CC BY
19
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 316.334.3 - 057.875
Т. В. Зверко, кандидат соцюлопчних наук
КОНЦЕПЦ1Я КУЛЬТУРНО! РАЦ1ОНАЛЬНОСТ1
В ДОСЛ1ДЖЕНН1 ПОЛ1ТИЧНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСТВА
Розглянуторiзнi тдходи до тлумачення як самого термiна «полтична культура», так i його змiсту За результатами соцiологiчного до^дження проаналiзовано по-лтичну культуру студентсько! молодi в рамках концепцп культурно! рацiональностi, що надало можлив^ть визначити полтико-культурт цiнностi, сформован в нових полтико-тститущональних умовах.
Ключовi слова: полтична культура, студентська молодь, концепщя культурно! рацiональностi, полтико-культурш цiнностi.
Актуальтсть проблеми. У перюд економiчноl, сощально! та политично! нестабшьносп, коли внаслщок вщсутност в суспiльствi едино! загально-прийнято! щеологп, функцюнують моза!чш, фрагментарш щеолопчт систе-ми, особливо значущим стае формування молодо! людини як активного суб'екта соцiально-полiтичного життя. Студентська молодь потенцшно воло-дiе тими характеристиками, яю дають !й можливють поповнювати елiту суспiльства i ефективно впливати на темпи та напрями сощально-полгтичних процесiв. Це актуалiзуе необхщшсть дослiдження полiтико-культурних норм i цшностей студентства.
Мета статтi — спираючись на концепцию культурно! рацiональностi, визначити особливосп полiтично! культури сучасного укра!нського студентства, як! значною мiрою сформувалися в нових полiтико-iнституцiональних умовах.
1снуе багато тлумачень як самого термша «полгтична культура», так i його змiсту, включаючи концепцiю полгтично! культури американських учених Алмонда i Верби та останнi теоретичнi напрацювання. В узагальненому ро-зумiннi политична культура - це певний спомб iснування (або, за Парсонсом, «спомб дп») полiтично! системи. Деякi ж дослщники вважають, що полтич-на культура - тшьки полiтичний аспект загально! культури, не враховуючи
© Зверко Т. В., 2011 173
того, що це багаторiвневе явище, i зазвичай виокремлюють полiтичну культуру сусшльства в цiлому та субкультури [1].
З нашо1 точки зору, обгрунтованим е визначення полггично1 культури (за-пропоноване росiйським ученим Ю. Шевченком) не як мехашчно! сукупнос-тi тих чи шших цiнностей, настанов, орiентацiй, моделей поведшки щодо полiтичних об'ектiв, а як специфiчного способу дп, що насамперед вщбивае сутнiсть поняття культури взагат i полггично1 культури зокрема [2]. 1ншими словами, полiтична культура - це не просто поширеш в суспшьстга цiнностi, а й те, як дгють механiзми поширення та штерюризацп цiнностей i який вплив вони справляють на соцiально-полiтичнi процеси. При цьому важливо врахо-вувати, як зазначае К. Гаджиев, вплив й шших елеменпв полггично1 культури, таких, наприклад, як настанови, норми тощо [3].
Слiд зауважити, що норми поведшки, як! визначають сутшсть полггично1 культури, формуються шд впливом зовтштх чинникiв, що задаються пол^ тико-iнституцiональним контекстом конкретного перiоду. Можна очiкувати, що полiтико-культурнi цiнности здатш змiнюватися, адаптуючись до швидко-плинних умов. Безумовно, залишаеться пiд сумшвом здатнiсть iнститутiв трансформувати полiтичну культуру фундаментально, але вони можуть впли-вати на пристосування культурних норм до вимог системи.
Теоретичною основою такого пiдходу може стати концепщя ращональ-ного вибору, точнше, одна з 11 версш, що включае до аналiзу культурш щн-ностi. Це - «культурна ращональшсть». В рамках цього тдходу стверджуеть-ся, що полiтична культура - не альтернатива ращональнш поведшщ, а сама рацiональна адаптацiя настанов до вимог шститущонального середовища. Таким чином, культурна ращональшсть виявляеться у взаемовщносинах осо-бистостi i полгшчно1 системи. На думку М. Вебера, будь-яка влада прагне пщтримання власно! легiтимностi, переконуючи суспiльство в тому, що д^ ючi полiтичнi шститути мають законне право на юнування. В довгостроково-му планi завдання легггимацп системи не може бути розв'язане, якщо систе-мi не вдалося стати ефективною, тобто здатною задовольняти матерiальнi потреби людини. Вступаючи у взаемовщносини з владою, люди поступово засвоюють стратеги поведiнки, яким надана перевага.
Концепцiя культурно1 ращональносп охоплюе не тiльки комплексний змют полггично1 культури суспiльства, а й полггичну культуру окремих в^ кових когорт, як соцiалiзувалися в специфiчних полiтико-iнституцiональних умовах. Отже, «культурна ращональшсть» - шдхщ, за допомогою якого ми спробуемо визначити характерш риси политично! культури сучасно1 студент-сько! молодi.
Наш аналiз спираеться на результати сощолопчного дослщження, яке було проведене лабораторiею проблем вищо1 школи Харювського гуманггар-ного унiверситету «Народна украшська академiя» в 2009 р. в рамках науко-вого проекту «Студент XXI столитя» [4].
Перш за все слщ зазначити, що вщповщно до концепцп полггачно! культури Алмонда i Верби поттичт цiнностi можна розглядати як складову по-лiтично! культури, так званий оцшювальний компонент. Причому розгляд структури цiннiсних вiдносин политично! культури дозволяе виокремити так! рiвнi:
- що визначае свггогляд, загальну культуру (наприклад, ставлення до на-сильства та свободи, до iндивiдуальних i колективних цiнностей);
- що характеризуе ставлення до державно! влади як до публГчного центру панування i пiдпорядкування (наприклад, визнання прiоритету держави над особистютю або, навпаки, прюритету прав особистостГ над правами держави; ставлення до сво!х громадянських прав та обов'язюв);
- що розкривае ставлення людини до рГзних полггачних явищ, наприклад, таких, як шституцюнальш суб'екти полгтики (держава, полГтичш партп, ор-ганiзацi! тощо).
Як стверджують дослГдники, полiтична культура пострадянських держав являе собою синтез рГзнорГдних полггачних цiнностей, настанов та стандартiв полггачно! дГяльност [5]. Розвиток ринкових вщносин та полггачно! демократ змшюе витоки Г способи формування полгтично! культури (тобто за-лежнiсть процесу формування политично! культури вщ матерГального благо-получчя конкретного Гндивща не створюе передумов для дГалогу влади Г сус-шльства). Формування полггачно! орГентацп рГзними агентами сощалГзацп шодГ побудовано таким чином, що ускладнюе досягнення згоди в сустльствГ за базовими цшностями.
Цшшсш орГентаци студентсько! молод!, безумовно, значною мГрою е по-хщними вщ системно! кризи в сусшльствг Незважаючи на те що сучасш трансформацшш процеси несуть в собГ як позитивш, так Г негативш тенден-ци у формуванш полГтико-щеолоочних орГентацш, студентство засвоюе Г продукуе Где! Г щнносп, яю, за його думкою, сприятимуть розвитку Укра!н-сько! держави. Картина !х ранжування показуе, що серед тих, яким надано перевагу, знаходять стабшьшсть, за яку виступае 66,9 % опитаних, права Г свободи громадян (49,3 %), щлюшсть Укра!нсько! держави (37,2 %), сощаль-ний захист громадян (32,6 %), в числГ малопрюритетних - сощальна справед-ливють (25,2 %), правова держава (20 %), громадянська едшсть (18,3 %), леотимшсть влади (11,2 %).
Важливим аспектом полггачно! свщомосп укра!нського студентства е його щеали, принципи та переконання. Яш ж Где! приваблюють студенпв? Най-бшьш значущими вони вважають стабшьшсть у держав! (77,7 %), шдтримку освгга Г науки (62,5 %), забезпечення сощального захисту населения (54,6 %), забезпечення прав Г свобод особистостГ, що значною мГрою вщповщае ште-ресам студенпв як сощально! групи. Майже рГвноцшними для них е настано-ви на вщродження укра!нсько! культури, розкшт укра!нсько! наци, розвиток тдприемництва, змщнення демократичних основ дГяльност держави. Незна-
чна частина опитаних висловила полярш точки зору, пов'язаш з протилежни-ми щеолопчними позищями. Так, 10,1 % студенпв виступають за наявшсть у державi сильно1 опозици, 2,1 % - за вщновлення iдеалiв соцiалiзму, а 8,9 % -за прийняття зразкiв захщно1 культури.
Рiзновекторнiсть цих iдей свiдчить про те, що система полггико-щеоло-очних позицiй студентства ще не склалася, що пов'язано, на наш погляд, з ситуащею сощально1 аноми i полiтичного плюралiзму.
Особливостi iдейно-полiтичних уподобань також вщображуються на включеннi шдивща в рiзнi форми полггичнох дiяльностi (табл. 1). Так, за да-ними дослвдження, половина опитаних (48,8 %) взагалi не бере учасТ у по-лiтичних д1ях, лише 2,7 % е членами полггичних партш. Проте виявляеться електоральна актившсть студентiв: беруть участь у передвиборчих кампатях 6,9 %, в голосуванш пщ час виборiв - 41,5 %.
Таблиця 1
Форми пол^ичноУ дiяльностi студентiв, %
Участь у дiяльностi полiтичноï партiï 2,7
Участь у полгтичних акцiях 3,9
Участь у передвиборчих кампанях 6,9
Участь у голосуваннi пщ час виборiв 41,5
1нше 2,8
Не беруть участь у полгтичних дiях 48,8
Немае вадповда 2,1
Можна виокремити двi умовн категори молодих людей: до одше! i3 них належать ri, кого можна визнати полгтично пасивними. Якщо ця категорiя i бере участь, то вiддае перевагу конвенцюнальним формам полiтичноï учас-т (голосування). Неконвенцiональнi види полiтичноï активносп виявляють-ся практично неприйнятними. 1нша категорiя включае тих, хто схиляеться до активно! полiтичноï участi, часто вдаючись до неконвенцiональних дiй, вва-жаючи, що вони можуть бути достатньо ефективними. Правда, таких респондентов виявилося менше. Думаеться, аполгтичшсть i неконвенцiональна по-ведiнка е наслщком низько! лояльностi, характерно! для политично! культури молодi. Неефекгивнiсть системи знижуе бажання молодi пiдтримати ïï «кон -венцюнальними» способами, тобто голосуванням на виборах. Низький рiвень довiри до iснуючих поштичних шститупв шдштовхуе до неконвенцiональних форм дiяльностi. В демократичнiй державi електоральна актившсть не може напряму винагороджуватися «селективними» стимулами. Але при цьому ращонально мислячий iндивiд усвщомлюе, що саме демократичний полгтич-ний устрiй якнайкраще сприяе досягненню його цiлком матерiальних праг-нень.
ДослГдження показало, що оцшки впливу на свггогляд студентсько! молод! державних Г сустльних шститутГв, оргашзацш е достатньо диференщ-йованими (табл. 2).
Таблиця 2
Оцшки впливу державних i сусшльних iнститутiв, оргашзацш, сощальних груп на свггогляд сгуденгськоТ молодi, %
ВищГ навчальш заклади 70,3
Творча штелГгенцГя 21,7
Середш навчальш заклади 19,0
Громадсью оргашзацп 14,3
Засоби масово! шформацп 59,7
Органи мюцевого самоврядування 5,7
Церква 21,9
МюцевГ державш адмшГстрацп 3,8
Поттичт парти 11,4
Вчеш 21,6
Верховна Рада Укра!ни 11,2
1нше 6,4
Важко сказати 10,8
Немае вадповда 1,2
Зокрема, особливу роль у цьому напряму студенти вщводять вищим на-вчальним закладам (70,3 %), певною мГрою значущими визнаються ЗМ1 (59,7 %), церква, творча штелГгенщя, вчеш, середш навчальш заклади сприй-маються як таю, що сприяють впливу (вГдповГдно - 21,9 %, 21,7 %, 21,6 %, 19 %), дал! Гдуть громадсью оргашзацп Г поттичт парти (14,3 % Г 11,4 %). На жаль, вкрай низько оцшена студентською молоддю роль оргашв мюцевого само-врядування, мюцевих державних адмГшстрацш (5,7 % Г 3,8 %). При зменшен-т !х впливу, за нашою думкою, зростае вщповщальшсть молод! за формування особистюно! структури сусшльства, що свщчить про розвиток у ньому процемв демократизацп. Саме цим визначаетсья настанова на поновлення спектра завдань щодо виховання студентсько! молод! Г вщповщно нова цшьо-ва настанова.
МолодГ люди охочше вступають не до полггачних, а до громадських оргашзацш, яю можуть захистити !х штереси, допомогти у розв'язанш будь-яких сощальних питань, оргашзувати дозвшля. Яскравим прикладом тому е громадськг студентськг оргашзацп. Так, студентська профстлка займаеться не тшьки проблемами гуртожитку, наданням матерГально! допомоги, а й ор-гашзащею спортивних змагань, факультетських вечорГв тощо.
Сучасш реалп розвитку украшського сусшльства диктують i полiтичнi орiентацil студентства (табл. 3). Спостерiгаеться вщхвд студентсько1 молодi вщ соцiал-демократичноl щеологп. Тшьки 12,9 % опитаних згоднi з тим, що в сучасних умовах залишаються реальними И цiнностi (велика кшькють со-цiальних програм, висок! податки, держава рiвноправно з шшими суб'ектами виявляе «ринкову» активнiсть). Звертае на себе увагу ставлення до комушс-тично! щеологп (соцiальна р!вшсть, суспiльна власнiсть, провiдна роль од-нiе! партп), яка мае б^ше прихильниюв (14,3 %), н1ж сощал-демократична. Очевидно, тут зiграли свою роль економiчна i полiтична непередбачуванiсть, бажання стабшьносп, визначеностi.
Таблиця 3
Пол^ико-вдеолопчш позицй' студентiв, %
ЛГберальна 31,8
Консервативна 8,3
Комушстична 14,3
Сощал-демократична 12,9
Нащонал-демократична 25,9
1нша 3,4
Важко вщповюти 3,4
Серед студенпв превалюють орiентацiï на лiберальну (вшьний ринок, сильна держава, яка регулюе економiку) - 31,8 % i нацюнально-демократичну позицiï (поеднання демократичних i ринкових цшностей з нацiональною спадщиною i нацiональних iнтересiв Укра!ни) - 25,9 %. Це свщчить про те, що слад розвиватися в умовах сучасноï соцiально-економiчноï ситуацiï.
Висновок. АналГз полiтичноï культури студентсько! молодГ в рамках кон -цепци культурноï рацiональностi дозволяе зробити акценти на такому:
- виявленi культурно--полгтичт цшносп студентсько! молодГ можуть роз-глядатися як продукт культурно-рацюнально! адаптацiï до нового полГтико-шституцюнального укладу;
- концепцiя культурно! рацюнальносп доводить, що в рамках ново! по-лiтико-iнституцiональноï системи iнтерес молодих людей до политики не е необхвдним атрибутом соцiального життя;
- базовi норми демократично! политично! культури слабко виражен в цш-ностях молодГ, «колективнi» стимули виявляються вже неджгаими, а «селективна» незадiянi;
- полгтичнш культурГ молодГ не притаманн стшк норми лояльностГ i довГри, успадкован вщ минулого, отже, одним Гз виявГв культурно! рацю-нальност е низька лояльшсть до Гснуючо! полгтико-шституцюнально! системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ажаев, В. С. Политическая культура, теория и национальные модели [Текст] / В. Ажаев, К. Гаджиев - М. : Интерпракс, 1994. - 298 с.
2. Шевченко, Ю. Д. Власть и политическая культура: воздействие политических институтов на советские и постсоветские культурные ценности [Текст] / Ю. Шевченко - М. : МОНФ, 2002. - 299 с.
3. Гаджиев, К. Политическая культура и политическое сознание [Текст] / К. Гаджиев. -М. : Интерпракс, 1994. - 298 с.
4. Студент ХХ1 века: социальный портрет на фоне общественных трансформаций [Текст] : монография / Нар. укр. акад. ; под общ. ред. В. И. Астаховой. - Х. : Изд-во НУА, 2010. - 405 с.
5. Лайдинен, Н. Типология политических ценностей. Образы власти в политической культуре [Текст] / Н. Лайдинен под ред. Е. Б. Шестопал. - М. : МОНФ, 2002. - 299 с.
КОНЦЕПЦИЯ КУЛЬТУРНОЙ РАЦИОНАЛЬНОСТИ В ИССЛЕДОВАНИИ ПОЛИТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНЧЕСТВА
Зверко Т. В.
Рассмотрены различные подходы к трактовке как самого термина «политическая культура», так и его содержания. На основе результатов социологического исследования проанализирована политическая культура студенческой молодежи врам-ках концепции культурной рациональности, что дало возможность определить политико-культурные ценности, сформированные в новых политико-институциональных условиях.
Ключевые слова: политическая культура, студенческая молодежь, концепция культурной рациональности, политико-культурные ценности.
«CTLTURAL RATIO» CONCEPT IN THE ANALYSIS OF THE POLITICAL CULTURE OF STUDENTS
Zverko T. V.
This article is about political culture of Ukrainian students. Different approaches to defining the term «political culture» as well as its content are viewed in the article. Political culture of student youth in the frames of «cultural ratio» concept is analysed on the basis of the results of sociological research, which enabled to determine political and cultural values formed in new political institutional conditions.
Key words: political culture, student youth, «cultural ratio» concept, political and cultural values.
