CC BY
6Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2013. Вып. 8. С. 173-182.
Охрана природы
УДК 581.524.1
РОЗБУДОВА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОМЕРЕЖ1 ПОЛ1СЬКО1 ЧАСТИНИ СУМСЬКО1 ОБЛАСТ1: АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ТА ПРАКТИЧН1 П1ДХОДИ
Скляр В. Г., Скляр Ю. Л.
Сумський нащональний аграрныйутверситет, Суми, skvig@mail.ru
Надана шформащя про характеры ознаки природно-заповiдного фонду Сумсько! обласп, загалом, та и Полгсько! частини, зокрема. Проведений аиал1з стану природних комплексш i созолопчио! цiнностi ряду територш, перспективних для заповвдаиия. Визначена !х значущiсть в розбудовi та оптим1зацп екомережi Полгсько! частини Сумсько! областi.
Ключовi слова: природно-запов1дний фонд, екомережа, бюр1зиоматття, охорона екосистем.
ВСТУП
Сумська область належить до числа регiонiв, де питанию створення, оптишзаци фуикцiоиуваиня об'екпв та територiй природио-заповiдиого фонду (ПЗФ), а також розбудови еколопчио! мережi придiляeться зиачиа увага. За даиими Державного управлшия охороии иавколишиього природного середовища иа початок 2013 року в складi ПЗФ Сумщиии представлено 256 територш та об'екпв загальною площею 176,4 тис. га. Вщсоток заповiдиостi областi стаиовить 7,4%, тодi як загальноукра!нський показиик дорiвиюе 5,7% [18].
Незважаючи иа зиачиi напрацювання та досягиеиия, для Сумсько! обласп важливим залишаеться вирiшеиия питаиь щодо зменшення рiвия iисуляризоваиостi ПЗФ, збшьшення його широтно-зонально! репрезеитативиостi, оптимiзацi! розмiру та форми заповiдиих територiй [7, 12, 13]. Крiм того, для Сумщиии, по територи яко! проходить два нацюнальш природиi екокоридори - Полюький та Галицько-Слобожаиський, е вельми необхщним визиачеиия складових екомереж^ 1! формуваиия та вдоскоиалеиия иа нацюнальному, регiоиальиому та мiсцевому рiвнях [2, 3, 4]. На цей час мехашзм включения територiй до складу структурних елементiв екомережi не визначений, тому закршити !х статус на юридичному рiвнi досить важко, а разом з тим i встановити конкретний природноохоронний режим кожно! з них. Вiдповiдно, одним iз найбiльш дiевих методiв збереження природних та мало змшених антропогенною дiяльнiстю територiй, якi за всiма параметрами вщповщають вимогам щодо включения до складу екомереж1, е надання !м статусу об'ектiв ПЗФ рiзних категорш та значения. Таким чином, створення нових об'екпв природно-заповiдного фонду як зааб розбудови екомережi не втрачае свое! значущость
Вище викладене е актуальним i для Полiсся Сумсько! обласп, яке охоплюе !! швшчну частину i займае близько 17% територи. В даному регюш вже створено 41
2013 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana (Optimization and Protection of Ecosystems), 8: 173-182. ISSN 2078-967X Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol, Ukraine.
об'ект ПЗФ загальною площею понад 26600 га, в тому чи^ нацiональний природний парк «Деснянсько-Старогутський», 14 заказниюв, 12 пам'яток природи, 11 заповщних урочищ, два парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та один боташчний сад. Однак, екомережа Полюся Сумщини ще не набула остаточно! структурованостi як едина система, що об'еднуе особливо щнш для охорони навколишнього природного середовища територи. Водночас, регiон вирiзняеться наявнiстю значно! кiлькостi екосистем iз високим рiвнем бiорiзноманiття, якi не входять до складу ПЗФ, однак, заслуговують природоохоронного статусу i потребують регламентаци природокористування.
Виходячи iз зазначеного, метою публшацп е: аналiз стану природних комплексiв i созолопчно! щнносп ряду територiй, перспективних для заповщання, та визначення !хньо! значущостi в аспект розвитку структурних елементiв екомереж Полюько! частини Сумсько! областi.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
В основу публшацл покладенi результати дослiджень, якi здшснювались в пiвнiчних районах Сумсько! обласп протягом 2006-2011 рр. Вiдповiдно до фiзико-географiчного районування, охоплена дослщженням територiя, вiдповiдае Середньодеснянсько-Нижньошосткинському району, обласп Новгород-Сiверського Полiсся зони мiшаних люв Схщно-Свропейсько! рiвнини [16]. За геоботашчним районуванням належить до Шосткинського району Черншвсько-Новгородсiверського округу Полюько! шдпровшци Схщноевропейсько! провшцл Свропейсько! широколистяно-люово! обласп [1].
В межах регiону дослщжень виявлення фiтоценозiв, перспективних щодо надання 1м природоохоронного статусу, а також ощнка стану !х бiорiзноманiття здшснювалася з опорою на загально прийнят геоботанiчнi методи [9, 15]. Для ряду вцщв, якi належать до числа едифшаторних, ценозоутврюючих або рщюсних були застосованi популяцiйнi дослiдження, яю супровджувалися визначенням онтогенетично! та в^алггетно! структури, а також щiльностi особин в межах популяцшних полiв. Ц характеристики встановлювалися з використанням класичних методик популяцiйного аналiзу [5, 6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
В межах Полюько! частини Сумсько! областi лiсовi екосистеми охороняються в складi певно! кiлькостi територiй природно-заповiдного фонду, найзначшшими з яких е: нацiональний природний парк «Деснянсько-Старогутський», люовий заказник загальнодержавного значення «Урочище "Великий бiр"», заказники мюцевого значення «Богдашвський», «Прудищанський» та ш. Однак, в цьому регюш наявнi ще ряд лiсових екосистем, яким доцшьно надати природоохоронний статус i тим самим зберегти !х як осередки бiорiзноманiття та ключовi територi! екомереж1. Зокрема, це люове урочище «Дубова корна», що мае площу близько 140 га i розташоване на водороздiлi рiчок Знобiвка i Свига. В ньому зростають осиковi, дубово-осиковi, березово-осиковi, березовi, березово-сосновi i навiть дубовi лiси.
РОЗБУДОВА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОМЕРЕЖ1 ПОЛ1СЬКО! ЧАСТИНИ СУМСЬКО! ОБЛАСТ1: АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ТА ПРАКТИЧН1 П1ДХОДИ
Тобто, основними люоутворюючими породами е Populus tremula L., Betula pendula Roth, Pinus sylvestris L. та Quercus robur L.
В процес дослщжень встановлено, що в урочищi «Дубова корна» популяци люоутворюючих порiд неповнi за онтогенетичною структурою. Зокрема, в ценопопуляцiях Betula pendula представлен особини лише ювеншьного (12,5— 24,6%) та генеративного (75,4-87,5%) онтогенетичних станiв. Генеративнi рослини, як свщчать результати вiталiтетного аналiзу, вирiзняються високим рiвнем життевостi (особини класу «а» в^аттету в ix склащ становлять близько 95-100%, а класу «b» - 0-5%, особини класу «с» - вiдсутнi).
Ценопопуляци Populus tremula в основному сформоваш з особин трьох онтогенетичних сташв: ювеншьного (20,0-28,3%), iмматурного (48,4-58,0%) та генеративного (22,0-23,3%). В склавд всix онтогенетичних груп переважають рослини (55-65%) найвищо' (класу «а») життевостi.
В ценопопулящях Pinus sylvestris, як i Populus tremula, переважним чином представленi рослини трьох онтогенетичних категорш: ювенiльнi (15,4-32,6%), iмматурнi (43,5-64,4%) та генеративнi (3,0-41,1%). Характерним е те, що в складi сукупностей рослин зазначених онтогенетичних сташв найбшьшу частку (65-70%) складають рослини промiжного (класу «b») в^аттету.
Наявнiсть рослин лише трьох онтогенетичних груп (ювеншьних: 53,6-67,1%, вiргiнiльниx: 14,2-29,1%, генеративних: 3,8-32,2%) притаманна i ценопопулящям Quercus robur. Серед генеративних та вiргiнiльниx рослин переважають (40-45%) рослини класу «b» вiталiтету. Сред ювенiльниx рослин, навпаки, найбiльшою (6372%) е частка особин низько' (класу «с») життевост^
Незважаючи на те, що Acer platanoides L. в урочищi «Дубова корна» не належить до числа основних люоутворюючих вцщв, тут спостершаеться досить активне його природне поновлення. Воно переважно представлене ювенiльними рослинами, щiльнiсть яких коливаеться в межах 600-1850 шт./га. Серед них частка особин високо' життевосп становить 52-58%, промiжноi - 12-14% та низько' - 3034%.
Ряд фiтоценозiв урочища, i, особливо, дубових люв, мають добре сформований ярус шдлюку. В його складi зростають Frangula alnus Mill., Sorbus aucuparia L., Euonymus verrucosa Scop., Euonymus europaea L. та Corylus avellana L. Ценопопуляци цих видiв звичайно е неповними за онтогенетичною структурою. У Frangula alnus вони в основному сформоваш з ювеншьних та генеративних рослин, у Corylus avellana - з ювеншьних, iмматурниx та генеративних, у Sorbus aucuparia -генеративних. Особини Frangula alnus вшх онтогенетичних сташв переважно мають низьку життевють (серед них домшують рослини класу «с» в^алггету - 85-95%), а Sorbus aucuparia i Corylus avellana - навпаки, високу (переважають рослини класу «а» в^аттету - 60-85%).
В складi трав'яно-чагарничкового ярусу досить широко представлена Stellaria holostea L., проективне покриття виду на окремих дшянках сягае 25-35% та Fragaria vesca L. (проективне покриття до 10%). На вщкритих донках рясно ростуть злаки, переважно: Agrostis tenuis Sibth., Poa pratensis L. та Poa nemoralis L. Зустрiчаються Viola tricolor L., Athyrium filix-femina (L.) Roth. та ш. З числа видiв
рослин, занесених до «Червоно! книги Украши» тут виявлеш Platanthera bifolia (L.) Rich. та Lilium martagon L. [17].
Люи урочища «Дубова корна» репрезентують природний комплекс, що е типовим для Полюся Украши. Однак, внаслщок довготривалого антропогенного втручання в лiсовi фiтоценози дано! територи, застосування суцiльних рубок, мае мюце незбалансованiсть структури (особливо онтогенетично!) ценопопуляцш основних лiсоутворюючих видiв, що ставить шд загрозу довготривале та стшке iснування лiсiв урочища. Це, а також наявнють на данiй територи вцщв, занесених до «Червно! книги Украши», виконання фiтоценозами значних природоохоронних функцiй (грунтозахисних, водорегулюючих, водоохоронних та, загалом, еколого-стабiлiзуючих) е шдставами щодо стоворення в межах урочища боташчного заказника мiсцевого значення «Дубова корна». Проектований заказник та прилегт до нього лiсовi масиви, можуть розглядатися як важлива складова регюнально! екомереж в статусi ïï ключово! територiï.
Успiшiсть збереження екосистем в складi пропонованого заказника, ефективнiсть його функщонування як компонента екомережi суттево визначатиметься обраним режимом охорони. Вш, зокрема, повинен передбачати заборону: суцшьного вирубування лiсу, проведення iнших видiв рубок у весняно-осiннiй перюд, порушення грунтового покриву та випасання худоби.
На захщ вiд урочища «Дубова корна», в заплавi р. Свига та ïï лiвоï притоки р. Бичиха виявлено ще ряд природних територiï, перспективних для заповщання. Надання 1'м природоохоронного статусу буде позитивним не лише в аспект збереження конкретних екосистем, а й сприятиме охоронi територiй мiсцевих екокоридорiв пiвнiчноï частини Полiсся Сумщини вздовж рiчок Свига та Бичиха [4].
Одна з таких д^нок площею близько 10 га знаходиться мiж селами Жихове та Рудня серед заплави р. Свига. Вона мае витягнуту форму та включае русло рiчки, прибережш захиснi смуги шириною 25 м вздовж обох ïï берепв, а також прилеглий заболочений масив. Рельеф територи розташування об'екту - легко хвилястий.
Тут представлеш лучш, болотнi та прибережно-водш ексосистеми. Вздовж русла рiчки мозаïчно чергуються дiлянки з домiнуванням Deschampsia cespitosa (L.) P. Beauv., Carex elata All., а на тдвищеннях - Nardus stricta L. На волопших дшянках зростають Carex appropinquata Schumach., Filipendula denudata (J. Presl & C. Presl) Fritsch, Epilobium palustre L., а на сухших - Dactylis glomerata L., Ranunculus acris L., Achillea millefolium L., Potentilla anserina L., Potentilla erecta (L.) Raeusch. Trifolium repens L. В прибережнш смузi на правому березi ростуть Bidens tripartita L., Carex elata, Epilobium palustre, Eupatorium cannabinum L., Lysimachia vulgaris L. Лiвий берег рясно зарю деревами та кущами: Alnus glutinosa (L.) Gaerth., Betula pendula, Salix triandra L.
Русло рiчки (ширина якого в основному змшюеться вщ 1,5 до 4 м, товща води в середньому коливаеться вщ 50 до 150 см, товща мулистих вiдкладiв - 10-20 см, прозорють 30-45 см) досить рясно заросло вищими водними та пов^ряно-водними рослинами, серед них: Rumex hydrolapathum Huds., Phalaroides arundinacea (L.) Rauschert, Veronica anagallis-aquatica L., Iris pseudacorus L., Typha latifolia L.
РОЗБУДОВА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОМЕРЕЖ1 ПОЛ1СЬКО! ЧАСТИНИ СУМСЬКО! ОБЛАСТ1: АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ТА ПРАКТИЧН1 П1ДХОДИ
Угруповання утворюють переважно Sagittaria sagittifolia L., Nuphar lutea (L.) Sm., Myriophyllum spicatum L., Elodea canadensis Michx.
Угруповання з домшуванням Sagittaria sagittifolia представляють асощаци Sagittarietum (sagittifoliae) subpurum та Sagittarietum (sagittifoliae) nupharosum (luteae). Проективне покриття домшанта становить 45-70%., Nuphar lutea - 25-30%. Також тут ростуть Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid. (5-10%), Lemna minor L. (3-5%), Nymphaea alba L. (2-3%), Nymphaea candida J. Presl (2-3%), Sparganium emersum Rehmann (до 1%).
Nuphar lutea домшуе в угрупованнях Nupharetum (luteae) subpurum з проективним покриттям 75-80%, в яких також зростають Nymphaea alba та Nymphaea candida проективне покриття яких не перевищуе 3-5%, Sagittaria sagittifolia та Callitriche verna L. - 1%.
З угруповань, утворених прикршленими-зануреними макрофгами, на цш дшянщ рiчки Свига виявленi Myriophylletum (spicati) elodeosum (canadensis) та Elodeetum canadensis subpurum. В цих угрупованнях проективне покриття Elodea canadensis становить 50-65%, Myriophyllum spicatum 25-30%. О^м домшанпв тут зростають: Spirodela polyrrhiza (1-2%), Lemna minor (3-5%), Sagittaria sagittifolia (1%), Sparganium emersum (1%).
Виявлеш тут Nymphaea alba та Nymphaea candida включеш в «Перелш вцщв рослин, тварин i грибiв, що шдлягають особливiй охоронi на територи Сумсько! области [11], ^м того на пiвночi областi Nymphaea alba зус^чаеться досить рiдко i потребуе ретельно! охорони вiд негативного антропогенного впливу. Необхщнють впровадження для Nymphaea alba та Nymphaea candida заходiв з охорони тдтверджено i результатами популяцшного аналiзу. Ценопопуляци цих видiв, на зазначенш територи, вирiзняються невисокою щшьшстю (вiд 0,6 + 0,09 шт./м2 до 1,0 + 0,14 шт./м2). 1м притаманнi неповнi онтогенетичнi спектри в складi яких вiдсутнi проростки. За рiвнем життевостi популяци належать до числа врiвноважених та депресивних (значення iндексу Q = 0,07-0,19), тоб-то в !х складi переважаючою (62-86 %) е частка особини низько! життевостi (класу «с» вгтаттету).
В зв'язку з тим, що мiж селами Жихове та Рудня вздовж р. Свига представлен типовi природнi комплекси заплав малих рiчок Полiсся, а також iз наявшстю тут водних рослин, що потребують охорони на Сумщинi, вважаемо за доцшьне створити на цiй територи боташчний заказник мiсцевого значення «Рудня».
Ще одна територiя, що потребуе впровадження природоохоронного режиму, розташована бшя с. Чигин. Ця дiлянка, площею близько 300 га, як i попередня, мае витягнуту форму i також знаходиться в заплавi р. Свига. Вона включае мелiорованi землi i мережу осушувальних каналiв на обох берегах рiчки, тому невипадково, тут значного поширення набули прибережно-водш екосистеми.
В руслi р. Свига вища водна рослиннiсть представлена рядом угруповань справжньо! водно! та пов^ряно-водно! рослинностi. Серед асоцiацiй справжньо! водно! рослинносп найчастiше зустрiчаються ценози з домшуванням Nuphar lutea та Elodea canadensis.
Ценози асощаци Nupharetum (luteae) subpurum зростають в умовах з товщею води вщ 10 до 100 см, швидкютю течiï 0-0,01 м/с, прозорютю води до 90 см, пщаними та мулисто-пiщаними донними вiдкладами. Загальне проективне покриття складае 50-100%, домшанта 45-100%. В угрупованнях нараховуеться вщ 2 до 7 видiв. З ушх супутнiх видiв макрофiтiв найчастше представленi вiльно плаваючi птолофiти, а саме Spirodela polyrrhiza та Lemna minor. Групу видiв, вiльно плаваючих в товщi води репрезентуе Ceratophyllum demersum L. З прикршлених занурених рослин в ценозах часто зростають Elodea canadensis та Potamogeton perfoliatus L. З пов^ряно-водних найчаспше зус^чаються Sagittaria sagittifolia та Sparganium emersum. Проективне покриття кожного з зазначених видiв не перевищуе 5%. Поодиноко виявлеш: Carex elata, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Carex acutiformis Ehrh., Mentha aquatica L., Butomus umbellatus L., Glyceria maxima (Hartm.) Holmb., Scirpus sylvaticus L.
Досить розповсюдженими е ценози варiанту асоцiацiï Nupharetum (luteae) subpurum зi Spirodela polyrrhiza. Угруповання характернi для мюцезростань з товщею води 10-110 см, швидкютю течiï до 0,1 м/с, прозорютю води 90-100 см, мулистими донними вщкладами. Загальне проективне покриття становить 40-90% при проективному покритп N. lutea 25-70%, S. polyrrhiza - 15-40%. Окремi ценози нараховують вщ 3 до 7 вцщв.
З групи вшьно плаваючих птолофтв в цих угрупованнях найчастше зростае Lemna minor з проективним покриттям до 5%. З групи вшьно плаваючих занурених рослин часто зус^чаеться Ceratophyllum demersum з проективним покриттям до 5%. Групу прикршлених занурених макрофтв, в бшьшост випадюв, представляе Elodea canadensis з проективним покриттям до 10%, ^м не1' також зустрiчаються Potamogeton lucens L. З прикршлених птолофтв поодиноко зростае Potamogeton natans L. Групу повггряно-водних рослин найчастше представляе Sagittaria sagittifolia з проективним покриттям 5-10%. В угрупованнях також виявлеш: Sparganium emersum, Glyceria maxima, Alisma plantago-aquatica L., Butomus umbellatus, Rumex hydrolapathum.
На дшянках з незначною течiею зростають ценози варiанту асощаци Nupharetum (luteae) elodeosum (canadensis) зi Spirodela polyrrhiza. Даш угруповання виявлеш в товщi води вщ 35 до 110 см ïï прозорють 100-110 см, течiя 0,01-0,02 м/с. Кшькють видiв в угрупованш вщ 6 до 8. Загальне проективне покриття становить 85-100%, проективне покриття N. lutea - 25-45%, E. canadensis - 25-30%, S. polyrrhiza - 15-35%.
З вшьно плаваючих птолофтв о^м Spirodela polyrrhiza тут зростають Lemna minor та Hydrocharis morsus-ranae L. З групи вшьно плаваючих занурених макрофтв iнодi зус^чаеться - Ceratophyllum submersum L. та Ceratophyllum demersum. З прикршлених занурених рослин ^м Elodea canadensis виявлено Potamogeton perfoliatus. З повггряно-водних iнодi в ценозах зростають Phragmites australis, Sagittaria sagittifolia, Sparganium emersum, Scirpus sylvaticus, Carex acuta, Glyceria maxima. Вш зазначеш види мають проективне покриття вщ 1 до 5%.
Ценопопуляци едифшатора - Nuphar lutea переважно е депресивними (на 8092% сформоваш з особин класу «с» в^алтету) та неповними за онтогенетичною
РОЗБУДОВА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОМЕРЕЖ1 ПОЛСЬКОÏ ЧАСТИНИ СУМСЬКОÏ ОБЛАСТ1: АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ТА ПРАКТИЧН1 П1ДХОДИ
структурою: в деяких з них вщсутш проростки та (або) ювеншьш, BipriH№m особини. Для збереження щ ценопопуляци потребують полшшення гiдрологiчного режиму рiчки, в першу чергу завдяки припиненню неконтрольованого випасання худоби в прибережнш смузi, яке призводить до розбивання берега i прискорюе замулення рiчки.
Окрiм вище названих, з угруповань справжньо! водно! рослинносп, в ру^ рiчки зростають угруповання Spirodeleta (polyrrhizae) subpurum та Elodeetum (canadensis) subpurum. Ценози угруповання Spirodeleta (polyrrhizae) subpurum виявлеш в товщi води вщ 15 до 50 см, в мюцях 'хнього зростання вода е прозорою до дна, течiя фактично вщсутня. Кiлькiсть видiв в угрупованш вiд 2 до 4. Загальне проективне покриття становить 80-100%, проективне покриття Spirodela polyrrhiza - 80-90%. З незначним проективним покриттям тут зус^чаються Lemna minor, Hydrocharis morsus-ranae, Ceratophyllum demersum, Sagittaria sagittifolia, Sparganium emersum. Ценози угруповання Elodeetum (canadensis) subpurum зростають в умовах з товщею води вщ 50 до 100 см, ïï прозорютю 90-100 см, течiею 0,02-0,1 м/с., мулистими донними вщкладами. Кiлькiсть видiв в угрупованнi вщ 2 до 3. Загальне проективне покриття становить 40-60%, проективне покриття Elodea canadensis - 40-50%. В ценозах, у незначнш кшькосп, також виявлеш: Potamogeton natans, Spirodela polyrrhiza, Lemna minor, Ceratophyllum demersum.
Повггряно-водна рослиншсть в ру^ р. Свига представлена ценозами угруповань Sparganietum (emersi) subpurum, Phragmitetum (australis) subpurum, Typhetum (latifoliae) subpurum. Зазначенi угруповання формуються в прибережнiй смузi на глибинах до 50 см, де течiя вщсутня та наявнi мулистi донш вiдклади. Кiлькiсть видiв в угрупованш вщ 2 до 5. Загальне проективне покриття становить 50-80%, проективне покриття домшашгв: Sparganium emersum - 40-50%, Phragmites australis - 45-80%, Typha latifolia - 50-75%. В ценозах, з проективним покриттям до 5% зростають: Sagittaria sagittifolia, Rumex hydrolapathum, Nuphar lutea, Hydrocharis morsus-ranae, Spirodela polyrrhiza, Lemna minor, Ceratophyllum demersum.
В межах дослщжено'' дшянки заплави р. Свига е певна кшьюсть штучних водойм, що утворилися шсля торфорозробок, на 'хшх берегах, незначно заходячи у воду, переважно зростають угруповання Typhetum (latifoliae) subpurum, Caricetum (acutiformis) subpurum, Phragmitetum (australis) subpurum, з проективним покриттям домшанпв 90-100%. Зi справжньо].' водно].' рослинност виявлеш ценози асощацш Spirodeleta (polyrrhizae) subpurum та Spirodeleta (polyrrhizae) lemnosum (minoris), куди з проективним покриттям до 5% iнодi входять досить рщюсш для даного регюну види: Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm та водяний мох Riccia fluitans L.
Заплава рiчки Свига на окремих донках щшьно заросла низькорослими деревами та кущами: Salix triandra, Salix pentandra L., Salix caprea L. та Salix cinerea L.
В зв'язку з тим, що бшя с. Чигин в заплавi р. Свига представлеш типовi природш комплекси заплав малих рiчок Полюся, а також наявшстю тут рщюсних для Сумщини видiв водних рослин i зважаючи на необхщшсть збереження малих
рiчок, стабшзаци ix водного режимy та покращення якостi води, вважаемо за потрiбне створити тут гiдрологiчний заказник мюцевого значення «Урaлiвський».
Мiж селами Кривоношвка - Жyрaвкa в заплавах рiчок Свига i Бичиха знаходиться ще одна перспективна для заповщання дГлянка площею близько 400 га. Значна частина зaзнaченоï територи заросла низькорослими деревами та кущами: Betula pendula, Salix triandra, Salix pentandra, Salix cinerea, Salix caprea. Прибережна смуга на сyxодолi yтворенa з таких рослин як Deschampsia cespitosa, Eupatorium cannabinum, Lythrum salicaria L., Lysimachia vulgaris, Beckmannia eruciformis (L.) Host, Ranunculus repens L., Ptarmica salicifolia (Besser) Serg.
Поширеними також е повггряно-водш та справжш водш фгтоценози. На березi i у товщi води до 5 см зростають Phalaroides arundinacea, Lysimachia vulgaris, Lysimachia nummularia L., Glyceria maxima, Alisma plantago-aquatica, Bidens tripartita, Agrostis stolonifera L., Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult.
У водi зростають угруповання з домiнyвaнням Nuphar lutea. Ценози асощаци Nupharetum (luteae) subpurum зростають в умовах з товщею води вщ 20 до 100 см, швидкютю течи 0-0,01 м/с, прозорютю води до 75 см, шщаними та мулисто-пщаними донними вщкладами. Загальне проективне покриття складае 60-100%, домшанта 50-90%. Ценози нараховують вщ 2 до 8 видiв. З усГх супутшх видiв макрофтв найчаспше тут представлеш вшьно плaвaючi птолофГти, а з них Spirodela polyrrhiza та Lemna minor. Групу вшьно плаваючих в товщi води найчаспше репрезентують Ceratophyllum demersum. З групи прикршлених птолофтв iнодi зростае Potamogeton natans. Його щшьнють не перевищуе 2,4 + 0,53 шт./м2, а в склaдi ценопопуляцш переважають рослини низькоï життeвостi (класу «с» впаштету), частка яких сягае 94%. В цшому, цей вид досить рщко зyстрiчaeться в швшчнш чaстинi Сyмськоï облaстi i потребуе охорони та мошторингу за станом ценопопуляцш в даному регюш [14].
З прикршлених занурених рослин в ценозах найчастше зростають Elodea canadensis та Potamogeton perfoliatus. З повггряно-водних найчаспше представлеш Sagittaria sagittifolia та Sparganium emersum. Проективне покриттям кожного виду не перевищуе 5%. Поодиноко виявлеш: Carex acutiformis, Phragmites australis, Mentha aquatica L., Butomus umbellatus, Glyceria maxima, Scirpus sylvaticus.
Розповсюдженими e ценози вaрiaнтy асощаци Nupharetum (luteae) subpurum зГ Spirodela polyrrhiza. Ц угруповання характерш для мюцезростань з товщею води 10-90 см, швидкютю течи до 0,1 м/с, прозорютю води 80 см, мулистими донними вщкладами. Загальне проективне покриття становить 50-90% при проективному покритп Nuphar lutea - 30-70%, Spirodela polyrrhiza - 20-50%. ОкремГ ценози нараховують вщ 3 до 6 видГв.
З групи вшьно плаваючих птолофтв в ценозах зростае Lemna minor. З групи вшьно плаваючих занурених рослин часто зустрГчаеться Ceratophyllum demersum. Групу прикршлених занурених в бшьшост випадюв представляе Potamogeton lucens, також зустрГчаеться Elodea canadensis. З повГтряно-водних найчаспше -Sagittaria sagittifolia. Проективне покриттям кожного виду не перевищуе 5%. В угрупованнях також виявлеш: Sparganium emersum, Glyceria maxima, Alisma
РОЗБУДОВА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОМЕРЕЖ1 ПОЛЮЬКО! ЧАСТИНИ СУМСЬКОï ОБЛАСТ1: АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ТА ПРАКТИЧН1 П1ДХОДИ
plantago-aquatica, Butomus umbellatus. В ру^ рiчки Бичиха виявлена Lemna gibba L. - вид рщюсний, для водно'' флори Сумсько'' обласп.
В зв'язку з тим, що мiж селами Кривоношвка та Журавка бшя рiчок Свига i Бичиха представлеш типовi природш комплекси заплав малих рiчок Полюся, а також внаслiдок наявностi рщюсних для Сумщини видiв водних рослин та зважаючи на необхщнють збереження малих рiчок, стабiлiзацiï 'х водного режиму, покращення якостi води, вважаемо за доцiльне створити тут пдролопчний заказник мiсцевого значення «Журавський».
Режим проектованих в заплавах рiчок Свига та Бичиха заказниюв повинен передбачати заборону будь-яких мелюративних робiт, суцшьне вирубування лiсових та чагарникових насаджень, порушення грунтового покриву, випасання худоби ближче 20-25 м вiд русла рiчки з навантаженням понад 1 гол./га.
ВИСНОВКИ
Завдяки створенню чотирьох запропонованих заказникiв (двох ботанiчних та двох пдролопчних) площа природно-заповiдного фонду Сумсько'' обласп буде збшьшена на 850 га. Крiм того, це дозволить в складi екомережi Полюько' частини зазначеного регiону чiтко виокремити одну ключову територда - заказник «Дубова корна» та, за рахунок створення заказниюв «Рудня», «Уралiвський» та «Журавский», встановити конкретний природоохоронний режим на найбшьш цiнних територiях проектованих мюцевих екокоридорiв по рiчках Свига та Бичиха. Запропоноваш заходи повшстю узгоджуються з програмними документами щодо розбудови регюнально' екомережi Сумщини [4, 10]. Все це, безумовно, позитивним чином вщб'еться на рiвнi збереженосп екосистем Полiського широтного екокоридору. Дозволить структурувати його на мюцевому рiвнi та зберегти вiд подальшо'' трансформаций як унiкальнi, так i типовi для регiону територи зi значним видовим та популяцiйним рiзноманiттям.
Список л^ератури
1. Геоботашчне районування Украшсько' РСР / [Андр1енко Т. Л., Бшик Г. I., Брад1с £. М. та in. ]. -К.: Наук. думка, 1977. - 302 с.
2. Еколопчна мережа Новгород-Сшерського Полгсся / [Панченко С. М., Андр1енко Т. Л., Гаврись Г. Г., Кузьменко Ю. В.]. - Суми, 2003. - 92 с.
3. Заповщт скарби Сумщини / тд заг. ред. Т. Л. Андр1енко. - Суми, 2001. - 207 с.
4. Звгг про науково-досл1дну роботу «Розробка програми рег1онально' екомереж1 Сумсько' област1 (на перюд до 2015 року» / тд ред. О. М. Смоляр. - Кшв, 2011. - 165 с.
5. Злобин Ю. А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Злобин Ю. А. -Казань: Изд-во Казанского ун-та., 1989. - 146 с.
6. Злобин Ю. А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Ю. А. Злобин. - Сумы: Универ. книга, 2009. - 264 с.
7. Злобш Ю. А. Оцшка природно-запов1дного фонду Сумсько' обласп / Ю. А. Злобш, С. М. Панченко, В. Г. Скляр // Матер1али наук. конференци «Запов1дна справа в Украш на меж1 тисячол1ть». - Кашв, 1999. - С. 51-54.
8. Маринич О. М. Удосконалена схема ф1зико-географ1чного районування Украгни / О. М. Маринич, Г. О. Пархоменко, О. М. Петренко, П. Г. Шищенко // Укр. географ. журн. - 2003, № 1. -С. 16-20.
9. Полевая геоботаника: в 4 т. - М.-Л., 1964. - Т. 3. - 530 с.
10. Ршення 26 сеси Сумсько! обласно! ради п'ятого скликання «Про комплексну програму охорони навколишнього природного середовища Сумсько! област до 2015 року» (вщ 25.07.2008 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oblrada.sumy.ua/dokumenty-oblrady/5-sklykannja/category/32-rishennja-26-sesiji.html. - Назва з екрана.
11. Ршення 11 сеси Сумсько! обласно! ради шостого скликання «Про заходи щодо тдсилення охорони рщюсних та зникаючих вид1в рослин, тварин та гриб1в, що тдлягають особливш охорот на територи Сумсько! областа» (вщ 18.11.2011 р.). - Суми, 2011. - 19 с.
12. Скляр В. Г. Один з напрямкв оптим1заци еколопчно! мереж1 Сумщини / В. Г. Скляр, Ю. Л. Скляр // Матер1али науково-практично! конференци викладач1в, астрантш та студенпв СНАУ (2-18 кштня 2002 р.). - Суми, 2002. - С. 20.
13. Скляр В. Г. Системний тдхвд до оптим1заци охорони природних комплексш / В. Г. Скляр, Ю. Л. Скляр // Укр. бот. журн. - 2003. - №4. - С. 388-396.
14. Скляр Ю. Л. Прикршлеш птолофпи водойм басейну Десни Швшчного Сходу Укра!ни: еколого-ценотичт особливосп, стан ценопопуляцш, охорона: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 «Ботанжа» / Ю. Л. Скляр; 1нститут ботанжи ш. М. Г. Холодного НАНУ. - Ки!в, 2007. - 23 с.
15. Сукачев В. М. Методические указания к изучению типов леса / В. М. Сукачев, С. В. Зонн. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 143 с.
16. Удосконалена схема ф1зико-географ1чного районування Укра!ни / [О. М. Маринич, Г. О. Пархоменко, О. М Петренко та ш.] // Укр. географ. журн. - 2003. - №1. - С. 16-20.
17. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгг / За ред. Я. П. Дщуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. -900 с.
18. http://www.eco.sumy.ua (сайт Державного управлшня охорони навколишнього природного середовища в Сумськш областа).
Скляр В. Г., Скляр Ю. Л. Формирование структурных элементов екосети Полесской части Сумской области: актуальные вопросы и практические подходы // Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2013. Вып. 8. С. 173-182.
Представлена информация о характерних особенностях природно-заповедного фонда Сумской области, в целом, и ее Полесской части, вчастности. Осуществлен анализ состояния природных комплексов и степени созологической ценности нескольких территорий, перспективных для заповедания. Определена их роль в формировании и оптимизации экосети Полесской части Сумской области.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд, экосеть, биоразнообразие, охрана экосистем.
Skliar V. G., Skliar Yu. L. The formation of structural elements of the Econet of Polissya part of the Sumy region: actual issues and practical approaches // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2013. Iss. 8. P. 173-182.
The information about the characteristic feature of the natural reserve fund Sumy region and its Polissia part. The analysis of the state of natural systems and the degree of value sozological several territories, of promising for commandments. Their role in the formation and optimization of the econet Polissia Sumy region.
Key word: nature-reserve fund, econet, biodiversity, ecosystem protection.
Поступила в редакцию 01.04.2013 г.
