CC BY
53
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
nj ь
3anopi3bKa школа вертеброневрологiв i мануальних mepaneemie, яка була створена у 80-х роках
минулого столття професорами Анат^ол^ем Даниловичем Дробнським i Антонною Володимир'гвною
Клименко, багаторошв вивчае питання Ыагностики та л^вання вертеброгенних захворювань нервовог
системи. За цей час захищено двi докторсьт й десятки кандидатських дисертацш, присвячених дант
npоблeмi. Шдготовлет mисячi лiкapiв-вepmeбpонeвpологiв та мануальних mepaneвmiв, ят з устхом пра-
цюють в УкраХт, а також за кордоном. Пролжовано десятки тисяч хворих i3 вертеброгенними захворю-
ваннями. Один з а^втор^в даног статтх, професор Козьолкт Олександр Анатолшович, також е вихованцем
щег школи, вн iз великою вдячтстю згадуероки стльноХпращ та продовжуе справу своХх вчит^ел^в.
_^
УДК 615.825:616.833.42-008-08 DOI: 10.22141/2224-0713.5.107.2019.176704
Козьолкн О.А., Медведкова С.О., Лсова О.А.
Запор1зький державний медичний унтерситет, м. Запоржкжя, Укра'на
Мануальна тератя вертебральних грудних невролопчних синдромiв
Резюме. Мета: тдвищити ефективтсть комплексного лкування хворих на вертебральн грудт не-вролог1чт синдроми (ВГНС) шляхом диференцшованого застосування прийом1в мануальног терапп (МТ) I кшезотерапп на етат реабштацИ Матерiали та методи. Пд нашим спостереженням ; лкуванням перебували 500хворих на ВГНС, як становили основну групу, де проводилася комплексна тератя в1дпов1д-но до стандарт1в I протокол1в (медикаментозна, ф1зюбальнеотератя, голкорефлексотератя, тракцшна тератя тощо). Кргм того, 1м призначалися МТI кшезотератя. До групи зютавлення увшшли 200хворих 1з ВГНС, яким проводилося аналог1чне комплексне лкування, але без застосування МТ I кшезотерапп. Обидв1 групи хворих були пор1внянш за ступенем ттенсивност1 болю, порушеннями вертебродинамти, термтами екзацербащ й Ышими видами вертеброневролог1чних прояв1в. Уа хвор1 лкувалися вумовах спец1ал1зованого вертеброневролог1чного в1ддыення. Результати. Анализрезультат1в лкування показав, що вони виявилися кращими у хворих основног групи, де застосовувалися МТ I кнезотератя. Так, зг значним полшшенням були виписан 345хворих (69,0 %) пор1вняно з групоюзставлення — 79(39,5 %), з полшшенням — 106пащент1в (21,2 %) проти 40 (20,0 %). Цим хворим була повтстю в1дновлена працездаттсть: в основнш груп — 451 хворому (90,2 %), а в груп зютавлення — 119 (59,5 %). Середт термнилжування в основнш груп становили 14,2 ± 2,1 дня, а в грут зставлення — 20,1 ± 1,9. Висновки. Включення МТу комплексл1кувальнихзаходгв у хворих ВГНСзначно пгдвищуе його ефективтсть I сприяе бльш швидкому в1дновленню хворих. Ключовi слова: вертебральт грудт невролог1чт синдроми; мануальна тератя
Вступ
Вертебральш захворювання нервово! системи е одшею з актуальних проблем сучасно! неврологй'. Це обумовлено !х високою захворюванютю, поширенютю, часто тривалою непрацездатнютю, а iнодi й швалщшс-тю хворих. Тому проблема мае не тльки медичне, а й велике соцiально-економiчне значення, осктьки ура-жаються особи найбтьш працездатного вку [2, 3, 5, 8].
Основною причиною болю в спиш е дегенеративно-дистрофiчна патолопя (ДДП) хребта. Бшьшють робгг присвячено вивченню питань дiагностики та лкуван-ня невролопчних проявiв ДДП шийного i поперекового рiвня, i лише деяких вивчають специфшу грудних вертебральних синдромiв [5, 7, 9].
На жаль, лшувальш заходи, що пропонуються, ма-ють низку недолтв. До сьогодш в лшувальних комп-
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevralogiieskij zumal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Козьолкш Олександр Анатолмович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри нервових хвороб, Запорiзький державний медичний ушверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запорiжжя, 69035, УкраТна; e-mail: o.kozyolkin@gmail.com; конт. тел.: +3(8067) 614-54-97
For correspondence: O.A. Kozyolkin, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Nervous Diseases, Zaporizhzhia State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: o.kozyolkin@gmail.com; phone +3(8067) 614-54-97
лексах при вертебральних грудних неврологiчних синдромах (ВГНС) переважае медикаментозна терашя незалежно вiд ступеня вираженостi болю. Лшування проводиться без урахування кшематичних особливос-тей ВГНС, конкретного синдрому, стадй' захворюван-ня i ступеня вираженост вертеброневрологiчних роз-ладiв. Немае чггких критерпв для диференцiйованого використання в лшувальних комплексах мануально! терапй (МТ) i кшезотерапи. Лiкувальнi заходи часто не поеднуються з реабшггацшними i профiлактичними без урахування проведено! попередньо! терапй'. Не до-тримуються спадкоемностi, послiдовностi й етапностi комплексного лшування. Всi цi питання шдлягають вивченню та впровадженню в практику нових, бтьш ефективних комплексних заходiв, в тому числi i з ви-користанням МТ i кшезотерапи. Роботи, присвяченi удосконаленню дiагностичних i лiкувальних заходiв вертебральних больових синдромiв, е актуальними [4, 10-13].
У зв'язку з цим метою нашо! роботи було шдви-щення ефективност комплексного лiкування хво-рих на ВГНС шляхом диференцшованого застосу-вання прийомiв МТ i кiнезотерапi! на еташ реабь лiтацi!.
Мануальна терашя створювалася на фундаменталь-них дослщженнях в галузi анатомй', фiзiологi!, бюмеха-нiки i патологй' хребта.
Для усунення патобюмехашчних розладiв у хребта застосовуються рiзноманiтнi прийоми мануально! терапй' й шших видiв кшезотерапи.
Прийоми мануально! терапй розподiляють на дiа-гностичнi та лiкувальнi. При дiагностицi використо-вують пальпацiю, дослщження активних i пасивних рухiв, рiзнi тести для оцiнки тонусу i сили м'язiв, амплiтуди рухiв. Прийоми мануально! дiагностики дозволяють виявити основш ознаки патобюмехашч-них розладiв, визначати !х вид i ступiнь вираженост
[5, 6, 11].
Мануальна терашя включае прийоми масажу, мобь лiзацiй i манiпуляцiй.
Мобiлiзацiйнi прийоми мануально! терат! — це па-сивш рухи в суглобах у межах !х фiзiологiчного обсягу, якi виконуються щоденно протягом лiкування в спеща-лiзованому вiддiленнi до досягнення деблокування хре-бетно-рухового сегмента (ХРС). Ршшчно повторюванi, вони забезпечують поступове безболюне вiдновлення обсягу рухiв, часткове або повне, за рахунок усунення функцюнального блоку (ФБ) сегмента i напруження м^в [6, 9, 11, 14].
Маншулящя е форсованим рухом, спрямованим на один або илька суглобiв, який доводить суглобовi еле-менти до межi !х анатомiчних можливостей.
На нашу думку, до маншуляцш треба вдаватися лише у виняткових випадках, коли не досягнуто деблокування шсля тривалого застосування мобшза-цш i не частiше шж один раз на сiм дшв на одному ХРС. Частiше маншулювання (щодня) призводить до гiпермобiльностi ХРС i розвитку нестабшьно-стi [5].
Загальн вимоги до призначення мануально)' терапй
— Установлення нозолопчного дiагнозу захворю-вання при обов'язковому рентгенолопчному досль дженнi з метою виключення запальних, травматич-них i пухлинних захворювань опорно-рухово! систе-ми, при яких мануальна терашя абсолютно протипо-казана;
— визначення типу бюмехашчних порушень функ-ци хребта (функцюнальний блок ХРС, локальна гшер-мобтьшсть, нестабiльнiсть, регiонарний постуральний дисбаланс м'язiв, неоптимальний руховий стереотип та ш.), !х локалiзацi!, ступеня вираженостi болю, на-прямки змiни рухливостi тощо;
— виявлення прiоритетних функцiональних блоков ХРС iз постуральним дисбалансом м'язiв для проведен-ня мануально! терапй;
— визначення тактики послщовного i диферен-цiйованого застосування рiзних методичних при-йомiв мануально! терапi! для усунення кл^чних проявiв;
— досягнення психолопчного контакту з пацieнтом iз повiдомленням йому необхiдно! iнформацi! про ма-нуальну терапiю.
На пiдставi лiтературних даних i наших спо-стережень були сформульованi загальнi показан-ня i протипоказання для проведення мануально! терапй при невролопчних проявах ДДП хребта [5, 6, 11, 14].
Протипоказання для проведення мануально!" терапп
Абсолютш:
— пухлини хребта, злояысш новоутворення будь-яко! локалiзацi!;
— гострi i у фазi загострення хронiчних iнфекцiйних захворювань, включаючи остеомieлiт хребта, туберку-льозний спондилгг, анкiлозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева);
— свiжi травматичнi ураження хребта, стан шсля операци на хребтi;
— виражена нестабiльнiсть ХРС (Ш—IV стади) з явищами спондилолiстезу, спондилолiзу;
— гос^ i пiдгострi запальнi захворювання головного, спинного мозку i його оболонок (мieлiт, менiнгiт i т.п.);
— гострi порушення спинномозкового кровообиу (спiнальнi iнсульти);
— тромбоз й оклкетя хребетно! артери;
— травма спинного мозку й операци на ньому.
Вiдноснi:
— вк: понад 65 роив;
— наявшсть ознак порушення психiки;
— прогресуюче наростання симптомiв випадiння функцй спинномозкових коршщв спондилогенно! при-роди;
— дискогенна радикулоiшемiя iз синдромом бiчно-го амiотрофiчного склерозу, ураження переднiх ропв, бiчних канатикiв;
— захворювання внутршшх органiв у стади декомпенсаций
Показання для проведення мануально! терапл
Абсолютш:
— дегенеративно-дистрофiчнi ураження хребта (остеохондроз, деформуючий спондилоартроз та ш.) iз розвитком функцiональних блоыв у хребетних рухових сегментах;
— вертеброгенш (дискогеннi) iритативно-рефлек-торнi синдроми з локальним болем (дискалгiя): на рiвнi шийних (цервiкалгiя), грудних (торакалгiя) i попереко-вих хребцiв (люмбалгiя);
— вертеброгенш iритативно-рефлекторнi м'язово-дистонiчнi синдроми;
— вертеброгенш iритативно-вегетативно-трофiчнi синдроми;
— вертеброгенш iритативно-рефлекторно-судин-нi синдроми на верхшх i нижнiх кiнцiвках (з явищами акропарестези, термiчними парастезiями, синдром не-спокiйних нiг, псевдоартерит тощо);
— люмбаго;
— мюфасшальш болi з наявнiстю тригерних зон.
Вiдноснi:
— виражений больовий синдром (вище 3-го ступе-ня);
— вертеброгенний коршцевий синдром iз симптомами випадiння функци (парез, гшеррефлекшя, анес-тезiя i т.п.);
— виражеш вертеброгеннi нейродистрофiчнi синдроми («плече — кисть» й ш.);
— виражений вертеброгенний задньошийний сим-патичний синдром (шийна мирень, цервкокрашалпя й iн.);
— вюцерорефлекторш м'язовi i больовi синдроми, особливо п, що супроводжуються функцiональними блоками хребетних рухових сегментав.
Матерiали та методи
Шд нашим спостереженням i лiкуванням пере-бувало 500 хворих на ВГНС, що становили основну групу. Пащентам ще! групи проводилося комплексне лiкування (медикаментозне, фiзiобальнеологiчне, гол-корефлексотерапiя, тракцiйне лiкування та ш.) вщпо-вiдно до стандартiв i протоколiв та додатково засто-совувалися МТ i кiнезотерапiя. До групи зютавлення увiйшли 200 хворих на ВГНС, яким проводилося ана-лопчне лiкування, але без застосування МТ i кшезо-терапи.
Аналiз клiнiчних форм i клiнiчних проявiв ВГНС здшснювався нами вiдповiдно до класифiкацii захво-рювань периферично! нервово! системи [1].
Серед спостережуваних нами хворих були 475 ошб (95,0 %) iз рефлекторними синдромами i 25 (5,0 %) — iз корiнцевими. Зi свого боку, залежно вiд характеру кль нiчних проявiв рефлекторнi синдроми розподтили на торакалги з м'язово-тошчними, нейродистрофiчними i вегетативно-вiсцеральними проявами. Даш про роз-подiл хворих основно! групи за клiнiчними синдромам подаш в табл. 1.
Як видно з даних табл. 1, найбтьше хворих було з нейродистрофiчними проявами — 186 ошб (37,2 %). Це багато в чому пояснюеться давшстю виникнення захво-рювання i термiнами його екзацербаци, а також вком пацieнтiв.
Проведений нами комплекс кшшчно-невролопч-них i мануальних дослщжень дозволив об'eктивiзувати клiнiчнi ознаки рiзних ВГНС i виявити низку !х клшч-них особливостей. Основними з них були таи.
1. Здебтьшого вщ ВГНС стражждали особи найбтьш працездатного вiку (26—55 рокiв — 76,2 %), яи працю-ють в умовах тривалого перебування в одномаштних позах i виконання стереотипних руив (74,2 %).
2. Перебй захворювання хронiчний рецидивую-чий — 94,4 %, iз частими рецидивами (до двох разiв на рк: i бiльше) — 85,0 %.
3. У переважнш бiльшостi випадыв ВГНС — це рефлекторнi прояви — 95,0 % i лише в 5 % — корiнцевi (компресшш).
4. При ВГНС у 85,4 % спостерйалося поeднання з невролопчними проявами ДДП хребта на шших рiвнях.
5. У хворих на ВГНС вертебральш нейром'язовi прояви у 27,8 % випадыв поeднувалися з вюцеральними.
6. У вах хворих на ВГНС визначалися порушення вер-тебродинамiки, в основi яких лежали функцiональне бло-кування ХРС (100 %) i блокування додаткових зчленувань (реберно-хребцевих i реберно-грудинних — 67,0 %).
7. У 75,8 % хворих на ВГНС спостерйалися змши конфiгурацii хребта (гшерыфоз, кiфосколiоз, сплоще-ний кiфоз та ш.), якi в низцi випадыв сприяли форму-ванню мiоадаптивних синдромiв.
8. У всiх хворих на ВГНС при комп'ютерно-томографiчному дослщженш визначалися ознаки ДДП хребта (остеохондроз, деформуючий спондильоз, деформуючий спондилоартроз та ш.).
Таблиця 1. Розподл хворих основноi групи за кл1н1чними синдромами
KniHi4Hi групи Юлькють спостережень % ± m
XBopi на торакалги з м'язово-тоычними проявами 150 30,00 ± 1,42
XBopi на торакалги з нейродистрофiчними проявами 186 37,20 ± 1,73
XBopi на торакалги з вегетативно-вюцеральними проявами 139 27,80 ± 1,52
Xвopi з кopiнцевими синдромами 25 5,00 ± 1,21
Усього 500 100
У комплексному лшуванш хворих на ВГНС най-бiльш часто застосовувалися прийоми МТ, за допо-могою яких можливо проводити як мобiлiзацii, так i манiпуляцii.
Слiд зазначити таку особливють: у 85,4 % хворих iз ВГНС больовi синдроми не зникали пiсля застосу-вання прийомiв МТ ттьки на грудному вщдш хребта. Так! невролопчш прояви вдавалося кушрувати тiльки при впливi на рiзнi вщдти хребта i суглоби кшщвок. Так, у 129 хворих (25,8 %) мануальний вплив прово-дився на шийному i грудному вщдтах хребта, у 100 па-щенпв (20 %) — на грудному i поперековому, а в 198 (39,6 %) — на вшх вщдтах хребта, i всього у 73 хворих (14,6 %) прийоми МТ застосовувалися лише на грудних ХРС. Це було обумовлено тим, що досить часто визна-чалося функщональне блокування перехщних (ключо-вих) зон, особливо шийно-грудного переходу (сегмент СУП—ТЫ) — у 203 хворих (40,6 %), меншою мiрою — торако-люмбального переходу (сегмент ThXП—LI) — у 33 хворих (6,6 %), а також тим, що при невролопчних проявах ДДП хребта блокуеться одночасно илька ХРС у рiзних вщдтах.
Крiм того, в низщ випадив доводилося застосову-вати прийоми МТ на суглобах инщвок для i'х деблоку-вання, а також проводити ортопедичну корекщю (при плоскостопоста, деформацй стоп, гомiлок i т.п.) для вщ-новлення оптимального рухового стереотипу й усунен-ня мюадаптивних проявiв.
Використання прийомiв МТ у комплекс лкуваль-них заходiв дозволяло досягати деблокування ХРС i тим самим сприяло усуненню неврологiчних проявiв ДДП хребта.
При деблокуваннi ХРС спостер^алися таю змiни:
— поступово наставала релаксащя м'язiв i зменшу-валась !х болючiсть;
— полiпшувалася або повнютю вiдновлювалася вер-тебродинамiка;
— зменшувався або повнiстю зникав больовий синдром;
— вщзначалися позитивш змiни з боку вегетативно! нервово! системи (зменшувалася термоасиметрiя, вщ-новлювалася чутливiсть, зникали неприемнi вiдчуття).
Все це, очевидно, лежить в основi терапевтичного ефекту мануально! терапи у хворих iз неврологiчними проявами ДДП хребта.
Разом iз тим проведений аналiз ефективностi МТ як монометоду при рiзних ВГНС, порiвняно iз застосуван-ням !! в комплекш з шшими лiкувальними заходами, показав, що ефективнють монотерапи виявилася в серед-ньому на 30 % нижчою, н1ж при комплексному лкуванш.
На етапi лiкування хворих на рефлекторш ВГНС iз рiзко вираженим больовим синдромом доцiльно обмежуватися застосуванням ттьки легкого масажу i поспзометрично! релаксаци м'язiв (П1РМ).
У повному обсязi МТ повинна використовуватися при рефлекторних синдромах у хворих iз помiрно вираженим больовим синдромом.
На еташ вiдновного лшування акцент робиться на прийоми автомобшзацш i авто-П1РМ.
У пащенпв iз поеднаною вертебральною i вюце-ральною патологiею, а також у хворих iз корiнцевими синдромами, на нашу думку, мануальна тератя повинна застосовуватися без маншуляцш незалежно вiд етапу лiкування.
Важливе значення мають пiдготовка хворого до МТ (загальна i локальна релаксащя, психолопчне розванта-ження, створення ктмату довiри i т.п.) i ведення його тсля застосування прийомiв (вщпочинок розвантажен-ня хребта, корсетування).
Слiд також зазначити, що ефектившсть МТ бага-то в чому залежить вiд квалiфiкацii' лшаря, його здат-ностi правильно оцшити клiнiчнi прояви, провести мануальну дiагностику i скласти рецептуру прийо-мiв. Оскiльки мануальна терапiя — це рукодтля, то величезне значення мають шдивщуальна чутливiсть мануального фахiвця, пластичшсть його рухiв i юве-лiрнiсть виконання прийомiв. Всi цi якост набува-ються й удосконалюються пщ час практичного за-стосування.
Велике значення при лшуванш хворих на ВГНС ми надавали прийомам активно'х' кшезотерапп (авто-мобiлiзацii' й авто-П1РМ), виконуваних хворими са-мостiйно, що використовувалися пiд час лiкування в стацюнар^ а також рекомендувалися з профтак-тичною метою для виконання в домашшх умовах, що сприяло формуванню i посиленню м'язового корсету, а також зменшенню частоти рецидивiв захворювання [6]. Даш прийоми е ютотним доповненням до комп-лексно'х' терапп.
Прийоми автомобiлiзацiй й авто-П1РМ пщбиралися для кожного хворого iндивiдуально i були спрямованi на суворо визначенi м'язовi групи. При виконаннi при-йомiв дотримувалася така послiдовнiсть:
1. Хворий приймав вихщне положення, в якому можна було вiльно здшснювати перемiщення рухомо! частини тiла в напрямку поздовжньо! осi вiдповiдного м'яза.
2. Проводився заданий рух iз використанням iзоме-тричного напруження зацiкавлених м'язiв.
3. Задана поза утримувалася пащентом протягом 10—20 секунд.
4. Попм рухома частина тiла поверталася в почат-кове положення i тим самим досягалася регiонарна ре-лаксащя м'язiв.
Протягом одного сеансу пащентом виконувалося 7—10 автомобiлiзацiйних рухiв iз П1РМ в одному напрямку. Сеанси проводилися щодня, вiд одного до трьох разiв на день. Виконання прийомiв тривало до повного зникнення м'язового гiпертонусу.
Данi про групу зiставлення наданi в табл. 2.
Як видно з табл. 2, так само як i в основнш груш, було бтьше хворих iз нейродистрофiчними проявами — 72 (36,0 %), iз м'язово-тошчними проявами — 63 пащенти (31,5 %), iз вегетативно-вiсцеральними — 56 хворих (28,0 %), i тiльки в 9 хворих (4,5 %) дiагностова-ний корiнцевий синдром.
Слщ зазначити, що за основними вертебронев-рологiчними ознаками обидвi групи були порiв-
Таблиця 2. Загальн дан про групу зставлення
Кл^чш прояви ВГНС Кiлькiсть хворих % ± m
М'язово-тоычы 63 31,50 ± 1,83
Нейpoдистpoфiчнi 72 36,00 ± 1,91
Вегетативно-вюцеральы 56 28,00 ± 1,61
Кopiнцевi синдроми 9 4,50 ± 1,22
нянш. Отримаш результати оброблялися в програ-Mi Statistica 13.0 (StatSoft Inc., США, serial number JPZ804I38230ARCN10-J). Вiрогiднiсть вiдмiнностi показникiв визначалася за методикою Стьюдента.
Результати
Результати проведеного лшування у хворих на ВГНС були рiзними, тому ми видтяли кiлька варiантiв результатiв:
— значне полшшення (повне усунення вшх верте-броневрологiчних проявiв, хворi працездатш);
— полiпшення (зменшення болю до 1-го ступеня з незначним обмеженням вертебродинамiки, хворi пра-цездатнi);
— незначне полшшення (незначне зменшення болю, збереження функцюнального блокування ХРС й обмеження вертебродинамки, хворi обмежено працездатш або непрацездатш);
— без полшшення (вщсутшсть позитивно! динамiки вертеброневролопчних проявiв, хворi непрацездатнi).
З даних табл. 3 видно, що усшшшше лшували-ся хворi з рефлекторними ВГНС. Серед них кращi результати виявилися в груш пащентав iз м'язово-тонiчними проявами. Середня тривалють !х лшу-вання становила 12,82 ± 1,53 дня, i зi значним по-лiпшенням виписалися 138 ошб (92,0 %), а з полш-шенням — 6 (4,0 %). Таким чином, була вщновлена працездатшсть у 144 осiб (96,0 %).
Дещо гiршi результати спостериалися у хворих на торакалги з нейродистрофiчними i вегетативно-вюце-ральними проявами. Так, середнш лiжко-день у цих групах становив в1дпов1дно 14,23 ±1,41 i 14,42 ± 2,13. При цьому з1 значним полiпшенням виписаш вщпо-
вiдно 111 осiб (59,7 %) i 87 осiб (62,6 %), а з полшшен-ням — 50 (26,9 %) i 40 ошб (28,8 %). Вщновлення пра-цездатностi спостерiгалося в 161 особи (86,6 %) iз ВГНС iз нейродистрофiчними проявами i в 127 ошб (91,4 %) iз вегетативно-вюцеральними проявами.
Середнi показники ефективноста лiкування хворих iз рефлекторними ВГНС були такими: зi значним по-лiпшенням виписанi 336 осiб (70,8 %), iз полшшен-ням — 96 (20,2 %), iз незначним покращанням — 40 осiб (8,4 %), i не спостерiгалося полiпшення всього у 3 хворих (0,6 %). У результата комплексного лкування iз застосуванням МТ була вщновлена працездатнiсть 432 хворих (91,0 %) iз рефлекторними ВГНС при середшх термiнах лiкування 13,81 ± 1,62 дня.
У пацieнтiв iз коршцевими синдромами результати лiкування виявилися пршими, нiж у хворих iз рефлекторними синдромами. Так, середш термши лiкування становили 16,91 ± 3,02 дня, що вiрогiдно бiльше, шж при рефлекторних ВГНС (р < 0,05). Зi значним полш-шенням були виписаш 9 ошб (36,0 %), iз полшшен-ням — 10 (40,0 %). Вщновлення працездатноста спо-стерiгалося в 19 ошб (76,0 %), при цьому з незначним покращанням виписалися 5 хворих (20,0 %) i без полшшення — 1 (4,0 %).
Середш термши л^вання хворих ВГНС основно! групи становили 14,24 ± 2,11 дня, зi значним полшшен-ням виписалися 345 ошб (69,0 %), iз полшшенням — 106 (21,2 %) ошб, незначне полшшення спостериалося у 45 хворих (9,0 %).
Аналiзуючи результати лкування, в яких ми не до-билися полшшення — всього 4 випадки (0,8 %), можна вщзначити, що в цих хворих були виражеш вертебро-неврологiчнi прояви, при цьому термши захворювання
Таблиця 3. Результати л'1кування хворих на ВГНС основноi групи
Клiнiчнi групи Кiлькiсть спостере-жень Результати лшування Середы термши лшування (днО
Значне полшшення Полшшення Незначне полш-шення Без полшшення
Торакалги з м'язoвo-тoнiчними проявами 150 138 6 6 - 12,82 ± 1,53
Торакалги з нейpoдистpoфiчни-ми проявами 186 111 50 25 - 14,23 ± 1,41
Торакалги з вегетативно-вюце-ральними проявами 139 87 40 9 3 14,42 ± 2,13
Кopiнцевi синдроми 25 9 10 5 1 16,91 ± 3,02
Зведена група 500 345 106 45 4 14,24 ± 2,11
Таблиця 4. Результати л1кування хворих на ВГНС групи зютавлення
KniHi4Hi групи Юлькють спостере-жень Результати лшування Середш термши лшування (днО
Значне полш-шення Полшшення Незначне полш-шення Без полшшення
Торакалги з м'язово-ТОЫЧними проявами 63 39 11 8 5 18,23 ± 1,71
Торакалги з нейродистрофiчни-ми проявами 72 23 12 11 26 19,81 ± 2,14
Торакалги з вегетативно-вюце-ральними проявами 56 15 16 7 18 20,83 ± 2,23
Корiнцевi синдроми 9 2 1 2 4 21,14 ± 2,41
Зведена група 200 79 40 28 53 20,12 ± 1,92
становили бтьше 20 роив i тривалiсть екзацербаци пе-ревищувала 6 мiсяцiв.
Результати л^вання хворих групи зiставлення наведет в табл. 4.
Як видно з табл. 4, в груш зютавлення гiршi результати лшування виявилися у хворих iз корiнцевими синдромами, нiж iз рефлекторними ВГНС. Так, зi значним полшшенням i полiпшенням були виписаш всього 3 хворi (33,3 %), iз незначним полiпшенням — 2 пащенти (22,2 %) i без полшшення — 4 хворi (44,5%), при цьому середнш лiжко-день становив 21,14 ± 2,41 дня.
Серед хворих iз рефлекторними ВГНС кращi результати були в пащенпв iз м'язово-тонiчними про-явами торакалгш. Зi значним полiпшенням виписанi 39 хворих (61,6 %), iз полшшенням — 11 (17,5 %), iз незначним полшшенням — 8 пащенпв (12,7 %) i без полшшення — 5 ошб (7,9 %). Середш термiни лiкування становили 18,23 ± 1,71 дня.
Дещо пршими виявилися результати лiкування у хворих iз нейродистрофiчними i вегетативно-вюцераль-ними проявами. Зi значним полiпшенням у цих групах
були виписанi вщповщно 23 (31,9 %) i 15 пащенпв (26,7 %), iз полшшенням — 12 (16,7 %) i 16 (28,6 %), не-значне полшшення спостер^алося в 11 (15,3 %) i 7 хворих (12,5 %), без полшшення були виписаш 26 (36,1 %) i 18 хворих (32,2 %). Середнш л1жко-день був вiдповiдно 19,81 ± 2,14 i 20,83 ± 2,23 дня.
Для з'ясування ефективност комплексного лшу-вання iз застосуванням МТ ми провели порiвняльний аналiз результат лiкування хворих iз ВГНС основно! групи i групи зiставлення. Порiвняльнi данi результатiв лiкування хворих iз ВГНС основно! групи i групи зь ставлення наведенi в табл. 5.
З наведених даних у табл. 5 видно, що результати лшування хворих групи зютавлення вiрогiдно прш^ нiж результати, отриманi при лшуванш пацiентiв iз використанням МТ. Середня тривалють лiкування хворих групи зютавлення досягла 20,12 ± 1,92 дня, а в основнш груш — 14,24 ± 2,11 дня (р < 0,05). Зi значним полшшенням виписаш 79 хворих (39,5 %) групи зютавлення i 345 пащенпв (69,0 %) основно! групи, iз полшшенням — вщповщно 40 (20,0 %) i 106 ошб
Таблиця 5. Пор1вняльн1 дан результата л1кування хворих ВГНС основноi групи i групи зютавлення
Клiнiчнi групи Кшьюсть спостере-жень Результати л^вання, n (%) Серед-ши термш лшування (днО
Значне полшшення Полшшення Незначне полшшення Без полшшення
Хворi на ВГНС i3 м'язово-тонiчними проявами 150 63 138 (92,0) 6(4,0) 6(4,0) 12,82 ± 1,53
39 (61,9) 11 (17,5) 8 (12,7) 5(7,9) 18,23 ± 1,71
Хворi на ВГНС i3 нейродистрофiчними проявами 186 72 111 (59,7) 50 (26,9) 25 (13,4) 14,23 ± 1,41
23 (31,9) 12 (16,7) 11 (15,3) 26 (36,1) 19,81 ± 2,14
Хворi на ВГНС i3 веге- тативно-вiсцеральними проявами 139 56 87 (62,6) 15 (26,7) 40 (28,8) 16 (28,6) 9(6,5 ) 7 (12,5) 3 (2,1%) 18 (32,2) 14,42 ± 2,13 20,83 ± 2,23
Хворi з корiнцевими синдромами 25 9 9 (36,0) 2 (22,2) 10 (40,0) (11,1 ) 5 (20,0) 2 (22,2) 1 (4,0)4 (44,5) 16,91 ± 3,02 21,14 ± 2,41
Зведена група 00 о|о 52 345 (69,0) 79 (39,5) 106 (21,2) 40 (20,0) 45 (9,0) 28 (14,0) 4(0,8 ) 53 (26,5) 14,24 ± 2,11 20,12 ± 1,92
Примтка: в чисельнику наведен дан основноi групи, в знаменнику — групи зютавлення.
(21,2 %), i3 незначним полiпшенням — 28 (14,0 %) i 45 (9,0 %) i без полшшення — 53 (26,5 %) i 4 XBopi (0,8 %). Yci цi показники ефективностi лiкування Bipo-гiднo вiдpiзнялися (p < 0,05) i за окремими клiнiчними групами. Вони виявилися значно кращими при комплексному лкуванш з використанням МТ й активно! кшезотерапп.
Таким чином, проведене нами дослщження показало, що мануальна теpапiя е високоефективним методом лiкування хворих iз ВГНС. Вона застосовувалася в комплекс з iншими лiкувальними заходами з дифе-pенцiйoваним використанням пpийoмiв залежно вiд виpаженoстi клiнiчних пpoявiв конкретного синдрому, наявнoстi супутнiх захворювань, а також загального стану пашента. Рецептура пpийoмiв для кожного хворого складалася iндивiдуальнo i коректувалася з ураху-ванням динамiки процесу.
Висновки
1. Результати комплексного лкування хворих на ВГНС виявилися значно кращими в основнш груш, де застосовувалася МТ, шж у груш зютавлення, до пращ виписаш вщповщно 451 пацiент (90,2 %) i 119 хворих (59,5 %) (р < 0,05). Середнш лiжкo-день в основнш гру-пi був 14,24 ± 2,11, а в груш зютавлення — 20,12 ± 1,92 (р < 0,05).
2. В основнш груш хворих i груш зютавлення кpащi результати лшування виявилися в пашенпв iз рефлекторними ВГНС, шж iз кopiнцевими синдромами. Серед рефлекторних синдpoмiв кращими були результати у хворих на ВГНС iз м'язово-тошчними проявами.
3. Включення МТ у комплекс лшувальних захoдiв у хворих на ВГНС значно шдвищуе його ефективнють i сприяе бтьш швидкому вiднoвленню хворих, а також скорочуе строки перебування в стацюнарь
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть кoнфлiкту iнтеpесiв та власно! фiнансoвo! защкав-ленoстi при п!дготовщ дано! статтi.
1нформащя про внесок кожного автора в щдготовку статп: Козьолкш О.А. — концепщя i дизайн дослщжен-ня, збip та обробка матеpiалiв, аналiз отриманих даних, написання тексту; Медведкова С.О. — аналiз отриманих даних, написання тексту; Лкова О.А. — аналiз отрима-них даних, написання тексту
Список лператури
1. Антонов И.П. Классификация и формулировка диагноза заболеваний периферической нервной системы. Периферическая нервная система: Сб. научн. тр. Минск, 1984. Вып.7. С. 51-58.
2. Болевые синдромы в неврологической практике. Под ред. проф. В.Л. Голубева. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: МЕДпресс-информ, 2010. 336 с.
3. Веселовский В.П., Михайлов М.Н., Самитов М.Ш. Диагностика синдромов остеохондроза позвоночника. Казань: Изд-во Казанского университета, 1990. 290 с.
4. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Реабилитация в неврологии. Москва: ГЭОТАР-МЕДИА, 2014. 416 с.
5. Козелкин А.А., Медведкова С.А., Лисовая О.А. Диагностика и лечение вертеброгенных болевых синдромов. Запорожье, 2008. 123 с.
6. Левит К., Захсе Й, Янда В. Мануальная медицина. Пер. с нем. Москва: Медицина, 1993. 511 с.
7. Поворознюк В.В. Орлик Т.В., Дудко О.Т., Григор'ева Н.В. Лжування вертебрального больового синдрому при остеохондрозi шийно-грудного вiддiлу хребта в жшок iз жмактеричними роз-ладами. Проблемы остеологи. Науково-практичний журнал. 2003. Т. 6, № 4. С. 4-10.
8. Попелянський Я.Ю. Ортопедическая неврология (Верте-броневрология): Рук-во для врачей. 5-е изд., доп. и перераб. Москва: МЕДпресс-информ, 2011. 672 с.
9. Ярошевский А.А., Морозова О.Г. Скелетно-мышечная боль в области грудной клетки. Семейный доктор. 2015. № 2. С. 28-36.
10. Kwon Y, Kim J.W., Heo J.H., Jeon H.M, ChoiE.B., Eom G.M. The effect of sitting posture on the loads at cervico-thoracic and lumbosacral joints. Technol Health Care. 2018. 26(S1). P. 409-418.
11. Maigne R. Doueleurs d'origine vertebrale et traitmentspar manipulations. Paris: Expansion scientifigue, 1977. 518p.
12. Roldan C.J., Huh B.K. Iliocostalis Thoracis-Lumborum Myofascial Pain: Reviewing a Subgroup of a Prospective, Randomized, Blinded Trial. A Challenging Diagnosis with Clinical Implications. Pain Physician. 2016. 19(6). P. 363-72.
13. Southerst D., Marchand A.A., Côté Р. et al. The effectiveness of noninvasive interventions for musculoskeletal thoracic spine and chest wall pain: a systematic review by the Ontario Protocol for Traffic Injury Management (OPTIMa) collaboration. J. Manipulative Physiol. Ther. 2015. 38(7). P. 521-31.
14. Stoddard A. Manual of osteopathic technigue. 3rd ed. London, 1984. 275p.
Отримано/Received 23.05.2019 Рецензовано/Revised 05.06.2019 Прийнято до друку/Accepted 24.06.2019 ■
Козелкин А.А., Медведкова С.А., Лисовая О.А. Запорожский государственный медицинский университет, г.
Мануальная терапия вертебральных
Резюме. Цель: повысить эффективность комплексного лечения больных вертебральными грудными неврологическими синдромами (ВГНС) путем дифференцированного использования приемов мануальной терапии (МТ) и кинезотерапии на этапе реабилитации. Материалы и методы. Под нашим наблюдением и лечением находилось 500 больных ВГНС, которые составили основную группу, где проводилась комплексная терапия согласно стандартам и протоколам (медикамен-
Запорожье, Украина
грудных неврологических синдромов
тозная, физиобальнеотерапия, иглорефлексотерапия, тракци-онная терапия и др.). Кроме того, им назначались МТ и кине-зотерапия. В группу сопоставления вошли 200 больных ВГНС, которым проводилось аналогичное комплексное лечение, но без применения МТ и кинезотерапии. Обе группы больных были сопоставимы по степени выраженности боли, нарушению вертебродинамики, срокам экзацербации и другим видам вертеброневрологических проявлений. Все больные лечились
в условиях специализированного вертеброневрологического отделения. Результаты. Анализ результатов лечения показал, что они оказались лучше у больных основной группы, где применялись МТ и кинезотерапия. Так, со значительным улучшением были выписаны 345 больных (69,0 %) по сравнению с группой сопоставления — 79 (39,5 %), с улучшением — 106 пациентов (21,2 %) против 40 (20,0 %). Этим больным была полностью восстановлена трудоспособность: в основной
группе — 451 больному (90,2 %), а в группе сопоставления — 119 (59,5 %). Средние сроки лечения в основной группе составили 14,2 ± 2,1 дня, а в группе сопоставления — 20,1 ± 1,9. Выводы. Включение МТ в комплекс лечебных мероприятий у больных ВГНС значительно повышает его эффективность и способствует более быстрому восстановлению больных. Ключевые слова: вертебральные грудные неврологические синдромы; мануальная терапия
O.A. Kozyolkin, S.O. Medvedkova, O.A. Lisova Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Manual therapy of vertebral thoracic neurological syndromes
Abstract. Background. The purpose was to increase the effectiveness of comprehensive treatment of patients with vertebral thoracic neurological syndromes (VTNS) through the active use of manual therapy (MT) and kinesiotherapy at the rehabilitation stage. Materials and methods. We observed and treated 500 patients with VTNS, who made up the basic group, where comprehensive therapy was carried out according to standards and protocols (drugs, physiotherapy, acupuncture, traction, etc.), in addition, the MT and kinesiotherapy were used. The comparison group included 200 patients with VTNS, who underwent a similar comprehensive treatment, but without MT and kinesiotherapy. Both groups of patients were compared in terms of severity of pain, impaired vertebrodynamics, timing of exacerbation, and other types of vertebral neurological manifestations. All patients were treated in a specialized vertebro-
neurological department. Results. It was revealed that treatment outcomes were better in patients from the basic group, where MT and kinesiotherapy were used. With a substantial improvement, 345 (69.0 %) patients from the basic group were discharged and 79 (39.5 %) — from the comparison group, with an improvement — 106 (21.2 %) and 40 (20.0 %) persons, respectively. The ability to work was fully restored in 451 patients (90.2 %) from the basic group and in 119 (59.5 %) — from the comparison group. The average duration of treatment in the basic group was 14.2 ± 2.1 days and 20.1 ± ± 1.9 days — in the comparison group. Conclusions. The inclusion of MT in the treatment of patients with VTNS significantly increases its effectiveness and contributes to a more rapid recovery of patients. Keywords: vertebral thoracic neurological syndromes; manual therapy
