринарно! медицини та отримаш данi безпосередньо вщ спецiалiстiв установ.
Гельмiнтоовоскопiчному дослiдженню було тддано 165 цуценят пород шмецька вiвчарка та спанiель 1-6 мкячного вiку. Проби фекалiй вiдбирали шдивщуально у спецiально пiдiбраних груп собак i дослiджували за загально прийнятими методиками: на нематодози за Котельниковим-Хреновим (1984) [15].
Екстенснвшсть швазп (Е1) визначали за загальноприйнятою формулою:
де:
Е1 - екстенсивн1сть швазп;
Х - кшьккть тварин, у яких виявили яйця токсокар; У - загальна к1льк1сть тварин у груп1. ¡нтенсившсть токсокарозноУ швазп (II) визначали шляхом п1драхунку к1лькост1 ясць в 1 г фекалш.
Результати досл1дження. Проведеними копроскотчними дослiдженнями встановлено наявнiсть токсокарозно! iнвазi! у цуценят службових собак обох установ.
У школi iнструктажiв службових собак прикордонних вшськ Укра!ни Сокальського району Львiвськоl областi смт. Велик Мости екстенсивнiсть токсокарозно! iнвазi! не перевищувала 50,7%, при середнiй штенсивност iнвазi!
106
17,6 яець в 1 г калу (Табл. 1). 1нвазовашсть спанiелiв становила 42,9% при штенсивност швази 14,3 яець в 1 г калу.
У розплщнику в/ч 2418 екстенсившсть токсокарозно! швази цуценят шмецько! вiвчарки становила 69,8% при штенсивност швази 19,2 яець в 1 г калу. Спанiелi у вшськовш частинi були ураженi токсокарозом на 35,3%, при штенсивност швази 11,4 яець в 1 г калу.
Таблиця 1
1нвазовашсть цуценят службових собак токсокарозом у Льв1вськш обласл
(дат копроскотчних дослщжень)
№ п/п Назва установи Порода Дослщжено 1нвазовано Екстенствшсть швази, % 1нтенсившсть швази, середня (яець у 1 г калу)
1. Школа шструктаж1в службових собак прикордонних в1ськ Укра!ни шмецька в1вчарка 67 34 50,7 17,6
спашель 28 12 42,9 14,3
2. Розплщник в/ч 2418 шмецька в1вчарка 53 37 69,8 19,2
спашель 17 6 35,3 11,4
Разом 165 89 53,9 15,6
Отже, у результат проведених дослiджень встановлена висока екстенсившсть та штенсившсть токсокарозно! швази цуценят шмецько! вiвчарки i спанiеля установ Сокальського району Львiвсько!' областi.
Висновки. Копроскопiчними обстеженнями цуценят установ Сокальського району Львiвсько! област встановлено, що ураженiсть цуценят у школi iнструктажiв службових собак прикордонних вшськ Укра!ни становила: токсокарозом вщ 42,9 до 50,7 % у вшськовш частиш в/ч 2418 смт. Велим Мости вщ 35,3 до 69,8 %
Ллература
1. Прозоров А.М. Паразитарные болезни собак и кошек в условиях Санкт-Петербурга: Автореф. дис.... канд. вет. наук: 03.00.18. - СПб., 1999. - 19 с.
2. Дьяченко Ю.В., Пожарова Н.Н., Луцук С.Н. Эпизоотическая обстановка по паразитозам собак и кошек в г. Ставрополе // Современные проблемы общей, медицинской и ветеринарной паразитологии // Тр. IV Междунар. науч.-практ. конф. - Витебск: ВГМУ, 2004. - С. 338-340.
107
3. Карасев Н.Ф., Никулин Т.Г., Янченко А.Е. Гельминты и гельминтозы собак г. Витебска // Инфекционные и паразитарные заболевания с.-х. животных: Сб. науч. тр. Ленингадского вет. ин-та. - Л., 1977. - Вып.48 - С. 94-97.
4. Бурей М.Л., Тэлэмбудца Н.Н. Инвазированность собак ассоциацией возбудителей гельминтозов // Сб. научн. статей «Профилактика паразитарных болезней животных». - Кишинев, 1985. - С. 78-80.
5. Olteanu C. Contributtii la studrul. Parazitilor si parazitozelor la ciini. // Revue. Med. Vet., 1992. - Р. 156-161.
6. Colinska Z., Bany J., Pales S., Sdanowska D. Parasitosis of military dogs the presence of antibodies against Toxocara canis in theirs guite // VIII Europen Multicolloquium of Parasitology (10-12 September 2000, Poland). - Posnan, 2000. - P. 143.
7. Fok E., Takats C., Smidova B. Kutuak es maskak belfereg-ferrotozo-ttesegenek eltergedtsege // Allatorvosok Lapia. - Budapest, 1988. - №4. - Р. 17-25
8. Галат В.Ф., Бейдик О.А. Ассоциативные болезни собак в г. Киеве // Мат. IV съезд паразитоценологов Украины. - Харьков, 1995. - С. 37-38.
9. Мазуркевич А.Й., Сорока Н.М. Порiвняльна ефектившсть антигельмштиюв при кишкових гельмштозах собак // Матерiали науково-практ. конф. паразитолопв. - К.,1999. - С. 98-101.
10. 1ринчук В.В., Асощаци гельмiнтозiв та ix динамжа у популяци собак м. Одеси // Матерiали V мiжнародн. конф. паразитоценолопв Украши „Проблеми i перспективи паразитоценологи". - Харюв-Луганск, 1997. - 74 с.
11. Дахно 1.С., Дахно Г.П., Бородай А.Б. Розповсюдження гельмiнтозiв собак i коив у зош лкостепу Украши // Науковий вктник НАУ. - К.; 2001. - №55. -С. 199-200.
12. Приходько Ю.О. Кишковi гельмштози свиней i собак та експериментальне обгрунтування застосування втизняного анггельмштика альбендазолу: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук: 16.00.11. - Х., 2002. - 32 с.
13. Березовський А.В., Сорока Н.М., Оборша Т.Я. Ефектившсть препараив брованол-Д та брованол-плюс при кишкових гельмштозах собак // Аграрний вкник Причорномор'я / Ветеринарш науки. - Одеса, 2002. - С. 121-124.
14. Пригодш А.В. Особливост поширення та заходи боротьби з основними паразитарними захворюваннях м'ясощних на територи м. Донецька: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.11. - Х., 2003. - 16 с.
15. Котельников Г.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды. - М.: Колос, 1984. - 207 с.
Summary
By means of epizootologic situation studies it was stated that disturbanus of
puppies with toxocaros in school of official dogs border guard was from 42,9 to 50,7
%, in military station № 2418 was as much as 35,3 to 69,8 %
Стаття надшшла до редакцИ' 1.09.2009
108
