CC BY
25
УДК: 902:903
Прокошв В.В.
Льв\вський нацюнальнийутеерситет iмет 1еана Франка, Лъвгв Украта
ОБРОБКА KICTKOBOI СИРОВИНИ В I-V СТ. В МЕЖИР1ЧЧ1ДН1СТРА
ТА ПРИП'ЯТ1
Розглядаетъся проблема юстковогсировини в першш половит Iтис. н.е. в межир1чч1 Дтстра та npun'nmi. З'ясовуютъся особливост1 ргзно! за походженням сировини. Анал1зуеться na6ip тструментарт та технолог1чних npuuoMie, що використовувалисъ при первинтй та вторинтй обробц1 тстяних заготовок.
Ключое1 слова: тструменти, технолог1чт прийоми, обробка, юстят заготовки.
УДК: 902:903
Прокопив В.В.
Львовский националъныйуниверситет имени Ивана Франко, Львов, Украина
ОБРАБОТКА КОСТНОГО СЫРЬЯ В I-V СТ. В МЕЖДУРЕЧЬЕ ДНЕСТРА И ПРИПЯТИ
Рассматривается проблема костного сырья в первой половине I тыс. н.э. в междуречье Днестра и Припяти. Выясняются особенности различной по происхождению сырья. Анализируется набор инструментария и технологических приемов, используемых при первичной и вторичной обработке костяных заготовок.
Ключевые слова: инструменты, технологические прийомы, обработка, костные заготовки.
UDC: 902:903
Prokopiv V.
Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine
TREATMENT OF BONE AND RAW MATERIALS IN I - V CENTURY BETWEEN THE RIVERS DNIESTER AND PRIPYAT
The problem of bone material in the first half of I millennium AD between the rivers Dniester and Pripyat is discovering. Analyzed features of the of raw materials by different origin. Determine a set of tools and processing methods that were used in the primary and secondary processing of bone pieces.
Key words: instruments,technological methods, processing, bone pieces.
Основою будь-яко! ремюничо! д1яльносп е сировина. Для костор1зного ремесла це - кютковий матер1ал, який подшяеться на власне кктку, твердий
319
(щшьний) pir (олень, лось, козуля), порожнистий pir (велика та др1бна рогата худоба, сайгаки, дию козли та ш.), кератинов! вщростки (зуби, ¿кла, бивш). Питания обробки дано! сировини уже розглядалося в археолопчнш наущ. Досить змютовно це питания розкрила в1тчизняна дослщниця М.Сергеева. У сво1Й монографп «Костор1зна справа стародавнього Киева» вона подала роздш присвячений обробщ юстково! сировини в давньоруському Киев1 [10, с. 43-71]. Ще один дослщник кост1 та кктяних вироб1в, А.МакГрегор, у свош монографп «Bone, Antler, Ivory and Horn: Technology of Skeletal Materials Since the Roman Period» теж досить докладно розкривае дане питания. [1, p. 1-71]. I хоч обробка KicTKOBOi сировини у Bei часи мала дуже багато спшьного, але зважаючи на те, що для кожного перюду були властив1 cboi вироби та Ha6ip доступних шструмент1в, усе ж юнували певш вщмшност1 в цьому процесс Саме тому вважаемо за доцшьне окремо подати процес обробки кктково! сировини в I-V ст. н.е. в межир1чч1 Дшстра та Прип'ятг
Найбшьш вживаною у костор1зному ремесл1 сировиною для вироб1в була к1стка. Поняття «кютка» е дуже узагальнене, оскшьки нав1ть в скелет! одше! й Tie! ж тварини е юстки, що р1зняться за своею морфолопею та мехашчними властивостями. Найчастше костор1зами використовувалися трубчаст1 юстки ВРХ або коня. 1х перевагою була дуже висока мщшсть, а також високий стутнь загострення при обробщ. 3 них робили ковзани-лощила, яю використовувались при обробщ керамжи та юстяш проколки, яю мали чи не найширше застосування з-пом1ж ycix вироб1в з костг Трубчаст1 юстки малих 3BipiB або птах1в теж використовували, але в меншш юлькостг 3 них виготовляли голкотримач1 та, так зваш, «свистки». Для продукування вище перел1чених вироб1в дана сировина не потребувала складного оброб1тку. Ккткова тканина мютить деякий вщсоток жиру, якого треба позбавитися, щоб запоб1гти псуванню матер1алу. Отже, теля вщбору потр1бного виду сировини, першою технолопчною операщею з пщготовки юстки до використання, було И знежирення i розм'якшення, внаслщок чого вона ставала бшьш придатною для обробки р1жучим шструментом. Не виключено, що це робилося шляхом звичайного виварювання, под1бно тому, що вщбуваеться пщ час готування 1жг 3 досвщу сучасно! пщготовки юстки для використання у художнш творчост1, спочатку сировина виварюеться у розчиш кальциновано! соди, пот1м И промивають i просушують. Можливо, под1бне лужне середовище створювалось в давш часи за допомогою шших речовин.
Якщо з трубчасто! юстки робили юстяний «ковзан», то вона практично не пщдавалась, теля знежирення будь-яюй обробщ. Mir ще вщр1затися етф1з з одного або з обох юнщв. При виготовлент проколок трубчаст1 юстки розколювали, а шод1 залишали щлими, сколюючи лиш частину юстки, загострюючи таким чином один юнець. Голкотримач1 були готовими одразу теля того, як вщ трубчасто! юстки вщр1зався етф1з з обох юнщв, щоправда теля цього зашл1фовувалася зовшшня поверхня виробу. 3 вщдшених вщ д1аф1зу етф1з1в могли виготовляти астрагали для гадання чи irop.
Окр1м трубчастих юсток з тваринного скелету ВРХ, в якост1 сировини для знарядь використовувалися плосю щшьш юстки (лопатки та тазов1 кост1). 1х
320
застосовували в якосп тупик1в (лощил) для здирання мездри з1 шюри. Ц1 ж кктки могли застосовуватися при виготовленш складшших вироб1в - гребешв. Але це припущения, иа нашу думку, слщ вважати дискусшним з ряду причин. Виготовити цший гребшь з юстки чи нав1ть з кшькох исток було б практично неможливим, оскшьки нар1зати на юстщ зубчики е досить складно, в пор1внянш з щшьним рогом. Проте можливкть застосування юстки для виготовлення пластин спинки композитного гребеня е досить реальним. У цьому випадку, юстку, окр1м знежирення, потр1бно було розпиляти чи обр1зати до потр1бно! форми I розм1р1в та зробити в нш отвори пщ заклепки.
Забезпечення майстр1в кктковою сировиною мало сезонний характер. Як вщомо, в умовах власного господарства масовий забш худоби вщбувався восени. Отже, необхщна кшькють ккток надходила у розпорядження майстра протягом короткого перюду.
Другим за вживашстю видом юстково! сировини е щщьний р1г диких копитних. Його переваги полягають в наявност1 досить потужного зовшшнього шару компактно! речовини, придатно! для обробки. Окр1м того, р1зати його е значно простше шж юстку. 3 щшьного рогу виготовляли ручки до ножа, до нагайки та до шших шструмешгв, шрамщальш пщвкки, долота, штампи, накладки на лук, «браслета». Проте найбшьшого значения цей сировинний матер1ал ввдгравав у виробництв1 гребешв.
Перевага рогу була ще й в тому, що його не треба було попередньо знежирювати. Як ми уже зазначили, щшьний р1г було простше р1зати, шж юстку, проте деяю автори припускають ¿снування р1зних засоб1в його розм'якшення. Що при цьому використовували, нам достов1рно не вщомо, але можна припустити, що це здшснювали або за допомогою розмочування заготовки в мшеральних розчинах, чи завдяки виварюванню та розпарюванню. Вивченням ще! проблеми займався польський дослщник К.Журовський [8, с. 128-129]. Зовс1м випадково вш помнив, як юстяна ложечка розм'якла у прчищ, теля чого розпочав експериментально випробовувати р1зш оргашчш розчини, доступш давшм людям для пом'якшення кост1 та рогу. Найбшьш ефективними в цьому виявились настш щавлю I квасне молоко. Окр1м того, на територи Польщ1, на одному з ранньосередньов1чних городищ, виявлено яму з багатьма шматками кост1 та рогу, яка, очевидно, й використовувалась, як резервуар для 1х пом'якшення. На думку шмецько! дослщнищ З.Томас з щею метою здшснювали розпарювання юстки в гарячш вод1 в закритому посуд1, або в гарячш деревш зол1 змшанш з водою, в гарячш олп чи в р1зних рослинних кислотах. Зробивши рогову заготовку м'якою, И легко можна було випрямити за допомогою тисюв чи пресу та висушити [3, s. 76].
Найпростш1 вироби з щшьного рогу, як, наприклад, долота, ручки знарядь, штампи, не потребували якихось складних подальших операцш. Для долота необхщно було лиш обр1зати р1г до потр1бних розм1р1в, а час вщ часу ще й надати певну форму юнщвщ виробу. Щоб виготовити ручку до котрогось знаряддя, наприклад, ножа, потр1бно було не тшьки обр1зати р1г до потр1бних розм1р1в та форми, але й просвердлити в ньому отв1р, в котрий мало б вставлятись друга складова частина виробу. Для комфортного використання
321
зовшшня поверхня тако! ручки зашл1фовувалась, а та оздоблювалась певною р1зьбою при потреб1. Для штампу Mir використовуватися весь pir або якась його частииа, на котру наносили певне зображення-штамп. «Браслет1в» виготовлялись тшьки з певно! частини щшьного рогу - розетки, у яко! необхщно було випиляти чи вибити серцевину.
До бшыл складних вироб1в 3i щшьного рогу слщ вщнести трамщальш пщвюки, накладки до лука та кютяш гребеш. 1х виробництво вимагало вже бшьш складних технолопчних операцш. Пщвкки робилися з вщростюв щшьного рогу - паростк1в [6, с. 101]. 1х вщдшяли вщ ochobhoi частини. Дал1 такш заготовщ потр1бно було надати потр1бну форму, оскшьки пщвюки лиш зрщка трапляються OKpyrai, а зазвичай е плоскими або трамщопод1бними. Досягнути тако! форми можна було шляхом зр1зання або стесування. KpiM того, зовн1шню поверхню сл1д було в1дшл1фувати та вщпол1рувати, а також нанести орнамент, оскшьки yci в1дом1 нам п1дв1ски вкрит1 концентричними кружечками.
Пластини-накладки та гребеш вимагали найб1льш складних технолог1чних операцш в обробц1 сировини серед ycix вироб1в костор1зного ремесла. Перш за все, щоб виготовити заготовки до цих речей, необх1дно було розкро!ти pir. BiH мав свою систему розкрою, яка передбачала видалення малопридатних для подальшо! роботи частин, залишаючи лиш заготовки на пластини. Роги р1зних вид1в копитних дещо вщр1зняються як за формою, так i за структурою, що обумовлюе вщмшност1 у !х розкро!. Для виготовлення заготовок-пластин найб1льше п1дходив pir оленя. BiH мае середш розм1ри, його основними частинами е розвинута розетка, гшка, розгалуження i паростки. Стовбур майже в1дсутн1й. Саме г1лки й розгалуження розкроювались на заготовки для пластин. Також годилися на заготовки пластин роги лося. Вони е темно-брунатного кольору, з шерехатою поверхнею. Складаються з короткого ствола, велико! лопати i паростк1в. Лопата може сягати значних розм1р1в — до 60 см, зазвичай вона трохи ув1гнута догори. Пщ час розчленування pir лося розд1ляють на розетку, стовбур, лопату, паростки. Особлив1стю цього виду рогово! сировини е бщьш розвинута компактна структура. Стовбур лосячого рогу i, значною м1рою паростки, практично повшстю складаються з компактно! речовини. 1нод1 i в роговш лопат! переважае компактна речовина, а губчаста структура репрезентована тонким прошарком. Губчаста речовина також мае значну щ!льн1сть, що суттево покращуе властивосп рогу лося як сировини. Через зазначеш особливост! структури i велик! розм1ри, з нього можна отримати найб!льш1 за розм1рами пластини i заготовки для р1зноман1тних вироб1в [10, с. 61].
Розпилявши та розчленувавши щшьний pir, з нього робили заготовки для пластин. Щоб виготовити з ще! пластини накладку, залишалось лиш пдагнати ii до потр1бно1 форми, зашл1фувати та просвердлити отвори при необхщностг Виготовлення гребеня, чи його частин, вимагало бшьш складних операцш. Основна складн1сть полягала в нар1занш зубц1в. На в1дм1ну в1д юстки, на пластиш 3i щ1льного рогу це значно прост1ше зробити. Проте цей процес вимагае враховування структуру сировини, оскшьки р1зати дану пластину можна тшьки за напрямом волокон [6, с. 101].
322
Заготовления рогу, як { кост1, також мало сезонний характер. Оленяч1 види тварин скидають роги кожей р1к, теля чого через деякий час вони вщновлюються [5, с. 405]. Це дае можливють отримати необхщну сировину двома шляхами: полюванням \ збором скинутих ропв. Слщ враховувати, що кожному виду тварини (олень, лось, козуля) притаманний свш цикл замши ропв, який не могли не враховувати майстри й постачальники сировини для костор1зно! справи.
Пщ питаниям залишаеться можлив1сть використання { порожнистого рогу свшських тварин. Порожнистий р1г — це кютковий стрижень, вкритий роговим чохлом, що росте разом з юстковим стрижнем вщ основи рогу. 3 роками вш вкриваеться новими шарами рогово! речовини. Цим пояснюеться його шарувата структура. Досить тонкий бшя основи, роговий чохол поступово потовщуеться, створюючи на верх1вщ твердий, так званий, монол1тний, кшець. Роговий чохол, з якого вилучено стрижень, зазвичай, називають просто рогом. Саме з ще! частини можна було б виготовляти яюсь вироби. Порожнистий р1г пщдаеться обробщ нав1ть простим ножем { добре пол1руеться. Його головним недолгом е необхщшеть додаткових пщготовчих операцш, пов'язаних з вилученням юсткового стрижня. Розкро!вши порожнистий р1г, з нього можна отримати пластину. Чи можна виготовити з тако! пластини гребшь чи його складов! е дискусшним питаниям. Власш спостереження автора евщчать, що нар1зати на такш пластин! зубщ е неможливим. Цьому перешкоджае шарова структура самого рогу. Тобто, виготовити тшьки з ще! сировини гребшь було б неможливим. Пластини пщ зубчики в будь-якому випадку мали б виготовлятися тшьки з1 щшьного рогу. Звкно, пластини з порожнистого рогу можна використати для спинки гребешв, поеднавши 1х з шшими пластинами. Але в цьому випадку, постае питания доцшьност1 використання абсолютно протилежно! сировини, способи отримання та попередньо! пщготовки яко! е досить р1зними. Подальш1 дослщження вщомих нам знайдених вироб1в дасть можливкть встановити чи використовувались в гребенях пластини з рогу ВРХ.
До юстково! сировини належать \ кальциноваш вщростки типу ¿кол та бившв. 1кла хижих зв1р1в були сировиною для виготовлення амулет1в. По сут1, саме шло уже було готовим виробом. Сдиною технолопчною операщею для виготовлення амулету, було просвердлення отвору для пронизування нитки чи дроту кр1зь кло.
Обробка кктково! сировини вимагала набору певного шетрументарш. Розпилювання заготовлено! частини на заготовки виробу здшснювалось за допомогою пили та ножа. Слщи пили часто можна пом1тити на готових виробах. Пилки, що трактуються як знаряддя для обробки юстки, знайдеш на чернях1вських пам'ятках з межир1ччя Дшстра та Прип'ятг Зокрема, на поселениях у Кобилл1 та Лущ-Врубл1вецькш виявлеш ножепод1бш пилки. Б.Строцень вщетоюе думку, що даш шетрументи використовувались саме для оброб1тку юстки, апелюючи двома аргументами. Перший, це форма \ напрям зубщв. На знайдених предметах зубщ скошеш \ мають вигляд неправильного трикутника. Другий аргумент, це форма полотна у перер1зг У згаданих екземплярах вона клинопод1бна. Такою пилкою можна зробити тшьки надр1з на
323
глибину висоти зубщв, тобто до 0,2 см. При цьому, ширина надр1зу буде становити не бшьше 0,1 см. Для дерева така пилка не пщшшла б, оскшьки матер1ал затискав би полотно i гальмував його рух. Для розпилювання деревини використовувались пилки ¿з розведеними зубчиками. Проте, таю знаряддя також пщходять для розпилювання кост1 чи рогу, де потр1бно лише зробити неглибокий надр1з по колу, щоб розр1зати тверду частину, а дал1 - зламати [12, с. 102].
Для надання форми заготовщ застосовували ножг На костор1знш майстерш в Велиюй Сштинщ 2 знайдено деюлька зал1зних предмета, що, очевидно, використовувались у виробництв1 юстяних речей. Серед них трапилось 6 екземпляр1в нож1в, що належать до розповсюдженого у чернях1всьюй культур! типу з ч1тко видшеним з обох боюв черенком [6, с. 108].
Наскр1зн1 отвори, яю е необхщною деталлю багатьох вироб1в, демонструють можливють застосування р1зних шструменпв. В деяких випадках отвори мають дещо неправильну форму i виконаш досить грубо. Очевидно ix виколупували за допомогою ножа чи цвяха. Таки отвори робили мабуть у домашньому виробництв1, коли не було в наявност1 свердла, або при необхщност1 отримання отвор1в ¿ншо!, н1ж округла, форми, як наприклад, в к1стяних «свистках».
Для отвор1в правильно! округло! форми було потр!бно свердло. Уже в римський час ¿снують pi3Hi типи свердел. Проте к1стку чи pir свердлити було б прост1ше перепод1бним. 1нш1 ж типи використовувались для зовшшньо! обробки виробу, тобто нанесения концентричного орнаменту. Коли ж потр1бно було вир1зати i зберегти ц1лою внутршню частину отвору, який просведлювався, то в цьому випадку мали б застосовувати циркульне або коронопод1бне свердла. Отвори з великим д1аметром, без збереження внутр1шньо! частини могли робити i свердлами греб1нцевого типу.
Зашл1фовування заготовок чи вже майже готових вироб1в в1дбувалась за допомогою абразивних матер1ал1в, хоча не виключено, що в римський час уже були доступш шструменти, що за функцюнальшстю повторювали терпуг. Остаточно пол1рували поверхню, ймов1рно, за допомогою шк1ри або хутра.
Загалом, Ha6ip ¿нструмент1в для роботи з к1сткою та рогом складався переважно 3i знарядь ушверсального призначення (н1ж, сокира, пила), або таких, яю генетично ix сягали, але були модиф1кован1 i пристосоваш спец1ально для костор1зно1 справи. nepmi застосовували для первинно! обробки сировини, друп - для перетворення заготовки у готовий вир1б.
Отже, процес обробки к1стково! сировини був досить непростим та часто вимагав спещальних знань та ¿нструментар1ю. При виготовленш продукт1в масового вжитку, передус1м, речей господарського призначення, рем1сники використовували ту сировину, яка вимагала найменшо! обробки та була найбшьш доступною. Саме тому, 61льш1сть господарських вироб1в виготовленш з kIctok ВРХ. Натом1сть, виготовлення речей, для котрих важливим критер1ем був ix зовн1шн1й вигляд, потребувало застосування сировини, найб1льш придатно! для вторинно! обробки. Ось чому майже yci
324
шдв1ски, рукоятки та гребеш виготовлеш 3i щшьного рогу, який було важче роздобути та обробити, проте легко вщшл1фувати та нанести поверх орнамент.
Л1тература
1. MacGregor A. Bone, Antler, Ivory and Horn: Technology of Skeletal Materials Since the Roman Period. - Sydney, 1985. - 238 p.
2. Musteata S., Popa A. Antler Manufacturing in Moldova In Santana de Mures
- Cernjachov Culture // Ostrogothica. Археология Центральной и ВосточнойЕвропы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. Сборник научных трудов к 10-летию Германо-Славянской археологическойэкспедиции Харьковского национального университета имени В.Н.Каразина - Харьков, 2009. - 296 с.
3. Thomas S. Studien zu den Germanischen Kammen der Romischen Kaiserzeit. // Arbeits- und Forschungsberichte zur sachsischen Bodendenkmalpflege.
- Leipzig, 1960. - B.8. - S.53-120.
4. Баран В. Д. Чернях1вська культура. За матер1алами Верхнього Дшстра i Захщного Бугу. - Ки!в, 1981. - 264 с.
5. Данилкин А. Оленьи (Cervidae). - Москва, 1999. - 552 с.
6. Магомедов Б. Велика Сштинка 2 - поселения гребшниюв III-IV ст. н. е. // Стародавне виробництво на територп Украши. - Ки!в, 1992. - С. 94-116.
7. Магомедов Б. Черняховская культура. Проблема этноса. - Люблин, 2001. - 290 с.
8. Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое. Эксперимент раскрывает тайны древних эпох. - Москва, 1988. - 270 с.
9. Прокошв В.Технолопя виготовлення кютяних гребешв в межир1чч1 Дшстра та Прип'ят1 в I пол. I тис. н.е. // Одюсос. Актуальш проблеми icTopii, археологИ та етнологп. - Вип.4 - Одеса, 2012.
10. Сергеева М. Костор1зна справа у Стародавньому Киев1. - Ки!в, 2011. -
256 с.
11. Строцень Б. Ремесла на поселенш III - IV ст. бия с. Кобилля // Матер1али IX ¿сторико-краезнавчо! конференцп. - Кам'янець-Под1льський, 1995. - С.107-108.
12. Строцень Б. Чернях1вська культура Зах1дного Подглля. - Терноп1ль, 2008. - 272 с.
Рецензент - кл.н., доцент Халецький О.В.
325
