РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА У НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕЧНИХ УСТАНОВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

SOCIAL SCIENCES

РОЛЬ СОЦ1АЛЬНИХ МЕД1А У НАУКОВ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 Б1БЛ1ОТЕЧНИХ УСТАНОВ

Медведева В.М.

стар. наук. cniepo6. eiddrny оперативно'1 iнформацiï Нацюнально'1 бiблiотеки Украти iMeni В. I. Вернадського, канд. icm. наук.

THE ROLE OF SOCIAL MEDIA IN SCIENTIFIC ACTIVITIES OF LIBRARY INSTITUTIONS

Medvedieva V.M.

Cand. Sci., Senior Researcher, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Анотащя

Стаття присвячена дослвдженню рол1 сощальних мед1а у науковш д1яльносп б1блютечних установ, анал1зу теоретично1 основи та практичного досввду сучасних б1бл1отечних установ щодо ввдбору та на-дання доступу до електронних шформацшних ресурав. Проанал1зовано основш напрями та шляхи пода-льшого вдосконалення штеграцп б1бл1отечних установ у мережевий проспр сощальних мед1а. Придшено увагу на аналггичних аспектах роботи з ресурсами 1нтернет у б1блютечнш установи

Abstract

The article is devoted to the research of the role of social media in the scientific work of library institutions, the analysis of the theoretical basis and practical experience of modern library institutions in the selection and provision of access to electronic information resources. The main directions and ways of further improvement of the integration of library institutions into the network space of social media are analyzed. Attention is paid to analytical aspects of work with Internet resources in a library institution.

Ключов1 слова: сощальш медiа, сучасна бiблiотека, бiблiотечнi установи, шформацшно^блютечне середовище, шформацшне суспшьство, шформацшна функщя, шформацшний проспр.

Keywords: social media, modern library, library establishments, information and library environment, information society, information function, information space.

На сьогодт, сучасне шформацшне суспшьство все б№ше стае залежним ввд 1нтернету та циф-рових технологш, котрi надають можливють уста-новлювати шформацшш взаемоввдносини та впли-вати на шформацшний проспр. 1нтернет суттево змiнив методи доступу до шформацп та ii поши-рення. З штенсивним прогресом i поширенням ш-формацiйних технологiй виникло поняття «сощальш медiа».

Основнi принципи i форми функцюнування соцiальних медiа дослiджували таш зарубiжнi вченi як: М. Маклюен (M. Mcluhan) [5], О. Тофлер (A. Toffler) [13], А. Каплан (A. Kaplan) i М. Хенлейн (M. Haenlein) [9], Г. Фарелл (H. Farrell) [19] та ш

Вагомий внесок в наукове вивчення дано! теми i розгляд зростаючого впливу соцiальних медiа на сучасне суспшьство зробили впчизнят вченi таш як: Г. Почепцов [7], В. Горовий [3], В. Волохонсь-кий, М. Соколов i О. Зайцева [2] та ш

Над окремими напрямами взаемодй' бiблiотеч-них установ та сощальних медiа, питаниями представления бiблiотечних установ у шформацшному просторi працювали А. Вахрушева [1], А. Федоров [15], О. Мар'!на [6], Н. Тарасенко [11], Л. Чуприна [17], I. Терещенко [12], О. Пригорницька [8], B. Струнгар [10], Л. Чернявська [16] та ш

Метою ще! CTarri е дослiдження ролi сощаль-них медiа у науковiй дiяльностi бiблiотечних установ.

Сощальш медiа (англ. Social media) - вид мас-мед1а. ряд онлайнових технологiй на принципах Веб 2.0, завдяки яким споживачi контенту через сво! дописи стають його спiвавторами та мають змогу взаемодiяти. сшвпрацювати. спiлкуватися. подiлятися шформащею або брати участь у будь-якiй iнший суспiльнiй активностi i3 теоретично всiма iншими користувачами певного сервюу [9].

Слiд ввдзначити. що соцiальнi медiа - це ште-рнет сервiси. призначенi для загальнодоступного розповсюдження вмiсту. де вмют створюють самi користувачi. i автором може бути кожен. на проти-вагу звичним медiа. де авторами е попередньо виб-ране i незначне коло людей.

Окрiм сощальних мереж до сощальних медiа ввдносять також блоги (зокрема стенделоун. блого-хостинги. мiкроблоги та iн.) та контент хостинги (фотосервюи на зразок instagram та flickr. вадеохо-стинги на зразок Youtube. хостинги для слайдiв, до-кументiв. музики - slideshare, scribd, soundcloud та ш.)

Однак. до соцiальних медiа не потрiбно впису-вати iнтернет медiа, якi призначенi для приватного чи групового контакту. але не для масово!

публжаци - електронна пошта, сервюи швид-коплинних поввдомлень, онлайн при та вiртуальнi свiти [18].

У свою чергу, дослiдники А. Каплан (Andreas Kaplan) i М. Хенлейн (Michael Haenlein) характери-зують сощальш медiа як «групу iнтернет-додаткiв, заснованих на iдеологiчнiй та технiчнiй базi Web 2.0, як1 допускають утворення та обмiн контентом, що формуеться користувачем (usergenerated content)».

За схемою А. Каплана i М. Хенлейна видшено так1 засоби класифжаци соцiальних медiа:

- сшльш проекти;

- блоги i мжроблоги;

- контент-спiльноти;

- соцiальнi мережи

- вiртуальнi iгровi свiти;

- вiртуальнi соцiальнi свiти [9].

Поряд з цим, соцiальнi медiа е бiльш персона-лiзованими. На основi цього було розроблено «Горам^ МаслоуWeb 2.0», де на найнижчому рiвнi фiгуруе:

- стутнь виживання (пошук шформаци та пошта);

- стутнь захищеносп (захист шформаци),

- ступiнь соцiалiзацil (форуми та сощальш);

- стутнь ощнювання (блоги, персональш сто-рiнки);

- стутнь самореалiзацil (сумiсна робота) тощо.

Очевидно, що сощальш медiа стають часткою штерактивного процесу.

Тут слад зазначити про мобшьш соцiальнi ме-дiа, це так1 соцiальнi медiа, що використовують з моб№них пристро1в. Вони е б№ш прив'язанi до часу i мiсця, на вiдмiну вщ комп'ютерних медiа, а саме:

- поввдомлення чiтко прив'язане до одного моменту i одного мiсця;

- повщомлення прив'язане до певного мюця, а iншi читають його шзшше;

- поввдомлення з iнших сощальних медiа пере-носяться в мобшьш задля термiновостi 1х розпов-сюдження;

- користувачам не важливий момент i мiсце перегляду його поввдомлення тощо.

1з з'явленням мобiльного зв'язку кардинально змшилося бачення про циркулящю шформаци: це у першу чергу ввдноситься до соцiальних медiа. Як приклади подiбних можна назвати штернет, елект-роннi книжки, iнтернет радю, цифрове телеба-чення, вiдео ири та iн.

Тому пошук шформаци в iнтернетi, у сощаль-них медiа е значущим iнстументом для збору шформаци.

Сощальш медiа демонструють iнтереси ауди-тори, те, чим вона проживае на даний момент i щоб стати привабливим свош аудитори, видання мае зрозумгги свого користувача i соцiальнi медiа саме те мiсце, де можна це зробити [4].

Особливою ознакою сощальних медiа е здiб-шсть досягти велико! аудитори.

При цьому: - сощальш медiа бшьш децентра-лiзованi i розпорошенi, менш iepapxi4Hi;

- засоби соцiальних медiа в цiлому загальнодо-CTynHi для суспшьства безоплатно або дешево;

- сощальними медiа, в теори, може оперувати кожний;

- iнформацiя е загальнодоступною практично з наступного моменту тсля публжащц

- соцiальнi медiа можуть видозмiнюватись безперервно через редагування та додавання коме-нтарiв та ш.

Завдяки з'явленню соцiальних медiа помiтно збiльшилась iснyюча у свт кiлькiсть iнформацií. Пришвидшилось розповсюдженя новин для бшь-шо1 кiлькостi споживачiв.

Важливу роль у цьому процес мають вiдiграти i бiблiотечнi установи як сучасш шформацшно-ко-мyнiкацiйнi центри з пiдвищення культури i шфор-мацiйноí грамотностi сучасного сyспiльства. Проте, у першу чергу, для цього бiблiотечним установам потрiбно:

- отримати технологiчнi можливостi для обро-бки масивiв сустльнозначущо1 шформаци;

- розробити сучасш стратеги комплектування джерелами;

- осво1ти передовi технологiчнi напрацювання у галyзi застосування електронних iнформацiйних ресyрсiв та ш.

На сьогоднi, 1нтернет штенсивно розширюе можливостi доступу споживачiв до шформаци, пояснивши таким чином бiблiотечнi установи з лвде-рських колись позицiй щодо надання доступу до ш-формацiйних ресyрсiв.

Важивого значения в цьому контекстi набира-ють новi пiдходи до розкриття бiблiотечних фондiв, як1 надають можливють поширити доступ громадян саме до систематизовано! бiблiотеками як1сно1, до-стовiрноl i корисно! шформаци. Вони побудоваш з урахуванням змiн у культурнш моделi поведiнки сучасного поколiния споживачав i змушують бiблi-отечнi установи надавати послуги методами i каналами, випдними для користувача. З штенсивними темпами збiльшения попyлярностi сощальних ме-дiа, бiблiотечнi установи розпочали застосовувати !х як формальнiсть контакту з користувачами, май-данчик для розгляду, обговорювання й просування обслуговування бiблiотечноí установи, спосiб бiльш ширшого розкриття власних фондiв [11].

У сво!х дослiджениях наyковцi бiблiотечноl справи намагаються розкрити механiзми представ-лення бiблiотечноí установи та ll ресурав у соща-льних медiа, важивють застосування соцiальних сервiсiв. Придiляючи належне проведеним досль дженням, варто зазначити про необхвдшсть наступного грунтовного розгляду з проблематики застосування сучасною бiблiотечною установою шструме-нтарш соцiальних мереж, зокрема для розкриття та поповнення бiблiотечних фондiв.

Насьогодш, бiблiотечним установам потрiбно бiльш завзято тзнавати iнновацiйний досвiд зару-бiжних бiблiотечних установ, використовуючи мо-жливосп мережевих технологiй з цiллю удоскона-лення новiтнiх форм iнформацiйно-бiблiотечного

обслуговування споживачiв, надання доступу до сво!х фондiв i багатоманiтних штернет-ресурав, щоб не ввдставати у виршенш рiзноманiтних пи-тань, пов'язаних з оргашзащею електронного сере-довища бiблiотечних установ та запровадженням новiтнiх способiв обслуговування сучасних корис-тувачiв [11].

Стд ввдзначити, що сьогоднiшнi процеси гло-балiзацi! та шформатизацп постшно супроводжу-ються зростанням обсягiв шформацшних потоков, iнтенсивнiстю iнформацiйних обмiнiв, що висувае новi вимоги до шформацшно! дiяльностi бiблiотеч-но! установи як суспшьного iнституту.

Впровадження та комплексне застосування 6i-блiотечного сайту, блога, сощальних мереж i медiа надасть змогу бiльш грамотнiше i ефектившше по-зицiювати бiблiотечнi установи в шформацшному просторi.

При цьому, у бiблiотечному оточеннi фiгуруе розумiння виходу бiблiотечних установ у соцiальнi медiа, адже для представництва бiблiотечно! установи в 1нтернеп замало самого сайту - (офщшно! сторiнки бiблiотечно! установи, яка охоплюе чи-мало корисно! шформацп для користувачiв).

Для бшьш ефективного використовуваня но-вих можливостей, бiблiотечнi установи мають ш-знавати наступнi форми ведення неформальних дь логiв з користувачами, сшвробггництва з книжко-вими спiлками в 1нтернетг У свою чергу, соцмедiа надають змогу пвдтримки бiблiотечним установам лобiювати сво! iнтереси у сучасному суспiльствi, прилучити користувачiв до розгляду i подготовки бiблiотечних подiй та розв'язувати рiзноманiтнi 6i-блiотечнi проблеми у напрямi обговорення !х у 1н-тернетi з фах1вцями, експертами та користувачами бiблiотечних установ та ш [16].

Тут варто зазначити, що кожна отримана шфо-рма^ з соцiальних медiа, визначаеться певним рь внем вiрогiдностi, i щоб упевнитися в достовiрностi повiдомлення, професюналам шформацшно-аналь тичних служб бiблiотечних установ потрiбно вико-ристовувати багатоманiтнi пвдходи до роргляду те-кстiв з цшлю прояву манiпулятивноl та недостовiр-но! шформацп.

У першу чергу, активiзуеться значення шдго-товки аналгшшв, iнформацiйних спецiалiстiв до сучасних тенденцш у висвiтленнi новин, тдняття !х професiйного ступеня i готовносл до грунтовного розгляду контенту при шдготовщ шформацшно-аналiтичних матерiалiв на базi шформацп iз соща-льних медiа. Поряд з цим, набувае актуальносп пи-тання пошуку з боку шформацшно-аналггачних структур бiблiотечних установ модерних форм i ме-тодiв вияву фейково1 шформацп та розробки засо-бiв мiнiмiзацi! ll впливу. Аналiтик забов'язаний во-лодiти навичками професiйного, грамотного пошуку шформацп, аналiзу джерел, вмiти вимогливо вибирати i оцiнювати ll та звiряти факти, адже цiль бiблiотечно! установи не тшьки надати найбiльш повну, а й сумлiнно вивiрену шформацш [8].

На сьогоднi, аналiз дослiджень науковцiв шдт-верджуе те, що глобальний iнформацiйний простiр

та його впливи добавляють сутв змiни у взаемо-ввдносини користувачiв з бiблiотечною установою. Бiблiотечнi установи не лише намагаються конку-рувати з шшими каналами шформацп, а й прикла-дають багато напруження, щоб заiнтересувати ко-ристувача черговими новими продуктами та послу-гами.

Вимоги сучасних користувачiв постiйно змь нюються - першорядними головними вимогами стають мобiльнiсть, мультимедiйнiсть, онлайн-дос-туп, оператившсть. При цьому зазначимо, що зрос-таючий ступiнь технологiчного розвитку дае мож-ливiсть чимдалi повнiше вдовольняти данi потреби [12].

В Укра!ш, за даними досл1джень, станом на 2018 р1к нал1чено

25,6 м№йошв iнтернет-користувачiв, що складае 58 % всього населення. З них 13 м№йошв користу-ються соцмережами, а мобшьними телефонами для спiлкування в шгернеп - 9,5 мiльйонiв [14].

Сучасш мобiльнi технологи перемiнюють i за-кономiрнiсть пiдходiв до виробничих процесiв ш-формацiйно-аналiтичних структур бiблiотечних установ, що можна прослвдкувати на прикладi дiяль-ностi шдроздшв Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iм. В. I. Вернадського (НБУВ), як Служба шформа-цiйно-аналiтичного забезпечення органiв державно! влади (С1АЗ), Нацiональна юридична бiблiотека (НЮБ) i Фонд Президенпв Укра!ни (ФПУ).

Сьогоднi можна говорити про ряд самооочеви-дних тенденцш. Одна з них - послвдовне переорiе-нтування зi сторони замовника на продукцш в еле-ктронному виглядi. Застосування 1нтернету, WEB-технологш подае так1 прерогативи, як оператившсть, що визначаеться можливютю негайно! публь каци iнформацiйно-аналiтичних матерiалiв, а також доставки !х замовнику; вщсутшсть потреби в тира-жуваннi; невичерпна к1льк1сть користувачiв сайту; ввдносно обмежена собiвартiсть; доступ до архiву; зручшсть пошуку та збереження шформацп та ш.

Слiд зазначити, що значна частка продукци С1АЗ цiлеспрямована на масового читача i ведеться стабшьна робота з полiпшення доступу, зокрема дистанцшного, до цих матерiалiв. Понад 20 найме-нувань видань С1АЗ i НЮБ щомiсяця надходять до фондiв НБУВ, ведуться бази даних, що використо-вуються для задоволення запитiв користувачiв [12].

С1АЗ широко використовуе i таку форму дистантного обслуговування користувачiв, як надання доступу до шформацшно-аналггично! продукци через веб-портал НБУВ у рубрищ «Аналггичш мате-рiали С1АЗ», яка систематично поповнюеться. Ви-дання оприлюднюються на порталi НБУВ, портал1 НАН Укра!ни, на сторiнках С1АЗ i НЮБ у соцiаль-них мережах.

Водночас, шдготовлений С1АЗ НБУВ шфор-мацiйно-аналiтичний бюлетень матерiалiв ЗМ1 «Шляхи розвитку укра!нсько! науки», висвiтлюе проблеми пiдняття продуктивносп науково! дiяль-ностi, реформування украшсько! науки, подае шформацш про досягнення вичизняно! науки та досвщ розвитку наукових досл1джень в шших кранах. 1н-

формацшно-аналгтачний бюлетень «Сощальш ме-реж1 як чинник шформацшно1 безпеки» ознайом-люе користувачiв з матерiалами з питань перспектив розвитку сощальних мереж, взаемоди бiзнесу та сощальних мереж, проблемами захисту даних, шформацшно-психолопчного впливу мережевого спiлкування на особиспсть, манiпулювання в сощ-альних мережах, використання !х зарубiжними спецслужбами та технологи контролю через сощальш мереж1 [12].

Варто ввдзначити, що шформацшно-аналгта-чнi матерiали С1АЗ доступш на сайтах Центр досль джень соцiальних комунiкацiй та С1АЗ. На сайп С1АЗ всякчас е можливють одержати оперативнi новини щодо державного управлшня, правотво-рення, економiки, полттачних партiй, суспiльного життя, а також шформацшних технологiй та шфор-мацшно1 безпеки. Зокрема, на порталi Центру дос-лiджень соцiальних комунiкацiй представлено ш-формацiйно-аналiтичнi проекти пiдроздiлiв С1АЗ, монографiчна лiтература, науковi працi сшвробгт-ник1в НБУВ та iн.

При цьому, безперервно зростае к1льк1сть вщ-вiдувачiв сайтiв Служби шформацшно-аналгтач-ного забезпечення органiв державно1 влади. Онов-люванiсть сторiнок пiдроздiлiв НБУВ - НЮБ i С1АЗ - становить бiльше 25 публiкацiй на тиждень [10].

Отже, практика роботи НБУВ з використання оперативно1 шформаци сощальних медiа та шформаци про них показала як важливють та значущють вивчення тенденцiй розвитку сощальних медiа, мо-нiторингу швидкоплинних сустльних процесiв, так i наявнiсть сощального попиту на таку шформа-щю [12].

Таким чином, соцiальнi медiа надають змогу сучасним бiблiотечним установам оптимiзувати свою наукову дiяльнiсть, просувати iнформацiйнi та iнформацiйно-аналiтичнi продукти i послуги, спiвпрацювати та налагоджувати контакта з корис-тувачами для подальшого вдосконалення штеграци бiблiотечних установ у шформацшний простiр соц-медiа.

Список лггератури

1. Вахрушева А. Публичные библиотеки в социальных сетях: проблемы продвижения библиотечных услуг [Электронный ресурс] / А. Вахрушева. - Режим доступа: http://nekrasovka.ru/publichnyie-biblioteki-v-sotsialnyih-se. - Загл. с экрана.

2. Волохонский В. Л. Материалы сборника «Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet» [Электронный ресурс] / В. Л. Волохонский, Ю. Е. Зайцева, М. М. Соколов - Режим доступа: http://volokhonsky.ru/internet. - Загл. с экрана.

3. Горовий В. М. 1Т-субкультури в структурi сучасного сустльства / В. М. Горовий - Украша: поду", факти, коментарг - 2012. - № 5. - С. 76-85.

4. Крикун А. Джерело шформаци - сощальш медiа [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://blogs.korrespondent.net/blog/users/3332976-dzherelo-informatsii-sotsialni-media. - Назва з ек-рана.

5. Маклюэн Г. M. Понимание Медиа: Внешние расширения человека. [Электронный ресурс] / Г. M. Маклюэн. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3528. - Загл. с экрана.

6. Мар'ша О. Бiблiотеки та сощальш медiа: те-хнолопя взаемоди / О. Мар'ша // Вюн. Кн. палати.

- 2012. - № 8. - С. 19-21.

7. Почепцов Г. Украша та и шформацшне май-бутне [Електронний ресурс] / Г. Почепцов - Режим доступу: http ://osvita. mediasapiens .ua/material/4474.

- Назва з екрана.

8. Пригорницька О. Виявлення фейково1 шформаци в сощальних медiа тд час подготовки шфор-мацiйно-аналiтичного продукту бiблiотек в умовах шформацшного протистояння [Електронний ресурс] / О. Пригорницька. - Режим доступу: http ://conference.nbuv. gov.ua/report/view/id/1077. -Назва з екрана.

9. Сощальш медiа [Електронний ресурс] // Вь кiпедiя. - Режим доступу :https://uk.wikipedia. org/wiki/Соцiальнi_медiа.

- Назва з екрана.

10. Струнгар В. В. Статистичний пiдхiд до вивчення комушкаци бiблiотеки i користувача через сощальш медiа [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/strun gar_v._v._the_statistical_approach_to_studying_of_co mmunication_of_library_and_the_user_through_socia l_media.pdf. - Назва з екрана.

11. Тарасенко Н. Розкриття бiблiотечних фон-дiв засобами сощальних мереж як фактор напов-нення iнформацiйного простору / Н. Тарасенко // Наук. пр. Нац. б-ки iм. В. I. Вернадського. - К., 2014. - Вип. 39. - С. 205-218.

12. Терещенко I. Бiблiотечнi продукти та пос-луги в сощальних медiа / I Терещенко // Наук. пр. Нац. б-ки iм. В. I. Вернадського. - К., 2013. - Вип. 36. - С. 217-225.

13. Тоффлер А. Футурошок [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.academia.edu/5506837. - Загл. с экрана.

14. У 2018 iнтернет-користувачiв стало 4 млрд, з них понад 3 млрд користуються соцмережами -дослщження [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/u-2018-internet-koristuvachiv-stalo-4-mlrd-z-nih-ponad-3-mlrd-koristuyutsya-socmerezhami-doslidzhennya. - Назва з екрана.

15. Федоров А. О. Продвижение библиотек в социальных сетях / А. О. Федоров // Университетская книга. - 2012. - № 3. - С. 56-59.

16. Чернявська Л. Представлення бiблiотек у блогах та сощальних мережах як фактор покра-щення комушкаци у вiртуальному середовищi / Л. Чернявська // Наук. пр. Нац. б-ки iм. В. I. Вернадського. - К., 2013. - Вип. 36. - С. 200-216.

17. Чуприна Л. Особливосл формування та використання соцюкультурних ресурав сощальних медiа в украшському iнфопросторi // Розвиток ресурсное' бази впчизняного iнформацiйного середо-

вища / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дуб-ровша та íh.] / НАН Украши, Нац. б-ка Украши ím. В. I. Вернадского. - К., 2012. - С. 61-115.

18. Що таке сощальт медiа i хто так1 SMM-менеджери [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http ://watcher.com.ua/2012/07/16/scho -take-sotsialni-media-i-hto-taki-smm-menedzhery. - Ha3Ba 3 eKpaHa.

19. Farrell H. The Power and Politics of Blogs [Electronic resource] / H. Farrell. - Mode of access : http://www.utsc.utoronto.ca/%7Efarrell/blogpaperfina l.pdf. - Title from the screen.

САМООЦ1НКА Д1ЯЛЬНОСТ1 НАУКОВО1 Б1БЛ1ОТЕКИ УН1ВЕРСИТЕТУ - ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧ1В

Шкурко О.П.

заступник директора Науково-техтчног бiблiотеки Нацюнального авiацiйного yHieepcumemy з науковог роботи, Нацюнальний авiацiйний yнiверситет, Кигв, Укра'ша

SELF-ASSESSMENT OF ACTIVITIES THE UNIVERSITY SCIENTIFIC LIBRARY IS AN IMPORTANT RESOURCE TO IMPROVE THE USER SERVICE QUALITY

Shkurko O.

Deputy Director of the Scientific and Technical Library of the National Aviation University for Academic Affairs, National Aviation University, Kiev, Ukraine

Анотащя

В статп розглядаеться самооцшка дiяльностi науково!' 6i6moTeKH ушверситету, як важливо! складово!' управлшня яюстю дiяльностi бiблiотеки. В робоп наведено самоанал1з та SWOT-аналiз Науково -техшчно! бiблiотеки Нацiонального авiацiйного ушверситету. Проаналiзовано використання можливостей для вирь шення iснуючих проблем. Описано заходи для реалiзацü' стратеги розвитку та розглядаються перспективи розвитку Науково-техшчно!' бiблiотеки Нацiонального авiацiйного унiверситету.

Abstract

The article deals with examines the self-assessment of the University academic library activity as an important component of the quality management of the library. The paper provides an self-analysis and SWOT analysis of the Scientific and Technical Library of the National Aviation University. The use of opportunities for solving existing problems has been analyzed. The measures for implementation of the development strategy are described and the prospects of development of the Scientific and Technical Library of the National Aviation University are considered.

Ключов1 слова: наукова бiблiотека, самооцшка, SWOT-аналiз, яшсть обслуговування.

Keywords: scientific library, self-assessment, SWOT-analysis, service quality.

Вступ. Сощально-полтгичш умови. яш скла-лися Укрш'ш в ХХ1 столгтп. призвели до необхвдно-стi пiдвищення ролi управлiння наукових бiблiотек унiверситетiв в умовах модершзаци систем вищо! освiти. нових вимог до якосп освiти для забезпе-чення освпньо! дiяльностi. наукових дослщжень. Актуалiзацiя оптимiзацii управлiння бiблiотекою. шдвищення якостi обслуговування користувачiв та наданих послуг науково! бiблiотеки обумовлюеться штегруванням Укра!ни в свiтовi структури. необ-хiднiстю конкурентоздатностi освiти. 1нформатиза-щя обумовлюе впровадження ново! системи управлшня бiблiотеками та обслуговуванням читачiв на основi соцiально-iнформацiйних управлiнських те-хнологiй. серед яких - система управлшня яшстю (СУЯ). Саме тому актуальним е досвiд Науково-те-хшчнш бiблiотеки (НТБ) Нацiонального авiацiй-ного ушверситету (НАУ) щодо розробки. впровадження та удосконалення СУЯ [1.2.3]. НАУ в 2008 р. отримав ввд м!жнародно! органiзацii' «Бюро Верггас» сертифiкат вiдповiдностi СУЯ ушверси-тету вимогам мiжнародного стандарту якостi ISO 9001. Для постшного полiпшення свое! д!яльносп дирекцiя аналiзуе роботу НТБ. щорiчно визначае

цiлi з якосп, контролюе !х досягнення вiдповiдно плану з якосп, використовуе результати аудипв, визначае задоволенiсть споживачiв, контролюе по-етапне виконання планових завдань тощо [4].

Метою даноТ роботи е розгляд питання само-оцшки дiяльностi НТБ НАУ як складово! системи управлшня яшстю унiверситету, ^м того визна-чення ефективностi SWOT-аналiзу для оптимiзацi! дiяльностi НТБ, полшшення обслуговування кори-стувачiв.

Основна частина. 1нноващею в дiяльностi НТБ НАУ, яка сприяе покращенню системи якосп обслуговування користувачiв, стало, починаючи з 2018 р., складання звiту дiяльностi бiблiотеки за рiк саме у виглядi самооцiнки дiяльностi. Звiт затвер-джуеться ректором, та е складовою частиною при складанш стратегi! унiверситету. Таким чином дiя-льнiсть НТБ iнтегруеться в д!яльшсть унiверситету, дослiджуеться ефективнiсть здшснення процесiв системи управлiння якостi ушверситету. Особли-вiсть цього звiту е надання показникiв дiяльностi за поточний рш та попереднi два роки (ресурав, осно-вних показникiв дгяльносп бiблiотеки, фiнансових