CC BY
9
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9623
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616.71:636.2
The role of osteodystrophy in the pathogenesis of aseptic pododermatitis in cows
N.M. Khomyn1, A.R. Mysak1, S.V. Tsisinska1, V.V. Pritsak1, Yu.M. Lenyo1, M M. Khomyn2
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., Pritsak, V.V., Lenyo, Yu.M., & Khomyn, M.M. (2019). The role of osteodystrophy in the pathogenesis of aseptic pododermatitis in cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 129-133. doi: 10.32718/nvlvet9623
It is well known that the value of full feeding of farm animals is an important condition for the production of livestock products. Because of the researches of many scientists was found that the value of feed is determined by the content of proteins, fats, carbohydrates, as well as vitamins, minerals and so on. However, the true value of the feed is determined by the part that is digestible and can be used by the body in the metabolism process. In the event of a violation offeeding level associated with the lack of nutrients or minerals of animals or their deficiency, the development of osteodystrophic processes is observed, which directly contribute to changes in the tendon-ligamentous apparatus of the finger of animals, there is an occurrence ofprolonged osteotendinitis of the finger flexors, which causes to fingers extension, partially or completely removed from the hoof wall support, and overload of crumbs. Tightening of the crumb support is accompanied by the appearance of the skin of the hoof inflammatory process, excessive horn growth and deformation of the horn capsule. The final confirmation of osteodystrophy is the results of a multivariate mass volumetric analysis of the skeleton state and determination of the magnitude of the angles of the joints of the fingers. On the side of the hoof horn, there is an increase in the moisture content and SH-groups and a decrease in j-keratosis, which affects the biophysical properties of the hoof horn, which are shown by a decrease in density and hardness. Such changes indicate a deterioration in the quality of the hoof horn, a confirmation of which is a decrease in the intensity of erasing of the sole horn, the development of deformation and the occurrence of aseptic inflammation of the base of the skin of the sole horn.
Key words: cattle, hoof epidermis, deformation, feeding, biophysical and biochemical parameters.
Роль остеодистрофи у naToreHe3i асептичного пододерматиту у кор1в
Н.М. Хомин1, А.Р. Мисак1, С.В. Цюшська1, В.В. Прицак1, Ю.М. Леньо1, М.М. Хомин2
1Львгвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицького, м. Львгв, Украгна
21нститут бгологИ тварин НААН, м. Львгв, Украгна
Вгдомо, що значения повноцтног годгвлг сгльськогосподарських тварин е важливою умовою виробництва тваринницьког проду-кцп. Дослгдженнями багатьох вчених встановлено, що цтшсть кормгв визначаеться вмгстом у гх складг бттв, жиргв, вуглеводгв, а також втамтгв, мгнеральних речовин тощо. Однак, справжня цтшсть корму визначаеться тгею його частиною, яка здатна перетравлюватися i може бути використана органгзмом у процесг обмту речовин. За умов порушення ргвня годгвлг, пов 'язаного з неодоодержанням органгзмом тварин поживних та мтеральних речовин або гх дефгциту, особливо кальцгю, фосфору, а також втамту D г А спостерггаеться розвиток остеодистрофгчних процесгв, якг, безпосередньо сприяють змтам сухожилково-зв 'язкового апарата пальця тварин, що проявляеться виникненням пролонгуючого остеотендитту пальцевих згиначгв, що призво-дить до перерозгинання пальцгв, часткового або повного виключення з опори копитцевих стток та перевантаження м 'якушгв. Посилення опори на м 'якушг супроводжуеться виникненням в основг шкгри копитець запального процесу, надмгрним вгдростанням рогу та деформацгею роговог капсули. Остаточним тдтвердженням наявностг остеодистрофи ерезультати багатофакторного
Article info
Received 15.10.2019 Received in revised form
16.11.2019 Accepted 17.11.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-894-17-12 E-mail: nadiakhomyn@ukr.net
Institute of Animal Biology of NAAS, Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine.
мас-об 'емного аналгзу стану тстяка та визначення величины кутiв суглобiв пальщв. Збоку копитцевого рогу мае мкце тдвищення вмкту вологи i БИ-груп та зниження концентрацп кальщю, сульфуру, у-кератоз, що впливае на бiофiзичнi властивостi рогу копи-тець, як проявляються зменшенням щiльностi та збтьшенням опору до стирання. Так змти свiдчать про пог1ршення якостi копитцевого рогу, тдтвердженням чому е зниження iнтенсивностi стирання рогу тдошви, що призводить до розвитку деформа-цп та виникнення асептичного запалення основи шкри тдошви копитець.
Ключовi слова: худоба, етдермгс копитець, деформащя, годiвля, бiофiзичнi i бiохiмiчнi показники.
Вступ
У сучасних умовах ведения скотарства, особливо у зимово-стшловий перюд утримання тварин !х копит-ця нерщко зазнають впливу р1зних несприятливих фактор1в, перш за все пов'язаних з похибками у годь вл1, осильки вщомо, що життед1яльшсть тварин не-розривно пов'язаш з надходженням в оргашзм пожи-вних речовин корму та макро- 1 мшроелеменпв, яи е джерелом обмшних процейв (Borysevych et а1., 1993; Borisevich, 1996). Встановлено також, що штенсив-шсть обмшу речовин у значнш м1р1 обумовлюеться повноцшним рацюном, тобто залежать ввд р1вня жив-лення (Kantemir,1997; К^туп et а1., 2017)
Р1вень год1вл1 поряд з умовами утримання мае безпосереднш вплив на продуктившсть та загальний стан тварин. Зокрема, незадовшьш умови год1вл1, тобто незбалансовашсть рацюшв корму за поживни-ми речовинами та макро- 1 мжроелементами, а також дефщит !х в рацюнах зумовлюють порушення обм1ну речовин, що сприяе розвитку остеодистрофи (Borysevych, 1983).
Мета роботи. Вивчення впливу остеодистрофи на стан сухожилково-зв'язкового апарату 1 истково! тканини копитець, копитцевого рогу та виникнення асептичного пододерматиту у кор1в.
Матерiал i методи досл1джень
Дослщження проводили у господарствах Льв1всь-ко! обласп на коровах чорно-рябо! породи у зимово-стшловий перюд за прив'язного утримання тварин. Сформували 2 групи кор1в (контрольна 1 дослвдна) по 5 тварин у кожнш, пщбраних за принципом аналопв щодо вшу, маси тша, продуктивносп. У тварин контрольно! групи, (клшчно здоров1) яким згодовуввали корми господарського рацюну збережена вюь паль-цевих исток, а у кор1в дослвдно! ( хвор1 на ал1ментар-ну дистрофш, шдтверджену результатами клшчних та бюх1м1чних досл1джень), яким згодовували корми рацюну, незбалансованого та дефщитного за пожив-ними та м1еральними речовинами спостер1галось порушення ос пальцевих исток. Проведет клшчш дослвдження, як1 включали визначення загального стану тварин та встановлення типу кульгавосп. Стан кшщвок ошнювали шляхом огляду, пальпацп та ви-м1рювання кут1в суглоб1в суглобовим кутом1ром. Стан костяка тварин оцшювали оглядом, пальпашею, а також проводили трепанобюпсш истково! тканини у дшянщ зовшшнього горба клубово! к1сткн з насту-пним проведенням багатофакторного мас-об'емного анал1зу отриманих трепанобюптапв (типова губчаста истка, у в1чках яко! знаходиться жировий (жовтий)
к1стковий мозок) за В.Б. Борисевичем (Borysevych, 2000), який полягав у визначенш щшьносп нативно! сиро! к1стки, сухо! знежирено! истки, оргашчного матриксу, мшеральних речовин та шдексу мшераль заци. Визначення вмюту у копитцевому роз1 вологи, кальцш, фосфору, сульфуру, концентрацп SH-груп та кератоз, а також щшьносп епвдермюу копитцець, його опору до стирання та штенсившсть росту i стирання проводили зпдно загально прийнятих методик.
Отримаш числов1 даш обробляли за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.
Результата та Тх обговорення
Шд час проведення диспансеризаци з метою вияв-лення ортопедично! патологи у худоби перш за все звертають увагу на виражеш ознаки копитно! дефор-маци, а менш помггний остеодистроф1чний симпто-мокомплекс часто не враховують, через що склада-еться недостатньо повне уявлення про характер порушення функцп локомоторного апарата кор1в (Borysevych et al.,1997). Ведомо, що за умов зимово-стшлового утримання тварин та згодовування !м кор-м1в рацюшв, дефщитних та незбалансованих за пожи-вними та мшеральними речовинами розвиваються ал1ментарна остеодистроф1я, яка згодом ускладнюеть-ся деформашею та супутшми хворобами копитець.
Так, асептичне запалення основи шири копитець у кор1в бшьш шж вдв1ч1 частше рееструють у господарствах з низьким р1внем год1вл1, що складае 68,4% проти 31,6% у господарствах, де тварини отримують корми рацюну, збалансоваш за поживними та мшера-льними речовинами (господарський рацюн).
При цьому, виявляли як деформаци копитець, так i ал1ментарну остеодистрофш. Розрив у чай м1ж двома цими патолопчними проявами становить у середньому 5-14 тсяцш i значною м1рою залежить в1д штенсивносл остеодистроф1чного процесу.
На першш, початков1й стадИ патолог1чного процесу, а саме: остеодистроф1я - (порушення постави ин-ц1вок) - деформац1я копитець кл1н1чно, як в1домо, визначаються, загалом симптоми остеодистроф1чних уражень: розвиваеться розм'якшення i нав1ть розсмо-ктування останн1х хвостових хребц1в, розхитуванням зуб1в тощо.
На друг1й, кл1н1чно вираженш стадИ ураження к1-нц1вок спостер1гаються зм1ни суглобових кут1в паль-шв, дорзальн1 заломи пальцевих осей та змши кут1в зачеп1в (Borysevych, 1993), тод1 як за нормально! постави иншвок кут зачепа копитець грудно! к1нц1вки становить 53,2 ± 1,41°, копитець тазових к1нц1вок -47,2 ± 0,76° (Borisevich, 1996). Саме за тако! величи-
ни кyтa вiдбyвaeтьcя oптимaльний фiзioлoгiчний poз-шдш oпopнo-cилoвиx нaвaнтaжeнь y cтpyктypax ko-питeць: cтiнки вiдiгpaють ocнoвнy orop^ poль, a м'якуш - здeбiльшoгo aмopтизaцiйнy.
Дocлiджeннями вcтaнoвлeнo, щo у твapин дocлiд-нoï гpyпи мaлo мicцe вipoгiднe пepepoзгинaння путо-вoгo, вiнцeвoгo тa кoпитнoгo cyглoбiв га 48,3%, 45 тa 28%, щo cклaдae вiдпoвiднo 114,5 ± 4,19o - 115,4 ± 3,49o тa 119,4 ± 4,34o. Вoнo зyмoвлeнe пoдoвжeнням cyxoжилкiв i зв'язoк у дiлянкax пpикpiплeння дo kíc-ток, щo кoнтpoлюють у cтaнi гатягу cyглoбoвi кути, якi зaзнaють a^peRcieran (пaльцeвi cyглoби). Тaкий
пaтoлoгiчний cran визнaчaeтьcя як диcтpoфiчний ocтeoтeндинiт (-дecмoïдит), який у вcix бeз виклю-чeння випaдкax cyпpoвoджyeтьcя ypaжeнням топи-тeць, в ocнoвнoмy, зaпaльнoгo xapaKrepy (пpoтiкae cyбклiнiчнo); здeбiльшoгo peecтpyють aceптичний пoдoдepмaтит.
Оcтaтoчним cвiдчeнням нaявнocтi ocтeoдиcтpoфi-чниx пopyшeнь у кopiв з пaтoлoгieю пaльцiв тa стмп-тoмaми aceптичнoгo пoдoдepмaтитy були дaнi, oipn-мaнi зa yмoв бeзпocepeдньoгo вивчeння cтaнy кicтякa, зoкpeмa пpoвeдeння бaгaтoфaктopнoгo мac-oб'eмнoгo aнaлiзy (тaбл. 1).
Таблиця 1
Пoкaзники тpeпaнoбioптaтiв кicтякa кopiв у нopмi тa з пepepoзгинaнням пaльцiв i пoдoдepмaтитoм (M ± m, n = 5)
К^вн iз збepeжeииям oci Кopoвн iз пopyшeнням oci пaльцeвнx
Шизикки пядь^в^ kícxok kícxok ra пoдoдepмaтиroм
(кoиxpoльиa ipyna) (дocлiднa ppyna)
Щiльнicть штивн^ cnpoï kícxkh, мг/cм3 1108,5 ± 100,45 785,0 ± 70,67*
Щiльиicть cyxoï зиeжиpeиoï kícxkh, мг/cм3 378,4 ± 35,12 240,6 ± 23,18*
штивн^ cnpoï kícxkh
Щiльиicть opгaиiчиoгo мaxpnкcy, мг/cм3 125,7 ± 11,89 102,0 ± 9,23
иaшвиoï cnpoï kícxkh
Щшьшсть мiиepaльиnx peчoвnи, мг/cм3 иaxи- 252,7 ± 24,57 166,7 ± 15,75*
внл cnpoï kícxkh
Iидeкc мiиepaлiзaцiï 2,01 ± 0,128 1,43 ± 0,005**
Примтка: * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01 - вipoгiднa piзниця пopiвнянo з пoкaзникaми кoнтpoльнoï групп
Peзyльтaти дocлiджeнь пoкaзaли, щo у кopiв з rn-тoлoгieю пaльцiв тa cимптoмaми пoдoдepмaтитy cra-тиcтичнo вipoгiднa piзниця вcтaнoвлeнa мaйжe щoдo ycix ^мш^н^в, якi вiдoбpaжaють cтaн кicтякa. TaK, щiльнicть нaтивнoï cиpoï кicтки у кopiв з пopyшeнням oci пaльцeвиx кicтoк тa пoдoдepмaтитoм бyлa га 41,2% нижчoю пopiвнянo з aнaлoгiчним пoкaзникoм кoнтpoльнoï гpyпи, щiльнicть знeжиpeнoï кicтки - нa 57,3%, щшьнють мiнepaльниx peчoвин - нa 51,6%. Вeличинa iндeкca мiнepaлiзaцiï бyлa нижчoю нa 40,6%, щo cтaнoвить 1,40 ± 0,090 пpoти 2,01 ± 0,039 кicткoвoï ткaнини кopiв кoнтpoльнoï гpyпи.
Як виднo з тaблицi чoтиpи пoкaзники з п'яти зa yмoв пpoвeдeння бaгaтoфaктopнoгo мac-oб'eмнoгo aнaлiзy тpeпaнoбioптaтiв cтaтиcтичнo вipoгiднo piз-нятьcя мiж coбoю, пpичoмy у кopiв з дeфopмaцieю
кoпитeць знaчнo мeншa щiльнicть як cиpoï, тaк i cyxoï знeжиpeнoï кicтки, a тaкoж мeнший вмicт мiнepaльниx кoмпoнeнтiв. Дocить низькe cпiввiднoшeння кiлькocтi мiнepaлiв i мaтpикcy в кopiв з ypaжeнням лoкoмoтop-нoгo aпapaтa cвiдчить npo нaявнicть пpoцecy ocтeoди-cтpoфiï, який у цьoмy випaдкy e пpoвiднoю лaнкoю у виникнeннi пaтoлoгiï ^пт^ць.
Отжe, в ocнoвi диcтpoфiчнoгo ocтeoтeндинiтy (-дecмoïдитy) лeжить змeншeння мiцнocтi фiкcaцiï cyxoжилкiв i зв'язoк дo истки, oчeвиднo, зyмoвлeнe знижeнням мiнepaльнoï racnHeTOCTi i виникнeнням тут млявo пpoтiкaючoгo xpoнiчнoгo зaпaлeння.
Пpoвeдeнe дocлiджeння дae пiдcтaви чiткo пpeд-cтaвити eтioпaтoгeнeз ypaжeнь кoпитeць, c^nHnre-ниx нeзaдoвiльним piвнeм гoдiвлi (cxeмa 1).
Схема 1
Етioпaтoгeнeз ypaжeнь кoпитeць, зyмoвлeний пoxибкaми у гoдiвлi
Оcтeoдиcтpoфiя (aлiмeнтapнa)
Дeфopмaцiя ^пт^ць
Пopyшeння пocтaви кiнцiвoк
Аceптичний пoдoдepмaтит
Отжe, вяжливим чинникoм, який cпpияe виник-нeнню aceптичнoгo пoдoдepмaтитy у кopiв e ocтeoди-cтpoфiя. Ha тл1 ocтeoдиcтpoфiчниx ypaжeнь виникae диcтpoфiчний ocтeoтeндинiт пaльцeвиx згинaчiв, щo пpизвoдить дo пepepoзгинaння пaльцiв, чacткoвoгo aбo пoвнoгo виключeння з oпopи кoпитцeвиx cтiнoк Ta
пepeвaнтaжeння м'якyшiв. Пocилeння oпopи га м'якyшi cyпpoвoджyeтьcя нaдмipним вiдpocтaнням poгy i дeфopмaцieю poгoвoï кaпcyли.
TaK, в yмoвax дeфiцитy мiнepaльниx Ta пoживниx peчoвин в opгaнiзмi твapин дocлiднoï гpyпи cпocтepi-гaeтьcя вipoгiднe збiльшeння вмicтy у кoпитцeвoмy
роз1 вологи на 7,3%, шо складае 39,3 ± 2,02% проти 32,2 ± 1,85 та SH-груп - на 34% або 45,2 ± 1,79 мкмоль/г проти 33,7 ± 0,47 в контрольнш rpyni. Вище означеш змши св!дчать про погipшення якосп епiдеpмiсy ко-питець, що тдтверджуеться характером сшввщно-шень окремих фракцш кератоз, яке полягае у змен-шеннi концентраци j-кератоз на 2,4% (табл. 2).
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники копитцевого рогу (М ± m, n = 5)
Показники
контрольна дослiдна
Волога, % 32,2 ± 1,85 39,3 ± 2,02*
Кератози, %: 63,3 ± 1,20 65,6 ± 1,75
- альфа, 15,5 ± 0,27 15,7 ± 0,51
21,2 ± 0,27 18,7 ± 0,16***
- бета, 1,82 ± 0,051 1,60 ± 0,027**
- гама 1,23 ± 0,017 1,29 ± 0,057
Кальцш, г/кг 13,6 17,84 ± 0,357 15,26 ± 0,271***
Фосфор, г/кг 33,7 ± 0,47 45,2 ± 1,79***
Сульфур, г/кг 17,0 SH-групи, мкмоль/г
гiдна piзниця поpiвняно з показниками контрольно1 групи
Вiдомо, що j-кератози, як1 входять до складу це-ментуючо! речовини е сульфатованими мукополюаха-ридами, як1 беруть безпосередню участь у кератоут-воpеннi, а зменшення 1х концентраци свiдчить про порушення процесу кератишзацп i попршення якостi копитцевого рогу, щдтвердженням чого е зменшення у копитцевому pозi вмiстy сульфуру на 17%. Поряд з цим спостеpiгаеться зменшення у цш частинi копи-тець концентраци так званого лабiльного кальцiю на 13,6%, вмют якого регулюеться надходженням з кор-мiв pацiонy, що безпосередньо негативно впливае на стан ешдермюу копитець.
Встановлено, що змши бiохiмiчних показник1в копитцевого рогу вплинули на його бiофiзичнi пара-метри. Так, вipогiдно нижчий на 4,2% показник щшь-ностi, який складае 1,131 ± 0,0034 проти 1,180 ± 0,0058 г/см3 та вищий вiдповiдно на 23,1%, -опору до стирання, що становить 116,2 ± 5,09 проти 94,4 ± 5,16 об/мм.
На нашу думку, таш змiни, очевидно, вплинули на штенсившсть росту i стирання рогу шдошви копитець. Зокрема, у тварин дослщно! групи iнтенсивнiсть росту копитцевого рогу знизилася на 16,2%, що складае 6,2 ± 0,39 ммЛшс, а стирання - на 50,7% i становить 3,3 ± 0,37 мм/шс. При цьому у коpiв досл1дно! групи спостерпаеться наростання рогу пiдошви та деформащя копитець.
Отже, недоодержання оргашзмом коpiв поживних i мiнеpальних речовин, а також незбалансованiсть коpмiв рацюшв у зимово-стiйловий пеpiод утримання сприяють виникненню алiментаpноl остеодистрофи, яка е пусковим механiзмом розвитку деформаци копитець на грунп погipшення якосп епiдеpмiсy копитець, порушення постави шнщвок, пiдтвеpжене ре-
зультатами 6ioxiMiHHHx i 6io$i3mHHx gocjiigKKeHb Ta BHHHKHeHHH y ^h gijHH^ naflbua acemuHHoro nogoge-pMaTHTy.
BlICIIOBK'll
1. nOXH6KH y rOgiBJli Ta BHHHKHeHHH Ha IX TJli ajli-MeHTapHoi* ocreogHcrpo^ii, nigTBepgKeHHHM hkoi e pe3yjbTaTH 6araTo$aKropHoro Mac-o6'eMHoro aHaji3y CTaHy KicraKa Ta BH3HaneHHH BejuHHHH KyTiB cyrao6iB nanb^B cnpuaroTb po3BHTKy gucrpo^iHHoro ocreoTe-HguHiry (-gecMoigury) po3ruHaniB nanb^B i, hk Hacji-goK, nopymeHHM piBHoMipHoro po3nogijy HaBaHraKeH-hh Ha nigomBy, BHHHKHeHHM ge^opMa^i Ta nopymeHHH nocTaBH кiнцiвoк.
2. 3a ocreogHcrpo^ii y KonmneBoMy po3i KopiB cno-crepiraeTCH nigBH^eHHH BMicTy Bojoru i SH-rpyn Ha 7,3 i 34% Ta 3HHKeHHH KoH^Hrpaqii Kanb^ro, cyjb^ypy Ha 13,6 Ta 17,0%, a TaKoK y-Keparo3 Ha 2,4%, ^o Bnju-Bae Ha 6io$i3HHHi BjacTHBocri enigepMicy кoпнтeцb, HKi npoaBjHMTbca 3MeHmeHHHM ^ijbHocri Ha 4,2% Ta nig-BH^eHHHM onopy go cTupaHHH BignoBigHo Ha 23,1%, to6to noripmeHHHM HKocri KonmneBoro pory, HagMip-hhm HapocTaHHHM pory nigomBH, ge^opMaqiero Konu-тeцb, nopymeHHHM nocTaBH Ta po3bhtkom acemuHHoro nogogepMaTHTy.
nepcneKmueu nodanbwux docnidwenb. ^,ocjigKeHHH 6ygyTb cnpaMoBaHi Ha nomyK hobhx MeTogiB noKpa^eHHH HKocTi кoпнтцeвoгo pory KopiB 3 MeToro nonepegKeHHH BHHHKHeHHH i po3BHTKy acemuHHoro nogogepMaTHTy.
References
Borysevych, V.B. (2000). Bagatofaktornyi mas-obemnyi analiz kistkovoyi tkanyny. Visnyk agrar. nauky, 3, 35-38 (in Ukrainian). Borisevich, V.B. (1996). Veterinarnaja ortopedija (bolezni kopytec i kopyt): posinik. Kirovograd: Kiro-vogradgosizdat (in Russian). Borysevych, V.B. (1983). Deformatsiya kopyitets krupnogo rogatogo skota (Anatomicheskoe, gistolog-icheskoe, gistohimicheskoe, klinicheskoe i patolo-goanatomicheskoe issledovanie). Avtoref. diss... d-ra. vet. nauk: 16.00.05. Moskva (in Russian). Borysevych, V.B., Luschik, A.A., & Bashmak, N.I. (1997). K patogenezu deformirovannyih kopyitets krupnogo rogatogo skota s krohkim i lomkim rogom. Diagnostika, terapiya i profilaktika bolezney selsko-hozyaystvennyih zhivotnyih: Nauch. trudyi Ukr. s.-h. akademii, 190, 31-34 (in Russian). Borysevych, V.B., Tkachenko, S.M., Borysevych, B.V. ta in. (1993). Distrofichnyi osteotendynit koriv. Visnyk agrar. nauky, 11, 69-73 (in Ukrainian). Kantemir, O.V. (1997). Rozpovsyudzhennya i prychyny vynyknennya zahvoryuvan distalnogo viddilu kintsivok velykoyi rogatoyi hudoby v umovah kom-pleksu. Veterinarna meditsina: Mizhvidom. temat. nauk. zb., 73, 86-88 (in Ukrainian).
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Iglitskej, I.I., & Pritsak, V.V. (2017). Prevalance and causes of diseases occurrence of cows hooves. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 2226. doi: 10.15421/nvlvet7706.
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., & Pritsak, V.V. (2017). The quality of the hoof horns of cattle and the influence of certain etiological factors.
Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 175-179.
https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1
360.
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Iglitskej, I.I., Pritsak, V.V., & Semeniyk, N.V. (2017). Treatment of dogs for periodontal diseases. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 170-174. https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/1359.
