CC BY
19
УДК 821.161.2-312 UDC
DOI: 10.17223/18572685/60/9
РОМАНТИЧНА ПОЕТИКА ТВОР1В МИХАЙЛА М1НЧАКЕВИЧА В ЗБ1РЦ1 «СИН РУС1»
О.П. Новик
Бердянський державний педагопчний унiверситет УкраТна, 71111, м. Бердянськ, вул. Шмщта, 4 E-mail: [email protected]
Авторське резюме
У статт розглядаються вiршi Михайла Мшчакевича з рукописно! збiрки «Син Руа» («Сатира», «Po3CBiT», «Роксолян», «Розлука», дума «Хрестец камiнний край Любчича», любовна елегiя «Думка») за виданням 1995 р. Зокрема, йдеться про романтичн риси поези автора, образшсгь та поетику текcтiв, порiвнюютьcя тематика й мотиви твор-чоcтi Михайла Мшчакевича й укра!нських романтикiв: Марюяна Шашкевича, Мико-ли Петренка та ¡н. Поетика творчоcтi письменника формувалася пiд впливом в^рш^в М. Шашкевича та шших галицьких авторiв, але е риси, сп^льн^ й з^ схщноукрашською литературою першо! половини Х1Х ст., та й ^з творчicтю европейських романтикiв. У вiршах М. Мшчакевича е т. зв. «комплекси шв» (Д. Чижевський), характернi для укра!нського романтизму. Прагнення показати тяшсть icторii руcинiв виявляеться у послуговуванн епiзодами з чаciв Кшвсько! Руа, згадками про видатних icторичних оаб минулого. Водночас автор намагаеться вписати русишв i в европейську icторiю, демонструючи кровнi зв'язки руських князiв iз правителями рiзних держав. Поези «Сатира», «Розсвгг», «Роксолян» пiдпорядкованi загальним настроям «Русько! трш-цi» i мотивами, i образнicтю, в них вщчутний вплив М. Шашкевича. Водночас вiршi Мiнчакевича близькi до народно! творчосп, оcкiльки в них е шсенний cтрiй, реф-рени, звуконаслщування. Доcлiдження мотивiв лiрики автора виявило характеры для романтично! поези зображення переживань лiричного героя, кохання, розлуки, зради, а також icторичнi та патрютичш теми лiрики. Поезiя Михайла Мшчакевича як складова феномену «Руська трiйця» уможливлюе поглиблене вивчення процеав, якi вiдбувaлиcя в украшськш культ^ першо! половини Х1Х ст.
Ключовi слова: Михайло Мiнчaкевич, «Син Руа», поетика, романтизм, образ.
РОМАНТИЧЕСКАЯ ПОЭТИКА ПРОИЗВЕДЕНИЙ МИХАИЛА МИНЧАКЕВИЧА В СБОРНИКЕ «СЫН РУСИ»
О.П. Новик
Бердянский государственный педагогический университет Украина, 71111, г. Бердянск, ул. Шмидта, 4 E-mail: [email protected]
Авторское резюме
Рассматриваются стихотворения Михаила Минчакевича, размещенные в рукописном сборнике «Сын Руси» (в издании 1995 г.): «Сатира», «Розсвгт», «Роксолян», «Розлука», дума «Хрестец камшний край Любчича», любовная элегия «Думка». В частности, рассмотрены черты романтизма в поэзии автора, образность и поэтика текстов, сравниваются тематика и мотивы творчества Михаила Минчакевича и других романтиков, например Маркияна Шашкевича, Николая Петренко и др. Поэтика творчества писателя формировалась под влиянием стихотворений М. Шашкевича и других галицких авторов, но есть в ней черты, общие и с восточноукраинской литературой первой половины Х1Х в., да и с творчеством европейских романтиков. В стихах М. Минчакевича есть т. н. «комплексы слов» (Д. Чижевский), характерные для украинского романтизма. Стремление продемонстрировать древность истории русинов проявилось через описание событий времен Киевской Руси, упоминание об известных исторических лицах прошлого. Одновременно автор пытается показать и влияние русинов на европейскую историю, демонстрируя кровные связи русских князей и правителей разных государств. Стихотворения «Сатира», «Розсвгг», «Роксолян» передают общие настроения «Руськой троицы» и мотивами, и образностью, в них ощущается влияние М. Шашкевича. В то же время стихи Минчакевича близки к народному творчеству: песенный строй, повторения, звукоподражания, как и мотивы лирики, дают возможность сравнения их с фольклором. Поэзия автора как составляющая феномена «Руськой троицы» отображает процессы, которые происходили в украинской культуре первой половины Х1Х ст.
Ключевые слова: Михаил Минчакевич, «Сын Руси», поэтика, романтизм, образ.
THE POETICS OF ROMANTICISM OF MYKHAILO MINCHAKEVYCH'S WORKS IN THE SON OF RUS
O.P. Novyk
Berdyansk State Pedagogical University 4 Schmidta Street, Berdiansk, 71111, Ukraine E-mail: [email protected]
Abstract
The article analyses Mykhailo Minchakevych's poems "Satire", "Rozsvit", "Roksolana", "Separation", dumka "Cross stone near Lyubchych", love elegy "Dumka" from the manuscript collection The Son of Rus (1995), with the focus on the poetics of romanticism and imagery. The author compares the themes and motives in Mykhailo Minchakevych's poetry with those of other Romanticists (Markiyan Shashkevich, Mykola Petrenko). The poetics of Minchakevych's works was incluenced by the writing of Markiyan Shash-kevych and other Galician authors; however, it demonstrates the similarities with East Ukrainian literature of the first half of the 19th century as well as European Romanticism. Mykhailo Minchakevych uses the so-called "word complexes" (D. Chyzhevsky), inherent to Ukrainian Romanticism. His desire to demonstrate the Rusinian great history is manifested in his reminiscences of the time of Kievan Rus and allusions to famous historical figures of the past. Similarly, the poet tries to show the influence of the Rusins on European history by mentioning the ties of blood between the Russian princes and European rulers. The poems "Satire", "Rozsvit", "Roksolana" convey the moods of "Russian Trinity" both through motives and imagery, thus revealing the influence of Markiyan Shashkevych. Mykhailo Minchakevych's poems are also close to folklore, which becomes evident in their motives, composition, and the use of repetitions and onomatopoeia. Minchakevych's poetry as a component of the "Russian Trinity" phenomenon reflects the processes that took place in the Ukrainian culture in the first half of the 19th century.
Keywords: Mykhailo Minchakevych, The Son of Rus, poetics, Romanticism, image.
УкраТнська романтична поезiя в ХХ-ХХ1 ст. була i залишаеться об'ектом дослщження багатьох науковщв, попри це, численш твори вивчено лише побiжно. Явище романтизму в лiтературi Х1Х ст. роз-глянуто на рiвнi змкту й форми такими вченими, як Н. Берковський, Т. Бовсушвська, £. Нахлк, Д. Чижевський та шшими лгтературознав-цями, огляд праць яких було ранше зроблено в монографп «Непов-торшсть повторного» [4]. Послуговуючись теоретичними розвщками про поетику романтичноТ лгтератури, здшснимо спробу виокремити
риси романтично! поетики у творчосп Михайла Мшчакевича, зокре-ма в його текстах, що увшшли до збiрки «Син Руа». Задля глибшого розумiння творчосп цього письменника необхщно розглянути пое-зiю митця крiзь призму украТнськоТ романтично! поезií, порiвняти з текстами авторiв, якi мали вплив на творчкть Михайла Мiнчакевича.
Збiрка «Син Руа, Ы Собрание стихотворов в русюм язику от клеру Семшари! енеральной в Л[ь^в городi, руского краю Метрополи!. Року 1833» стала одним iз ключових моментiв дiяльностi «Русько! трiйцi» та iнших захщноукраТнських романтикiв початку Х1Х ст. Перша рукописна збiрка вiршiв Маркiяна Шашкевича та його побратимiв датувалася 1833 р., тобто ще до появи «Русалки Дыстрово!» у 1836 р. Цю збiрку видано в 1995 р. з передмовою i примаками Евгена Нахлiка [2]. Структура i змiст збiрки не становлять собою модний у т часи салонний альбом [9], а е спробою передати патрютичы настро! молодi, яка прагнула пробудити народ до нацюнального вщродження.
Одним iз авторiв рукописно! збiрки «Син Русi» був Михайло Ан-дрiйович Мiнчакевич (1808-1879). Для розумшня творчостi автора важливим е дослщження постатi митця в контекст епохи. Бiографiю письменника подае у передмовi до видання «Сина Руа» 1995 р. Евген Нaхлiк. Зокрема, науковець завважуе, що поет походив iз ам'Т священника (с. Бережниця Вижня Сяноцького округу). Початкову осв^у отримав у нормальнш школi отцiв-вaсилiaн у с. Лаврову навчався у Сaмбiрськiй гiмнaзiТ. Михайло Мшчакевич з 1830 р. став студентом Львiвського унiверситету i ЛьвiвськоТ духовно! семшари, як i iншi романтики, збирав фольклор, укладав збiрники. Поет товаришував iз поетами «Русько! тршцЬ>, увiйшов до революцiйного польсько-укра-!нського пiдпiлля - оргaнiзaцiТ «Союз друзiв народу», яка пщпоряд-ковувалася Товариству польських карбонарпв (радикальна суспiльнa течiя з iдеями республiкaнiзму, повалення монархи через збройне повстання, звтьнення селян, цтковито! рiвнопрaвностi осiб i сташв). У 1838 р. був заарештований, ув'язнений на три роки. Вщомий як автор пaтрiотичних поезiй, частина яких вмщена в збiрцi «Син Руа».
Виршальну роль для формування стилю Михайла Мшчакевича ви дiгрaлa спiвпричетнiсть до гуртка семiнaристiв Марюяна Шашкевича. Зокрема, це виявилося у романтичних вiршaх на рiвнi патрютично! проблематики. М. Шалата у книзi «Будителi. «Руська Трiйця» та ТТ послiдовники» пише про широке розумшня явища «Руська трiйця»: «оргaнiзовaний i керований Шашкевичем гурток семiнaристiв -украТнських пaтрiотiв - у Львiвськiй духовнiй семiнaрiТ в серединi 1830-х ромв, до якого належали й Микола Устиянович, Михайло Мшчакевич, 1ван Бтинський та iншi» [14: 5]. О. Петраш у пращ «Подвижники украТнськоТ iдеТ. Марюян Шашкевич та його побратими» пише
про альбом «Руська зоря», куди «члени гуртка вписували украТнською мовою рiзнi, найбiльш велемовнi, на Тхню думку, поетичн вислови чи народнi афоризми. Сам Шашкевич внiс такi слова: "Свгги, зоре, на все поле, закть мiсяць зiйде", що мали стати етграфом майбутнього альманаху «Зоря» i якi наче розкривали алегоричний змкт його заголовку. Тут iмена М. Кульчицького, I. Бiлинського, Й. Охримовича, М. Урицького, М. Мшчакевича та шших - одне слово, однодумов у Марка було багато. I число Тх дедалi зростало, бо вмiв вiн перекону-вати i об'еднувати навколо себе» [5: 21].Той само дослiдник звернув увагу i на назву збiрника «Син Руа» (1833): «Вже у самш назвi було багато смтивого, гордо-непокiрного, а вмiщенi у збiрнику поезiТ (всього п'ятнадцять, з них двi М. Шашкевича "Слово до чтителей русь-кого язика" i "Дума") вражали своею щирiстю, хоч часто були зовсiм учнiвськi з художнього боку» [5: 20]. Така оцшка («учывськ з худож-нього боку») не зовам точно передае змкт текстiв, якi важливi були найперше iдейним наповненням, а вже по^м, художнiм втiленням проблематики.
Микола Ткачук, дослщжуючи поезiю «РуськоТ тршщ», пише i про вiршi М. Мшчакевича «Сатира», «Розсв^», «Роксолян»: «Молодий поет створив своТ поезiТ на основi народноТ мови, розмовно-пiсенних штонацш. Вiн висмiюе роз'еднашсть русинiв ("Сатира"). "Розсвгг" - це пейзажний образок врашшнього галицького стьського простору. Майстерыше написано вiрш "Роксолян", сповнений патрютичних та волелюбних мотивiв. Автор захоплюеться рiдною землею, ТТ люднiстю, хлiборобами, Тх працьовитiстю, звичаями. Рефрен «Пляск - плеснiм Руками, Туп - тупшм Ногами»
iмiтуе танець украТнцiв, Тх рух, могутню дiю, як нестримний потiк гiрськоТ рiки, життелюбство, що перемагае на своему шляху ус пере-шкоди» [9: 49]. Загалом у збiрку увiйшли поезiТ «Сатира», «Розсвгт», «Роксолян», «Розлука» i, можливо, подана як анонiмна дума «Хрестец камiнний край Любчича», авторство якоТ £. Нахлiк, як i М. Возняк, при-писуе Михайловi Мшчакевичу [6: 11]. У виданнi 1995 р. в додатках вмщено ще й любовну елегiю поета «Думка».
£вген Нахлiк, характеризуючи збiрку «Син Руа», говорить, що вiршi, вмщеы в книзi, художньо нерiвноцiннi. Вчений називае серед кращих творiв збiрки саме поезiю Маркiяна Шашкевича та Михайла Мшчакевича [3: 19].
Л^ературознавц робили нечисленш спроби охарактеризувати поезп зi збiрки «Син Русi». Так, «Розсвп» Микола Ткачук назвав пей-
зажним образком «врашшнього галицького стьського простору», вочевидь фунтуючи свое враження вiд ктькох дiaлектних слiв i згадкою про гору в останых рядках. Раыше К. Студинський вже писав про «дар помiчaння» у цiй поези М. Мшчакевича [7: V]. Поезiя роман-тикiв мiстить прагнення показати характери героТв у взаемозв'язку з природою, де пейзаж використовувався як зааб психолопчного па-рaлелiзму для вщтворення душевного стану лiричного героя. Загалом же картина врашшньо! природи «Розсвггу» Михайла Мiнчaкевичa зi снопом свила, запахом гречки i диму, звуками ству пiвня, пташок, клепання юс, трубiння ловцiв - все це малюе пасторальну картинку, яка могла би бути описана багатьма романтиками, наслльки узагаль-неш й знеособлеш образи. При цьому загальна картина свгганку е живописною, поеднання вiзуaльних, слухових обрaзiв i зaпaхiв робить ТТ панорамною, передае щире захоплення сходом сонця: З-понад гори луч видати, Ясне свило ранок родит, Луна хоче-сь огнем яти. Ах, як царско сонце сходит! [6: 25].
Метафоричне поеднання образу сонця, яке ясним свилом народжуе ранок, з образом гори характерне для багатьох зразмв усно! народ-нопоетично! творчостi, з яко! романтики черпали художнi засоби. М. Мшчакевич доповнюе цю картину словом «царско», прагнучи не просто скористатися синестезшними образами для унаочнення пейзажу, але й пщкреслити силу емоцш, вражень лiричного героя вщ побаченого.
Проблематика i мотиви вiршiв поета перебувають у рiчищi тради-цшних для украТнського романтизму тем. Тут можна завважити близь-кiсть творчосп Михайла Мiнчaкевичa до його побратима Марюяна Шашкевича, пiд впливом творчосп якого поет вочевидь перебував. Микола Ткачук, покликаючись на дослщження Юрiя Шевельова про поетику романтичних творiв М. Шашкевича, зазначив, що мова ли рики поета характеризуеться значною мiрою умовнiстю i лексики, i фрaзеологiТ, пейзаж мае абстрактно-загальний характер [9: 17], проте поетична безпредметшсть, як слушно пише М. Ткачук, не шкодить, бо виражае «почуття сaмi по собi» [9: 9]. Такого плану пейзаж ми бачимо i в поезiях Михайла Мшчакевича.
Мотиви кохання й розлуки, розбрату й нацюнального вщродження поеднують твори М. Мшчакевича з текстами як поетв «Русько! тршцЬ», так i зi схiдноукрaТнськими романтиками, а надто, якщо вiршi митця порiвняти з усною народною творч^ю, то е очевидним, що бтьшкть iз них наповнеш фольклорною обрaзнiстю. Дмитро Чижевський писав про кнування в лiтерaтурi певного стилю не лише характерних ^в,
що постшно повторюються (Schlüsselwörte), але й цтих «комплекав ^в» («словесних полiв» (Wortfelder)) [13: 410]. Вiдповiдно образ творця, поета постае у вiршах багатьох романтикiв, про що свого часу завважив Д. Чижевський: «У жодну л^ературну епоху не писалося спльки про поета, про його фах, як у добу романтизму. А найбтьше на цю тему було виствано вiршiв» [12: 71]. Поет у творах Михайла Мшчакевича вочевидь насамперед мае оствувати кторт i славу рiдного краю, численш романтичнi мотиви, якими послуговуеться автор, свщчать про обiзнанiсть письменника з комплексами ^в як европейськоТ, так i украТнськоТ лiтератури.
Такi «комплекси слiв» украТнського романтизму були сптьними для багатьох авторiв, а надто авторiв поезiТ. У вiршi Михайла Мшчакевича «Розлука» навколо ключового слова «розлука» згруповано такi слова, як «дорога», «Тхати», «серце», «душа», «надiя», «на неза-будь», «рученька», «розмова», «приТду» та iн. Цей «комплекс ^в» звучить i в поезiях Михайла Петренка, де йдеться про розставання з коханою: «Минулися моТ ходи», «Чи бачив хто славянськую дiвчи-ну» i в творах шших авторiв. Лiрична поезiя Мiнчакевича «Думка», де закоханi порiвнюються з парою голубiв, яких розлучили, пере-гукуеться з вiршем Михайла Петренка «Туди моТ очi», автор якого називае кохану дiвчину голубкою, i також лунае мотив нещасноТ долi, розлуки. У поезiТ Миколи Костомарова «Голубка» е подiбний мотив, i використано образ голубки, яку розлучили з коханим: «голубонько бта», «голубочко сиза», «голубочко хвора», «голубко вiрненька» -низка варiацiй еттелв до нього. Очевидним е послуговування М. Мшчакевичем романтичною образнiстю для передачi почуттiв лiричного героя поезп «Розлука», i спiльнiсть таких символiчних образiв з вiршами iнших романтиюв.
До порiвняння необхiдно залучити й поезт М. Шашкевича «Ро-спука» з «Русалки ДнiстровоТ» [8: 70-71], де автор послуговуеться тим само комплексом ^в, е образи голуба, ворона, мотиви розпачу i сирггства: Летит ворон чорнокрилий -За ним загудто, Щасте мое гаразд милий На вки знидiло.
Тяжко голубу малому Гори перебити Ой ще тяжче безродному На сем свт жити [8: 70].
Поезiя «Розлука» Михайла Мiнчaкевичa за структурою близька до народно! шсш, е повтор рядка як приству: «Будь ми здорова, будь ми здорова».
Мотив розлуки i нещасливого кохання в ромaнтизмi дуже часто пов'язаний з мотивом сирггства, смертi, зло! долЬ чужо! сторони, i вiршi М. Мшчакевича не е винятком. У «ДумцЬ» остання строфа звучить так: А як в чужi де сторони Попщ небо летит сине, Може, паде в орла шпони, I голубка моя згине! [6: 38].
Передркання зaгибелi кохано! i смерт як розлуки тут перегукуеть-ся з темою синього неба - такого популярного романтичного мотиву свободи, Божо! благодат i прагнення вирватися з несправедливого свиу. Подiбний мотив лунае у творi Михайла Петренка «Небо». У вiршi Мармяна Шашкевича «Туга за милою» також е мотив розлуки з милою, що доповнюеться образами неба, крил, сокола, польоту: Коби мен крильц мати, Соколом злетии, Тяжку тугу из серденька При милш розбити!» [8: 77].
кторичш й легендарш мотиви звучать у думi «Хрестец кaмiнний край Любачева», автором яко! вважають М. Мiнчaкевичa. За жанром поезiя ближча до балади, ашж до думи, проте нaприкiнцi е настано-ва бaтькiв своТм дггям, що не характерно для романтично! балади. Письменник переповщае легенду про закоханих, ям заприсягалися на вiрнiсть, а потiм зрадили своТм обиницям. Колоритним е опис сцени покарання зрадниюв: у полi, пiд час жнив, зi згадками про старих бопв Дажбога, Стрибога, пaрaлелiзмом змалювання стихи i людсько! долi. Перун - грiм спалюе каплицю, де вщ негоди заховалися хлопець i дiвчинa, караючи Тх за те, що вони «криво присягали». Залучае автор i образ сов, ям проклинають уночi, а у вуста батьмв вкладае слова, якi вони говорять удень над могилою: Вдень приходет отец-мати I так дгги научают: «Бог нас довго не карае, Бт-сьмо-сь грiхiв сповщали; Б'е перуном, хто-сь не кае, Як тих, що фалш присягали» [6: 24].
Прагнення вщтворити народну легенду у власнш оригшальнш поези баладного типу не було винятковим явищем, це типово для романтимв. Осктьки романтизм перебував у стадп становлення, лопчно, що вiршi семiнaристiв мктили повчaльнi фрагменти. Сама
ж дума «Хрестец камшний край Любачева» е романтичною iсторiею про кохання i зраду, в якiй долучаеться мотив грiха i покари. Михайло Мшчакевич поеднуе християнський мотив iз покаранням Перуном, Дажбогом, Стрибогом, таке двовiр'я е i свщченням iнтересу автора до слов'янськоТ мiфологiТ i впливом фольклору на романтика.
«Роксолян, ш танец рускiй» - поезiя Михайла Мiнчакевича сти-лiзована пiд народну пiсню, з повторами, що надають вiршевi тан-цювального ритму i е словесним вщтворенням танцювальних рухiв зi звуконаслiдуванням: «Пляск - плеснiм / Руками, / Туп - тупшм / Ногами». Пкня-супровщ до танцю наповнюеться не ттьки звуко-наслiдуванням i описом рухiв у приспiвi, але й вказiвкою про це у першш строфi:
Iдiм колом десь русина -Так дщ гуляв i родина... [6: 26].
Стилiзацiею пщ народну пiсню послуговувалися захiдноукраТнськi романтики, наприклад, вiрш 1вана Гушалевича «Де есть руська отчизна? (Стваемо по пуп народнш «Дай же, боже, добрий час») мае приств «На-на-на-на-на-на, / Ой там руська отчизна!» [10: 491-492]. «Пкнь козацька» Тимка Падури також мiстить приств зi звуконаслЬ дуванням «Гей, козача, на врага, / Гурра-га, гурра-га!» [10: 335-336]. У схщноукраТнських романтиюв, наприклад, у Амвросiя Метлинського, е подiбнi вкраплення у поезiТ, о^м того, часто використовують ет-графи з народних тсень, з якими перегукуеться оригiнальний текст: Гей, братця, гей, братця, то наша дорога, А не мкце тепле в панського порога! [10: 109]. Попри летсть ритмiчноТ структури вiрша М. Мшчакевича, зм^ове наповнення е послщовним утвердженням власноТ приналежностi до Руа, ТТ трaдицiй, iсторiТ i патрютичного пориву. Як i в шших поезiях збiрки «Син Русi» («До синов Руа», «Слово до чтителей руского язи-ка»), висновком е теза: «Бо Русь - край наш, наша мати» [6: 27]. До щеТ тези автор пщводить читача поволi, починаючи зi згадки про давн часи, пам'ять роду землеробiв, якi вирощували на цш землi овес, ячмiнь, жито й пшеницю. Стaрi свята з дохристиянських чаав i багатство руськоТ землi поет оновлюе, еднаючи зi сучасшстю: Ту ест Дажбог i коляда, Ту сут овци, воли, стада, Ту ся родит команица -Русь вам полна, як кошница [6: 27].
Йдеться i про давы боТ з татарами, i про стви Бояна, i про русинське жшоцтво, яке уславило королiвськi родини Европи: Красил женскiй пол. Наш рускш Трон угерскiй, польськш, прускiй.
Жил i француз в руском лот, Бо русинк мав на трон [6: 27].
Для романтимв як захщноевропейських, так i для украшських, ха-рактерним був iHTepec до icropiï сво1х народiв, прагнення вiдродити славу вторичного минулого нацiï. З. Геник-Березовська слушно писала: «Наприкшщ XVIII - на початку Х1Х ст. кторизм стае визначальною ознакою i проявом украшського перед романтизму та романтизму, що аж шяк не виключае недооцiнки решти елементiв, ям визначи-ли загальний характер обох цих напрямiв. Отже, саме "кторичною" гранню украïнcьке романтичне письменство найткшше дотикаеться до европейських i, зокрема, слов'янських лгтератур» [1: 96]. О^м захоплення фольклором, романтики змальовували a^i часи, демон-струючи силу, мщь держави i мужнicть ïï захисниюв. При цьому романтики хармвсько!' школи здебiльшого писали про козацьку державу, □ч, козацьку звитягу, морськ походи, вiйни й полони в заморських державах, а ось захщноукрашсьм романтики акцентували увагу на подiях ще давнiших чаciв, зверталися до кторп могутньоï держави -Ктесь^ Руci. Етнонiм «русин» у текстах Михайла Мшчакевича постае поруч iз назвою держави - Русь. Таким чином, здшснюеться апеляцiя до cтароï слави предкiв, демонструеться тяглicть традицш.
Захiдноукраïнcькi романтики також звертаються до образiв князiв Киïвcькоï Руci, бароковоï доби, намагаючись подати iдеал захисни-ка вiтчизни й вiри. У текст «До Перемишлян» Миколи Устияновича поруч виводяться два кторичш перcонажi з рiзних чаciв icнування укра^сь^ державноcтi: А як не згине насильнкть толпава, Як розiллетьcя терпеливости мiрка, Знайдеться скоро козацькая слава, Знайдем Богдана, знайдем Владимирка I поспитаем: «Чия тут землиця? Чия тут мати? Чия тут столиця?» [11: 61].
Таке поеднання е пщтвердженням тези про прагнення вщновлен-ня державносп Украïни через «вщродження мЫтарних традицiй вiтчизняного державотворення - давньоруських i козацьких» [3: 128].
Водночас у творах захщноукрашських романтимв йде мова й про те, що русини своТми мiжуcобицями руйнували власну державу в рiзнi часи. У поезiï Михайла Мшчакевича з назвою «Сатира», яку Е. Нахлк означив як вiрш-алегорiю, висмтються братcькi чвари, що шкодять державк Поезiя «Сатира» мотивами перегукуеться iз «Думою» гетьмана 1вана Мазепи, де також порушуеться проблема розбрату i страждання Украши через ïï сиыв, якi не хочуть проти-стояти ворогам у едносп, а хиляться до чужих володарiв (хтось до
ляха, хтось до москаля), ладн продатися, щоб зберегти свою вигоду. М. Мшчакевич в романтичному ключi пише про вплив нечисто!' сили, яка примушуе до розбрату:
Що за дщько ту рогатий,
Брат не хоче брата знати,
Един впертий, другий думний,
Оба кажут: «Я розумний»... [6: 23].
Брат ще проти брата, вважаючи сусiда рщышим, братаеться з жидом, i порожшми стають слова «Ти, русине». Ця болюча проблема i в бароковш, i в романтичнiй украшськш лiтературi звучить у багатьох поелв як застереження для сучасникiв. Апелювання до кторп' задля розкриття актуальних проблем, паралелi мiж минулим i сучасним, пошук шляхiв розбудови держави - все це було характерним для громадянсько'1 течи' романтично!' поезп.
Поезiя Михайла Мiнчакевича позначена впливом передроман-тично'| i романтично!' течш в украшськш захщноукра'шськш лiтературi, насамперед, авторiв «Русько!' трiйцi». На рiвнi змiсту i форми поезп митця виразним е вплив усно!' народно!' творчосп, тематика близька до творiв як европейського, так i схщноукра'шського романтизму. Поетика вiршiв Мiнчакевича, що е частиною збiрки «Син Руа», пщ-порядкована впливу романтичних тенденцш в лiтературi того часу. Художш засоби подiбнi до творiв усно!' народно!' творчостi (сталi епiтети, звуконаслщування, рефрени), символiка романтична, тематика й проблематика типова для романтичних поезш, лiричнi геро!' також змальованi в романтичному дуа. Мотиви кохання, розлуки, зради, грiха й покари, патрютизму, неприйняття свiту сучасного i геро!'защя минулого у поезп' Михайла Мшчакевича демонструють вияви романтичного. Вивчення творчосп маловщомого автора першо!' половини Х1Х ст. уможливлюе поглиблене розумшня процесiв, що вiдбувалися в украшськш лiтературi того перiоду i вщкривае подальшу перспективу для порiвняльного аналiзу творчостi захщноукра'шських романтикiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Геник-БерезовськаЗ. Гран культур. Бароко. Романтизм. Модершзм. Кшв: Гелiкон, 2000. 368 с.
2. HaxnÎK €. Давня Русь у творчосп захщноукра'шських романтиюв // Дзвш. 1997. № 2. С. 125-132.
3. HaxnÎK €. З перших спроб ново! лЬератури в Галицькш Руа // Син Руа (1833): перша рукописна збiрка вiршiв Маркiяна Шашкевича та його побратимiв / Упоряд., передм. i прим. Е. Нахлiка. Львiв: Львiвськi новини, 1995. С. 14-20.
4. Новик О. Неповторшсть повторного. Бароковi традици в лиерат^ украУнського романтизму: монография. Харкiв: Майдан, 2011. 366. [1] с.
5. Петраш О. Подвижники укра1нсько1 ще". Маркiян Шашкевич та його побратими. Лiтературознавчi доcлiдження. Поабник для вищих i cереднiх навчальних закладiв. Тернопiль: Книжково-журнальне видавництво «Тер-ношль», 1996. 165 с.
6. Син Руа (1833): перша рукописна збiрка вiршiв Маркiяна Шашкевича та його побрат^в / Упоряд., передм. i прим. Е. Нахлiка. Львiв: Львiвcькi новини, 1995. 44 с.
7. Студинський К. Причинки до ^орп культурного життя Галицько1 Руа в лпах 1833-47 // Кореспонден^я Якова Головацького в лiтах 1835-49. Львiв, 1909. [6], CXXXVIII, 463 с. ^рник фiлол. cекцiï НТШ. Т.11/12).
8. «Русалка Дшстрова»: док. i матерiали / АН УРСР, 1н-т сусп. наук, Центр. держ. ian архiв УРСР у Львову [упоряд.: О. А. Купчинський (ст. упоряд.) та ш.; редкол. : Ф.1. Стеблiй (вiдп. ред.) та ш.]. Ки1в: Наукова думка, 1989. 542. [2] с.
9. ТкачукМ., Ткачук О. Марюян Шашкевич. Дослщження. Тернопть: Медо-бори, 2009. 248 с.
10. Украшсью поети-романтики 20-40-х роюв XIX ст. Кшв: Вид. худ. лiт. «Днтро», 1968. 635 с.
11. Устиянович М. Поези. Кшв: Рад. письменник, 1987. 255 с.
12. Чижевський Д. Слов'янський романтизм // Слово i час. 2005. № 8. С. 51-65; № 9. С. 65-78.
13. Чижевський Д. Украшське лнературне бароко / вибр. прац з давньо! лиератури, передм., пщгот. тексту О. Мишанич. Кшв: Обереги, 2003. 576 с.
14. Шалата М. Будител1 «Руська Тршця» та ïï послщовники: Нариси. Дрогобич: Коло, 2011. 112 с.
REFERENCES
1. Henyk-Berezovska, Z. (2000) Grani kul'tur. Baroko. Romantizm. Modernizm [The faces of cultures. Baroque. Romanticism. Modernism]. Kyiv: Gelikon.
2. Nakhlik, Ye. (1997) Davnya Rus' u tvorchosti zakhidnoukrains'kikh romantikiv [Old Rus in the Works of Western Ukrainian Romantics]. Dzvin. 2. pp. 125-132.
3. Nakhlik, Ye. (1995) Z pershikh sprob novoi literaturi v Galits'kiy Rusi [From the first attempts of new literature in Galician Russia]. In: Shashkevich, M. et al. Sin Rusi (1833) [The Son of Rus (1833)]. Lviv: L'vivs'ki novini. pp. 14-20.
4. Novik, O. (2011) Nepovtornist' povtornogo. Barokovi traditsii v literaturi ukrains'kogo romantizmu [The Uniqueness of the Repeated. Baroque Traditions in the Literature of Ukrainian Romanticism]. Kharkiv: Maydan.
5. Petrash, O. (1996) Podvizhniki ukrains'koiidei. Markiyan Shashkevich tayogo pobratimi. Literaturoznavchi doslidzhennya [The ascetics of the Ukrainian idea. Markian Shashkevich and his brothers. Literary Studies]. Ternopil: Ternopil'.
6. Shashkevich, M. et al. (1995) Syn Rusi (1995) [The Son of Rus (1833)]. Lviv: L'vivs'ki novini.
7. Studinsky, K. (1909) Prichinki do istoriT kul'turnogo zhittya Galits'koT Rusi v litakh 1833-47 [Reasons for the history of cultural life of Galician Russia in the years 1833-47]. In: Golovatsky, Ya. Korespondentsiya Yakova Golovats'kogo v litakh 1835-49 [Yakov Golovatsky's Correspondence in 1835-49]. Lviv: K. Studinsky.
8. Kupchinsky, O.A. (ed.) (1989) Rusalka Dnistrova [The Mermaid of the Dniester]. Kyiv: Naukova dumka.
9. Tkachuk, M. & Tkachuk, O. (2009) Markiian Shashkevych. Doslidzhennia [Markian Shashkevich. Research]. Ternopil: Medobori.
10. Derkach, B.A. (ed.) (1968) Ukrains'ki poeti-romantiki 20-40-kh rokiv XIXst. [Ukrainian Romantic Poets of the 1820s - 1840s]. Kyiv: Dnipro.
11. Ustyianovych, M. (1987) Poezii [Poetry]. Kyiv: Rad. pis'mennik.
12. Chizhevsky, D. (2005) Slov'yans'kiy romantizm [Slavic Romanticism]. Slovo i chas. 8. pp. 51-65; 9. pp. 65-78.
13. Chizhevsky, D. (2003) Ukrains'ke literaturne baroko [Ukrainian Literary Baroque]. Kyiv: Oberegi.
14.Shalata, M. (2011) Buditeli. "Rus'ka Triytsya" ta ii poslidovniki [Awakeners. "Russian Trinity" and its followers]. Drohobych: Kolo.
Новик Ольга Петровна - доктор филологических наук, профессор кафедры украинской и зарубежной литературы и сравнительного литературоведения Бердянско-го государственного педагогического университета (Украина).
Новик Ольга Петрiвна - доктор фтолопчних наук, професор кафедри украТн-ськоТ та зарубiжноТ лггератури i порiвняльного лггературознавства Бердянського державного педагопчного ушверситету (УкраТна).
Olha P. Novyk - Berdyansk State Pedagogical University (Ukraine).
E-mail: [email protected]
