CC BY
24
4. Коваленко Ю.С. Аграрний ринок Укра1ни: оргашзащя та управлiння / Ю.С. Коваленко. - К. : 1АЕ УААН, J998. - 65 с.
5. Майовець С.Й. Теорiя аграрних вiдносин : навч. посiбн. / С.Й. Майовець. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2005. - С. 107-138.
6. Офщшний сайт Вгапедп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipe-dia.org/.
7. Офщшний сайт Державного комггету статистики Укра1ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
8. Офщшний сайт 1нформацшного порталу про зерновий бiзнес в Укра1ш та свiтi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zernoua.info/.
9. Павленчик Н.Ф. Прогнозування обсягу пропозицп на ринку сшьськогосподарсько! продукцп в контекстi процесу цiноутворення / Н.Ф. Павленчик // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2012. - № 4. - С. 64-72.
10. Хорунжий М.Й. Проблеми щноутворення на сшьськогосподарську продукщю / М.Й. Хорунжий // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 57-61.
Майовець Е.И., Ключук В.В. Маркетинговые аспекты формирования равновесной цены на аграрном рынке
Исследованы маркетинговые принципы формирования равновесной цены на аграрном рынке. Определена суть понятий "аграрный рынок", "равновесная цена", "паритет цен" и проанализировано влияние ценового механизма на аграрный рынок.
Ключевые слова: аграрный рынок, равновесная цена, спрос, предложение на аграрном рынке, паритет цен.
Majovets Ye. Yo., Kliuchuk V. V. Marketing aspects of equilibrium price formation on the agrarian market
The article describes the marketing principles of equilibrium price formation on the agrarian market. Herein the terms "agrarian market", "equilibrium price", "price parity" are defined and the influence of pricing mechanism on the agrarian market is analysed.
Keywords: agrarian market, equilibrium price, demand, supply on the agrarian market, price parity.
УДК 657.1 Проф. Я.Д. Крупка, д-р екон. наук -
Терноптьський нацюнальний економгчний университет
КАП1ТАЛ I КАП1ТАЛ1ЗАЦ1Я: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПОДАННЯ В СИСТЕМ1 ОБЛ1КУ I ЗВ1ТНОСТ1
Розглянуто теори кашталу та 1х штерпретащю в системi облжу, баланс та ш-шш фшансовш зв^ностг Визначено вплив на результати дiяльностi та величину кашталу способiв та термов каштатзаци, рекашталiзацil, декаштатзаци витрат тд-приемства. Подано пропозици щодо розширення шформативност фшансово! зв^-ност стосовно кашталу, прибутку.
Ключовг слова: каштал, теорiя кашталу, кашталiзацiя, власшсть, власний каш-тал, прибуток, облж, баланс, фшансова звiтнiсть.
Постановка науковоТ проблеми та ТТ завдання. Важливе мюце серед об'екпв бухгалтерського обл1ку займае каттал тдприемства. Його величина 1 структура, динамжа зростання чи зменшення, стутнь перетворення (катта-л1зацп, декаттал1зацп) характеризують ефектившсть функцюнування та пер-спективи розвитку тдприемницько! д1яльносп. Тому шформащя про щ про-цеси е найбшьш важливою для власниюв, засновниюв, акцюнер1в - головних користувач1в облжово! та зв1тно! шформацп про д1яльшсть тдприемства.
Анал1з дослщжень з щеТ проблеми. Першим, хто ощнив значення повного i правильного представлення в о&тку та звггаосп катталу, був Джеймс Вiльямс Фультон. Рахунок "Каштал", за його твердженням, втшюе в собi мету бухгалтерского облжу, все iнше - тшьки засоби для досягнення поставлено! мети, його розшифрування. Вiдомий швейцарський вчений Й.Ф. Шер вважав, що подвшна бухгалтерiя повинна забезпечувати вичер-пний облш капiталу пiдприeмства [1, с. 11]. Тако! ж думки дотримувався i ро-сiйський вчений-економют Я.В. Соколов, стверджуючи, що права швестора в облiку вiдображенi на рахунку "Капiтал", а рахунки товарiв, каси, запасiв, ос-новних засобiв та iншi - це лише деталiзацiя, структура вкладеного капiталу [2, с. 194]. Сьогодт важливими е дослiдження щодо теорп та практики по-дання капiталу в системi облiку i звiтностi В.В. Ковальова, Н.М. Малюги, В.В. Сопко та т.
Метою роботи е розкриття основних теорш капiталу та !х штерпрета-цп з позицп бухгалтерського обл^. Завдання - визначити способи катталь зацп витрат пiдприемства та !х вплив на кiнцевi фiнансовi результати дiяль-ностi пiдприемства.
Виклад основного матер1алу. Капiтал та його шформацшне представлення в системi облiку та звiтностi розглядають, виходячи з його сутнос-тi, що проявляеться i трактуеться в кшькох формах: як засобiв виробництва, активiв тдприемства; як майна i власносп тдприемства; як джерел форму-вання майна; як функцп, що гарантуе безперервтсть дiяльностi суб'екта гос-подарювання.
Розглядаючи вiдношення власностi, капiталу до формування джерел дiяльностi пiдприемства в системi бухгалтерського облiку, необхiдно зверну-тися до юнуючих теорiй трактування катталу. Серед них потрiбно видiлити декшька теорiй: власностi, господарсько! одиницi, залишкового капiталу, тд-приемства, фонду [3, с. 480]. Основними з них i водночас протилежними з позицп трактування взаемовщносин мiж пiдприемством i його власниками, iнвесторами е теорiя власностi й теорiя господарсько! одинищ.
Автори теорп власностi трактують каттал як чистi активи власника, а зобов'язання (кредиторську заборгованiсть) - як вщ'емний актив. Балансову модель за нею потрiбно будувати за такою формулою:
Активи - Кредиторська заборговашсть = Власшсть
Головним чинником у цьому випадку е власнiсть, а активи i кредиторська заборговатсть виступають iнструментами для встановлення величи-ни реально! власностi засновника. Вартють пiдприемства в момент його ство-рення дорiвнюе сумi коштiв, що швестоваш власником (активи = сума часток власниюв). У процесi господарсько! дiяльностi й подальшого розвитку тд-приемства власний капiтал збiльшуеться на суму нагромадженого чистого прибутку i зменшуеться на суму вилученого катталу. Весь чистий прибуток розподшяеться мiж власниками як дивiденди.
Дивщенди, нараховат та виплаченi за результатами дiяльностi, вважа-ються вилученням власного катталу, а дивщенди, реiнвестованi в тд-приемство, збiльшують власний капiтал та швестицшш ресурси. Iншi вщра-хування вщ прибутку трактуються як витрати власника, i 1х необхiдно вира-ховувати пiд час визначення чистого прибутку власника. Податок на прибу-ток розглядаеться двояко. З одного боку, це витрати власника, i його також потрiбно вираховувати при визначент чистого прибутку. З тшого боку, ю-нуе альтернативна думка, за якою пiдприемство для власника е своерщним посередником при сплат податкiв з прибутку, а отже, вони повинт сплачу-ватися з чистого прибутку.
Ця проблема виникла пiсля переходу вiтчизняних пiдприемств на на-цiональнi стандарти облiку. Зпдно з П(С) БО № 1, 3, 16, до витрат належать вибуття активiв i збiльшення зобов'язань, о^м зменшення капiталу за раху-нок його вилучення або розпод^ власниками, тобто податок на прибуток, доброчинство повинно входити у витрати тдприемства. Однак, податкове за-конодавство забороняе це робити. Двояке трактування витрат (за бухгалтерским i податковим законодавством) призводить до ускладнення обл^, збшьшення його трудомiсткостi.
Якщо трактувати нагромаджений капiтал як властсть засновникiв, учасникiв, то порушуеться принцип автономносп, за яким кожне тд-приемство розглядаеться як юридична особа, вщокремлена вiд власника. До-сить чггко можна довести необхiднiсть вщмежування власностi пiдприемства вiд власностi засновниюв на прикладi формування капiталу i прав на нього в акцюнерних товариствах. Акцiонер, який зробив внесок до статутного катталу товариства, втрачае право на щ ресурси. Вони стають власнiстю товари-ства. Натомють вiн одержуе акцiю - щнний папiр, що стверджуе його право власносп на частку в активах товариства. Реалiзувати це право вт може за умови лжвщацп акцiонерного товариства в розмiрi частки залишкового (власного) капiталу. Однак у процеш дiяльностi вiн користуеться правом власносп на видiленi йому акцп, якi вiн може продати, передати тощо. Разом з тим, акцюнер не може вимагати вiд товариства викупити придбанi ним ра-шше акцп. Отже, власний капiтал акщонерного товариства, як i iнших тд-приемств, не можна назвати реальною властстю акцiонерiв. Як наслiдок, бу-дувати облiкову полiтику пiдприемства тшьки на теорп власносп недоцiльно.
Теорiя господарсько1 одиницi пояснюе поняття власносп з iншого боку. Вона базуеться на тому, що тдприемство, як господарська одиниця, по-винне бути iзольоване вiд особистих штерешв власникiв й iнших вкладникiв катталу, що найбшьш повно вiдповiдае принципу автономность В основу теорп господарсько! одинищ покладено класичний варiант балансово1 моделi:
Активи = Каттал,
де Капiтал = Сума часток у капiталi + Нерозподiлений прибуток.
Суму часток у капiталi зазвичай прирiвнюють до кредиторсько! забор-гованость Враховуючи 11, капiтал - це зобов'язання фiрми, а активи - права
фiрми на одержання майбуттх доходiв у виглядi товарiв, послуг чи iнших надходжень. Чистий прибуток з позицц господарсько! одиницi - це залишко-вий прирют капiталу фiрми пiсля сплати вшх обов'язкових податюв, плате -жiв. З нього для акцюнерiв, учасниюв можуть бути видiленi суми в межах оголошених дивiдендiв, вiдсоткiв. Вшьний вiд будь-яких зобов'язань перед власниками, акцюнерами нерозподiлений прибуток автоматично решвес-туеться, а не записуеться, як у попередньому випадку, на особист рахунки кожного засновника, акцiонера. Внаслщок, зростае власний капiтал тд-приемства, а не особист капiтали його власниюв.
З виокремленням згiдно iз законодавством Укра!ни публiчних i при-ватних акцiонерних товариств мае право на використання й теорiя залишко-вого капiталу. Вона е промiжною мiж теорiею власностi й теорiею господарсько! одиницi. Для не! характерною е така балансова рiвнiсть:
Активи - Деяка частина кашталу = Залишковий кап1тал Показник "Деяка частина катталу" включае весь залучений каттал, а також частку власного катталу, внесеного власниками прившейованих ак-цiй. Такий пiдхiд пояснюють послщовтстю повернення капiталу: насампе-ред - кредиторам, далi - власникам прившейованих акцш, насамкiнець -власникам звичайних акцш.
Теорiя залишкового капiталу розглядае кредиторську заборгованiсть власникiв звичайних i привiлейованих акцiй як складовi загального капiталу пiдприемства. За нею прюритет у поверненнi капiталу надаеться кредиторам i власникам привiлейованих акцiй. Водночас прюритет на шформацшне за-безпечення мають власники звичайних акцiй. Головним завданням бухгалтерского облiку в цьому випадку вважаеться надання достовiрноl шформа-цп, яка дасть змогу цим користувачам приймати правильнi управлшсью рь шення. З огляду на це, тепершня фiнансова звiтнiсть повинна бути бшьш iн-формативною, зокрема:
• у балана авансований власниками звичайних акцш каттал мае бути вщок-ремлений ввд катталу шших акцюнерш та швестор1в;
• звгт про фшансов1 результати повинен розшифровувати шформащю в розр1з1 всх претендентв на залишковий каттал: власниюв простих акцш, привь лейованих акцш, шших швестор1в;
• у звт про рух грошових коштв рекомендовано вид1ляти шформацта про грошов1 потоки, що будуть спрямоват на виплату див1денд1в [ на шш1 цЫ. Останнiм часом iз зростанням вагомостi у свiтовiй економщ сощаль-
ного чинника значного поширення набула теорiя пiдприемства. За нею будь-яка фiрма - це сощальне утворення, дiяльнiсть якого спрямована не тшьки на задоволення потреб засновниюв, iнвесторiв, кредиторiв, але й повинна врахо-вувати iнтереси багатьох сощальних груп, зокрема працiвникiв, кшентв, державу, громадськiсть. З погляду бухгалтерського облiку це означае, що фiрма вiдповiдае за правильнiсть звиних даних не тiльки перед акцюнерами, кредиторами, але i перед широким загалом громадськостi.
Розглядаючи прибуток як частину капiталу, бiльшiсть прихильниюв теорп пiдприемства вважають нерозподiлений прибуток катталом самого
тдприемства, а не його власниюв. Пояснюють це тим, що ретвестований не-розподшений прибуток дае вигоду не лише власникам, акцюнерам, але i е ко-рисним для всiх сощальних груп.
Теорiя тдприемства, як i теорiя господарськоï одинищ, базуеться на ощнщ активiв за iсторичною собiвартiстю. Вважаеться, що пiдприемство не повинно використовувати поточт ощнки, оскiльки в цьому разi акцент буде робитися на бухгалтерскому облiку витрат для власниюв, а не для госпо-дарськоï одиницi.
Ще бiльшого вщмежування капiталу пiдприемства вiд його власниюв потребуе теорiя фонду. Вона не бере до уваги персональний взаемозв'язок тдприемства i його власниюв. Суб'ект господарювання, якого здебiльшого називають фондом, включае в себе певну сукуптсть активiв i зобов'язань, а також обмежень на використання окремих або вшх активiв. 1нвестований капитал е юридичним i фiнансовим обмеженням на використання кошпв, вiн може бути незмшним або змiнюватися за встановленими зверху принципами. Суворо регламентуеться розподш i використання прибутку.
Ця концепщя широко застосовуеться в державних тдприемствах, рiз-них фондах, формування та використання активiв яких регламентуеться зако-нодавством чи iнструктивними матерiалами вiдповiдних органiв, а джерела ресуршв мають суто цiльовий характер.
Отже, основними принципами, на яких базуються теорп катталу, е: ощнка активiв, вiдношення до власностi, балансове узагальнення iнформацiï, концепцiя, структура i порядок визначення та розподшу прибутку, участь катталу в швестувант. Розглянут характеристики та ïх трактування за окре-мими теорiями подано в таблищ.
Пiд час встановлення облiковоï полiтики, вибору принципiв оргатза-цп бухгалтерського облiку капiталу, на нашу думку, не можна обмежуватись якоюсь окремою теорiею, а потрiбно використовувати ïх у комплексi.
Тiсно пов'язаний з катталом прибуток, що формуеться внаслiдок дi-яльностi. Вiн е основним джерелом його поповнення, а також винагородою за здшснет вкладення. I навпаки, збитки можуть призвести до згортання бiзне-су i втрати катталу. Не випадково, розкриваючи суттсть основних "прибут-коутворювальних" категорш, нацiональнi П(С)БО визначають доходи як еко-номiчнi вигоди, що приводять до зростання катталу, а витрати як зменшення вигод, що зумовлюють скорочення катталу власниюв.
Величина прибутку, що формуеться за даними обл^, залежить вщ рiвня капiталiзацiï доходiв i витрат.
Пiд кап1тал1зац1ею розумтть перетворення витрат у активи з вщне-сенням ïх на фiнансовi результати частинами або повнiстю у майбуттх перi-одах. Наприклад, витрати на придбання фiрмою автомобiля спочатку форму-ють його балансову вартють, яка вiдображаеться в облiку у складi основних засобiв. Списання цiеï вартостi на фiнансовi результати проводиться поступо-во, окремими частинами i розтягуеться на багато звiтних перiодiв, виходячи з термiну корисного використання цього активу. Доходи можуть капiталiзува-тися у пасивi балансу як доходи майбуттх перiодiв.
Табл. Характеристика теорш катталу в облковому процсс 'г
Теор1я власноста Теорiя господар-сько! одинищ Теорiя залишко-вого капталу Теорiя тдприемства Теорiя фонду
Ощнка актив1в За поточ- ною вартастю За iсторичною собiвартiстю За поточною вартастю За вторичною собь вартастю За вторичною соб1варт1стю
Балансове р1вняння, покладене в основу теори А - З = В А = К, або А=СЧ+НП А - ДЧК = КЗ А = 1СГ А = Ф + З
Тракту-вання з позици власноста Особиста власшсть вкладниюв, засновни-юв, швес-тор1в Власшсть гос-подарсько! одинищ, яка виступае в ш-тересах вклад-никiв катталу Власшсть господарсько! одинищ з прюритетним правом: на кат-тал - власникв прившейованих акцш; на шфор-мащю - власниюв звичайних акцгй Власшсть тдприемства як сощаль-ного утво-рення 1гнорування власноста, каштал е юридичним [ фшансо-вим обме-женням на використан-ня кошт1в
Концеп- ц1я прибутку Прибуток власникш Прибуток тдприемства Прибуток влас-ниюв звичайних акцгй Додана вар-тасть [ прибуток швес-тор1в Прибуток фонду, суво-р1 обмежен-ня в його ви-користанш
Структура 1 розподш прибутку Податок на прибуток, чистий прибуток власник1в Податок на прибуток, ди-ввденди, нерозподшений прибуток гос-подарсько! одинищ Податок на прибуток, диввденди за прившейова-ними акцiями, дивиденда за звич. акщями, нерозподшений прибуток влас-ниюв звич. акцгй Податок на прибуток, диввденди, нерозподь лений при-буток тд-приемства Податок на прибуток, нерозподшений прибу-ток на зрос-тання фонду
Прибуток як джере-ло швес-тування 1нвестици (решвести-цп) власни-к1в Решвестицп господарсько! одинищ Решвестицп власниюв звичайних акцш Реiнвестицii (самофшан-сування) тдприемства Зростання фонду як джерела ш-вестування
Примака: А - активи; З - зобов'язання (кредиторська заборговашсть); В - власшсть; СЧ- сума часток у кашталц НП - нерозподшений прибуток; ДЧК - деяка час-тина кашталу (залучений зi сторони каштал i варпсть привiлейованих акцiй); КЗ -залишковий капiтал; 1СГ - iнтереси рiзних соцiальних груп; Ф - фонди.
Рекаттал1зац1я - це друга стад1я перетворення катталу, коли минул1 витрати чи доходи змшюють свою форму, мюце у структур1 балансу, але вони ще не впливають на кшцев1 фшансов1 результати. Прикладом тако! поди може бути процес виготовлення продукцп. Каттал1зоваш витрати у придбан-ня сировини чи матер1ал1в списуються з вщповщного рахунка на виробниц-тво 1 таким чином набувають форми незавершеного виробництва. Наступним шляхом рекаштал1зацп е перетворення незавершеного виробництва у готову продукщю. Внаслщок активи (минул1 витрати) набувають шших форм (мате-
рiали ^ незавершене виробництво ^ готова продукщя), змiнюеться ïх вщоб-раження на статтях балансу, але впливу на кiнцевi результати вони не мають.
Декаттал1зац1я - остання стадiя, коли капiталiзованi чи рекапiталiзо-ванi у минулi перiоди витрати, доходи вщносять до кiнцевих результатiв, формують прибуток (збитки), вщображаються на рахунках фшансових ре-зультатiв i у вщповщнш звiтностi.
Не пiдпадають пiд капiталiзацiю витрати перiоду (адмiнiстративнi, витрати на збут, деяю загальновиробничi та iншi витрати), якi в момент ви-никнення вiдразу вiдносять до фшансових результапв.
Питанням капiталiзацiï, рекапiталiзацiï, декапiталiзацiï придiляють ни-нi значну увагу, тому що залежно вiд обраного мехашзму здiйснення цих процедур можна одержати рiзну величину прибутку тдприемства. Встанов-люючи облiкову полiтику, тдприемство може обирати рiзнi варiанти катта-лiзацiï чи декапiталiзацiï витрат, визначати способи ïх списання на кiнцевi результати i таким чином досягти бажаноï результативностi. Професор Я.В. Соколов, визначаючи сутнють облiковоï полiтики, вважае ïï засобом, що дае змогу легальним способом одержувати необхiдну величину прибутку i пода-вати фiнансовий стан фiрми вщповщно до iнтересiв власникiв [5, с. 24]. Обрат варiанти формування i списання витрат можуть впливати на величину фшансових результапв i таким чином визначати розмiри i структуру катталу пiдприемства.
Капiтал трактують як зростаючу вартiсть, як вартють, що приносить додану вартiсть. Найчастше пiд капiталом розумiють джерела життедiяль-ностi пiдприемства, за допомогою яких функщонуе i розвиваеться пiд-приемство.
З господарського (економiчного) погляду капiтал об'еднуе майно тд-приемства, що включае придатнi для здiйснення дiяльностi блага, активи, здатш в майбутньому давати економiчнi вигоди. Економiчний пiдхiд до виз-начення величини капiталу передбачае необхщнють контролю за процесом формування такого катталу, осюльки стосовно управлшня фiнансовими ресурсами важливим е не стшьки потенцiйна величина внесеного засновниками катталу, а й реальне його поповнення за рахунок внутршшх та зовшшшх джерел у процеш дiяльностi пiдприемства.
З юридичного погляду, каттал - це абстрактне право розпоряджатися майном пiдприемства, власнiсть, що належить засновникам тдприемства тс-ля погашення зобов'язань. З юридичного погляду каттал характеризуе, з одного боку, величину умовно вщокремленого майна, право власносп на яке перейшло до тдприемства, як юридичноï особи; з шшого боку - це сума зобов'язань перед засновниками, учасниками щодо належних ïм кошпв.
З позицiï бухгалтерського обл1ку каттал становить суму ресурав, iнвес-тованих у бiзнес, у дiяльнiсть тдприемства. Такими ресурсами формування майна тдприемства е власш та залучеш зi сторони джерела, що прирiвнюються до власного i залученого капiталу. З бухгалтерськоï (балансовоï) точки зору каттал власниюв визначаеться як залишкова частка прав на активи тдприемства, осюльки зобов'язання перед кредиторами мають виконуватися передусiм.
Власний каптал становить:
• ресурси нiднpиeмства, акумульоваш його власниками у виглядi внесюв до статутного капталу, а також набутого за час дiяльностi майна;
• загальну ваpтiсть коштiв нiднpиeмства, яю належать йому на нравах власнос-тi та використовуються ним для формування його активiв;
• власш джерела нiднpиeмства, якi без визначення стpокiв новернення внесенi засновниками або залишенi ними на нiднpиeмствi з уже онодатковуваного нрибутку.
Майно, активи формуються за рахунок швестованого в них власного капiталy i хаpактеpизyeться як чистi активи пiдпpиeмства, хоча цю категоpiю потpiбно сприймати як певну yмовнiсть з кшькох причин:
• на нpактицi дуже важко роздшити, якi активи нридбан за власнi кошти тд-пржмства (що e чистими активами), а яю за рахунок залучених джерел (що не вдаосяться до таких);
• прюритеттсть у новеpненнi катталу завжди мають зобов'язання, власнi джерела (що символiзyють чистi активи) новертаються за залишковим нринци-пом;
• чист активи не можуть вщображати ноточну ринкову ваpтiсть майна тд-нpиeмства, оскiльки e лише piзницею мiж бухгалтерською оцiнкою активiв i кредиторською заборговашстю.
Залучений каптал - це ресурси, що надшшли зi сторони i тимчасово використовуються в оборот пiдпpиeмства. Такi ресурси характеризують ка-пiтал пiдпpиeмства у фоpмi зобов'язань.
Встановлюючи межу мiж катталом власникiв i зобов'язаннями у фор-мi кpедитоpськоï забоpгованостi, треба мати на уваз^ що:
• власний каттал - це основний ризиковий канiтал, власнiсть нiднpиeмства;
• власний каттал не даe гарантованого нрибутку для власникв;
• для нього не встановлено чiткого гpафiка новернення засновникам, iнвесто-рам;
• до власного катталу не можуть бути пред'явлеш обов'язюж вимоги з винла-ти дивiдендiв;
• власний канiтал може бути за рахунок результата дiяльностi нiднpиeмства, у фоpмi pеiнвестицiï нрибутку, переоцшки активiв та iнших джерел;
• власний каттал може виступати джерелом для здшснення ризикових швес-тицiй в iншi сyб'eкти. До того ж часткова чи новна втрата iнвестованого канi-талу не призводить до юpидичноï вiдновiдальностi неред власниками. Натомiсть зобов'язання з повернення залученого капiталy обов'язково
повиннi бути виконат, вони мають точну оцшку, строки погашення. Сyб'eкти, до яких виникли боpговi зобов'язання, повиннi бути щентифжоват в аналiтичномy облiкy як окpемi юpидичнi, фiзичнi особи або групи осiб.
Висновки. Капiтал e основною економiчною категоpieю, найважливi-шим об^ктом облiкy на пiдпpиeмствi. 1нформащя про нього повинна бути Грунтовною та всебiчною, маe характеризувати його елементи з економiчно-го, господарського та юридичного напpямiв. Система обл^ та звiтностi ви-магають чгткого розмежування власного i залученого катталу, оскшьки до кожного з них ставляться piзнi вимоги, вони мають вщмшт способи оцiнки, piвнi щентифжацн. Вiд глибини, способiв i термшв капiталiзацiï, pекапiталi-
зацп та декаттатзацп витрат дiяльностi, визначених облжовою полиикою, залежить величина фiнансових результалв дiяльностi, а отже, й власного кашталу тдприемства.
Лiтература
1. Шерр И.Ф. Бухгалтерия и баланс : пер. с нем. изд. С.И. Цедербаума / И.Ф. Шерр. - М. : Изд-во "Экономическая жизнь", 1925. - 182 с.
2. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Я.В. Соколов. - М. : Изд-во "Аудит", ЮНИТИ, 1996. - 494 с.
3. Хендриксен Э.С. Теория бухгалтерского учета : пер. с англ. / Э.С. Хендриксен, М.Ф. Ван Бреда / под ред. проф. Я.В. Соколова. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1997. -576 с.
4. Сопко В.В. Бухгалтерський облж катталу тдприемства (власнос™, пасив1в) : моног-раф1я / В.В. Сопко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 310 с.
5. Бухгалтерский учёт : учебник / И.И. Бочкарева, В.А. Быков, Я.В. Соколов / под ред. Я.В. Соколова. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : ТК "Велби", 2008. - 776 с.
Крупка Я.Д. Капитал и капитализация: теоретическое обоснование и подача в системе учета и отчетности
Рассмотрены теории капитала и их интерпретация в системе учета, балансе и других формах финансовой отчетности. Определено влияние на результаты деятельности и размер капитала способов и сроков капитализации, рекапитализации, дека-питализации издержек предприятия. Сделаны предложения по расширению информативности финансовой отчетности относительно капитала, прибыли.
Ключевые слова: капитал, теория капитала, капитализация, собственность, собственный капитал, прибыль, учет, баланс, финансовая отчетность.
Krupka Ya.D. Capital and capitalization: theoretical explanation and presentation in the system of records-keeping and reporting
The theories of capital and their interpretation are examined in the system of account, balance and other financial reporting. Influence is certain on the results of activity and size of capital of methods and terms of capitalization, Re of capitalization, decapitalization of charges of enterprise. Suggestions are given in relation to expansion of informing of the financial reporting in relation to a capital, income.
Keywords: capital, theory of capital, capitalization, property, property asset, income, account, balance, financial reporting.
УДК 331(4):52 Доц. А.В. Рибчук, д-р екон. наук -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНИХ 1НФРАСТРУКТУРНИХ КОМПЛЕКС1В
Дослщжено особливосп державного регулювання нацюнальних шфраструктур-них комплекшв. Проаналiзовано функцп держави щодо шдтримки галузей шфрас-труктури в умовах ци^чного розвитку св^ового господарства, а також структура державних витрат на шновацшне оновлення об'екпв виробничо! шфраструктури.
Ключовг слова: нацюнальш шфраструктурш комплекси, шновацшна полггика, "зелена енергетика", лiбералiзацiя, приватизащя.
Постановка проблеми. Держава як суб'ект влади по-р1зному впливае на функцюнування нацюнально! економжи. В одш перюди вона стае на позици протекцюшзму, в шш1 тяж1е до вщкрито! економ1ки. При цьому виважена
