CC BY
43
Орипнальш ctqttï
Original Articles
УДК 616-018.2-007.17-036.1:616.61]-074-053.2:504.7]477.83)
DOI: 10.22141/2307-1257.7.2.2018.127395
Лук'яненко Н.С.12,1ськВ М.Ю.1, Кенс К.А.2, Макух Г.В.1 1ДУ «1нститут спадково!патолог!НАМН Укра!ни», м. Льв1в, Укра!на
2Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет 1м. Данила Галицького, м. Льв1в, Укра!на
1
Маркери порушення фiбрилогенезу у д^ей з рiзними варiантами перебiгу пieлонефриту
For cite: Pocki. 2018;7(2):100-106. doi: 10.22141/2307-1257.7.2.2018.127395
Резюме. Актуальнсть. Останн/ми роками кл/нчний переб1г п/елонефриту у д/тей характеризуется зб/льшенням к/лькост/ латентних та «стертих» форм захворювання, п/двищенням резистентност/ до тра-диц1йно1 антибактер1ально1 терапИ що призводить до хрон'/зацП i рецидивування патологичного про-цесу в нирках. При цьому в структур нефропат/й у д/тей переважають захворювання вродженого та спадкового генезу, а такожзахворювання, пов'язан/ зi спадковою схильн/стю, що мають прихований початок та торп/дний перебiг. ОсобливоÏ уваги заслуговують дти з проявами дисплазИ сполучноÏ тка-нини. Мета дослдження: пошук можливихкл/н/ко-лабораторнихмаркер/в, асоц/йованихiз порушен-ням ф/брилогенезувд/тейз р/зними вар'юнтами переб/гуп/елонефриту, таз'ясуванняролiпорушення ф/брилогенезу у тяжкост/ переб/гу п/елонефриту у д/тей. Матерали та методи. Обстежено 60 д/тей з п/елонефритом вд 3 до 18 рок/в. За результатами катамнестичного спостереження вони були подiленi на дв/ групи: I — 30 д/тей з п/'елонефритом, в катамнезi якихд/агностувалось 3 i б/льше еп/зоди рецидиву п/елонефриту впродовж року, II — 30 д/тей з п/'елонефритом, в яких упродовж року не в/дм/чалось рецидив'т захворювання. Контрольну групу становили 42 соматично здоровi дитини того ж в'/ку. Ус/м д/-тям проводилося рутинне комплексне кл/н/ко-лабораторне обстеження та встановлювались кл/н/ко-лабораторнi маркери порушення ф/брилогенезу (фенотиповi ознаки недиференц/йованоï дисплазИ сполучноï тканини, оксипрол/н в сеч/). Проводилось молекулярно-генетичне тестування локус/в AA та AG пол/морфного локусу RS 605143 гена COL4A1. Результати. У д/тей з рецидивуючим переб/гом п/е-лонефриту в/рог/дно част/ше в/дм/чались фенотиповi ознаки недиференц/йованоïдисплазИ сполучноï тканини пор/вняно з даними д/тей, в яких спостер/гався т/льки один еп/зод п/елонефриту протягом року, а саме: ппермобльнють суглоб/в (у 53 % д/тей проти 6,67 % у групi пор/вняння, в контролi — 4,76 %), астен/чна т/лобудова (56,67 % проти 26,67 %, в контролi — 16,67 %), порушення зору (86,67 % проти 36,67 %, в контролi — 7,14 %), деформац/я грудноïкл/тки (43,33 % проти 10 %, в контролi — 4,76 %), скол/-отична постава (53,33 % проти 13,33 %, в контролi — 4,76 %), арахнодактил/я та схильн/сть до кровотеч в/дм/чались лише у д/тей I групи (23,33 та 6,67 % в/дпов/дно, в контролi не в/дм/чалось). Визначення р/вня оксипрол/ну у сечi в д/тей з рецидивуючим п/елонефритом св/дчить про посилення розпаду та екскре-цИ' продукт/в обм/ну колагену в дитячому орган/змi у 97 % обстежених, що значно перевищуе частоту вид/лення оксипрол/ну з сечею у д/тей з гострим переб/гом п/елонефриту (10 %), та вказуе на вираже-не порушення катабол/зму колагену в д/тей, схильних до рецидивування п/елонефриту. Встановлена в/рог/дно вища частота «дикого» генотипу АА — rs605143 гена колагену COL4A1 у д/тей iз рецидивуючим переб/гом п/елонефриту пор/вняно з даними ос/б загальнопопуляц/йноï контрольноï групи (21,4 % проти 4,8 %, p < 0,05). Наявнсть у дитини генотипу АА пол/морфного локусу rs605143 гена COL4A1 у п'ять раз/в зб/льшуе ризик розвитку рецидивування хрон/чного п/елонефриту (в/дношення шанс/в 5,105, 95% дов/рчий iнтервал 0,12-0,87). Висновки. З метою прогнозування у д/тей генетично детерм/нованоï схильност/ до рецидивування п/елонефриту рекомендуеться проведення молекулярно-генетичного тестування генотип/в AA та AG пол/морфного локусу rs605143 гена колагену COL4A1. Ключовi слова: дти; дисплаз/я сполучноï тканини; порушення ф/брилогенезу; кл/н/ко-лабораторнi маркери; оксипрол/н; колаген; п/елонефрит
© «Нирки» / «Почки» / «Kidneys» («Pocki»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Лук'яненко Натал1я Сергивна, доктор медичних наук, завщувач вщдтення шшчно!' генетики, Державна установа «1нститут спадково!" патологи Нацюнально'"' академи медичних наук Укра'ни», вул. М. Лисенка, 31а, м. Льв1в, 79000, Укра'на; e-mail: nslukyanenko@gmail.com, тел.: +38 (067) 943-88-34.
For correspondence: Natalia Lukyanenko, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Clinical Genetics, State Institution "Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', M. Lisenka st., 31a, Lviv, 79000, Ukraine; e-mail: nslukyanenko@gmail.com, phone: +38 (067) 943-88-34.
Вступ
Поширенють мiкробно-запальних уражень се-чово! системи (уретрит, цистит, пieлонефрит) серед дитячого населення продовжуе зростати. Рециди-вування iнфекцiй сечовивiдних шляхiв (1СШ) мае мiсце у 30—50 % пащенпв. У структурi захворювань у 25 % дггей 1СШ рецидивують [1]. Згiдно зi статис-тичними даними МОЗ Укра!ни, за останш п'ять рокiв захворюванiсть на шфекци сечово! системи збiльшилась вiд 40 до 56 дггей на 1000 дитячого на-селення.
Останшми роками клшчний перебiг телонеф-риту у дггей характеризуеться збшьшенням кглькос-тi латентних i безсимптомних форм захворювання, пщвищенням резистентностi до традицшно! анти-бактерiально! терапи, що призводить до хрошзацп i рецидивування патологiчного процесу в нирках [2].
При цьому в структурi нефропатш у дiтей пере-важають захворювання вродженого та спадкового генезу, а також захворювання, пов'язаш зi спадко-вою схильнiстю, що мають прихований початок та тортдний перебiг [3]. Особливо! уваги заслуговують дiти з проявами дисплази сполучно! тканини (ДСТ) [4].
Унiкальнiсть структури та функцiй сполучно! тканини створюе умови для виникнення велико! кглькосп !! аномалiй та захворювань, викликаних хромосомними та генними дефектами, що мають певний тип успадкування або виникають в резуль-татi зовнiшнiх мутагенних впливiв у фетальному перiодi [5]. Окрiм велико! кглькосп захворювань, в основi яких найчастiше лежать геннi дефекти, не-рщко виникають вродженi аномал!! сполучно! тканини (СТ) мультифакторно! природи [6, 7].
ДСТ може бути пов'язана як iз порушенням синтезу колагену в процес фiбрилогенезу, так i зi змiнами його бюдеградацп, ферментопат1ями, дефектами фiбронектину, еластину, глжопротещв, протеоглiканiв, а також iз дефiцитом рiзних кофак-торiв ферменпв (магнiю, цинку, мiдi), аскорбшово! кислоти, кисню та iн., якi беруть участь в утворенш ковалентних зв'язюв, необх!дних для стабшзацп колагенових структур, в основi яких лежать мутацп генiв, що кодують синтез та просторову оргашзацго елементiв СТ [8, 9].
Нирки беруть участь в будь-яких патолопчних процесах, оскгльки е одним iз основних органiв, що шдтримують гомеостаз органiзму в будь-якому вшд. Клiнiчнi прояви багатьох захворювань у дггей зна-чною мiрою залежать вiд ступеня зрiлостi оргашв сечоутворення та сечовидглення [10, 11].
На сьогодш загальнi методи молекулярно! ме-дицини знаходять свое мюце в клiнiчнiй практицi, розширюють дiагностичнi можливостi та допомага-ють виршувати питання розробки профiлактичних заходiв. Усе бгльше дослiдникiв за останне десяти-рiччя звертаються до питання генетично! обумовле-ностi порушень стану здоров'я у дггей старшого вжу [12-14].
Закордонними та вичизняними дослiдженнями доведено, що значна кгльюсть соматичних захворювань характеризуются полiморфiзмом, при цьому виявляються суттевi популяцiйнi, етнiчнi, расовi ва-рiацii, пов'язанi з юторичними традицiями, вщмш-ностями у харчуванш, географiчним середовищем жигтедiяльностi, епiдемiями шфекцшних захворювань, особливостями забруднення довкглля тощо [15, 16]. Цi рiзноманiтнi фактори ризику розгляда-ються як ешгенетичш фактори впливу на оргашзм людини.
У свiтлi викладеного залишаеться вщкритим питання щодо ролi ДСТ при шелонефрш! у дiтей, ознаки яко! все частiше зустрiчаються серед хворих нефролопчно! групи та iстотно впливають на характер i переб^ захворювання, що спричиняе виникнення, хрошзацго та його стiйкiсть до терапи.
Мета: пошук можливих клшжо-лабораторних маркерiв, асоцiйованих iз порушенням фiбрилоге-незу в дiтей iз рiзними варiантами перебiгу тело-нефриту та з'ясування ролi порушення фiбрилоге-незу у тяжкост перебiгу пiелонефриту у дггей.
Матерiали та методи
Обстежено 60 дггей вжом в!д 3 до 18 роюв, якi надшшли на стацiонарне лiкування з дiагнозом «телонефрит» у I педiатричне вщдглення КЗ ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ» у 2016-2017 роках. За результатами спостереження за хворими в катамнезi 1-3 роюв вони були подглеш на двi групи за частотою епiзодiв загострення запального процесу нирок упродовж року: I група (1-ХрПН — 30 осiб) — це дгти з рецидивуючим перебяом пiелонефриту, в них дiа-гностувалось 3 i бгльше епiзоди рецидиву телонеф-риту впродовж року, II група (П-ГПН — 30 дггей), у яких був дiагностований гострий телонефрит, а впродовж року катамнестичного спостереження не вiдмiчалось рецидивiв захворювання.
Результати дослщження дiтей основних груп по-рiвнювали з результатами обстеження 42 соматично здорових дiтей того ж вжу (Ш-ЗК), якi були обсте-женi пiд час вигздв групи наукових спiвробiтникiв в еколопчно чистi райони Львiвсько! областi в межах виконання планово! науково-дослщно! роботи. Усiм дiтям проводилося комплексне клшко-ла-бораторне обстеження згiдно зi стандартними, за-гальноприйнятими у дитячш нефрологи та педiатрii методами клшчного, лабораторного та шструмен-тального обстеження [17].
При надходженш дiтей проводилось ретельне опитування дiтей та !х батькiв за спецiально розро-бленою анкетою для уточнення необх!дних анам-нестичних даних; клiнiчний огляд дггей та антро-пометричнi вимiрювання з акцентом на виявлення фенотипових ознак недиференцшовано! дисплази сполучно! тканини. Визначались рутиннi клтч-нi, лабораторнi показники (загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, бiохiмiчний аналiз кровi) та проводились шструментальш методи обстеження
(ультразвукове дослщження (УЗД) нирок, м1кц1йна цистографгя, екскреторна урограф1я). За Брайтошв-ськими та модиф1кованими критергями Мглковсько!-Димитрово! та Каркашева [18] визначали фенотипо-Bi ознаки недиференцшовано! дисплазН сполучно! тканини; ргвнг екскрещ! оксипролшу в сечг — за методом Е.О. Юрьево!, В.В. Длин [19] в модифжащ! О.О. Добрик, С.Л. Няньковського, М.Ю. 1ськгв [20] та вгльно! i зв'язано! фракцш оксипролшу в сироват-щ кровГ — за методом Н.П. Шараева [21].
Проводили молекулярно-генетичне дослщжен-ня АА та AG генотитв/алелГв полГморфного локусу rs605143 гена колагену COL4A1 за допомогою методу полГмеразно! ланцюгово! реакщ! та полГморфГзму довжин рестриктивних фрагменпв [22, 23].
Статистична обробка результапв дослщжен-ня здшснювалась з використанням програми Microsoft Excel та прикладного пакету Statistica 5.0 for Windows. Для обробки результата, що потра-пили пгд нормальний розподгл, використовувався статистичний метод з вираховуванням середньо! арифметично! (М), стандартного вщхилення (SD). Розрахунки основних статистичних величин здш-снювались за загальноприйнятими формулами [24].
Результати та обговорення
При надходженш у дггей з телонефритом були проаналГзоваш клгшчш прояви та результати ультразвукового обстеження нирок пащентш (табл. 1).
Клшчш прояви загально! неспецифГчно! шток-сикащ! рееструвались у бгльшост дггей I групи: бль дють шюрних покривГв вщмГчалась у 2,5 раза часть ше, нгж у дггей II групи (80 % проти 30 % дггей групи порГвняння), перюрбггальний щаноз вщмГчався у 2,5 раза частше у пащентгв I групи (53 % проти 20 % дггей групи порГвняння), ознаки дисметаболГчно! нефропат за даними УЗД теж дГагностувались в 1,18 раза частше у дггей основно! групи (47 % проти
40 % дггей групи порiвняння), ультразвуковi ознаки запального процесу нирок зусщчались в 93 % дь тей I групи та 87 % дггей II групи. Вiроriдно'i рiзницi щодо показникiв приглушеносгi тошв серця, гшо-плазп емалi зубiв у дiгей груп спосгереження не вщ-мiчалось (табл. 1).
З метою вивчення можливо! ролi недиференщ-йовано! дисплазп сполучно! тканини у бгльш тяжкому перебiгу телонефриту у дiгей i схильносгi до хрошзацп процесу, а також з метою можливого про-гнозування частих рецидивiв пiелонефригу у дiгей було проаналiзовано характер та частоту фенотипо-вих проявiв недиференцшовано! дисплазп сполуч-ног тканини (табл. 2).
З метою вивчення процеав деградацп колагену у дггей обох груп спостереження методом яюсно! реакцГi (за ступенем помутншня) було визначено рiвень оксипролшу в сечi як показника метаболiзму колагену в резульгагi порушення процеав фiбрило-генезу. Результати екскрецГi оксипролшу з добовою сечею в дггей з телонефритом обох груп спостереження порiвняно з даними здорових дiгей наведено в табл. 3.
З метою пошуку можливих генетичних маркерiв, асоцiйованих iз порушенням фiбрилогенезу у дiгей, проводили молекулярно-генетичне дослщження АА та AG геногипiв/алелiв полiморфного локусу rs605143 гена колагену COL4A1 за допомогою мето-дiв полiмеразноi ланцюговог реакцГi та полiморфiз-му довжин рестракцшних фрагменгiв (табл. 4).
Отже, аналiз частоти фенотипових проявiв НДСТ у обстежених дiгей вказуе на те, що у дггей I групи вiрогiдно частше вiдмiчались феногиповi ознаки недиференцшовано! дисплазп сполучног тканини, чого не спосгерiгалось у дггей II групи та оаб групи контролю. Аналiз фенотипових проявiв порушень фiбрилогенезу вказуе на недиференцшовану дис-плазiю сполучно! тканини як причину бгльш тяж-
Таблиця 1. Стан дтей '¡з телонефритом за даними клн'чного та ультразвукового огляду
Кл^чы прояви Групи д^ей
1-ХрПН (n = 30) ll-ГПН (n = 30)
N Q N Q
Блщють шюрних покривiв 24 0,80* 9 0,30
Перюрб^альний фаноз 16 0,53* 6 0,20
Гiпертрофiя мигдалиюв 17 0,57 14 0,47
Мiкрополiаденiт 5 0,17 6 0,20
Гiпоплазiï емалi 3y6iB 1 ступеня 4 0,13 4 0,13
Гiпоплазiï емалi 3y6iB II-III ступеня 6 0,20 6 0,20
Наявнiсть Kapiecy 3y6iB 11 0,37 5 0,17
Пpиглyшенicть тонiв серця 6 0,20 5 0,17
Нудота та бть при пaльпaцiï епiгacтpiю 8 0,27* 2 0,07
Бть пiд час пaльпaцiï живота 17 0,57* 12 0,40
УЗД-ознаки диcметaболiчноï нефpопaтiï 14 0,47* 12 0,40
УЗД-ознаки запального процесу нирок 28 0,93 26 0,87
Примтка: * — в 'рог'щна р 'зниця показника mïm двома групами дтей р < 0,01.
кого перебяу пieлонефриту у дiтей i схильностi до хрошзацп процесу та прогнозуе частi рецидиви т-елонефриту у дiтей.
Визначення рiвня оксипролшу у сечi дiтей з те-лонефритом свщчить про посилення розпаду та екс-крецiю продуктiв обмшу колагену в дитячому ор-ганiзмi у 97 % обстежених дггей I групи, що значно перевищуе частоту видiлення оксипролiну з сечею у дггей II групи (10 %) та в оаб контрольно! групи (8 %), що вказуе на порушення катаболiзму сполучно! тканини у практично вск дггей з часто рециди-вуючим телонефритом.
Отже, проаналiзувавши результати клшжо-па-раклтчного обстеження дiтей з рiзним перебяюм пiелонефриту, можна зробити висновок, що неди-ференцiйована дисплазiя сполучно! тканини вщ-грае важливу роль в процес хронiзацГi пiелонефриту у дггей, а дгти з проявами НДСТ мають тяжчий пере-бiг захворювання з частими рецидивами, тому наяв-нiсть ознак НДСТ е прогностично несприятливою, що змушуе задуматись над необхщшстю призна-чення нефропротекторно! та метаболiчноi терапп при перших етзодах виникнення захворювання у дiтей за наявносп у них клiнiко-лабораторних про-явiв НДСТ.
Порiвняльний аналiз розподглу генотипiв АА та AG за полiморфним локусом rs605143 гена колагену гена COL4A1 у дггей з рецидивуючим перебтом пiелонефриту проводили зi здоровими особами, вибраними методом випадково! вибiрки, що ста-
новили III групу загальнопопуляцiйного контролю. Зареестровано вiрогiдно нижчу частоту генотипу AG у дiтей з хронiчним перебтом пiелонефриту порiвняно з результатами загальнопопуляцшно! групи контролю (39,3 % проти 66,7 % вщповщно, р < 0,025). Встановлена вiрогiдно вища частота «дикого» генотипу АА у дггей iз рецидивуючим перебь гом телонефриту порiвняно з даними оаб загальнопопуляцшно! контрольно! групи (21,4 % проти 4,8 % у Ш-ЗК, р < 0,05). Доведено, що наявшсть у дитини генотипу АА полiморфного локусу rs605143 гена колагену COL4A1 у п'ять разiв збгльшуе ризик розвитку рецидивування хрошчного пiелонефриту (вiдношення шансiв 5,105; 95% довiрчий iнтервал 0,12-0,87) (табл. 4).
Висновки
1. У дггей iз рецидивуючим перебяом тело-нефриту вiрогiдно частiше вiдмiчались фенотиповi ознаки недиференцшовано! дисплази сполучно! тканини, такi як гшермобгльшсть суглобiв (53 % дь тей проти 6,67 % у груш порiвняння), астенiчна ть лобудова (56,67 % проти 26,67 %), порушення зору (86,67 % проти 36,67 %), деформац1я грудно! клики (43,33 % проти 10 %), сколютична постава (53,33 % проти 13,33 %), арахнодактилiя та схильнють до кровотеч вiдмiчались лише у дггей I групи (23,33 та 6,67 % вщповщно).
2. Визначення рiвня оксипролшу у сечi в дггей з телонефритом сввдчить про посилення розпа-
Таблиця 2. Характер та частота фенотипових проявiв у обстежених дтей
Виявлен фенотиповi прояви НДСТ Групи д^ей
1-ХрПН (п = 30) 11-ГПН (п = 30) Ш-ЗК (п = 42)
п % п % п %
Ппермобтьнють суглобiв 16 53,0** 2 6,67 2 4,76
Астешчна ттобудова 17 56,67** 8 26,67 7 16,67
Порушення зору 26 86,67** 11 36,67 3 7,14
Арахнодактилiя 7 23,33** - - - -
Деформа^я грудноТ кл^ки 13 43,33** 3 10,0 2 4,76
Плоскостопють 6 20,0** - - - -
Сколютична постава 16 53,33** 4 13,33 2 4,76
Схильнють до кровотеч 2 6,67** - - - -
Пупкова грижа 4 13,33** 1 3,33 - -
Таблиця 3. Вмст оксипролшу в сеч/ дтей з телонефритом
Показник Групи д^ей
1-ХрПН (п = 30) 11-ГПН (п = 30) Ш-ЗК (п = 42)
М ± т Q М ± т Q М ± т Q
ОксипролЫ в сечi (+), одиниф 0,70 ± 0,02 0,97* 0,13 ± 0,01 0,10 0,06 ± 0,01 0,08
Примтка: * — в'рог'щна р'зниця показника м'ж даними дтей з телонефритом та здорових групи контролю р < 0,01.
Примтки: * — в'рог'щна р'зниця показника м'ж даними дтей з телонефритом та здорових групи контролю р < 0,01; ** — в 'рог'щна р'/зниця показника мiж двома групами дтей з телонефритом р < 0,01.
Таблиця 4. Анал'з розподлу генотитв за пол'1морфним локусом rs605143 гена COL4A1
Генотипи rs605143 l-ХрПН (n = 30) lll-ЗК (n = 42) X2 P OR (CI)
n % HWE p = 0,32 n % HWE p = 0,007
GG 11 39,3 0,347 12 28,6 0,383 0,874 > 0,05 1,62 (0,59-4,45)
AG 11 39,3 0,484 28 66,7 0,472 5,105 < 0,025 0,32 (0,12-0,87)
АА 8 21,4 0,169 2 4,8 0,145 4,61 < 0,05 5,45 (1,01-29,36)
ду та екскрещю продукпв обмшу колагену в ди-тячому органiзмi у 97 % обстежених, що значно перевищуе рiвень видiлення оксипролшу з сечею у дiгей з гострим перебпом пiелонефригу (10 %), що вказуе на виражене порушення катаболiзму колагену в дiгей, схильних до рецидивування т-елонефриту.
3. Наявнють недиференщйовано! дисплазГi спо-лучно! тканини у дитини вщграе важливу роль в процес хронiзацГi пiелонефригу, а дгга з проявами НДСТ мають тяжчий перебiг захворювання в катам-незi з частими рецидивами, тому наявнють ознак НДСТ е прогностично несприятливою, що диктуе необхiднiсгь призначення мегаболiчноl терапп при перших етзодах виникнення захворювання у дь тей, якщо в них наявнi клшко-лабораторш прояви НДСТ.
4. Зареестровано вiрогiдно нижчу частоту генотипу AG у дггей з хронiчним перебiгом телонефри-ту порiвняно з результатами загальнопопуляцшно! групи контролю (39,3 % проти 66,7 % вщповщно, р < 0,025).
5. Встановлена вiрогiдно вища частота «дикого» генотипу АА у оаб загальнопопуляцiйноl контрольно! групи порiвняно з даними дiгей iз рецидивую-чим перебiгом пiелонефригу (21,4 % проти 4,76 % у Ш-ЗК, р < 0,05).
6. Наявнють у дитини генотипу АА полiморф-ного локусу rs605143 гена колагену COL4A1 у п'ять разiв збшьшуе ризик розвитку рецидивування те-лонефриту (вiдношення шансiв 5,105; 95% довiрчий iнгервал 0,12—0,87).
7. З метою прогнозування у дiгей генетично де-гермiновано! схильносгi до рецидивування тело-нефриту рекомендуеться проведення молекуляр-но-генетичного тестування геногипiв AG та АА полiморфного локусу г?605143 гена COL4A.
Бiоетика. Пiд час проведення досл!дження були догриманi бюетичш норми, пацiенги (батьки, от-куни) п!дписали добровiльно iнформовану згоду щодо проведення досл!дження та обробку персо-нальних даних.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсгь будь-якого конфлiкгу штереав при пiдгоговцi даноТ сгаггi.
Рецензенти: д.м.н., проф. О.З. Гнатейко, д.м.н., проф. Л.В. Беш.
References
1. Maydannik VG, Kovalchuk IV. Modern aspects of pyelonephritis in children. International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2016;9(3):17-40. (in Russian).
2. Lavrenchuk OV. Aktual'na diagnostyka, faktoryprogresu-vannja ta likuvannja pijelonefrytu u ditej. Diss. dokt. med. nauk [Topical diagnosis, progression factors and treatment of pyelonephritis in children. Dr. med. sci. diss.]. Kyiv: Poligraf plus; 2015. 37 p. (in Ukrainian).
3. Ivanov DD, Korzh OM. Nefrologija v praktyci simejnogo likarja [Nefrology in the practice of a family doctor]. Donetsk: Publisher Zaslavsky OYu; 2014. 464p. (in Ukrainian).
4. Synycka VO, Pavlyshyn GA, Chubata OB. Metabolic therapy in the complex treatment of connective tissue dysplasia syndrome. Mystectvo likuvannja. 2008;(54):89-90. (in Ukrainian).
5. Zaremba JeH, Rak NO. Manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia from the cardiovascular system in patients with arterial hypertension. Acta Medica Leopoliensia. 2015;21(2);14-18.(in Ukrainian).
6. Kazimirko VK, Ivanitskaya LM, Dubkova AG, et al. Diagnostic difficulties in undifferentiated connective tissue dysplasia in rheumalogists clinical practice. Ukrai'ns'kyj revmatologichnyj zhurnal. 2013;(53): 96-100. (in Ukrainian).
7. Tymochko-Voloshyn R, Mukhin V. On the problem of connective tissue dysplasia in children: means of physical rehabilitation. Physical activity, Health and Sport. 2014;1(15):46-53. (in Ukrainian).
8. Solyeyko OV, Rykalo NA, Osypenko IP, Soleyko LP. Syndrom nedyferencijovanoi'dysplazii'spoluchnoi' tkanyny: vidkon-cepcii' patogenezu do strategii' likuvannja. Navchalnii posibnik [Syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia: from the concept of pathogenesis to the treatment strategy. Tutorial]. Vinnitsa: Nova Knyga; 2014. 168p. (in Ukrainian).
9. Nazarenko LG. Dysplasia of connecting work: role in elim -ination and problems of gestation. Zhinochyj Likar. 2010; (1):42-48. (in Ukrainian).
10. Povshedna TJu, Shevchuk DV, Kornijchuk NM. The role of timely treatment of congenital malformations of the urinary system in preventing chronic renal insufficiency in children. In: Bio-logichni doslidzhennja 2015: Zbirnyk naukovyh prac' [Biological researches -2015: Collection of scientific works]. Zhytomyr: Ruta; 2015. 423-429pp. (in Ukrainian).
11. Lukyanenko NS, Kens KA, Petritsa NA. Evaluating the diagnostic value of the tissue hypoxia, membrane destruction and undifferentiated connective tissue dysplasia markers in young children with vesicouretheralreflux. Zdorov'e rebenka. 2016;(74):86-92. doi: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82138. (in Ukrainian).
12. Podolskyj VV. Women's reproductive health is the most important problem of our time. Health of Woman. 2003:1(13):100-102. (in Russian).
13. Baranov VS. Genetic foundations of predisposition to some common multifactorial diseases. Meditsinskaya genetika. 2004;3(3):102-111. (in Russian).
14. Tempfer CB, Simoni M, Destenaves B, Fauser BC. Functional genetic polymorphisms and female reproductive disorders: part II--endometriosis. Hum Reprod Update. 2009 Jan-Feb;15(1):97-118. doi: 10.1093/humupd/dmn040.
15. Nebert DW. Polymorphisms in drug-metabolizing enzymes: what is their clinical relevance and why do they exist? Am J Hum Genet. 1997Feb;60(2):265-71. PMID: 9012398.
16. Baranov VS, editor. Geneticheskii pasport kak osnova individual'noi i prognosticheskoi meditsiny [Genetic passport as the basis of individual and prognostic medicine]. Saint-Petersburg: Publishing House H-L; 2009. 528p. (in Russian).
17. Ministry of Health of Ukraine. Order № 627 dated November 3, 2008. On the approval of the protocol for the treatment of children with urinary tract infections and tubulointerstitialnephritis. Available from: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=8502. Accessed: November 3, 2008. (in Ukrainian).
18. Beighton P, de Paepe A, Danks D, et al. International nosology of heritable disorders of connective tissue. Am J Med Genet. 1988 Mar;29(3):581-94. doi: 10.1002/ajmg.1320290316.
19. Jur'eva JeA, Dlin VV. Diagnosticheskij spravochnik nefrologa: klinicheskaja i laboratornaja diagnostika [Diagnostic
reference book of the nephrologist: clinical and laboratory diagnostics]. Moscow: Overlej; 2007. 352p. (in Russian).
20. Nyan kovskyiSL, Dobrik OO, Is kivMYu. Metabolic therapy and its role in the complex treatment of connective tissue dysplasia in pediatric nephrology. Sovremennaya pediatriya. 2016;(73):131-136. doi: 10.15574/SP.2016.73.131. (in Ukrainian).
21. Sharaev PN. Method for the determination of free and boundhydroxyproline in serum. Laboratornoe delo. 1981;(5):283-285. (in Russian).
22. Adi D, Xie X, Xiang Y, et al. Polymorphisms of COL4A1 gene are associated with arterial pulse wave velocity in healthy Han Chinese and Uygur subjects. Int J Clin Exp Med. 2015;8(2):2693-2701. PMID: 25932222.
23. Adi D, Xie X, Ma Y-T, et al. Association of COL4A1 genetic polymorphisms with coronary artery disease in Uygur population in Xinjiang, China. Lipids Health Dis. 2013 Oct 25;12:153. doi: 10.1186/1476-511X-12-153.
24. Borovikov VG. Statistica. Iskusstvo analiza dannyh na komp'jutere : dlja professionalov [Statistica. The art of analyzing data on a computer: for professionals]. Saint-Petersburg: Piter; 2001. 656 p. (in Russian).
OTpuMaHO 01.03.2018, OTpuMaHO y BunpaBneHOMy Burnagi 15.03.2018, npuMHHTO go gpyKy 16.03.2018 ■
Лукьяненко Н.С12, Иськив М.Ю.1, Кенс К.А.2, МакухГ.В.1
1ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», г. Львов, Украина
2Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Маркеры нарушения фибриллогенеза у детей с различными вариантами течения пиелонефрита
Резюме. Актуальность. В последние годы клиническое течение пиелонефрита у детей характеризуется увеличением количества латентных и «стертых» форм заболевания, повышением резистентности к традиционной антибактериальной терапии, что приводит к хронизации и рецидивированию патологического процесса в почках. При этом в структуре нефропатий у детей преобладают заболевания врожденного и наследственного генеза, а также заболевания, связанные с наследственной предрасположенностью, имеющие скрытое начало и тор-пидное течение. Особого внимания заслуживают дети с проявлениями дисплазии соединительной ткани. Цель исследования: поиск возможных клинико-лабораторных маркеров, ассоциированных с нарушением фибрилло-генеза у детей с различными вариантами течения пиелонефрита, и выяснение роли нарушения фибриллогенеза в тяжести течения пиелонефрита у детей. Материалы и методы. Обследовано 60 детей с пиелонефритом от 3 до 18 лет. По результатам катамнестического наблюдения они были разделены на две группы: I — 30 детей с пиелонефритом, в катамнезе которых диагностировалось 3 и более эпизода рецидива пиелонефрита в течение года, II — 30 детей с пиелонефритом, у которых в течение года не отмечалось рецидивов заболевания. Контрольную группу составили 42 соматически здоровых ребенка того же возраста. Всем детям проводилось рутинное комплексное клинико-лабораторное обследование и устанавливались клинико-лабораторные маркеры нарушения фибриллогенеза (фенотипические признаки недифференцированной дисплазии соединительной ткани, оксипролин в
моче). Проводилось молекулярно-генетическое тестирование локусов АА и AG полиморфного локуса RS 605 143 гена СОЬ4А1. Результаты. У детей с рецидивирующим течением пиелонефрита достоверно чаще отмечались фенотипические признаки недифференцированной дисплазии соединительной ткани по сравнению с данными детей, у которых наблюдался только один эпизод пиелонефрита в течение года, а именно: гипермобильность суставов (у 53 % детей против 6,67 % в группе сравнения, в контроле — 4,76 %), астеническое телосложение (56,67 % против 26,67 %, в контроле — 16,67 %), нарушения зрения (86,67 % против 36,67 %, в контроле — 7,14 %), деформация грудной клетки (43,33 % против 10 %, в контроле — 4,76 %), сколиотическая осанка (53,33 % против 13,33 %, в контроле — 4,76 %), арахнодактилия и склонность к кровотечениям отмечались только у детей I группы (23,33 и 6,67 % соответственно, в контроле не отмечалось). Определение уровня оксипролина в моче у детей с рецидивирующим пиелонефритом свидетельствует об усилении распада и выведения продуктов обмена коллагена в детском организме у 97 % обследованных, что значительно превышает частоту выделения оксипролина с мочой у детей с острым течением пиелонефрита (10 %) и указывает на выраженное нарушение катаболизма коллагена у детей, склонных к рецидивам пиелонефрита. Установлена достоверно высокая частота «дикого» генотипа АА — ге605143 гена коллагена СОЬ4А1 у детей с рецидивирующим течением пиелонефрита по сравнению с данными лиц общепопуляционной контрольной группы (21,4 % против 4,8 %, р < 0,05). Наличие у ребенка ге-
нотипа АА полиморфного локуса ге605143 гена СОЬ4А1 в пять раз увеличивает риск развития рецидивирования хронического пиелонефрита (отношение шансов 5,105, 95% доверительный интервал 0,12—0,87). Выводы. С целью прогнозирования у детей генетически детерминированной склонности к рецидивированию пиелонефрита
рекомендуется проведение молекулярно-генетического тестирования генотипов АА и AG полиморфного локуса ге605143 гена коллагена СОЬ4А1.
Ключевые слова: дети; дисплазия соединительной ткани; нарушение фибриллогенеза; клинико-лабораторные маркеры; оксипролин; коллаген; пиелонефрит
N.S. Lukianenko12, M.Yu. Iskiv1, K.A. Kens2, H.V. Makukh1
1State Institution "Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Lviv, Ukraine
2Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Markers of fibrillogenic disorders in children with different variants of pyelonephritis
Abstract. Background. In recent years, the clinical course of pyelonephritis in children is characterized by an increase in the number of latent and subclinical forms of the disease, increased resistance to traditional antibiotic therapy, which leads to chronic and recurrent pathological process in the kidneys. At the same time, the structure of nephropathy in children is characterized mainly by congenital and hereditary diseases, as well as diseases associated with hereditary predisposition, with a latent onset and torpid course. Particular attention should be paid to the children with manifestations of connective tissue dysplasia. The objective of the study: the search for possible clinical and laboratory markers associated with fibrillogenic disorders in children with different variants of pyelonephritis, and finding out the role of fibrillogenic disorders in the severity of pyelonephritis in children. Materials and methods. Sixty children with pyelonephritis aged 3 to 18 years were examined. According to the results of catamnestic observation, they were divided into two groups: I — 30 children with pyelonephritis, who had 3 or more episodes of recurrent pyelonephritis during the year, and II — 30 children with pyelonephritis, who had no relapses during the year. The control group consisted of 42 somatically healthy children of the same age. All children underwent a routine comprehensive clinical and laboratory examination and determination of clinical and laboratory markers of fibrillogenic disorders (phenotypic signs of undifferentiated connective tissue dysplasia, hydroxyproline in urine). A molecular genetic testing of the AA and AG loci of the RS 605143 polymorphic locus of the COL4A1 gene was conducted. Results. In children with recurrent pyelonephritis, phenotypic signs of undifferentiated connective tissue dysplasia were more likely to be observed compared to those in chil-
dren, who had only one episode of pyelonephritis during the year, namely: joint hypermobility (in 53 % of children versus 6.67 % in the comparison group, controls — 4.76 %), asthenic body structure (56.67 vs. 26.67 %, controls — 16.67 %), visual impairment (86.67 vs. 36.67 %, controls — 7.14 %), deformity of the chest (43.33 vs. 10 %, controls — 4.76 %), scoliostic posture (53.33 vs. 13.33 %, controls — 4.76 %), arachnodactylia and predisposition to bleeding were recorded only in children from group I (23.33 and 6.67 %, respectively, no cases in the control group). Determination of hydroxyproline level in the urine in children with recurrent pyelonephritis indicates an increased decay and excretion of collagen metabolism products in the child's body in 97 % of the subjects, which significantly exceeds the rate of hydroxyproline urinary excretion in children with acute pyelonephritis (10 %), and indicates the significant disturbances of collagen catabolism in children prone to recurrent pyelonephritis. The probable higher frequency of the "wild" AA genotype — rs605143 gene of the collagen COL4A1 in children with recurrent pyelonephritis was found to be higher than that of the general population (21.4 vs. 4.8 %, p < 0.05). The presence of AA genotype of the rs605143 gene polymorphic locus of COL4A1 increases the risk of recurrence of chronic pyelonephritis by five times (odds ratio 5.105, 95% confidence interval 0.12—0.87). Conclusions. In order to predict a genetically determined predisposition to recurrent pyelonephritis in children, it is recommended to carry out molecular genetic testing for AA and AG genotypes of the polymorphic locus rs605143 gene of the COL4A1 collagen. Keywords: children; connective tissue dysplasia; fibrillogenic disorders; clinical and laboratory markers; hydroxyproline; collagen; pyelonephritis
