CC BY
3
УДК:616.61-002.3-02:616.13/.16-018.74-008.6J-018.2-007.17 DOI: 10.26565/2313-6693-2019-38-02
РОЛЬ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦП У Д1ТЕЙ З ШеЛОНЕФРИТОМ НА ФОН1 ПОРУШЕННЯ Ф1БРИЛОГЕНЕЗУ
1сьтв М. Ю., Лук'яненко Н. С.
Резюме: Поширешсть мшробно-запальних захворювань сечово! системи, за ешдемюлопчними дослвдженнями, становить 29,0 на 1000 дитячого населения. Природженi дефекти колагеноутворення стають пiдгрунтям утворення рiзноманiтних патологiчних змiн з боку нирок та сечовиввдних шлях1в, що спричиняе важкий перебiг захворювання та резистентшсть до терапи.
Ендотел1н-1 (ЕТ-1) як один з найб^ш потужних вазоконстрикторiв е маркером i предиктором важкосп перебiгу багатьох захворювань, пов'язаних з патолопею судин, посилюе продукцiю цитошшв i тим самим може шщшвати процес запалення при пiелонефритi.
Мета. Анал1з ролi ендотел1ально! дисфункцп та недиференцшовано! дисплазп сполучно! тканини (НДСТ) як вюцеральних маркерiв порушення фiбрилогенезу у хрошзаци пiелонефриту в дней.
Матерiали i методи: Обстежено 148 дней з пiелонефритом вiд 3 до 18 рошв, як1 були подшеш на 2 групи: I - 92 особи, дни з хрошчним рецидивуючим пiелонефритом (ХрРПн), II - 56 дней з гострим пiелонефритом (ГПн). Контрольну групу склали 65 соматично здорових дiтей. Дтям проводилося рутинне комплексне клiнiко-лабораторне обстеження порушення фiбрилогенезу.
Результати: У дней з ХрПн достовiрно частiше (p < 0,05) ввдзначались фенотиповi ознаки недиференцшовано! дисплазп сполучно! тканини. У 90,52 % дней I групи дiагностували природженi вади розвитку сечовидшьно! системи (ПВР ОСС), тодi як у II-й групi вони дiагностувались лише у 8,93 % дней та не ввдзначались у дней групи контролю.
Наявнiсть прямого зв'язку мiж частотою ПВР ОСС та високим рiвнем ЕТ-1 i значною частотою фенотипових проявiв порушення фiбрилогенезу у дiтей з ХрПн дозволяе розщнювати цi вади в якосп вiсцеральних маркерiв недиференцiйовано! дисплазi! сполучно! тканини, що обумовлюе важчий перебп пiелонефриту у дiтей.
Висновки: У дней з ХрПн порiвняно з даними дней з ГПн показник вмюту ЕТ-1 був достовiрно бшьшим. Пiдтверджена негативна роль НДСТ у переб^ пiелонефриту в дiтей.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: дти, порушення фiбрилогенезу дисплазiя сполучно! тканини, клшко-лабораторнi маркери, оксипролш, колаген, пiелонефрит
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
1ськ1в Мар'яна Юрilвна, молодший науковий спiвробiтник вiддiлення клшчно! генетики ДУ «Институт спадково! патологи НАМН Укра!ни», вул. Лисенка, 31 а, Львш, Укра!на, 79008, факс: (032) 275-38-44, асистент кафедри пропедевтики педiатрil та медично! генетики Львшського нацюнального медичного ушверситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, Львiв, Укра!на, 79010, Medicover Ukraine, вул. Антоновича, 102, Львш, Укра!на, 79057, e-mail: [email protected], ID ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7991-685X Лук'яненко Наталiя Сергавна, доктор медичних наук, зав^вач вiддiлення клшчно! генетикиДУ «Институт спадково! патологи НАМН Укра!ни», вул. Лисенка, 31 а, Львш, Укра!на, 79008, професор кафедри пропедевтики педiатрil та медично! генетики Л^вського национального медичного унiверситета iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, Львш, Укра!на, 79010, факс: (032) 275-38-44, e-mail: [email protected], ID ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4847-1488
ВСТУП
Поширешсть мшробно-запальних
захворювань сечово! системи, за ешдемюлопчними дослщженнями,
становить 29,0 на 1000 дитячого населення. [1, 2]. Серед них в ктшчному аспект найважлившим е шелонефрит (Пн), оскшьки його рання д1агностика та лшування бувае усшшним не у вс1х хворих, а у 86,0 % дггей етзод
загострення спостерпаеться вже через 6 мюящв шсля машфестацп запального процесу.
Поширешсть недиференцшовано!
дисплазп сполучно! тканини (НДСТ) у дней е актуальною проблемою, проте достов1рних бюх1м1чних маркер1в для застосування у практичнш охорош здоров'я, кр1м вмюту оксипролшу в кров1 та сеч1, до тепер не запропоновано. Враховуючи те, що клш1чш прояви
© IcbKieМ. Ю., Лук'яненко Н. С., 2019
14
НДСТ починають проявлятись з вшом дитини, е велика потреба у пошуку найбшьш раннiх та легких у виконанш доклiнiчних маркерiв НДСТ у д^ей будь-якого вiку. Все це диктуе необхщшсть розробки специфiчних дiагностичних маркерiв ранньо! дiагностики НДСТ у д^ей [3].
Виходячи з даних лггератури, що ендотелiн-1 (ЕТ-1) як один з найбшьш потужних вазоконстрикторiв е маркером i предиктором важкостi переб^у багатьох захворювань, пов'язаних з патолопею судин [4], а паренхiма нирок - це в першу чергу - юкстагломерулярний апарат судин, було виршено перевiрити припущення, що вмют ЕТ-1 в кровi може корелювати iз наявнiстю у дитини НДСТ. Крiм того, ЕТ-1 посилюе продукщю цитокiнiв i тим самим може шщювати процес запалення при телонефрит [5, 6], тобто його вмют може бути предиктором формування нефросклерозу ^ вiдповiдно, важкостi запалення паренхiми нирок при пiелонефритi.
За останш десятилiття вiдмiчаеться несприятлива тенденцiя до зростання в дитячiй популяцп хрошчно! патологи, лiкування ускладнилось внаслiдок значного патоморфозу захворювання. У 22,5 рази зросла частота латентних та безсимптомних форм, рiдше досягаеться повна ремюя та одужання [1].
Особливо! уваги заслуговують дiти з проявами дисплази сполучно! тканини. Данi дослщжень, якi проводились на теренах Свропейського пострадянського простору показують поширенiсть НДСТ вщ 9,0 % до 80,0 %, залежно вiд вiкових, статевих, етнiчних та клiнiчних груп дослщження. При цьому, у науковцiв викликае занепокоення прогресивне зростання в популяци кiлькостi осiб з диспластичним фенотипом, що
розглядаеться як результат впливу нових мутагенних факторiв соцiального, техногенного й еколопчного характеру, якi формують збшьшення так званого «генетичного вантажу» [7, 8].
Ушкальнють структури та функцш сполучно! тканини створюе умови для виникнення велико! кiлькостi !! аномалiй та захворювань, викликаних хромосом-ними та генними дефектами, що мають певний тип успадкування або виникають
в результатi зовнiшнiх мутагенних впливiв у фетальному перiодi [9]. Окрiм величезно! кiлькостi захворювань, в основi яких найчастiше лежать генш дефекти, сьогоднi нерiдко виникають вроджеш аномалi! сполучно! тканини (СТ) мультифакторно! природи [10, 11].
Дисплазiя СТ може бути пов'язана як iз порушенням синтезу колагену в процес фiбрилогенезу, так i зi змшами бiодеградацi! колагену, ферментопатiями, дефектами фiбронектину, еластину, глiкопроте!дiв, протеоглiканiв, а також iз дефiцитом рiзних кофакторiв ферменпв (магнiю, цинку, мiдi), аскорбiново! кислоти, кисню та iн., якi беруть участь в утворенш ковалентних зв'язюв, необхiдних для стабiлiзацi! колагенових структур, в основi яких лежать мутацп генiв, що кодують синтез та просторову органiзацiю елементiв СТ [8, 12].
У практичнш дiяльностi частше доводиться стикатися з недиференцш-ованими формами дисплазi! сполучно! тканини - генетично гетерогенною групою захворювань мультифакторно! природи з прогредiентним переб^ом, в основi яких лежать порушення синтезу, розпаду чи морфогенезу компонент позаклiтинного матриксу, що виникае в перюд раннього ембрiогенезу чи постнатально пiд впливом несприятливих факторiв оточуючого середовища й може виявлятися в рiзнi перiоди життя [13, 14].
Природжеш дефекти колагеноутво-рення лежать в основi формування рiзноманiтних патолопчних змiн з боку нирок та сечовивщних шляхiв у виглядi полшстозу, дивертикульозу сечового мiхура, нефроптозу, атопи чашково-мисково! системи, подвоення нирки та/або сечовивiдних шляхiв, множинних аневризм ниркових судин. За деякими даними, патолопя нирок та сечовивiдно! системи за частотою виявлення прирiвнюеться до аномалiй серця при ДСТ [15, 16]. Вiдмiчаеться тенденцiя до зростання частоти вроджених вад. Якщо в 90-х роках цей показник складав 14,017,5 %, то на початок 2000-х роив, за даними вггчизняних i зарубiжних авторiв, досягае 23,0-29,0 % [17, 18]. При цьому аномалп розвитку оргашв сечовидiльно! системи складають вiд 5,0 до 30,0 % ушх випадюв природжених вад [19].
МЕТА
Анашз poni eH40Tenianbrnï дисфункцп та недифеpенцiйoвaнoï дисплaзiï cnony4HOÏ тканини як вюцеральних MapKepiB порушення фiбpилoгенезy, у хpoнiзaцiï пieлoнефpитy в дгтей.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 148 дгтей у вiцi вiд 3 до 18 роив, яю поступали на стацюнарне лiкyвaннi з дiaгнoзoм гострий пieлoнефpит в aктивнiй стaдiï, в I педiaтpичне вiдцiленнi КЗ ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ» у 20152017 роках. За результатами подальшого спостереження за хворими в кaтaмнезi 1-го -3-х роюв, вони були подшеш на 2 групи за частотою еmзoдiв загострення запального процесу нирок впродовж 3-х роив: I група (I - ХрРПн - 92 оаб) - це дгти з хрошчним рецидивуючим пеpебiгoм телонефриту в стaдiï нестiйкoï pемiсiï ¡з збереженою фyнкцiею нирок, в них дiaгнoстyвaлoсь 3 i бiльше епiзoдiв рецидиву пiелoнефpитy впродовж 2-х роюв, II група (II - ГПн - 56 дiтей), у яких був дiaгнoстoвaний гострий нерецидивуючий шелонефрит в пеpioд
Усiм дiтям проводилося комплексне клiнiко-лабораторне обстеження згiдно зi стандартними, загальноприйнятими у дитячiй нефрологi! та педiатрi! методами клшчного, лабораторного та шструмент-тального обстеження [20].
При надходженш дiтей проводилось: - ретельне опитування д^ей та !х батькiв за спещально розробленою
повно! ремiсi!, а впродовж 3-х роив катамнестичного спостереження не вiдмiчалось рецидивiв захворювання. Дiти, яю увiйшли до обох груп обстеження надходили до стащонару з дiагнозом «Гострий шелонефрит», де !м проводилось звичайне обстеження, передбачене «Протоколом дiагностики i лiкування пiелонефриту у дтей - наказ МОЗ Укра!ни № 365 ид 20.07.2005.
Результати дослщження дiтей основних груп порiвнювали з результатами обстеження 65-и наукових сшвроб^ниюв в екологiчно чистих районах Львiвсько! областi в межах соматично здорових дiтей того ж вiку (Ш-Здоров>К), якi були обстеженi пiд час ви!здiв групи виконання планово! науково-дослщно! роботи. Щодо розподiлу по гендерних та вiкових показниках серед дгтей I групи переважали дiти 7-12 роюв (43,48 %), а у II груш -дгги 4-6 роюв (41,07 %), в обох групах обстежених переважали дiвчатка (67,39 % та 78,57 %), вщповщно, тодi як серед здорових дтей переважали хлопчики (58,46 %) рiвномiрно розподiленi щодо усiх вiкових груп (табл.1).
анкетою для уточнення необхщних анамнестичних даних;
- клiнiчний огляд дтей та антропо-метричнi вимiрювання з акцентом на виявлення фенотипових ознак недиферен-цiйовано! дисплази сполучно! тканини;
- визначались рутинш клiнiчнi, лабораторнi показники (загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, бiохiмiчний аналiз кровi) та iнструментальнi методи
Таблиця 1
Вшова та статева структура пащснлв
Групи дгтей Юльшсть, n BÎR Стать
4-6 рошв 7-12 рошв 12-16 рошв Хлопчики Д1вчата
N % N % N % n % n %
I-ХрРПн 92 30 32,61 40 43,48* 22 23,91* 30 32,61* 62 67,39*
II-ГПн 56 23 41,07** 18 32,14** 15 26,79 12 21,43*, 44 78,57*,
III- ЗдоровьК 65 22 33,85 22 33,85 21 32,30 38 58,46 27 41,54
Note:
* - вiрогiдна рiзниця показника мiж даними dimeu з телонефритом та здорових, групи контролю, р < 0,01;
** - вiрогiдна р1зниця показника мiж двома групами dimeu з разним перебшом телонефриту, р < 0,01
обстеження (УЗД нирок, мшцшна цистографiя, екскреторна урографiя);
- за Брайтошвськими та модифшованими критерiями Мшковсько!-Димитрово! та Каркашева визначали фенотиповi ознаки недиференцшовано! дисплазп сполучно! тканини [21].
- для лабораторного тдтвердження дiагнозу НДСТ та ендотелiально! дисфункцп визначались вмiст ендотель ну-1, лужно! фосфатази та креатиш-нфосфокшази в сироватцi кровi.
Статистична обробка результапв дослiдження здiйснювалась з викорис -танням програми Microsoft Excel та
прикладного пакету Statistica 5,0 for Windows. Для обробки результат, що потрапили тд нормальний розподш, використовувався статистичний метод з вираховуванням середньо! арифметично! (М), стандартного вщхилення (SD). Розрахунки основних статистичних величин здшснювались за загальноприй-нятими формулами [22].
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проаналiзованi клiнiчнi прояви та результати ультразвукового обстеження нирок у дней з телонефритом на момент !х надходження на стацюнарне лiкування (табл. 2).
Таблиця 2
Стан дггей Í3 телонефритом за даними клМчного та ультразвукового огляду
Клш1чш прояви: Групи дней:
I - ХрРПн, n = 92 II - ГПн, n = 56
n Q n Q
Блщсть шк1рних покрив1в 48 0,52* 18 0,32
Перюрбггальний шаноз 39 0,43* 13 0,23
Гшертроф1я мигдалик1в 37 0,40 19 0,34
М1кропол1адешт 13 0,14 9 0,16
Гшоплази емал1 зуб1в I ступеня 19 0,21 12 0,21
Гшоплази емал1 зуб1в II-III ступеня 17 0,18 10 0,18
Наявшсть кар1есу зуб1в 31 0,34 14 0,15
Приглушешсть тошв серця 14 0,15 8 0,14
Нудота та б1ль при пальпацп ешгастрш 24 0,26* 6 0,11
Бшь тд час пальпаци живота 54 0,58* 23 0,41
УЗД ознаки дисметабол1чно! нефропатп 49 0,53* 24 0,43
УЗД ознаки запального процесу нирок 86 0,93 52 0,93
Note: * - вiрогiдна pí-зниця показника мiж двома групами дтей, р < 0,01
Клшчш прояви загально!
неспецифiчно! штоксикацп рееструвались у бшьшосп дiтей I-о! групи: блщгеть шкiрних покровiв вiдзначалась у 1,63 рази часпше, нiж у дней II-! групи, перiорбiтальний щаноз вiдмiчався у 1,9 рази часпше у пацiентiв I-о! групи, ознаки дисметаболiчно! нефропатп за даними УЗД теж дiагностувались в 1,23 рази часпше у дiтей основно! групи, ультразвуковi ознаки запального процесу нирок зус^чались у 93,0 % д^ей I-о! групи та 93,0 % дггей II-о! групи. Вiдомо, що при первинному ГПн, за даними УЗД, визначають збшьшення нирки внаслщок запального процесу зi
зниженням !! ехогенностi, набряк та ущiльнення паренхiми нирки [23, 24].
Достовiрно! рiзницi щодо показникiв приглушеностi тонiв серця, гшоплази емалi зубiв у дней груп спостереження не вiзначалось (табл. 2).
З метою вивчення можливо! ролi НДСТ, як причини бшьш важкого перебiгу пiелонефриту в катамнезi у дiтей i схильностi до хрошзацп процесу, а також з метою можливого прогнозування частих рецидивiв пiелонефриту у дiтей було проаналiзовано характер та частоту фенотипових проявiв недиференцiйовано! дисплазп сполучно! тканини (табл. 3).
Таблиця 3
Характер та частота фенотипових прожив у обстежених дггей
Виявлеш фенотипов! прояви НДСТ: Групи дггей:
I - ХрРПн, n = 92 II - ГПн, n = 56 III - ЗдоровьК, n = 65
N % N % n %
Гшермобшьшсть суглоб1в 48 52,0*,** 3 5,4 2 3,07
Астешчна тшобудова 54 59,0*,** 15 26,78*, 8 12,3
Порушення зору 78 84,8*,** 18 32,14*, 5 7,69
Арахнодактил1я 21 22,8*,** - - - -
Деформащя грудно! клики 39 42,4*,** 5 8,9*, 3 4,62
Плоскостотсть 24 26,09** - - - -
Сколютична постава 48 52,17*,** 6 10,7*, 3 4,62
Схильнють до кровотеч 4 4,34*,** - - - -
Пупкова кила 9 9,78*,** 3 3,33*, - -
Note:
* - вiрогiдна ргзниця показника мiж даними dimeu з телонефритом та здорових груп контролю, р < 0,01;
** - вiрогiдна ргзниця показника мiж двома групами dimeu з разним перебшом телонефриту, р < 0, 01
У д^ей 1-01 групи фенотиповi прояви порушень фiбрилогенезу часпше вiдмiчались у виглядi поеднаних аномалш розвитку: гшермобшьшсть суглобiв спостер^али у 9,6 разiв частiше, нiж у дтей II групи, астенiчна тiлобудова в 2,3 рази частше зустрiчалась серед д^ей I групи, порушення зору вiдмiчалось у 2,6 рази часпше у дiтей I групи, деформащя грудно! клiтини - у 42,4 % I групи, що в 4,8 рази перевищувало частоту ще! ознаки у дiтей II групи (8,9 %) та д^ей групи контролю (4,76 %), сколютична постава вiдмiчалася бiльш нiж у половини дтей I групи (52,17 %) та тшьки у 10,7 % д^ей II групи (у дггей
групи контролю - 4,62 %). У 9,78 % д^ей I групи вщзначалася пупкова кила, тодi як у дтей II групи частота ще! аномали розвитку була визначена лише у 3,33 %. Слщ зазначити, що фенотиповi ознаки: арахнодакгашя (22,8 %), плоскостопiсть (26,09 %), схильнють до кровотеч (4,34 %) рееструвалися лише у д^ей I групи.
З метою вивчення ролi ендотелiально! дисфункцп та НДСТ визначено вмют ендотелiну-1 (ЕТ-1), лужно! фосфатази та креатинфосфокiнази в кровi дiтей з пiелонефритом, як асоцшованим з НДСТ, так i без 11 ознак, що вiдображено в табл. 4.
Таблиця 4
Вмкт ендотелiну-1, лужноТ фосфатази та креатинфосфокшази в кров1 дггей з пieлонефритом, (M ± m)
Показники: Групи дгтей:
I , n = 92 II, n = 56 III- Контроль, n = 65
M ± m Q M ± m M ± m Q
Ендотелш-1, фмоль/л 1,815 ± 0,03*,# 0,92*# 0,179 ± 0,02* 0,789* 0,077 ± 0,01 0,03
Лужна фосфатаза в кров1, Од/л 218,66 ± 10,02*, # 0,93# 86,79 ± 8,01* 0,80 48,62 ± 3,62 0,03
Креатинфосфошназа, Од/л 144,98 ± 12,01*, # 0,92* 113,52 ± 8,17* 0,82* 93,83 ± 5,11 0,04
* - досmовiрнар1зниця показника мiж даними дimeй з телонефритом та здорових, р < 0,01;
# - досmовiрна р1зниця показника мiж двома групами дтей з разним перебшом пiелонeфриmу, р1 < 0,05
AHanÍ3 HaBegeHux gaHux noKa3ye, ^o b cepegHboMy pÍBeHb ET-1 b nna3MÍ KpoBi y giien 3 XpnH+HflCT 6yB 3HanHO bh^hm, b noHag 10 pa3ÍB, hí® y giren 3 rnH Ta 3gopoBux giren. AHanÍ3 nacTOTH mgBH^eHHa eHgorenÍHy-1 BKa3ye, ^o pÍBeHb eHgorenÍHy-1 6yB mgBH^eHnn y 92,0 % o6cie®eHHx giien 3 XpnH+HflCT, b Ton Hac aK y giren 3 rocipuM mCTOHe^pHTOM TÍnbKH y 78,0 % Ta y 0,03 % 3gopoBux giren, to6to npaKTHHHo b ko®hoí guTHHH, 3 npoaBaMH HflCT bíh 6yB cyTTeBo BH^e 3a pe^epeHim 3HaneHHa, b Ton Hac, aK b gpyrin rpyni TaKHx giren 6yno gBÍ TpeTHHH BÍg bcíx o6cie®eHHx i mgBH^eHHa pÍBHa 6yno He3HanHHM.
OT®e, noKa3HHK BMÍCTy ET-1 6yB gocioBÍpHo 6inbmuM b giren 3 HflCT, hí® y giren 3 TÍero ® naionoriero, npoTe 6e3 o3HaK HflCT, ^o BKa3ye Ha Mo®nHBÍcib BHKopucTaHHa Moro gna giarHociHKH HflCT y giren 3 menoHe^pHTOM b aKocii gogaiKoBoro paHHboro KpHTepiro ii HaaBHocii i, BÍgnoBÍgHo, gna nporHo3yBaHHa Mo®nHBocii хpoнiзaцii naTonorÍHHoro npo^cy b Man6yiHboMy.
3 nirepaTypu BÍgoMo, ^o ny®Ha $oc$aia3a (HO) - ^ ^epMeHT, ^o mupoKo npegciaBneHHn y bcíx TKaHHHax nrogcbKoro Tina, oco6nuBo 6araTo Moro y KÍCTKax, nenÍH^, nna^rni, KumKÍBHHKy i HupKax. IcHyroTb noogHHoKÍ noBÍgoMneHHa npo mgBH^eHHa pÍBHa cupoBaTKoBoi HO npu nienoHe^pnii y gopocnux, ^o Mo®e BHKopHcTOByBaTHca aK ÍHgHKaTop ypa®eHHa napeHxÍMH HupoK Ta/a6o o6cтpyкцii cenoBHBÍgHHx mnaxÍB [25].
3 MeToro nepeBÍpKH Mo®nHBocii BHKopucTaHHa noKa3HHKa aKTHBHocTÍ HO KpoBÍ b aKocTÍ gogaTKoBoro MapKepa aco^noBaHoro 3 HaaBHÍCTro cuHgpoMy H^CT y gHTHHH 3 nienoHe^puioM, 6yno npoBegeHo gocnig®eHHa ii aKTHBHocii y cнpoвaтцi KpoBÍ giien 3 menoHe^puioM. Pe3ynbiaTH npegciaBnem y ia6nH^ 4.
AHanÍ3 HaBegeHHx gaHux noKa3ye, ^o b cepegHboMy pÍBeHb HO b nna3MÍ KpoBÍ y giren 3 XpnH+H^CT 6yB 3HanHo, b 2,5 pa3H, nigBH^eHHM nopÍBHaHo 3 gaHHMH giien 3 rnH ia b 4,5 pa3H bh^hm 3a gam y 3gopoBux giren. AHanÍ3 3a Haeioioro BKa3ye, ^o pÍBeHb HO 6yB mgBH^eHnn y 94,0 % o6cie®eHHx giren 3 XpnH+HqCT, y 80,0 % - y giren 3 rÜH Ta y 3,0 % 3gopoBHx giren, to6to npaKTHHHo b ko®hoí gHTHHH 3 npoaBaMH HflCT bíh 6yB BH^e pe^epeHTHHx 3HaneHb b 4,5 pa3H, b ion Hac, aK b rpyni giren 3 TÍero ® naionoriero, ane 6e3 HflCT, aKTHBHÍcTb HO xona i 6yna
mgBH^em y 80,0 % o6cie®eHHx, npoie TÍnbKH b 1,8 pa3H nopÍBHaHo 3 pe^epenrauMH 3HaneHHaMH. Oi®e, Mo®Ha 3po6uTH bhchobok, ^o cyiTeBe, b 4 i 6inbme pa3ÍB, 3pociaHHa aKTHBHocTÍ HO y cupoBaT^ KpoBÍ gHTHHH 3 menoHe^pHTOM, Mo®e gogaiKoBo cBÍgHnra npo HaaBHÍcTb cuHgpoMy HflCT i npo ii cxunbrncib go xpoнiзaцii naionorÍHHoro npo^cy.
BigoMo, ^o KpeaTHH^oc^oKÍHa3a (K^K) -^ BHyipimHboKniTHHHHM ^epMeHT, mupoKo npegciaBneHHM b TKaHHHax nrogHHH. KaianÍ3ye o6opoTHe nepeHeceHHa ^oc^opunbHoro 3anumKy 3 ATO Ha KpeaTHH i 3 KpeaTHH$oc$aTy Ha AflO. KpeaTHHKÍHa3a 3a6e3nenye noipe6y y BenHKÍM KinbKocii eHeprii b KopoTKÍ ÍHiepBanH nacy, HanpHKnag, 3a6e3nenyroHH eHepriero M'a3oBÍ cKoponeHHa [26]. npu nomKog®eHHÍ KnÍTHH BÍg6yBaeTbca BHBÍnbHeHHa K$K i Hagxog®eHHa ii b KpoB. Horo ^Í3ÍonorÍHHa ponb nonarae b cTBopeHHÍ ageHo3HHipH^oc^aTy (ATO) gna M'a3eBoi Ta ipaHcnopTHHx cucieM [27, 28], to6to b eHepreTHHHoMy 3a6e3neneHHÍ TKaHHH, b ToMy Hucni i TKaHHHH HupoK [29]. npupogHo 6yno
npunycTHTH, ^o aKTHBHÍcTb цboгo ^epMeHTy Mo®e MÍHaTucb Ha ^ohí HflCT y guTHHH 3 nienoHe^puioM. npoie, y niiepaiypi He 6yno 3HaMgeHo noBÍgoMneHb, npucBaneHHx BH3HaneHHro aKTHBHocii KpeaTHH^oc^oKÍHa3u y giren 3 nienoHe^puioM, npu HaaBHocii b hhx cuHgpoMy HflCT ia 6e3 Hboro [30]. Pe3ynbTaTH TaKoro gocnig®eHHa npegciaBneHÍ y ia6n. 4.
AHanÍ3 HaBegeHux y тa6nнцi gaHHx noKa3ye, ^o b cepegHboMy pÍBeHb KpeaTHH^oc^oKÍHa3H b nna3MÍ KpoBÍ y giren 3 XpnH+HflCT nepeBH^yBaB b 1,3 pa3H pe3ynbTaTH gÍTeM 3 rnH Ta b 1,5 pa3H noKa3HHKH rpynu 3gopoBux giieM (Ta6n. 4). nigBH^eHHM pÍBeHb KpeaTHH^oc^oKÍHa3u peecipyBaBca y 92,0 % o6cre®eHHx gÍTeM 3 XpnH+HflCT, y 82,0 % - y giren 3 rÜH Ta y 4 % 3gopoBux giren, to6to npaKTHHHo b ko®hoí gHTHHH, ^o Manu npoaBH HflCT bíh 6yB BH^e pe^epeHTHux 3HaneHb b nÍBTopa pa3H, b toh Hac, aK b gpyriM rpyni giren 3 TÍero ® naionoriero aKTHBHÍcTb KpeaTHH$oc$oKÍHa3H 6yna BH^oro TÍnbKH b 1,2 pa3H nopÍBHaHo 3 pe^epeHTHHMH 3HaneHHaMH i KÍnbKÍcTb gÍTen 3 nigBH^eHro aKTHBHiciro ^epMenia b rpyni 6yno 3HaHHo MeHmuM.
TaKHM hhhom gocnig®eHHa noKa3ano, ^o aKTHBHÍcTb KpeaTHH$oc$oKÍHa3H Mo®e 6yiH gogaTKoBHM MapKepoM giarHociHKH cuHgpoMy HflCT y gÍTen 3 menoHe^puioM Ta 3a gonoMororo BH3HaneHHa цboгo ^epMeniy
можна з достатньою достовiрнiстю спрогнозувати схильнiсть дитини до хротзацл запального процесу нирок.
З метою пошуку вiсцеральних маркерiв НДСТ та вивчення можливо! ролi недиференцшовано! дисплази сполучно!
Характер та частота ПВР ОСС та
тканини, як причини б№ш важкого перебiгу пiелонефриту у дней i схильностi до хротзацл процесу, було проаналiзовано характер та частоту виявлення природжених аномалiй розвитку сечовцщльно! системи (табл. 5).
Таблиця 5
ьгалш нирок у обстежених дггей
Виявленi ПВР ОСС та аномали нирок: Групи дггей:
I - ХрРПн, п = 92 II - ГПн, п = 56 III - Здоровi - К, п = 65
N % п % п %
Одно- або двоб1чш шелоектазп 39 42,39** 3 5,36 - -
Подвоення нирки та /або сечовивщних шлях1в 11 11,96** 2 3,57 - -
Нефроптоз одно- або двоб1чний 9 9,78** - - - -
М1хурово-мисковий рефлюкс П-Ш ст. 9 9,78** - - - -
Агенез1я одше! нирки 6 6,52** - - -
Полшстозна хвороба нирок, аутосомно-рецесивний тип успадкування 6 6,52** - - - -
Аневризми ниркових судин 2 2,17** - - - -
* - вiрогiдна ргзниця показника мiж даними дiтей з телонефритом та здорових груп контролю, р < 0,01;
** - вiрогiдна ргзниця показника мiж двома групами дтей з разним перебiгом пiелонефриту, р < 0,01
У д^ей Ьо! групи частота аномалш розвитку сечовидшьно! системи вщзначалася у 89,12 % пащенпв, тодi як в II-й груш вони спостертались лише у 8,93 % д^ей та зовам не рееструвалася у д^ей групи контролю. Серед аномалш сечовивщних шляхiв найчастше зустрiчались вродженi шелоектазп (42,39 %) та подвоення нирок та сечовивщних шляхiв (11,96 %).
Отже, проаналiзувавши результати клiнiко-параклiнiчного обстеження дiтей з рiзним перебiгом пiелонефриту можна зробити висновок, що НДСТ наявнiсть яко! була дiагностовано у 97,01 % д^ей з ХрРПн в стадп нестшко! ремiсil без порушення функцп нирок вiдiграе важливу роль в процес хрошзацп пiелонефриту, а д^и з проявами НДСТ мають важчий перебт захворювання з частими рецидивами. Тому наявшсть ознак НДСТ е прогностично неблагоприемною ознакою та предиктором бшьш важкого перебшу захворювання iз схильнiстю до частих рецидивiв. Висока частота аномалiй та природжених вад розвитку органiв
сечовидшьно! системи у д^ей, в яких доведена наявшсть НДСТ, заставляе змшити погляд на ПВР ОСС не тшьки як на прояв тератогенезу, але й як на вюцеральний маркер НДСТ. Це змушуе замислитися над необхщшстю призначення нефропротекторно! та метаболiчно! терапп, направлено! на покращення обмiнних процешв колагену, вже при перших етзодах виникнення пiелонефриту у дiтей при наявност у них клiнiко-лабораторних проявiв НДСТ.
ВИСНОВКИ
1. У д^ей з хронiчним рецидивуючим пiелонефритом в стадп нестшко! ремiсi! без порушення функцп нирок в порiвняннi з даними д^ей з гострим нерецидивуючим пiелонефритом iз збереженою функцiею нирок достовiрно частiше вiдзначались фенотиповi ознаки недиференцшовано! дисплазi! сполучно! тканини: гшермо-бiльнiсть суглобiв у 9,6 разiв, астенiчна тiлобудова в 2,3 рази, порушення зору в 2,6 рази, деформащя грудно! клiтини в 4,8 рази, сколютична постава вiдзначалась у 52,17 %, арахнодактитя та схильшсть до
кровотеч рееструвались лише у дней з ХрРПн (22,8 % та 4,43 % вщповщно).
2. Показник вмюту ЕТ-1 був достовiрно бшьшим серед групи дней з НДСТ, шж у дней з нею ж патолопею, проте без ознак НДСТ, що вказуе на можливiсть використання його для дiагностики НДСТ у дней з шелонефритом в якостi додаткового раннього критерда !! наявностi, i, вщповщно, для прогнозування можливостi хрошзаци патологiчного процесу в майбутньому. Зростання активност лужно! фосфатази у сироватщ кровi дитини з пiелонефритом в 4 i бшьше разiв може додатково свщчити про наявнiсть в не! синдрому НДСТ i про схильшсть до хрошзаци патолопчного процесу. Активнють креатинфосфокiнази може бути додатковим маркером дiагностики синдрому НДСТ у дней з шелонефритом та за допомогою визначення цього ферменту можна з достатньою достовiрнiстю спрогнозувати схильшсть дитини до хрошчного перебпу запального процесу нирок.
3. У 89,12 % дггей з хронiчним рециди-вуючим шелонефритом iз схильнiстю до частого рецидивування встановлена наявнiсть аномалш та природжених вад розвитку сечовидшьно! системи, тодi як у дней з гострим шелонефритом природжеш вади спостерiгались лише у 8,93 % пащенпв. Серед аномалiй розвитку
сечовивщних шляхiв найчастiше зустрiчалися шелоектази (42,39 %) та подвоення нирок та сечовивщних шляхiв (11,96 %).
4. Наявшсть недиференцшовано!
дисплази сполучно! тканини у дитини вадграе важливу роль в процесi хрошзаци пiелонефриту, а дни з проявами НДСТ мають важчий перебп захворювання з частими рецидивами в катамнез^ тому наявшсть ознак НДСТ е прогностично неблагоприэмною ознакою i предиктором бiльш важкого перебпу пiелонефриту у дiтей, що диктуе необхщшсть призначення метаболiчно! терапи направлено! на покращення обмiнних процешв колагену, вже при перших ешзодах виникнення захворювання у дiтей при наявност у них клiнiко-лабораторних проявiв НДСТ.
Б1ОЕТИКА
Пiд час проведення дослiдження було дотриманi бiоетичнi норми, пащенти (батьки, опiкуни) пiдписали добровшьну iнформовану згоду про проведення дослщження та обробку персональних даних.
КОНФЛ1КТ 1НТЕРЕС1В
Автори заявляють про вiдсутнiсть будь-якого конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! публiкацi!.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лавренчук О. В. Протирецидивна тератя хрошчно! iнфекцii сечово! системи у дггей / О. В. Лавренчук, В. Е. ^янська, I. В. Багдасарова, О. П. Петрина // Современная педиатрия. -2013. - № 4 (52). - С. 157-161.
2. Особености нефрологии детского возраста / А. Ф. Возианов, В. Г. Майданник, В. Г. Бедный, И. В.Багдасарова. - К.: Книга-плюс. - 2002. - 348 с.
3. Biasucci L. M. Biomarkers of inflammation and endothelial function: the holy grail of experimental and clinical medicine? / L. M. Biasucci, M. T. Cardillo // Vascul. Pharmacol. - 2012. - Vol. 56. - No. 1-2. -P. 26-28.
4. Mahajan N. Levels of interleukin-18 and endothelin-1 in children with henoch-sch nlein purpu ra: a study from northern India / N. Mahajan, D. Kapoor, D. Bisht [et al.] // Pediatr. Dermatol. - 2013. - Vol. 30. -No. 6. - P. 695-699.
5. Sharifian M. Urinary endothellin-1 level in children with pyelonephritis and hydronephrosis. / Sharifian M, Ahmadi M, Karimi A, Zand RE, Moghadar R, Ahmadi R, Chimeh MD // Saudi J Kidney Dis Transpl. - 2013. - V. 24(4). P.731-736.
6. Zager RA. Progressive endothelin-1 gene activation initiates chronic/end-stage renal disease following experimental ischemic/reperfusion injury / Zager RA, Johnson AC, Andress D, Becker K. // Kidney International. - 2013. - V. 84(4). - P.703-712. doi:10.1038/ki.2013.157
7. Колесник М. Класифшащя хвороб сечово! системи. / М. Колесник, I. Дудар, I. Степанова, С. Фомша, М. Величко, ШШфрю I., О. Лобода та ш. // Украiнськийжурналнефрологiiтадiалiзу. -2017. - № 4 (56). - С. 3-16.
8. Дисплазии соединительной ткани: Материалы симпозиума / Под ред. Г. И. Нечаевой. // Омск: ОПМА. - 2002. - C. 168.
9. Назаренко Л. Г. Дисплазiя сполучно! тканини: роль в патологи людини i проблемах гестацшного перюду / Л. Г. Назаренко // Жшочий Шкар. - 2010. - № 1. - С. 42-48.
10. Заремба С. Х. Прояви недиференцшовано! дисплази сполучно! тканини з боку серцево-судинно! системи у хворих на артерiальну гшертензш / £. Х. Заремба, Н. О. Рак // AML XXI. - 2015. - № 2. - С. 14-18.
11. Казимирко В. К. Труднощi дiагностики недиференцшовано! дисплази сполучно! тканиниу практищ лжаря ревматолога / В. К. Казимирко, Л. М. 1ваницька, А. Г. Дубкова, Т. С. Сшантьева, Г. П. Иванова, М. Ф. Полудненко, М. В. Шарова // Укра!нський ревматолопчний журнал. - 2013. -№ 3 (53). - С. 96-100.
12. Тимочко-Волошин Р. До питания дисплази сполучно! тканини у дней: засоби фГзично! реабштаци / Р. Тимочко-Волошин, В. Мухш // Фiзична актившсть, здоров'я i спорт. - 2014. - № 1(15). C. 46-53.
13. Синдром недиференцшовано! дисплази сполучно! тканини: вщ концепци патогенезу до стратеги л^вання: Навчальний посiбник / О. В. Соленко, Н. А. Рикало, I. П. Осипенко, Л. П. Солейко; Вшницький нацюнальний медичний унiверситет iменi М. I. Пирогова. // Вшниця: Нова Книга. -2014. - C. 166.
14. Kuprienko N. B. Metabolic basis of urinary tract infection prophylaxis in children. / N. B. Kuprienko, Z. V. Svetlova, N. N. Smirnova // The Scientific Notes of the I. P. Pavlov St. Petersburg State Medical University. - 2017. - V. 24 (1). - P. 22-27. doi: 10.24884/1607-4181-2017-24-1-22-27.
15. Лук'яненко Н. С. Оцшка дiагностично! цшносл маркування тканинно! гшокси, мембрано-деструкци та недиференцшовано! дисплази сполучно! тканини у дггей з мiхурно-мисковим рефлюксом / Н. С. Лук'яненко, К. А. Кенс, Н. А. Петрща // Здоровье ребенка. - 2016. - № 6 (74). -С.86-92.
16. Несторенко З. В. Дисплазия соединительной ткани - медико-социальный феномен XXI века / З. В. Нестеренко // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2012. - № 1 (5). - С. 17-23.
17. Осипенко I. П. Вюцеральш маркери дисплази сполучно! тканини у чоловшв з щопатичним пролапсом мирального клапана / I. П. Осипенко, О. В. Солейко // Кл^чна та експериментальна патолопя. - 2011. - Том Х, № 2 (36). - Ч.2.- C. 78-81.
18. Филипенко П. С. Патология внутренних органов у лиц молодого возраста с синдромом дисплазии соединительной ткани / П. С. Филипенко, Е. М. Драпеза, И. Н. Долгова, Ю. С. Малоокая // Фундаментальные исследования. - 2004. - № 5. - С. 16-18.
19. Muller R.F. Emery's Elements of Medical Genetics / Muller R.F, Jong I.D. // Churchill Livingston. -2001. - P.225-237.
20. Макеева Н. I. Особливосп метаболТзму сполучно! тканини в дней з единою ниркою / Н. I. Макеева, Н. А. Шдвальна // Педiатрiя, акушерство та пнеколопя. - 2012. - № 4 (452).- С. 30-33.
21. НаказМОЗУкра!ни № 627 вщ 03.11.2008 «Про затвердження протоколу лшування дней з шфекщями сечово! системи i тубуло-штерстишальним нефритом».
22. Beighton P. Steinmann B. International nosology of heritable disorders of connective tissue / P. Beighton,
A. Paepe // Am. J. Med. Genet. - 1998. - Vol. 77, № 2. - P. 31-37.
23. Юрьева Е. А. Ддагностичний довщник нефролога / Е. А. Юрьева, В. В. Длин. // М.: Оверлей. - 2002. -C. 95.
24. Няньковський С. Л. Метаболчна терашя та роль у комплексному лТкувант дисплази сполучно! тканини у дитячш нефрологи. / С. Л. Няньковський, О. О. Добрик, М. Ю. кьюв // Современная педиатрия. - 2016. -№ 1(73). - С. 131-136.
25. Боровиков В. Статистика: мистецтво анатзу даних на комп'ютерг Для професюналТв [Текст] /
B. Боровиков // - СПб.: ПЬер. - 2001. - С. 656.
26. Шуляк О. В. !нфекци сечостатевих шляхТв: телонефрит: Академия - дистанционное обучение on-line / Шуляк О. В. // Укра!нський медичний часопис - 2014. - № 4 (102) - VII/VIII.
27. Шмидт Г. Ультразвуковая диагностика. Практическое руководство / Гюнтер Шмидт; пер. с англ.; под общ. ред. проф. А. В. Зубарева. // М.: МЕДпресс-информ. - 2009. - С. 560.
28. Kitchener RL. Prolidase function in proline metabolism and its medical and biotechnological applications. / Kitchener RL, Grunden AM // J Appl Microbiol. - 2012. - V. 113. - P. 233-247.
29. Reddy MA. Recent developments in epigenetics of acute and chronic kidney diseases. / Reddy MA, Natarajan R. // Kidney International. - 2015. - V. 88(2). - P. 250-261. doi:10.1038/ki.2015.148
30. Kaplan A. Creatinine kinase. / Abbot, Kaplan A et al. // Clin Chem The C. V.Mosby Co. St Louis. Toronto. Priceton. - 1984. - P. 1112-1116.
REFERENCES
1. Lavrenchuk, O. V., Driyanskaya, V. E., Bagdasarova, I. V., Petrina, O. P. (2013). Anti-relapse treatement of chronic urinary tract infection in children. Modern Pediatrics, 4 (52), 157-161 [in Ukrainian].
2. Vozianov, A. F., Maidannik, V. G., Biednyy, V. G., Bagdasarova, I. V. (2002). Features of childhood nephrology authors. Kiev: Knyha-plus, 348 [in Russian].
3. Biasucci, L. M., Cardillo, M. T. (2012). Biomarkers of inflammation and endothelial function: the holy grail of experimental and clinical medicine? Vascul. Pharmacol, Vol. 56, No. 1-2, 26-28.
4. Mahajan, N., Kapoor, D., Bisht, D. et al. (2013). Levels of interleukin-18 and endothelin-1 in children with henoch-sch nlein purpu ra: a study from northern India. Pediatr. Dermatol, Vol. 30, No. 6, 695-699.
5. Sharifian, M. I., Ahmadi, M., Karimi, A., Zand, R. E., Moghadar, R., Ahmadi, R., Chimeh, M. D. et al. (2013). Urinary endothellin-1 level in children with pyelonephritis and hydronephrosis. Saudi J Kidney Dis Transpl, Jul, 24 (4), 731-6.
6. Richard, A. Zager., Ali, C. M. Johnson., Dennis, Andress, Kirsten, Becker. (2013). Progressive endothelin-1 gene activation initiates chronic/end-stage renal disease following experimental ischemic/reperfusion injury. Retrieved from https://www.kidney-international.org/article/S0085-2538(15)56025-0/fulltext
7. Kolesnik, M., Dudar, I., Stepanova, I., Fomina, S., Velichko, M., Shifris, I., Loboda, O. et al. (2017). Classification of diseases of the urinary system. Ukrainian journal of nephrology and dialysis, 4 (56), 316 [in Ukrainian].
8. Nechaeva, G. I. (Ed). (2002). Connective tissue dysplasia. Proceeding of the Symposium. Omsk: OPMA, 168 (In Russian).
9. Nazarenko, L. G. (2010). Dysplasia of connecting work: the role of elimination and gestational problems. Women'sDoctor,1, 42-48 [In Ukrainian].
10. Zaremba, E. Kh., Rak, N. O. (2015). The manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia on the part of the cardiovascular system in patients with arterial hypertension. AMLXXI, 2, 14-18 [In Ukrainian].
11. Kazimirko, V. K., Ivanitskaya, L. M., Dubkova, A. G. et al. (2013). Diagnostic difficultis in undifferentiated connective tissue dysplasia in rheumalogists clinical practice. Ukrainian journal of rheumatology,3 (53), 96-100 [In Ukrainian].
12. Tymochko-Voloshyn, R., Mukhin, V. (2014). On the problem of connective tissue dysplasia in children: means of physical rehabilitation. PHYSICAL ACTIVITY HEALTH AND SPORT, 1 (15), 46-53 [In Ukrainian].
13. Solyenko, O. V., Rykalo, N. A., Osypenko, I. P., Soleyko, L. P. (Eds). (2014). The syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia: from the concept of pathogenesis to the treatment strategy. Tutorial. National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya: Publishing house Nova Knyha, 166 [In Ukrainian].
14. Kuprienko, N. B., Svetlova, Z. V., Smirnova, N. N. (2017). Metabolic basis of urinary tract infection prophylaxis in children. The Scientific Notes of the I. P. Pavlov St. Petersburg State Medical University, 24 (1), 22-27. doi: 10.24884/1607-4181-2017-24-1-22-27
15. Lukyanenko, N. S., Kens, K. A., Petritsa, N. A. (2016). Evaluating the Diagnostic Value of the Tissue Hypoxia, Membrane Destruction and Undifferentiated Connective Tissue Dysplasia Markers in Young Children with Vesicoureteral Reflux. Child's Health, 6 (74), 86-92 [In Ukrainian]. http://dx.doi.org/10.22141/2224-055L6.74.2016.82138
16. Nestorenko, Z. V. (2012). Connective tissue dysplasia - medico-social phenomenon of the 21st century. Pain. Joints. Spine, 1 (5), 17-23 [In Ukrainian].
17. Osipenko, I. P., Solienko, O. V. (2011). Visceral markers of connective tissue dysplasia in men with idiopathic mitral valve prolapse. Clinical and Experimental Pathology, Tom 10, 2 (36), P. 2, 78-81 [In Ukrainian].
18. Filipenlko, P. S., Drapeza, E. M., Dolgova, I. N., Malookaya, Yu. S. (2004). Pathology of internal organs in young people with connective tissue dysplasia syndrome. Fundamental Research, 5, 16-18 [In Russian].
19. Muller, R. F., Jong, I. D. (2001). Emery's Elements of Medical Genetics: Churchill, Livingston.
20. Makeeva, N. I., Pidvalna, N. A. (2012). Features of metabolism of connective tissue in children with a single kidney. Pediatrics, Obstetrics and Gynekology, 4 (452), 30-33 [In Ukrainian].
21. The Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 627 of November 3, 2008 «About approving the protocol of treatment children with infections of the urinary system and tubulo-interstitial nephritis» [In Ukrainian].
22. Beighton, P., Paepe, A., Steinmann, B. (1998). International nosology of heritable disorders of connective tissue. Am. J. Med. Genet, Vol. 77, № 2, 31-37. PMID: 3287925. doi: 10.1002/aimg. 1320290316
23. Yur'yeva, E. A., Dlin, V. V. (2002). Diagnosticheskij spravochnik nefrologa [Diagnostic guide for nephrologist].Moscow. Overley. 95p. [In Russian].
24. Nyankovskiy, S. L., Dobrik, O. O., Iskiv, M. Yu. (2016). Metabolic therapy and its role in the complex treatment of connective tissue dysplasia in Pediatric Nephrology. SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, 1(73), 131-136. doi10.15574/SP.2016.73.131
25. Borovikov, V. (2001). Statistics: The art of data analysis on a computer. For Professionals [Tekst]. SPb.: Piter, 656 p. [In Russian].
26. Shulyak, O.V. (2014). Genito-urinary tract infections: pyelonephritis: Academy - distance learning on-line. Ukrainian Medical Journal, No. 4 (102) - VII / VIII.
27. Schmidt, G. (2009). Ultrasound diagnosis. Practical guidance/ Günther Schmidt; trans. with English. ; under the Society. Ed. prof. A. Zubarev. - M. : MEflpress-inform. - 560 c. : sludge.
28. Kitchener, R.L., Grunden, A.M. (2012). Prolidase function in proline metabolism and its medical and biotechnological applications. J ApplMicrobiol, 113, 233-247. doi: 10.1111/j.1365-2672.2012.05310.x.
29. Marpadga, A. Reddy., Rama, Natarajan. (2015, May 20). Recent developments in epigenetics of acute and chronic kidney diseases. Retrieved from https: // www.kidney-international.org/article/S2157-1716(15)32170-5/fulltext
30. Abbot, Kaplan, A. et al. (1984). Creatinine kinase. Clin Chem The C.V. Mosby Co.St Louis, Toronto, Priceton, 1112-116.
THE ROLE OF ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN CHILDREN WITH PYELONEPHRITIS AGAINST FIBRYLOGENESIS DISORDERS
Iskiv M. Yu., Lukyanenko N. S.
Annotation: The prevalence of microbial inflammatory diseases of the urinary system, according to epidemiological studies, is 29.0 per 1000 children. Over the past decades, an unfavourable tendency towards an increase in the pediatric population of chronic pathology has been observed, treatment complicated by a significant pathomorphosis of the disease.
Aim of the research: analysis of the frequency of birth defects in the development of organs of the urinary system, as a visceral marker of violation of the fibrillogenase, in children with different variants of pyelonephritis.
Materials and methods: 148 children with pyelonephritis from 3 to 18 years were examined. According to the results of catamnestic observation, they were divided into 2 groups: I - 92 people, children with pyelonephritis, in which catamnesis was diagnosed 3 or more episodes of recurrence of pyelonephritis in 2 years, II - 56 children with pyelonephritis, in which for 2 years no relapse of the disease was noted. The control group consisted of 65 somatically healthy children of the same age. All children had a routine comprehensive clinical and laboratory examination and clinical and laboratory markers of fibrillogenic disorder (phenotypic signs of undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD), excretion of oxyproline with urine) were established.
Results: In children with chronic recurrent pyelonephritis were registered phenotypic signs of undifferentiated connective tissue dysplasia significantly more frequently (p < 0.05). The congenital malformations of the urinary system were diagnosed in 90.52 % of children of the I group, while they were diagnosed in only 8.93 % of children the II group and were not observed in children of control group.
There is a direct correlation between the incidence of congenital defects of the urinary system and the high level of ET-1 and the high incidence of phenotypic manifestations of fibrillogenesis in children with chronic pyelonephritis. Congenital malformations of the urinary system can be regarded as visceral markers of undifferentiated connective tissue dysplasia.
Conclusions: In children with recurrent pyelonephritis, compared with the data of children with acute non-recurrent pyelonephritis, phenotypic signs of undifferentiated dysplasia of connective tissue were significantly more marked.
Thus, the negative role of UCTD in the course of pyelonephritis in children has been confirmed. It has been shown that UCTD in children with pyelonephritis is manifested not only by phenotypic features, but also by visceral, such as BD US, which leads to the chronization of the process with frequent relapses.
KEY WORDS: children, violations of fibrillogenesis, dysplasia of a connective tissue, clinical and laboratory markers, oxiprolin, collagen, pyelonephritis
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Mariana Iskiv, junior research associate of the department of Clinical Genetics of Institute of hereditary pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, 31 a, Lysenko Street, Lviv, Ukraine,79008, fax: (032) 275-38-44, Assistant Professor Department of Proupedeutics Pediatrics and Medical Genetics of Lviv National Medical University,
69, Pekarska Street, Lviv, Ukraine, 79010, Medicover Ukraine, 102, Antonovycha Street, Lviv, Ukraine, 79057, e-mail: [email protected], ID ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7991-685X
Natalia Lukyanenko, MD, PhD, Full Professor, Department of Clinical Genetics Institute of hereditary pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, 31 a, Lysenko Street, Lviv, Ukraine, 79008, fax: (032) 275-38-44, e-mail: [email protected], ID ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4847-1488
РОЛЬ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ У ДЕТЕЙ C ПИЕЛОНЕФРИТОМ НА ФОНЕ НАРУШЕНИЯ ФИБРИЛОГЕНЕЗА
Иськив М. Ю., Лукьяненко Н. С.
Резюме: Распространенность микробно-воспалительных заболеваний мочевыделительной системы, по эпидемиологическим исследованиям, составляет 29,0 на 1000 детского населения. Врожденные дефекты коллагенообразования становятся основой для развития различных патологических изменений со стороны почек и мочевыводящих путей, вызывая тяжелое течение заболевания и резистентность к терапии.
Эндотелин-1 (ЭТ-1) как один из самых мощных вазоконстрикторов является маркером и предиктором тяжести течения многих заболеваний, связанных с патологией сосудов, усиливает продукцию цитокинов и тем самым может инициировать процесс воспаления при пиелонефрите.
Цель. Анализ роли эндотелиальной дисфункции и недифференцированной дисплазии соединительной ткани как висцеральных маркеров нарушения фибриллогенеза, в хронизации пиелонефрита у детей.
Материалы и методы. Обследовано 148 детей с пиелонефритом от 3 до 18 лет, которые были разделены на 2 группы: I - 92 человека, дети с хроническим рецидивирующим пиелонефритом (ХрПн), II - 56 детей с острым пиелонефритом (ОПн). Контрольную группу составили 65 соматически здоровых детей. Детям проводилось рутинное комплексное клинико-лабораторное обследование нарушения фибриллогенеза.
Результаты. У детей с ХрПн достоверно чаще отмечались фенотипические признаки недифференцированной дисплазии соединительной ткани (НДСТ). В 90,52 % детей I группы диагностировали врожденные пороки развития мочевыделительной системы (ВПР МВС), тогда как во II-й группе они диагностировались только у 8,93 % детей, и не регистрировались среди детей контрольной группы.
Наличие прямой связи между частотой ВПР МВС, высоким уровнем ЭТ-1 и значительной частотой фенотипических проявлений нарушения фибриллогенеза у детей с рецидивирующим пиелонефритом позволяет расценивать эти признаки в качестве висцеральных маркеров недифференцированной дисплазии соединительной ткани, которые обусловливают тяжелое течение пиелонефрита у детей.
Выводы. У детей с хроническим рецидивирующим течением пиелонефрита уровень содержания ЭТ-1 был достоверно выше по сравнению с показателями детей с острым нерецидивирующим пиелонефритом. Подтверждена отрицательная роль НДСТ в течении пиелонефрита у детей.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: дети, нарушение фибриллогенеза, дисплазия соединительной ткани, клинико-лабораторные маркеры, оксипролин, коллаген, пиелонефрит
1НФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Иськив Марьяна Юрьевна, младший научный сотрудник отделения клинической генетики ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», улица Лысенко, 31 а, Львов, Украина, 79008, ассистент кафедры пропедевтики педиатрии и медицинской генетики Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого, улица Пекарская, 69, Львов, Украина, 79010, Medicover Ukraine, улица Антоновича, 102, Львов, Украина, 79057, факс: (032) 275-38-44, e-mail: [email protected], ID ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7991-685X
Лукьяненко Наталья Сергеевна, доктор медицинских наук, заведующая отделением клинической генетики ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», профессор кафедры пропедевтики педиатрии и медицинской генетики Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого, улица Пекарская, 69, Львов, Украина, 79010, факс: (032) 275-38-44, e-mail: [email protected], ID ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4847-1488
