CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
токсикацп : автореф. дис. канд. мед. наук / 1.А 1льюк; Держ. установа "Нац. ш-т фтизiатрп i пульмонологи iм. Ф.Г.Яновського АМН УкраТни. - К., 2009. - 20 с.
11. Корякина Е.В. Молекулы средней массы как инегральный показатель метаболических нарушений (обзор литературы) / Е.В.Корякина, С.В.Белова // Клин. лаб. диагностика. - 2004. -№ 2. - С. 3-8.
12. Копылова Т.В. Окислительная модификация белков и олигопе-птидов у больных хроническими дерматозами с синдромом эндогенной интоксикации / Т.В. Копылова., О.Н. Дмитриева [и др.] // Фундаментальные исследования. - 2009. - № 6. - С. 25-29.
13. Булкина Н.В. Хронический пародонтит при заболеваниях органов пищеварения: клинико-инструментальное, морфологическое и иммуногистологические критерии возникновения и прогнозирования течения : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук / Н.В. Булкина. - Волгоград. - 2005. - 32 с.
14. Нейзберг Д.М. Комплексный подход в прогнозировании течения и результатов лечения хронического генерализованного пародон-тита, сочетающегося с язвенной болезнью желудка и двенадца-
типерстной кишки : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук / Д.М. Нейзберг. - СПб. - 2004 - 18 с.
15. Данилевский Н.Ф. Систематика болезней пародонта / Н.Ф. Данилевский // Вюник стоматологи. - 1994. - № 1. - С. 17-21.
16. Гризодуб Е.В. Ортопедические мероприятия в комплексном лечении тканей пародонта / Е.В. Гризодуб // Укр. стоматол. альманах. - 2006. - № 4. - С. 13-17.
17. Ковалевский А.Н. Замечания по скрининговуму методу определения молекул средней массы / А.Н.Ковалевский, О.Е.Нифантьев // Лаб. Дело. - 1989. - № 5. - С. 35-39.
18. Дубинина Е.Е. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод её определения / Е.Е. Дубинина, С.О. Бурмистров, Д.А.Ходов, И.Г. Поротов // Вопр. мед. химии. - Т. 41, № 1. - 1995. - С. 24-26.
19. Основы компьютерной биостатистики; Анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом
stat / [ Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко и др.]. - Донецк : Папакица Е.К., 2006. - 214 с.
Реферат
ВПЛИВ МАРКЕР1В ЕНДОГЕНО1 1НТОКСИКАЦ11 НА ПАТОГЕНЕЗ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ Чайковська 1.В., Яворська Л.В.
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, ротова рщина, середньо-молекулярнле пептиди, окислювально-вщновлювалыно-модифкований бток.
В работ! вивчен в1ков1 змши р1вня МСМ та ОМБ у ротовш рщиш (РР) хворих на ГП для подальшого використання цих показниш з метою оцшки ступеня ендогенноТ штоксикацп у патогенез! ГП. Резуль-тати кл1н1чних та бюх1м1чних дослщжень свщчать про те, що при проведены пор1вняльноТ оцшки у РР практично здорових оаб та пац1ент1в на ГП параметри ОМБ та МСМ збтьшилися (р<0,001). Встанов-лено, що МСМ та ОМБ збтьшуеться з в1ком та залежать вщ давнини захворювання та присутност хроычних захворювань внутр1шн1х оргашв, але шяк не впливають на стать пац1ент1в (p>0,05). Отриман дан1 характеризують активацш в1льно-радикального окислення та развиток окислювального стресу у порожнин рота пац1ент1в з генерал1зованим пародонтитом. За результатами досл1дження встановле-но, що у патогенез! ГП мае мюце розвиток ендогеноТ штоксикаци у порожнин1 рота, про що свщчать змши у ротовш рщин1 ОМБ та мСм.
Summary
IMPACT PRODUCED BY MARKERS OF ENDOGENOUS INTOXICATION ON PATHOGENESIS OF GENERALIZED
PERIODONTITIS
Tchaykovska I.V., Yavorska L.V.
Keywords: generalized periodontitis, oral fluid, medium-molecular peptides, redox-protein modified.
This paper focuses on the age-related changes in the level of molecules average weight (MAW) and the oxidative modification of proteins (OMP) in oral fluid of patients with generalized periodontitis (GP) for further opportunities to use these indicators to measure the level of endogenous intoxication (EI) in the pathogenesis of GP. Clinical and biochemical studies show that during the comparative evaluation of oral fluid in healthy persons and in patients with GP parameters of OMB and MAW were higher (p <0.001). It has been revealed MAW and OMB increase with age and are dependent on the duration of the disease and the presence of chronic diseases of the internal organs, but do not correlate with the sex of the patients (p> 0,05). The obtained data indicate the activation of free radical oxidation and oxidative stress in the oral cavity of patients with GP. Thus, it has been established that in the pathogenesis of GA the development of endogenous intoxication in the mouth plays a leading role, that is proved by changes in the oral fluid OMB and MAW.
УДК 616.314.17:612.17
Щербатих Л. Ю., Гольденберг Ю. М.
РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ХВОРИХ НА ППЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В останш роки у стоматологи все бшьшого значення набувае д{агностика змт, яка зустр{ча-еться у хворих, що страждають на соматичну патологЮ, зокрема на гтертошчну хворобу. При цьому чи пов^язаний генез змт тканин пародонту гз впливом соматичного захворювання, чи е вони проявом небажаних ефект{в лтувальних засоб{в або е маркерами прогресування основного захворювання залишаеться мало вивченим.
Ключов1 слова: ппертожчна хвороба, хвороби тканин пародонту.
Проблема захворювань тканин пародонта е (1990), заснованого на обстеженн населення 53 одшею з найбтьш актуальних в сучаснш стома- краТн, у всьому свт мае мюце високий рiвень толош. За даними допов^д науковоТ групи ВООЗ захворюваност тканин пародонту. У оаб вком
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
15-19 рош захворювання тканин пародонту зу-с^чаеться у 55-89%, вком 35-44 рокiв - в 6598%. У осiб бiльш старших вкових груп вони до-сягають 100%[1, 6]. Частота гiнгiвiту i пародонти-ту, рiзнi форми Тх прояву, виникнення в порож-нин рота вогнищ хрошчноТ шфекци, втрата зубiв i як результат порушення працездатностi, попр-шення психологiчного стану хворих, ^ як наслн док, зниження якост життя населення дозволяе вважати захворювання пародонту не лише сер-йозною медичною, але й важливою соцiальною проблемою. На жаль, час вщ дiагностики почат-кових форм пародонтиту i пародонтозу до Тх адекватного лiкування виявляеться досить три-валим, iнколи обчислюеться роками. Складнють диферен^альноТ дiагностики та низька ефекти-внiсть проведено' терапи [9], вщсутнють комплексного лiкування в повному обсязi призводять до збтьшення числа хворих з важкими формами патологи пародонта, будучи нерщко причиною його «невилковностЬ. Серед рiзних форм сто-матологiчних захворювань хвороби пародонту домшують за своею частотою, штенсивнютю i руйнiвним наслiдкам для жувального апарату людини[2, 5, 10 ]. У зв'язку з цим, проблема по-шуку ефективних методiв лкування запальних захворювань пародонту залишаеться актуальною i в даний час.
У етюлоги та патогенезi захворювань тканин пародонту в^фграють роль як мiсцевi фактори, так i загальнобюлопчнк При досягненнi 40-45-рiчного вку у бiльшостi людей, як чоловшв, так i жiнок, дiагностуеться щонайменше одне хрошч-не захворювання [8, 11]. Разом з тим стан поро-жнини рота залежить вщ загального стану здо-ров'я патента. Мiсцевi механiзми хронiчного ге-нералiзованого пародонтиту в основному зво-дяться до теорш «бактерiальноТ бляшки», «травматично' артикуляцп» i т. к Одночасно можна видтити ряд загальносоматичних чинниш та системних захворювань, що супроводжують розвиток захворювання: системнi iмунологiчнi дисбаланси, мiнералодефiцiтнi стани, обмiннi трофiчнi порушення з погiршенням мiкроцирку-ляцп як наслiдок наявностi у хворих ппертошчноТ хвороби, облiтеруючого атеросклерозу, хрошч-них захворювань шлунково-кишкового тракту, цукрового дiабету та iнших [10, 11,13]. 1стотне значення в етiопатогенезi захворювань пародонту надаеться мюцевим порушенням кровообiгу, залежним вiд швидкост кровоплину, функцюна-льного та анатомiчного стану судин пародонту та рiзноманiтного ураження судин (атеросклеро-тичнi змши i х.1.)[13]. Таким чином в патогенезi хронiчного генералiзованого пародонтиту сутте-ву роль вiдiграють системнi процеси, що призводять до глибоких змш внутршнього середо-вища оргашзму i в результатi до структурного ураження тканин пародонту. Особливу роль вщ-водять нейротрофiчним порушенням, в тому чи-слi, пов'язаним як iз емоцiйними стресами, так i хронiчними емоцiйними напруженнями[11]. Пе-
ршi шшчш симптоми пародонтиту розвиваються на ™i змш капiлярiв i появи метаболiчних i стру-ктурних ознак ушкодження тканин пародонту. 1с-тотне значення при цьому набувае розвиток в бтязубних тканинах ппоксп (Погшова Н. К., 1999, Трегубов 1.Д., 2000). Вираженi порушення тканинного обмшу призводять до погiршення трофiки навколозубних тканин, розвитку мюце-вого ацидозу, метаболiчних розладiв на молекулярному i клiтинному рiвнях, що, у пщсумку, сприяе виникненню i прогресуванню дистрофп i, у подальшому, деструкци кютково! тканини. При ппоксп в тканинах пародонту сповтьнюеться видалення метаболтв, що сприяе накопиченню продуктiв перекисного окислення лт^фв у тому чи^ безпосередньо вiльних радикалiв (Соколова Н.А., 2004). Утворен при перекисному окислены лт^фв продукти розпаду самi по собi е по-тужними окислювачами i у великих концентрацн ях ушкоджують клiтини, тим самим посилюючи запальну реакцiю i призводячи до деструктивних процесiв у них.
Провщним моментом в лкуванш хронiчного генералiзованого пародонтиту е адекватна дiаг-ностика даного захворювання. З ^ею метою в клiнiчнiй пародонтологп часто беруться до уваги лише результати ключного обстеження хворого ^р анамнезу, зондування пародонтальних ки-шень, iндексна оцiнка стану пародонта, спе^а-льнi проби) i результати мюцевого рентгенолоп-чного обстеження. Мiж тим, обмежуватися ви-вченням лише мюцевих змiн при данiй патологп не е обгрунтованим. Незважаючи на широке ви-користання новiтнiх технологiй в стоматолопчнш практицi [7] не зменшуеться значимiсть зютав-лення клiнiчних i бiохiмiчних критерпв прогресу-вання хрошчного генералiзованого пародонтиту [4]. У той же час, в кл^чнш пародонтологп за-стосування бiохiмiчних методiв обмежено вна-слiдок вiдсутностi у практичних лiкарiв — стома-тологiв достатньо' шформаци про можливостi цих методiв i, у зв'язку iз цим правильно' штер-претацп отриманих даних. Вивчення кореляцш-них взаемозв'язкiв мiж бiохiмiчними, нейрогумо-ральними i нейроелектрофiзiологiчними показ-никами е найбiльш значущими завданнями, обумовлюючи i диференцiйованi пщходи до медикаментозной корекцп виявлених змш [2, 6, 10,13]. Загальноприйняте в даний час медика-ментозне лкування хворих на хроычний генера-лiзований пародонтит не вiдповiдае в повнш мiрi сучасному уявленню про етюпатогенез цього захворювання. Крiм того, в даний час очевидною i своечасно' завданням е профiлактика хрошчного пародонтиту, ефективнють якоТ визначаеться також якютю та своечаснiстю дiагностичних за-ходiв.
Метою нашого дослщження стало вивчення динамiки захворювання серцево-судинно' сис-теми ппертошчно! хвороби та IT зв'язок зi станом оргашв порожнини рота. Объектом дослiджень стали 60 оаб, що знаходились на стацюнарному
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
лiкуваннi у 4 Мюькш клiнiчнiй лiкарнi i 50 практично здорових людей. За вком пацieнти були по-дiленi на 2 групи: 40-50 рош (57 осiб), 50-60 ро-KiB (53 особи). Жiнок серед них було 38, чоловн KiB 72.
Дiагноз ппертошчно'Г хвороби у цих хворих був верифкований в стацюнарних умовах з ви-користанням вах методiв обстеження, рекомен-дованих мiжнародними протоколами (це аналiз анамнезу захворювання, фiзичне обстеження та застосування клшко-лабораторних методiв обстеження). У вах хворих, що спостер^алися, мала мюце гiпертонiчна хвороба II ступеня. У 20 хворих рентгенолопчно встановлений атеросклероз аорти.
Аналiз стоматолопчного статусу починали iз зовнiшнього огляду, пальпаци' регiонарних лiм-фатичних вузлiв. При оглядi порожнини рота ви-значали прикус i його аномалп, дефекти зубних рядiв, прикрiплення вуздечок верхньо'1 i нижньо'1 губ. Вщзначали стан слизово'Г оболонки ясен (з ^ано^чним вiдтiнком, яскраво-червона або блн да недокрiвна). Вiдзначали ретракцiю ясен чи ïï гiпертрофiю, болючiсть слизово'Г оболонки ясен i вiдокремлюване з пародонтальних кишень. Гли-бину пародонтальних кишень оцшювали за до-помогою градуйованого зонда. Оцшювали стан протезiв, якiсть пломб, наявнiсть карiозних по-рожнин, рухливiсть зубiв i оголення корешв, на-явнiсть зубних вщкладень. Пiсля обстеження ви-значали шдекс гiгieни порожнини рота Грiна -Вермтьйона 1ГВ (1969), iндекс РМА (Schour, Massler 1948), пародонтальний шдекс П1 (A. Russel, 1956).
Для об'ективноГ оцiнки стану кютково'Г ткани-ни альвеолярного вiдростка проводилася внут-рiшньоротова контактна рентгенографiя.
Оцiнка отриманого матерiалу показала, що при ппертошчнш хворобi 11ступеня хронiчний ка-таральний гшпв^ дiагностований у 10-ти хворих (16,6 %), у 13-ти хворих (21,6 %) - пародонтит легкого ступеня тяжкост та у 20-ти хворих (33, 2 %) - середнього ступеня тяжкосп, у 16-ти - пародонтит важкого ступеня (26,6 %). Таким чином поширенють захворювань пародонта склала 98,3%.
У контрольнш групi хронiчний катаральний п-нпв^ дiагностований у 11-ти пацieнтiв (22 %), пародонтит легкого ступеня тяжкосп - у 16-ти пацieнтiв (35 %), середнього ступеня тяжкостi - у 9-ти па^етчв (18 %), важка форма пародонтиту - у 5-ти па^етчв (10 %). Поширенють захворювання пародонта склала 82 % (р<0, 005) i перебрала не так важко.
Зубш вщкпадення вiдзначалися у 57 (95%) хворих на ппертошчну хворобу та у 44 (88%) па-^етчв контрольно!' групи. Деякi хворi скаржили-ся на сухiсть в порожниш рота (8 пацiентiв), бо-лючють язика, збочення смаку (4 па^енти). У ба-гатьох хворих вщзначалися обкладений язик, на бiчних поверхнях вщбитки зубiв, що вказувало на наявнють набрякпостi.
Висновки:
1. Частота i тяжкiсть ураження пародонту хворих на ппертошчну хворобу статистично до-CTOBipHO перевищувала аналогiчнi показники в оаб контрольних груп вiдповiдного вку.
2. Стоматологiчне обстеження як обов'язко-вий компонент слiд включати в програму щорiч-ноТ диспансеризацп хворих на ппертошчну хворобу, як пщлягають диспансерному облiку i / або виконуватися перед оглядом для встанов-лення (продовження) ступеня обмеження праце-здатност та групи швалщносл;
3. Додатковi стоматологiчнi огляди хворих на ппертошчну хворобу повинш виконуватися як обов'язковi перед плановою госпiталiзацieю в стацiонарнi (включаючи стацiонари денного пе-ребування) лкувально-профтактичш заклади терапевтичного i кардiологiчного профiлю для лкарського тестування, призначення лкарськоТ антиппертензивноТ терапп i корекцп лiкування;
4. Лкар-стоматолог повинен проводити обов'язкову санiтарно-просвiтню роботу з патентами, якi мають в анамнезi кардiоваскулярну патологiю та пояснювати Т'м необхiднiсть систематичного обстеження та потреби у лкувально-профтактичних заходах, а також рекомендувати та шдивщуально пiдбирати засоби по догляду за порожниною рота.
5. Лiкарi загальноТ практики — амейноТ медицини повиннi складати плани лкування хворих iз ппертошчною хворобою iз урахуванням стану порожнини рота.
Л^ература
1. Барер Г.М. Болезни пародонта. Клиника, диагностика и лечение: Учебно-методическое пособие / Б Г. М.арер, Т. И.Лемецкая. - М. : Медицина, 1996. - 86 с.
2. Безрукова А. П. Пародонтология / Безрукова А. П. - М. : Медицина, 1999. - 332 с.
3. Боровский Е. В. Заболевания пародонта / Боровский Е. В. - М. : Медицина, 2003. - 605 с.
4. Вильдт М. О. Об изменениях внутренних органов у больных пародонтозом / М. О. Вильдт // Теоретическая и практическая стоматология: Труды стоматологического института. - 1961. -Т. 5. -- С. 186-192.
5. Грудянов А. И. Пародонтология: Избранные лекции / Грудянов
A. И. - М. : ОАО «Стоматология», 1997. - 32 с.
6. Захворювання пародонту / [ Дантевський М. Ф., Борисенко А.
B. та ш.]. - К. : Здоровя, 2000. - 460 с.
7. Прохончуков А. А. Функциональная диагностика в стоматологической практике / Прохончуков А. А. - М. : Медицина, 1980. -272 с.
8. Устименко Б. В. Сердечно - сосудистая заболеваемость и смертность - статистика по европейским странам (2008) / Б.В. Устименко // Medicine Rewiew. - 2009. - V. 1(06). - Р. 6-12.
9. Федоров Ю. А. Зубные эликсиры и ополаскиватели в профилактике и лечении заболеваний пародонта / Ю. А. Федоров, В. А. Дрожжина, В. П. Блохин [ и др.] // Новое в стоматологии. -2000. - №7. - С. 55-64.
10. Цепов Л. М. Заболевания пародонта: взгляд на проблему / Цепов Л. М. - М. : МЕДпресс-информ, 2006. - 192 с.
11. Arora R. The prevalence and incidence of coronary heart disease is significantly in periodontitis: a meta-analysis / R. Arora // Am. Heart J. - 2007. - V. 154. - Р. 830-837.
12. Demmer R. and Desvarieux M. The heart of the matter Periodontal infections and cardiovascular disease / R. Demmer and M. Desvarieux // J. Am. Dent. Assoc. - 2006. - V. 137. - Р. 14-20.
13. Stelzel M. Пародонтит и ишемическая болезнь сердца: обзор / M. Stelzel, A. Sattler // Квинтэссенция. - 2003. - Т. 50, № 1. - С. 29-34.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Щербатых Л. Ю., Гольденберг Ю. М.,
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, болезни тканей пародонта.
В последние годы в стоматологии все большее значение приобретает диагностика изменений, которая встречается у больных, страдающих соматической патологией, в частности гипертонической болезнью. При этом связали генез изменений тканей пародонта с влиянием соматического заболевания, являются ли они проявлением побочных эффектов лекарственных средств или являются маркерами прогрессирования основного заболевания остается мало изученным.
Summary
PREVANCE OF PERIODONTAL DISEASE IN PATIENTS WITH HYPERTENSION
Shcherbatykh L. Yu, Goldenberg Yu. M.
Key words: hypertension, periodontal diseases.
In recent years, dentistry has been paying much attention to diagnosis of changes that occur in patients with somatic conditions, hypertension in particular. Little is known on whether the genesis of the changes in periodontium is caused by the effect produced with somatic disease, whether they are the adverse reactions to drugs or they are markers of the progression of the underlying disease.
УДК 616.314.11-085.326-076:004 Ярова С.П., Гензицька О.С.
РЕЗУЛЬТАТИ СКАНУЮЧО1 ЕЛЕКТРОННО1 М1КРОСКОПП ПОВЕРХН1 ЗУБ1В ПРИ ВИКОРИСТАНН1 РЕМ1НЕРАЛ1ЗУЮЧИХ ЗАСОБ1В «БЕЛАГЕЛЬ СА/Р», «ФТОРКАЛЬЦИТ Е»*
Донецький нацюнальний медичний уыверситет iм. М. Горького
Добре зарекомендували себе i активно вживаш ниш методи ремiнералiзуючоi терапп поза сумт-вом тдвищують резистенттсть зубiв. Проте у бшьшост1 випадтв вони виявляються недос-татньо але ефективними для тдвищення резистентност1 твердих тканин зубiв з гтерестезi-ею при захворюванш тканин пародонту. Тому метою даного дослiдження була оцтка ефективностi застосування ремiнералiзуючих засобiв "Белагель Са/Р" i "Фторкальцит Е". Для об'ективизацп отриманих даних застосовували растровий електронний мтроскоп з рентгетвським мiкроаналiзом "JEOL JSM 6490LV". Було дослiджено 11 зубiв з ознаками гтерестези дентину, видалених у пацiентiв з генералiзованим пародонтитом II - III ступеня важкостi, хротчний перебк. Була доведена ефективтсть ремiнералiзуючих препарат1в, дiя яких обгрунтовуеться на мехатчнш обтураци вiдкритих ДК, що забезпечуе умови для лiквiдацii ознак гтерестези дентину при захворюваннях тканин
Ключовi слова: скануюча електронна мiкроскопiя, ремiнералiзуючi засоби
Фрагмент НДР «Етюлопя, патогенез, прогнозування переб^у, обгрунтування та ефективнють Ыдивщуального лкування хрожчного генералiзованого пародонтиту», № гос.регистрации 0173U010173860.
Вступ
На сучасному етап розвитку кл^чноТ стоматологи штерес для фахiвцiв теоретичного та практичного напрямш представляе вивчення арх^ектошки зуба в тривимiрному просторовому зображенш. [1,3,4]. Особливо це важливо у разi застосування ремiнералiзуючих засобiв, що до-зволяють обтурувати дентинн канальц (ДК) у хворих з пперчутливютю зуба. Скануюча електронна мiкроскопiя (СЕМ) е ефективним методом дiагностики деструктивних змш, що з'являються при демiнералiзацiТ в поверхневих шарах твердих тканин зубiв, а також використовуеться для визначення результат ремiнералiзацiТ зубiв, що проводиться [2,5,6,7]. У зв'язку з цим, було проведено дослщження препара^в «Белагель Са/Р», «Фторкальцит Е» з метою обтураци ДК для пщвищення ефективност лкування па^ен-^в iз пперчутливютю зубiв при захворюваннях тканин пародонта
Матерiал та методи
Для вивчення структурних особливостей твердих тканин зубiв з гiперестезieю дентину, яка виникла на фон захворювань тканин пародонта, застосовували растровий електронний мiкроскоп з рентгетвським елементним мiкроаналiзом "JEOL JSM 6490LV", виробництва Япони (Japan Electron Optics Laboratory) з енергодюперсюною приставкою INCA Penta FETx3 (OXFORD Instruments, Англия), персональний компьютер. Режим роботи: прискорення напруження - 10,20 КВ, сила току - 5,0х10-10 А, збтьшення -х10....х15000. Контраст во вторинних (SEI) елек-тронах та вщображених (BEI) електронах.
В якост вихiдних зразкiв було взято 11 зубiв з ознаками гтерестези дентину, видалених у пацн eнтiв з генералiзованим пародонтитом II- Ill ступеня важкосп, хроычний перебiг, за ортопедич-ними показаннями. В контролi дослiджували 5 штактних зубiв без ознак гтерестези, як було видалено за ортодонтичними показаннями. Екс-
