CC BY
20
• розширювати масштаби громадських робiт, органiзацiю !х проведення та фь нансування з урахуванням яшсного складу безробiтних i сощально-економiч-них потреб регiонiв;
• вжити заходiв щодо полiпшення сощального захисту працiвникiв, як працю-ють в режимi неповного робочого дня (тижня) або перебувають у вимушених вiдпустках без збереження зароб^но! плати у зв'язку з тимчасовим зупинен-ням виробництва, матерiальноi п1дтримки частково безроб^них;
• забезпечення розвитку матерiально-техmчноi бази державно! служби зайня-тосп, створення умов для 11 повнощнно! роботи в умовах пiдвищення напру-женост на ринку працi;
• вдосконалювати iнформацiйно-довiдкову систему ринку пращ;
• встановлювати величину зароб^но! плати як головного джерела доходiв пра-цiвникiв залежно вiд !хнього особистого внеску в кiнцевi результати роботи;
• посилити роль мшмально!" зароб^но! плати як соцiального нормативу, що е гараниею захисту низькооплачуваних найманих пращвнишв;
• поступово запровадити погодинну систему оплати пращ iз застосуванням мь тмально! величини погодинно!' зароб^но!" плати;
• внести змiни до Закону Украши "Про оплату пращ" щодо усунення залеж-ност формування тарифно! сiтки вiд законодавчо встановлено! величини мь нiмальноi заробггно! плати;
• удосконалити вiдповiднi законодавчi та нормативы акти щодо порядку виз-начення показника прожиткового мiнiмуму з урахуванням св^ового досвiду;
• вдосконалити механiзм iндексацii грошових доходiв i заощаджень населения з урахуванням iндексу споживчих цiн, оскшьки, згiдно з чинним законодав-ством, доходи шдексуються лише у разi, якщо щни зростають на один ввдсо-ток за мюяць;
• визначити в галузевих (регiональних) угодах, колективних договорах умови зростання i регулювання фондiв оплати пращ, та встановити мiжквалiфiка-цiйнi i мiжпосадовi спiввiдношення в оплат! пращ, вщповвдно до Закону Украши "Про колективт договори i угоди".
Л1тература
1. Праця // Статистичний бюлетень за ачень-липень 2009 року, № 2. - С. 9-91.
2. Концепщя загальнодержавно'Т программ зайнятосп населення на 2009-2011 роки.
[Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minpraci.gov.ua.
УДК658.155.0 Доц. В.1. Куцик, канд. екон. наук;
магЬстрант Н. О. Блазовська - Львiвська КА
РОЗПОД1Л ЦЫЬОВО1 ВЕЛИЧИНИ ПРИБУТКУ ШДПРИеМСТВА: ТЕОР1Я ТА ПРАКТИКА
Розглянуто основш теоретичнi i практичш аспекти розподiлу цшьово! величини прибутку тдприемства. Проаналiзовано методику розподшу прибутку на тд-приемствах рiзних форм господарювання. Встановлено, що головна мета функцюну-вання пiдприемства пов'язана iз стратегiею його управлiння. Найчаспше вона фор-мулюеться як досягнення певного рiвня рентабельностi на власний каттал i, вщпо-вiдно, одержання певно! маси чистого прибутку. Важливо, щоб пiд час стратегiчного планування враховувалися ус1 чинники й аспекти подальшого розвитку для повного i обгрунтованого визначення величини прибутку та забезпечення певного рiвня при-бутковосп.
Assoc. prof. V.I. Kutsyk; undergraduateN.O. Blazovs'ka -
L'viv commercial academy
The distribution of special purpose income of the enterprise:
theory and practice
In this article the main theoretical and practical aspects of distribution of special purpose income of the enterprise has been considered. The methodic of distribution of income of the enterprise of different forms of managing has been analyzed. It is set that the primary objective of functioning of enterprise is related to strategy of his management. More frequent all it is formulated as achievement of certain level of profitability on a property asset and, accordingly, receipt of certain mass of net income. It is important, that during the strategic planning all of factors and aspects of subsequent development was taken into account for complete and grounded determination of size of income and providing of certain level of profitability.
Функщонування тдприемства в сучасних умовах супроводжуеться безперервним колооб^ом кош™, який здтснюеться у виглядi витрат ресур-шв i отримання доходiв, 1хнього розподшу i використання. При цьому визна-чають джерела кош^в, напрямки та форми фтансування, оптимiзують структуру кашталу, здтснюють розрахунки з постачальниками матерiально-тех-тчних ресурсiв, покупцями продукцп, державними органами, персоналом пiдприемства тощо [2, с. 112].
Актуальною проблемою для тдприемства у процесi господарсько-фь нансово! дiяльностi стае механiзм розподшу цшьово! величини прибутку, що у тдсумку вiдображае економiчний стан суб'екта тдприемництва. Проблемам формування та використання прибутку тдприемства в економiчнiй на-уцi присвячено працi науковщв I. Бланка, В. Андрiйчука, В. Гейца та ш.
Головна вимога сьогодт до системи розподiлу прибутку, що зали-шаеться на шдприемств^ полягае в тiм, що вона повинна забезпечити фтан-совими ресурсами потреби розширеного вiдтворення на основi встановлення оптимального спiввiдношення мiж засобами, як скеровують на споживання i нагромадження.
В умовах ринкових вщносин велике значення мае обгрунтування ств-вщношень у спрямуваннi прибутку на цш виробничо-технiчного розвитку, соцiального розвитку, формування фтансового резерву, на виплати заснов-никам (власникам), дивiденди акцiонерам тощо. Водночас, прибуток е джере-лом сплати тдприемством штрафних санкцiй, здтснення вiдрахувань на бла-годiйнi цш, а також його використовують для погашення кредитiв, отрима-них на швестицшш цiлi [1, с. 351].
На рис. 1. зображено схему напрямiв можливого використання прибутку, що залишаеться в розпоряджент тдприемства шсля сплати податкiв.
Пiд час розподшу прибутку, визначення основних напрямюв його ви-користання насамперед враховують стан конкурентного середовища, що мо-же диктувати потребу ютотного розширення i вiдновлення виробничого по-тенцiалу пiдприемства. Вiдповiдно до цього визначають масштаби вщраху-вань вщ прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначають для фтансування капiтальних вкладень, збiльшення об^ових коштiв, забез-
печення науково-досл1дно1 д1яльност1, упровадження нових технолопи, переходу на прогресивт методи пращ [1, с. 352].
Рис. 1. Схема розподту чистого прибутку тдприемства
На будь-якому шдприемств1 об'ектом розподшу е балансовиИ прибу-ток тдприемства. Пщ Иого розподшом розумдать скерування прибутку в бюджет 1 по статтях використання на шдприемствь Законодавчо розподш прибутку регулюють у вигляд1 податюв И тших обов'язкових платеж1в. Визна-чення ж напрямюв витрат прибутку, що залишаеться в розпоряджент тд-приемства, структури статеИ Иого використання перебувають у компетенци самого тдприемства.
Прибуток повного товариства розподшяють м1ж учасниками вщповщ-но до установчого договору, у якому визначають частки Иого учасниюв. Виз-начення часткою в договор! мае значення не тшьки при розподш прибутку, але 1 для ршення питання про покриття збитюв. Кожен учасник, одержавши частину прибутку повного товариства, враховуе 11 в склад1 свого балансового прибутку як позареал1зацтниИ доход { з загально! суми балансового прибутку у встановленому порядку обчислюе податок, що вносить у бюджет. Чис-тиИ прибуток товариства розподшяеться м1ж резервним фондом, фондом наг-ромадження, фондом споживання, а прибуток, що залишився - уже м1ж зас-новниками.
У командитному товариств1 з отриманого балансового прибутку насам-перед вносять у бюджет податок на прибуток, обчислениИ вщповщно до порядку, установленим для юридичних оЫб. Шсля цього частину прибутку ске-ровують вкладникам часткою, що вщповщае 1хньому внеску в каттал товариства, пот1м прибуток спрямовують на розвиток тдприемства И шш мети. За-лишок прибутку розподшяють м1ж дтсними членами (повними товаришами).
Прибуток товариства з обмеженою вщповщальшстю обкладаеться по-датком { розподшяеться в загальному порядку, установленому для юридичних ос1б. Пщводячи тдсумки господарсько! д1яльносп за рж, кожному учаснику (паИовику) виплачують частку прибутку, що вщповщае Иого внеску в статутниИ каттал, внесення в бюджет податюв, шших обов'язкових платеж1в, напрямку прибутку на розвиток тдприемства { матер1альне заохочення пращвниюв.
Найскладшшим е порядок розподiлу прибутку акцiонерних товариств. Загальш механiзми розподiлу прибутку i порядок виплати дивiдендiв фжсу-ють у статутi суспiльства. Для визначення ставки дивiдендiв потрiбно розра-хувати потенщйний розмiр прибутку, що може бути виплачена акщонерам без збитку для дiяльностi акцiонерного товариства.
ПД = ПЗ - ПН - ПРФ - ПР, (1)
де: ПД - прибуток, що нараховуеться на виплату дивiдендiв; ПЗ - загальний прибуток; ПП - прибуток, який буде спрямовано у виглядi податюв у бюджет; ПР - прибуток, який скеровують на розвиток суспшьства; ПРФ - прибуток, який вщраховують до резервного фонду.
Прибуток як чистий дохщ акщонерного товариства формуеться в про-цес його господарсько1 дiяльностi i реаизуеться пiсля продажу виготовлено1 продукцiï, виконання робiт, надання послуг. Його величина залежить вiд шд-сумкiв роботи суспiльства, ефективностi використання притягнутих фшансо-вих ресурсiв. Особливютю розподiлу прибутку акцiонерного товариства е формування резервного фонду (i шших аналопчних за призначенням фон-дiв - гарантiйних, страхових i т. ш.), який створюе суспiльство. Величина резервного фонду не може бути меншою шж 10 % та бшьшою нiж 25 % величини оплаченого статутного катталу. Величину вщрахувань у резервнi фон-ди встановлюють на загальних зборах акцiонерiв, але вони не можуть стано-вити бiльше нiж 50 % оподатковуваного прибутку [4, с. 226].
Резервний i шший фонди призначеш для покриття збитюв акщонерного товариства i використовуються, якщо прибутку звiтного року недостатньо для виплати доходiв за цiнними паперами.
До витрат акщонерного товариства, пов'язаним з розвитком виробниц-тва та тих, що фшансуються з чистого прибутку, належать витрати з випуску i поширення акщй i обл^ащй. Частина прибутку, призначена на нагрома-дження, може бути спрямована на збшьшення статутного капiталу акщонер-ного товариства чи як внесок у статутний каштал дочiрнього суспiльства. Якщо це передбачено статутом, частину прибутку спрямовують для розподшу мiж працiвниками у виглядi грошових винагород чи у виглядi акцiй [3, с. 15].
Таким чином, кожен суб'ект шдприемниць^' дiяльностi визначае за-гальну фiлософiю розвитку, тобто свою генеральну стратегiю, акцентуе увагу на сферах вкладення капiталу, географiчному ïx розмiщеннi, потребi ос-воення нових ринкiв, перспективi розвитку виробництва.
Визначення головноï мети функцiонування пiдприемства пов'язане iз стратегiею його управлiння. Найчастше ця головна мета формулюеться як досягнення певного рiвня рентабельностi на власний каштал i, вщповщно, одержання певноï маси чистого прибутку. Тому дуже важливо пiд час страте-гiчного планування врахувати усi чинники й аспекти подальшого розвитку для повного i обгрунтованого визначення величини прибутку та забезпечення певного рiвня прибутковост [4, с. 230].
Отже, для отримання максимального прибутку шдприемство повинне найповнiше використовувати ресурси, як е в його розпорядженнi, передуЫм виявлений резерв для збiльшення обсягу товарооб^у.
Л1тература
1. Боднар Н.Н. Економша пiдприeмства : навч. поабн. - К. : Вид-во "А.С.К.", 2004. -
400 с.
2. Ванькович Д.В. Удосконалення мехашзму реоргашзацп управлiння фiнансовими ресурсами тдприемства // Фшанси Украши. - 2004. - № 9. - С. 112.
3. Задерей Н. Позитиви кризи // Контракти. - 2008. - № 47. - С. 14-16.
4. Колесшченко А.Ю. Розподш прибутку тдприемства в процес розвитку ринково'1' економши Украши // Вiсник Львiвськоï комерцшно'1' академп / за ред. Г.1. Башнянин, Ю.А. Дайновський та ш. - Львiв : Вид-во "ЛКА". - 2007. - Вип. 24. - 444 с.
УДК 336.76+330.342. Здобувач Я. С. Лапчук; здобувач Г.В. 1ванченко;
здобувач 1.В. Гомонай - Львiвська КА
ЗМ1СТ ТА ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВИХ СИСТЕМ
Визначено змют державного регулювання грошових систем. Охарактеризовано особливост державного регулювання рiзних типiв грошових систем. Розкрито спе-цифiку сучасно'1' паперово-кредитно'1' грошово'1' системи.
Ключов1 слова: грошова одиниця, грошова система, державне регулювання грошово'1' сфери, грошовий обiг, металева грошова система, паперово-кредитна грошова система.
Competitor Ya.S. Lapchuk; competitor G.V. Ivanchenko; competitor I.V. Gomonay - L 'viv commercial academy
Table of contents and forms of government control of the money systems
Certainly maintenance of government control of the money systems. The features of government control of different types of the money systems are described. The specific of the modern paper-credit money system is exposed.
Keywords: monetary item, money system, government control of money sphere, money circulation, turnover, metallic money system, paper-credit money system.
Постановка проблеми. Виходячи з того, що визначальне значения для функцюнування нацiональноï економжи мае стабшьшсть нацiональноï грошовоï одинищ, у кожнш державi функцюнуе нацюнальна грошова система, що являе собою форму грошового об^у, яка регулюеться загальнодержав-ними засобами. Отже, головним призначенням грошовоï системи е державне регулювання грошовоï сфери. Постшний державний контроль над грошовою системою сприяе ïï адаптаци до потреб розвитку вiтчизняноï економжи.
Грошовi системи та рiвень ïx державного регулювання постшно моди-фiкувалися. Однак на кожному етат свого розвитку вони одночасно виступа-ли об'ектом державного управлшня та iнструментом реалiзацiï державноï по-лiтики. Сучасну грошову систему характеризуе зростання ролi держави у ста-бiлiзацiï грошового об^у. Розвиток грошово-кредитного регулювання пов'я-заний, насамперед, iз системними змiнами в украшськш економiцi, станов-ленням ринкового мехашзму, процесами стабшзацп за умов свiтовоï еконо-мiчноï кризи, подоланням шфляци та процесами iнтеграцiï в св^ове спiвтова-риство. Поглиблення трансформацшних процесiв потребуе бiльш глибокого теоретичного узагальнення та науково-методологiчного обгрунтування ос-новних напрямкiв грошово-кредитного регулювання.
