CC BY
34
3.Реалiзуються в надшних, компактних i нетрудомютких в обслуговуваннi монiторах;
4.Не потребують частих калiбрувань, при цьому сама процедура калiбрування повинна бути простою i недорогою;
5.Не представляе навiть потенщально! небезпеки для пацiента i не доповнюе шк1дливими факторами(шум, електромагнiтне випромiнювання, iнкубацiя шфекцд) [9].
Капнографiя Виршальним для об'ективного пiдтвердження гiпервентиляцiйного синдрому служить визначення низьких значень РеЮО2 в споко! або пiсля проби з довiльною гiпервентиляцiею. Сучаснi технологи дозволяють здiйснювати подiбнi досл1дження в амбулаторних умовах. Про гшокапшю сввдчить зниження рiвня РetСО2 менше 35 мм рт. ст.. Якщо у пащента з орiентовно гiпервентиляцiйним синдромом в умовах спокою визначаються нормальш значения вуглекислоти в альвеолярному повир^ рекомендуеться проведення проби з дов№ною гiпервентиляцiею. Пiд час яко! здшснюеться монiторинг рiвня РetСО2 . Форсоване дихання провокуе симптоми, зумовленi гшокапшею [8,9].
РetСО2 - парцiальний тиск вуглекислого газу в шнцевш частиш видихуваного газу!
Список лггератури:
1. Агапов Ю.Я. Кислотно-щелочной баланс / Юрий Яковлевич Агапов. - М.:Медицина, 1968. - 184 с.
2.Айрапетянц Н.Г. Про можливосл антигiпоксичного компоненту в мехашзмах лiкувально - профшактично! ди субстанци Р / / Гiпоксiя , механiзми адаптацп, корекцiя: матер, Всерос. конф. 1997. С. 3 -4.
3.Алмазов В.А., Федосеев Г.Б., Дегтярьова З.Я., Катюхш В.Н. Порушення зовшшнього дихання у хворих на гшертошчну хворобу / / Тер. архiв. 1981. Т. 53. № 4 . С. 121 -123 .
4.Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте / Игорь Викторович. Аулик. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.
5.Бяловский Ю.Ю. Капнография в общеврачебной практике / Ю.Ю. Бяловский, В.Н. Абросимов. - Рязань.: Дело, 2007. - 142 с.
6.Вейн А.М., Вознесенська Т.Г., Воробйова О.В., Голубев В.Л. з ствавторами. Вегетативш розлади: Кишка, лжування, дiагностика / / Москва: Медичне iнформацiйне агентство, 1998, с. 189-209.
7.Вейн А.М., Молдовану 1.В. Нейрогенна гiпервентиляцiя. Кишишв : Штйнца, 1988 . С. 183
8.Зуйкова О.А. Капнометрия и исследование функций внешнего дыхания в диагностике дисфункционального дыхания у беременных / О.А. Зуйкова // Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова. - 2006. - № 4. - С.87-91.
9.Крiвощеков С.Г., Осипович В.Ц. Психофiзiологiчнi передумови порушень здоров'я пращвнишв в умовах експед. - вахтово! працi на Пiвночi / / Укр. Рос. акад. мед . наук . 1994 . № 2 . С. 10 - 12.
10. Малин В.Б., Гора £.П. Ппервентилящя . М: . Наука , 1990 . С. 178 .
11. Семке В.Я. Еколопчш проблеми сучасно! психiатрil . Репональш аспекти / / Вкник РАМН. 1994 . № 2 . С. 12 - 16.
12. Соршсон С.Н. Про побiчнi явища при киснево! терапп хронiчних захворювань легенiв i !х попередження / / Фiзiологiя i патологiя дихання , гшокая та оксигенотерапiя . - Ки!в , 1958 . - С. 337-343
13. Урбах В.Ю. Биометрические методы / Владимр Юрьевич Урбах . - М.: Наука, 1964. - 415 с
14. Шурыгин И.А, Мониторинг дыхания: пульсоксиметрия, капнография, оксиметрия. - СПБ.: «Невский Диалект»; М.: »Издательство БИНОМ», 2000.-301 с.: ил.
Кравець Ростислав Анатолшович
Асистент кафедри медично'1 реабШтаци та медико-соц1ально1 експертизи Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет 1мет М.1. Пирогова
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В МЕДИЧНО1 РЕАБШТАЦИ У ХВОРИХ З ВЕРТЕБРАЛЬНИМИ
ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ
Кравец Ростислав Анатолиевич
Ассистент кафедры медицинской реабилитации и медико-социальной экспертизы
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
Kravets R.A.
Assistant of department of medical rehabilitation and medical and social examination
Vinnitsa Pirogov memorial national medical university
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ МЕДИЦИНСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ У БОЛЬНЫХ С ВЕРТЕБРАЛЬНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ РИТМА СЕРДЦА
USE OF MEDICAL REHABILITATION METHODS FOR PATIENTS WITH VERTEBROGENIC HEART ARRHYTHMIAS
Анотацгя: Застосування методгв медично'1 реабШтаци у хворих з дорсопатгями та остеопорозом хребта, призводить до зменшення проявгв аритмт серця та покращення показнитв якостг життя. Обстежено 111 хворих з порушеннями ритму серця i кардгалггями при супуттх дорсопат1ях i остеопорозг хребта. Вам хворим проводили рентгенографт i МРТ-дослгдження хребта, а також холтергвське мотторування ЕКГ. Шсля проведення курсу вертебротерапИ достовгрно зменшувалась частота серцевих скорочень з 78,9±1,0 до 74,3±1,0
ydapie/хвилину, абсолютна кшъюстъ шлуночкових екстрасистол з 1153,3±515,0 до 22,5±4,3, тригемтй з 80,5±30,6 до 1,3±0,6, надшлуночкових екстрасистол з 432,1±79,4 до 122,9±28,2 за добу. Застосування Memodie медично'1 реабштаци дозволило зменшити прояви аритмш серця i кардiалгiй, а також полтшити показники якoсmi життя пацieнmiв.
Ключoвi слова: медична рeабiлimацiя, аритмИ серця, дoрсoпаmiя, остеопороз хребта.
Аннотация: Применение методов медицинской реабилитации у больных с дорсопатиями и остеопорозом позвоночника, приводит к уменъшению аритмий сердца и улучшению показателей качества жизни пациентов. Обследовано 111 больных с нарушениями ритма сердца и кардиалгиями при сопутствующих дорсопатиях и остеопорозе позвоночника. Всем больным проводили рентгенографию и МРТ-исследование позвоночника, а также холтеровское мониторирование ЭКГ. После проведения курса вертебротерапии достоверно уменьшалась частота сердечных сокращений с 78,9±1,0 до 74,3±1,0 ударов/минуту, абсолютное количество желудочковых екстрасистол с 1153,3±515,0 до 22,5±4,3, тригеминий с 80,5±30,6 до 1,3±0,6, наджелудочковых екстрасистол с 432,1±79,4 до 122,9±28,2 за сутки. Применение методов медицинской реабилитации позволило уменьшить проявления аритмий сердца и кардиалгий, а также улучшить показатели качества жизни пациентов.
Ключевые слова: медицинская реабилитация, аритмии сердца, дорсопатия, остеопороз позвоночника.
Summary: The using of medical rehabilitation methods in patients with dorsopathias and osteoporosis, allowed to decrease the displays of arrhythmias of heart and also to improve the indexes of quality of life of patients. 111 patients are inspected with violations of heart rhythm and cardialgia at concomitant dorsopathias and spine osteoporosis. For all patients sciagraphy andMRI-research of spine, and also monitoring by Holter were conducted. After conducting a course of vertebrotherapy the frequency of cardiac rhythm from 78,9± 1,0 to 74,3± 1,0 heart beat, absolute quantity of ventricle extrasystols from 1153,3±515,0 to 22,5±4,3, trigeminias from 80,5±30,6 to 1,3±0,6, supraventricle extrasystols from 432,1± 79,4 to 122,9±28,2per day were diminished. The application of methods of medical rehabilitation methods allowed to decrease the manifestation of heart arrhythmias and cardialgia, and also improve the indexes of quality of life of patients.
Key words: medical rehabilitation, heart arrhythmias, dorsopatiya, spine osteoporosis.
Постановка проблеми. Хвороби системи кровооб^ е найб№ш поширеною патолопею у структурi загально1 захворюваносп населения Украши. Упродовж останшх 10 рошв поширешсть хвороб систем кровообку в Украш серед дорослого населення зросла в 1,8 рази, а захворювашсть - на 55,3%. За оцшками МОЗ Украши, щороку 6 iз 10 смертей спричинеш саме серцево-судинною патолопею. Кожного року в Украш ввд серцево-судинних захво-рювань помирае 160 тисяч оаб. Це бшьше, шж ввд сукупно! шлькосп випадшв смерп ввд вах видiв раку, туберкульозу, СН1Ду. На сучасному етат спостертаеться зростання захворюваносп та поширеносп найбшьш сощально значущих хвороб системи кровообку: атеросклерозу, артерiальноl гшертензп, iшемiчноl хвороби серця, спричинена щею патолопею первинна висока нвалвдизащя, а також значна смертнють, особливо оаб працездатного вшу, призводить до зменшення тривалосп життя громадян i суттевих економiчних втрат. Хворобами системи кровооб^ охоплено близько 24,3 млн оаб, тобто, понад 53 % населення, iз них працездатного вщу 9,3 млн оаб [1; 6].
1ншою дуже поширеною патолопею е захворювання хребта, за даними рiзних авторiв, ввд 50 до 80 % населення сощально активного вщу (30-60 рошв) перюдично страждають поперековими болями з тимчасовою втратою працездатносп. За числом втрачених за рш робочих дшв, у 90% випадшв це пов'язано з патолопею хребтових сегменпв. Так, у Велишй Британи, краш з населенням близько 56 млн. чоловш, через дискогенш захворювання хребта щорiчно втрачаеться 13,2 млн. робочих дшв. З кожним роком к1льк1сть захворiвших збiльшуеться, а рентгенологiчнi та клшчш ознаки патологи знаходять навiть у дней 12-15 рок1в [5; 7].
Невиршеш ршише частини загальмоТ проблеми. Медикаментозне л^вання тако! патологи не завжди е ефективним. Перенасиченiсть медикаментами та зб№шення кiлькостi людей з алерпчними та ятрогенними захворюваннями стала серйозною сучасною проблемою л^вання i профiлактики.
Хворi, яким надавалось нейрохiрургiчне лiкування, пiсля операци часто стають iнвалiдами (825 %) i лише у незначно1 частини хворих оперативне втручання призводить до стшко1 ремюи.Саме тому впровадження сучасних методiв медично1 реабштаци в амбулаторних умовах, е досить важливим для хворих з поеднаною патолопею серцево-судинно1 системи та шийно-грудного вiддiлу хребта. Така коморбщна патологiя потребуе глибокого вивчення i розробки ефективних методiв оздоровлення.
Велика к1льк1сть захворювань серцево-судинно1 системи пов'язана з патолопею хребта, тому не враховувати можливють патогенетичного впливу змш хребта та його сегменпв на iншi органи е помилкою, яка призводить до неадекватного л^вання.
На тепершнш час не юнуе реабiлiтацiйних медичних програм, як1 б ввдповщали запитам i потребам «медично1 реабштаци» в широкому розумiннi. Частше так1 програми охоплюють тiльки частину реабштаци (фiзичну, психологiчну, фiзiотерапевтичну, сощальну, курортну).
Зважаючи на стан сучасно1 реабштаци нами запропонована принципово нова програма медично1 реабштаци, котра включае сiм рiвнiв: соматичний, системний, органний, тканинний, бiохiмiчний, бiофiзичний, iнформацiйно-енергетичний.
Мета роботи - розробка принцитв вибору методик лшування для конкретного пащента на певному етапi реабштаци, в конкретний перюд часу.
Адже л^ванням може вважатись лише cnoci6 ввдновлення aHaTOMi4HOÏ структури в широкому ceHci (макроструктур, клiтин i навиъ внутрiшньоклiтинних структур). Тому правилъним буде пвдхвд, який передбачае нaявнiстъ у медичному зaклaдi стiлъки методiв лжування, ск1лъки Ïx потрiбно застосувати на тепершнш час у конкретного пащента.
Виходячи з наведеного вище, метою нашого дослiдження е деталъне вивчення впливу пaтологiчниx змiн в сегментах шийно-грудного вiддiлу хребта при дорсопапях i остеопорозi хребта на розвиток та особливосп перебiгу кaрдiaлгiй та порушень ритму серця, а також розробка нових програм медичноï реабштаци у пaцiентiв з супутнъою вертебральною пaтологiею.
Матерiали та методи
Нами було обстежено 111 хворих з порушеннями ритму серця i кaрдiaлгiями та супутшми дорсопaтiями i остеопорозом хребта. Серед обстежених пащенпв було 54 чоловши (середнiй вiк яких становив 42,6±1,0 рiк) та 57 жшок (середнiй вiк -42,5±0,9 роки). Вiк хворих коливався вщ 18 до 50 рок1в i складав в середнъому 42,5±0,7 роки.
Ва обстеженi xворi активно пред'являли скарги на бiлъ в дмнщ серця або ввдчуття «перебо1в» в його робоп, а також вiдмiчaли вертебрологiчнi скарги. Частина пaцiентiв - 32 (28,8%) мали xронiчну форму iшемiчноï хвороби серця, але без стабшьно1 стенокaрдiï напруження та постшфарктного кaрдiосклерозу. У 28 обстежених (25,2%) були наявш порушення ритму серця при встановленому дiaгнозi нейроциркуляторно1 дистонп (переважно це були особи молодого в^ - до 30 рошв). У решти хворих -51 пащент (49,9%) спостерiгaлисъ порушення ритму серця у виглядi шлуночково1 або надшлуночково1 екстрaсистолiï з нaявнiстю кaрдiaлгiï, вони були чiтко пов'язaнi з загостренням вертебрально1 пaтологiï.
Критерiями вщбору хворих на обстеження були наступш:
1. Нaявнiстъ порушення ритму серця i кaрдiaлгiчного синдрому, пiдтверджениx на основi скарг хворих, анамнестичних даних, загального клiнiчного обстеження, даних електрокардюграфи або xолтерiвсъкого монiторувaння ЕКГ;
2. Виявлеш супутнi пaтологiчнi змiни шийно-грудного ввддалу хребта, як1 верифшувались за допомогою рентгенологiчного, МРТ дослвдження, або порушення форми хребта, дiaгностовaнi за допомогою сомaтогрaфiï;
3. Ствпадання в чaсi м1ж появою або загостренням порушення ритму серця та кaрдiaлгiï iз загостренням вертебрально1 патологи;
4. Низька ефективнiстъ медикаментозного лшування порушення ритму серця та кaрдiaлгiï.
Одним з важливих критерiïв вщбору пaцiентiв на обстеження був позитивний результат тсля проведення першого сеансу вертебротерапп (патент № 42136 ввд 25.06.09 «Споаб лiкувaння вертеброгенних порушень серцевого ритму»).
Для комплексного обстеження пащенпв застосовувались нaступнi методи дослвдження:
1. Загальне клiнiчне обстеження (з метою вивчення особливостей перебiгу кaрдiaлгiй та
порушень ритму серця при дорсопапях i остеопорозi хребта);
2. Соматоскошя та сомaтогрaфiя (для об'ективiзaцiï змш форми хребта i контролю ефективносп вертебрологiчного лiкувaння);
3. Вертебрологiчне дослщження (з метою вивчення клiнiчного переб^ дорсопaтiй i остеопорозу хребта);
4. Рентгеногрaфiя шийного i грудного вiддiлу хребта в двох проекщях (для дiaгностики дорсопaтiй i остеопорозу хребта, виявлення ускладнень i травмуючих елементiв);
5. Магнггно-резонансна томограф1я (з метою виявлення рентгеннегативних змiн i травмуючих елеменпв);
6. Ультразвукова денситометрiя п'ятково1 шстки (для дiaгностики остеопенiï та остеопорозу та його щдтвердження за даними рентгенологiчного обстеження);
7. Холтерiвсъке монiторувaння електрокардюграми (з метою добового контролю за показниками електрокардюграми та оцшки ïx змiн пiсля проведеного лiкувaння);
8. Еxокaрдiогрaфiя (для виявлення структур них змш та функцюнальних порушень серця);
9. Електрокaрдiогрaфiя (для дiaгностики iшемiï та порушень ритму серця i контролю ефективносп вертебролопчного лiкувaння);
10. Визначення лшдограми (для встановлення лiпiдного профiлю пaцiентiв);
11. Статистична обробка отриманих резулътaтiв (за допомогою програм «Microsoft Excel 2007», «Statistica v. 5.5A»).
Програма медично1 реaбiлiтaцiï включала: масаж м'язiв шийно-комiрцевоï зони та нaдплiч з метою досягнення максимально! ïx релаксаци та пiдготовки до проведення маншуляцп в рaзi ïï необхвдностц мануальну терaпiю, яка проводилась для усунення мiофiксaцiйниx блоков в сегментах або нормaлiзaцiï aнaтомо-функцiонaлъниx спiввiдношенъ в шийно-грудному вщдш хребта у рaзi дистоп^' xребцiв; пiсляiзометричну релaксaцiю м'язiв; лiкувaлъну фiзкулътуру в тренуючому або тракцшно-тренуючому режимах; локaлънi шфшьтрацп суспензiею гидрокортизону з анестетиком дмнок м'язового спазму або активних тригерних пунктiв, у рaзi необxiдностi проводилось медикаментозне лшування (нестероïднi протизaпaлънi препарати, сечогiннi, антиостеопоротична терaпiя).
Для проведення шфшьтрацш чaстiше використовували 0,5% розчин новокашу, вiн забезпечуе бiлъш швидке блокування нервових зак1нчень в мющ iн'екцiï, що важливо при великш кiлъкостi активних тригерних пунктiв, ^м того, новокaï'н володiе певною протизапальною aктивнiстю.
У всix хворих перед проведенням гiдрокортизон-новокaïновиx iнфiлътрaцiй ретельно збирали aлергологiчний анамнез та проводили пробу на чутливють до новокaï'ну. У випадку aлергiï на новокaï'н застосовували лiдокaïн або ультрака1н, котрi розводили фiзiологiчним розчином. При використaннi лвдокашу iнтервaли м1ж iнфiлътрaцiями окремих тригерних пункпв повиннi складати не менше 10 сек.,
тому щоб не виник ефект «вколу голки», тобто посилення симптоматики внаслiдок гiперiмпульсацi! з тригерних пунктiв до початку ди анестетика. Iнфiльтрацiя виконувалась з розрахунку 12,5 мг суспензи пдрокортизону на 20 мл 0,5% новока!ну. Тонкою голкою (№04) проводили шфшьтращю, вводили 0,5-1,0 мл сумiшi в один тригер, але не бшше 25-30 уколiв за сеанс. Цей метод використовувався не лише при активних тригерних пунктах та тунельних синдромах, але й при локальному запальному процес в сегменп, наявностi остеофiтiв, осифшацш зв'язок та капсул мiжхребцевих суглобiв, епiкондилiтах, периартритах. Частiше доводилось виконувати iнфiльтрацiю м'язiв шийно-комiрцево! зони (m. trapezoideus, m. levator scapulae злiва), тригерних пунктiв прекардiально! зони, m. pectoralis major.
Досить часто у пащенпв з вираженим болем в дмнщ серця знаходили активний тригерний пункт в мiсцi прикрiплення великого грудного м'яза до грудини. Цей тригер був розмiром ввд 2 до 5 см, вш зникав через 2-3 сеанси вертебролопчного лжування. При порушеннях ритму серця проводилась блокада зiрчастого вузла злiва, виконувалось обколювання тригерних пунктiв в III-V мiжребiр'! на середньоключичнiй лши. У вах хворих проводилась пдрокортизон-ново-ка!нова шфшьтращя сегментiв C3, C4, C8, Th1-Th8, тому що мiж вегетативними структурами цих сегменпв та серцем юнуе безпосереднiй зв'язок. Iншi сегменти шийно-грудного вiддiлу хребта, в яких виявляли травмуючi елементи за даними рентгенолопчного або МРТ обстеження, також шдлягали шфшьтраци (патент № 42136 вщ 25.06.09 «Спосiб лiкування вертеброгенних порушень серцевого ритму»).
Лiкувальна фiзкультура (ЛФК) проводилась з метою стабшзаци м'язiв заднього опорного комплексу (m. erecror spinae: mm. multifidi, mm. rotatores, mm. semispinales), котрi крiпляться позаду фронтально! площини, яка проходить через поперечнi вщростки хребцiв та врiвноваження м'язово! сили з обох бошв вiд хребта. ЛФК обов'язково входила в комплекс вертебролопчного лшування хворих з остеопорозом, тому що процес засвоення кальщю кiстковою тканиною ввдбуваеться при нормально дшчому трофiчному комплексi к1стки, а функцюнування останнього залежить в тому числ i вiд стану м'язiв, котрi прикрiплюються до к1стки. Досить часто в одного i того ж пащента були наявнi ознаки як остеопорозу, так i остеохондрозу, тому вiрним подходом до патогенетичного лiкування було призначення ЛФК саме в тракцшно-тренуючому режимi (патент № 42137 ввд 25.06.09 «Пристрiй для проведения лшувально! гiмнастики в тракцшно-тренуючому режимк>).
Завдаиия лшувально! фiзкультури в тракцшно-тренуючому режимi сприяти збiльшенню м'язово! сили паравертебральних м'язiв, зменшенню гiпермобiльностi сегментiв, створенню або вщновленню фiзiологiчних вигинiв хребта в сагггальнш площинi (кiфозiв i лордозiв), покращенню дiяльностi трофiчного комплекса в паравертебральних тканинах, збшьшенню щiльностi шстково! тканини (за рахунок статично! роботи м'язiв та п'езоелектричному
ефекту), покращенню координаци рух1в i профiлактицi патолопчних переломiв, покращенню рефлекторних механiзмiв (пропрюцептивна нейром'язова фасилiтацiя) та збiльшенню стабшносп хребтово-рухових сегментiв.
При цьому здiйснюеться статична, а не динамiчна робота м'язiв хребта, що дозволяе виключити вiсьове наваитажения на хребтово-руховi сегменти, а також попередити додаткову травматизацiю зв'зкових, судинних та нервових структур сегменпв. Тракцiйний момент дозволяе покращити трофiку пульпозного ядра, збшьшити висоту мiжхребцевого диска, зменшити гшермобшшсть у сегментах, попередити можливу травматизащю при остеофiтах, килах диска. Метод дозволяе призначати вправи в гострий перiод захворювання. Для виконання вправ невелика потреба в часi. Крiм того, використання валиков сприяе збiльшенню локальное' тракцi! (в певному хребтово-руховому сегментi), а виконання рух1в руками тд рiзними кутами сприяе ефективному тренуванню окремих груп м'язових волокон у одних i тих же м'язах.
Слд вказати на те, що система вертебротерапи неможлива без iндивiдуального подходу до лiкувания. Тому вибiр лiкувальних засобiв залежав вщ нозологiчно! форми, виявлених травмуючих елеменпв та аиатомiчних структур, котрi могли бути травмоваш.
При наявностi остеохондрозу рекомендували зменшити вiсьове навантаження, проводили тракцшне лiкування, пропонували виконання ЛФК в тракцшно-тренуючому режима
При лкувант остеопорозу окрiм корекцiй дiети та призначення ЛФК, додатково призначали специфiчне медикаментозне лiкувания (препарати кальщю, вггашну D3, антирезорбтивнi препарати). У 10 пащенпв (9,0%) показник Т^соге був -2,5 SD i менше, що вказувало на остеопороз за класифшащею ВООЗ. Таким хворим призначався натрiю алендронат, котрий призначали в дозi 1 таблетка (70 мг) один раз на тиждень протягом трьох мiсяцiв. 44 пацiентам з остеопешею (коли T-score складав -1,5 SD i менше) призначали Кальцемш по однiй таблетцi два рази на добу тд час !ж1 протягом трьох мiсяцiв.
У хворих з спондильозом або спондилоартрозом вибiр лiкувания переважно залежав в1д наявносп тих чи iнших травмуючих елеменпв. Наприклад, при дистопiях хребцiв в першу чергу проводились тракцiйнi методи л^вання, мануальна терапiя, в разi необхiдностi призначалась протизапальна та дiуретична терапiя; пiсля усунення змiщения хребця рекомендувався комiрець Шанца на 5-7 дшв, призначалась ЛФК в тракцшно-тренуючому режима
При наявностi остеофiтiв, завершених осифшацш зв'язок та капсул мiжхребцевих суглобiв проводили гiдрокортизон-новока!'новi iнфiльтрацi!, протизапальну терап1ю, призначали дiуретики, ЛФК в тракцшно-тренуючому режима
При атонiях фiброзного к1льця або килах диска виконувалось тракцшне лшування, протизапальна терапiя, призначалась ЛФК.
При виникненш мюфжсацшних блокiв та больового синдрому внаслвдок травми мешскоща застосовувалась мануальна терашя.
Коли травмуючими елементами були псевдоостеофiти, деформацп суглобових вщростшв, зменшення ширини та висоти мiжхребцевих отворiв, змiщення к1стково1 маси внаслвдок компресiйних змiн, тодi виконувалось тракцiйне л1кування, протизапальна та дiуретична терапiя, проводились пдрокортизон-новокаíновi шфглътрацд з обов'язковим призначенням ЛФК в тракцшно-тренуючому режимi та антиостеопоротичного л^вання.
В разi травматизацп судинних та нервових структур при тунельних синдромах або множинних активних тригерних пунктах проводили масаж, пiсляiзометричну релаксацiю м'язiв, пдрокортизон-новокаlновi шфшьтраци, протизапальну та дiуретичну терашю.
За допомогою соматоскопи та рентгенолопчного дослвдження були виявленi наступш змiни фiзiологiчноl форми шийного та грудного вщдшв хребта: правобiчна кривошия - у 35 (31,5%) обстежених, лiвобiчна кривошия - у 24 (21,6%) оаб, згладження шийного лордозу - у 43 (38,7%) пащенпв, патологiчний шфоз шийного вiддiлу хребта - у 3 (2,7%) хворих; правобiчний сколюз - у 90 (81,1%), лiвобiчний - у 8 (7,2%) обстежених, згладження грудного шфозу - у 50 (45,0%), гiперкiфоз - у 37 (33,3%) оаб.
Пiсля проведення вертебролопчного лiкування ввдбувалось зменшення рiзницi мiж горизонтальними орiентирами: в шийному ввддш хребта на 78,6%, в грудному - на 74,4% (р<0,001). У частини пащенпв стiйка нормалiзацiя форми хребта спостерталась пiсля першого сеансу л1кування. Слвд пiдкреслити, що досягнутий результат з корекцп порушення постави стабiлiзувався шляхом використання фiксуючих пасшв, корсетiв, комiрцiв, а також спещальних вправ, як1 направленi на збшьшення м'язово1 сили тих регiонiв, де вона була недостатньою.
Рентгенолопчне обстеження проведено всiм 111 хворим. При аналiзi рентгенограм були виявленi наступш захворювання хребта: остеопороз у вах обстежених, остеохондроз - у 28 (25,2%) оаб, спондилоартроз - у 93 (83,8%) пащенпв, спондильоз -у 23 (20,7%) хворих.
У 101 пащента (91,0%) спостерталось поеднання остеопорозу з шшими захворюваннями хребта, у 16 хворих (14,4%) було поеднання трьох захворювань хребта (остеопорозу з остеохондрозом та спондилоартрозом або спондильозом), в 6 випадках (5,4%) на рентгенограмi виявили ознаки всiх чотирьох нозологiй. Таким чином, в б№шосп випадк1в спостерiгаеться поеднання шлькох захворювань хребта одночасно, тому дiагностичний i л1кувальний шдхвд базувався не лише на констатацп нозолопчно! форми, але й на обов'язковому виявленнi тих структурних змiн, котрi можуть травмувати сегментарнi нервовi або судинш структури, тобто травмуючих елеменпв.
Обов'язковою умовою аналiзу всiх рентгенограм пащенпв був пошук травмуючих елеменпв, тобто тих структурних змш сегменпв
шийно-грудного вiддiлу хребта розташування, напрямок та розмiр яких був достатнш для травматизацп сегментарних судинних та нервових структур або спинного мозку. При обстеженш встановлено, що унковертебральний артроз найчастiше спостерiгався в сегменп С5 зл1ва - 95 (85,6%) оаб та С6 зл1ва - 95 (85,6%) обстежених; деформащя кутiв тiл хребцiв при остеопорозi частiше спостерiгалась в сегментах шийного вiддiлу хребта, на як1 припадае найбiльше статико-динамiчне навантаження: С6 та С7 - 54,1% i 53,1% ввдповвдно (60 та 59 пащенпв). В грудному ввддш хребта найчастше деформувались тiла шостого, сьомого i восьмого грудного хребця - 38 (34,2%) обстежених, 35 (31,5%) оаб i 34 (30,6%) пaцiентiв вщповщно; дистопiя хребцiв чaстiше спостерiгaлaсь в шийних сегментах: С4 - у 14 (12,6%) пащенпв, С5 - у 26 (23,4%) обстежених.
У пащенпв, в яких за допомогою рентгенолопчного дослвдження не вдавалось знайти травмуючих елеменпв, виконували МРТ. При aиaлiзi МРТ 111 пaцiентiв були виявлеш нaступнi рентгеннегaтивнi трaвмуючi елементи: набряк зв'язок - у вах 13 пащенпв, грижа диска - у 49 (44,1%) обстежених, набряк капсул мiжхребцевих суглобiв - у 81 (73,0%) пащента. При цьому формування сегментарного стенозу того чи шшого ступеню вирaженостi спостерiгaлось у 40 (36,0%) обстежених хворих.
Методом холтерiвського мошгорування ЕКГ було обстежено всiх 111 пащенпв. Результата, сввдчать про те, що тсля проведеного курсу лжування вiдбувaлось зменшення середньоí частоти серцевих скорочень з 78,9±1,0 до 74,3±1,0 удaрiв/хвилину (р<0,01). При цьому максимальна частота серцевих скорочень, зареестована протягом доби, мала тенденщю до нормал1зацп: зменшення ЧССшахБ (вдень) на 5,4% (р<0,01) та ЧССшахм (вночi) на 6,4% (р<0,01). Пiсля проведення повного курсу вертебролопчного лжування достовiрно
зменшувалась абсолютна к1льк1сть шлуночкових екстрасистол з 1153,3±515,0 до 22,5±4,3 за добу (р<0,05), тригемiнiй з 80,5±30,6 до 1,3±0,6 за добу (р<0,05), а також надшлуночкових екстрасистол - з 432,1±79,4 до 122,9±28,2 (р<0,001).
Висновки та перспективи подальших розробок
1. Пaтологiчними змшами шийно-грудного вiддiлу хребта у обстежених хворих, яш впливають на вегетативну iннервaцiю серцево-судинно1 системи, були порушення його форми, а також сегментарш трaвмуючi елементи (латеральне вiдхилення суглобiв Люшка, остеофiти, псевдоостеофiти, змiщення хребщв, змiщення к1стково1 маси при компресшних змiнaх).
2. Порушення серцевого ритму i кaрдiaлгií при супутнiх дорсопапях i остеопорозi хребта можуть вважатись вертеброгенного походження, якщо вони: супроводжуються характерними скаргами (серцебиття, вiдчуття «перебо1в» в роботi серця, бiль в груднiй клiтцi, головний бшь, головокруж1ння, бiль в хребп), мають зв'язок з статичним або динaмiчним перевантаженням чи перенесеною травмою хребта, посилюються при зaгостреннi вертебрально1 пaтологií,
визначаеться велика шльшсть тригерних пунктiв у м'язах шийно-комiрцево! зони i мюфшсацшних блокiв в сегментах шийно-грудного вщщлу хребта при вертебрологiчному обстеженнi, спостершаеться резистентнiсть до дi! аитиаритмiчних препарапв, а також ввдбуваеться зменшення симптоматики тсля застосування вертебротерапевтичних методiв.
3. Медична реабiлiтацiя пацiентiв з порушеннями ритму серця i кардiалгiчним синдромом при супутшх дорсопатiях i остеопорозi хребта повинна включати наступнi етапи:
1) ввдновлення фiзiологiчно! форми хребта шляхом проведення мануально! терапi! та призначення iндивiдуалiзовано! лiкувально! фiзкультури в тракцшно-тренуючому режимi;
2) етiопатогенетичне л^вання захворювань хребта (iмобiлiзацiя комiрцем Шанца, тракцп, обмеження фiзичного наваитажения при остеохондрозу призначення дiети, препаратiв кальщю i вiтамiну D, антирезорбтивних засобiв при остеопорозi з обов'язковим впливом на причину, котра його викликала);
3) усунення дi! первинних i вторинних травмуючих елементiв шляхом застосування мануально! терапi!, пiсляiзометрично! релаксацi! м'язiв, масажу, гiдрокортизон-новока!нових iнфiльтрацiй, дiуретичних i проти-запальних засобiв та iнших необхвдних в конкретному випадку методiв вертебротерапп;
4) специфiчне медикаментозне лiкувания серцево-судинно! патологi! з метою покращення трофiчних процесiв в мiокардi та ввдновлення його функцiональних можливостей.
5. При наявносп порушень ритму серця i кардiалгiй слiд враховувати можливий вплив патолопчних змiн сегментiв шийно-грудного вщщлу хребта при дорсопатiях i остеопорозi хребта, тому пiд час дослвдження таких хворих необх1дно виявляти патолопчш змiни сегментiв шийно-грудного вiддiлу хребта (соматоскотя, рентгенологiчне та МРТ-обстеження хребта); вiдмiчати зв'язок з статичним або динамiчним переваитажениям чи травмою хребта; наявшсть велико! кiлькостi тригерних пункпв у м'язах шийно-комiрцево! зони (бшше 30). У лiкуваннi порушень серцевого ритму i кардiалгiй при супутшх дорсопапях i остеопорозi хребта дощльно
використовувати методи медично! реабштацп в залежиостi вiд виявлених захворювань хребта та травмуючих елеменпв: мануальну терапш, пiсляiзометричну релаксацiю м'язiв, пдрокортизон-новока!новi iнфiльтрацi!, лiкувальну фiзкультуру в тракцшно-тренуючому режима
Перспективи подальших до^жень. Для диференцiйно! дiагностики вертеброгенних порушень серцевого ритму i кардiалгiй, а також для повноцшно! реабiлiтацi! дощльно застосовувати «Споаб лiкувания вертеброгенних порушень серцевого ритму».
Список лггератури
1. Горбась 1.М. Фактори ризику серцево-судиннихзахворювань: поширенiсть i контроль Л.М.Горбась // Здоров'я Укра!ни. - 2007. - № 21/1. - С. 62-63. Коваленко В.М. Виконання Державно! програми боротьби з гiпертензiями в Укра!ш /В.М.Коваленко, В.М.Корнацький // Укр. кардюл. ж. -2010. - № 6. - Прогнозш ощнки смертностi населення Укра!ни / Л.А.Чепелевська, Г.1.Баторшина, О.В.Любiнець [та iн.] // Укра!на: Здоров'я нацi!. - 2007. -№ 1. - С. 59-63.
2. Пропозици МОЗ Укра!ни щодо реформування галузi. - Ки!в, 2010. - 35 с.
3. Верес А. I., Латишево! В. Я. //Остеохондроз. — К.: «Освта», 2007. — 985 с.
4. Веселовский В.П., Михайлов М.К., Самитов О.Ш. Диагностика синдромов остеохондроза позвоночника [Текст] / В.П. Веселовский, М.К. Михайлов, О.Ш. Самитов. - Казань: Изд-во Казанского университета, 1990. - 288 с.
5. Губенко В.П. Мануальная терапия в вертебрологии [Текст] / В.П. Губенко. - К.: Здоров'я, 2003. - 192 с.
6. Коваленко В.М., Сичов О.С. Серцево-судинш захворювання i порушення ритму серця: медико-сощальш та методолопчш шляхи формування нащонально! стратеги профшактики i лiкування аритмiй // В.М. Коваленко, О.С. Сичов. - Укра!нський кардюлопчний журнал. - №3. - 2005. - С. 23-27.
7. Колюник П.Ф. Патолопя хребта як ланка патогенезу захворювань внут-ршшх оргашв та фактор !х резистентностi до лшування [Текст]: дис. д. мед. н. / П.Ф. Колюник. - Вшниця, 2002. - 308 с.
