CC BY
2160 East European Scientific Journal #1(65), 2021 Список л^ератури:
1. Вербицкая С.Л. Социально-психологические факторы переживания одиночества / С.Л. Вербицкая: Дис... канд. психол. наук : 19.00.05. Санкт-Петербург, 2002. - 218 с.
2. Зотова О.И. Направленность личности и социальная регуляция поведения молодёжи / О. И. Зотова // Психология личности и образ жизни. — М. : Наука, 1987. - С. 30 - 33
3. Лабиринты одиночества / Пер. з англ.; складання, загальна редакщя i передмова Н. Е. Покровского. — М.: Прогресс, 1989. — 624 с.
4. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. — М. : Смысл, 2003. -487. С.
5. Миюскович Б. Одиночество. Междисциплинарный подход / Б. Миюскович // Лабиринты одиночества. - М., 1989. С. 64-65.
6. Резник Ю.М. Жизненные стратегии личности (опыт комплексного анализа) [Текст] / Ю.М. Резник, .А. Резник. - М.: Ин-т человека РАН, Независимый ин-т гражданского об-ва, 2002. - С. 173-174.
7. Франкл, В. Человек в поисках смысла [Текст] / В. Франкл. - М. : Прогресс, 1990. - 368 с.
8. Хамитов Н.В. Философия одиночества. Опыт вживания в проблему. Одиночество женское и мужское. / Н.В. Хамитов. - К.: Наук. думка,
2. 1995. - 170 с.
9. Rokeach, M. Believes, attitudes and values [Text] / M. Rokeach. - San Francisco : Jossey-Bac Co., 1972. - 214 р.
10. Schwartz, S. H. Toward a universal psychological structure of human values [Text] / S. H. Schwartz, W. Bilsky // Journal of personality and social psychology. - 1987 - № 5. - P. 550-562
Федорков Олександр Миколайович
кандидат психологгчних наук
РОЛЬ МЕД1А РЕСУРС1В В РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГО-ПОЛ1ТИЧНОГО СВ1ТОГЛЯДУ МОЛОД1
Стаття присвячена ролi засобiв масово1 шформацп в процес розвитку психолого-полгтичного свггогляду молодi Украши. На основi даних соцюлопчних дослщжень рiзних рошв автори аналiзують стутнь впливу ЗМ1 на свгдомГсть молодГ, оцшюють чинники, що впливають на засвоення шформацп, поширювано! ЗМ1, i меж1 можливостей впливу ЗМ1. Встановлюеться взаемозв'язок процеав психо лого -политичного свггогляду i полггачно! щентичносп, а також виявляеться прямий i опосередкований вплив ЗМ1 на щ процеси. Визначаеться форма подачi шформацп на телебаченш i психологiчнi ефекти впливу телевГзшно1 програми на свщомють молодi. Обговорюються можливостi ЗМ1, яш е соцiально значущого iнституту, який виконуе важливi функци, що забезпечують iнформацiйну еднiсть нацп i держави. Основна увага придiляеться формуванню нацюнально-державно! iдентичностi, необхщнох для збереження украшсько! державностi. Розкриваеться суть ЗМ1, що являються носiями шформацшно1 влади, и джерелом i одночасно засобом здшснення влади полiтичних i економiчних груп. Визначаеться важлива роль ЗМ1 в процеа розвитку психолого-полiтичного свiтогляду молодГ, яка сприяе формуванню цивiлiзацiйного (культурно-символiчного) фону полiтичного життя, поширюючи певш Где1 i гдеологеми, а також полттичш мiфи.
КлючовI слова: засоби масово'1 ¡нформацИ, психолого-полтичний свгтогляд молод1, нацгонально-державна 1дентичн1сть
Вступ. У сучасному свт роль засобiв масово1 комушкацп велика як школи. При цьому в останнi роки в Украхш спостерiгаеться зростання впливу засобiв масово1 шформацп (далi ЗМ1) на масову свiдомiсть. Надзвичайно важливим е вплив ЗМ1 на формування психолого-полiтичного свiтогляду молодi, оск1льки вони являються основним засобом створення юторико--культурного шформацшного простору держави, який об'еднуе народ у полiтичну нащю.
ЗМ1 з одта сторони консол1дують суспшьство, з шшо1 можуть здшснювати негативний вплив, шляхом формування деструктивних цiннiсних образв, чужих вiтчизнянiй культурГ iдеалiв i ценностей. Тому важливо, щоб реIресивнi тенденцц не стали джерелом шформацшно-аксюлойчного поля ЗМ1, а навпаки сприяли мобшзащ медiа-ресурсiв для формування такого шформацшного потоку, який вщповдав би укранським нацiональним штересам, впливав на утвердження незалежно1 Укра1нсько1 держави.
Тому дослiдження впливу ролi медiа-ресурсiв на розвиток психолого-полiтичного свггогляду молодi е доцшьним Г своечасним.
Виклад основного матергалу. З початку ХХ ст. формувалася система засобГв масово1 шформацп, що склала в ХХ1 ст. основу системи засобГв масово1 комушкацп. Впродовж десятилиъ дослщники традицшно розглядали систему ЗМ1 як важливий Г самостшний сошальний шститут. Основи для наукового розумшня мГсця засобГв масово1 шформацп в сучасному сустльствГ заклали роботи американських фахГвшв. Вчеш 1ллшойського ушверситету Ф. Сиберт, Т. Петерсон Г керГвник проекту професор Стенфордського ушверситету У. Шрам випустили в 1956 р книгу «Чотири теорп преси». Примгтно, що назви моделей преси, описуваних в робоп, носять не спльки сошальний, ск1льки полгтичний характер, адже самГ назви моделей дають вщсилання до пе1 чи шшо1 форми здшснення полгтично1 влади. Зпдно представлено1
ив
ЕШШ
в робот типологп, в свт налiчуeться чотири моделi преси: авторитарна, лiбералiстська, теорiя сощально! ввдповщальносп i радянська (комунiстична). Основний принцип видшення моделей - принцип свободи слова i взаемин ЗМ1 з владою i громадянським суспiльством.
Авторитарна теорiя виправдовуе попередню цензуру i покарання за вiдхилення вiд встановлених зверху способiв висвiтлення полiтичних або будь-яких iнших питань, якщо в них присутнiй полiтичний ввдтшок. Про авторитаризм в областi мас-медiа сввдчать законодавчi акти, що регулюють дiяльнiсть ЗМ1, а також прямий контроль держави за журналiстською i редакцiйною дiяльнiстю. Державнi органи можуть нав'язувати журналiстам правила поведiнки i навiть призначають редакцiйний персонал. За потреби держава може накласти заборону на публiкацiю тих чи шших матерiалiв.
Радянська (комунiстична) теорiя преси характеризуемся пвдпорядкувапням преси державi, правлячо! партп, пашвно! щеологп. Засоби масово! шформацп перебувають у власностi держави i захищають iнтереси держави або правлячо! елтги.
Згiдно лiбералiстсько! модет, засоби масово! iнформацi! в демократичному суспшьсга е одним з найважливших засобiв контролю за дiяльнiстю уряду, шших шститупв влади. Вони служать суспiльству i задовольняють потреби громадян бути поiнформованими щодо стану сустльних справ або з питань, пов'язаних iз задоволенням особистих потреб громадян.
Теорiя соцiально! вщповвдальносп та вiдповiдна модель преси виходить з того, що свобода преси мае поеднуватися з и вiдповiдальнiстю перед суспiльством. Основними завданнями в дiяльностi ЗМ1 е вираз загальних iнтересiв, iнтеграцiя суспiльства, цивiлiзоване виршення конфлiктiв. У сво!х поввдомленнях ЗМ1 повиннi представляти рiзнi точки зору, вщображати думки i позицi! громадських груп. Важливим положенням теорi! сощально! вiдповiдальностi е теза про подал коментаря, публiкацi! (ввд iменi автора, редакци) та факту, новини як тако!, що сприяе самостiйному формуванню аудиторiею думки з тiе! чи шшо! проблеми [8, 10, 15].
Виходячи з того, що засоби масово! шформацп' е ввдокремленим сощальним iнститутом, дослвдники традицiйно надiляли !х самостiйними, в тому числi i по вiдношенню до дшчо! влади, функщями:
• iнформацiйно-комунiкативно! (передача сощально значимо! шформацп членам сощуму, здшснення взаемозв'язку м1ж рiзними соцiальними стльнотами);
• соцiалiзуючо! (передача норм i цiнностей, культурних зразк1в i психолопчних стереотипiв, традицiй i вiрувань);
• артикуляцшно! (промовляння потреб суспiльства i доведения цiе! iнформацi! до влади);
• контролюючо! (контроль за дiяльнiстю i ршеннями влади, формування громадсько! думки з приводу тих чи шших дай влади);
• захищаючо! (ЗМ1 беруть тд свiй захист окремих iндивiдуумiв або цiлi соцiальнi iнститути);
• мобшзуючо! (здатнiсть ЗМ1 зiбрати маси i спонукати !х на активш дп).
Однак усвiдомлення дослiдниками безмежних можливостей ЗМ1 в нав'язуваннi широкий громадськостi певних точок зору i моделей поведiнки, норм i правил дозволило видшити вплив на масову сввдошсть i формування громадсько! думки як одну з головних функцш ЗМ1. Ряд вiтчизняних вчених подме цю точку зору. Так, Е. П. Прохоров [10, с. 68] в числ найб№ш значущих функцш ЗМ1 видiляe функцiю формування масово! сввдомосп (iдеологiчна або соцiально орieнтована), яка включае в себе широкий дiапазон впливу -починаючи з шформацшних поввдомлень про факти i поди та формування громадсько! думки з приводу того, що сталося до впливу на цшносп, вдеали, свггогляд аудиторп.
До iдеологiчно! функцп примикае культурно-освiтня - формування полтично! та економiчно! культури, етичне i естетичне виховання, а також пропаганда знань з обласп медицини, фiзично!' культури, культури дозвiлля i т. д. Важливе мiсце в системi функцiй ЗМ1 сьогоднi займае i рекламно-доввдкова (задоволення утилтгарних запитiв аудиторй) функцiя, впливае на переваги i бажання аудиторй.
Окремо вичизнят автори ставлять функцiю формування «порядку денного» (Adenda setting), яка також грае важливу роль у формуванш громадсько! думки. Вона полягае в фокусуванш уваги аудиторй' на найбшьш актуальнi проблеми суспiльного розвитку, визначення больових точок соцiального життя, запровадження в зону оперативного шформування та аналiзу подiй явищ, що мають значення для бiльшостi громадян кра!ни. Фактично iнформацiйний порядок денний не може включати бiльше 5-8 новин.
Саме таку кiлькiсть поввдомлень запам'ятовуеться споживачами новинно! iнформацi! - читачами, глядачами i слухачами. В iдеалi в «порядок денний» повинш потрапляти iнформацiйнi поввдомлення, найбiльш значущi для суспiльства [2, 4, 5, 13].
Сьогодш за включення поввдомлень в iнформацiйний порядок йде справжня боротьба. Рiшення ж про включення пе!' чи iншо!' iнформацi!' в шформацшш випуски або про !! розмiщеннi на перших шпальтах газет приймае головний редактор видання або ж власник. Особисп уподобання, iндивiдуальна думка про те, що важливо i що немае, нарештi, полтгачна кон'юнктура i економiчна вигода стають факторами, що впливають на прийняття ршення про формування «порядку денного». Природно, що в так1й ситуацi! не завжди поввдомлення, на яких акцентуеться увага аудиторй', репрезентують найбiльш значущi для суспiльства поди, з тих, що ввдбулися в цей день.
Таким чином, можна констатувати, що iнтенсивний розвиток засобiв комушкацп значно посилило вплив ЗМ1 на свiдомiсть людей i на полггачну сферу життя суспiльства. СучаснД ЗМ1 е соцiально значущим шститутом, який виконуе важливi функцп, що забезпечують iнформацiйну еднiсть нацй' i держави. Одночасно вони сам стають носДями шформацшно1 влади, li джерелом i одночасно засобом здiйснення влади полгтичних i економiчних груп. ЗагальновГдома фраза «ЗМ1 -четверта влада »придбала в XXI ст. цДлком реальних обрисiв, а самi засоби масово! шформацп використовуються як засДб впливу в пол1тичних, економiчних i соцiальних конфлiктах, що обумовлено зростаючим значениям шформацп в сьогоднiшньому свт. У сучасному суспiльствi засоби масово1 комушкацп вiдiграють провГдну роль у форму ваннД культурно-iдеологiчно го середовища сучасно1 цившзацп, багато в чому визначаючи спосДб життя сучасно1 людини за допомогою продукування певних символiв, образiв, смисл1в. ЗМ1 активно впливають на свiтовi соцiально-економiчнi та полiтичнi процеси, перетворившись в суб'ектДв влади нового типу -носив шформацшно1 влади.
Виходячи з вищесказаного, можна було б припустити, що роль ЗМ1 в розвитку психолого-пол1тично1 свiдомостi молодi велика як нiколи. Разом з тим питания, якД меж1 впливу ЗМ1 на свiдомiсть молодi в полггачних цiлях, чи е цД меж1 в можливостях впливу ЗМ1 на формування свiтогляду молодi, ще вимагають свое1 вiдповiдi. Зауважимо, що в рамках дано1 статтi не розглядаються питання впливу на молодих партшно1 преси, мова йде в цДлому про роль засобiв масово1 шформацп в процесi розвитку свггогляду молодих людей.
Психолого-полiтичний свiтогляд - явище багатоскладове, що включае вплив на шдивДдуальну свiдомiсть значно1 кiлькостi факторiв. Так впчизняний дослГдник К. В. Рубчевський визначае пол1тичну соцiалiзацiю як «процес засвоення особистiстю соцiального i полггачного досвiду, накопиченого суспiльством i сконцентрованого в культурних традицiях, в групових i колективних цiнностях, нормах, статуснш i рольовiй поведшщ» [11, с. 149]. На практищ розвиток психолого-полггачного свiтогляду молодД здiйснюеться через штерюризацш культурних норм i цiнностей суспшьства. 1нтерес до процесу формування свггогляду стае тим активнiший, чим бшьше вДн може вплинути на засвоення шдивДдом норм i цДнностей суспшьства i формування вектора розвитку сустльства вДдповщно до ДнтересДв влади [7]. Свггогляд тДсно пов'язаний i включае в себе процес щентифшаци особистостг
СамошентифДкашя та самовизначення особистостД передбачае отримання вщповДдей на питання: «Хто« Я »? На кого «Я» схожий»? Разом з тим щентифДкащя неможлива без формування в свщомосп образу чужого, того, на кого «Я» не
ЦИ
схожий. При цьому образ ворога присутнш в бДльшостД нацюнальних мДфологш, i стае одним з ключових в кризовД перюди. «1дентичшсть включае якийсь образ кордону, що вДдокремлюе себе вДд Днших: сво1х i чужих, друзДв i ворогДв i т. д. На цьому перетинД виникають симпатп, антипатп, неприязне i дружне вгдношення, ненависть, образи ворогДв або друзДв i т. д.» [1, с. 5].
ПроаналДзуемо можливостД використання ЗМ1 у формуванш психолого-полггачного свггогляду молодих людей. ДослДдження впливу ЗМ1 на молодДжну аудиторДю проводяться досить Днтенсивно, при цьому сучаснД дослДдники вплив ЗМ1 на свГдомДсть молодих людей оцДнюють скорДше негативно. В. О. Нафталтеева вказуе: «Сучасний шдлггок, молодь виявляються втягнутими в нову як для нього, так i для суспДльства реальнДсть, яку вДн освоюе спонтанно, часто без цшеспрямовано1 допомоги наставник1в. Цю роль наставников в медДатизованому суспшьствД беруть на себе рДзного роду посередники у виглядД засобДв масово1 комушкацп: преси, телебачення, радГо, Днтернету, мобшьного зв'язку. Вони стають сьогоднД для молодД природним середовищем проживання i мають велике значення в сощатзацп особистостД» [8] (а ми додамо: в тому числ1 у формуванш психолого-полп'ичного свггогляду молодД).
Починаючи з 90-х рр. XX ст. в УкрашД, як, втДм, i в усьому свт, спостерДгалося падДння штересу до читання газет i журналДв i перенесення уваги аудиторп на електроннД мас-медДа. I. В. Жилавська в свош роботД, присвяченш медДа-освт молодДжно! аудиторп, констатувала, що в останш десятил1ття в медДа-середовищД виникае цший комплекс проблем, пов'язаних зД змДною медшних прюритетДв молод1жно1 аудиторп. СьогоднД молодь все бДльше тяж1е до медДа-текстДв в електронному формап - телевДзшному, комп'ютерному, мобшьному. ВДдбулася змДна модел1 традицшного читання. Це поколшня Google i SMS [2, 3, 11, 14, 16].
ПГдтверджуються подДбнД тенденцй' i статистикою. На питання: «Що ти робив вчора? » укра1нськ1 тдлптси називають перегляд телепередач (68,8%) i вДдеофДльмДв (20%), комп'ютерш при (33%), слухання музики (27%). I тДльки 17% вДдзначили читання книг i перюдики [12].
Пояснити таку ситуацДю можна не тшьки бурхливим розвитком технологш, але i недостатньою увагою з боку редакцш ЗМ1 до штересДв молодДжнох аудиторп i нездатнДстю задовольнити и шформацшш запити матерДалами сво1х друкованих видань. «МолодД люди не знаходять на сторДнках газет нД сво1х тем, нД виразного вДзуального ряду, газети не стають помДчниками молодД у вирДшеннД !х проблем» [3].
Тому Днтерес молодих до бульварное' i гламурно1 преси можна зрозумгга. ЦД видання зачДпають теми любовД i кар'ери, побудови взаемин з Дншими людьми, вДдпочинку та розваг. Серед
ив
школярiв найбiльшою популярнiстю користуються бульварнi газети «Телескоп» (10,4%), «ТелеСемь» (8,9%), «Команда» (7,1%). Що стосуеться журналiв, то в цшому близько 20% респондентiв з журнально! перiодики волiють мiжнароднi та федеральш «Play Boy», «OOPS», «Yes!», «Cool», якi розповщають про життя зiрок, шоу-бiзнес, сферу розваг, стосунки мiж зiрками.
Разом з тим загальновшомий факт вiдмови вщ читання видань в друкованiй формi не означае вшмови вiд використання даних ЗМ1 як джерела шформацп.
Сьогоднi практично 100% провшних суспiльно-полiтичних видань мають сво! онлайн версп в мереж1 1нтернет, а деяк1 створюють власш iнформацiйно-аналiтичнi портали, на яких розмiщуються i додатковi матерiали, як1 не ввшшли в друкованi верси. При цьому доступ до електронних версш ЗМ1 здiйснюеться через мережу 1нтернет, яку активно використовуе молодь в усьому свiтi. Крiм того, в результатах б№шосп проведених дослiджень однозначно простежуеться тенденщя: чим вище штелектуальний рiвень респондентiв, тим бiльшою мiрою вони читають або переглядають друковаш ЗМ1 (або електроннi версп цих же видань).
Таким чином, представляеться, що найбшьш iстотним моментом при визначенш меж можливостi ЗМ1 впливати на формування психолого-полiтичного свiтогляду молодi потрiбно рахувати не стiльки перевагу молодими тих чи шших каналiв отримання шформацп (друкованих або електронних), сшльки змiст матерiалiв i форму !х подачi.
Що стосуеться форми подач!, то найбiльш велик! можливосп тут мае телебачення. Телебачення формуе моза!чно-фрагментарну картину свггу, оск1льки принцип подання шформацп телевiзiйними програмами - клшовий. Тут переважае динамiчнiсть сюжету, превалювання картинки над звуком, багаторазове повторення сказаного ранiше, що значно тдвищуе запам'ятовуванiсть. Для завоювання молодо! аудиторп телебачення вдаеться до р!зних прийом!в з'еднання iнформацi! з розвагою. Традицiйнi жанри трансформуються, з'являються нов! телевiзiйнi форми. Приклад!в цього чимало: музичний клш як новаторська форма епохи постмодерну, !гри як форма звернення до культурно! спадщини людства, i, нарешп, ток-шоу, реалт-шоу, штч-шоу. «З урахуванням рухомо! структури сприйняття мед!а-тексту для молод! створюються синтетичш телев!зшш жанри. Кафе в режим! закрито! веч!рки з'еднуеться з концертом i виникае "Comedy Club", студентський театр мшатюр плюс вжторина -КВН. Вжторина i рулетка - клуб "Що? Де? Коли? ". Сьогодш стало модним з'еднувати р!зш види мистецтв, здавалося б, непоеднуваш: фиурне катання i драматичне мистецтво, мистецтво театру i бальш танщ, реп i балет, балет i естрада. По-новаторському використовуються гумор i музику» [2, 3, 4].
Варто вщзначити, що крiм форми подачi шформацп на телебаченш заслуговують на увагу i психологiчнi ефекти впливу телевiзiйно!' програми на свiдомiсть молодi. Так, на думку шмецького дослiдника Райнера Пацлафа [7], найсерйознiша небезпека полягае в тому, що в сво!х ршеннях дорослий завжди звертае увагу лише на змют програм, а не на багато бшьш важливий пiдпороговий вплив, що починаеться, як тшьки погляд дитини падае на телеекран. До найбiльш сильного впливу на свшомють дiтей Р. Пацлаф вiднiс наступнi фактори при переглядi телепрограм:
1. Змiст i жанр передачi (iнформацiйна програма, художнiй фшьм, мультфiльм i т. д.). Фактор, який усвiдомлюеться всiма телеглядачами i, як правило, привертае !хню увагу, а часто здаеться навпъ единим визначальним.
2. Залежнiсть вiд камери глядацького погляду, сприймае всi спецефекти (наплив, монтаж, частота змiни кадру, змша перспективи i т. д.). Цей фактор, як правило, залишаеться поза сввдомютю сприйняття або, у всякому випадку, вiдчуваеться дуже смутно, якщо, наприклад, сцени змiнюються занадто часто або раптово. Глядач взагалi не помiчае глибокого впливу цих ресурав на свою емоцiйну сферу, сво! симпатп i антипатп, настро! i оцiнки.
3. Рiзнi фiзiологiчнi впливи екрану, незалежнi в1д особливостей програми та пов'язаш з фiзично!' нерухомiстю глядача. Даний фактор володiе найбiльш глибоким впливом. Вiн позначаеться на обмш речовин i нервових процесах людського органiзму, що протшають нижче порога усвiдомлюваностi, на несввдомому рiвнi. Тут закладаеться те, що проявляеться значно пiзнiше, коли фiзiологiчний вплив вже призводять до стшких змiн.
Однак подiбнi пiдпороговi чинники вiдмiнно працюють не тiльки при переглядi телепрограм дiтьми або шдли'ками, але впливають вони на свщомють i доросло! телеаудиторй'.
Не тшьки форма подачi матерiалiв е визначальним елементом можливостей впливу ЗМ1 на процес розвитку психолого-полiтичного свiтогляду молодо 1нтерес до тематично! спрямованостi матерiалiв ЗМ1, як уже зазначалося, вщграе провiдну роль при виборi молодими людьми того чи шшого засобу масово! iнформацi!' як джерело шформацп.
За даними центру Левади, штерес молодi до полiтики ще нижче. Тшьки 4-7% респонденпв турбують громадсьш та полiтичнi проблеми. Найбiльший штерес до цих проблема у респонденпв, яш проживають в столицi - 12% [3].
Яким же чином ЗМ1 беруть участь у формуванш психолого-полiтичного свiтогляду молодi, якщо штерес до полггачно!' проблематики у молодих наспльки невеликий? безумовно, розкрити повшстю це питання в рамках одше! статгi не представляеться можливим. Але одним з головних аспекпв розвитку свггогляду молодi в
64 East European Scientific Journal #1(65), 2021 цДлому, в нашому випадку психолого-полДтичного, за допомогою ЗМ1 е формування культурно символДчного (цившзацшного) фону, що дозволяе молодим людям формувати уявлення про свДт.
СьогоднД головною складовою полггачно! боротьби в сучасному свт залишаеться шформацшне протиборство, яке включае поширення Ддей, цДнностей, мДфДв, що шдкршлюють ДдеологДю i актуальнД полггачш доктрини пануючо1 елДти. Родоначальник мережевого пДдходу до аналДзу сучасного суспДльства i полДтичного процесу М. Кастельс зазначав, що глобальна економДка надзвичайно полДтизована, «адже процеси формування ново1 економДки в окремо взятДй кранД у високому ступенД залежать вДд шщшованих владних елДтам полДтичних процесДв, що проходять в державД» [6, с. 100].
В умовах глобалДзаци та загострення геополДтичних вДдносин з провДдними свДтовими державами, проблеми розвитку свДтогляду молодД набувають особливо1 актуальностД для Украни. Процес формування полДтичного свДтогляду е постДйним, а вДд його ефективностД i вДд якостД засвоених молодими людьми цшностей залежить стабДльнДсть полДтичного режиму в кранД i навДть збереження крани як самостДйно! держави.
У зв'язку з цим формування у молодих людей нацюнально-державно! ДдентичностД повинно бути одним Дз прюритетДв держави як форми полДтично! самоорганДзаци суспДльства на обмеженДй географДчнш територД!. Така Ддентичнють формуеться на перетинД нацДональнох-Дсторичнох, соцДально-психолопчно!, соцДокультурно!,
полДтико-культурно! та Днших сфер. Професор К. С. Гаджхев вДдзначае, що в змДстД нацюнально-державно! ГдентичностД входять встановленД особливостД нацДонально! культури, етнДчнД характеристики, звичах, вДрування, мДфи, моральнД Дмперативи i Дн. «Очевидно, що кожен великий народ, який створив свою нацДональну державу, формуе власну нацДональну Ддею, головне призначення яко! полягае у визначеннД нацюнально-державно! ДдентичностД та в рядД Днших народДв ... НацДональна та геополДтична ГдентичнДсть включае безлДч компонента, таких як свДтогляд, нацДональну самосвДдомДсть i менталитет, нацДональний характер, Дсторичну пам'ять, етнонацюнальш образи, нацюнальш традицп, мДфи, символи i стереотипи та Дн.» [1].
В даному контекстД саме засоби масово! шформацп стають одним з головних ДнструментДв трансляци та впровадження в молодДжну свДдомДсть цДнностей i смислДв, що тдтримують вДдповДдну нацюнально-державну Ддентичнють, i вДдповДдно розвиток психолого-полДтичного свДтогляду.
СьогоднД мас-медДа та 1нтернет як новий засДб масовох комушкацп, де розмДщуються i матерДали традицшних ЗМ1, стае основним мДсцем функцюнування полггачно! символДки i мДфологп. ПрикладДв тому чимало як в ДсторДх, так i на сучасному етапД. Досить згадати, як в Радянському
мв
вшам
СоюзГ тиражувалися через газети Г радю образи геро!в пращ А. Г. Стаханова, П. Н. Ангелшо! й шших, як1 вгдповГдали сощалГстичнш картиш свГту.
Формування Г поширення полттичних мГфГв, щей Г щеологем через телебачення, радю, друковаш видання стае особливо активним в перюд виборчих кампанш. Але в мГжвиборчий перюд в ЗМ1 вгдбуваеться боротьба щей Г цшностей. Сьогодш ми спостертаемо як розгортаеться в медшному просторГ протистояння росшсько! та европейсько! мГфолопчних картин свГту. ВгдомГ медшш персонаж^ журналюти Г блогери, опозицюнери (К. Собчак, А. Навальний, I. Яшин Г ш), демонструють прихильшсть щеологи лГбералГзму.
Захищаючи лГберальш принципи полттичного устрою, зах1дну модель демократ, вони одночасно демонструють особистий мГф «про устшну кар'еру Г вдале життя ». I цим додатково тдтверджують правильшсть обрано! ними системи цшностей, що не може не привертати молодих людей, що сприймають цю картину свГту як правильну. У такш системГ координат юторичш поди, легендарш Гсторп та усталенГ традицй', створюють цившзацшний фон державностГ Г етносу, легко тддаються сумнГву Г просто заперечуються як невГрнГ.
Висновок. Таким чином, в процеа розвитку свгтогляду молодГ люди ГдентифГкують себе з рГзними полГтичними цГнностями, гдеями, а також приймають як достовГрнГ мГфолопчш конструкцй', що вГдповГдають поширеним в !х соцГальних, професГйних, полГтичних групах Гдеям. Однак одним Гз важливих завдань держави в сучасних геополттичних умовах стае формування нацГонально-державно! Гдентичносл, необх1дно! для збереження украхнсько! державносп. З урахуванням необх1дностГ формування такого типу Гдентичносп у молодих людей повинш розроблятися основи молод1жно1 державно! полгтики, спрямовано! на соцГалГзац1ю молодих громадян Укра!ни.
СучаснГ ЗМ1 е сошально значущим Гнститутом, який виконуе важливГ функцй', що забезпечують шформацшну еднГсть нацй' Г держави. Одночасно вони самГ стають нос1ями шформацшно! влади, !! джерелом Г одночасно засобом здшснення влади полГтичних Г економГчних груп. ЗМ1 вГдГграють важливу роль Г в процесГ розвитку психолого-полГтичного свГтогляду молодГ, формуючи цивГлГзацГйний (культурно-символГчний) фон полГтичного життя, поширюючи певнГ Где! Г щеологеми, а також полГтичнГ мГфи.
Список використаних джерел
1. Гаджиев К. С. Национальная идентичность: концептуальный аспект // Вопросы фолософии. 2011. № 10. С. 3-17
2. Гриценко О. Украшсьш ЗМ1 в контексп глобальних процеав на початку XXI столгття / Олена Гриценко // Укра!на на шляху до Свропи / [упоряд.: В. I. Шкляр, А. В. Юричко]. - К.: Етнос, 2006.- С. 265-379.
ÜB
bbssb
3. Гудков Л. Д., Дубин Б. В., Зоркая Н. А. Молодежь России. М. : Московская школа политических исследований, 2011. С. 96
4. Заславська О.О. Засоби масово! шформацп як шструмент моделювання полтгачно! свщомосп у виборчш кампанп (на матерiалах президентських i парламентських виборiв 2004-2006 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. полт. наук: спец. 23.00.03 «Полггачна культура та вдеолопя» / О.О. Заславська. - К., 2008. - 19 с.
5. 1нформацшна политика Укра!ни: европейський контекст: монографiя / [Губерський Л.В., Камiнський G.G., Макаренко G.A., Ожеван М.А., та ш; голов. ред. Головко С.В.].— К.: Либщь, 2007. — 360 с.
6. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. М. : ГУ ВШЭ, 2000.
7. Малькевич А. А. Политическая социализация молодежи в условиях глобализации. Великий Новгород, 2011.
8. Нафталтеева В. О. Влияние современных СМИ на молодежь. [Электронный ресурс]. URL: http://cyberleninka.ru/article/nMiyame-sovremennyh-smi-na-molodezh (дата обращения: 14.12.2020).
9. Пацлаф Р. Застывший взгляд. Физиологическое воздействие телевидения на развитие детей. М., 2003.
10. Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики. М., 1995. С. 68
11. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация // Общественные науки и современность, 2003. № 3. с. 149.
12. Чудинова В. П., Голубева Е. И., Михайлова А. И. [и др.]. Дети и библиотеки в меняющемся мире. М. : Школьная библиотека, 2004.
13. Baker C. Edwin Media, Markets and Democracy. — N.Y.: Cambridge university press, 2002. — p. 377. ISBN 0 521 00977 4.
14. Hallin C. Daniel, Mancini P. Comparing Media Systems: Three models of media and politics. — N.Y.: Cambridge university press, — 2005, p. 342. ISBN -10 0-521-54308-8
15. McQuail D. Political communication //Encyclopedia of government and politics/. — N.Y. : Taylor & Francis e-Library, 2002. — p. 471-485. ISBN 0- 415-07224-7 (Volume 1)
16. Norris P. Political Communications [Електронний ресурс] /Comparative Politics// Caramani D. (ed.), Oxford: Oxford University Press. -2010, 688 p., (2 edition).ISBN 978-0-19-957497-1. Режим доступу: http://www.hks.harvard.edu/fs/pnorris/Acrobat/Caram ani%20Political%20Com munications%20Norris.pdf.
