CC BY
0SOCIAL SCIENCES
РОЛЬ Б1БЛЮМЕТРИЧНИХ МЕТОД1В В ДШЛЬНОСТ1 Б1БЛ1ОТЕК
Медведева А. С.
астрант Нацiональноi 6i6niomeKU Украти iMeHi В. I. Вернадського (НБУВ)
THE ROLE OF BIBLIOMETRIC METHODS IN THE ACTIVITIES OF THE LIBRARIES
Medvedieva A.
Ph.D. Student,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
Анотащя
У стати придшяеться увага кшьшсним i якюним показникам оцшювання науково! дiяльностi. Досль джено структуру бiблiометричних методiв для ощнювання дiяльностi бiблiотечних установ. Виокремлено та проаналiзовано прiоритетнiсть використання яшсного показника - експертного оцiнювання для най-бiльш ефективного аналiзу науки.
Abstract
The article focuses on the quantitative and qualitative indicators of the evaluation of scientific activity. The structure of bibliometric methods for assessing the activity of library institutions is explored. The priority of using a qualitative indicator - expert evaluation for the most effective analysis of science is singled out and analyzed.
Ключов1 слова: бiблiометрiя, наука, наукометрия, бiблiотечна установа.
Keywords: bibliometric, science, Scientometrics, library institution.
Сьогодш спостертаеться позитивна динамжа зб№шення кшькосл публжацш з проблематики бь блюметри та наукометри, опановуеться сучасна методология та iнновацiйний iнструментарiй проведения бiблiометричних методiв дослiджень. Серед сучасних робгг слiд вiдзначити пращ О. В. Воско-бойнiковоi-Гузевоi [2], В. М. Горового [3], I. Ю. Егорова [4], В. О. Копаиево1' [5], Л. Й. Косте-нка [7], Б. А. Малщького [8], О. I. Мриглод [12] та ш.
Ефективнiсть сучасно) науково: дiяльностi оць нюеться за яшсними та кiлькiсними показниками. До шльшсних показникiв такого оцiнювання вщно-сяться: число публжацш та аналiз частоти :х цито-ваностi; iндекс Хiрша; iмпакт-фактор наукового журналу; кiлькiсть отриманих вiтчизняних та мш-народних гранпв, стипендiй, премiй; участь у мiж-народному науковому спiвробiтництвi. Сьогоднi в Укрш'ш домiнуюче положення займають саме цi по-казники, однак, останшм часом спостерiгаеться пе-реорiентацiя на яюсний показник оцiнювання - екс-пертний висновок. Саме на його основi перевiря-еться унiкальнiсть, орипнальнють, вагомiсть отриманих результатiв науково -дослвдно: роботи (НДР) у частинi сприяння подальшому розвитку пе-вно: галузi науки як в Укрш'ш, так i у свiтi для тд-вищення практично) цiнностi вiтчизияних досль джень.
Експертне оцiнювання передбачае наявнiсть основних критерпв для здiйснения оцiнювания ш-дивiдуальноi ефективностi вченого, до яких вщно-сяться авторський профiль вченого, шлькють пуб-лiкацiй та цитувань. Таким чином, автор, створивши свш профiль, де чiтко вщображаються всi його опублiкованi працi, здеб№шого, у хронологiчному
порядку або за рейтингом, може ввдстежувати вла-сш результати науково) дiяльностi та актуальшсть сво:х напрацювань серед iнших науковщв. Чим бь льше число кшькосл цитувань на публiкацiю - тим актуальшша робота.
Взагалi, бiблiометрiя передбачае використання цшо:' сукупностi кiлькiсних методiв для оцiнювания впливу результативностi дослщжень, якi, у свою чергу, повинш доповнюватись експертним виснов-ком. Таким чином, перевiряються якiсть i вплив до-слiджень одночасно. На основi тако: дiяльностi ви-дiляються найактуальнiшi видания для подальшого опублiкувания. Також, отриманi результати можиа використовувати для розвитку нових галузей досль дження.
Сучаснi бiблiометричнi методи подiляються
на:
- кшьшсний аиалiз публiкацiй окремих вчених або колективiв за крашами (метод статистичного аналiзу бiблiографiчних посилань);
- аналiз реферативних журналiв;
- аиалiз кiлькiсних характеристик первинних документiв;
- кшьшсний аиалiз публiкацiй окремих авторiв та :х цитувания;
- дослщжения закономiрностi росту, рангового розподшу наукових документiв;
- кiлькiсний аиалiз публiкацiй вчених окремих краш, а також окремих наукових колективiв;
- контент-аиалiз наукових документiв тощо
[1].
Вщповвдно до тако: класифiкацii бiблiометри-чних методiв, основний акцент робиться саме на аналiзi кiлькiсних показнишв, у той час як експер-тне оцiнювания опускаеться. Однак, варто наголо-сити на тому, що якiсть публжацп прiоритетнiша
Нж шльшсть опублжованих напрацювань з низь-ким р1внем якосл змюту, враховуючи самоциту-вання. Цей р1вень якосп мае оцшювати, вщповщно до свого фаху, експертна комгая за чггко визначе-ними критер1ями. Експерти, що займаються оцшю-ванням, повинш прагнути балансу - простих шди-катор1в, що ввдповвдають складносп дослщжува-ного процесу.
Навиъ перший принцип Лейденського машфе-сту надае суттеву перевагу експертному висновку над «нумеролопею», тобто ва показники мають бути з1бран1 при оцшюванш результативносп науково! д1яльност1, але виключно як необхщна для анал1зу шформащя. Кшьшсш вим1рювання покли-каш посилювати експертне рецензування, однак фах1вц1, як1 здшснюють дане ощнювання, не повинш щддаватися спокуа перекласти ухвалення рь шень на числа. Варто зазначити, що таке рецензування вважаеться альтернативним тдходом до ви-значення результативносп науково! д1яльносп [10].
Необх1дно зауважити, що процес ощнювання науково! д1яльност1 будь-яко! оргашзацп займае значний час, при цьому ощнювати цей процес може лаборатор1я. У захвдних кра!нах це ввдноситься до наукового напрямку, адже тд нього вид1ляеться фь нансування. Часто, для ощнки залучаються фахов1 експерти з р1зних кра!н свиу, що дозволяе прибшь-шити як1сть i свободу ощнювання.
При експертнiй ощнщ науково! дiяльностi ус-танов, слад ураховувати вщмшносп з активностi друкувань i цитувань для багатоманiтних наукових спрямувань галузей, як1 допоможуть врахувати спе-цифiку сво!х областей, що можуть базуватись на на-ступних положеннях:
1. Здiйснення порiвняння процесу оцiнювання результативностi науково! дiяльностi вщбуваеться всерединi груп, котрi формуються за домшантою схожостi галузей наук, !х наукового направлення та рiзновидiв отриманих результатiв (базовi досль дження, технолопчш розробки, науково-технiчнi послуги i т. п.). Для кожно! тако! групи повинна бути сформована власна експертна рада, що тдго-товить процедури оцiнки кожно! органiзацi!.
2. Для ощнювання товариства перевiряюча ко-мгая визначае експертiв з кожного напрямку дiяль-ностi, а також виокремлюе меншу за к1льк1стю екс-перпв групу, для отримання узагальнених резуль-татiв. Оцiнювання багатопрофiльних i мiждисциплiнарних органiзацiй невiдворотно стикнеться з тим, що частина напрямiв !! дiяльностi виразиться поза компетенцiею експертно! ради. Тому, експерти по подiбним напрямкам зо-бов'язаннi призначуватися за рекомендащею iнших профiльних рад [9].
Внаслвдок потреби ефективного оцiнювання та надання найбiльш точних прогнозiв щодо здшс-нення науково! дiяльностi у майбутньому, зб№шу-еться рiвень зацiкавленостi до бiблiометричних ме-тодiв дослвджень. Сьогодш iснують так1 свiтовi ri-ганти наукометричних платформ як Scopus або Web of Science, яш користуються великою популярнiстю серед користувачiв, але в результат недостатнього
мовного, географiчного та тематичного iндексу-вання науково! продукцii у цiлому рядi кра!н активно створюються власш нацiональнi бiблiометри-чнi проекти.
До основних концептуальних положень конве-ргенци бiблiометричних проектiв слiд вiднести:
- вибiр базово! платформи консолiдацii' бiблiо-графiчних даних з рiзних систем;
- розробку комунiкативного формату предста-влення бiблiометричних даних;
- обгрунтування системи категорiй i шдкатего-рш (класифiкацiйних схем) для представлення га-лузей знань;
- створення iнструментiв аналiтичних результата для експертного оцiнювання та прогнозування розвитку науки;
- вибiр системи управлiння базами даних [6].
Варто зазначити, що об'ектами вивчення при
бiблiометричному аналiзi науки е публiкацii, згру-пованi за рiзними ознаками: авторами, журналами, тематикою, кра!нам та iн. Бiблiометричний шдхвд дослiдження передбачае зведення якiсних характеристик до шльшсного вимiру - квантифжащ!, тобто вимiр якостi в числових величинах, наприклад в балах [11].
У цен^ вах перетворень, що вiдбуваються сьогоднi в свт i суспiльствi, лежить поняття знання. Знання перетворилося на предмет економь чних, полiтичних i культурних штереав настiльки, що може служити для визначення як1сного стану сустльства. Наукова дiяльнiсть пов'язана з вироб-ництвом нового знання та одночасно виступае в якостi основного виробника i найбiльшого спожи-вача шформацп. Протягом дек1лькох десятилiть ве-дуться пошуки об'ективних показник1в оцiнки стану науки i !! реального внеску в розвиток суст-льства. Ввд точностi оцiнок залежить i фшансу-вання науки, i розвиток наукових дослщжень, i прогнозування переваг розвитку того чи iншого напрямку. Крiм того, одночасно iз здiйсненням витрат на науку необхвдний контроль за результативнiстю наукових дослвджень i розробок за допомогою спещ-альних iндикаторiв i методiв. Особливо важливим е складання правильно! програми збору iнформацii. В шшому випадку зiбрана iнформацiя може вияви-тися повнiстю або частково марною.
Ддюча в Укра!нi методика ощнювання ефекти-вностi дослiдницькоi дiяльностi здшснюеться на основi поеднання якiсних i к1льк1сних методiв оцi-нки, тобто передбачае отримання експертного ви-сновку стосовно результативносп роботи наукового закладу за рахунок певних к1льк1сних показни-к1в.
Щдсумовуючи вищевикладене, стае зрозумь лим, що не можна допустити щоб кiлькiсна шфор-мацiя перетворитися з iнструменту в самоцiль вче-ного. Найкращi рiшення приймаються, коли на-дiйна статистика поеднуеться з увагою до цшей природи дослщження, як1 пiддаються оцiнюванню. Потрiбнi як кшьшсш, так i якiснi даш. Прийняття рiшень в науцi мае грунтуватися виключно на даних найвищо! якостi. Це, насамперед, важливо для
отримання точних та достовiрних даних при ощню-ванш як1 галузi науки е актуальними для сустльс-тва.
Список лiтератури
1. Бережняк О. Бiблiометрiя як метод aнaлiзу стану книговидання [Електронний ресурс]. Адапта-цiя завдань i функцш науково! бiблiотеки до вимог розвитку цифрових шформацшних ресурсiв : матер. мiжнaр. конф. 08 жовт. 2013 р. - Режим доступу:
http://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/17. -Назва з екрану.]
2. Воскобойшкова-Гузева О., Копанева В., Ко-стенко Л. Наукове декларування в е-середовищi унiверситету. Вiдкрите освггне е-середовище су-часного унiверситету, 2017, № 3, С. 192-198.
3. Горовий В. Критерп якосп наукових досль джень у контекстi забезпечення нaцiонaльних ште-ресiв, Вiсник НАН Укра!ни, 2015, № 6, С. 74-80.
4. Сгоров I. Система комплексних iндикaторiв оцiнки науково-техшчно! та шновацшно! дгяльно-стi в контекст процесiв евроштеграцп, Наука та шновацп, 2016, № 12 (4), С. 21-23.
5. Копанева В. Становление наукометрии в библиотеке. Наукометрия: методология, инструменты, практическое применение: сб. науч. ст. Минск : Беларуская навука, 2018, С. 103-118.
6. Костенко Л., Жабин А., Кузнецов А., Кухар-чук Е., Симоненко Т. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития, Национальная академия наук Украины, 2016, №13, С. 30-38
7. Костенко Л. Библиометрический инструментарий наукометрии. Наукометрия: методология, инструменты, практическое применение: сб. науч. ст. Минск : Беларуская навука, 2018, С. 73-78.
8. Малицкий Б. Кто и как должен оценивать научные результаты ученого. Наука та наукознав-ство, 2017, Вып. 3, С 34-53.
9. Маршакова И. Система цитирования научной литературы как средство слежения за развитием науки : монография. Москва, 1988, 287 с.
10. Мриглод О., Кенна Р., Головач Ю., Берш Б. Про вимiрювання науково! ефективносп. Вюник НАН Укра!ни, 2013, № 10, С. 76-85.
11. Ситникова М. Новый словарь иностранных слов. М. : Феникс, 2010.
12. Mryglod O. etc. Predicting Results of the Research Excellence Framework using Departmental h-Index. Revisited. Scientometrics, 2015, Vol. 104 (3), рр. 1013-1017.
