CC BY
108
цiйний банк здшснюе лiзинговi операци тшьки за рахунок власних коштiв. К^м того, для банку лiзингова операщя не е пiльговою, тому лiзинговий рахунок шдлягае резервуванню на випадок можливих збиткiв.
Отже, банкам доцшьно створювати власнi лiзинговi компанй. Для цього здiйснення лiзингових операцiй банком потрiбнi великi кошти для за-купiвлi сучасно! технiки й устаткування. Комерцшш банки мають необхщт ресурси, тому лiзинговий бiзнес мй би стати вигiдною сферою вкладення ка-пiталiв i отримання додаткових прибутюв.
На загальнодержавному рiвнi розвиток лiзингу - це не тшьки заЫб стимулювання реадiзацil ново! техшки, пришвидшення оновлення фондiв, а й штенсифжащя розвитку нацюнально1 економiки в цшому, пiдвищення 11 яюс-ного рiвня.
Лiтература
1. Курнаев В. Можливосп, проблеми 1 перспективи д1зингу в Укрш'ш// Економют. -2000, № 6. - 28 с.
2. Ляхова О. Суб'екти ринку л1зингових послуг в Укра1'т// Фшанси Укра!ни. - 2000, № 11. - 64 с.
3. Поплавська Ж. В., Поплавський В.Г. Фшансовий л1зинг в агросфер^/ Фшансо-вий ринок. - 2005, № 8. - С. 91-93.
4. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2001 рш. - К.: Техшка. - 2002.
5. Апопш В. Соцiадьнi проблеми розвитку села// Вюник ЛКА: Сер1я економ1чна. -Льв1в: В-во ЛКА. - 2002, № 12. - С. 63-67.
УДК 658.155.2:334.722.8 М.В. Топчак; 1.А. Маринич - Rbeiecbrn КА
ДИВ1ДЕНДНА ПОЛ1ТИКА ЯК СТРАТЕГ1Я АКЦ1ОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА У СФЕР1 РОЗПОД1ЛУ ПРИБУТКУ
Розглядаеться проблема розподiлу прибутку, а також дивщендна полiтика, яка е стратегiею акцюнерного товариства у сферi розподiлу прибутку.
M.V. Topchak; I.A. Marynych - Commercial Academy of L'viv
Dividend policy as strategy of joint-stock company in the field of division of income
The problem of division of income, and also dividend policy which is strategy of joint-stock company in the field of division of income, is examined in this article.
Виклад основного матерiалу. Проблема ефективност розподшу прибутку шдприемств - одна з найбшьш дискутованих у сфер1 фшансового менеджменту в останш роки.
Процес розподшу прибутку шдприемства мае багатор1вневий характер i залежить вщ багатьох чинниюв. Прибуток, що залишаеться в розпоряд-женш пiдприемства, мае бути розподiлено на двi основнi частини: фонд вип-лати-винагороди власникам пiдприемства у формi дивiдендiв на акцiï або у формi процентiв на пайовi внески; фонди розвитку шдприемства в наступно-му перюдь Процес такого розподшу прибутку називаеться дивщендною поль тикою пiдприемства, варiанти якоï визначають його власники та фiнансовi менеджери. Дивщендна полiтика - найважливiша ознака, за якою акцюнерш
товариства вирiзняють iз помiж iнших тдприемств. Саме за розподшом ре-зультатiв господарсько1 дiяльностi виявляються особливостi корпоративних вщносин, що полягають в 1хньому колективному характер^
Наступним етапом розподiлу прибутку е формування за рахунок нього конкретних фондiв розвитку пiдприемства. Сучасна практика подшяе цi фон-ди на три основш групи: фонд стимулювання персоналу пiдприемства; фонд швестування приросту активiв пiдприемства; резервний або страховий фонд. Кожен iз цих фондiв мае суто цiльове призначення у напрямках майбутнього використання. Формування резервного фонду тдприемств регулюеться в Ук-ршш дiючим законодавством [1].
На завершальному етапi розподiлу прибутку плануеться розподш коштiв кожного iз сформованих фондiв за окремими напрямками витрачання !х. Так, фонд стимулювання персоналу шдприемства може бути розподшено на додаткове премiювання працiвникiв за рахунок прибутку, додатковi сощ-альш виплати персоналу вiдповiдно до колективних та шдивщуальних трудо-вих угод тощо. Фонд iнвестування приросту активiв пiдприемства може бути розподiлено за видами цих активiв - основних фондiв, нематерiальних акти-вiв, власних обшових коштiв тощо.
Корпоративним вщносинам притаманна складна дивiдендна полiтика, тобто стратепя акцiонерного товариства у сферi розподiлу прибутку мiж акщ-онерами. З точки зору корпораци дивщендна полiтика до певно! мiри е пол^и-кою формування акцiонерного кашталу через продаж частки участi у майбут-нiх прибутках. Проте ршення у сферi дивщендно1 полiтики мають значення тiльки для акцiонерiв, як купують акци з метою одержання дивщендно! вина-городи (акцiонерiв-iнвесторiв). Решта акцiонерiв (iз неiнвестицiйним штере-сом), особливо власники великих пакета акцш, може вкладати кошти для здшснення чи розподiлу корпоративного контролю або досягнення цшей, не пов'язаних iз виплатами дивiдендiв. Тому дивiдендна пол^ика е iндикатором у вирiшеннi загальних питань регулювання корпоративних вiдносин.
Серед найбшьш складних i принципових питань, пов'язаних iз розпо-дiлом прибутку, головне - формування пропорцш цього розподшу мiж виплатами винагороди власникам i формування фондiв розвитку шдприемства у наступному перюда.
Дивщендна полiтика визначае пропорцiю розподiлу прибутку мiж ви-нагородою акцiонерiв i реiнвестуванням. Проте частка прибутку, що зали-шаеться пiсля виплати дивiдендiв, е внутрiшнiм джерелом фiнансування дь яльностi корпораци, яке (за нестачi обсягiв реiнвестованого прибутку) мае доповнюватися запозиченням зовшшнього капiталу. Джерелами зовтштх фiнансових ресурсiв можуть бути додатковий випуск акцш або залучення банювського кредиту. Результатом додатково! емюи може стати також пере-розподiл корпоративного контролю в акцюнерному товариствi через змши у розподiлi акцiй. Таю змши найчастше неприйнятнi з точки зору найвищого керiвництва корпораци, яке прагне зберегти наявний розподш влади.
Таким чином, дивщендна пол^ика корпораци - це сукупшсть страте-пчних i поточних рiшень щодо розподшу результата дiяльностi корпораци.
Вiд вибору дивiдендноï полiтики значною мiрою залежать структура акщ-онерно1 власност^ ринкова капiталiзацiя корпорацiï, цiна залучених коштiв Ï3 зовнiшнiх джерел фшансових ресурсiв.
На формування дивiдендноï пол^ики корпорацiï впливають рiзнi чин-ники, насамперед ri, що пов,язанi з регулюванням корпоративних вiдносин.
За В. Ковальовим, вибiр дивiдендноï полiтики залежить вiд двох клю-чових чинниюв:
• чутливост акцюнер1в (ïx 61льшост1) до змш розм1ру диввденд1в;
• можливост визначення оптимального розм1ру диввденд1в.
Д.1. Фiннертi, дослiджуючи формування дивщендно1" полiтики, вважае що на вибiр дивiдендноï полiтики впливають два основних чинники: фшансо-вий стан корпораци та прагнення iнвесторiв.
Проте на формування дивщендно1" полiтики впливае багато шших факторiв, дивiдендна полiтика, насамперед, свщчить про стан корпоративних вщносин в акцiонерному товариствi та структуру акцюнерного капiталу. За умови шсайдерського корпоративного контролю вищого керiвництва й акщ-онерiв-власникiв великих пакетiв акцш виплати дивiдендiв здшснюватимуть-ся тшьки з метою запо6iгання загрозi перерозподшу контролю або для захис-ту власних штереЫв. При переважаннi у структурi акцiонерного капiталу час-ток аутсайдерiв, дивiдендна полiтика буде спрямована на захист прав акць онерiв, якщо iснуватимуть дiевi меxанiзми зовшшнього контролю за дiяль-нiстю вищого керiвництва корпорацiï.
Можна видiлити декшька типiв дивiдендноï полiтики.
Остаточна пол^ика дивiдендниx виплат формуе меxанiзм розподшу прибутку шдприемства, за яким, у першу чергу, вщповщно до потреби, ма-ють бути сформованi необхщт фонди його розвитку в наступному перюд^ а тiльки пiсля цього за рахунок суми що залишилася, формуеться фонд дивь дендних виплат. Цей тип дивщендно1" полiтики формуеться шд прiоритетним впливом iнвестицiйниx можливостей пiдприемства i загально1' суми прибутку, що шдлягае розподiлу. У зв'язку з тим, що такий шдхщ забезпечуе пере-важне решвестування прибутку на цiлi розвитку шдприемства, його ринкова вартать зростае високими темпами. Але за цим типом дивщендно1" политики власники отримують, як правило, бшьш низький рiвень доходу на вкладений капiтал, нiж склався на фiнансовому ринку, а у деяких випадках i зовЫм не отримують дивiдендiв. Цього типу дивщендно1" полiтики притримуеться зараз переважна бшьшють державних виробничих пiдприемств Украши з метою забезпечення самофшансування свого розвитку [2, с.153].
Полiтика ста6iльного розмiру дивiдендниx виплат характеризуе ста-бшьну суму дивiдендiв на акцiï протягом певного перюду часу. Як правило, розмiр дивiдендiв вiдповiдае середнiй нормi прибутку на вкладений капiтал i не залежить вщ економiчниx результата дiяльностi пiдприемства. Такий тип дивщендно1" полiтики створюе умови перед6аченостi отримання доxодiв акщ-онерами. Але провадити таку дивщендну полiтику пiдприемства можуть за умови стабшьно1" економiки i кон'юнктури ринку. Брак таких умов на сучас-ному етапi економiчного розвитку Украши не дае змоги виробничим шд-приемствам ефективно провадити цей тип дивщендно!" полiтики.
Полiтика мтмального стабiльного розмiру дивiдендiв з надбавкою в ок-ремi перiоди поеднуе у собi риси обох рашше розглянутих 11 типiв. Встановле-ний мммальний стабiльний розмiр дивiдендiв дае змогу тдприемству забезпе-чити необхiднi iнвестицiйнi потреби, а в т перiоди, коли воно одержуе бшьший розмiр прибутку або не мае ефективних iнвестицiйних проектiв, що передбача-ються до реал1зацд1, розмiр дивiдендiв може бути збiльшено. Такий тип пол^и-ки розподiлу прибутку дае змогу тдприемству найбшьшою мiрою врахувати економiчнi умови свое! дiядьностi i створюе в акцiонерiв вiдповiднi оч^вання, отриманнi мекстра-дивiдендум. Але мiнiмадьний розмiр дивiденду, що спла-чуеться акцюнерам протягом тривалого перiоду, веде до зменшення рiвня 1'хшх доходiв (порiвняно з альтернативним iнвестуванням капiтаду) i не забезпечуе вiдповiдно високих темтв зростання ринково! вартостi пiдприемства. У сучас-них економiчних умовах тшьки деяю з виробничих пiдприемств обирають такий тип дивщендно! пол^ики, бо вони не можуть гарантувати акцюнерам ста-бiльних виплат дивiдендiв навiть у мiнiмадьних розмiрах.
Полггика постiйного розмiру дивiдендiв заснована на прирост 1х у кожному перюдь У практицi захiдних кра!н вона набула певного розвитку на шдприемствах, що освоши нову ринкову шшу i перебувають на раннiх стадь ях свого життевого циклу, для яких постшне зростання власного катталу е нагальною потребою. Ця потреба задовольняеться шляхом постшних додат-кових емiсiй акцiй, iнвестицiйна привабливiсть яких забезпечуеться пос-тiйним зростанням розмiру дивiдендiв. В Укра1'ш цей тип дивщендно! полгги-ки декларували деяю новоствореш акцiонернi товариства, але зростання дивь дендних виплат забезпечувалось ними не приростом виробничо! дiяльностi (^ вiдповiдно, приростом суми та рiвня прибутку), а приростом акцiонерного катталу (тобто за принципом дп так звано! "фшансово! пiрамiди). Така поль тика призвела до банкрутства бшьшосл таких акцiонерних товариств, а реш-та 1х вiдмовилася вiд цього типу дивщендно! полiтики [2, с.155].
Для оцiнювання ефективностi дивiдендноi пол^ики застосовуеться коефiцiент дивiдендних виплат, який характеризуе частку чистого прибутку шдприемства, що спрямована на дивщендш виплати. Розраховуеться цей по-казник за такою формулою:
ФДВ КДВ = 100, ЧП
де: КДВ - коефщент дивщендних виплат, %; ФДВ - сума фонду дивщендних виплат, сформованого у процесi розподшу прибутку за обраним типом дивь дендно! полiтики; ЧП - сума чистого прибутку шдприемства, отриманого у звггному перюд^ який пiдлягае розподшу.
Кошти прибутку, спрямованi на розвиток шдприемства в наступному перюда, розподшяються за окремими фондами i напрямками вщповщно до умов дiядьностi i конкретних потреб цього розвитку. При цьому прiоритетними мають вважатися напрямки розвитку шдприемства, пов'язаш з реалiзацiею його iнвестицiйних можливостей. Це дае змогу збшьшити суму власного катталу, що використовуеться, i вiдповiдно, шдвищити ринкову вартiсть пiдприемств.
Лггература
1. Закон Украши "Про шдприемства в Укрш'ш"// Вщомосп ВРУ. - 1991, № 24. -С. 611-629.
2. Ылик М.Д. Управд1ння фшансами державних пiдприемств. - К.: Знания, 1999. - 236 с.
3. Економпка шдприемства: Пщручник в 2-х т./ За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: Хвиля-Пресс, 1995. - 346 с.
4. Кожанова С.П., Коюда О.П. Факторний анал1з прибутку// Фшанси Украины. -1999, № 4. - С. 33-40.
5. Попов O.G. Розроблення i реал1защя дивщендно'1 пол1тики акцiоиериого товариства// Фшанси Украши. - 2002, № 10.
УДК330.332:338(477) Асист С.М. Лихолат;
студ. Л.М. Копач - Львiвська КА
ВПЛИВ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО 1М1ДЖУ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
Дослщжуються проблеми впливу швестицшних процеав на екоиомiчиий роз-виток Украши. Розглянуто шляхи подiпшеиия iивестицiйиого ^мату.
Ключов1 слова: iивестицiйиий iмiдж, кредит, економiчне зростання, рейтинг.
Assist. S.M. Lykholat; stud. L.M. Kopach - Commercial Academy of L'viv Influence of investment image on development of economy of Ukraine
The author investigates problems of influence of investment processes on the economic development of Ukraine and considers ways to improve the investment climate.
Keywords: Investment image, credit, economy growing, rating.
Позитивний швестицшний iмiдж - одна iз складових ефективного функцюнування економжи будь-яко1' держави. Економiчна ситуащя, що скла-лася в Укршт на початку третього тисячолтя, продовжуе залишатися складною. Дуже важко протягом кшькох роюв вивести економжу iз тривало1' фази застою. Сьогодш Украша повинна продовжувати рухатися шляхом до економiчного зростання та шднесення.
Дослiдженню iнвестицiйного ^мату в Украïнi придiляеться значна увага. Теоретичними та методолопчними дослiдженнями результативност iнвестицiйного процесу займалися такi вiдомi вченi: М. Залесов [1], В. Кирилов [2], В. Мартиненко [3], Ж. Поплавська [4], В. Прядко [5] та ш.
Сучасна економжа Украши вщчувае гостру нестачу швестицшних ре-суршв. Це викликано насамперед низькою iнвестицiйною активнiстю вгтчиз-няних та iноземниx су6,ектiв господарювання, а також юнуючими проблемами, що виникають у користувачiв при отриманш кредиту. Незважаючи на по-зитивну динамiку розвитку протягом останшх трьох рокiв, ринок швестицшних кредитiв в Украïнi досить звужений i не забезпечуе потреб економжи i промисловост [1, с.40].
1нвестицшний процес в Украïнi за штегральними характеристиками не вiдповiдае анадогiчному процесу на Заход^ оскiльки за цими параметрами вш практично вiдсутнiй i перебувае на стадп формування. Насправд^ сама наявнiсть iнвестицiйниx ресурсiв ще не забезпечуе його функцiонування. Отже, на даний час становлення швестицшного процесу в Укршт тiльки почина-
