CC BY
16УДК 633.16:631.527
€. К. Кiрдогло, кандидат сшьськогосподарських наук С. С. Полщук О. I. Нагуляк
Селекцмно-генетичний iнститут - Нацюнальний центр насннезнавства та сортовивчення НААН sgi-uaan@ukr.net
Вчителю, видатному селекцюнеру, академ'ку, Герою Соц'шлктичноiПращ Прокопю Хомичу Гаркавому
присвячуемо
Роль первинноУ кореневоУ системи, довжини колеоптиля та холодостшкосп у формуванш врожаю нашвкарликових сорлв ячменю ярого (Hordeum vulgare L.)
У стшкост1 до ГрунтовоХ посухи на ранн1х етапах проростання зерна ключову роль вд&рае первинна коренева система: активн^ть проростання, к1льк1сть зародкових коршц1в, Ххня довжина, маса сухоХ речовини коршц1в, довжина колеоптиля, а також стутнь холодостшкост1 на стади проростов. Описано етапи й методи створення середньорослих сорт'в ячменю шестирядного Вакула й Гел'юс та нап1вкарликових сорт'в Рось i Галичанин.
Ключовi слова:
ячмнь ярий, зародков1 корнцЬ колеоптиль, холодостмюсть, напiвкарликовiсть,
селек^я, сорт, урожайысть
Вступ. На початку XX стол^тя на твдш УкраТни в селянських господарствах понад 50% поавних площ ячменю були зайнят багаторяд-ними сортами-популя^ями. Перший селекцм-ний сорт, створений в нститун - Паллщум 32 -був шестирядним. У 1940 роц вш займав площу понад 700 тис. га [1].
На початку 30-х роюв ХХ стол^тя в Одесi в УкраТнському генетико-селекцiйному шститу-тi розпочав свою дiяльнiсть Прокопiй Хомич Гаркавий, учень двох видатних учених мину-лого стол^тя - Андрiя Опанасовича Сапепна та Миколи 1вановича Вавилова. Почався етап нау-ковоТ селекцп. Вперше був застосований метод пбридизацп iз залученням еколого-вщда-лених форм, метод «ремонту сор^в» (сучасний Ьасксго$$), тодi ж почали застосовувати радiа-цiйний мутагенез, проводили важливi генетичн дослiдження щодо типу розвитку, стмкост рос-лин до хвороб. Створювали рiзноманiтнi сорти ярого дворядного та озимого шестирядного ячменю фуражного, продовольчого й пивоварно-го призначень для степовоТ та лкостеповоТ зон.
Виведен протягом майже пiвстолiття сорти «ячмнного батька Радянського Союзу» П. Х. Гар -кавого поступово зайняли основы площ^ выведен пiд ячмiнь в УкраТы. Вони набули поши-рення й за межами нашоТ краТни: в Молдову на Пiвнiчному Кавказi, Поволжi, Урал^ в Казахстанi,
Киргизп, на Далекому Сходк 1хня врожайнiсть за цей перюд бiльш нiж подвоТлась [2].
Пкля ДругоТ свтовоТ вiйни ярi сорти ячменю в УкраТы i майже в усiх репонах колишнього Союзу були дворядними (99,9%), озимi - шести-рядними [2].
На початку 80-х роюв ХХ стол^тя в лабора-торп селекцп iнтенсивних сортiв ярого ячменю колишнього Всесоюзного селекцмно-генетич-ного iнституту (ВСГ1) було створено i передано на державне випробування ряд сор^в шестирядного ячменю «нового типу» [3, 4]: Паллщум 90, Паллщум 76, Муромець. Автори вважали: як-що на стебло сучасного дворядного сорту ячменю «причепити» шестирядний колос, то проблему з урожайыстю буде розв'язано. Але такого не сталося. Ц сорти в сприятливих за вологоза-безпечеыстю умовах перевищували за врожай-нiстю дворяднi сорти на 10-20%, але в посуху врожай знижувався майже втричi порiвняно з дворядними сортами. Вони майже не кущилися, мали широке листя, дрiбне, не вирiвняне зерно, грубi остюки, якi не вiддiлялися вщ зернiвки пiд час обмолоту, до того ж уражувалися сажкою та ншими хворобами. Невдовзi всi ц сорти були знятi з державного випробування.
На раных етапах вегетацп ячмiнь ярий фор-муе зародкових корнав бiльше, нiж озимий. Дворядн сорти степовоТ екологп проростають
бiльшою кiлькiстю зародкових корiнцiв, заглиб-люються у фунт до 125 см, функцюнують про-тягом уаеТ вегетацiï й формують вузлову кореневу систему рашше, шж сорти лiсостеповоï екологп.
Вплив зародкових корiнцiв на зернову про-дуктивнiсть ячменю ярого свого часу ретельно вивчали професор О. Я. Трофiмовська (Всесоюз-ний нститут рослинництва iменi М. I. Вавилова, BIP), професор П. В. Данильчук (ВСГ1), кандидат сiльськогосподарських наук I. Ф. Лошак (Казахстан) [5-8].
За нашими багаторiчними спостережен-нями св^овоТ колекцiï В1Р, найбiльшу юльюсть зародкових корiнцiв мають мiсцевi сортозраз-ки з Туреччини - к-6823 (var. nutans), к-6876 (var. medikum), к-6921^аг. nigrum), к-6927 (var. medikum), к-6940 (var. nutans), к-8997 (var. medikum); Ефюпп - Jet (var. nigrinudum), к-8728 (var. deficiens), к-8637 (var. nutans), к-3282 (var. nigrinudum); Монголп - к-19907 (var. nudum).
Варто зазначити, що сорти-мiльйонери ХХ стол^тя - Южний, Донецький-4, Одеський-36, Первенець теж мали пiдвищену юльюсть зародкових корiнцiв.
Генотипи степовоТ екологiï дворядного ячменю формують бшьш розвинений колеоптиль, нiж шестиряды, що мае iстотне значення за не-сприятливих умов виробництва - знижуеться по-льова схожiсть. Особливо вiдрiзняються за цим показником колекцмы зразки 1рано-Туркестан-ськоТ та Анатолмсько!' екологiчних груп - 7-9 см i бiльше, порiвняно з шестирядними генотипами, що мають коротшi колеоптилi - 4-5 см [9].
Активысть проростання зернiвки, кiлькiсть зародкових корЫщв та iнтенсивнiсть формуван-ня зародковоТ ризосфери для ячменю, особливо в умовах посухи, е стратепчно важливими озна-ками, що забезпечують посухостмюсть культури i в кiнцевому рахунку - врожай зерна. В дуже по-сушливi роки за вщсутност умов для кущiння та розвитку вторинноТ кореневоТ системи урожай зерна ярого ячменю формуеться лише за раху-нок первинноТ зародковоТ кореневоТ системи.
На твды УкраТ'ни поавна кампанiя часто починаеться вже «в лютневi вiкна», але пiсля появи сходiв спостерiгаеться повернення хо-лодiв. Пiвнiчно-схiдний, сухий, холодний вiтер висушуе поверхневий шар Грунту, температура знижуеться до -10°С. Тому ступiнь холодостм-костi ячменю ярого на стадп проросткiв i сходiв теж мае стратепчне значення в селекцiï. Саме таю умови склалися в 2013 роц - пкля появи
сходiв три доби температура повiтря коливалася у межах вщ -10 до -11°С.
Генетики й селекцiонери провщних наукових центрiв свiту за останн 50 рокiв досягли значних успiхiв у роботi з ячменем. За цей перюд у ба-гатьох краТнах урожайнiсть його бiльш ыж по-двоТлася. Цього було досягнуто шляхом Штатного зменшення висоти рослин (50-70 см проти 90-120 см), пщвищення стмкост до вилягання й хвороб, значного збшьшення продуктивно!' ку-щистостi та озерненостi колоса та н. Сучаснi ев-ропейськ сорти за iнтенсивними технологiями з нормою висву нaсiння 2,0-2,2 млн/га здатн формувати урожай на рiвнi 8,0 т/га i бiльше.
Бiльшiсть украТ'нських сортiв ячменю ярого е ще недосить стiйкими до вилягання. В Лкостепу й Полiссi вони е високоросшшими (понад 120150 см) порiвняно iз сортами зах^ноевропей-ськоТ селекцп. Але вiтчизнянi ячмен степовоТ екологiТ формують розвиненiшу кореневу систему й характеризуются бшьшою посухостiйкiстю.
Рецесивний ген нaпiвкaрликовостi ^ш) ло-кaлiзовaний у хромосомi 3НЦ а коренева система - комплексна юльюсна ознака, тому вважае-мо, що створювати нaпiвкaрликовi генотипи на-вiть шестирядного ячменю заввишки не бiльше нiж 60 см - завдання цлком реальне.
Наприкнц 70-х рокiв видатний чеський се-лекцiонер Ф. Мiнaржiк створив генотип ярого дворядного ячменю Не-2468 з двома генами карликовой заввишки 50 см, який мав прямостоячий, нещтьний, довгий колос (26-28 зерен), вузьке листя з вертикальною орiентaцiею (на вщмну вщ японських «карликв», якi вiдрiзня-ються надзвичайно щшьним колосом типу «узi», уаг. папит). За рахунок тдвищено''' кущистостi формувалося 1200-1300 стебел/м2 (персональне повщомлення i подарунок, селекцiйнa стaнцiя в Грубчще, Чехословаччина, 1979).
Серед доступних в^чизняних та iноземних джерел ми не знайшли таких, де вс зaзнaченi вище характеристики дослiджувaли б у комплекс та були запропонован критерп оцiнки се-лекцйного мaтерiaлу. У цiй стaттi викладено ре-зультати дослiджень iнтенсивностi проростання насння, холодостiйкостi на стадп проросткв, кiлькостi зародкових корiнцiв i довжини колеоптиля. Описано методи та етапи створення се-редньорослих сортв Вакула й Гелюс i напвкар-ликових Рось i Галичанин.
МатерiалI методи дослiджень та обгово-рення результалв. Для полiпшення ячменю ярого шестирядного (Пaллiдум 90, Муромець та
Рис. 1. Сорт Муромець (10 Ai6, 10°C у темрявО
Роль первинноУ кореневоУ системи, довжини колеоптиля та холодостмкосп у формуваннi врожаю натвкарликових сортiв ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) ¡н.) з негативними ознаками до пбридизацм були залучен CTBopeHi в Селекцiйно-генетичному шститул - Нацiональному центрi насжнезнав-ства та сортовивчення (СП) дворяднi жаростм-к генотипи степовоТ екологм, до того ж стмю до сажки, борошнистоТ роси та iнших хвороб. За основу (материнськ форми) було взято створе-нi автором селекцмн лнм, отриманi вiд схрещу-вань (с. i. 13664 х Донецький 4) х Одеський 362 - Мед^м 32/76, Медiкум 20/76, Медкум 42/76. У подальшому останнi були районован (19831987 рр.) у багатьох репонах СРСР пiд назвами Первенець та Вкник [10].
Робота була розпочата в 1976 роц й тривала понад три десятирiччя. До пбридизацм залучали дворядн донори цнних ознак i шестиряднi генотипи, здмснювали складнi ступiнчастi схрещу-вання й ретельнi добори потрiбних генотипiв.
Сорти дворядного та шестирядного ячменю вивчали за такими ознаками, як кльксть зародкових корнав, Тхня довжина та маса су-хоТ речовини, довжина колеоптиля. Досшджу-вали по 100 рослин кожного сорту. Замочували насння в рулонах i витримували в термостатi за температури 10оС протягом 10 дiб у темрявi. Саме за цих умов зазвичай розриваеться коле-оптиль, а довжина його залишаеться незмнною. Результати роботи наведено в таблиц 1 i на рисунках 1-3.
Таблиця 1
Зародков1 корiнцi та колеоптилi у сорлв ячменю ярого (СГ1, 2010)
Рис. 2. Сорт Первенець (10 Ai6, 10°C у темрявi)
Сорт Юльюсть зародкових коршщв, шт. Довжина корiнцiв, см Маса кортов, г Довжи-на колеоптиля, см МТЗ, г
Паллщум. 90 (var. pallidum) 4,42 ± 0,14 4,76 ± 0,18 4,23 4,38 ± 0,18 48,7
Муромець (var. pallidum) 4,52 ± 0,16 4,82 ± 0,22 4,19 4,40 ± 0,20 48,6
Медкум 32/76 (var. medicum) 6,59 ± 0,20 6,86 ± 0,31 5,96 6,67 ± 0,23 49,4
Первенець (var. medicum) 6,68 ± 0,19 6,80 ± 0,44 5,92 6,61 ± 0,25 49,5
Паллщум 107 (var. pallidum) 5,22 ± 0,21 5,02 ± 0,33 4,22 4,72 ± 0,27 48,6
Вакула (var. pallidum) 5,57 ± 0,29 6,42 ± 0,24 5,66 6,38 ± 0,34 49,4
Гелюс (var. rikotense) 5,52 ± 0,18 6,48 ± 0,18 5,62 6,29 ± 0,16 49,6
Рось (var. nutans) 5,42 ± 0,21 6,26 ± 0,30 5,89 6,48 ± 0,18 49,7
Галичанин (var. pallidum) 5,28 ± 0,26 6,54 ± 0,23 5,64 6,58 ± 0,21 48,9
Рис. 3. Сорт Галичанин (10 Ai6, 10°C у темрявО
Поступово вдалося створити генотипи ярого шестирядного ячменю, врожайнiсть якого вже не дуже iстотно зменшувалася за несприятливих умов вирощування.
Створен в спiвавторствi сорти Вакула (Мед.32/76 х Пал129 х Athos х Пал76) i Гелiос
( Мед.32/76 х Пал129 х Athos) - фуражного призначення. Вони формують крупне й досить вирiвняне тонкоптвчасте зерно, мають тонк, майже гладенькi остюки, е стiйкiшими до поши-рених хвороб, але ще недосить стйкими до вилягання та ламкост колосу. В 2006 роцi ц сорти займали площу понад 1 млн га в УкраТн та в де-яких регiонах РосмськоТ Федерацп.
Вiд схрещування (Одеський 82 х Донецький 6) х Не-2468 був створений для зони Лкостепу й Полiсся перший в УкраТн напiвкарликовий сорт дворядного ячменю Рось. У 1991 роц на Неми-рiвськiй сортовипробувальнiй станци у ВЫницькй областi вiн показав урожай 9,67 т/га (рекорд в УкраТн). До Державного реестру сортв рослин, придатних для поширення в Украïнi (z^rni - Реестр) був занесений у 1993 роц, а в 2000 роц його посiвна площа становила вже 115,3 тис. га. Але невдовз^ на жаль, Рось була вилучена з Реестру, тому що уражувалася майже всма хворобами.
У ходi роботи до пбридизаци залучали дво-рядн та шестиряднi генотипи, здiйснювали склад-нi схрещування, добори потрiбних генотипв.
Першi кiлька шестирядних селекцiйних rni-нiй карликового типу (50-60 см заввишки) були отриманi вщ схрещування Паллiдум 107 х Рось (контрольний розсадник, 5 м2, 1995 р.). Але за посушливих умов пвдня УкраТни у цих лнм спостерiгалась пiдвищена череззерниця. Знадо-билося ще клька рокiв для добору необхщних генотипiв за такими ознаками, як нормальний життездатний пилок, кiлькiсть зародкових ко-рiнцiв, стiйкiсть до кореневих гнилей та нших хвороб. У 2002 роц знову були проведен схрещування: Вакула х 91-67-2 (напвкарлик), Гелiос
х 91-67-2, 91-67-2 х Вакула, 91-67-2 х Гелюс. У 2007 роцi в контрольному розсаднику вивчали близько ста лнм напвкарликового типу, крaщi з них (02-130-01, 02-130-09, 02-131-3, 02-131-5, 02-131-10, 02-131-13) формували великий, стй-кий до ламкост, напвпрямостоячий колос; вони добре кущилися, були стйкими до хвороб, а головне - формували нормальний життездатний пилок; за врожайнстю (110-126%) не поступа-лися сортам Вакула та Гелюс.
В еколопчному сортовипробуванн в Хмель-ницькому iнститутi АПВ у 2009 роц за звичайно' технологи селекцмна лiнiя 02-131-5 з урожайнс-тю 6,83 т/га перевершила сорт Гелюс на 40% (!), зовсм не вилягала, а в посушливому 2010 роц з урожaйнiстю 4,51 т/га - на 30,2%.
1нтенсивнсть проростання насння й кiлькiсть зародкових корнцв у сортiв ячменю озимого та ярого дослджували в чашках Петрi по 100 нас-нин (25х4) кожного сорту. Замочували нaсiння за температури 20°С i через чотири доби проводили першi дослдження (табл. 2, рис. 4).
За нтенсивнктю проростання, кiлькiстю та довжиною зародкових корнцв спостерiгaлися знaчнi вщмнност мiж сортами ячменю озимого та ярого. Якщо сорти ячменю озимого через чотири доби мали 4,80-5,08 корнцв, сорти ячменю ярого - 5,22-6,16 бтьш розвинених корнцв за рiвня знaчущостi < 0,01.
У 2012-2014 роках дослджували ступiнь хо-лодостiйкостi сортiв ячменю ярого та озимого. Було дослджено 28 сортв озимого i 45 сортв ярого ячменю укра'нсько' та зaрубiжно! селекцп. Нaсiння в рулонах замочували по 100 нас-нин кожного сорту (10х10), пророщували про-тягом 10 дiб у темрявi за температури 10оС. Пс-
К1льк1сть зародкових кор1нц1в у сорт1в ячменю озимого та ярого за 1нтенсивн1стю проростання через чотири доби (СГ1, 2013 р.)
Таблиця 2
Сорт, тип розвитку, рiзновид Форма зернвки Походження Юлыксть зародкових коршцв, шт. (±S) Коефнцент варiацiï (V), %
Достойний (озимий, видовж. Одеса, СП 4,80 ± 0,11 8,42
var. pallidum )
Луран (озимий, видовж. Чехiя 4,84 ± 0,21 15,26
var. pallidum)
Артёмовский (озимий, видовж. Краснодар, Рося 5,08 ± 0,17 11,82
var. nutans )
Командор (ярий, var. nutans) Гетьман (ярий, var. nutans) Галичанин (ярий, var. pallidum) видовж. овальна видовж. Одеса, СП Одеса, СП Одеса, СП 5,42 ± 0,16* 6,16 ± 0,10* 5,22+0,14* 10,60 6,01 9,12
* Р1зниця е в1рог1дною за р1вня значущост1 < 0,01.
Сорт Достойний - озимий
Сорт Луран - озимий
Сорт Гетьман - ярий
Сорт Галичанин - ярий
Рис. 4. Ячмшь з чашок Петр1 через чотири доби
ля появи першого листка поступово знижували температуру в термостат до -10оС.
За результатами дослджень було доведено: серед ярих сортв досить високою холодостмкк-тю - 4-5 балiв (майже на рiвнi сортiв ячменю озимого) - характеризувалися сорти Гетьман, Водограй, Командор, Святогор, Козван, Хадар (УкраТна); Tolar, Bojos, Aliciana, Bambina (Нмеч-чина). Серед озимих сортiв найбтьшою холо-достiйкiстю характеризувалися сорти Достойний (СГ1); Хуторок, Кондрат, Платон, Тимофей, Жаворонок, Андрюша, Державный, Артёмовский, Прикумский 85 (Рося); Angelika, Karioka, Espada, Scarpia, Cinderella (Нiмеччина); Luran, Gerlach (Чехiя).
Висновки та рекомендаций У стiйкостi до фунтовоТ посухи на раннх етапах проростання зерна ключову роль вiдiграе первинна коренева система: активнсть накльовування, кiлькiсть за-
родкових кор1нц1в, Тхня довжина, маса сухо!' ре-човини корiнцiв, довжина колеоптиля, а також ступнь холодостйкост на стадп проросткiв.
Найбiльше зародкових корнцв спостер^а-лось у лнп Л-6823 (var. nutans) - 7-8 на рослину, у звичайних сортв - 4-5.
Сл^ зауважити, що саме у зразка Л-6823 ще в 1985 роц був щентифкований новий ген груповоТ стiйкостi до сажкових хвороб Un12 [11, 12]. За участю цього зразка були створен в спв-авторствi сорти Престиж (1995), Гетьман (2001), Хаджибей (2004, Рося), Командор (2007), Свято-гор (2010), Воевода (2012).
У селекцп натвкарликових сортв ячменю ярого для зон Лкостепу i Полкся слiд залучати до Нбридизацп генотипи степовоТ екологп з ура-хуванням розвитку первинноТ кореневоТ системи, довжини колеоптиля та холодостмкостк У 2010 роц перший в УкраТн сорт шести-
рядного ячменю напвкарликового типу, створе-ний для пвнчних та п1вн1чно-зах1дних рег1он1в УкраТни п1д назвою Галичанин (02-131-5), був переданий на державне сортовипробування I з 2014 року внесений до Реестру. У Лкостепу та Полка в посушливих умовах, як склалися в 2011-2013 роках, за врожайнстю значно перевершив нш1 сорти. Галичанин формуе розвине-ну кореневу систему та розвинений колеоптиль
(табл. 1, рис. 3, 4). Сорт середньостиглий, мае довгий (50-70 зерен), стйкий до ламкост колос, формуе досить крупне, вир1вняне, тонкоплвчас-те зерно, зовсм не вилягае, стйкий до пошире-них хвороб (рис. 5). За даними УкраТнського ¡н-ституту експертизи сорт1в рослин, - пивоварно-го спрямування. Спод1ваемося, Галичанин у раз1 використання 1нтенсивних технолопй знайде свое м1сце у виробництвк
Висловлюемо щиру подяку науковим сп1вроб'тникам, нженерам I лаборантам нституту, як1 в р1зн1 роки допомагали виконувати цю роботу: Петковй О. С., Гаркавому О. П., Холодовськй О. М., Феокт'стову П. А., Помонд С. А. та шшим
Рис. 5. Сорт Галичанин у посушливому роц (СГ1, 2010 р.)
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Гаркавый П. Ф. Селекция ярового шестирядного ячменя с высокой устойчивостью к полеганию для интенсивного земледелия / П. Ф. Гаркавый, А. А. Линчевский // Генетика, селекция и семеноводство полевых культур. - Одесса, 1976. - Вып. XIII. - С. 3-9.
2. Гаркавый П. Ф. Предисловие. Результаты и основные направления в селекции ярового ячменя / П. Ф. Гаркавый // Ячмень в условиях интенсивного земледелия: вопросы селекции, биологии, семеноводства и агротехники : сб. науч. тр. - Одесса : ВСГИ, 1982. - С. 5-22.
3. Линчевский А. А. Проблемы и результаты селекции ярового шестирядного ячменя в условиях интенсивного земледелия / А. А. Линчевский, Н. А. Гончарук // Ячмень в условиях интенсивного земледелия: вопросы селекции, биологии, семеноводства и агротехники : сб. науч. тр. - Одесса : ВСГИ, 1982. - С. 44-51.
4. Линчевский А. А. Морфобиологические особенности шестирядных и двурядных сортов ярового ячменя в условиях засухи / А. А. Линчевский, Н. А. Гончарук // Науч.-техн. бюл. ВСГИ. - 1983. - Вып. 4 (50). - С. 19-27.
5. Трофимовская А. Я. Ячмень (эволюция, классификация, селекция) / А. Я. Трофимовская. - Л. : Колос, 1972. - 294 с.
6. Данильчук П. В. Особенности развития корневой системы у важнейших зерновых культур в связи с их продуктивностью в условиях юга Украины : автореф. дис. на соиск. уч. степени д-ра с.-х. наук / П. В. Данильчук. - Л. : ВИР, 1975. - 64 с.
7. Лошак И. О некоторых особенностях и перспективе селекции в засушливой зоне Северного Казахстана / И. Лошак, Н. Логачев // Вестник с.-х. науки (Алма-Ата). - 1967. - № 2. - С. 12-17.
8. Лошак И. Ф. Роль типов корней в определении урожая ярового ячменя / И. Ф. Лошак, А. А. Олей-ник // Науч. труды Северо-Западного НИИСХ. - Л., 1976. - Вып. 27. - С. 108-113.
9. Уринбаев Т. X. Изучение исходных форм ячменя для селекции на продуктивность и устойчивость к неблагоприятным факторам среды в условиях Узбекистана : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. с.-х. наук / Т. X. Уринбаев. - Галляарал, 1979. - 22 с.
10. Кирдогло Е. К. Особенности, перспективы и некоторые результаты селекции ячменя на устойчивость к головневым заболеваниям / Е. К. Кирдогло, О. П. Гаркавый // Ячмень в условиях интенсивного земледелия: вопросы селекции, биологии, семеноводства и агротехники : сб. науч. тр. - Одесса : ВСГИ, 1982. - С. 90-95.
11. Кирдогло Е. К. Селекционно-генетические аспекты повышения устойчивости ячменя к возбудите-
лям головневых и листостебельных заболеваний / Е. К. Кирдогло // Вестник с.-х. науки (Москва). -1985. - № 1. - С. 97-103. 12. Кирдогло Е. К. Селекционно-генетические иссле-
дования устойчивости ячменя к наиболее распространенным в Украине болезням / Е. К. Кирдогло // Сб. науч. трудов СГИ-НЦСС. - Одесса, 2008. -Вып. 12 (52). - С. 58-75.
УДК 633.16:631.527
Е. К. Кирдогло, С. С. Полищук, О. И. Нагу-ляк. Роль первичной корневой системы, длины колеоптиля и холодостойкости в формировании урожая полукарликовых сортов ячменя ярового (Hordeum vulgare L.) // Сортовивчення та охоро-на прав на сорти рослин : наук.-практ. журн. -2014. - № 3 (24). - С. 54-60.
В устойчивости к почвенной засухе на ранних этапах прорастания зерна ключевую роль играет первичная корневая система: активность прорастания, количество зародышевых корешков, их длина, масса сухого вещества корешков и длина колеоптиля, а также степень холодоустойчивости на стадии проростков. Описаны этапы и методы создания среднерослых сортов ячменя шестирядного Вакула и Гелиос и полукарликовых сортов Рось и Галичанин.
Ключевые слова: ячмень яровой, зародышевые корешки, колеоптиль, холодоустойчивость, полукарликовость, селекция, сорт, урожайность.
UDC 633.16:631.527
Ye. K. Kirdoglo, S. S. Polishchuk, O. I. Naguliak.
The role of primary root system, coleoptile length and cold resistance in the yield formation of semi-dwarf varieties of spring barley (Hordeum vulgare L.) // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn : naukovo-praktychnyi zhurnal (Plant Varieties Studying and Protection : journal of applied research). - 2014. - № 3 (24). - P. 54-60.
For the resistance to a soil drought in the early stages of seed germination the key role plays the primary root system: an activity of seed germination, the number of seminal roots and their length, dry weight of roots and coleoptile length and also the degree of cold resistance at the seedling stage. The stages and methods of the creation of six-row medium-grown barley varieties Vakula and Helios and semi-dwarf varieties Ros and Halychanyn are described.
Keywords: spring barley, seminal roots, coleoptile, cold resistance, semidwarfism, breeding, variety, yielding capacity.
Hagmw^a 03.07.2014 p.
