CC BY
1SOCIAL SCIENCES
Медведева A.
астрант Нацiональноi 6i6niomeKU Украти iMeHi В. I. Вернадського (НБУВ)
ЗНАЧЕННЯ Б1БЛЮМЕТРП В СУЧАСН1Й 1НФРАСТРУКТУР1 НАУКИ В УКРА1Н1 BIBLIOMETRIC SIGNIFICANCE IN MODERN SCIENCE INFRASTRUCTURE IN UKRAINE
Medvedeva A.
Ph.D. Student,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп придшяеться увага бiблiометричним дослiдженням, як1 спрямоваш на створення системи науково-аналiтичного забезпечення дослщницько! дiяльностi та розвитку науки. Виокремлено та проана-лiзовано аспекти в бiблюметричному аналiзi науки. Розглянуто бiблютечну установу як науково-аналтгичний заклад в умовах переходу до сустльства знань.
ABSTRACT
The article focuses on bibliometric research aimed at creating a system of scientific and analytical support research and development of science. Allocated and analyzed aspects of bibliometric analysis in science. We consider the library as an institution of scientific and analytical facility in the transition to the knowledge society.
Ключовi слова: бiблiометрiя, наука, наукометрiя, бiблiотечна установа.
Keywords: bibliometric science, Scientometrics, library institution.
Сьогоднi в умовах глобалiзацii та розвитку новiтнiх шформацшних технологiй сучасне суст-льство започатковуе новi пiдходи до формування й поширення iнформацii' та знань, пропагуе та вть люе iх у життя шляхом створення iнтелектуальних продукпв та нових рiшень.
Розвиток наукових шдходiв щодо розв'язання проблеми якосп дослiдницькоi дiяльностi вщбува-еться поряд з розглядом кiлькiсних параметрiв розробки методик дослiдження змiстовних характеристик наукових здобутшв, що безпосередньо стосуються якосп сучасноi науки. 1нтенсивний розвиток шформацшного суспiльства та зростання сусшльно! затребуваностi в якiсному шформацш-ному виробництвi сприяють посиленню загально-сустльного iнтересу до проблем визначення бiб-лiометричних наукових дослiджень.
Важливе мюце в розробцi цих дослiджень на-лежить працям зарубiжних дослiдникiв. Першим бiблiометричним дослiдженням можна вважати дослвдження, проведене Ф. Коулом i Н. 1льсом у 1917 р. Вони зробили статистичний аналiз лггера-тури з порiвняльноi анатомii, опублiкованоi за пе-рiод з 1550 по 1860 р., щоб виявити репональний розподiл лiтератури з ц1е1" проблематики. Наступне в хронологiчному планi дослвдження провiв у 1923 р. £. Халм. Трете бiблiометричне дослiдження, проведене П. i Е. Гроссами, датовано 1927 р.
Також серед дослщнишв, якi активно займа-лись даною проблематикою слад назвати А. Прiчарда, Л. Ресинга, Д. Хоушнса, В. Брукса, С. Бредфорда, та ш.
В Укршт цьому питанню присвятили роботи такi науковцi як М. Мирський, В. Лазарев, £. Павловська, Л. Савенкова [9], О. Зусьман [2], Л. Костенко [3], та ш.
Метою статтi е дослвдження бiблiометрii в су-часнiй iнфраструктурi розвитку вичизняно1' науки.
На сьогодш термiн «бiблiометрiя» мае дешль-ка визначень: перше - визначае бiблiометрiю як «... науковий напрям, заснований на методах кшь-кiсного анатзу бiблiографiчних характеристик документiв, що дають основу для 1'х якiсноi оцш-ки». Друге - визначае, що це «...допомiжна книго-знавча наукова дисциплша, що розробляе теорiю i практику застосування математичних i статистич-них методiв в додатку до письмових та друкованих засобiв комушкацп» [1, с.16].
У свою чергу, Бiблiометрiя - мае практичне застосування як джерельна база для прийняття об'ективних управлiнських рiшень у бiблiотечних установах та iнформацiйних центрах. Науковi дос-лiдження в галузi бiблiометрii необхiднi через Н велике значения не пльки для бiблiотечно-шформацшно1' дiяльностi, але й при використанш в дослiджениях, пов'язаних з визначенням науко-во1' полiтики взагалi [8]. Комплекснють охоплення й iнтерпретацii характеристик лггератури, що пер-вiсно притаманш бiблiометрii як якiсно новiй фо-рмi И аналiтико-синтетичноi обробки документа-льних iнформацiйних потокiв, роблять И комунi-кацiйним посередником, що спрямований на вирiшения питань пошуку та змютовно1' оцiнки iнформацii та визначення наступних напрямiв нау-кового дослщження.
Загалом, бiблiометрiя побудована на аналiзi бiблiографiчних даних публiкацiй. Об'ектами ви-вчення в бiблiометричних дослiдженнях е рiзнi публiкацii, часто згрупованi за рiзними ознаками: авторами, журналами, тематичними рубриками, кра1'нами тощо. Поряд з цим дослвдник М. Мирський стверджуе, що «... для наукознавця,
фшософа, логiста, методиста, фах1вця з шформа-тики й соцiолога науки Tie! шнцевою реальнiстю, з яко1 вш може узгодити сво! уявлення та черпати HOBi емшричш даш, щоразу виступае представ-лення науки в наукових публжащях» [5].
Дослвдники, як1 займаються наукознавчими дослвдженнями в (1960-1970 рр.), виокремили два аспекти в бiблiометричному аналiзi науки це:
- при бiблiометричному пiдходi можуть бути використанi величезнi масиви вторинно! шформа-ци, представленi в рiзних базах даних;
- бiблiометрiя являе собою шльшсш досль дження, як спрямованi на виявлення головним чином, довгострокових тенденцiй, пов'язаних зi стратепчним монiторингом розвитку науки.
Перший етап у бiблiометричних дослiдженнях науки (1960-1970 рр.), був пов'язаний зi спробами безпосереднього квантифiкування потоков публь кацш. Вивчаючи статистику бiблiографiчних ма-терiалiв за кранами, рубриками, авторами тощо, дослвдники рiзних галузей знань намагалися зро-бити висновки про значення об'екпв дослвдження - продуктивностi вчених, науково! ефективностi тих або шших публiкацiй, наукового потенцiалу краши та ш. Отже, перший пiдхiд у бiблiометрич-них дослвдженнях пов'язаний з одержанням шль-к1сних характеристик для оцшки того або iншого явища в науцi. Основнi результати, яш одержанi при бiблiометричних дослiдженнях, характерш для першого пiдходу до квантифжацп iнформацiйних потоков, потребують, як правило, подальшого ви-вчення.
Другий етап у бiблiометричних дослвдженнях науки (1970-1990 рр.), пов'язаний з тим, що досль дники починають усввдомлювати, що квантифжа-цiя документальних потоков мае надавати структу-рну (як1сну) картину стану науки. Для цього про-цедури аналiзу бiблiографiчних даних публiкацiй мають бути спрямованi на те, щоб через статистику й шльшсш показники потоку публшацш одер-жувати уявлення про структуру науки. Однак, по-ки ще розроблена недостатня к1льк1сть методик для такого напряму квантифшацп iнформацiйних масивiв. На сьогодш данi цитування використову-ються лише для картографування науки. Рiзнi для досягнення ще! мети методи коцитування е однieю зi сторiн кластеризацп масивiв документiв. 1дея коцитування, застосована для визначеш ступеня зв'язк1в мiж публiкацiями, виявилася ефективним iнструментом виявлення дослщницьких фронтiв науки й спостереження за 1'хшм розвитком.
Водночас перспективною й актуальною вба-чаеться розробка термшолопчно! системи наукового знання, яка могла б полегшити загальну орie-нтацш в концептуальному масивi науки. Застосу-вання бiблiометричних методiв для побудови термшолопчно! системи науки дозволить:
- здшснити спостереження за шльшсною ди-намiкою груп термшв у науковiй галузi (проста бiблiометрiя);
- виявити специфiчнi зв'язки термшв - ство-рити тезаурус науки (як у статистищ, так i в дина-мiцi) [1, с.5].
Дослiдник B. Лазарев, аналiзуючи концепцп Г. BÍTÍHra i А. Прiчарда, представляе комплекс бiблiометричних методiв, як «aнaлiз первинних документiв i вторинних шформацшних видань, облiк цитувань документiв i звернень до них, ок-ремо видiляючи анкетування, контент-aнaлiз i йо-му подiбнi методи» [4, с. 8 ].
У свою чергу, свое групування методiв аналь зу документiв запропонувала £. Павловська [6]. Називаючи цю класифшацш умовною, вона запропонувала видшити 3 групи:
- методи юльшсно! оцiнки елементiв документального шформацшного потоку;
- методи лексичного aнaлiзу;
- методи цитатного aнaлiзу.
Очевидно, що осшльки в бiблiометричних до-слiдженнях вибiр iнструментaрiю залежить ввд об'екта aнaлiзу (обстежувано! сукупностi докуме-нтiв), саме вiн, повинен слугувати основою для класифжаци методiв. Лише тсля уточнения об'екта можна вирiшувaти питання про вибiр ме-тодiв його вивчення.
Об'ектами aнaлiзу в бiблiометрil е:
1) первинний документопотщ
2) документопопк, представлений вторинни-ми джерелами шформацп;
3) посилання в потоках докуменпв.
На сьогоднi в шформацшнш прaктицi спосте-рiгaеться шдвищена увага до бiблiометричних до-слщжень. Це пов'язано з тим, що накопичеш обся-ги бiблiогрaфiчноl шформацп вимагають як1сно нових форм аналггико -синтетично! обробки. Крiм цього, посилюеться тенденцiя до бiльш вiдкритого та публiчного доступу результaтiв aиaлiзу ще! ш-формацп, тобто до наукометричних баз даних. Свiтовi лвдери створення таких баз даних - корпо-раци Thomson Reuters та Elsevier - надають необ-хвдний сервю, однак вiн надаеться лише на комер-цiйних засадах i доступний обмеженому колу вгт-чизняних дослщнишв. Тому вбачаеться доцiльним використaиия показнишв некомерцiйних наукометричних платформ та шструментарпв паралельно з показниками комерцшних баз даних.
Серед вiльно доступних систем, слад вщзна-чити Google Scholar [12] корпораци Google, що е лидером пошукових систем 1нтернету. Google що-денно рееструе близько 50 млн. пошукових запипв та вдексуе бiльше 8 млрд. веб-сторшок. Google може знаходити iнформaцiю понад 100-ма мовами, володiе нaйбiльшою базою проiндексовaних доку-ментiв i мае дешлька вaрiaитiв пошуку.
Сьогоднi система Google зазнала суттевих змш, перетворившись з 1нтернет-пошуковика в унiверсaльну шформацшну систему, що охоплюе новини, нaуковi видання, aнaлiтичну службу, каталоги, карти, електронну пошту, рекламу продук-тiв i послуг та ш. [11].
Google Scholar. являе собою науковий сегмент 1нтернет-пганту Google, що поеднуе загальнодо-ступну пошукову та бiблiометричну систему. Ця система подiбнa до Web of Science та SciVerse Scopus, хоча поступаеться 1м за функцiонaльними можливостями. Google Scholar дозволяе користу-
вачам здшснювати пошук публiкацiй з посилан-нями на повнотекстовi статп, технiчнi звiти, преп-ринти, дисертаци, книги та iншi документи, що вважаються науковими. Результати пошуку впоря-дковуються, насамперед, за к1льк1стю цитувань публжацп. Google Scholar забезпечуе користувачiв як даними про iндекс цитування документа, раш-ше доступний пльки в комерцiйних наукометрич-них платформах, так i списками семантично спорь днених матерiалiв. За обсягами проiндексованих матерiалiв система Google Scholar перевищуе Web of Science та SciVerse Scopus.
Системою Google Scholar охоплено практично вс укра'нсьш науковi часописи, представлеш в мереж 1нтернет (1,8 тис.). Здшснено аналiз публь кацшно! активностi вчених Украши. Рейтингуван-ня вчених проведено за h-iндексом (h - к1льк1сть статей науковця, на яш е посилання в понад h пуб-лiкацiях), а в межах одного iндексу - за шльшстю цитувань. При аналiзi враховано прiзвища та шщь али вченого украшською, росiйською та англiйсь-кою мовами.
При цьому слiд наголосити, що Google Scholar мае значну джерельну базу й суттеве географiчне, галузеве та мовне покриття. Завдяки цьому бiблiо-метричнi показники для одних i тих же науковцiв мають у тй бiльшi кiлькiснi значения, а в рейтинговому списку Топ-100 вичизняних вчених з'явилися новi iмена, зокрема президент НАН Ук-рани академiк Б. £. Патон, вще-президента НАН Украни академiк А. Г. Наумовець, академж В. £. Геець, академш В. Д. Походенко, а також значна шльшсть членiв Президп Академп (академiки М. З. Згуровський, Б. В. Гриньов, В. Г. Кремень, В. М. Локтев). У Scopus i Web of Science переважають науковщ, як1 мають англомовш публжацп з фiзики та бютехнологш.
Також для вiтчизияних науковцiв доступними е й низка шших вшьно доступних шструментарпв. Це додатки для оцшки перiодичних видань SCImago Journal Rank i Source Normalized Impact per Paper на основi шформацшних ресурав корпо-рацп Elsevier. Цим провщним видавництвом наукових, техшчних i медичних iнформацiйних про-дукпв i послуг, було оголошено про устшну ств-працю з дослщницькою групою SCImago Унiверситету Гранади i Центром науково-технологiчний дослвджень при Лейденському ут-верситетi. Результат сшвпращ - два додатковi показники оцшки журналiв - SCImago Journal Rank (SJR) та Source Normalized Impact per Paper (SNIP). Показники доступш для вах користувачiв 1нтер-нет на веб-сайтi [13], а також штегроваш в базу даних SciVerse Scopus.
При цьому слщ зазначити, про показник SCImago Journal Rank, який ввдноситься до нового типу метрик, яш враховують не тiльки к1льк1сть отриманих цитувань, але й науковий вплив цих джерел, тобто е функцiею, що комбшуе к1льк1сть i як1сть. Вiн являе собою рейтинг журнатв, який дае можливють оцiнити науковий престиж вчених, виходячи з кiлькостi вагомих цитат на кожен документ. Журнал визначае власний «престиж» або
The scientific heritage No 9 (9),2017 статус шших журналiв на 0CH0Bi показнишв цитування опублжованих у них матерiалiв. Документи у SCImago Journal Rank класифкуються за науко-вим галузями та спецiальностями. Розглядаються 295 спецiальностей, як1 групуються в 26 галузей.
На сьогоднi показник SCImago Journal Rank трансформувався та являе собою проект SCImago Journal & Country Rank, на основi даних якого пу-блiкуються науково-аналггичних звiти за журналами та кранами [15].
У комп'ютерних мережах реатзуеться понад тисячу успiшних проекпв, що дотримуються кон-цепцп «ввдкритого доступу». В Украíнi за даними DOAR (Directory of Open Access Repositories) [14], колекци навчальних i наукових матерiалiв, приз-наченi для безкоштовного онлайнового доступу, створюють 50 шституцш (1нститут бiологií тв-денних морiв НАН Украíни, 1нститут програмних систем НАН Украши, Нацiональний ушверситет «Киево-Могилянська академгя», Харкiвська нацю-нальна академiя мiського господарства та ш.).
Значущим вiтчизняним зiбранням електрон-них версш журналiв i збiрникiв наукових праць з вiльним доступом до повних текспв е «Наукова перюдика Украши», що формуеться Нацiональною бiблiотекою Украíни iменi В. I. Вернадського (НБУВ).
Започаткування формування цього зiбрання здiйснено на виконання постанови Президп НАН Украши вiд 5 квггня 2006 р. № 96 «Про оргашза-цiю мережевого iнформацiйного забезпечення наукових дослщжень» [7]. Даний документ слiд роз-глядати як нормативний базис реалiзацii першо! черги робiт щодо розвитку сфери обпу науково! електронноi перiодики кра1ни. Постановою на НБУВ було покладено завдання: створення та розвиток загальноакадемiчного порталу науковоi пе-рюдики.
У рамках реалiзацii цього проекту НБУВ у 2007 р. було представлено на единш технолопчнш платформi понад 100 академiчних перiодичних видань. Слiд зауважити, що на цьому етат не всi видання були представлеш повними текстами, проте загальна кiлькiсть повних текстiв на плат-формi вже сягала бiльше 16 тис.
Пошуковий апарат проекту «Наукова перюдика Украши» побудований з використанням сер-вiсу системи Google «користувацький пошук» (Google Custom Search). Вш забезпечуе повнотекс-товий пошук у межах зiбрання електронних копш науково1' перiодики Украши шляхом уведення ввд-повiдних термiнiв у «вшно» пошуку Google, роз-мiщене на головнш веб-сторiнцi проекту. Реатзо-ваш можливостi тематичних пошукових фiльтрiв з детатзащею до галузевих комплексiв ^зико-технiчнi, хiмiко-бiологiчнi та соцiогуманiтарнi науки).
Даний сервю надае прозору можливiсть проводит перевiрку текстiв на наявшсть у них фраг-ментiв публжацш iнших авторiв i виявляти плап-ат. 1нтерфейс пропонуе також можливосп iерархi-чно! навiгацii: послiдовний перехвд до будь-якого
журналу, року його видання, конкретного номера та змюту з посиланнями та тексти статей [10].
Стд зазначити, що використаш оргашзацш-но-методичш та технологiчнi пiдходи дали змогу забезпечити штенсивне нарощення первинного масиву науково-шформацшних ресурсiв. Створе-ний проект «Наукова перiодика Укра!ни» протя-гом короткого часу став найбшьшим в СНД схо-вищем безкоштовних повних текспв наукових статей (800 тис. статей з 1,8 тис. перюдичних ви-дань).
Також, велике значення мае зiбрання «Науко-вi бюграфи вчених Укра!ни». Досввд наукових до-слвджень дозволяе зробити висновок про важли-вiсть створення «бiблiометричних портретiв» вчених, на основi !х наукових бюграфш та бiблiографiй i наукометричних профiлiв наукових установ, галузей i напрямiв дослiджень. Це створення повних персональних i тематичних бiблiог-рафiй наукових публiкацiй як основно! шформа-цшно! платформи бiблiометричних дослщжень. Персональнi бюграфп вчених дають ушкальний емпiричний матерiал для наукових дослщжень. У бiльшостi випадк1в вони можуть розглядатися як бiблiографiчнi бази даних по декшьком предмет-ним галузям науки i технiки. Водночас, персо-нальнi бiблiографil виступають як самостшний кластер фрактального простору iнформацiйних ресурав, виникае i розвиваеться пiд впливом пев-ного комплексу факторiв i мае вiдмiннi структурнi i динашчш параметричнi характеристики.
Зiбрання «Науковi бюграфп вчених Укра!ни» можна розглядати як джерельну базу для започат-кування таких робгг. Використання персональних бiблiографiй в якосп об'екта системних досль джень дае можливють виявляти загальнi закономь рносп i механiзми процесiв формування та транс-формацй' нового знання, його функцюнування та еволюцй' в свгтовому iнформацiйному просторi та системi науково! комушкаци; дослiдити процеси формування та змши наукових напрямiв в однш або дек1лькох предметних областях науки; отри-мувати iндивiдуальнi та порiвняльнi кiлькiснi характеристики публжацшно! активносп та продук-тивностi науково! дiяльностi окремих учених або дослвдницьких колективiв; вивчати iсторiю науково! дiяльностi вченого або колективу вчених i роз-роблюваних ними областей науки; визначати мож-ливостi та способи продовження циклу життя ге-нерованого вченим мас-сива шформацп, тобто забезпечувати l! активне функцiонування у свгто-вш системi науково! комунiкацi! i тсля припинен-ня ним науково! дiяльностi; вирiшувати iншi за-вдання. Очевидно, що створення i дослiдження персональних бiблiографiй наукових праць вчених, у тому чи^ розробка методологи та методичного шструментарш дослщжень, мають актуаль-не теоретичне i прикладне значення.
Таким чином, сьогодт в вiтчизнянiй шфор-мацiйнiй практищ спостерiгаeться пiдвищена ува-га до бiблiометричних дослвджень. Це пов'язано з тим, що накопичеш обсяги бiблiографiчно! шфор-
мацп вимагають бiльш яшсно нових форм аналгга-ко-синтетично! обробки. Проведения бiблюметри-чних дослiджень в Укра!ш е необх1дною справою, оскшьки дозволить пiдвищити ефективнiсть уп-равлшня науковою дiяльнiстю.
Список лiтератури
1. Бредихин С. В. Методы библиометрии и рынок электронной научной периодики / С. В. Бредихин, А. Ю. Кузнецов. - Новосибирск: ИВ-МиМГ СО РАН, НЭКОМ. - 2012. - 256 с.
2. Зусьман О. М. Библиометрические исследования науки / О. М. Зусьман // С.-петерб. гос. ун-т культуры и искусств. - СПб., 2000. - 216 с.
3. Костенко Л. Й. Бiблiометрика укра!нсько! науки: шформацшно-аналггична система / Л. Й. Костенко, А. I. Жабш // Бiбл. вюник. - 2014.-№ 4.- С.8-12.
4. Лазарев В. С. Библиометрия / В. С. Лазарев // Вопросы библиографоведения и библиотековедения: Межведомств. сб. - Минск, 1991. - Вып.12. - С. 3-18.
5. Маршакова И. В. Система цитирования научной литературы как средство слежения за развитием науки / И. В. Маршакова. - М.: Наука, 1988.- 288 с.
6. Павловская Е. Ю. Информационные методы оценки тенденции развития научных направлений / Б. Ю. Павловская // Итоги науки и техники. Сер. Информатика. - 1990. - Т. 17. - С.3-12.
7. Про оргашзацш мережевого шформацшного забезпечення наукових дослвджень: постанова Президп НАН Укра!ни вщ 5 кв1гня 2006 року № 96. [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/law/06_dostup.html.- Назва з екрану.
8. Редькина Н. С. Библиометрия: история и современность/ Н. С. Редькина // Молодые в библиотечном деле. - 2003. - № 2. - С. 76-86.
9. Савенкова Л. В. Роль бiблюметричних дос-лвджень в управлшш науковою дiяльнiстю ВНЗ [Електронний ресурс] / Л. В. Савенкова. - Режим доступу: http://www. gpntb.ru/win/inter-events/crimea2010/disk/133 .pdf. - Назва з екрану.
10 Симоненко, Т. В. Наукометричний напрям розвитку депозитарш «Наукова перюдика Укра!ни» / Т. В. Симоненко // Документознавство. Бiблютекознавство. 1нформацшна дiяльнiсть: Проблеми науки, освгги, практики: Зб. матерiалiв VII М1жнар. наук.-практ. конф., Ки!в, 25-27 травня 2010 р. - К., 2010. - С. 165-166.
11. Столяревская А. Информационный поиск в Интернете - от SMART до Google / А. Столярев-ская // Новий Колепум. - 2009. - № 1. - С. 63-72.
12. Google Scholar [Electronic resource]. - Electronic data. - Mode of access: http://scholar.google.com.ua/. - Title from the screen.
13. Journal metrics [Electronic resource]. - Electronic data. - Mode of access: www.journalmetrics.com.- Title from the screen.
14. OpenDOAR: Directory of Open Access Repositories [Electronic resource]. - Electronic data. -Mode of access: www.opendoar.org. - Title from the screen.
15. Scimago Journal & Country Rank [Electronic resource]. - Electronic data. - Mode of access: http://www.scimagojr.com/. - Title from the screen.
