CC BY
29
УДК39(477) (075.8) Доц. Т.О. Гонтар, канд. icmop. наук -НЛТУ Украши РОЛЬ ДЕРЕВА В ТРАДИЦШНШ КУЛЬТУР1 УКРА1НЦ1В
Розглянуто функцюнальне використання деревини в традицшнш культурi ук-рашщв Карпат у Х1Х - поч. ХХ ст.
Ключов1 слова: ремесло, художнш промисел, теслярство, столярство, ложкар-ство, бондарство, дiжка, коновка, гурчш, полонник, берiвка, двiйнята, бокла.
Doc. T.P. Hontar - NUFWT of Ukraine The role of wood in the traditional culture of the Ukrainians
This article considers functional use of wood in the traditional culture of the Ukrainians living in the Carpathians in the XIX-XX centuries.
Keywords: handi craft, artistic craft, wood-carving, carpentery, spoonary, barrel, bucket, hurchil, ladle, berivka, twins, bokla.
Стаття написана на основ! р1зних джерел: польових матер1ал1в, з1бра-них в прських селах Льв1всько!, 1вано-Франювсько1", Закарпатсько! областей, зб1рок музейних колекцш Львова, Коломи!, 1вано-Франювська, а також наро-дознавчо! л1тератури. Часткове висвгглення функцюнального використання деревини в народнш культур! карпатських украшщв знаходимо в окремих статтях та в монограф1чних дослщженнях Х1Х-ХХ ст.
Традицшна укра!нська культура Х1Х - поч. ХХ ст. характеризуемся широким використанням у карпатському репош, багатому на лю, деревини р1зних порщ: ялини, сосни, ялищ, бука, граба, тиса, ясена, дуба, липа, верби та ш. Наявшсть багато! та р1зноман1тно! сировини стимулювало розвиток у Х1Х ст. у карпатських селах деревообробних ремесел та промисл1в.
Ремесло - це виготовлення р1зноманггних вироб1в на замовлення спо-живача. У Х1Х ст. ремесло було поширене у мютах i селах. У селах воно сш-вюнувало з сiльським господарством. Народш промисли, виникнувши на ос-новi домашнiх ремесел, були пов,язанi зi ринком. Це було виготовлення виро-бiв на продаж. Розвиток народних проми^в супроводжував процес вщок-ремлення ремесла вщ землеробства.
1нтенсивний розвиток ремесел i народних промислiв у карпатських селах був зумовлений низкою причин: наявшстю сировини, давшми традищями, потребою народу у виробах. З т1е1 причини, що сшьське господарство в прсь-ких селах не могло забезпечити селян продуктами харчування, заняття ремеслами та промислами давало додатковий прибуток шм'1\ У дослщжуваний перь од в карпатських селах розвивалися рiзнi деревообробш промисли, а саме: теслярство, столярство, стельмаство, видовбування, ложкарство, бондарство.
Розглянемо деяк з них. До найдавшшого виду обробки деревини належало видовбування. Техшкою видовбування виготовляли кадовби (велик дiжки для збер^ання зерна), жлукто (посуд для золшня бiлизни), ступи, мiр-ки, черпаки, ночви, корита, човни, пасювники. Найкращим деревом для видовбування вважалася верба, береза, липа, груша. Для виготовлення кадовбiв середину порохняво! колоди спочатку випалювали, а потiм - видовбували за допомогою ножiв та рiзцiв.
При виготовленнi ночов та корит (для замшування тiста, для розби-рання свинi) колоду дерева спочатку розрiзали навпiл, пiсля чого видовбували
кожну половину. Техшкою видовбування виготовляли i сiльнички, якi стояли на столь Бшьша за розмiром довбана сшьничка, зроблена у виглядi твкруг-ло! чи чотирикутно! скриньки з накривкою, висiла на стiнi поблизу печ^ щоб пiд час приготування сiль була пiд рукою.
У карпатських селах були поширеш дерев'яш довбанi миски кругло! або чотиригранно! форми з трохи розведеними стшками. 1х виготовляли з м'якого дерева - верби або ялини. У закарпатських мисках - тяльках - з про-тилежних бокiв залишали плоскi вiнця.
Локальною специфiкою вщзначався бойкiвський гурчiл. Це був довба-ний посуд цилшдрично! чи конусоподiбно! форми з вузькою шийкою, що накривалась дерев'яною кришкою. Вiн служив для збер^ання коров'ячого та овечого молока. Техшка видовбування була основною в ложкарсга - дерево-обробному промисл^ пов'язаному iз виготовленням ложок, полонниюв, чер-пакiв. У кожнш Ым'! селяни виготовляли ложки для власного вжитку, однак у Х1Х - на поч. ХХ ст. в багатьох прських селах, особливо в гуцульських, лож-карство юнувало як промисел. Так у Кошвському повт було 80 ложкарiв, а у с. Прокурава працювало 94 ложкарь
Ложки виготовляли з ялiвцю, липи, явора, бука, осики. Деревину для ложок заготовляли взимку, сушили та розрiзали на вщповщт бруски. 1нстру-ментом для виготовлення ложок, полонниюв, черпаюв була сокира, шж та спецiальний рiзець. За допомогою рiзця виробу надавали потрiбно! форми. Ложки були овально! чи яйцевидно! форми.
Для приготування та насипання страв юнували велик ложки - варехи, варшки. Ложкарi виготовляли також велию ложки з отворами, якими витягу-вали вареники. Крiм цього, ложкарi видовбували полонники для пастухiв на полонинах. Полонинський полонник - це велика довбана ложка з довгою вертикальною ручкою, яка використовувалась при виготовленш овечого сиру бриндзи. Полонник був i мiрою мiсткостi (близько 1 л). Широкого розпов-сюдження в Х1Х ст. набув бондарський промисел, хоч вш належить до знач-но молодших народних проми^в.
Бондарство - це виготовлення рiзноманiтних мiсткостей iз клепок-дуг: бочок, дiжок, коновок, цебрикiв, барилець. Деревину для виробiв бондарi заготовляли взимку, висушуючи !! протягом року чи швроку. 1з висушених по-лiн за допомогою сокири кололи клепки-дуги, обстругували !х рубанком та ножем. Складали певну мiсткiсть за допомогою широкого обруча складача: в нього вкладали першу клепку, шдтримуючи !! спецiальним пристроем, що звався тримач. Бондарський промисел вимагав вправност i досвiду майстра. Коли бондар склав усi клепки, вiн !х скрiплював круглими чи плоскими обручами. Залежно вiд величини мюткост^ бондарний вирiб мав два чи три обру-чi. На поч. ХХ ст. дерев'яш обручi були замшет металевими обручами.
Пiсля цього майстер вставляв днище чи два днища (у дводонному посуд^. Для вставлення днища шдбивали нижнш обруч вгору, а вставивши дно, зсували обруч на попередне мюце.
Найпоширенiшим видом бондарських виробiв були дiжки, що мали рiзнi назви: станва, бодня, кадовб, гордiв, полибичок. Вони були у формi зрь
1. Соцiально-фiлософськi аспекти "дерева-символа'
39
заного конуса (ширшi внизу, вужчi Bropi). На Гуцульщинг та закарпатськiй частинi Бойкгвщини виготовляли дiжки, що були шиpшi в сеpеднiй частинi. ïx робили гз спецiальних вигнутих (калюхатих) клепок. Форма бочок, дiжoк в карпатських селах була така ж сама, як i в гнших реггонах Украши: в Центральному Подншров'1, Пoдiллi, Пoлiссi.
Тiстo для xлiба розчиняли у бондарному пoсудi, що звався загальнос-лов'янським теpмiнoм дiжа, дiжка, а на Лемкiвщинi - фаска. Хлiбна дiжа мала форму зpiзанoгo конуса. Клепки скршлювали два oбpучi. Накривали дiжу кришкою. З xлiбнoю дiжею було пов'язано багато пoвip,ïв та oбpядiв. Дiжа була уособленням багатства сiм,ï. ïï piдкo позичали один одному, вважаючи, що достаток покине (з дiжею) дiм.
Багато видiв бондарного посуду були призначенг для молока та мо-лочних пpoдуктiв. Для дошня кopiв та овець у карпатських селах виготовляли дерев'яш дшницг скшщ, зpoбленi зi смерекових чи букових клепок. Скшщ були кpуглoï кoнiчнoï форми, шиpшi вгopi. Одна з виступаючих клепок служила ручкою. Передня частина скгпця була вищою, щоб молоко не виливало-ся пiд час перенесення. Клепки скршлювали двома обручами. Мгстюсть скгп-цiв коливалась вiд 7 до 12 лггргв.
У бойкгвських селах бондарг виготовляли для дошня овець дгйницю у виглядг кругло!" чи елшсоподгбно!" дгжки, ширшо!" вгорг. Така дгйниця мала два вуха з виргзами для пальцгв.
Для зберггання овечого молока в бойкгвських селах побутувала дошь-ниця елшсоподгбно1' форми з наглухо закргпленою кришкою, в якгй був отвгр. Дошьниця була ширшою внизу, вужчою вгорг, клепки трималися двома обручами. Своергдшстю форми вгдзначалися коновки для молока. Це був бондар-ний посуд заввишки вгд 20 до 40 см у формг зргзаного конуса. Клепки трима-ли два плоскг обручг. Одна з клепок утворювала ручку. Коновки накривали дерев'яною накривкою.
Для збивання масла карпатськг бондарг виготовляли маснички (мас-лянки, боденки, збушки). Масничка, зроблена з липи, сливи, ялини або верби, мала форму зргзаного конуса. Вона складалася з трьох частин: дерев'яно1' бочечки, куди наливали сметану, верхньо1' частини (навершника, збушка) та довго1' палицг з деревяним кружком, яким збивали сметану.
Овечу бриндзу карпатськг украшщ тримали i транспортували з поло-нини у бербеницг. Це були високг (до 80 см) вузькг бочечки бондарно1' робо-ти, виготовленг з ялинових чи букових клепок, скргплених трьома плоскими обручами. Багато видгв посуду бондарг виготовляли для води та хмгльних на-по1'в. Найпоширенгшим посудом для перенесення та зберггання води була ко-новка (конва, кондайка, водонгска).
Коновка для води своею формою нагадувала коновку для молока, але була бгльшою за розмгром. Передня частина, навпроти клепки з ручкою, була вищою. Клепки скршлювали двома плоскими обручами.
Вгдсутнгсть в сгм'1' коновки для води була ознакою крайньо1' бгдностг, про що свгдчить бойкгвський вираз: "Бодай ти горшком воду носила". Бойкгвсью бондарг, кргм коновок, для води виготовляли путнг. Путня була елгп-
соподiбно! форми, ширшою вгорi, вужчою внизу. Один бж 11 був плоским, щоб вода пiд час несення не виливалася. На плоскому бощ путнi була одна подовжена клепка, з отвором для пальщв, яка служила ручкою.
Карпатськ бондарi виготовляли посуд для алкогольних напо!в. Найбшьш поширеними були барильця (барило, барилка, баклага, чубелiв). Це був дводонний посуд цилшдрично! чи бочкоподiбно! форми з отвором звер-ху, який закривався чшком. Клепки скрiплювались двома широкими плоскими та кшькома (6-8) лщиновими обручами. Барилки подiбно! форми i з таким самим функщональним призначенням були поширеш i в центральних областях Укра!ни.
На Бойкiвщинi горiлку тримали у берiвцi (барiвка, боденка). Це був рiз-но! величини бондарний посуд у формi зрiзаного конуса (ширший внизу) з наглухо за^пленою кришкою, в якiй був отвiр для наливання напою, носик для виливання та ручка-дуга. У жарталивш бойкiвськiй пiснi згадуеться барiвка:
Миколаю, я вмираю.
Ыжи по гор1вку,
Та не бери малу фляшку,
В1зьми си бер1вку.
Окрему групу становив бондарський посуд для транспортування 1'ж1 та солоно! води, а саме: двшнята, трiйнята, паскiвник, бокла.
Для перенесення 1ш в поле шд час польових робiт, сшожат були двiйнята (близнята, дзвiнята). Двшнята - це двi бондарно! роботи коновочки, з'еднаш в одне цше: з одного шматка дерева робили двi клепки, якi зверху за-кiнчувалися ручкою. 1х накривали покришками, як мали вирiзи для ручки.
Для посвячення великоднього печива та харчових продуклв бондарi виготовляли спещальний посуд паскiвник, паскар, пащене цибря, пасканча. Пасювники були кругло! чи елiпсоподiбно! форми в основi, внизу ширшг Клепки тримали два плоск чи лiщиновi обручi. Двi вишд клепки утворювали вуха з отворами. Зверху накривались дерев'яною кришкою, на якш була ручка-дуга. Кришка пасювника закривалася засувкою (замком), кшщ яко! проходили через отвори у вищих клепках.
Карпатськ бондарi виготовляли спецiальний посуд для транспортування та збер^ання солоно! води-ропи, якою були багат гори. Носили ропу у бокш - посудi цилiндрично! форми з двома днами. В однш iз клепок був от-
вiр для наливання та виливання ропи.
* * *
Аналiз дослщжуваних деревообробних ремесел та проми^в кар-патських укра!нцiв свщчить, що вони мають загальноукра!нську основу. Од-нак, внаслiдок рiзних причин, деревообробш ремесла та промисли карпатсь-кого регiону вiдзначалися специфiчними рисами: побутуванням певних видiв посуду (гурчш, скопець, коновки тощо), своерiднiстю його форм та термшо-логi!.
Лггература
1. Коб1льник В. Матер1альна культура села Жукотина Турчанського повггу. - Самб1р, 1937. - С. 13-22, 26-31.
1. Сощально-фшософсьш аспекти "дерева-символа'
41
2. Козакевич М. Дерев'яний посуд та вироби з лози, рогози i соломи// Довщник по фондах Украшського державного музею етнографГ! та художнього промислу АН УРСР. - К.: АН УРСР, 1956. - С. 100-113.
3. Шухевич В. Гуцульщина, т. I. - Льв1в, 1901. - С. 250-264; Гуцульщина. - К.: Освгга, 1983; Лемкiвщина, т. I. - Льв1в, 1999.
4. Антонович С., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М. Декоративно-прикладне мистец-тво. - Льв1в, 1992. - С. 18.
5. Шухевич В. Гуцульщина. Ч.1. - Льв1в, 1901. - С. 248.
6. Гонтар Т.О. Народне харчування украшщв Карпат. - К.: Освгга, 1979. - С. 50.
7. Гуцульщина. - К.: Освгга, 1987. - С. 749.
8. Кобшьник В. Матер1альна культура села Жукотина Турчанського повГту. - Самб1р, 1937.
УДК392:398.3 (477.83/86) Acnip. Л.М. Горошко - 1нституту
народознавства НАН Украти
СИМВОЛИ ВОДИ I СВ1ТОВОГО ДЕРЕВА ЯК КОМПОНЕНТИ
СВ1ТОТВОРЕННЯ
Розглянуто питання стввщношення символ1в води i св1тового дерева у процес св1тотворення. Окреслено космогошчну функщю св1тового дерева та функщю води як першооснови, екв1валента первюного хаосу. З'ясовано, що щ символи у загальнш схем1 св1тотворчого процесу ототожнюються Гз чолов1чим i жшочим началами, як1, поеднуючись, творять свт
Ключов1 слова: вода, св1тове дерево, св1тотворення, деревце, символ, обряд.
Doctorate L.M. Horoshko - Ethnology Institute of NAS of Ukraine
The symbol of water and world tree as a components of the creation of world
The guestion of the correlation of the symbols of Water and World Tree in the process of the creation of World is described at the article. The cosmogonical function of the World Tree and the function of the Water as the first-basis, the equivalent of primary chaos is described. It is elucidated these symbols at the universal scheme of the process of the creation of World identify with the masculine and female elements that create the World together.
Keywords: water, world tree, creation of world, small tree, symbol, rite.
Анашзуючи лГтературу, що торкаеться символу Свгшвого дерева, впа-дае у вГчГ те, що його образ втшюе ушверсальну концепцш свГту, яка засвщ-чуеться практично вшма культурами або у "чистому" виглядГ, або у варiантах ("дерево життя", "дерево плодючосп", "дерево центру", "дерево сходження догори", "небесне дерево", "шаманське дерево", "мютичне дерево", "дерево тз-нання" та ш.); водночас у бшьшост народГв Вода сприймалася жшочим еле-ментом творення. Виникае питання: яким чином сшввщносяться щ два символи у загальнш матриц свiтотворення.
Цжавим дослiдженням у цьому контекстi е розвщка Р. Кюя, який дос-лщив застосування води в обрядовост з продукуючою метою [3]. М. Маерчик на основГ етнографiчного матерiалу розглянула шляхи трансформаци символу светового дерева, видшивши чотири етапи цього процесу: свгтове дерево - ку-пальське, тро1цьке та весiльне деревця, весшьш коровай, прапорець, маялiш тощо - простий художнш образ - лГричний образ дерева [6].
З огляду на фрагментарний розгляд питання стввщношення цих сим-волГв в етнографiчнiй лiтературi, хотглося б детальшше його розглянути. У
