CC BY
84. ВИСНОВКИ
Розроблений тренажер ефективно впливае на оргашзацш самостшно! роботи студенпв через ш-тернет i допомагае im здобути глибош знання з фь зики в ушверситеп. Наявнiсть у тренажерi двох ав-томатизованих систем (формування траекторп са-мостiйного оволодiння навичками розв'язування задач з фiзики та контролю за рiвнем самостiйностi студента) зв№нюе викладача вiд рутинно! роботи з систематичного контролю за самоосвггою студенпв.
Список лггератури
1. Курси Державного ушверситету телекомунь кацiй [Електронний ресурс] URL: http://www.dut.edu.ua/ua/lib/1/category/1238 (дата звернення 22.05.2021)
2. Курс EdEra:p102Механiка [Електронний ресурс] URL: https://courses.ed-era.com/courses/EdEra/p102/P102/about (дата звернення 22.05.2021)
3. Сайт кафедри теоретично! фiзики Харшвсь-кого нацiонального унiверситету iменi В.Н. Кара-зiна [Електронний ресурс] URL: http://kaf-theor-phys.univer.kharkov.ua/ukrainian/for%20students_an n_ukr.html (дата звернення 22.05.2021)
4. Сусь Б.А., Заболотний В.Ф., Мислщька Н.А. «Коливання i хвил1: навчальний посiбник для самостшно! роботи студенпв з електронним представлениям» К.: В1Т1 НТУУ "КШ", 2009.- 190 с.
5. Федосеева О. В., Нечепоренко А.Г. Ефекти-внiсть комп'ютерного тестування у навчальному процесi в медичних ВНЗ // Науковий огляд. 2019. № 5.С. 1-10.
РОЛЬ ДОРОСЛИХ У ВИХОВАНН1 САМОСТ1ЙНОСТ1 СТАРШОГО ДОШКШЬНИКА
Л^овець Ол.В.
Шжинський державний утверситет iMem Миколи Гоголя, 3aeidyea4 кафедри сощальног пeдагогiки i соцiальноïроботи, професор
Л^овець Ок.В.
Шжинський державний утверситет iмeнi Миколи Гоголя, асистент кафедри доштльноХ освiти
ADULT ROLE IN THE AUTONOMY DEVELOPMENT OF OLDER PRESCHOOLER
Lisovets Ol. V.
Nizhyn Mykola Gogol State University, Head of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Professor
Lisovets Ok. V. Nizhyn Mykola Gogol State University, Assistant of the Department of Preschool Education
Анотащя
У статп проаналiзовано роль та методи впливу вихователiв i батьшв на процес виховання самостшносп старшого дошкольника. Наголошено на важливосп використання комплексу методiв у освггаьому процеа закладу дошшльно! освгга. Шдкреслено значимють налагодження тiсного взаемозв'язку вихова-телiв i3 батьками. Визначено умови та тактики поведшки батькiв з дпъми для виховання в них самостш-ностi.
Abstract
The role and methods of influence of educators and parents on the process of autonomy development of the senior preschooler are analyzed in the article. The importance of using a set of methods in the educational process of preschool education institution is emphasized. The importance of establishing a close relationship between educators and parents is emphasized. The conditions and tactics of behavior of parents with children for their autonomy development are determined.
Ключов1 слова: самостшнють, старший дошшльний вш, умови виховання самостшносп, педагог закладу дошшльно! освгти.
Keywords: autonomy, senior preschool age, conditions of autonomy development, educator of preschool education institution.
Актуальшсть. Виховання самостшносп ди-тини - складний i багатогранний процес, який пот-ребуе цшеспрямовано! роботи. Ïï усшшшсть зале-жить ввд усввдомлення дорослими (педагогами, батьками) важливосп виховання означено! якосп з дошшльного дитинства, знання шляхiв и розвитку та умов, що сприяють !! становленню. Адже постатi дорослого надаеться суттеве значення у вихованш
самостiйностi дитини дошкiльного вiку. Доро^ регулюють взаемовiдносини в колективi однолгг-кiв, спонукають до самоорганiзацi!, регуляци пове-дiнки. Саме тому одшею з важливих умов виховання самостшносп старшого дошшльника ми вба-чаемо належну теоретико-методичну пiдготовку вихователiв закладiв дошкiльно! освiти та компете-нтнiсть батьшв у вихованнi самостшносп дитини.
Науковим тдгрунтям ще! умови е концепци подготовки педагогiчних кадрiв для закладiв дошко-льно! освгга, в яких звертаеться увага на вдоскона-лення змiсту пiдготовки фахiвцiв дошкольно! освiти в умовах неперервно! освiти, рiзнi аспекти фахо-вого становления майбутнього вихователя (Л. Ар-темова, Г. Беленька, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Го-лота, Л. Завгородня, Н. Денисенко, £. Карпова, О. Кононко, О. Кучерявий, I. Луценко, Н. Лисенко, М. Машовець, Г. Щдкурганна, Т. Пошманська, I. Рога-льська-Яблонська й ш.); а також сформульований сучасними науковцями (Г. Беленька, С. Васильева, Н. Гавриш, В. Маршицька, С. Нечай, О. Острян-ська, О. Полякова, В. Рагозша, О. Рейпольська, Н. Шкляр) принцип активного залучення сш'1 до освь тнього процесу ЗДО з питань виховання базових якостей. Сутшсть цього принципу, визнаного одним iз найважливiших, грунтуеться на розумшш того, що об'еднання зусиль педагогiв дитячого садка i батьк1в дае змогу створити единий розвиваль-ний простiр, комфортнi умови для гармоншного становлення дитячо! особистосп [9, с. 27-28].
Метою ще! статтi е аналiз ролi та методiв впливу вихователiв i батьков на процес виховання самостiйностi старшого дошкольника.
Наголошуючи на значущостi дорослого для дитини, В. Слободчиков та £. 1саев указують: «щоб забезпечити дитиш умови для здорового i повно-цiнного життя, необхОдна доросла людина... Ди-тинству притаманне прагнення до доповнення, потреба i здатнiсть до освоення буття. Потреба у ств-робiтництвi з дорослими виникае ще в ранньому дитинсга, коли дорослий цiлком забезпечуе ус життевi потреби дитини» [8].
На думку О. Дубасенюк, особливостi профе-сшно! дiяльностi педагогiчного працiвника закладу дошкольно! освiти проявляються у взаемоди вихо-ванця та вихователя, побудованш на суб'ект-суб'ектному, особистiсно орiентованому та Ондивь дуальному подходах; у створенш сприятливого освiтнього середовища для розвитку, виховання та навчання дней; у виконаннi суспiльного замов-лення; у постановцi та реалОзацп виховних завдань, зумовлених рiзними ситуацiями (запланованими та стих1йними); у реалОзаци управлшських функцiй (планування, органiзацiя, реалiзацiя, контроль, ана-лiз) у власнiй дiяльностi, взаемоди з дiтьми та !х батьками; у як1сних позитивних змшах у розвитку ви-хованщв на концевому етапi педагопчно! дiяльностi [4].
Однiею з важливих функцш педагогiв ЗДО е створення умов для розвитку самостшносп дiтей, яку ми трактуемо як якость особистосп i прояв ак-тивностi, що характеризуемся усвiдомленим i вщ-повщальним ставленням до вчинк1в i дш, виявля-еться в iнiцiативностi та критичносп в поведiнцi, прагненнi дiяти без сторонньо! допомоги, зверненнi за нею лише в разi потреби. Самостшшсть дитини старшого дошкольного вшу проявляеться в тзнава-льнiй (здатшсть самостiйно сформулювати шзнава-льну задачу, обрати засоби и вирiшення з викорис-танням ефективних i надшних прийомiв, скласти
план, зрозумiти необхщшсть перевiрки результа-тiв), емоцiйно-цiннiснiй (здатшсть усвщомлювати значення самостiйностi у житп та здiйснювати аде-кватну самооцшку рiвня власно! самостiйностi, ко-нтролювати власну поведiнку та вiдповiдати за вла-снi вчинки) та дiяльнiснiй (здатнiсть обирати i пла-нувати дiяльнiсть; незалежнiстю дiй i вчинков, прагненням реалiзувати сво! плани без сторонньо! допомоги, проявляти iнiцiативу i творчий пiдхiд) сферах i мае статевi особливостi И вияву.
НеобхОдними складовими виховно! роботи у ЗДО при цьому мають бути: стимулювання проявiв творчостi та iнiцiативностi дней; перiодична змiна розвивального середовища шляхом внесення до нього нових компонента; спонукання дiтей до об'ективно! самооцшки й визначення перспективи продовження обрано! справи в iнший час; оргашза-цiя самостшно! дiяльностi дiтей.
Маемо обов'язково враховувати i теори впливу педагопчно! оцiнки на дитячу особиспсть, за якими дошкольник потребуе постшно! корекцп свое! поведiнки дорослим шляхом оцшювання, яке оптимiзуе педагогiчний процес. Зокрема, Б. Ананьев видОляе двi функцп впливу педагопчно! оцшки на дитячу особистiсть:
а) орiентовну, що полегшуе усвiдомлення процесу дiяльностi;
б) стимулюючу, яка впливае на афективно-во-льову сферу внаслiдок переживання успiхiв чи нев-дач [1].
У контексп виховання самостiйностi старших дошкольников важливо вiдмiтити, що оцшка з боку дорослих сприяе формуванню !хньо! самооцiнки. Так, за А. Богуш, точна аргументована оцiнка дОя-льносп, поведшки дитини дорослими е сприятли-вою умовою для формування адекватно! самооць нки. Дотей дошкольного вжу вирОзняе здебОльшого завищена самооцшка яка виступае своервдним за-хисним мехашзмом, що шдтримуе позитивне став-лення до себе. У старших дошкольников розвива-еться почуття власно! пдносп, що виявляеться в умшш збертати певну дистанцш мгж собою й од-нолгтками та дорослими, вщстоювати свою пози-щю у спшьнш дОяльносп [2].
При цьому ми виходимо з розумшня, що основною метою педагопчного ощнювання старших дошкольников е не спльки фжсащя усшху, скшьки сприяння набуттю ними умшня будувати смисло-вий ряд, порОвнювати сво! устхи з досягненнями шших, пишатися сво!м усшхом тощо. Отже, аналь тико-рефлексивне оцОнювання сприяе розвитку самостшносп дитини: вона аналОзуе, усвщомлюе сво! можливосп, робить власний вибОр, визначае мОру активносп О вщповвдальносп у сво!й дОяльносто
На думку О. Рейпольсько!, старший дошкольник висловлюе свое ставлення як до себе в цшому, так О до окремих якостей свое! особистосп через самооцшку, яка характеризуеться об'ектившстю, аде-кватшстю, забезпечуе внутршню узгоджешсть особистосп та вщносну стшкость поведшки. Оць нювання дорослих залишаеться для старшого дошкольника авторитетним, хоча все бшьше крите-рОем самооцшки стае власний досвОд та конкретно
результата Ондивщуально! дiяльностi: прово!, обра-зотворчо!, навчально!' тощо [7, с. 76].
Про особливу роль педагога у вихованш само-стшносп наголошуе Р. Буре, яка вказуе на необхщ-нiсть перебудови методiв виховання: «заметь прямого спонукання дорослим окремих дiй дитини провщними повиннi бути так1, як1 заохочують Г! прагнення звiльнитися вОд отки дорослого, вiтають будь-яку спробу дошкольника проявити самостш-нiсть, ставлять його в умови вибору змюту i засобiв втiлення сво!х iнтересiв. Заметь пропозицiй «зроби так», «вОднеси», «постав» i т. д. застосовуеться позитивна оцшка спроб дитини дiяти самостiйно, тд-тримка Г! ршень. Обов'язковими стають прийоми, що дозволяють уникати помилок, яш викликають незадоволення собою i ведуть до появи занижено! самоощнки» [3]. Дослiдниця визначила порядок i приблизний змiст прийомiв виховання самостшно-стi в дошкшьнишв: 1) заохочення спроби проявити самостшшсть, сприяння i непомiтна допомога для того, щоб у дитини склалося ввдчуття самостiйного виконання бажано! ди; 2) позитивна оцiнка дитини, яка виявляе прагнення до самостiйностi; оргашза-цiя загального позитивного ставлення до !! шщи-тиви, iдей, дiй, вчинк1в; 3) виховання у дошкольника здатностi усвiдомлювати свою ввдповщаль-нiсть за дil, вчинки через позитивну оцiнку його прагнення досягати поставлено! мети, не вОдступа-ючи перед труднощами [3, с. 68].
Не менш важливим для виховання самостшно-стi старшого дошкольника е налагодження тiсного взаемозв'язку вихователiв iз батьками. Сучаснi ученi (О. Кононко, Ю. Косенко, I. Рогальсько!) ак-центують увагу на необхiдностi урахування у взае-модi! батьк1в i вихователiв таких основоположних засад:
- сприймання вихователями батьшв «не без-вщмовним, залежним, слухняним партнером, а шь цiативним, активним, зацiкавленим спiвтворцем особистосп дитини» [5, с. 200];
- постшний конструктивний дiалог м1ж цими важливими агентами соцiалiзацi! дитини;
- надання прiоритетностi проблемi виховання самостшносп дiтей;
- активiзацiя i врахування особливостей виховання дитини в ам'! з метою забезпечення взае-модi! та пiдтримки набутого дитиною досвщу;
- формування в батьков суб'ектно! позицi!;
- варiативнiсть змiсту, форм i методiв взае-модi! з батьками з питань виховання самостшносп дiтей.
На жаль педагопчна культура нинiшнiх батьков залишаеться на достатньо низькому рiвнi. Часто молодi батьки не знають, про що можна говорити з дггьми, як виховувати !х та навчати. Упм, е невелика група батьк1в, як фанатично впроваджують у практику рiзнi моднi методики, доводячи дитину до нестями, сильно шкодять !й. I тих, хто Огноруе про-цес виховання, i тих, хто занадто перевантажуе дитину сво!ми педагогiчними дiями, треба активно за-лучати до спшьного проживання теми, яке виявля-еться у пропозицп обговорити з дитиною окремi
питання, знайти кориснi матерiали, картинки, шфо-рмацiю, зробити поробку, взяти участь у конкура, розвазО Батьшв слОд регулярно наочно шформувати про досягнення дитини. Все це позитивно впливае на стосунки батьшв i дiтей, батьков i педагопв [9, с. 27-28].
Узгодження позицш педагогiв i батьков з питання виховання самостшносп дошкольников усвь домлюеться як важлива умова цього процесу (Р. Буре, Л. Островська, Т. Понiманська). Цiнним з ще! точки зору е дослОдження А. Мшшо! з проблеми пе-дагопчно! компетентностi батьк1в у вихованнi са-мостiйностi у дiтей дошкольного вшу. Цю компете-нтнiсть автор визначае як штегративне особистiсне утворення, що виражаеться в цiннiсно-гуманному ставленнi дорослого до дитини i представляе як су-купнiсть взаемопов'язаних компонентiв (мотива-цiйно-особистiсний, гностичний, комушкативно-дiяльнiсний, компетентшсний досвОд). Як зазначае фах1вець, вона передбачае систему знань, педагоп-чних умшь, психологiчних позицiй, особистiсних якостей i досвiду, необх1дних для ефективного виховання дней в ам'! [6, с. 70].
Змiст кожного з компоненпв педaгогiчно! ком-петентносл батьков у виховaннi сaмостiйностi в дь тей становить основу взаемоди педaгогiв з сiм'ями виховaнцiв, i е вирiшaльним фактором пiдвищення педагопчно! компетентностi батьков. Важливо, щоб батьки володши iнформaцiею про сaмостiйнiсть як штегративну яшсть особистостi, вiковi особливосп !! проявiв, сучaснi методи i прийоми !! виховання. Педагоги мають розвивати позитивне ставлення i штерес батьк1в до сaмостiйностi дитини, сприяти появi емоцiйного передбачення результaтiв дитячо! дiяльностi (О. Запорожець), будувати взаемини з дитиною на принципах гуманютично! педагопки тощо. Мова йде про затвердження в свiдомостi батьков знань, способов дОяльносп О поведшки, оцшок, яко допомагають ефективно вирОшувати завдання виховання у старших дошкольников самостшносп.
Завдання дорослих - цшеспрямовано 0 вчасно розвивати самостшшсть дитини. При цьому важливо пам'ятати, що з розвитком самоспйносп об-сяг самостшних дш дитини збОльшуеться, тож до-помогу дорослого слОд скорочувати. У деяких ам'ях дитину довго вважають маленькою, не помь чаючи чи не бажаючи помОчати, що вона дорослО-шае. Цим близькО блокують розвиток !! самостОйно-стО. ТакО дОти звикають до надмОрно! опОки, тож у дитячому садку почуваються безпорадними та са-мотнОми. А вОдтак у пОдлОтковому вОцО батьки почи-нають вимагати вОд цих дОтей прояву самостОйностО, мабуть, вважаючи, що ця якОсть мае сформуватися сама собою. В шших ам'ях дорослО, зокрема ба-буа, часто роблять дошшльнику ведмежу послугу, коли виставляють його невмшкою перед чужими людьми. Дитина в такОй ситуацО! почуваеться нО-яково, О в не! зникае бажання робити будь-що.
Серед головних правил поведОнки батькОв за-для виховання самостшносп дитини можемо видь лити:
давати дитиш змогу переживати власний дос-вiд успiшних самостшних дiй в досягненнi бажа-ного результату, шляхом оргашзацп сприятливого предметно Игрового розвивального середовища i щдтримки бажання дошкiльника робити вибiр, про-понуючи йому рiзнi варiанти дш у межах дозволе-ного;
чггко визначати лiмiт дозволеного: що, коли i де можна робити. При цьому необхОдно оберiгати дитину в1д безглуздого i випадкового досвщу вико-нання будь-яких дш поза межами дозволеного;
позитивне оцшювання дОяльносп дитини, И результатов, а головне - тих зусиль, яш доклала ди-тина до досягнення бажаного результату. Даючи позитивну оцшку зусиллям дитини, доросл1 закрш-люють позитивний досвод довОльних дш i спонука-ють датей повторювати його в подальшш дОяльно-ctí.
Таким чином, доросл1 вщграють важлива роль у розвитку самостшносп дггей. За допомогою комплексу методОв впливу дорослих самостшш вмшня дошкольников виявляються i закршлюються тд час рОзних видОв дОяльносп, поступово стаючи характеристиками особистостг
Список лiтератури
1. Ананьев Б. Г. Психология педагогической оценки. Избр. психол. труды: в 2 т. Москва: Педагогика, 1980. Т. 2. 1980. С. 128-267.
2. Богуш А. М., Грама Н. Г., Лучан Н. I. Розви-ток особистосп дитини дошкольного вшу у рОзних видах дгяльностг Одеса: Вид. Букаев В. В., 2013. 236 с.
3. Буре Р. С. Современные проблемы социального становления личности дошкольника: монография. Москва, 2009.
4. Дубасенюк О. Професшна педагопчна освгга: акме-синергетичний шдхвд: монография. Житомир: Вид-во ЖДУ Ом. I. Франка. 2011. 389 с.
5. Косенко Ю. М. ВзаемодОя вихователОв О бать-ков у забезпеченш сощально-особиспсного розвитку дитини дошкольного вшу. Психолого-педагогг-чт проблеми альськоХ школи. 2013. Вип. 46. С. 199204.
6. Минина А. В. Формирование педагогической компетентности родителей в воспитании самостоятельности детей дошкольного возраста: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Москва, 2015. 220 с.
7. Рейпольська О. Д. Особливосп виховання цшшсного самоставлення у старших дошкольников та ох уявлень про самих себе. Пауков! записки НДУ ¡м. М. Гоголя. Психолого-педагог1чн1 науки. 2014. №2 3. С. 75-79.
8. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Основы психологической антропологии. Психология развития человека: Развитие субъективной реальности в онтогенезе. Москва: Школьная Пресса. 2000. 416 с.
9. Формування базових якостей особистосп дО-тей старшого дошкольного вшу в ДНЗ: монография / Г. Беленька, С. Васильева, Н. Гавриш, В. Марши-цька, С. Нечай, О. Острянська, О. Полякова, В. Ра-гозша, О. Рейпольська, Н. Шкляр; за заг. ред. О. Рейпольсько!. Харшв: «Друкарня Мадрид», 2015. 330 с.
INFORMAL EDUCATION AND PRINCIPLES OF PREPARE OF SPECIALISTS IN PHYSICAL
EDUCATION AND SPORT
Liannoi M.
Makarenko Sumy State Pedagogical University
Abstract
The article outlines the theoretical and methodological principles of developing the professional competence of future specialists in physical education and sport in the context of informal education, which provides independent and effective implementation of the goals of the pedagogical process. It is noted that informal education of future specialists in physical education and sport takes place in integration with formal and informal in various combinations. The major advantages of informal education in the context of professional training of future specialists in physical education and sport over formal and informal are manifested in the focus on self-realization, concentrating on personal self-improvement of students and further management of their own educational space. Theoretical analysis of scientific and methodological literature on certain issues, comparison and generalization of the data, comparison of different views on the research problem are used. The professional competence of specialists in physical education and sport includes "a system of general and special psychological and pedagogical knowledge and skills necessary for the effective implementation of educational activities; economic, management and legal training, which allows one to work individually and prepare students to perform various social roles; formed a holistic professional thinking and consciousness, which determine the success of creative professional and pedagogical activities. Informal education is manifested in the focus on self-realization, concentration on personal self-improvement of students and further management of their own educational space; accounting for personal interests, desires, needs, opportunities; interpersonal interaction, which saturates the socio-cultural environment; informal education is flexible, mobile, accessible, regardless of gender, age, it is able to satisfy personal and professional interests with an accent on personal or other people's experience, which is a source of learning. Informal education is distinguished from other types of continuous education by a high degree of self-regulation (self-control, self-analysis, self-education, etc.).
