CC BY
0Романовський О.Г.
доктор педагогiчниx наук, професор, член-кореспондент НАПН Укра'ши, завiдувач кафедрою педагогжи i психологи управлiння сощальними системами ш. академiка I.A. Зязюна, Нацiональний
теxнiчний унiверситет "Харювський полiтеxнiчний тститут "
Головешко Б.Р.
астрант кафедри педагогжи i психологИ'управлтня со^альними системами т. академжа I.A.
Зязюна, Нацiональний теxнiчний унiверситет "Харювський полiтеxнiчний iнститут "
PIBEHb ^OPMOBAHOCTI ЛIДЕPСЬКИX ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З AДMIHICTPATИBHOГO МЕНЕДЖМЕНТУ: PЕЗУЛЬTATИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО
ЕКCПЕPИMЕHTУ
LEVEL OF FORMEDNESS OF LEADERSHIP QUALITIES OF FUTURE SPECIALISTS IN ADMINISTRATIVE MANAGEMENT: THE RESULTS OF THE ASCERTAINING EXPERIMENT
Romanovskyi O.
Doctor of Education, Professor, Associate Fellow of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Chairman of the Department of Pedagogy and Psychology of Social Systems Management named after
I. A. Ziaziun, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»
Holoveshko B.
Post-Graduate Student of the Department of Pedagogy and Psychology of Social Systems Management named after I. A. Ziaziun, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»
АНОТАЦЮ
У crani пpoaнaлiзoвaнo pезyльтaти кoнстaтyвaльнoгo експеpиментy, яю дoвoдять, щo мaйбyтнi фaxiвцi з aдмiнicтpaтивнoгo менеджменту мэють недocтaтнiй p^m cфopмoвaнocтi ^^p^Rnx яюстей. Дючи кеpiвники демoнcтpyють пеpевaжнo бшьший piвень poзвиткy зa вciмa шгазнигами cфopмoвaнocтi лiдеpcькиx якocтей, Rim студента. Пpoведений aнaлiз дoзвoляe cтвеpджyвaти неoбxiднicть цiлеcпpямoвaнoгo впpoвaдження poзpoблениx педaгoriчниx ушв y пpoцеc пpoфеciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix фaxiвцiв з aдмiнicтpaтивнoгo менеджментy для пдвищення у ниx piвня poзвиткy лiдеpcькиx якocтей.
ABSTRACT
The results of ascertaining experiment, that prove that the future Specialists in Administrative Management have an insufficient level of formedness of leadership qualities, were analyzed in this article. Acting, the Directors demonstrate predominantly higher level of the development according to all indexes of formedness of leadership qualities than students. The performed analyses allows to affirm the necessarily of the purposeful inoculation of developed pedagogical conditions in the process of professional preparation of future Specialists in Administrative Management for the increasing of the level of their leadership qualities development.
K^40BÍ слова: лiдеpcькi яюэсп, мaйбyтнi фaxiвцi з aдмiнicтpaгивнoгo менеджменту, кoнcтaтyвaль-ний етaп екcпеpиментy.
Keywords: leadership qualities, future Specialists in Administrative Management, ascertaining stage of the experiment.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Poзвитoк лiдеpcькиx ятос-тей у мaйбyтнix фaxiвцiв у нaвчaльнoмy ^o^ci вищт нaвчaльниx зaклaдiв - вaжливa пpoблемa педaгoгiчнoï теopiï i ^a^rara. Фенoмен лiдеpcтвa ocмиcлюeгьcя пpaктичнo нa пpoтязi вcieï icTOpiï людcтвa. Чим cклaднiшi cтaють стосунки мiж людьми, тим глибшим i витончешшим стае i сш фенoмен. Koнкypентне cеpедoвище cьoгoдення зaгocтpюe динaмiкy poзвиткy yпpaвлiнcькиx тa opгaнiзaтopcькиx метoдiв, чим вимaгae вiд ocвiтнix opгaнiзaцiй вiдпoвiднoï pеaкцiï. Тaк, вaжливим фaктopoм фopмyвaння кoнкypентoздaтнoгo фaxiв-ця e poзвитoк ocoбиcтicниx якocтей, якi зaбезпе-чують дocтaтнiй piвень пpoфеciйнoï кoмпетентнo-cri тa пiдвищyють внyтpiшнiй пoтенцiaл oco6œ-toctí. Лiдеpcтвo неoбxiднo poзглядaти як вaжливy cклaдoвy пpoфеciйнoï кoмпетентнocтi !a oднy з yмoв caмopеaлiзaцiï менеджеpa.
Aнaлiз оcтaннiх доcлiджень та публшацш.
Анaлiз нayкoвoï лiтеpaтypи cвiдчить ^o знaчнy poзpoбленicть пpoблеми лiдеpcтвa у менеджмента (Дж. Антoнaкиc, Л. Бoлмaн, Р. Биpнбayм, Т. Дш, Д. Гoлемaн, Дж. Илиac, Дж. ^'rep, К. Левин, X. Оуэн, P.C. ^ездоси, Р. Дж. Cтенбеpг !a iн.), пси-xoлoгiï (Т. В. Бендac, К. О. Вopoнiнa, Т. В. Typa, В. Г. Зaзикiн, Б. Д. napmm, Л. Г. Шчебут, I. О. Мейжис, Н. К. Paдiнa, Ш. Тейлop тoщo), тa педaгo-гiцi (Д. В. Алфiмoв, I. I. Дpaч, С. А. Kaлaшнiкoвa, О. Г. Poмaнoвcький, Р. В. Coпiвник, В. В. Ягоднь кoвa тa iн.).
Згачга кiлькicть дocлiджень стосуеться poз-витку лiдеpcькиx якocтей у ocвiтньoмy ^o^ri вищoï шкoли (З. Г. Гaпoнюк, Л. Г. Kaйдaлoвa, О. М. Юн, О. М. Koкyн, О. К. Mas^^RM, H. В. Ma-paxoвcькa, Р. В. Coпiвник, Ю. M. Щедpин), oœ6-ливo плвдш дocлiджyeтьcя poзвитoк лiдеpcькиx якocтей у мaйбyтнix менеджеpiв (I. I. Дpaч, С. А. Kaлaшнiкoвa В. С. Лoкшин, Т. В. Maxiнa,
С. А. Новвжова, О. Г. Романовський, В. Ю. Са-ляхов, Н. I. Юртаева, О. М. Яценко) [1-6].
У той же час, незважаючи на значну розроб-ленiсть теми лидерства загалом та теми розвитку лiдерських якостей у суб'екпв рiзного вiку та рiз-ного напряму професшно! пiдготовки зокрема, недостатньо до^дженою лишаеться проблема формування лвдерських якостей у майбутнiх фахь вцiв з адмiнiстративного менеджменту.
Тому метою статт е визначення рiвня сфор-мованостi лiдерських якостей у майбутшх фахiвцiв з адмiнiстративного менеджменту на констатува-льному етапi експерименту.
Виклад основного матерiалу.
Констатувальний етап педагопчного експе-рименту проводився у природних умовах навчаль-но-виховного процесу у Нацюнальному техшчно-му унiверситетi „Харшвський полiтехнiчний ш-ститут" та Харшвському нацiональному унiверситетi мiського господарства iм. О.М. Бекетова. У дослвдженш взяло участь 212 студентiв спещальносп «Адмшстративний менеджмент», а також 15 керiвникiв рiзних пiдприемств та уста-нов.
Метою кнстатувального етапу експерименту було визначення початкового рiвня сформованостi лiдерських якостей у майбутшх фахiвцiв з адмшс-тративного менеджменту. Для уточнения того, насшльки впливае практична професшна управль нська дiяльнiсть на розвиненiсть лвдерських якостей було проведено порiвняния рiвия сформовано-стi показник1в лвдерських якостей у майбутшх фа-хiвцiв з адмшютративного менеджменту та керiвникiв вiдповiдного фаху.
Визначення рiвия сформованостi лiдерських якостей у респондента здiйснювалось за допомо-
Результати демонструють наступне. За крите-pieM потреби досягнення мети у майбутшх мене-джеpiв превалюе середнш piвень розвитку, на другому мгсщ - низький piвень, та високий на остан-ньому. У дшчих кеpiвникiв ситуацiя зовсiм шша.
гою таких методiв як беада, спостереження, пси-хологiчне тестування.
Для оцiнки сфоpмованостi лвдерських якостей були розроблеш критерп та показники вiдповiдно до визначених структурних компонента лщерсь-ких якостей майбутнiх фахiвцiв з адмшютративно-го менеджменту. Кpитеpiями сфоpмованостi лвдер-ських якостей визначено: мотивацшно-цшшсний, iнтегpувально -дiяльнiсний, спрямувально -
дiяльнiсний та емоцiйно-pефлексивний. Показни-ками мотивацшно-цшшсного критерш е потреба в досягненш мети, мотивацiя на досягнення устху, в iepаpхil дом^ючо! сфери життeдiяльностi -спpямованiсть на пpофесiоналiзм. Показниками iнтегpативно-дiяльнiсного кpитеpiю е оргашзацш-нi i комунiкативнi здiбностi, спрямувально-дiяльнiсного - здiбностi з цшепокладання, плану-вання та прийняття ршень, емоцшно-рефлексивного - здатнiсть до розумшня власних й чужих емоцш, i здатнiсть до упpавлiння власними й чужими емощями.
Для визначення piвня розвитку сфоpмованостi лвдерських якостей застосовувався комплекс пси-ходiагностичних методик: методика «Потреба в досягненш мети» (Ю. М. Орлов), «Методика дiаг-ностики мотивацп на досягнення устху» (Т. Елер-са), «Опитувальник термшальних цiнностей (ОТеЦ)» (1.Г. Сенiн), методика «Комушкативш та оpганiзатоpськi схильностi (КОС-2)» (В.В. Синяв-ський, Б.А. Федоршин), методика «Стиль саморе-гуляцп поведшки» (В.1. Мipосанова), тест на емо-цiйний iнтелект «ЭмИн» (Д.В. Люсш).
Результати дiагностики piвня сфоpмованостi лвдерських якостей майбутнiх менеджеpiв з адмь шстративно! дiяльностi та дшчих кеpiвникiв за мотивацiйно-цiннiсним кpитеpieм показано у таб-лицi 1.
Таблиця 1
Уа опитуванi продемонстрували сеpеднiй та високий piвень. Це може пояснюватися специфiкою професшно! дiяльностi та звюно особистiсним характеристиками. Досввдчеш кеpiвники знають,
I'lucni. сформованостi лщерських якостей за мотивацiйно-цiннiсним критерicм
Рiвень сформо-ва-ностi Майбутш фахiвцi з адмшстративного менеджменту (212 оаб) Дiючi кеpiвники (15 оаб)
(шл-ть осiб, %)
Потреба в досягненш мети
Висока 10,38 % (22) 40% (6)
Середня 65,09% (138) 60% (9)
Низька 24,53 % (52) -
Мотиваця на досягнення успЬху
Висока 14,62% (31) 33,33% ( 5)
Середня 56,60 % (120) 60% ( 9)
Низька 28,77% (61) 6,67% (1)
Спрямоватсть на професiоналiзм
Висока 20,28% ( 43) 60% ( 9)
Середня 70,75% (150) 33,33% (5)
Низька 8,96% (19) 6,67% (1)
чого хочуть та школи не спиняються на досягну-тому, постiйно виникають новi цiлi.
Цього поки що не можна сказати про майбут-нiх менеджерiв адмшютративно! дiяльностi. У бь льшостi студенпв присутнiй середнiй рiвень, але найменше виражений високий. Тобто в них проявлено помiрний та низький р1вень наполегливосп у досягненнi цшей, вiдсутнiсть духу суперництва та домагань, прояв негативних емоцй у зв'язку з потребою вчинення дш на досягнення мети.
Стосовно мотивацц на досягнення успiху у керь вникiв проявлено середнш та високий ршень, у студе-нтв середнш та низький. Таким чином, результата вказують на те, що у дючих керiБникiБ високий та помрний р1вень потреби самореалiзацii в процеа професшно! дальносп, спрямованiсть на визнання у суспiльному середовищi, наявнiсть чггко сформульо-ваного позитивного результату. Але у деяких з них абстрактш уявлення про бажаний позитивний результат.
У майбутнiх менеджерiБ проявляешься потреба самореалiзацi! в процесi професшно! дальносп, але спостерiгаегъся низький рiБень спрямованосп на визнання у сустльному середовищi, е спрямованiсть на уникнення негативних факторiБ у процесi дальносп.
За кригерiем спрямованосп на професюналзм можна вщзначити наступне: у жит дшчих мене-джерiв превалюе професшна дiялънiсть та сiмейне життя. Менеджери схиляються до бiльш збалансо-вано! узгодженостi мiж сiмейним та професшним життям, осшльки мае мiсце дисонанс мiж бажаною та фактичною роллю сфери сiмейного життя. При цьому, за критерiем бажаного превалювання сфера амейного життя лише на одну ланку вище за про-
фесшну, що говорить про усвiдомлення важливос-тi та значущостi останньо!. Дiючi менеджери усвь домлюють значимiсть сфери особистюного та професiйного розвитку. Також слушно ввдзначити, що у них не превалюе сфера розваг, мюце яко! фа-ктично займае сфера захоплень.
На вiдмiну вщ дiючих менеджерiв адмшютративно! дiяльностi у майбутнiх фахiвцiв домiнуе сфера розваг. У майбутшх фахiвцiв недостатньо актуалiзовано значення сфери професiйного життя, що може стати на заващ досягнення усшху в професшнш дiялъностi.
Рiвень сформованостi ттегрувально-дiяльнiсного компоненту було встановлено за рiв-нем сформованосп органiзаторських та комушка-тивних здiбностей.
Для визначення рiвня сформованостi як орга-нiзаторських так i комунiкативних здiбностей у керiвникiв та у майбутнiх фахiвцiв використовува-лась методика виявлення «Комунiкативних i орга-нiзаторських схильностей (КОС-2)» В.В. Синявсь-кого та Б.А. Федоршина (Додаток Г) та метод бе-с;ди. Також, для дiагностування у майбутшх фах1вщв з адмiнiстративного менеджменту оргаш-заторських здiбностей використовувався метод спостереження пiд час виконання вправи «Керую-чий груповим обговоренням», а для комушкатив-них - спостереження тд час проведення дискусiй-них обговорень проблем лвдерства.
У таблищ 2 представлено результати рiвня сформованосл л1дерських якостей у майбутнiх менеджерiв з адмiнiстративноi дiяльностi та дш-чих керiвникiв за iнтегрувалъно-дiялънiсним кри-терiем.
Таблиця 2
PiBeHb с( юрмованосп лщерських якостей за штегрувально^яльнкним критерieм
PiBeHb сформо-ва-носп Майбутнi фахiвцi з адмшстративного менеджменту (212 осiб) Дiючi керiвники (15 оаб)
% (шл-ть осiб)
Оргатзаторськ 3di6Hocmi
Висока 33,49 % (71) 60% (9)
Середня 34,91 % (74) 40% (6)
Низька 31,60 % (67) -
Комуткативт 3di6Hocmi
Висока 39,15% (83) 66,67% ( 10)
Середня 22,61 % (48) 33,33% ( 5)
Низька 38,21% (81) -
Дiагностика рiвня органiзаторських здiбнос-тей у д1ючих менеджерiв адмшстративно! дiялъ-ностi та у майбутшх фахiвцiв з адмiнiстративного менеджменту дае шдстави стверджувати про недо-статнш рiвень сформованостi органiзаторських здiбностей у останшх. Для д1ючих менеджерiв з адмшстративно! дiяльностi наявнiсть низького рiвня органiзаторських здiбностей е неприйнят-ною, насамперед через те, що таш серед них ввдсу-тнi. Робити висновки щодо причин тако! вщсутно-стi буде не коректно. Однак, ми однозначно може-мо стверджувати про необхвдшсть розвитку органiзаторських здiбностей у майбутнiх фахiвцiв
з адмшстративного менеджменту пiд час навчан-ня у ВНЗ. Особливо! актуальностi зазначена проблематика набувае у контексп розвитку лщерсь-ких якостей.
Ддагностика рiвня комушкативних здiбностей у д1ючих менеджерiв адмшютративно! дiяльностi та у майбутнiх фах1вщв з адмiнiстративного менеджменту дае шдстави стверджувати про недостат-нш рiвень сформованостi комунiкативних здiбнос-тей у останшх. Так, керiвники мають високий та середнiй рiвень розвитку комушкативних здiбнос-тей. Натомiсть, серед майбутшх фах1вщв присутня суттева поляризащя у рiвнi сформованостi, де ли-
ше бшя 20% студента мають середнiй piBeHb. Ви-ходячи i3 спeцифiки дiяльностi менеджера з адмь шстративно! дiяльностi та функцш, що виконуе лiдep у rpyni, з метою розвитку лiдepських якос-тей, вважаемо нeобхiдним здiйснeння педагопч-них заходiв щодо розвитку комушкативних якос-тей у майбyтнiх фах1вщв з адмiнiстpативного менеджменту тд час навчання у вищому навчальному закладi.
PieeHb сформованостi спрямувально-дiяльнiсного компоненту було встановлено за piв-нем здiбностeй з цiлeпокладання, планування та прийняття piшeнь.
Для визначення piвня сфоpмованостi у кepiв-нишв та у майбyтнiх мeнeджepiв здiбностeй з ць
лепокладання, планування та прийняття ршень використовувались методика «Стиль саморегуля-цп поведшки» (Додаток Д) та метод беади. Також, для дiагностyвання у майбyтнiх фахiвцiв зазначе-них критерпв використовувався метод спостере-ження пiд час виконання вправи за тeхнiкою «Групового piшeння проблем», метод спостере-ження пвд час виконання вправи «Гармошзащя цiлeй» у виглядi мозкового штурму.
У таблиц 3 представлено результати piвня сформованосл лiдepських якостей у майбyтнiх мeнeджepiв з адмшютративно! дiяльностi та дш-чих кepiвникiв за спpямyвально-дiяльнiсним кри-тepiем.
Таблиця 3
PiBeHb с( юрмованосп лщерських якостей за спрямувально^яльнюним KpwrepieM
Рiвeнь сформо-ва-ностi Майбyтнi фахiвцi з адмiнiстpативного менеджменту (212 осiб) Дiючi кepiвники (15 оаб)
% (шл-ть осiб)
3di0Hocmi з цтепокладання
Висока 21,23 % (45) 46,67% (7)
Середня 62,26% (132) 53,33% (8)
Низька 16,51 % (35) -
3di0Hocmi з планування
Висока 10,85% (23) 66,67% ( 10)
Середня 72,64% (154) 33,33% ( 5)
Низька 16,51% (35) -
3di0Hocmi з прийняття ршень
Висока 25% ( 53) 66,67% ( 10)
Середня 55,19% (117) 26,67% (4)
Низька 19,81% (42) 6,66% (1)
Отже, ми можемо зробити висновок про наяв-нiсть суттево! piзницi у piвнi сфоpмованостi здiб-ностей з планування, цiлeпокладання, та прийняття ршень мiж дшчими менеджерами та студентами, що навчаються за ввдповвдним фахом. Як ми бачимо з результата дiагностики серед дшчих мeнeджepiв привалюе високий piвeнь сформовано-стi, натомiсть у майбутшх фахiвцiв - сepeднiй pi-вень. Також серед кepiвникiв майже вiдсyтнi так1, що мають низький piвeнь розвитку здiбностeй за штегрувально^яльшсним кpитepiем.
Найбiльш високий piвeнь властивий студентам за таким кpитepiем як здiбнiсть приймати pi-шення, що е добрим показником, оскшьки зазна-чена здатнiсть одна з ключових у роботи менеджера з адмшютративно! дiяльностi.
З огляду на piвeнь сфоpмованостi у дшчих кepiвникiв критерпв iнтeгpyвально-дiяльнiсного компоненту ми робимо висновок про те, що для формування лщерських якостей майбyтнiй фахь вець повинен мати високий piвeнь сфоpмованостi
здiбностeй з планування, цiлeпокладання та прийняття ршень. Отже, отpиманi результати дають нам можливiсть зробити висновок про необхвд-нiсть розвитку зазначених здiбностeй.
PieeHb сформованостi емоцшно-
рефлексшного компоненту було встановлено за piвнeм розвитку умшь з pозyмiння власних емоцш, за piвнeм розвитку умшь з розумшня чужих емоцш, за piвнeм розвитку yмiнь з управлшня влас-ними eмоцiями та за piвнeм розвитку yмiнь з управлшня чужими емощями.
Для визначення сформованосл емоцшно-peфлeксiйного компоненту за визначеними показ-никами використовувався тест на емоцшний ште-лект «ЭмИн» розроблений Д.В. Люсiним (додаток Е).
У таблищ 4 представлено результати piвня сформованосл лiдepських якостей у майбутшх мeнeджepiв з адмшютративно! дiяльностi та дш-чих кepiвникiв за eмоцiйно-peфлeксiйним кpитepi-
ем.
Ta6guua 4
Piitein» cflopMOBaiiOdi .igepcbKix gKOCTeft 3a eM()uiiiiio-pe(|).ieKciiiiiiiM KpHTepicM
PiBeHb c^opMO-Ba-Hocri Maö6yrHi $axiB^ 3 agMiHicrparHBHoro MeHeg®MeHry (212 oci6) ^ironi KepiBHHKH (15 oci6)
% (Kig-rb oci6)
Po3yM¿HHM enacHux eMo^iu
BucoKa 24,06 % (51) 46,67% (7)
CepegHa 70,75% (150) 53,33% (8)
Hu3bKa 5,19 % (11) -
Po3yMiHHH uywux eMo^iu
BucoKa 17,45% (37) 40% ( 6)
CepegHa 71,23% (151) 53,33% ( 8)
Hu3bKa 11,32% (24) 6,67 (1)
ynpaeniHHH enacHUMU eмoцiнми
BucoKa 12,26% (26) 13,33% ( 2)
CepegHa 41,51% (88) 73,33% (11)
Hu3bKa 46,23% (98) 13,33% (2)
ynpaemHHH nywuMU eмoцiнми
BucoKa 5,19 % (11) 13,33% (2)
CepegHa 36,32% (77) 73,33 (11)
Hu3bKa 58,49% (124) 13,33% (2)
KpurepiH po3yMiHHa BgacHHx eMO^H po3BHHe-hhh Ha cepegHbOMy piBHi 6igbme Hi® y nogoBHHH BHnpo6yBaHHx crygeHriB i KepiBHHKiB, to6to im npu-TaMaHHa noMipHa 3garHicrb go ycBigoMgeHHa BgacHux eMO^fi Ta ix npuMHH a raKO® MacrKOBe ycBigoMgeHHa BngHBy KOHKperHOi eмoцii. OgHaK, Ha BigMiHy Big KepiBHHKiB, cepeg crygemiB gume 24% Maroib BHCOKy 3gar-Hicrb go ycBigoMgeHHH BgacHux eMO^H ra ix npuMHH, a raKO® go MirKoro ycBigoMgeHHa BngHBy KOHKperHOi' eмoцii. TaKO®, cepeg KepiBHHKiB Bigcyrm raKi, ^o He iHTepnperyrorb BgacHux eMO^fi ra, BignoBigHO, He ycBi-goMgroroTb BnguB BgacHux eMO^fi.
^o crocyerbca ynpaBgiHHa BgacHHMH eMO^a-mh, to gironi KepiBHHKH Marorb Ha6araTO Kpa^i no-Ka3HHKH aHi® CTygeHTH. OcTaHHiM 6igbm BgacrHBHH HH3bKHH piBeHb 3garHocri go Kornpogro 3OBHimHboro npoaBy BgacHoi eмoцii, 6igbm HH3bKHH piBeHb 3garaocri go aкгнвiзaцii, nigrpuMaHHa a6o geaкгнвiзaцii BgacHoi eмoцii.
Pe3ygbTaTH 3a noKa3HHKOM ynpaBgiHHa My®HMH eMO^aMH raKO® Ha6araro Kpa^i y gocBigMeHux KepiBHHKiB. MaH6yTHiM $axiвцaм Bapro npaqroBaru Hag ra-KHMH 3gi6HocraMH aK 3garHicrb go aкrнвiзaцii Heo6xig-Hoi eмoцii iHmoi groguHH ra 3garHicrb go 3HH®eHHa iHTeHcuBHocri He6a®aHoi eMO^i iHmoi groguHH. y goc-BigneHux KepiBHHKiB цi 3garHocri e go6pe po3BHHeHHMH.
OrpHMaH pe3ygbrarH geMOHcrpyrorb, ^o MaH6yr-HiM $axiвцнм 3 agMiHicrparHBHoro MeHeg®MeHiy Bgac-
ruBHH nepeBa®HO cepegmH piBeHb po3BHTKy 3a BH3Hane-HHMH KpurepiaMH ra noKa3HHKaMH c^opMOBaHocri gige-pcbKux HKocreft, ro6ro Hag yciMa 3gi6HocraMH rpe6a npaqroBaru 3agga gocarHeHHa BucoKoro piBHa po3BHTKy gigepcbKux aKocreH ra gocarHeHHa ycnixy y MaH6yrHiH npo^ecifimfi giagbHocri. ripme 3a Bce e po3BHHeHa raKa 3garHicrb aK ynpaBgiHHa My®HMH eMO^aMH (59% Ha HH3bKOMy piBHi), roMy ^ npo6geMa 3acgyroBye HaH6i-gbmoi yBaru.
fliroHH KepiBHHMH geMOHcrpyrorb nepeBa®HO 6i-gbmuH piBeHb po3BHTKy 3a BciMa noKa3HHKaMH c^opMO-BaHocri gigepcbKux aKocreH, Hi® Mafi6yrai $axiB^ 3 agMiHicrparHBHoro MeHeg®Merny, ^o cBigMHTb npo no3HTHBHHH BnguB npaKTHMHoro gocBigy Ha po3BuroK gigepcbKux aKocreH. y toh ®e Mac gocBig ynpaBgiHcbKoi giagbHocii npo^eciÖHux MeHeg®epiB caM no co6i He rapaHiye BucoKoro piBHa c^opMOBaHocri gigepcbKHx aKocreH, ^o nigrBepg®ye Heo6xigHicrb ^igecnpaMOBa-Hoi negaroriMHoi po6oru nig Mac npo^ecifiHoi' nigroroB-KH MaH6yrHix MeHeg®epiB y BH3. Togi, noMHHaroMH ynpaBgiHcbKy Kap'epy, y hhx 6yge Kpa^a MO®nHBicrb gga caMOBgocKOHageHHa gigepcbKHx aKocreH y npo^ci BHKOHaHHa nocagoBux o6oB'a3KB.
PiBeHb c^opMOBaHocri gigepcbKHx aKocreH y ^igo-My y MaH6yrHix ^axiB^B 3 agMiHicrparHBHoro MeHeg®-MeHiy BH3HaMaBca aK cepegHe apu^MeruMHe piBHa po3-BHTKy Bcix noKa3HHKiB KpHrepiiiB. Pe3ygbraru po3paxyH-KiB npegcraBgeHO y ra6g. 5.
Ta6gu^ 5
PiBeHb cfropMOBaHOcri .ligepci.Kiix gKOCTeft y Maiifiyniix (|)axiiiiiiii 3 iUMiiiicrpaniBiioro MenegacMemy
^igepcbKi gKOCTi PiBeHb c^opMOBaHOcri
Bhcokhh CepegHiH HH3bKHH
K-Tb % K-Tb % K-Tb %
41 19,34 117 55,19 54 25,47
^k BugHO 3 ra6gu^ 5 rigbKH 6iga 20 % Mafi6yraix ^axiB^B 3 agMiHicrparHBHoro MeHeg®Memy Marorb BucoKHH piBeHb c^opMOBaHocri gigepcbKux aKocreH, ^o nigrBepg®ye Heo6xigmcTb BnpoBag®eHHa negaroriMHux
yMOB ^opMyBaHHa gigepcbKux aKocreH y пpoцec npo$e-ciHHoi nigroroBKH Mafi6yrHix $axiвцiв 3 agMiHicrparHB-Horo MeHeg®MeHry y BH3.
Висновки. Таким чином, результата констатую-чого експерименту доводять, що майбутн фахiвцi з адмiнiстративного менеджменту мають недостатнiй рiвень сформованосп лвдерських якостей. Дючи керь вники демонструють переважно бiлъший р1вень роз-витку за всма показниками сформованосп лвдерських якостей, шж студенти. Проведений анал1з дозволяе стверджувати необхiднiсть цiлеспрямованого впрова-дження розроблених педагогiчних умов у процес про-фесшно! пвдготовки майбутнiх фахiвцiв з адмшютра-тивного менеджменту для пвдвищення у них р1вня розвитку лвдерських якостей.
Список лггератури
1. Драч I. I. Лвдерство як основа управлшсько! дiяльностi сучасного керiвника навчального закладу / I. I. Драч // 1нновацшний потенщал свиово! науки - XXI сторiччя: матерiали XXIII Мiжнар. Всеукр. наук.-практ. конф., , 20-27 травня 2015 р. -Запорiжжя, 2015. - С. 35-36.
2. Калашткова С. А. Теоретико-методологiчнi засади професшно! пвдготовки управлiнцiв-лiдерiв в умовах сучасних сустльних трансформацiй: автореф. дис ... д-ра пед. наук: 13.00.06 «Теорiя i методика упраБлiння освиою»
/ Свплана Андрпвна Калашнiкова. - Ки!в, 2011 . -36 с.
3. Махина Т. В. Особенности использования социально-психологического тренинга в целях развития лидерских качеств студентов-будущих менеджеров: дисерт. ... кандидат психологических наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Махина Т. В. - М., 2003. - 204 с.
4. Романовський О.Г., Книш А.£. Моралью основи прийняття рiшень майбутюми л1дерами в сферi бiзнесу / Романовський О.Г., Книш А.£. // Мiжнародний науковий журнал "Уюверситети i лвдерство". - 2016. - №2. - С. 52-56.
5. Тимошко Г.М. Роль лвдерських якостей у процеа формування i розвитку оргаюзацшно! ку-льтури керiвника ЗНЗ / Г.М. Тимошко // Вюник Черюпвського нацiоналъного педагогiчного ую-верситету. - Черюпв: Чернiгiвський НПУ iм.Т.Г.Шевченка, 2012. - Вип. 104. - Т. 2.- С. 148153.
6. Яценко О. М. Формування лвдерських якостей майбутюх менеджерiв у процеа психолого-педагопчно! пвдготовки: дис. на здобуття науково-го ступеня кандидата педагопчних наук: спец. 13.00.04 - теорiя i методика професiйноi освгта / Яценко О. М. - Тернопвдь, 2016. - 276 с.
Дзекун Ю.А.
Старший преподаватель Полтавского университета экономики и торговли, Украина
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА БУДУЩЕГО МЕНЕДЖЕРА ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СФЕРЫ В ПЕРИОД ОБУЧЕНИЯ В ВУЗЕ
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF CREATIVE POTENTIAL OF A FUTURE MANAGER OF THE ECONOMIC SPHERE IN THE PERIOD OF STUDY AT THE UNIVERSITY
Dzekun Yu.
Senior lecturer, Poltava University of Economics and trade, Ukraine
АННОТАЦИЯ
Обосновывается необходимость развития у будущего менеджера экономической сферы творческого потенциала - интегрирующего качества личности, характеризующего степень её возможностей ставить и решать новые задачи в сфере её деятельности, имеющей общественное значение. Раскрывается содержание педагогических условий развития творческого потенциала будущего менеджера при обучении в высшей школе.
ABSTRACT
Explained the necessity of development of a future Manager of the economic sphere of creative potential -integrative quality of personality that characterizes the degree of its capacity to set and solve new tasks in the sphere of activities of public importance. Revealed the content of pedagogical conditions of development of creative potential of a future Manager in training in high school.
Ключевые слова: высшая школа, формирование личностных качеств, будущий менеджер, творческий потенциал, развитие творческого потенциала, педагогические условия.
Keywords: higher school, formation of personal qualities, management trainee, creativity, development of creative potential, pedagogical conditions.
Система высшего образования является сферой интересов значительного количества учёных, поскольку именно здесь получает наиболее значимый импульс научное и культурное развитие нации, происходит подготовка специалистов, от чьей квалифицированности зависит уровень жизни народа, перспективы страны в целом.
Педагогические проблемы высшего образования и высшей школы разносторонне рассматриваются в исследованиях А. Алексюка, Г. Васяновича, А. Вербицкого, И. Зязюна, В. Лунячека, З. Курлянд, В. Ортынского, В. Стрельникова, С. Сысоевой, А. Ткаченко, Т. Туркот, Р. Хмелюк. Однако процесс учёбы в высшем учебном заведении настолько многолик и полифункционален, что
