CC BY
72
Навантажувальний час (часовий iндекс) зменшився з 78 до 33% (р<0,05) для САТ та з 68 до 39 (р<0,05) для ДАТ. Навантажувальна площа (iндекс площi) зменшилась з 297 до 96% (р<0,05) для САТ та з 194 до 59% (р<0,05) для ДАТ.
Таким чином, у хворих на АГ при поеднанш як з ОА, так i з 1ХС, спостершалося зниження показник1в, що вважаються найбшьш iнформативними в планi прогностичного значения по вщношенню до ураження оргашв-мшеней при артерiальнiй гiпертензiï -навантажувального часу та навантажувально1 площi, яш зменшилися майже в 2,5 рази.
Висновки.
1. Еналаприл е ефективним препаратом для зниження АТ у хворих на АГ, що поеднуеться з 1ХС та ОА, i мае стшкий ефект та достатню тривалють дiï за даними добового мониторингу АТ.
2. Для досягнення бшьшого клiнiчного ефекту в аспекп досягнення цiльових рiвнiв АТ доцшьно поеднувати еналаприл iз антагонiстом кальцш амлодипiном.
3. Застосування еналаприлу у поеднанш з амлодитном у хворих на АГ з ОА та 1ХС дозволяе досягти зменшення навантажувального тиском часу та навантажувальноï тиском площ^ що мае прогностичне значення в перебиу коморбiдноï патологiï.
Список лггератури
1. Артериальная гипертензия и сердечнососудистый риск / [Багрий А.Э., Дядык О.И., Жаринов О.И и др.]; под ред. Ю.Н. Сиренко, О.И. Жаринова. -К.: Четверта хвиля, 2009. - 160 с.
2. Жаршов О.Й. Критерй' ефективносп лiкування артерiальноï гiпертензiï та вибiр оптимального препарату / О.Й. Жаршов // Здоров'я
Украши. Тематичний номер. - 2012. - №3-4(23-24). -С. 66-68.
3. Коваленко В.М. Номенклатура, класифтащя, критерй дiагностики та программ лшування ревматичних хвороб / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба.- Кшв: 2008.- 156с.
4. Коваленко В.М. Реалiзацiя Програми профiлактики i лшування артерiальноl гшертензп в Украíнi / [В.М. Коваленко, Ю.М. Сiренко, А.П. Дорогой] // Укр. кардюл. журн. - 2010. - Додаток 1: матерiали Всеукра1нсько1 наук.-практ. конференцп «Профшактика i лiкування артерiальноí гшертензп в Укрш'ш (в рамках виконання Програми профшактики i лiкування артерiальноí гшертензп в УкрашГ)» (Ки1в, 17-19 трав. 2010р.). - К., 2010. - С. 6-12.
5. Настанова та клшчний протокол надання медично! допомоги «Артерiальна riпертеroiя». - Кшв, 2012. - 107 с.
6. Нацюнальна стратепя профiлактики i лiкування артерiальноl гшертензп в Украíнi / пвд ред. Р.В. Богатирьовоí та В.М. Коваленка. - К.: МОР1ОН, 2012. - 117 с.
7. Остеоартроз как фактор риска кардиоваскулярных катастроф / О.И. Мендель, А.В. Наумов, Л.И. Алексеева [и др.] // Украшський ревматолопчний журнал.- 2010.- №3 (41).- С.68-73.
8. Пересмотр Европейских рекомендаций по ведению артериальной гипертензии: документ рабочей группы Европейского общества гипертензии. -Донецк: Заславский, 2010. - 80 с.
9. Оренко Ю.М. Артерiальна гшертенз1я та супутня патолопя / Ю.М. Оренко - Донецьк : Заславський, 2010. - 384 с.
Лизогуб Вттор Григорович
завгдувач кафедри внутршньо'1 медицини №4 НМУ 1мет О.О.Богомольця
доктор медичних наук, професор Савченко Олександр Володимирович асистент кафедри внутршньо'1 медицини №4 НМУ 1мет О.О.Богомольця Кандидат медичних наук, кергвник гуртка кафедри внутршньо'1 медицини №4
Запека Юлiя Сергивна Студентка 6 курсу НМУ 1мет О.О.Богомольця староста гуртка кафедри внутр1шньо'1 медицини №4
Байцер Марта Сергивна Студентка 6 курсу НМУ 1мет О.О.Богомольця член гуртка кафедри внутршньо'1 медицини №4
РОЛЬ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ В ОРГАН1ЗМ1 ЛЮДИНИ
Lyzogub V. G.
Head of Subdepartment of Internal Medicine №4 of Bogomolets NMU Doctor of Medical Sciences, professor. Savchenko A. V.
Assistant Department ofInternal Medicine №4 of Bogomolets NMU candidate of Medical Sciences
head of the department of internal medicine №4group Zapeka J. S.
Student 6 courses of Bogomolets NMU monitor of Student Scientific Group Baytser M. S.
Student 6 courses of Bogomolets NMU member of Student Scientific Group
THE ROLE OF CARBON DIOXIDE IN THE HUMAN BODY
Анотацгя: вуглекислий газ e потужним вазодилататором судин, в cmammi розглядаеться роль вуглекислоти в життeдiяльностi оргатзму, виникненш артерiальноï гтертензи. Наведена характеристика таких статв як: гiпервентиляцiя i гiповентиляцiя. Описанi синдроми хронiчноï нейрогенно'1 гтервентиляци i гтервентыяцюнний полiорганноï гтокси. Висвiтлено методи до^дження вуглекислого газу - Капнометрiя i капнографiя.
Ключовi слова: Гiпервентиляцiя, гiповентиляцiя, рестраторний ацидоз, гiперкапнiя, гiперкарбiя, гтокаптя, гiпокарбiя, гiпервентиляцiйна полюрганна гтокая, хротчна нейрогенна гiпервентиляцiя, капнометрiя, капнографiя.
Summary: Carbon dioxide is a potent vasodilator of blood vessels, in the article the role of carbon dioxide in the life of the organism, occurrence of hypertension. These characteristics are such states as hyperventilation and hypoventilation. Described a syndrome of chronic neurogenic hyperventilation hyperventilation and multiple organ hypoxia. Highlight research methods of carbon dioxide - capnometer and capnography.
Key words: Hyperventilation, hypoventilation, respiratory acidosis, hypocapnia, hypercapnia, hypokarbiya, hipokarbiya, hyperventilation multiple organ hypoxia, chronic neurogenic hyperventilation, kapnometriya, kapnohraphy.
Вуглекислий газ, всупереч широко поширенш думщ, необхвдний оргашзму не менше, шж кисень. Тиск вуглекислого газу впливае на кору головного мозку, дихальний та судинно - руховий центри, вуглекислий газ також забезпечуе тонус i певну стутнь готовносп до дiяльностi рiзних ввддшв центрально! нервово! системи, вщповвдае за тонус судин, бронхов, обмш речовин, секрецш гормошв, електролггаий склад кровi i тканин. А значить, опосередковано впливае на актившсть ферменпв i швидшсть майже вах бiохiмiчних реакцiй органiзму. Кисень же служить енергетичним матерiалом, i його регулюючi функци обмеженi [7,8].
Для нормально! житгедiяльностi в кровi мае бути 46 мм.рт.ст вуглекислого газу, а в альвеолярному повг^ - 5,6%.
Швидшсть метаболiчно! продукци СО2 у доросло! людини в споко! в середньому становить 150 мл/хв [9].
Утворення i запаси СО2 в органiзмi людини
◊ Основним i постiйним джерелом СО2 -миохондри, в яких окисления вукглеводовмюних субстратiв в циклi Кребса супроводжуеться утворенням енергi!.
◊ Певну шльшсть СО2 мiстить бiкарбонатний буфер при метаболiчному ацидозi.
◊ Трете джерело СО2 - бiкарбонат натрiя, який вводиться внутрiшньовненно для корекци метаболiчного ацидозу, 50 мл 8 % розчину супроводжуеться швидким утворенням приблизно 1 л СО2, який виводиться iз органiзму [9,14].
Роль вуглекислоти в життедiяльностi оргашзму:
1. Вона представляе собою прекрасний судинорозширювальний засiб;
2. £ транквшзатором нервово! системи, а значить прекрасним анестезуючим засобом;
3. Бере участь у сиш^ амiнокислот в оргашзмц
4. Вiдiграе велику роль в порушенш дихального центру [9,12].
Пповентилящя - це стан газообмшу при якому об'ем вентиляцi! легень недостатнш для пвдтримки нормального вмюту СО2 в кровi.
Три первинних наслщки гiповентиляцi!:
♦♦♦ Гiперкапнiя - тдвищення конценрацi! СО2 в альвеолах.
♦♦♦ Гiперкарбiя - тдвищення концентраци СО2 в тканинах i кровi.
♦♦♦ Респiраторний ацидоз - зниження рН тканин i кровi, спричинене збiльшениям концентрацi! вупльно! кислоти [9].
Гiпервентиляцiя - це стан газообм^, при якому об'ем легенево! вентиляцi! збiльшений по вщношенню до потреб органiзма, що призводить до зниження напруги СО2 в артерiальнiй кровi.
Три первинних наслщки гiпервентиляцi!:
> Гiпокапнiя - зниження концентраци СО2 в альвеолярному газг
> Гiпокарбiя - зниження концентраци СО2 в кровi i тканинах.
> Респiраторний алкалоз - тдвищення рН кровi i тканин, обумовлене зменшенням концентрацi! вугiльно! кислоти [9].
Хротчна нейрогенная гшервентилящя (ХНГ) -це надлишково глибоке дихання, викликане ввдчуттям нестачi повиря, дихальним дискомфортом, необхiднiсть зробити б№ш глибокий вдих, iнодi калька вдихiв, щоб «продихнути» i отримати почуття дихального задоволення [4].
Гiпервентиляцiйна полюрганна гтокая -важливий гiпервентиляцiйний мехашзм, який, крiм закону Бора, формують вазоконстрикцiя, що порушуе адекватне кровопостачання оргашв i тканин в поеднанш з шдвищеною потребою тканин у кисш, внаслiдок спричинено! гiпервентиляцi!,
симпатикотони. Гiпоксiя призводить до активацi! анаеробного глiколiзу, який енергетично е менш ефективним, нiж бiологiчне окислення [ 2,4 ] .
Осшльки вуглекислий газ життево необхвдний, при його надмiрнiй втратi в тiй чи шшш мiрi включаються захиснi мехашзми, як1 намагаються зупинити його видалення з органiзму. До них вщносяться:
- Спазм судин, бронх1в i спазм гладко! мускулатури всiх оргашв ;
- Звуження кровоносних судин;
- Збшьшення секрецi! слизу в бронхах, носових ходах, розвиток аденощв, полшв ;
- Ущiльнення мембран внаслщок вiдкладения холестерину, що сприяе розвитку склерозу тканин .
Ва цi моменти разом з утрудненням надходжения кисню в клiтини при зниженш вмiсту вуглекислого газу в кровi (ефект Вериго -Бора ) ведуть
до кисневого голодування, уповiльнення венозного кровотоку (з подальшим стiйким розширенням вен)[1,4,13] .
Надлишок кисню i брак вуглекислого газу ведуть до кисневого голодування.
Було виявлено, що без присутносп вуглекислоти кисень не може вив№нитися з зв'язаного стану з гемоглобшом (ефект Вериго -Бора ), що призводить до кисневого голодування оргашзму навiть при висок1й концентрацп цього газу в кровi.
Чим помигаше вмiст вуглекислого газу в артерiальнiй кровi, тим легше здшснюеться вiдрив кисню ввд гемоглобiну i перехвд його в тканини i органи , i навпаки - недолш вуглекислого газу в кровi сприяе закрiпленню кисню в еритроцитах. Кров циркулюе по органiзму, а кисень не вщдае ! Виникае парадоксальний стан : кисню в кровi достатньо, а органи сигналiзують про його крайньому недолiку . Людина починае задихатися, прагне вдихнути i видихнути, намагаеться дихати часпше i ще бiльше вимивае з кровi вуглекислий газ, закрiплюючи кисень в еритроцитах [3,7].
Вуглекислий газ е потужним вазодилятатором (розширюе судини)
Вуглекислий газ, це вазодилататор, що дiе безпосередньо на судинну стшку, у зв'язку з чим при затримщ дихання спостерiгаються теплий шк1рний покрив [6].
Щд час iнтенсивних занять спортом в кровi спортсмена збiльшуеться вмют вуглекислого газу. Виявляеться, саме цим спорт i корисний. I не тшьки спорт, а будь-яка зарядка, пмнастика, фiзична робота, одним словом - рух.
Щдвищення рiвня СО2 сприяе розширенню дрiбних артерш ( тонус яких визначае кшьшсть функцiонуючих капiлярiв ) i зб№шенню мозкового кровотоку. Регулярна гiперкапнiя активуе вироблення факторiв росту судин, що призводить до формування бiльш розгалужено1 кашлярнох мереж1 та оптимiзацil тканинного кровообну мозку [4,5,6].
Регуляцiя судинного тонусу , як основного мехашзму тдтримки тиску кровi
Механiзми регуляцп руху кровi по судинах умовно можна роздiлити на двi складовi частини:
1 . Центральнi, що визначають величину АТ i системний кровообш ;
2 . Мюцев^ що регулюють кровотiк в окремих органах i тканинах.
На взаемозв'язку мшроциркуляцп в тканинах i стан клиин цих тканин (метаболiзмi ) грунтуються механiзми саморегуляцп .
Сталють АТ зберiгаеться через пiдтримання точно1 вiдповiдностi м1ж величинами серцевого викиду i загального периферичного опору судин , що залежить вiд !х тонусу, ввд маси циркулюючо1 кровь
Утворенi в процесi метаболiзму речовини здатш розширювати артерiоли i збшьшувати к1льк1сть функцiонуючих капiлярiв. Зниження тонусу гладких м^в, що веде до розширення судин, вiдбуваеться пiд впливом тдвищення концентрацп iонiв Н +, СО2, зниження вмюту кисню, тд впливом кiнiнiв, гiстамiну, простагландинiв [3,4,10].
Роль вуглекислого газу в розвитку артерiальноï гшертензп
У бiльшостi обстежених лигах людей у CTaHi спокою в aртерiaльнiй кровi мiститься 3,6-4,5% вуглекислого газу (при ropMi 5,6 %).
Таким чином були отримаш фактичш докази того, що першопричина багатьох хронiчних недуг, характерних для лигах людей - втрата ïx оргaнiзмом здaтностi постiйно пiдтримувaти в aртерiaльнiй кровi вмiст вуглекислого газу близько до норми. А те, що у молодих i здорових людей вуглекислого газу в кровi 55,6% давно ввдома фiзiологiчнa aксiомa [1,12].
Кисневе голодування життево важливих оргaнiв викликае:
пiдйом aртерiaльного тиску; гiпертонiю i порушення дихального центру, що веде до ще бiльшоï гiпервентиляцiï; вимивання вуглекислого газу з оргашзму. Спазми коронарних судин призводять до гшоксп мiокaрдa, аж до розвитку шфаркту. Спазми мозкових артерш викликають:
1. головний бшь;
2. запаморочення;
3. безсоння;
4. розлади функцiй головного мозку, шсульт
[3,4].
Церебрaльнi розлади
При гшервентиляцп особливо страждае мозковий кровообiг, об'ем якого зменшуеться на 35 %. Церебральш порушення визначаються дiею судинного та гшоксичного меxaнiзмiв гiпервентиляцiï. Судинний компонент вазоконстрикщя зi спастичною судинною гиперреактившстю - створюе феномен дисциркуляторно1' енцефaлопaтiï, а гiпоксичнa -церебрально1' гiпоксiï [1,6]. Мозковий кровообiг
Ппервентиляцшна церебральна гiпоксiя зaкономiрно призводить до дисметaболiчниx i дистрофiчниx змiн мозковоï тканини, що веде до посилення невротичних явищ. Клiнiчним проявом церебрaльноï гiпоксiï е безсоння, погiршення пам'яп, дрaтiвливiсть, поведiнковi порушення у виглядi aгресивностi, невпевненостi в собi, недовiрливостi, сxильностi до депресiï, фобiй, зниження iнтелектуaльноï aктивностi, ясностi думки, непритомш стани. Гiпоксiя мозку викликае компенсоване розширення деяких мозкових судин, щоб частково протидiяти гiпоксичному ефекту гшокапнп. Це призводить до неоднорiдностi регюнального кровотоку в мозку [2,5,7].
Методи дослвдження вуглекислого газу Кaпнометрiя - вимiрювaння концентрaцiï вуглекислого газу в газовш сумiшi( при вдосi та видоа, гaзонaркотичнiй сумiшi, атмосферному повгтр^.
Кaпногрaфiя, капнограф - прилад, який ввдображае на екрaнi в виглядi грaфiкa результати вимiрювaння концентрaцiï вуглекислого газу [9,11]. Принципи капнометрп
1.Забезпечення тривалого вимiрювaння з невiдклaдним вщображенням даного значення;
2.Гарантуе достатню для клшши точнiсть вимiрювaння;
3.Реатзуються в надшних, компактних i нетрудомютких в обслуговуваинi монiторах;
4.Не потребують частих калiбруваиь, при цьому сама процедура калiбрування повинна бути простою i недорогою;
5.Не представляе навiть потенщально! небезпеки для пацiента i не доповнюе шк1дливими факторами(шум, електромагнiтне випромiнювання, iнкубацiя шфекцд) [9].
Капнографiя Виршальним для об'ективного пiдтверджения гiпервентиляцiйного синдрому служить визначення низьких значень РеЮО2 в споко! або пiсля проби з довiльною гiпервентиляцiею. Сучаснi технологи дозволяють здiйснювати подiбнi дослiджения в амбулаторних умовах. Про гшокапшю сввдчить зниження рiвня РetСО2 менше 35 мм рт. ст.. Якщо у пащента з орiентовно гiпервентиляцiйним синдромом в умовах спокою визначаються нормальш значення вуглекислоти в альвеолярному повир^ рекомендуеться проведення проби з дов№ною гiпервентиляцiею. Пiд час яко! здшснюеться монiторинг рiвия РetСО2 . Форсоване дихання провокуе симптоми, зумовленi гшокапшею [8,9].
РetСО2 - парцiальний тиск вуглекислого газу в шнцевш частиш видихуваного газу!
Список лггератури:
1. Агапов Ю.Я. Кислотно-щелочной баланс / Юрий Яковлевич Агапов. - М.:Медицина, 1968. - 184 с.
2.Айрапетянц Н.Г. Про можливосл антигiпоксичного компоненту в мехашзмах лiкувально - профiлактично! ди субстанци Р / / Ппокая , мехаиiзми адаптаци, корекцiя: матер, Всерос. конф. 1997. С. 3 -4.
3.Алмазов В.А., Федосеев Г.Б., Дегтярьова З.Я., Катюхш В.Н. Порушення зовшшнього дихання у хворих на гшертошчну хворобу / / Тер. архiв. 1981. Т. 53. № 4 . С. 121 -123 .
4.Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте / Игорь Викторович. Аулик. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.
5.Бяловский Ю.Ю. Капнография в общеврачебной практике / Ю.Ю. Бяловский, В.Н. Абросимов. - Рязань.: Дело, 2007. - 142 с.
6.Вейн А.М., Вознесенська Т.Г., Воробйова О.В., Голубев В.Л. з ствавторами. Вегетативш розлади: Ктшка, лжування, дiагностика / / Москва: Медичне шформацшне агентство, 1998, с. 189-209.
7.Вейн А.М., Молдовану 1.В. Нейрогенна гiпервентиляцiя. Кишишв : Штiiнца, 1988 . С. 183
8.Зуйкова О.А. Капнометрия и исследование функций внешнего дыхания в диагностике дисфункционального дыхания у беременных / О.А. Зуйкова // Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова. - 2006. - № 4. - С.87-91.
9.Крiвощеков С.Г., Осипович В.Ц. Психофiзiологiчнi передумови порушень здоров'я пращвнишв в умовах експед. - вахтово! пращ на Пiвночi / / Укр. Рос. акад. мед . наук . 1994 . № 2 . С. 10 - 12.
10. Малин В.Б., Гора £.П. Ппервентилящя . М: . Наука , 1990 . С. 178 .
11. Семке В.Я. Еколопчш проблеми сучасно! психiатрi! . Репональш аспекти / / Вюник РАМН. 1994 . № 2 . С. 12 - 16.
12. Соршсон С.Н. Про побiчнi явища при киснево! терапи хрошчних захворювань легешв i !х попередження / / Фiзiологiя i патолог1я дихання , ппокая та оксигенотератя . - Ки!в , 1958 . - С. 337-343
13. Урбах В.Ю. Биометрические методы / Владимр Юрьевич Урбах . - М.: Наука, 1964. - 415 с
14. Шурыгин И.А, Мониторинг дыхания: пульсоксиметрия, капнография, оксиметрия. - СПБ.: «Невский Диалект»; М.: »Издательство БИНОМ», 2000.-301 с.: ил.
Кравець Ростислав Анатолшович
Асистент кафедри медично'1 реабШтаци та медико-соц1ально1 експертизи Вгнницький нацгональний медичний унгверситет 1мет М.1. Пирогова
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В МЕДИЧНО1 РЕАБШТАЦИ У ХВОРИХ З ВЕРТЕБРАЛЬНИМИ
ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ
Кравец Ростислав Анатолиевич
Ассистент кафедры медицинской реабилитации и медико-социальной экспертизы
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
Kravets R.A.
Assistant of department of medical rehabilitation and medical and social examination
Vinnitsa Pirogov memorial national medical university
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ МЕДИЦИНСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ У БОЛЬНЫХ С ВЕРТЕБРАЛЬНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ РИТМА СЕРДЦА
USE OF MEDICAL REHABILITATION METHODS FOR PATIENTS WITH VERTEBROGENIC HEART ARRHYTHMIAS
Анотацгя: Застосування методгв медично'1 реабШтаци у хворих з дорсопатгями та остеопорозом хребта, призводить до зменшення проявгв аритмт серця та покращення показнитв якостг життя. Обстежено 111 хворих з порушеннями ритму серця i кардгалггями при супуттх дорсопат1ях i остеопорозг хребта. Всгм хворим проводили рентгенографт i МРТ-дослгдження хребта, а також холтергвське мотторування ЕКГ. Шсля проведення курсу вертебротерапИ достовгрно зменшувалась частота серцевих скорочень з 78,9±1,0 до 74,3±1,0
