CC BY
49
УДК 262.1
О. М. КЕКОШ
ПРОСВ1ТНИЦЬКА Д1ЯЛЬН1СТЬ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В КОНТЕКСТ1 ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНО1
МОЛОД1
Висвтлено головш idei просвтницько! дiяльностi митрополита Андрея Шептицького та обгрунтовано ix актуальтсть у di^bHocmi сучасних душ nacmupie. Застосовано синтетично-аналтичний метод i розкрито методологт виховання у творах цього церковного дiячa. До^джено актуальне питання виховання дтей та молодi на оcновi християнських цтностей. Зроблено узагальнення, ят сприятимуть подоланню стереотитв neдaгогiчного мислення, творчому використанню кторичного втчизняного освтнього доcвiду в сучасних умовах перебудови украшського шкыьництва, зокрема, у виршент окремих cоцiaльнux проблем й оргатзацп nозaуpочноi та nозaшкiльноi вuxовноiроботи в середтх школах, cnpямовaноi на моральне виховання учтв.
Ключовi слова: Андрей Шептицький, християнське виховання, молодь.
О. М. КЕКОШ
ПРОСВЕТИТЕЛЬСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦКОГО В КОНТЕКСТЕ ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕНИЯ СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЕЖИ
Исследованы главные идеи просветительской деятельности митрополита Андрея Шептицкого и обосновано их актуальность в деятельности современных пастырей. Применен синтетически-аналитический метод и раскрыто методологию воспитания в трудах этого церковного деятеля. Исследованы актуальные вопросы воспитания детей и молодежи на основе христианских ценностей. Сделаны обобщения, которые будут способствовать преодолению стереотипов педагогического мышления, творческому использованию исторического отечественного образовательного опыта в современных условиях перестройки украинского образования, в частности, в решении отдельных социальных проблем и организации внеурочной и внешкольной воспитательной работы в средних школах, направленной на нравственное воспитание учащихся.
Ключевые слова: Андрей Шептицкий, христианское воспитание, молодежь.
O. М. KEKOSH
EDUCATIONAL ACTIVITIES OF METROPOLITAN ANDREY SHEPTYTSKY AND SPIRITUAL DEVELOPMENT OF YOUNG PEOPLE
The main ideas of the enlightenment activities of Metropolitan Andrey Sheptytsky are investigated, and their actuality for activities of modern pastors is defined. Synthetical and analytical method is applied and the methodology of education in the works of Metropolitan Andrey Sheptytsky is analysed. Actual issues of upbringing of children and youth on the basis of Christian values in researched. Certain general conclusions are made, which will help to overcome the stereotypes of pedagogical thinking, and contribute to creative use of the historical national educational experience in modern conditions of restructuring of the Ukrainian science, in particular, in solving certain social problems and organization of extracurricular and out-of-school educational work in secondary schools, aimed at the moral education of the students.
Keywords: Andrey Sheptytsky, Christian education, youth.
В умовах сучасно! морально! кризи, про яку говорять багато дослвднишв, питання виховання стае другорядним. Це i е причиною того, що виростають несформоваш i незрш особистосп, ввд яких згодом залежатиме доля Украшсько! держави i наци. Укра!нська педагопка перебувае в пошуку орiентирiв для формування устшно! виховно! системи. У цьому контекст^ на нашу думку, можуть бути корисними виховш принципи з морально-пастирських послань митрополита Андрея Шептицького. Вш глибоко розумiв значення виховання i звертав
на нього постiйну увагу як у д1лянц1 теоретичного обгрунтування, так i в царинi практичного здшснення через мережу рiзних виховних установ та засобiв.
Радянська виховна система вводила головну роль в справi виховання школi, яка мала поступово i наполегливо пiдготовляти будiвникiв нового соцiального ладу. Роль с1м'1 i батьк1в при такому тдход1 була другорядною. Зовс1м 1ншу модель представляв у сво!х творах митрополит Шептицький. В1н наголошуе на в1дпов1дальност1 батьк1в за виховання сво!х д1тей та представляв родину як найусшшшше виховне середовище. Погоджуючись з думкою митрополита, в1дзначимо, що виховання д1тей 1 молод1 - це насамперед в1дпов1дальшсть батьк1в, яким допомагають р1зномаштш виховн1 та осв1тн1 установи. Цшсне виховання не може не включати рел1г1йного аспекту. Це твердження митрополита Андрея добре представлене та пояснене в його творах.
Вибравши дану тему, хочемо вказати, що в Укрш'ш юнував самобутн1й християнський погляд на виховання д1тей 1 молод1, який ми можемо простежити у пастирських посланнях цього видатного церковного д1яча. У них в1н заклав свое розумшня виховання д1тей 1 поклав багато прац1 та сил для вир1шення цього питання, яке залишаеться актуальним донин1.
Мета статтi - розкрити та осмислити думки митрополита Андрея щодо християнського виховання д1тей 1 молод1 та показати !х актуальн1сть 1 значим1сть у сучаснш виховн1й дшсносп, яка характерна невизначенютю та надм1рною експериментальн1стю.
Обсяг статт1 не дае можливост1 детальн1ше розглянути вс1 аспекти християнського виховання у посланнях митрополита, тому певш аспекти ще! проблематики потребують б1льш конкретного досл1дження.
Освтт та виховнi проекти митрополита Андрея Шептицького
1. Семiнарiя.
Митрополит Андрей Шептицький, який впродовж 1901-1944 рр. очолював Украшську греко-католицьку церкву, доклав чимало зусиль, аби полшшити осв1тн1й та виховний р1вень духовенства. В1д першо! хвилини свого митрополитування в1н звернув особливу увагу на Льв1вську духовну сем1нар1ю, в якш виховувалися майбутн1 богослови, пров1дники та вчител1 народу. Митрополит часто в1дв1дував сем1нар1ю, сп1лкувався з настоятелями, провадив конференцп з вихованцями, ц1кавився !х життям, шукав талановитих пом1ж ними 1 посилав на вищ1 студи в Рим, В1день, 1нсбрук або Фрайбург. Уже через 10 рок1в митрополит мав молодих, вишколених у зах1дних ун1верситетах священик1в, котрим м1г доручити важлив1 м1сця в архиепархи. За увесь час свого митрополичого служ1ння владика Андрей виховав близько 200 священик1в 1з вищою осв1тою, переважно з науковими ступенями. Це був резерв, з якого в1н м1г добирати соб1 пом1чник1в для кер1вництва архиепарх1ею, владик-пом1чник1в, радник1в, добрих настоятел1в духовно! семшарп, катехит1в середн1х шк1л, а також забезпечувати украшсьш катедри на богословському факультет1 Льв1вського ун1верситету, а отсля скласти колег1ю професор1в богословського факультету й урешт1, що найважлив1ше, професор1в Богословсько! академи. Митрополит Андрей прагнув п1днести моральний та 1нтелектуальний р1вень душпастир1в. Част1 конференцп, реколекци, р1зномаштш друкован1 видання - це т1 засоби, як1 дали !м змогу розвиватися та вдосконалюватися.
Покидаючи Стан1слав1вську епарх1ю, кир Андрей залишив по соб1 чудовий сл1д -заснував б1бл1отеку для духовенства, як1й подарував велику к1льк1сть сво!х книжок та цшних стародрук1в [2].
У 1906 р. в1н ф1нансував ж1ночу пмназш, а згодом 1 вчительську семшарш п1д проводом сестер-васил1янок та подарував !м чудовий будинок з великим над1лом земл1 [3].
У 1919 р. митрополит заснував чолов1чу пмназш класичного типу «мала сем1нар1я» з штернатом, де виховували у християнському дус1 майбутн1х студент1в теологи. Багато и випускник1в, однак, обирали подальш1 св1тськ1 студи, часто за кордоном на стипенди митрополита, бо польська влада не визнавала под1бного навчання. П1д час пацифшаци у 1930 р. поляки закрили 7 1 8 класи у шлькох пмназ1ях 1 кир Андрей створив навчальш класи для них, а також заснував другу «малу сем1нар1ю» в Рогатиш. Там знаходили притулок також ус1 вигнан1 з державних шк1л з пол1тичних мотив1в, особливо за членство в ОУН. До тих «малих семшарш» приймали також православних з Волин1, до яких ставилися з великою толерантн1стю.
2. Сиротинщ.
Постiйним i неперервним було пiклування великого митрополита про сирт Особливо вiн откувався тисячами знедолених дiтей, що втратили батьк1в у Першiй свiтовiй вшш. З нагоди повернення митрополита з росшського ув'язнення в 1917 р. галицька громада зiбрала т. зв. «пожертву любовЬ>, назвавши И «Фондом iменi Андрея Шептицького». Невдовзi митрополит уп'ятеро збшьшив його власною щедрою пожертвою та заснував притулок для сирп у Львовi, названий його iменем. Згодом кир Андрей подарував для цього притулку велику посшсть у с. Зарваницi на Тернопшьщиш, вiддавши И пiд провiд отщв-студипв, котрi мали там також сшьськогосподарську школу. Пiд час по!здок до Швшчно! Америки у 1920-1922 рр. вш iнтенсивно збирав кошти для военних сирiт [3, с. 42].
Андрей Шептицький також щедро допомагав сестрам-василiянкам у фiнансуваннi 1хнього сиротинця, особливо дбав про добре харчування сирiт.
У 1925 р. отщ-студити побудували за його допомогою новий центр на Кайзервальдi у Львовi (Кривчищ), де вiдкрили сиротинець.
Митрополит заснував також перший монастир сестер-студиток у Якторовi коло Унева, де ввдкрили також притулок i сиротинець для датей вiком до 7 роив.
В шституп св. Йосафата у Львовi теж жили сироти, котрим щедро допомагав кир Андрей. На утримання сиротинцiв митрополит подарував майно ПоичьМайдану. Загальна сума його власних пожертв для сирп перевищувала пiвмiльйона тодiшнiх доларiв США.
3. Школи та садки.
Як добрий пастир, митрополит Андрей ревно дбав про сво1х вiрних заздалепдь. Вш заснував «Порадню матерiв» на Ятвському передмiстi у Львовi, яку очолило жшоче Товариство опiки над молоддю у купленому та подарованому митрополитом будинку, а також вiдкрив «Украшську лiчницю» на Городоцьк1й, де найбiднiшi заробiтчани та !хш дiти отримували безкоштовну медичну опiку, а часто й допомогу на прожиття [3, с. 43].
Щоби запобiгти денацiоналiзацil та деморалiзацi! впливу вулицi, митрополит оргашзував притулки та дитячi садки для дошшльнят, батьки яких важко працювали. Тут сестри та свисьш виховательки прищеплювали дiтям моральнi та патрютичш iдеали. Вiдвiдуючи цi заклади, дiти утверджувалися у любовi до свое! батьшвщини, всього украшського [7, с. 48].
Водночас Андрей Шептицький щедро допомагав приватному народному семикласовому шкшьництву, яке провадили сестри-василiянки i товариство «Рiдна школа». Владика подарував йому чотири будинки у Львовi: «Рiднiй школЬ> iм. князя Льва - на Личаков^ де була також читальня «Просвии», а школу iм. Бориса Грiнченка розмiстив на Святоюрськ1й горi. Щ приватнi украшсьш школи були надшним захистом перед денацiоналiзацiею: за 1х вiдсутностi едина мiська украшська школа iм. Марк1яна Шашкевича просто не змогла б умютити всiх украшських дiтей Львова, тому решта просто ополячились би. Одне товариство «Рвдна школа» не змогло б утримувати украшську молодь, бо бiльшiсть учшв походила з бiдних родин, як не лише не могли платити за навчання дiтей, а й часто не мали навиь за що придбати дiтям елементарного шильного приладдя, а то й теплого одягу. Там молодi украшщ здобували Грунтовне релшйне та патрiотичне виховання вiд щиро вiдданих учителiв, нерiдко висококвалiфiкованих. Тож не дивно, що школьна дивора Львова на щорiчних святах молодi сердечно вiтала свого опiкуна [8, с. 33].
Спещально дбав великий архипастир i про подальшу долю бвдно! молодi й уможливлював !й фахову ремiсничу освiту, щоби вона в недалекому майбутньому могла себе утримати. Так, вiн заснував i утримував у Львовi ремiсничу школу на Городоцькш вулицi, дшочу кравецьку школу «Труд», хлоп'ячу ремiсничу бурсу на Пасшах, дяк1вську школу з бурсою, в якш учили диригентсько! майстерностi, а також книгознавства, засад ремесла, кооперацп та управлiння громадським майном. Митрополит був фундатором першо! украгнсько! сiльськогосподарськоl школи товариства «Просвиа» в Милованi коло Галича з ввддшами молочарським, садiвничо-городничим i господарським, а також першо! сiльськогосподарсько! школи для сшьських господинь у Коршевi Коломийського повiту, де дiяла i садiвнича школа [9, с. 57].
Кир Андрей зробив можливим отцям-студитам вести шевську, рiзьбярську та гарбарську школи в Уневi коло Перемишлян, у Дорi - навчати гуцульську молодь столярства, кравецтва,
шевства. Т1 школи були переважно 1 бурсами (училищами), де учш жили [4]. У Львов1 митрополит також заснував велику бурсу «Р1дно! школи» для молод1, яка в1дв1дувала пмназп чи 1нш1 школи, а також 1нститут 1м. святого Йосафата.
Тод1 багато украшських д1вчат працювали служницями в польських та еврейських родинах. Аби вберегти !х в1д рел1г1йних, нац1ональних, економ1чних 1 моральних збитшв, Андрей Шептицький купив у Львов1 прим1щення для !хнього товариства «Будучшсть», що оп1кувалося такими д1вчатами. Владика хот1в в1дродити колись численний 1 знаний стан украшських рем1сник1в та вишколити нов1тн1х прац1вник1в сшьського господарства, що в1дпов1дно п1двищило би соц1альний р1вень життя народу. Зазвичай в1н дарував рем1сничим школам маетки, щоб !х вихованц1 були самодостатн1ми, водночас навчаючи !х азам самоуправл1ння. Не занедбував митрополит 1 виховання пров1дно! верстви укра1нства в середн1х школах.
4. Богословська академiя i Богословське наукове товариство.
У 1919 р. митрополит Андрей в1дкрив у Льв1вськ1й семшарп богословський факультет, на баз1 якого п1зн1ше, в 1929 р., в1н в1дкрив Богословську академ1ю з двома факультетами -ф1лософським 1 богословським.
У 1923 р. архипастир заснував Богословське наукове товариство, яке видавало свш журнал «Богослов'я» та «Пращ Богословського Наукового Товариства». Головою товариства був о. д-р Йосиф Слший [2, с. 15]. Започаткування Богословського наукового товариства 1 Богословсько! академп засв1дчували, що р1вень осв1ти украшського духовенства невпинно зростае. Ц1 важлив1 навчальн1 заклади митрополит Андрей щедро ф1нансував не лише гр1шми, а й обдаровував книжками. Ус1 науковц1, як1 хотши працювати у богословськ1й царин1, мали нагоду користуватися б1бл1отечними фондами Студюну у Льв1вськ1й студитськ1й лавр1, книгозб1рнею та арх1вом митрополита, б1бл1отекою й арх1вом васил1янських монастир1в, а також матер1алами льв1вських б1бл1отек [4, с. 34].
5. Утверситет та просвiтницько-видавничi проекти митрополита Андрея Шептицького.
У 1902 р. в австр1йському парламент1 Андрей Шептицький к1лька раз1в акцентував увагу присутшх на заснуванш окремого украшського ушверситету у Львов1: «Хоч питання створення самост1йного ун1верситету у Львов1 е вже в1д рок1в предметом переговор1в 1 найб1льш наполегливих бажань та намагань русько! наци, в ц1й справ1 все-таки дотепер не тдпринято н1чого позитивного. А проте ця справа ... е з багатьох причин важлив1шою, як це могло б видаватись в першому момент! Що заснування руського ун1верситету у Львов1 е потр1бне, уважаю доказаним 1 бшьше як доказаним, незаперечним» [5, с. 588].
Митрополит Андрей твердив: укра!нський народ, його нацюнальний 1 культурний розвиток пост1йно потребуе все б1льшо! к1лькост1 священик1в, педагог1в, адвокат1в, судд1в та 1нших академ1чно осв1чених фах1вц1в. I тому першорядним завданням укра!нських осв1тян та дух1вництва мае стати заснування украшського ушверситету [5, с. 588]. Владика вважав створення його у Львов1 не лише потр1бною, а й життево необх1дною под1ею в розвитку укра!нського народу. Коли до 1918 р. було втрачено реальт шанси на заснування такого ушверситету у Львов1, митрополит купив землю при вулищ Шептицьких, що межувала з площею митропол1!, та планував самотужки заснувати там цей вуз.
П1сля повернення 1з заслання у 1917 р. Андрей Шептицький фшансував видавництво багатьох часопис1в, журнал1в, книжок на рел1г1йно-християнську тематику для р1зноман1тних верств населения, осшльки добре розум1в украй важливе значения друкованого укра!нського слова. Серед видань: л1тература для д1тей, а саме - журнал «Наш приятель» 1 книги його б1блютеки; для молод1 - часописи «Поступ» (згодом в1н став органом укра!нського католицького студентства) та «Укра!нське юнацтво». За сприяння кир Андрея виходили тижневики для штел1генцп та народу «Христос - наша Сила» 1 «Мета», а також л1тературно-науковий м1сячник «Дзвони» (при ньому 1снувала б1бл1отека «Дзвон1в», яка випустила понад 30 том1в наукових твор1в). Для видання книг та шшо! л1тератури митрополит купив окрему друкарню «Б1бльос». Також ф1нансував молод1жну орган1зац1ю «Орли» (видавала журнал для молод1 «Укра!нське юнацтво»).
6. ДозвШя i молодiжнi оргатзаци.
Вимагаючи вiд ycix самоввддано!, жертвенно! працi, великий пастир po3yMiB важливе значення здорового вiдпочинкy серед чудово! рiдно! природи, серед вихователiв, KOTpi посилюють pелiгiйно-патpiотичне виховання молодi на дозвiллi. Тож вiн зобов'язав товариство «Просвиа», передавши йому маеток у Милованi над Днiстpом, приймати бiдних дiтей на лiтнiй ввдпочинок. Зазвичай, !здили туди 3i сво!ми вчителями двома за!здами по 50 школяpiв. Хворих yчнiв посилали до Шдлютого в Карпатах, а дошшльнят - до Унева, до монастиря сестеp-василiянок, або до Ворохти. Займалося вщпочинком та оздоровленням дiтей Укра!нське товариство вакацiйних осель [7, с. 48].
Особливу увагу митрополит Андрей звертав на дией, батьки яких були найбiднiшими. Цi школяpi погано харчувалися i часто хвоpiли, у мюьких школах та на вулищ вони, не чуючи укра!нсько! мови, масово ополячувалися. А !'хш батьки, постшно тяжко працюючи, не мали аш часу, анi сили займатися вихованням сво!х дiтей. Саме для таких хлопщв i дiвчат митрополит заснував спочатку в Милованю коло Товмача (ниш м. Тлумач на 1вано-Франювщиш) так звану «Вакацiйнy оселю» для сотень дiтей, а шзшше - велике Лiтнище, тобто мюце, де можна влiткy вiдпочити, у митрополичих лiсах (Шдлюте у Карпатах). Там одразу можна було розмютити калька тисяч дiтей вiком 414 роив. З щею метою було побудовано пpостоpi будинки. Мiська хвороблива дiтвоpа групами при!жджала туди на кшька тижнiв подихати чистим прським повiтpям, покупатися, пiти у гори, вживати здорову !жу. Учителi та настоятелi в цих лiтнiх таборах вчили школяpiв молитви, укра!'нсько! тсш, юторп, любовi до свое! церкви, Батьивщини, народу i мови, а також християнсько! поведiнки, yмiнь pозpiзняти добро i зло, заповiдей Божих тощо. I все це утримував сво!м коштом !х добрий батько - кир Андрей [3, с. 41].
Окpiм цього, митрополит був великим благодшником Пласту. Частину сво!х маетшв у Карпатах вiн вщдав на пластовi табори: гору Сошл - на юнацький табip, якому подарував деревину для будавництва колиб, а площу бiля свое! лпньо! pезиденцi! в Шдлютому - на табip «Остодip». Часто вiн любив перебувати серед пластушв, спiлкyвався з ними, вислуховував !х проблеми. Коли польська влада заборонила Пласт, кир Андрей шщшвав створення Католицько! асощяцп укра!нсько! молодi «Орли», що продовжувала працю з молоддю наближеними до пластових методами та проводила лгтш табори у Крилос бiля Галича, на Сокол^ у Стpадчi б^ Янова й у Михайлiвцях бшя Рогатина. Табip «Остодip» продовжував свою дiяльнiсть пiд опiкою Укра!нського товариства вакацшних осель [6, с. 83]. Тож не дивно, що часто бачимо митрополита на фотогpафiях серед пластушв, «соколiв» i датвори загалом.
У 1933 р. у Львовi за шщативою Андрея Шептицького вщбувся багатотисячний здвиг «Укра!нська молодь - ХристовЬ». Подабно! манiфестацi!' в мюл не пам'ятали з 1914 року [2, с. 59]. Програма цього зiбpання охоплювала польову службу Божу з присягою на вipнiсть Хpистовi та пох1д на Святоюрську гору. На площi св. Юра, на окремш тpибyнi, сидв великий пастир церкви Андрей Шептицький та удшяв архиерейське благословення yсiм учасникам здвигу [6].
Пiдсyмовyючи багатогранну дiяльнiсть слуги Божого митрополита Андрея Шептицького, необхвдно визнати, що велику частину !! займала праця над вихованням молодi - майбутнього укра!нського народу. Особливу увагу вш присвячував найбiльш покривдженим - сиротам i злиденним. Кир Андрей прагнув до поступу свого народу не лише шляхом виховання проввдно! його верстви, а й через поширення фахово!, pемiсничо!, сшьськогосподарсько! та технiчно! освiти серед уие! молодi. Релiгiйно-патpiотичне виховання митрополит заохочував посилювати пiд час лiтнього ввдпочинку в таборах молодi серед чудово! природи. Дбав невтомно, аби ввдповвдт християнськ журнали та книжки забезпечували духовне зростання молодi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващенко Г. Виховний iдеал: тдручник для педагогiв, виховникв, молодi i батькiв. Т. 1. / Г. Ващенко. - Полтава: Полтавський вкник, 1994. - 191 с.
2. Зеньковский В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии / В. Зеньковский. - М.: Изд-во Свято-Владимир. братства, 1993. - 224 с.
3. Лаба В. Митрополит Андрей Шептицький: його життя i заслуги / В. Лаба. - Люблш : Свiчадо, 1990. - 62 с.
4. Ленцик В. Визначш постап Украшсько! церкви : Митрополит Андрей Шептицький i Патpiаpх Йосиф Слший / В. Ленцик. - Львiв: Свiчадо, 2010. - 608 с.
5. Митрополит Андрей Шептицький : життя i дiяльнiсть: документа i матеpiали 1899-1944. Церква i сyспiльне питання / За ред. А. Кравчук. -Львiв: Мiсiонеp, 1999. - 571 с.
6. Синиця П. У 50-лтя великого Здвигу Молодi / П. Синиця // Церковний Календар-Альманах. -Чикаго, 1983. - С. 776-782.
7. Цегельський Л. Митрополит Андрей Шептицький / Л. Цегельський. - Львiв: Мююнер, 1995. - 77 с.
8. Шептицький А. Пастирсью Послання 1899-1914 рр., т. 1. / А. Шептицький. - Львiв: Вид. «Артос», 2007. - 1014 с.
9. Ярмусь С. До проблеми християнського виховання молодi / С. Ярмусь // Виховання молодого поколшня на принципах християнсь^ моралi в процесi духовного ввдродження Украïни: зб. наук. праць: матерiали III Мiжнародноï наук.-практ. конф., м. Острог, 16-18 травня 1997 р. - Острог: Острозька академiя, 1998. - С. 227-244.
