CC BY
57
УДК 371.3 : 253 : 94 (477)
Бежук О. М., кандидат юторичних наук ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт 1м. С. З. Гжицького
РОЛЬ ЦЕРКВИ ТА ГРОМАДСЬКИХ 1НСТИТУЦ1Й У СПРАВ1 ОП1КИ Д1ТЬМИ В ГАЛИЧИН1 НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Досл1джуеться приклад благодтницьког отки дтьми е Галичит на початку ХХ столття, що здшснюеалася зг сприяння греко-католицьког церкви та громадських ¡нституцт.
Ключовi слова: греко-католицька церкеа, Митрополит Андрей, тоеаристеа, благодшництео, опта, нацюнально-патрютичне еихоеання.
Як показуе кторичний досвщ украшщв, лише ч^ю нацюнальш орieнтири в уЫх сферах життя е найвагомшими аргументами супроти негативних наслщюв ери глоб^заци. У цьому ракурс на перше мiсце виходять освгга й нацiональне виховання. Адже саме молоде поколшня змушене буде перебрати на сво! плечi адаптацiю украшських реалiй до викликiв глобалiзацil. Таке поколшня мае бути представлене яскравими, талановитими, сильними особистостями, яю мають прiоритетними духовно-нацiональнi цiнностi : самотзнання й пiзнання свiту, Бога, людини, мови, ктори, культури, сповiдування високих моральних iдеалiв. Тому виховання нашого майбутнього повинно вiдбуватися вже сьогодш на чисельних прикладах нацюнально1 гщносп та патрiотизму, якими так багата украшська iсторiя.
У цьому контекст показовим буде досвiд благодшницько1 отки дтми в Галичинi на початку ХХ столття, що здiйснювалась зi сприяння церкви та громадських шституцш. Такi прикмети стали не стшьки свiдченням суспiльного благоустрою наци, а скорше необхiдною умовою особистого морального здоров'я кожного И представника [1, 2]. Саме тодi у Сврот набирае оберив соцiально-культурний рух, що ставив собi за цiль багату й рiзносторонню суспiльну опiку над дтми та молоддю. Це було зумовлено актуальшстю iдей тогочасних фiлософiв, соцiологiв та педагогiв про необхщшсть здорових, сильних фiзично i загартованих морально громадян для загального процв^ання наци [3, с. 518].
На вщмшу вiд державних народiв, отка над укра1нськими дiтьми та молоддю, !х позашкiльне виховання у цей перюд розвивалися як приватно-громадська справа, адже чинник вщсутност держави мютив денацiоналiзуючий фактор. Також традицшно опiка - як добродiйнiсть, фшантротя, харитативна дiяльнiсть - превалювала в дiяльностi греко-католицько1 церкви, релiгiйних чернечих громад. Адже вщомо, що релйя i церква не залишалася осторонь суспшьно-пол^ичного життя i завше ввдгравала особливу роль у життi захщних украшщв. З часу очiльництва греко-католицько1 церкви
® Бежук О. М., 2011
Митрополитом А.Шептицьким, церква особливо жваво реагувала на змши в сусmльствi i була своерщним барометром настро1в украшсько! спiльноти, а християнська мораль виступала тут як панiвна щеологш. У сво1х посланнях до вiрних А. Шептицький закликав, щоб ус вони давали приклад християнського життя, любовi до свого народу, правдивого патрютизму. Вiн писав :"У християнських народiв нема бiльш виховно! сили над силу Церкви. Вона виховуе народи, вона вкладае вже в душу дитини и християнськi чесноти, яю роблять з не! доброго патрюта i мудрого громадянина... Поза церквою е ще шституци, що е добрими школами громадських чеснот. Тими шститущями е родина, громада та добровшьш об'еднання i стльноти людей. Вони е знаменитими школами громадських чеснот, бо вони е тими оргашчними клггинами, з яких складаеться всенацiональний оргашзм"[4, с. 33]. Але не тшьки духовну проповщь, але й конкретнi справи протиставляв А. Шептицький загрозi бездуховностi та повно! асимшяци власного народу.
Саме за фшансового сприяння Митрополита, у Галичиш починають закладатись першi Вакацшш оселi - шституци канiкулярного вщпочинку для дiтей, що були особливо популярними у Сврот ще у Х1Х столiттi. Початок до заснування Вакацшних осель поклало Товариство тд покровом Пречисто! Дiви у Львовi («Маршська дружина пань»). 1905 року зусиллями членкинь Товариства в селi Миловання Товмацького пов^у (тепер Милування Тисменицького району 1вано-Франювсько! областi) була вщкрита перша Вакацiйна оселя для дiвчат-украlнок, що було об'ективною потребою тогочасного суспшьства подолати <^зичну немiч» дiтей шкiльного вiку -вихщщв iз найбiднiших верств мiського населення. На оселю приймалась дiтвора вщ 7 до 14 рокiв. Впродовж вщпочинку д^ей прилучали до фiзичного та морального розвою: щоранку о 7 годиш пiсля спшьно1 молитви ус робили руханку, опiсля снщали. Кожен день у Милованню був заповнений туристичними походами, гiмнастичними ^рами, купелями, iграми в парку, ством, написанням листiв до рiдних. О^м того дiвчатка займались ручною працею (крiй, шиття, вишивання), читали вголос художню лiтературу, органiзовували товариськi забави [5, с.358].
Розумiючи усю вщповщальшсть мюи, навчально-виховний процес у Товариствi здiйснювали освiченi та передовi жшки того часу, якi склали Головний Видш Вакацiйних осель, а саме: Барвшська-Бачинська Ольга, Бережницька Олена, Вахнянинова Ольга, Левицька Софiя, Макарушкова Свгешя, Федакова Марiя, Цеглинська Марiя. Вони шщшвали вiдпочинок, що базувався на засадах нацюнального та релiгiйного виховання украшських дiтей, прищеплення почуттiв поваги i любовi до рiдного краю, землi через використання рщно! мови, поези, пiснi, iгор. Такий пщхщ сприяв формуванню нащонально! свiдомостi наймолодших представникiв украшського народу, а молитва та тсш духовного змiсту служили основними засобами релейного виховання дошкшьнят. Про авторитет оселi серед львiв'ян свiдчило те, що число вихованок до 1909 р. зросло майже вп'ятеро i сягнуло 115 оЫб [6, с.13].
Зважаючи на популяршсть цих закладiв та вагомють одержаних результат, у подальшому фундаторами товариства Вакацшних осель стали вiдомi представники галицько! штел^енци: С. Федак, I. Боберський, М. Вахнянин, Р. Перфецький. Допомога у виршенш питання «рости нам у наших дгах - чи загибати?» надходила вiд чисельних укра!нських громадських та фiнансових товариств, як-от: «Дшстер», «Краевий Союз», «Просвiта», «Бесiда», Краевий Сойм, народних домiв Схщно! Галичини, церковних братств [5, с.360].
Подальша актуалiзацiя проблеми опiки над укра!нськими дiтьми була пов'язана з наслщками I свггово! вiйни, яка принесла на европейський континент депопуляцш та дегенерацш: военне лихолiття прирекло на сир^ство 20.000 укра!нських дiтей, смертшсть серед яких становила 50%. Свщома укра!нська спiльнота розумiла, що в умовах тслявоенного занепаду та вщсутност державних iнституцiй дитяче питання потрiбно вирiшувати силами громадських комiтетiв та церкви.
Як наслщок, 1917 року пожертва галичан в сумi 320 000 австршських корон, вручена А. Шептицькому тсля повернення з росшського ув'язнення та уп'ятеро збiльшена його власною пожертвою, стала основою для заснування притулку «Укра!нський Сирiтський Захист А. Шептицького» [7, 10]. Впродовж 20-х роюв А.Шептицьким було засновано "Порадню матерiв" на Янiвському передмкт у Львовi, яку вело «Товариство опiки над молоддю» в купленому та подарованому Митрополитом будинку "Дитячi ясла", "Укра!нську лiчницю" на Городоцькш, де найбiднiшi заробiтчани та !хш дiти отримували задарма медичну отку, а часто — i допомогу на прожиття. Щоб не допустити дена-цiоналiзацil та впливу вулищ, А.Шептицький органiзовуе притулки, дитячi садки для дошкшьно! дiтвори, батьки котро! працювали. Тут сестри та св^сью виховательки викладали дiтям моральнi основи життя. Велика увага ними придшялась патрютичному вихованню, що стало особливо актуальним пiсля поразки нацiонально-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Представниками церкви для координаци дiяльностi сирiтських захистiв у Галичиш було засновано раду Товариства «Украшський £пархiальний Комiтет», куди увшшли епископи Григорiй Хомишин, Йосафат Коциловський, Климентiй Шептицький, Теодозiй Лежогубський та священик Василь Лициняк. Статут Товариства декларував цiлi свое! працi, що полягала в заснуваннi домiв для сир^ (захистiв), де пiд проводом квалiфiкованих кадрiв дiтям надавалось релййно-моральне виховання, а також фахове викладання у ремеслi, промислi, торгiвлi, що мало забезпечити !хне майбутне, адже: «Дiти се ж прецiнь фундамент народно! будiвлi, основа, на якш мае колись опертися вся наша робота, цше наше нацiональне життя» [8, т.1-4]. За сприяння Митрополита Андрея, громадськоси та клерикальних товариств таких захисив у краю 1917 року нараховувалось близько 22-ох: у Львов^ Городку, Жовквi, Бережанах, Камшць Струмиловiй, Стрию та iн. У Львовi 1917 року було вщкрито 2 заклади такого типу при вул. Зибликевича, 30 i при вул. Потоцького, 95, де
перебувало близько 160 военних безпритульних у вщ вщ 1,5 до 14 роив, з них - 75 були круглими сиротами [9, арк.5].
Матерiали фонду «Украшський £пархiальний Ком^ет» засвiдчують грунтовний пiдхiд фундаторiв до вирiшення поставлених цiлей. Так при прийнятт до сирiтських захисив фiксувалися усi данi про дитину, зокрема про час i мюце И народження, нацiональнiсть та обряд батьюв, маетковий стан родичiв та наявшсть рiднi або опiкуна у дитини, стан И здоров'я (пройдеш щеплення, перенесенi недуги). Якщо йшлося про школяра (школярку), обов'язковим було шкшьне свiдоцтво про успiшнiсть з наук: релки, читання, писання, русько1 i польсько1 мов, малювання i спiвiв, гiмнастики, враховувалась також поведшка i «пильнiсть» учня [10, арк.1, 3,7]. Потрiбно наголосити, що незважаючи на вiдсутнiсть державно1 допомоги, а тому важкий матерiальний стан такого роду шституцш, 1921 року лише «Украшський Сир^ський Захист iм. А. Шептицького» нараховував до 240 военних сиргг вiком вiд 2 до 14 роив. Сам А.Шептицький, маючи завше щiльний графiк зустрiчей, iз особливою увагою й любов'ю ставився до молодi й дiтвори, а зокрема до сиргт. Вiн знаходив годину для спещальних зустрiчей iз ними, на яких вiв розмови з кож-ною дитиною, тзнавав И турботи, бажання, i це зiгрiвало спраглi уваги дитячi серця.
У подальшому, керуючись прикладом очiльника греко-католицько1 церкви, важливий внесок у реалiзацiю ще1 опiки, виховання, навчання та захисту украшських дiтей вiд денацiоналiзацiйних впливiв зробило «Укра1нське крайове товариство охорони дггей i опiки над молоддю», створене 1917 року у Львовi за сприяння священика Василя Лициняка.
Головною метою дiяльностi товариства стала охорона д^ей та молодi укра1нсько1 нацiональностi, особлива опiка над украшськими сиротами. Своею дiяльнiстю товариство охопило територи Львiвського, Тернопiльського i Кракiвського воеводства. Важливим завданням товариства стали: поширення ще1 охорони дiтей та опiки над молоддю в перюдичнш пресi, органiзацiях, проведеннi професшних курсiв та конференцiй, створення фшй та гурткiв, надання !м матерiальноl допомоги, створення та утримання захоронок, професшних шкш, сирiтських притулкiв та забезпечення контролю за роботою закладiв товариств, що откувалися дiтьми [11, арк.15-16]. Органiзатори ще1 шституци особливо обстоювали iдею нацiонального виховання, що мае на мет добро цшого народу. Саме тому основною i головною умовою формування нацiональних почутпв дiтей стало патрiотичне виховання i пiдготовка до самостшно1 працi на користь «вимрГяно! нами найбшьшо1 спшки - власно1 держави, яко1 сила лежатиме в едноси, згодi й сшвпращ всiх И громадян» [11, арк.79]. Товариство iснувало за рахунок благочинних внесюв громадян та установ, членських вкладок. На початок дiяльностi Товариство отримало значну допомогу вщ укра1нсько1 емiграцil. Члени товариства оргашзували 35 фiлiй, але у 1930 р. десять з них було закрито польською владою. У свош дiяльностi фiлil охоплювали опiкою до 1800 дггей рiзного вiку. Найустшшше у цих складних умовах працювали львiвська фГлГя та фГлП у Перемишлi та Стрию.
Напередодш II свггово! вшни товариство мало у своему складi 25 фшй, яю нараховували1200 членiв, об'еднували 9 захоронок, 2 бурси, 5 бiблiотек, одну дитячу консультацiю для матерiв та молочну ферму. Товариство постшно спiвпрацювало iз спорiдненими оргашзащями, серед яких були Укра!нське педагопчне товариство «Рiдна школа», «Укра!нська захоронка», «Просвiта», «Союз Укра!нок» та iншi [12, арк.15-16].
Пiдсумовуючи, дозволимо собi такий висновок: на початку минулого стол^тя нацiонально свiдома громадськiсть Галичини та И iдейний керманич -греко-католицьке духовенство на засадах благодшност заклало цшу низку дитячих харитативних закладiв, що за основу брали нацюнальш, духовнi прикмети. Виховний процес у таких шститущях грунтувався на принципах загальнолюдсько! моралi, суть яко! полягае в тому, що завжди справедливо чинить той, хто захищае свою мову, культуру, релйю, традици на сво!й, не завойованiй земл1 Досвiд тако! дiяльностi яскраво засвщчуе переваги нацiонального виховання у важких умовах бездержавност початку ХХ стол^тя та е особливо цiнними у контекст формування сучасного демократичного укра!нського суспiльства ери глобалiзацil.
Л1тература
1.Дошк О. Дiяльнiсть громадських органiзацiй i товариств у справi допомоги вшськовим та цивiльному населенню в Укра!ш у роки Першо! свггово! вшни / О. Дошк // Проблеми ктори Укра!ни XIX- поч.ХХ ст. / Пщ ред. О. Реента - Ки!в, 2002., Вип. 4, с.155-182.
2.Ступак Ф. Благочинна дiяльнiсть на поч. XX ст. // Ф.Ступак / Перша свiтова вшна: Iсторичнi долi народiв Центрально! та Схщно! Свропи: Матерiали мiжнародно! науково! конференцi!, присвячено! 80-рiччю Буковинського народного вiча. - Чернiвцi, 2000, с.153-154.
3.Нагачевська З. Педагогiчна думка i просвiтництво у жiночому русi Захщно! Укра!ни (друга половина XIX т.. - 1939 р.) / З. I. Нагачевська. - !в.-Франювськ, 2007. - 764 с.
4.Цегельський Л. Митрополит Андрш Шептицький. Короткий життепис i огляд його церковно-народно! дiяльностi./ Л. Цегельський // накладом видавництва «Америки», 1937 р. - 62 с.
5. Бачинська О. Вакацшш осел1 // Перший Укра!нський Просв^нш Конгрес у Львовi в днях 1 i 2 лютого 1909 року: Протоколи i реферати. / За ред. Д-р I. Брик i Д-р М. Кацюба. - Львiв: Коштом i накладом тов-ва «Просв^а», 1910. - с. 351-360.
6.Зв^ з дiяльностi Вид^ «Товариства вакацiйних осель» у Львовi вiд основаня т.е. вiд року 1905 до 1909 включно - Жовква: Печатня ОО. Василиян, 1910. - 32с.
7.ЦЩАУЛ. - Ф. 572. - Оп. 1. - Спр. 13. - Статути, протоколи «Укра!нського Сирггського Захисту iм. А. Шептицького в м. Львова» 1917-1918рр. -28 арк.
8.ЦЩАУЛ. - Ф. 572. - Оп. 1. - Спр. 14.- Звгг Лициняка В. Про дiяльнiсть «Укра!нського Захисту iм. А. Шептицького в м. Львова» 1916 р.- 5 арк.
9 ТТДТАУЛ - Ф. 572. - Оп. 1. - Спр. 8 - Листи вщ установ, оргашзацш, приватних oci6 про будiвництво нових дитячих захисив. 1919-1922р. - 14 арк.
10. ТЦДТАУЛ - Ф. 572. - Оп. 1. - Спр. 17. - Протоколи про прийняття в сирггсью захисти дггей з прiзвищами на букву «А-Б».- 1916-1922рр. - 99 арк.
11. ТТДТАУЛ - ф. 321. - Оп. 1. - Спр. 2 - Протоколи загальних зборiв, засщань Головно1 Ради та Головного Видшу. - 1920-1939.-123 арк.
12. ТЦДАУЛ - ф. 321. - Оп. 1. - Спр. 3 - Звгги про дiяльнiсть та перевiрку дiяльностi товариства. 1934-39 рр. - 46 арк.
Summary
ROLE OF THE CHURCH AND PUBLIC INSTITUTIONS IN THE CARE FOR CHILDREN IN GALICIA AT THE BEGINNING OF THE TWENTIETH
CENTURY
We study the example of charitable care for children in Galicia at the beginning of the twentieth century, which was carried out with assistance of the Greek Catholic Churche and public institutions.
Key words: Greek Catholic Church, Metropolitan Andrey, communities, charity, care, national-patriotic education.
