CC BY
29
ШОЛУ МАКАЛА /ОБЗОРНАЯ СТАТЬЯ /REVIEW ARTICLE
Материал поступил в редакцию:15-12-2013 Материал принят к печати: 09-04-2014 УДК: 616. 681-006
Role of Fas-dependent apoptosis in the pathogenesis of ovarian tumors
Kassimova A.K.
Department of obstetrics and gynecology, Medical University of Astana, Kazakhstan
In order to understand the pathogenesis of ovarian neoplasms is necessary to study the role of bioactive substances in the mechanisms of regulation “biological behaviour” of the tumor, namely its growth, invasion to surrounding tissues and metastasis. In recent years, researchers has been attracted to study the mechanisms of apoptosis which is programmed and controlled by death of cell with characterized morphological and biochemical features.
Apoptosis is an extremely important mechanism for maintaining the homeostasis of multicellular organism, due to multicellular organisms damaged cells are removed, which have completed their course of life, as well as “unwanted” cells without damaging the cellular microenvironment. In recent years, it became well known, that one of the key molecules which trigger apoptosis in a cell is the Fas-receptor. Moreover, Fas is expressed in almost all tissue types, this receptor is also expressed on many tumors, including ovarian cancer.
Similarly, well-functioning Fas-system maintains homeostasis of the organism. Loss of functional activity of the Fas-system induces hyperplasia and lymph proliferation.
Key words: soluble Fas- antigen, ovary neoplasms, apoptosis
J Clin Med Kaz 2014;1(31):13-17
Байланыстагы автор: ^асымова Акмарал Кецесбеккызы, m.f.k., «Астана медицина университет А^ акушерия жэне гинекология кафедрасынын доценл, Астана каласы, Кравцов кешеа 6-62. Моб.тел. +7 701-410-48-16, e-mail: аkmaralkasimova@gmail.сom
FAS-ТЄУЕЛДІ АПОПТОЗДЫЦ АНАЛЬЩ БЕЗ ІСІКТЕРІНІЦ ПАТОГЕНЕЗІНДЕГІ Р0ЛІ Касымова А.К.
Акушєрия жэне гинекология кафедрасы, «Астана медицина унивєрситєті» АК, Кдзакстан
Аналык без ісіктерінін пайда болу себептерін тусіну ушін биологиялык 6єлсєнді заттардьщ регуляция механизмдеріндегі рєлін окып тусіну кажет. Ісіктін «биологиялык т^ртібін», онын єсуін, aйнaлaсындaFы тіндерге инвазиясын жэне метастаздар беруін білу кажет.
Сон^ы жылдары зерттеушілерді апоптоз механизмдерін зерттеу кызыктырады. Апоптоз дегеніміз морфологиялык жэне биохимиялык белгілері бар баска жасушалардын жоспaрлaнFaн єлімінін формасы.
Апоптоз - кєп жасушалы aFзaдaFы гомеостазды сактайтын манызды механизм, апоптоздын аркасында aйнaлaдaFы калыпты жaсyшaлaрFa зиян келтірмей, ємір циклі aяктaлFaн жэне «кaлaнбaFaн» жасушалар жойылады. Казіргі кезде белгілі болFaны жасушаларда апоптоз механизмдерін бастап жургізетін молекула, ол Fas-рецептор. Бул рецептор aFзaдaFы барлык тіндерде экспрессияланады, сонын ішінде аналык без обырынын тінінде де. Fas-жуйесінін кызметшщ белсендігі тємєндєсє, тіндерде пролиферация жэне гиперплазия процестері у^айып ісіктер пайда болады.
Манызды сездер: ерітілетін Fas- антиген, апоптоз, аналык без ісіктері
РОЛЬ FAS- ЗАВИСИМОГО АПОПТОЗА В ПАТОГЕНЕЗЕ НОВООБРАЗОВАНИИ ЯИЧНИКОВ Касимова А.К.
Кафедра акушерства и гинекологии АО «Медицинский университет Астана», Казахстан
Для понимания патогенеза новообразований яичников необходимо изучение роли биологически активных веществ в механизмах регуляции «биологического поведения» опухоли, а именно, ее роста, инвазии в окружающие ткани и метастазирования.
В последние годы пристальное внимание исследователей привлекает изучение механизмов апоптоза - регулируемой формы программированной смерти клетки с характерными морфологическими и биохимическими признаками.
Апоптоз - исключительно важный механизм поддержания гомеостаза многоклеточного организма, благодаря которому из многоклеточного организма удаляются поврежденные, завершившие свой жизненный путь, а также «нежелательные» клетки, без повреждения клеточного микроокружения. Стало известно, что одной из ключевых молекул, запускающих в клетке апоптоз является Fas-рецептор. При этом, Fas экспрессируется практически во всех типах тканей, этот рецептор также экспрессирован на многих опухолях, в том числе и раке яичников.
JOURNAL OF CLINICAL MEDICINE OF KAZAKHSTAN 2014 VOLUME 1, NUMBER 31
JOURNAL OF CLINICAL MEDICINE OF KAZAKHSTAN 2014 VOLUME 1, NUMBER 31
Точно отлаженное функционирование Fas-системы поддерживает гомеостаз организма. Потеря функциональной активности Fas-системы вызывает гиперплазию и лимфопролиферацию.
Ключевые слова: растворимый Fas - антиген, апоптоз, новообразования яичников
0ЗЕКТІЛІГІ
Аналык бездін ісіктері онкологиялык аурулардын курылымында жиі кездеседі. Бул патология ерте диагностикалаудын киынды^ымен жэне єлім-жітім кєрсєткіштєрінін жоFaры болуымен си-патталады. ДYние жYЗІнде осы ayрyFa байланыс-
ты жылына 230 мын сыркаттану жaFдaйы мен 140 000-Fa жуык єлім тіркеледі. Аналык без обыры-мен сыркаттанушылык жэне єлім-жітімнін орташа халыкаралык кєрсєткіші 100 мын эйелге шакканда 7,5 пен 5,4-ті курайды [1].
ЭПИДЕМИОЛОГИЯСЫ
Аналык бездін катерлі ісігі Казакстан Респуб-ликасында жэне кєршілєс елдерде, эйелдердiн онкологиялык аурулары арасында Yшiншi орын алады жэне 100 мын эйелге шакканда 5,1 жaFдaйды
курайды. Казакстанда жылына аналык бездін катерлі ісігіне байланысты 900 жана окиFa тіркеледі, ал 2008 жылFы кєрсєткіш 5,5%, єсу жылдaмдыFы 4,9% [2,3].
АНАЛЫК БЕЗ ІСІКТЕРІНІИ ПАЙДА БОЛУ СЕБЕПТЕРІ
Бул суракка токталсак, бірнеше гипотизалар бар. Сонгы жылдары зерттеушілер апоптоз механизмін, ягни ісікгіц даму урдісінін патогенезінде жасушалардын багдарламаланган елімін реттеу формасын зерттеуге ерекше назар аударуда. Сондыктан Ра8-тзуелді апоптоз механизмі туралы тусінікке назар аудара кетсек.
Кепжасушалы агзаньщ емірі, оны курайтын миллиондаган жасушанын эр кайсысынын калыпты кызмет аткаруына тэуелді болады. Ал эр жасушанын емірі, букш агзанын гомеостазын теракты устауга багытталган занмен аныкталады. Агзанын елімі жасуша ушін кайтымсыз, ал жеке жасушанын елімі оган едэуір байкалып кана коймай, сонымен катар кажетті жэне емірге манызды урдіс болады. Кепжасушалы агзанын гомеостазы, жасушанын пролиферациясы, нактылануы жэне элиминациясынын арасындагы тепе-тендігімен сакталып усталады [4,5]. Беліну жэне нактылану урдісі кезінде кептеген бузылыстар немесе кауіпті жасушалар пайда болады, мысалы, тимоциттердегі Т-жасушалар рецепторлары генін экспрессирлену кабілетін жогалткан. Мундай жасушалар жойылуы тиіс. Жасуша-лы элиминациянын келемі тан каларлык: 95%-га жуык тимоциттер калканша безінде, онын жетілуі кезінде еледі [6]. Жануарлар агзасынын езінде картайган жа-сушалар жойылады жэне жаналарымен ауыстырылады. Жасушалардын эмбриогенез, метаморфоз, тіндердін эндокринді жуйеге тэуелді семуі жэне картайган немесе иммундык белсенді жасушаларды жою урдісі кезінде елуі, жасушанын багдарламаланган елімі немесе апоп-тоз деп аталады.
Апоптоздын классикалык аныктамасы -жасушалардын езін-езі елтіруі. Жасуша белгілі бір жагдайда езінін елім багдарламасын коса алатынын білдіреді, мысалы, есу факторларынын кажуы кезінде, автономды елім болуы мумкін. Дегенмен, елімнін экзогенді жэне жасуша бетіндегі рецепторларын табу, апоптоздын кейбір жагдайларда сырттан индуцияла-нуы мумкіндігін керсетеді. Сонымен, апоптоз - бул жасушалардын физиологиялык белсенділігінін елуі, бул оны некроздан тубегейлі ажыратады [7,8].
Нэтижесінде, жасушанын некроздык елімімен
жYретiн кабыну реакциясы дамиды. Осындай кабыну Yрдiстерi arnmreFa тэн емес. Апоптоз кезінде жасушанын негізгі курамынын, жасушы протеазасынын эсершен дамитын аутодегенерациясы жYредi. Апоп-тозбен жYретiн, цитоплазмалы мембрананын єзгєруі, фагоцитоздаушы жасушаларды белсендендіреді. Фагоцитоз кабынудан кутылyFa кємєктєсєді, ол апоптоздык жасушалардын aзFындaлyын токтатады.
Жасушада апоптозды жургізетін сырткы
факторларынын бірі - Fas лиганд (FasL). Fas лиганд єз Fas рецепторларымен эрекеттескенде бірнеше сaFaт ішінде жасушаны єлтіругє кабілетті Fas-жуйесін курады [10,11,12]. Адамдык Fas, оны I типті мембраналык акуыста жaткызyFa мумкіндік беретін, N-сонымен
дабылды бірізділігі жэне молекула ортасында
трансмембраналык ayмaFы бар 325 аминкышкылынын кaлдыFынaн турады.
Адамда Fas гені гаплоидты геномнын бір турі бо-лып кєрсєтілгєн жэне оныншы хромосоманын узын иыкшасында орналаскан, ал тышкандарда Fas гені 19-шы хромосомада орналаскан. Екі генде де тоFыз экзон бар.
Fas/APO-1, казіргі уакытта CD95 деп аталатын, жасушада, онын лигандасымен (FasL) немесе Fas-ка карсы агонистикалык моноклональді антиденелермен (МА) эрекеттескеннен кейін апоптозды косyFa кабілеті бар.
FasL кє6інєсє белсендендірілген лимфоциттерде жэне тaбиFи киллерлерде нактыланады. Ол екі калыпта кездеседі - ерімейтін немесе мембранамен байланысты FasL (mFasL) жэне mFasL-дан элi 6єлін6єгєн металлопротеиназдын кємєгімєн усактап 6єлшєктєйтін, еритін FasL (sFasL).
Fas-жуйенін негізі кызметi aFзaнын гомеостазын туракты устап туру. Егер жуйе дурыс жумыс істемесе немесе шамадан тыс белсенді болса, онда ол кауіпті зaрдaптaрFa алып келуі мумкін [13,14].
Fas-жуйенін функциялык белсенділігін жоFaлтyы гиперплазия мен лимфопролиферация туындатуы мумкін. Наукастарда Fas генінде гетерозигозистік мутациямен журетін, канцерогенді емес лимфоцит-тер жиналады. Сонда да, осындай наукастардын
жануяларында Ходжкин лимфомасы жaFдaйлaры кездеседі. Лимфоциттердін ємір суру мумкіншілігінін калыптыдан ауыткуы, жасушаларда ісіктін дауына се-беп болатын мутациянын жиналуына жол береді. 0лім факторлары мен онын рецепторларынын гендерін, ісікті супрессорлардын гендеріне жаткызуы мумкін [16].
Жасушаланын эр турінін Fas тэyелдi aпоптозFa турактылынынын себебі, Fas - жуйесі кызметiнiн тиімсізділігіне алып келетін Fas жэне FasL гендеріндегі мутациядан баска, осы жасушаларда еритін Fas-єнімі єндірілуінін жоFaрлayы болуы мумкін. Кєпшілік жaFдaйдa ісік жасушалары, олардын єздєрі шыккан тіндерге тэн, реттелу механизмін сактайды [17,18]. Mысaлы, репродуктивті жуйенін ісігінін жaсyшaсындaFы апоптоз жыныстык стероидтармен жэне гонадотропты гормондармен модульденеді. Соны-мен, аналык бездегі эстрогендер эпителийдiн пролифе-рациясына, фолликулдардын жетілуіне жэне туйіршікті жaсyшaлaрдaFы митоздык индекстін жоFaрылayынa мумкіндік береді. Бір гуморальды дaбылFa жасушалар, олардын єздєрінін физиологиялык жaFдaйынa байла-нысты, эр турлі жауап береді. Mысaлы, эстрогендер циклдын басында жатыр эпителий ушін тірі калу факторы болып есептелінеді, бірак аз уакытты єсумєн оларды эстрогендердiн эсерiнен эндометрий жасушаларынын бaFдaрлaмaлaнFaн єлімі кутеді [19,20].
Апоптоздын гормондык реттелуі, диэтил-стильбэстрол енгізілген жыныстык жетілмеген егеукуйрыктардан (неполовозрелых крыс) алытан преовуляциялык фолликулалардын ортасында зерттел-ген. Сонымен aпоптозFa ушырайтын негізгі жасушалар туйіршікті жасушалар екені aныктaлFaн.
ФЫГ - ерте антральды фолликулдер ушін негізгі ємір суру факторы болады. Бул сатыда фолликулдердін кє6ісі физиологиялык жaFдaйлaрдa aтрезияFa ушырайды. Антральды фолликулдердін aтрезияFa ушырауына себеп болатын негізгі урдістердін бірі, жасушалардын кенейтілген бaFдaрлaмaлaнFaн елімі. Аналык безде гонадотропты гормондар, эстрогендер, ИФР-1, TGF-a, ИЛ-1Ь есу факторлары, преовуляциялык фолликулдердін емір суруіне мумкіндік береді. Керісінше, андрогендер, ИЛ-6 апоптоздык факторлар болып табылады. Андрогендер aтрезияFa ушырататын антральды фолликулдардын апоптозынын индукторы, олар аналык бездін фолликyлaсындaFы тека-жасушаларымен ендіріледі. Андрогендер фолликулалар есетін жaсyшaлaрдaFы апоптозды индуциялау аркылы, эстрогендердiн эсерiне кедергі жасайды. Андрогендер соматикалык жэне герминалды тукымдык жасушалардын емір суру факторы, сонымен катар аналык бездік фолликулалардын туйіршікті жасушаларынын апоптозын туындатады.
Апоптоз жасушаны елтіретін сырткы факторлардын денгейінде реттелуі мумкін. Ерігіш Fas-антигенінін In vitro косылуы, Fas-ка карсы агонистикалык моноклоналдык антигендермен туындаткан жасушалар елімін айтарлыктай азайтуы мумкін. Ісікті трансформация кезінде, жасушанын апоптоз индукциясына деген сезiмтaлдыFын жоFaлтyы манызды болып саналады. Эрдайым ісікті дамытатын промоторлардын эсерiн, апоптоздын ингибициясы, апоптоздык дaбылдaрFa жасушалардын сезiмтaлдыFы
темендейді. Олар ісікті урдістердін дамын-анын аныктайды.
Апоптоз эндометрий мен аналык бездегі кезендік езгерістерге белсенді катысады. БaFдaрлaмaлaнFaн елімге овуляция aлдындaFы фолликуланын беткей эпителийi ушырайды [21,22,23]. Бул ретте, апоптоз кезінде жасушанын елімі, оны некроздан ажырататын, жасушанын езінін, ез еліміне катысатынын талап ететін белсенді урдіс. Сырткы факторлардын эсерiне тэyелдi некрозFa кaрaFaндa, апоптоз жасушалардын елімін индукциялау немесе ингибициялау мумкіндігі бар гендік экспрессиямен байланысты. Апоптоз цитоплазманын конденсациясымен жэне онын келемінін азаюымен, сонымен катар жасушалы органеллалардын тыFыздaнyымен жэне хромосомды ДНК-нын жеке нyклеосомaFa дейін белшектенуімен [24,25,26] басталады. Осынын бaрлыFы коршaFaн курылымды кабынудан жэне жаракаттанудан сaктaнyFa мумкіндік беретін, макрофагтармен немесе керші паренхиматозды жасушалармен жойылатын, апоптоздык денелердін пайда болуымен аякталады.
Эйел емірінін репродуктивті кезені барысында дaмыFaн аналык бездік фолликулалардын 99% жуыны aпоптозFa ушырайды. Аналык бездік фолликулалардын атрезиясы кезінде дэндi кабат жасушаларынын бaFдaрлaмaлaнFaн елімі болады дегенді растайтын мэлiметтер бар Fas-антиген аналык без жасушала-рына aныктaлFaн, бірак онын кызмет аткаратыны не аткармайтыны белгісіз.
Тышканнын аналык безінін фолликуласынан, OFaн хорионды гонадотропинді енгізгеннен кейін алыжан туйіршікті жасушалар, Fas-ка карсы моноклондык анти-денелермен басталатын, Fas-аркылы берілетін цитоуыт-ты туракты болды. g-интерферон, циклогексимид жэне TNF-мен моноклонды антиденелердін комбинациясы MА-мен индуцияланатын жасушанын биологиялык жауабын езгертеді. Fas-ка карсы моноклондык анти-денелермен басталатын Fas аркылы білінетін апоптоз, ортaFa интерферон мен TNF-i косу аркылы, аналык бездін туйіршікті жасушаларында жетіледі. Бул ци-токиндер туйіршікті жaсyшaдaFы Fas-антигенінін экс-прессиясын жоFaрылaтyы мумкін. Осы жасушалар Fas-тэyелдi апоптозды басатын, акуыз белуі мумкін деп болжайды [27,28,29].
Аналык бездін сары денесінде жэне беткей эпителийiмен бaйытылFaн орталарда Fas-тэyелдi апоптозды зерттегенде, Fas-ка жэне интерферона карсы моноклондык антиденелердін комбинациясы жасушалардын, олaрFa тэн морфологиялык белгілері бар бaFдaрлaмaлaнFaн еліміне алып келетінін aныктaFaн.
Сары денелі орта курамында аркаулы жэне эндотелийлiк жасушалар, фибробласттар жэне аналык бездін беткей эпителишнщ жасушалары болFaн.
АпоптозFa овуляциялык фолликулалардын тека-жасушалары ушырайтыны aныктaлFaн
Жыныстык жетілмеген егеукуйрыктардын аналык безінен алыетан тека-жасушалы орта, Fas-ка карсы агонистік моноклондык антиденелермен енделген. Сонымен aM^i^Fa тэн морфологиялык езгерістер жэне апоптоздык денелер аныкталды. Апоптоздын биохимиялык куэгер^ тека-жасушалардын экстрак-тысында церамидтерді тузейтін, сфингомиелиназдын
JOURNAL OF CLINICAL MEDICINE OF KAZAKHSTAN 2014 VOLUME 1, NUMBER 31
JOURNAL OF CLINICAL MEDICINE OF KAZAKHSTAN 2014 VOLUME 1, NUMBER 31
аныкталуы болып табылады. Сонгысы да
апоптоздын индукторы. Сонымен катар, аналык бездік фолликулалардын тека-жасушаларында Ба8-антигеннін Ба8Ь-мен карым-катынасы кезінде,
жасушанын багдарламаланган еліміне алып келетін, сфингомиелин-церамидті дабылды жолы белсенденеді жэне іске косылады [30].
Аналык бездін фолликуласындагы апоптозды зерт-теу бойынша, тэжірибелік модельдерге жургізілген зерттеулерде кептеген акпараттар бар, ал адамнын аналык бездік фолликуласындагы жасушалардын багдарламаланган елімі туралы акпарат ете аз. Климакс алдындагы жастагы эйелдердін аналык бездік фолли-кулалары мен сары денесіне зерттеу жургізілді. Сонымен фолликулалардын кызметтік дэрежесш багалады: фолликулалардын елшемдерін, эстрогендер мен андрогендердін курамын жэне олардын езара катынасын ескерді. Алынган акпараттардан, калыпты аналык бездегі ерте антральдык фолликулалардын жэне 10,0 мм-ден кіші фолликулдардын туйіршті катпарынын жасуша-лары апоптозга ушырайтынын керуге болады. Сонымен катар, фолликуладагы антральдык куыстын калыптасу сатысында да туйіршікті катпардын жасушаларынын багдарламаланган елімі болады. Апоптоз аналык бездін сары денесінін кері дамуына катысады. Эр овуляциялык айналымда тек бір доминантты фолликула пісіп жетіледі, ал баскалары болса жасушанын багдарламаланган елімі аркылы атрезияга ушырайды. Алдыцгы айналымда калыптаскан сары дене, апоптоз механизмінін бірі люте-олизге у шырайды [31,32].
Аналык бездін поликистозды синдромы бедеулікпен жэне аналык бездегі кептеген усак антральдык фолликулаларымен сипатталатын, эйелдердщ кен тараган эндокриндік акауы. Келесі патологияда овуляция алдылык фолликулалардын болмауы, ФЫГ секрециясынын темендеуімен жэне андрогендердін кеп ендірілуімен тусіндіріледі. Осы синдром кезінде кейбір есу факторларынын гиперэкспрессиясы, мысалы, ТвБ-а, апоптоздын ингибициялануына алып келетін
антиапоптоздык фактор. Аналык бездін поликистозды синдромынын патогенезін казіргі зерттеулерде р53, Вах, Вс1-2 жэне Ба8-жуйесі нэруыздарынын релін зерттеумен байланыстырады.
Аналык бездін катерлі ісіктерінін 90%-гы жуыгы аналык бездін беткей эпителийінін (08Б) ісіктік трансформациянын нэтижесі. 08Б-нін
малигнизациялануга кабілеттілігі жогары, осы жасушалардын эр овуляциялык айналымы барысында интенсивті пролиферациясымен байланысты. Беткей эпителий жасушалардын айкын пролиферациясы 08Б-те, катерлі ісікке алып келетін мутациянын даму мумкіншілігін жогарлатады. Аналык бездін катерлі ісігінін кептеген жасушалы жолактарынын Ра8^уелді апоптозга турактылыгы зерттелген. Ісік жасушаларынын жолактарында Fas-тэуелді цитоуыттылыкка туракты да, сонымен катар сезімтал да болатын IFN, Fas-ка карсы агонистикалык МА-мен туындататын Fas-
аркылы білдіретін апоптоздын тиімділігін жогарлатады. Бірак кейбір ісік жасушаларынын жолактары IFN-нін катысуымен Fas-тэуелді апоптозга туракты болып калды. Сонымен бірге, Т.Іи88І1а й а1. алып тасталган аналык без ісіктерінін апоптозын зерттеу барысында, апоптоздык индекспен жэне аналык бездін катерлі ісігінін дамуы бойынша дэстyрлі кауіп катер факторлары арасындагы корреляцияны тапкан жок [33,34,35].
Бугінгі кунде гылыми эдебиеттерде, колоректальді катерлі ісікте, сут безінін, аналык бездін катерлі ісіктерінде жэне тері меланомасында Fas-аркылы білінетін апоптоздын диагностикалык жэне болжамдык релі зерттелген [36,37]. Ісікке карсы арнайы емдеу эдістерінін фонында маркер денгейінін жогарлаганы, жургізілген емнін тиімсіздігі жэне онкологиялык аурудын ершуі гылыми негізделген. Сонымен аналык без ісігінін дамуы кезінде апоптоз релін карастыру
- езекті гылыми зерттеу. Бугінгі кунде анабездін шекаралык жэне катерлі ісіктерінін салыстырмалы диагно стикасында Fas-антиген денгейінін маныздылыгы туралы сурак шешілуде.
ЄДЕБИЕТ
1. Козаченко В.П. ( ред.) Клиникалык онкогинекология // М.- Медицина.-2005.-373 б.
2. Мустафина Б. К. Астана каласы эйел агзасыньщ катерлі жана тузілістері бойынша эпидемиологиясы // Астана медициналык журналы.- 2012.-№3(71).- Б.54
3. Козгамбаева Л.Т., Оразбеков Б.С., Алибекова Б.С., Нугманова А.Т., Суйеншбаева Г.Т. Аналык без обырынын алдын алу жолдарынын жанаруы // Астана медициналык журналы.-2012.-№3(71).-Б. 65
4. Новикова Е.Г., Баталова Г.Ю., Андреева Ю.Ю. Аналык бездін шекаралык ісіктерінін рецидивтері // Ресей онкологиялык журнал.-2005.-№ 1.-Б .24-29.
5. Паниченко И.В., Богатырев В.Н. жэне косымша авторлар. Аналык без обырымен ауыратын наукастардын биологиялык болжау факторлары // Сібір онкологиялык журналы.-2003.-.№1.-Б.18-20.
6. Акуленко Л.В. Эйел жыныс репродуктивті жуесінін обырынын генетикалык аспекттері // «Клиникалык онкогинекология» штабы (В.П. Козаченко ред.).-М.-Медицина.-2005.- Б.18-29.
7. Сергеева Н.С. Серологиялык онкомаркерлер жэне онкологиядагы жана сфералар // «Человек и лекарство» ХІІІ Россей ултык конгрессі.-М.-2007.-Б.279.
8. Новик А. А., Камилова Т.А., Цыган В.Н. Канцерогенездін молекулярлы биолгиясына кіріспе (Ю.Л. Шевченко ред. бойынша.) // М.- «ГЕОТАР'-МЕД» баспа уйі, 2004.-222 б.
9. Полушкина И.Н., Степанова Е.В., Дбар Ж.Н. Аналык без обырында апоптозды жэне пролиферациямен и ангиогенезді мінездемейтін молекулярлы-биологиялык маркерлер // Н.Н.Блохина атындагы РОНЦ Жаршысы.-2004. -№4.- Б.60-64.
10. Suda T., Nagata S. Purification and Characterization of the Fas-ligand that Induces Apoptosis // J. Exp. Med. - 1994.
- Vol.179. - P. 873-877.
11. Sluyser M. (Ed.). Application of apoptosis to cancer treatment // Springer, Dordrecht, Netherlands.-2005.-370p.
12. Белушкина Н.Н., Белецкий И.П. Жасушалардын еліміндегі молекулярлы - медициналык аспекттер // «Введение в молекулярную медицину» кiтaбы-M.-Mедицинa.-2004.- Б.414-445.
13. Чеснокова А.В., Высоцкий M.M, жэне косымша авторлар. Аналык бездін ісіктері бар нayкaстaрдaFы лептин мен sFas керсеткіштері жэне олардын негізгі клиникалык морфологиялык керіністері // Клиникалык зертханалык диагностика.-2004.-№9.-Б.12.
14. Аббасова С.Г., Обушева M.H. жэне косымша авторлар. Аналык без ісіктері бар наукастарынын кан сары суы // Tэжiрибелiк биология мен медицина бюллетені.-2007.-т.43, №5.-Б.563-565.
15. Гладилин Г.П., Питерская Е.А. аналык бездін эпителиалды ісіктерінін цитологиялык экспресс - эдiсi // Білім замануи жетістіктері- 2008. -№5.-Б.88-90.
16. Сатенова Ж.К. Аналык без ісіктері бар нayкaстaрдaFы лептин жэне эндотелий есу факторларынын болжауы. // Дис.мед^ылым. канд..-Астана.-2007.
17. Debatin K.M., Fulda S. (Eds.). Apoptosis and cancer therapy: from cutting-edge science to novel therapeutic concepts, 2 vols, WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, Germany. -2006.-1129P.
18. Фильченков А. А. Application of apoptosis to cancer treatment (Sluyser M., ed.) // Биохимия.- 2007.- том 72, шын\.
5.- Б. 714-716.
19. Ян Ф., Киан M., Янг Ф. Апоптоз алды акуыз Xenopus laevis: клондау жэне экспрессиялау, тазалау жэне поликлональных антиденелер шыFaрy // Биохимия.- 2007.- T.72, шыF.6.- Б. 812-820.
20. Обушева M.H., Кушлинский Н.Е., Аббасова С.Г., Никогосян С.О., Костанян И.А., Липкин В.M. Аналык без ісіктері бар наукастардын кaнындaFы сары сyындaFы Fas-антигенді клиникалык зерттеуі // «Человек и лекарство» VI Ресей улттык конгрессінін мэлiмдеме тезистері. - Mосква, 1999. - Б.186.
21. Высоцкий M.M., Обушева M.H. жэне косымша авторлар. Аналык бездін серозды аденокарциномасы бар наукастардын ерітілген Fas-антигені // Ресей Fылыми -практикалык конференциясынын материалдарынан.
- %мск, 2004.-Б.160-161.
22. Швецова Г.Н., Кушлинский Н.Е., Нечушкин M.И. Сут без обыры бар наукастардын кан сaрысyындaFы ерітілген Fas-антигенін клиникалык зерттеуі. // Fылыми енбектер тезисінін жиынтыFы.- Челябинск. 2002.-Б.25-27.
23. Сандыбаев M.H., Казанцева И.А. жэне косымша авторлар. Калканша без обырындaFы ерітілген Fas-антиген // «Национальные дни лабораторной медицины России-2005» конференция материалдары - Mосквa. - 2005.-№9.- Б.23-24.
24. Бритвин ТА., Сивцова M.А. Буйрек усті без кабыкшасынын обырымен ауыратын наукастарынын кан сары сyындaFы ерітілген Fas-антиген (sFas) жэне интерлейкин-6 // “Современные аспекты хирургической эндокринологии” Халыкаралык катысуымен XIII Ресей хирургиялык эндокринология симпозиумы материалдары. - Рязань. - 2005. - Б.65-68.
25. Синельникова ТИ. Эпителиялды анабез ісіктерінін клиникалык иммунологиялык жэне гистохимиялык мінездемесі // Дисс.. .мед.Fыл.кaнд..-M.-2004.
26. Аббасова С.Г., Обушева M.H., Никогосян С.О.жэне косымша авторлар. Аналык без ісіктері бар наукастардын кан сaрyсyындaFы sFas // Tэжiрибелiк биология мен медицина бюллетені.-2007.-т.43,№5. Б.563-565.
27. Kairbayev M., Baisheva S., Kairbayeva M. Influence of immunologic status on treatment results in ovarian cancer patients //Abstract CD “16th International meeting of the European society of gynaecological oncology (ESGO)”, Belgrade, Serbia, October 11-14, 2009. - Belgrade, 2009. - P.200.35.
28. Фильченков А. А. Кітапка рецензия « Арр!^!^ of apoptosis to cancer treatment» (Sluyser M., ed) // Биохимия.-2007.- том 72, шын\ 5.- Б. 714-716.
29. Кудрявцев Д.В., Двинских Н.Ю., Кудрявцева Г.Т Ісік жасушасы Fas-рецепторы аркылы (Fas) и Fas-лиганда (FasL) локaлизaциялaнaFaн тері меланомасымен ауыратын наукастын аралас жэне жуйелі емінінін нэтижесi // V Б¥¥ онкологтарынын жэне радиологтарынын съездiнiн материалдары. - Tam^nr, 2008. - Б58.
30. Tер-Погосян З.Р., Гаспарян M.E, Айрапетян Л.Г. Р53 дэрежесiнiн езгеруі жэне s СD95 (APO1/Fas) бар полихимия терапиясы процесіндегі катерлі ісігі бар наукастар // V Б¥¥ онкологтарынын жэне радиологтарынын съездшш материалдары. - Tarn^m, 2008. - Б.64.
31. Егорова И.В., Maксимов С. А. Красноярск еніріндегі репродуктивті жуйесіндегі онкологиялык мэселеа //V Б¥¥ онкологтарынын жэне радиологтардын съездi. - Taшкент, 2008. - Б.15.
32. Сандыбаев M.H., Казанцева И.А. жэне косымша авторлар. Калканша безі ayрyындaFы еритін Fas-антиген // «Ресей-2005 зертханалы медицинанын улттык кундері» конференция материалынан. Клиникалык зертханалык зерттеу. - Mосквa. - 2005.-№9.- Б.23-24.
33. Серебренникова К.Г., Кузнецова Е.П. Аналык бездін ісікше еспелерінін жэне катерсіз ісіктерінін этиологиясымен патогенезінін замануи кезкарасы // Саратов Fылыми-медицинaлык журнал. -2010. T. 6.- №
3.- Б. 552-558.
34. Касимова А.К. ЕритiнFas - антиген анабез ісігі бар наукастарда жэне онын клиникалык мацызы // дисс.мед. Fыл. канд.- Астана 2008.
35. Кусаинов Г.Х. Колоректалды обыр наукастардын радикалды хирургиялык емінен кейінгі эндотелийдiн есу факторымен ертілген Fas-антигеннін (sFas) клиникалык манызы// дисс.мед.Fыл.кaнд. - Астана. - 2005.
36. Касимова А..К., Tyлеyов А.Е., Досаханов А.Х. Калыпты жaFдaй жэне пarологиядaFы aпоптозFa тусінік // Казакстаннын клиникалык медицинасы журналы.-2007.-№3.-Б94-97.
JOURNAL OF CLINICAL MEDICINE OF KAZAKHSTAN 2014 VOLUME 1, NUMBER 31
