CC BY
7
Summary
COMPARATIVE ANALYSIS OF GLIAL FORMULA AND GLIAL QUANTITATIVE INDICES AS A WAY OF INVESTIGATING GLIAL
CELL SYSTEM OF THE BRAIN
Makarenko A., Kovtun A., Petrov F., Dzhuhlya I.
Key words: glial cells, glial formula, glial quantitative indices, brain.
Glial system of the brain is largely influenced by various factors of external and internal environment. Techniques of analysis glial formula and glial quantitative indices allows us to characterize the cytological parameters of various cellular structures of the brain in normal conditions, to evaluate the influence of pathological factors objectively, and to assess the effectiveness of the therapy of various CNS pathologies.
УДК 616.131-004-06:577.128 Москаленко Р.А.
РОЛЬ ПАТОЛОГ1ЧНО1 БЮМ1НЕРАЛ1ЗАЦП ПРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОМУ УРАЖЕНН1 АОРТИ
Сумський державний унНверситет
Метою роботи було морфологiчне досл/дження мнерал/зованих тканин аорти, ураженоУ атеросклерозом. Всього було досл/джено 60 зразк/в мнерал/зованих аорт (I група) та 10 зразк/в тканини ст/нки аорт без ознак б'юм'/нерал'/зацУУ (II група), як виступали у якостi контролю. nid час дослi-дження використали гiстологiчнi, гiстохiмiчнi методи та скануючу електронну мiкроскопiю з рент-ген/вською дифракц/ею. Середн/й в/к померлих з атеросклеротичним ураженням аорти становив 68,43±1,32 року, а без явищ м/нерал/зацн- 51,8±2,56 рок/в. Для досл/дження було в/д/брано рiвну к/ль-к/сть чолов/к/в i ж/нок (30 i 30 пацiентiв). При макроскоп/чному досл/дженнi виявлено, що при атеро-склеротичному ураженнi бiомiнеральнi депозити локал/зувалися у длянц внутр/шнього шару ст/нки аорти. Пстологiчне досл/дження показуе, що в уражених компонентах тканини аорти виявляеться потовщення фiброзного шару та еластичних волокон, вогнищеве в/дкладення л/'п/'д/'в, холестери-новi юсти, явища набряку. Присутнсть сполук кальц/ю у виявлених б'юм'тералах п/дтверджувалася за допомогою г/стох/м/чних забарвлень алiзарiновим червоним та методом фон Косса. При СЕМ iз рентген/вським мiкроаналiзом мiнералiзованi елементи тканин аорти виявлялися як яскравi об'екти бто-йрого кольору у виглядi брил, грудок, дрiбних порошкопод/бних частинок, як були iн-крустованi у гiстологiчну структуру ст/нки i т/сно пов'язанi зi сполучнотканинним компонентом органу. В окремих м/сцях спостер/галось розшаровування еластичних i сполучнотканинних волокон, в нших локац/ях б/ом/неральна тканина плавно переходила в навколишню строму. Рентген/в-ськ/ дифрактограми мнерал/зованих компонент'¡в ст/нки аорти ус/х локалiзацiй показували под/б-ний хiмiчний склад, близький за сп/вв/дношенням кальц/ю та фосфору, переважна б/льш/сть яких вi-дпов/дала г/дроксиапатитам.
Ключов1 слова: аорта, пдроксиапатит, морфолопчж зм1ни, атеросклероз, бюм1нерал1зац1я.
Робота виконана за пiдтримки науково-досл/дноГ теми «Досл/дження зм/н у кстках при переломах за умов використання на-номатерiалiв для метал-остеосинтезу з урахуванням функцп м'язового апарату», № державноГреестрацп 0116U006815.
Вступ розподт тиску в атеросклеротичнш бляшц i ме-
ЫомехажчнН властивостН тканини аорти за- хан!зм розриву мНнеральним депозитом [5,6].
лежить вНд мНкроархНтектури екстрацелюлярного Дифузж кальцифнкати, ™ утворюють суцтьш
матриксу [1]. КальцифНкати порушують гНстоархН- фрагменти бнльше ннж 5 ^ + як
тектонНку через вНдкладення твердих мНнераль- правило, у вигляд листнв (sheet-llke calcification).
них депозитНв у м'яких тканинах аорти [2]. Втра- визначаються як прояв ^ф^ал^ф^и [7].
та бюмеханНчнот злагодженостН тканини (аорти) На в^мнну внд т°чково1 кальцифнкацп, макрока-
серцево-судиннот системи призводить до гост- льцифнкацня стабнлнзуе атеросклер°тичну бляшку
рих або хронНчних несприятливих ускладнень, ' слугуе бар ером на шляху запалення [3]. таких як порушення цшюносп та деформацп стн- Мета роботи
нок судин i серця, клапанного апарату, Ннфарк- МорфологНчне дослНдження мНнералНзованих
тканини аорти, уражених атеросклерозом.
tîb. Найбiльше значення для здоров'я людини мають два типи кардюваскулярноТ бюмшералн
зацiï: MiKpo- i макрокальцифка^я [3]. Матерiали та методи дослщження
Погляди на те, що мiкрокальцифiкацiя або т.з Протокол комСУУ етики. Проведення дослн «точкова кальцифка^я» (spotty calcification), дження було схвалено етичним ком^етом Меди-асоцiйована з пщвищенням кардiоваскулярноï чного iнституту СумДУ (протокол №3/6, 7.06.16). смертносп е загальноприйнятою [4]. Бiомеханiч- Дослiдження проводилось на секцшному маним аспектам мiкрокальцифiкацiï присвяченi кi- терiалi, отриманому пщ час аутопсiй на базi лька нещодавних робiт, в яких розглядаеться Сумського обласного патологоанатомiчного бю-
ро (СОПАБ). Для дослщження були в^браш ао-рти з ознаками атеросклеротичного ураження та бiомiнералiзацN. Всього було дослщжено 60 зра-змв мiнералiзованих аорт (АМ, I група) та 10 зразкiв тканини аорт без ознак бiомiнералiзацN (АН, II група), як виступали у якост контролю. Для виявлення патолопчноТ бiомiнералiзацN тканина серцевих клапанiв дослiджувалася за допомогою методiв макроскопiчного описання, пстологп та гiстохiмN, скануючоТ електронноТ мн кроскопп з мiкроаналiзом.
Визначення вм'юту м1нерального компоненту
Для встановлення кшькосп мшерального вмн сту у тканин аорти зразки пiддавали термооб-робц у муфельнiй печi при температурi 200°С впродовж 1 години. Це дозволило видалити ор-ганiчну частину органо-мшерального агрегату i вiльну воду та зберегти структуру мiнералу не-змiненою. При такiй низькотемпературнiй тер-мообробцi попiл органiчних тканин легко мехаш-чно вiдокремити вiд щшьноТ тканини бюмшера-лiв.
Пстолог1чний та гютох1м1чний методи
Для пстолопчного дослщження матерiал ori-нок аорт фксували в 10% розчинi нейтрального формалшу протягом 24 годин. Проводку й виго-товлення парафiнових блокiв здшснили за зага-льноприйнятою методикою. На ротацшному мк-ротомi Shandon Finnesse 325 (Thermo Scientific) виготовляли парафiновi сершы зрiзи завтовшки 4-5 мкм забарвлювали гематоксилiн-еозином, алiзариновим червоним та за методом фон Кос-са.
Скануюча електронна м1'кроскоп1'я
Пробопщготовка. Пстолопчж зрiзи з парафн нових блош препаратiв завтовшки 7-10 мкм ро-змiщували на графiтових предметних столиках. Препарати витримували 30 хв у термостат при температурi 60°С. Пюля цього парафiновi зрiзи тричi покривали ксилолом по 5 хв, по™ тричi покривали 96% етанолом по 5 хв, сполiскували дистильованою водою. Виготовлен препарати дослiджували на скануючому мiкроскопi РЕММА 100У з енергодисперсивним рентгешвським спектроскопом (Selmi, УкраТна).
Статистичний анал1з
Обробка даних проводилася прикладними статистичними методами, за допомогою програ-ми Microsoft Excel 2010 з додатком Attestat 12.0.5. Результати дослщжень були перевiренi на нормальний розподт (НР) за критерieм Шаш-ро-УТ'лка (Shapiro-Wilk). Для оцiнювання статис-тичноТ значущостi використали непараметрич-ний критерш Манна-Уiтнi (Mann-Whitney). У ви-падку, якщо вибiрки даних мали правильний ро-
зподт, Тх порiвняння проводилося за допомогою параметричного ^ критерiю Стьюдента за умови пщтвердження випадковостi розбiжностей (FкpUm>Feкcп) згiдно критерш Фшера.
Результати дослiдження та Т'х обговорення
Всього було дослiджено матерiал з 70 сек-цiйних випадмв, з них у 60 па^енпв були з про-явами патолопчноТ бюмшералiзацN у м'яких тканин стшки аорти та 10 контрольних зразш тканин аорти з ознаками атеросклерозу, але без вь дкладення бюмшеральних депозитiв. Середнiй вк померлих з проявами бiомiнералiзацiТ аорти становив 68,43±1,32 року, з атеросклеротичним ураженням аорти без вщкладення мшеральних сполук - 51,8±2,56 рош. Група I (АМ) мiстила по 30 зразш аорт, отриманих вщ пацieнтiв чоловн чоТ та жшочоТ статi. При вивченнi особливостей бiомiнералiзацiТ аорти за гендерною ознакою рь зницi мiж вiком померлих (чоловки - 68,23±1,92 року та жшки 68,63±1,85 року), середньою вагою зразка (чоловки 3,66±0,62 та жiнки 3,46±0,47 вн дповiдно), середнiм вмiстом мшерального компоненту у зразку (0,49±0,09 та 0,51 ±0,12 вщповн дно) не спостеркаеться (р>0,05).
При макроскошчному дослiдженнi аорт 1-Т групи уражен сегменти судин потовщенi, мають нерiвний ландшафт iнтими за рахунок атеро-склеротичних бляшок розмiрами вiд 0,2 до 1,0 см. 1нтима мала жовтуватий або аруватий колiр з жовтими вщтшками. Нерiдко траплялися ате-росклеротичнi бляшки з виразкуванням. Бть-шiсть препаратiв мали великi дтянки затвердн лоТ тканини, якi часто зливалися мiж собою, утворюючи гладку арувато-жовтувату поверхню iнтими з численними мiкротрiщинами (рис. 1 А). Така тканина легко вщдтяеться вiд шших шарiв аорти у виглядi пластини. Iншi зразки при вiзуа-льному обстеженн не мали явних ознак бюмше-ралiзацiТ, проте розрiзалися з характерним хрустом.
Пстолопчне дослiдження тканини аорти по-казуе присутнiсть у ТТ внутрiшньому шарi атеро-склеротичних бляшок з формуванням детриту, сполучноТ тканини, депозитiв мiнеральноТ речо-вини (рис. 1 В). Також в^^чаеться присутнють змiшано клiтинноТ запальноТ шфтьтраци у дтя-нцi формування кальцифка^в. Ступiнь виразно-стi атеросклеротичного процесу в аорт варiюе, але в ТТ уражених компонентах виявляеться по-товщення фiброзного шару та еластичних волокон, вогнищеве вщкладення лт^в, холестери-новi кiсти, явища набряку. Патолопчна бюмше-ралiзацiя аорти добре виявлялася у мiкропрепа-ратах, забарвлених гематоксилш-еозином (у ви-глядi фюлетових або темно-синiх вiдкладень).
Рис. 1. Пстолог'мн': змни у mKaHUHi cmiHKU аорти, ураженоï атеросклерозом. А. Макрофото аорти з атерокальцинозом: di-лянки макрокальцифкацп'бюувато-^рого кольору (вказано чорними зiрочками), атеросклеротичнi бляшки з виразкуванням. В. Аорта з утворенням атеросклеротично'1 бляшки та мкрокальцифкатами (вказано стрлками). Забарвлення гематокси-лiн-еозином. Збльшення х100. С. Вiдкладення сполук кальцю у iнтимi та меди аорти. Забарвлення алiзариновим червоним. Збльшення х400. D. Вiдкладення сполук кальцю у iнтимi та меди аорти. Забарвлення алiзариновим червоним. Збльшення
х400. Забарвлення методом фон Косса.
Присутнють сполук кальцю у виявлених бю-мшералах пщтверджувалася за допомогою спе-^альних гiстохiмiчних забарвлень алiзарiновим червоним та методом фон Косса: дтянки вщкладення сполук кальцю в стшц аорти часто по-ширювалися на середнш шар судини, мали пе-реважно неправильну пол^ональну форму, нечь тк контури (рис. 1 C, 1 D). Бюмшеральы депози-ти були вщмежоваы вщ навколишых тканин ч^-ким «^брозним» кордоном та, у значнм частин випадюв, запальним нфтьтратом. У м^ропре-паратах пом^но, що бiомiнерали розташованi у виглядi аморфно!' маси, грудочок, сферолiтiв. Також значна частина кальцифка^в була представлена масивними пластинками та суцтьними брилами. Необхщно вiдмiтити, що у процес пщ-готовки зрiзiв на мiкротомi бiомiнералiзована тканина кришиться, руйнуеться, з-за чого в мк-ропрепаратах наявн артефакти та дефекти.
При СЕМ iз рентгенiвським мiкроаналiзом мь нералiзованi елементи аорти виявлялися як яс-
кравi об'екти бiло-сiрого кольору у виглядi брил, пластинок, грудок, дрiбних порошкоподiбних ча-стинок (рис. 2 А-В). Великi бiомiнеральнi утво-рення мають ознаки руйнування та фрагмента-цiï, що виникають внаслщок пошкодження зраз-кiв при виготовленн мiкротомних зрiзiв. Бюмне-ральна частина нкрустована в гiстологiчну структуру стшки аорти та тюно пов'язана зi сполуч-нотканинним компонентом судини. В окремих мюцях спостерiгалось розшаровування еластич-них i сполучнотканинних волокон. Мкрокальци-фiкати у тканинi аорти виглядали як дрiбнi мне-ральн об'екти у виглядi зiрочок, кристалiв або об'eктiв неправильно! форми, оргаычно вплта-ючись в сполучнотканинний каркас (рис. 2А). Фрагменти макрокальцифка^в при умовi Тх ощадноТ пiдготовки мають будову пластинок, клаптиюв або стрiчок, при чому товщина цього утворення одинакова i, як правило, е незначною (ктька мiкрометрiв) (рис. 2 В).
и) А
ш
ВвЕ СОМРО ЗОкУ х570 1 (Юн 111
Эрейгит: В1_7А
¡;,игэ,рг=| |Э|В7Р1^б,У,1|СП1|а
НапдеИО кс¥
Рис. 2. Скануюча електронна мiкроскопiя з мiкроаналiзом. Аорта з бiомiнеральними депозитами. А. Мкрокальцифка^я. В. Макрокальцифка^я. Збльшення та маркер вказанi у правому нижньому кут'1 мiкрофотографiй. С. Типова ренmгенiвська дифрактограма мнеральних компонентiв аорти.
Рентгеывськ дифрактограми мiнералiзова-них компонент уах локалiзацiй та морфологш стшки аорти показують подiбний хiмiчний склад, близький за стввщношенням кальцiю та фосфору (рис. 2 С).
Згщно з класичним визначенням ВООЗ, по-няття атеросклерозу включае в себе «варiабе-льну комбша^ю внутрiшньоí оболонки артерiй, яка складаеться з вщкладень лiпiдiв, вуглеводiв, компонентiв кровi, сполучноí тканини та мшера-лiв». Загальний механiзм, який приводить до ро-звитку бiомiнералiзацií у судинах сьогоднi активно дослщжуеться, але повнiстю ще не зовам зрозумтий. Атеросклеротичне ураження у сер-цево-судиннiй системi з присутнютю кальцифь кацií у класичнiй патолопчнш анатомií вважаеть-ся проявом ускладненого атеросклерозу, але мь крокальцифiкати починають зароджуватися ще на лiпiднiй стадп [8]. Очевидно, що вiдкладення мiнералiв кальцiю фосфату у стiнцi аорт, ураже-них атеросклеротичним процесом, потребуе пе-вного часу з моменту виникнення основного за-хворювання. У цьому дослщжены це пщтвер-джуеться при порiвняннi середнього вiку па^ен-тiв у дослiджуванiй та контрольних групах, що вщповщае 68,43±1,32 (АМ) та 51,8±2,56 (АН) (р<0,05) роюв вiдповiдно.
При макроскопiчному дослiдженнi тканини аорти з бiомiнералiзацiею було виявлено, що на фон атеросклеротичного ураження сполуки ка-льцiю вiдкладалися у дтянц внутрiшньоí оболонки судини, у випадках виразних ступеыв розви-тку патологiчного процесу кальцифiкацiя поши-рювалася i на середню оболонку. Пстолопчне
дослiдження показало типовий перелш патолоп-чних змiн у стшц аорти: вогнищеве вiдкладення лiпiдiв з формуванням холестеринових юст, склеротичнi змши з потовщенням колагенових та еластичних волокон, явища набряку, вщкладен-ня депози^в кальцiю рiзноí морфологií та вели-чини, хрошчна запальна шфтьтра^я.
Такий елемент, як запалення може виникати як реащя на атероматозний детрит та бюмше-ралiзацiю. Значенню хронiчного запалення у ро-звитку патолопчноТ бiомiнералiзацil' в останнi роки вщводять надзвичайно важливе значення. Вважаеться, що переважання прозапальних стимулiв при розвитку атеросклеротичного процесу призводить до розвитку прогностично не-сприятливо! мiкрокальцифiкацiТ, а у випадку переважання протизапальних стимулiв виникае макрокальцифка^я, яка сприяе стабiлiзацií ате-росклеротичноí бляшки [3].
СЕМ iз рентгенiвським мiкроаналiзом пщтве-рдила, що бюмшеральна частина зразкiв аорт И групи складаеться переважно з гщроксиапати^в, що також узгоджуеться з попередыми досль дженнями матерiалознавчого спрямування [9].
Тюна взаемодiя мiнеральноí i органiчноТ час-тини стiнки атеросклеротичноУ аорти призводить до формування структури за типом бюкомпозит-ного матерiалу. Цкава рiзниця у морфологií кри-сталiв мiкро- та макрокальцифiкатiв. Мiкрокаль-цифкати мають гострi краí, променясту або не-правильну форму, що може сприяти процесам запалення та руйнування м'яких тканин атеро-склеротичноТ бляшки та и розриву. З iншого боку, макрокальцифiкати мають правильну форму
з вщносно гладкими краями та рiвномiрною то-вщиною, що можливо е наслщком ïx формуван-ня на гладенькш noBepxHi бюлопчноТ тканини (наприклад, сполучнотканиннш покришцi атеро-склеротичноТ бляшки) за мехашзмом матрично-спрямованого росту на оргашчнш пiдкладцi у сприятливих умовах при вщсутносп запалення та шших стресорних впливiв.
Висновки
та перспективи подальших дослiджень
Морфологiчне дослiдження серцевих клапа-нiв показуе типовий перелк патологiчниx змiн у тканинах аорти: вогнищеве вщкладення лiпiдiв з формуванням холестеринових кют, склеротичнi змiни з потовщенням колагенових та еластичних волокон, явища набряку, вщкладення депозтчв кальцш рiзноï морфологiï та величини, хрошчна запальна шфшьтра^я..
Середнiй вiк групи па^етчв з патологiчною бiомiнералiзацiею аорти достовiрно переважае середнiй вiк контрольно!' групи - 68,43±1,32 (АМ) та 51,8±2,56 (АН) рокiв (р<0,05), що вiдповiдае уявленням про часовi промiжки розвитку ускла-дненого атеросклерозу.
Дослщження за допомогою методу СЕМ з мн кроаналiзом показало, що депозити бюмшера-льного компоненту подтяються на мiкро- i мак-рокальцифкати та е рiзними за морфолопею,
але за Bei вони за фазовим складом вщповща-ють гщроксиапатитам. Наявнiсть кристалiчних утворень фосфатiв кальцш pi3HOi морфологи свiдчить про pi3Hi механiзми виникнення та розвитку бiомiнералiв у серцево-судиннiй системi.
Лтература
1. Sacks M.S. Heath valve function: a biomechanical perspective. / M.S. Sacks, A.P. Yoganathan // Philos Trans R Soc Lond B: Biol Sci. - 2007. - V.362(1484). - P. 1369-1391.
2. Wu M. Vascular calcification: an update on mechanisms and challenges in treatment. / M. Wu, C. Rementer, C.M. Giachelli // Calcif Tissue Int. - 2013. - V.93(4). - P. 365-373.
3. Pugliese G. The dark and bright side of atherosclerotic calcification. / G. Pugliese, C. lacobini, C. Blasetti-Fantanaucci, S. Menini // Atherosclerosis. - 2015. - V. 238(2). - P. 220-223.
4. Criqui M.H. Calcium density of coronary artery plague and risk of incident cardiovascular events. / M.H. Criqui [et al.] // JAMA. -2014. - V.311(3). - P. 271-278.
5. Kelly-Arnold A. Revised microcalcification hypothesis for fibrous cap rupture in human coronary arteries / A. Kelly-Arnold, N. Maldonado, D. Laudier [et al.] // PNAS. - 2013. - V.110. -P.10741-10746.
6. Maldonado N. The explosive growth of small voids in vulnerable cap rupture: cavitation and interfacial debonding. / N. Maldonado [et al.] // J Biomech. - 2013. - V.46 (2). - P. 396-401.
7. Otsuka F. Do vulnerable and ruptured plaques hide in heavily calcified arteries? / F. Otsuka, A.V. Finn, R. Virmani // Atherosclerosis. - 2013. - V. 229. - P. 34-37.
8. Becker A. A comparative study of clinically well-characterized human atherosclerotic plaques with histological, chemical, and ultrastructural methods. / A. Becker, M. Epple, K.M. Müller, I. Schmitz // Journal of Inorganic Biochemistry. - 2004. - V.9. - P. 2032-2038.
9. Danilchenko S. N. The mineral component of human cardiovascular deposits: morphological, structural and crystal-chemical characterization. / S. N. Danilchenko, V. N. Kuznetsov [et al.] // Crystal research and technology. - 2013. - V. 48 (3). - P. 153-162.
Реферат
РОЛЬ ПАТОЛОГИЧЕСКОЙ БИОМИНЕРАЛИЗАЦИИ ПРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКОМ ПОРАЖЕНИИ АОРТЫ Москаленко Р.А.
Ключевые слова: аорта, гидроксиапатит, морфологические изменения, атеросклероз, биоминерализация.
Целью работы явилось морфологическое исследование минерализованных тканей аорты, пораженной атеросклерозом. Всего было исследовано 60 образцов минерализованных аорты (I группа) и 10 образцов ткани стенки аорты без признаков биоминерализации (II группа), которые выступали в качестве контроля. Во время исследования использовали гистологические, гистохимические методы и сканирующую электронную микроскопию с рентгеновской дифракцией. Средний возраст умерших с атеросклеротическим поражением аорты составил 68,43 ± 1,32 года, а без явлений минерализации -51,8 ± 2,56 лет. Для исследования было отобрано равное количество мужчин и женщин (30 и 30 пациентов). При макроскопическом исследовании ткани стенки аорты выявлено, что при атеросклеротиче-ском поражении биоминерального депозиты локализовались в области внутреннего слоя стенки аорты. Гистологическое исследование показывает, что в пораженных компонентах аорты выявляется утолщение фиброзного слоя и эластических волокон, очаговое отложение липидов, холестериновые кисты, отек. Присутствие соединений кальция в выявленных биоминералах подтверждалась с помощью гистохимических окрасок ализариновим красным и методом фон Косса. При СЭМ с рентгеновским микроанализом минерализованные элементы тканей аорты выявлялись как яркие объекты бело-серого цвета в виде глыб, комков, мелких порошкообразных частиц, которые были инкрустированы в гистологическую структуру ткани аорты и были тесно связанны с соединительнотканным компонентом органа. В отдельных местах наблюдалось расслаивания эластичных и соединительнотканных волокон, в других локациях минеральный компонент плавно переходил в окружающую строму. Рентгеновские дифрактограммы минерализованных компонентов стенки аорты всех локализаций показывали подобный химический состав, близкий по соотношению кальция и фосфора, подавляющее большинство которых отвечали гидроксиапатиту.
Summary
ROLE OF PATHOLOGICAL BIOMINERALIZATION IN CASES OF ATHEROSCLEROTIC LESIONS OF AORTA Moskalenko R.A.
Key words: aorta, hydroxyapatite, morphological changes, atherosclerosis, biomineralization.
This work aims at studying morphological characteristics of aortic mineralized tissue affected by atherosclerosis. We examined 60 samples of mineralized aortic tissues (group I) and 10 samples of aortic wall tissues without any signs of biomineralization (group II, control group). The study was based on histological,
histochemical techniques and scanning electron microscopy with X-ray diffraction. The average age of the dead persons with atherosclerotic aorta was 68, 47 ± 1, 32 years, and in those having no signs of mineralization was 51, 8 ± 2, 56 years. The equal number of men and women (both 30 patients) were selected for the study. During the macroscopic study of wall tissue, biomineral deposits were found to be located in the inner layer of the aortic wall in the case of atherosclerosis. Histological study has shown the thickening of fibrous layer and elastic fibbers, focal lipid plaques, cholesterol fissures, oedema in the affected aortic components. The presence of calcium compounds in identified biominerals was confirmed by using histochemical staining by Alizarin Red and Von Kossa method. SEM with X-ray microanalysis has demonstrated mineralized elements in aortic tissue are detected as bright greyish-white objects in the form of blocks, clots, and fine powder particles, inlaid into histological structure of valves and closely related to connective tissue components of the organ. In some sites elastic and connective fibbers foliation was observed, in other locations biomineral component smoothly turns into the surrounding stroma. X-ray diffraction of aortic mineralized components in all sites has showed a similar chemical composition, close to the ratio between calcium and phosphorus, most of which corresponde to hydroxyapatite.
УДК 616 - 099: 547. 593] - 036.11 - 092. 9
Наконечна С.А., Гафт К.Л., Кощ'ш 6.6., Наконечний 6.В.
ВПЛИВ ПОХ1ДНИХ ФЕНОЛУ НА СПОЛУЧЕН1СТЬ ПРОЦЕС1В М1КРОСОМАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ Й Б1ОЕНЕРГЕТИКИ В ХРОН1ЧНОМУ ДОСЛ1Д1 НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ
Харшський нацюнальний уыверситет iM. В.Н. КаразЫа ДУ «Харшський науково дослщний шститут загально!' та невщкпадно'Г допомоги НАМН Укра'ши iMeHi В.Т. Зайцева»
У статтi був описаний взаемозв'язок мж активнстю монооксигеназноУ системи та станом про-цес/в л'топероксидацИ у мкросомах печiнки щур'в при diï на органiзм пох'дних фенолу. Використову-ючи методи диференц/йованого ультрацентрифугування, спектрофотометрiï та хем'тюм'месце-нтного анал'зу, визначено активнсть НАДф-цитохром-с-редуктази, вмст цитохром'т b5 та Р-450, диенових кон'югат'в, гiдроперикисiв л/'п/'д/'в, малонового диальдег'ду, iнтенсивнсть вльноради-кальних процес'т та антирадикальну спроможнсть м/кросом печiнки блих щур'т-самщв лш Встар. Встановлено, що напрямок ступеню порушень й строки виникнення зм/'н компонент/в монооксиге-назноУ системи, показник'т окремих стадш перекисного окиснення лШд 'т визначаються як будовою, так й iнтенсивнстю та тривалстю ôiï ксеноб'ютик'т.
Ключовi слова: мiкросомальне окиснення, ксенобютики, цитохроми, тканинне дихання, окисне фосфорилювання. Робота виконана у рамках науково-досл/дноГ роботи «Медико-еколог/чна характеристика фактор/в навколишнього й вироб-ничого середовища та здоров'я Харювського рег/ону у зв'язку з проблемою формування методичних п/дход/в впровадження мон/торингу здоров'я», № держ. реестрацп 01940038038.
Вступ
У процес еволюцп в живих оргашзмах сфор-мувалися ферменты системи, як забезпечують Тхне виживання в умовах агресивного хiмiчного оточення. Ц системи представлен численними ферментами, як здшснюють окиснення, вщнов-лення, гiдролiз i кон'югацш чужорщних сполук. Бютрансформа^я ксенобютиш тюно пов'язана з метаболiзмом ендогенних речовин i для бага-тьох ферметчв виявлен як ксенобютичш, так i ендобютичы субстрати [1]. У бтьшосп випадкв метаболiчнi перетворення чужорщних хiмiчних речовин в органiзмi приводить до прискорення ТхньоТ елiмiнацiТ й зниження бюлопчноТ активность Однак, нерщко в процеа метaболiзму ксено-бютиш утворюються реакцшноспроможы штер-медiaти й активы форми кисню, як ковалентно зв'язуються iз кл^инними макромолекулами, компонентами мембран i активують оксидатив-ний стрес. 1стотний внесок у забезпечення ме-хaнiзмiв формування оксидативного стресу вносить структурно-функцюнальний стан моноокси-
геназноТ системи й дихального ланцюга елект-ронного транспорту кл^ин рiзних оргашв, тканин i в першу чергу печшки, нирок, легешв, наднир-никв та ш. [2]. 1ндук^я або блокування активно-ст метaболiзуючих ферметчв ендоплазматич-ноТ атки, мтохондрш, пероксисом, лiзосом мае ютотний вплив на перетворення ксенобютикв в оргaнiзмi й розвиток патолопчних сташв. Для оцшки резервних можливостей, ступеня стшкосп оргaнiзму шкiдливим факторам навколишнього й виробничого середовища, найбтьш адекватни-ми е методи вивчення модифкуючоТ дм хiмiчних зaбруднювaчiв на рiвнi мiкросомaльноТ оксиге-назноТ системи з паралельним дослщженням можливих несприятливих ефектв на рiвнi мем-браноструктурних ферметчв [3]. Основною структурно-функцiонaльною одиницею, що здш-снюе цi процеси, е ендоплазматична атка гепа-тоцитiв, а саме ферментна система мiкросомa-льноТ мембрани, яка приймае участь у детокси-кaцiТ неполярних чужорiдних сполук. Особливий штерес представляють дослiдження й метаболн
