CC BY
79
14. Усольцева С. Л. Актуализация доминирующих физических качеств как средство повышения уровня двигательной подготовленности студентов: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. Л. Усольцева. - Екатеринбург, 2006. - 22 с.
15. Фабричников Д. А. Решение воспитательных задач в процессе тренировочной работы с юными спортсменами в детских спортивных школах: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Д. А. Фабричников. - Тюмень, 2005. - 26 с.
16. Ягодшкова В. В. Формування лвдерських якостей старшокласниюв в особисткно орieнтованому виховному процес загальноосвгтньо! школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / В. В. Ягодшкова. - Луганськ, 2006. - 21 с.
17. Яковлев А. Н. Дифференцированная методика воспитания физических качеств у девушек 15-17 лет на уроках физической культуры в профессионально-техническом лицее: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / А. Н. Яковлев. - Смоленск, 2003. - 127 с.
УДК 378.22.091.59:316.46-057.875
Ю. П. КРАЩЕНКО
ПРОФЕСШНО-ДШЛЬШСНИЙ КРИТЕР1Й ВИХОВАНОСТ1 Л1ДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У СИСТЕМ1 СТУДЕНТСЬКОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
Охарактеризовано професiйно-дiяльнiсний критерш euxoeaHocmi nidepcbKux якостей майбуттх yHumenie у cucmeMi студентського самоврядування. Проаналiзовано eidnoeidHi показники критерю: лiдeрcькi, комуткативш та оргатзаторсьт вмтня. Визначено, що функцюнування системи студентського самоврядування е фактором цыеспрямованого виховання, формування та розвитку cукуnнocmi профестних умiнь i здiбнocmeй учителя-вихователя.
Ключовi слова: лiдeрcькi якocmi, система студентського самоврядування, комуткативш та оргатзаторсью умтня.
Ю. П. КРАЩЕНКО
ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ДЕЯТЕЛЬНОСТНЫЙ КРИТЕРИЙ ВОСПИТАННОСТИ ЛИДЕРСКИХ КАЧЕСТВ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В СИСТЕМЕ СТУДЕНЧЕСКОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
Охарактеризованы профессионально-деятельностный критерий воспитанности лидерских качеств будущих учителей в системе студенческого самоуправления. Проанализированы соответствующие показатели критерия: лидерские, коммуникативные и организаторские умения. Определено, что функционирование системы студенческого самоуправления является фактором целенаправленного воспитания, формирования и развития совокупности профессиональных умений и навыков учителя-воспитателя.
Ключевые слова: лидерские качества, система студенческого самоуправления, коммуникативные и организаторские умения.
Y. P. KRASHCHENKO
PROFESSIONAL-ACTIVITY CRITERION OF LEADERSHIP SKILLS
UPBRINGING OF THE FUTURE TEACHERS IN THE SYSTEM OF STUDENT
SELF-GOVERNMENT
The professional-activity criterion of leadership skills upbringing of the future teachers in the system of student self-government has been characterized. The relevant criteria indicators, such as leadership, communication, and organizing skills have been analyzed. It has determined that the functioning of the system of student self-government was an issue of purposeful upbringing, forming and development of the complex of professional skills and abilities of a teacher-educator.
Keywords: leadership skills, the system of student self-government, communication and organizing skills.
Умшня взяти на себе ввдповвдальшсть за досягнення групових цшей, мети колективу е домiнантами лвдерства, як1 кристалiзуються в громадськ1й дiяльностi та функцiонуваннi системи студентського самоврядування (студентських рад, парламентiв, деканатiв, старостапв, наукових товариств, профспiлкових органiзацiй тощо). Практика доводить, що розвиток системи студентського самоврядування педагопчних ВНЗ полягае в сощальнш спiвтворчостi педагогiв i студенпв, спрямованiй на пiдготовку нового поколшня майбутнiх учителiв.
Проблему лвдерства, розвитку лiдерських якостей особистостi висвилено в дослiдженнях вiтчизняних (М. Гаврилюк, О. Свтихов, Н. Жеребова, Р. Кричевський, А. Лутошк1н, Б. Паригш,
A. Петровський, Л. Уманський, О. Уманський, О. Чернишов та ш.) й зарубiжних (Е. Богардус, К. Берд, К. Бланшар, М. Вебер, Р. Стогдилл, П. Хера, Ф. Фвдлер та ш.) науковцш. У працях Л. Конишево!, А. Макаренка, О. Маковського, I. Морозова, О. Нестул^ М. Рожкова, С. Русово!,
B. Сухомлинського, С. Шацького, Л. Шигапово!, зокрема, розкрито проблеми виховання лiдера в колективi.
У педагопчному дискурсi окремi аспекти зазначено! проблеми були предметом ряду дисертацш. Так, Н. Мараховська розглядала формування лвдерських якостей майбутнiх учителiв у процес навчання гуманiтарних дисциплiн, Н. Семченко дослвджувала розвиток лiдерських якостей майбутшх учителiв в позааудиторнiй дiяльностi, А. Лутошшн, М. Лукашевич, О. Сшсаренко, Л. Снiцар, О. Чернишов - у громадськш дiяльностi, О. Хмизова та В. Ягодшкова вивчали формування лвдерських якостей школярiв, Р. Сотвник обгрунтував формування лiдерських якостей фахiвцiв агропромислово! галузi.
Лiдерство набувае певних ознак вiдповiдно до середовища розгортання. Лiдерство серед студентiв обумовлюеться такими якостями молодо! людини: iнiцiативнiстю, товарисьшстю, контактнiстю, комунiкабельнiстю, чуйнiстю, доброзичливiстю, широким сощально-iнтелектуальним кругозором та ерудищею, готовнiстю прийти на допомогу товаришевг Провiднi мiсця також посiдають зовшшня привабливiсть, фiзична сила i спритшсть.
Лiдерськi якостi як сукупнiсть характеристик особистосп, що допомагають !й займати позицш лiдера в групi, виявляються в органiзаторських здiбностях, умiннi здшснювати значний вплив на поведiнку i настрiй людей, бути прикладом для на^дування [4, с. 6]. Осшльки професiя вчителя е однiею iз найбiльш складних i вiдповiдальних, то вимагае ввд особистостi високого рiвня вихованостi лiдерських якостей.
Виховання лвдерських якостей майбутнiх учителiв iнтерпретуемо як оргашзований i цiлеспрямований розвиток особислсних характеристик (активностi, iнiцiативностi, рiшучостi, самостшносп, комунiкативних, органiзаторських, рефлексивних умiнь), необхiдних для успiшно! педагогiчно! дiяльностi [4, с. 6].
На основi аналiзу концептуальних положень про самоврядування як джерело виховання самостiйностi та громадянського становлення особистостi (G. Белозерцев, П. Каптерев, В. Коротов, А. Макаренко, С. Шацький) актуалiзуемо iдею, що виховання лвдерських якостей та дiяльнiсть студентського самоврядування тюно взаемопов'язанi. Студентське самоврядування у педагогiчних ВНЗ неможливе без прояву лiдерських якостей його учаснишв.
Систему студентського самоврядування визначено як цшсний структурний механiзм, який дозволяе студентам шляхом самоорганiзовано! дiяльностi брати участь у керiвництвi справами свого колективу у взаемодп зi всiма органами управлiння ВНЗ, захищати власнi права та iнтереси, сприяе гармонiйному розвитку особистостi майбутнього фахiвця, виховуючи лiдерськi якостi, соцiальну актившсть [4, с. 7].
Мета статтг на пiдставi теоретичного та емпiричного аналiзу дiяльностi учасник1в студентського самоврядування необхвдно розробити характеристики професiйно-дiяльнiсного критерш, вiдповiднi показники та рiвнi вихованосп лiдерських якостей майбутнiх учителiв у системi студентського самоврядування.
Проведене нами опитування серед студентiв II-III курав Тернопiльського нацiонального педагогiчного унiверситету iм. В. Гнатюка, Луганського нацiонального ушверситету iм. Т. Шевченка, Полтавського нацюнального педагогiчного унiверситету iм. В. Г. Короленка засввдчило, що 56,8 % задоволеш рiвнем дiяльностi студентського самоврядування, 15,1 % вважають, що робота цього самоврядування не ввдповвдае вимогам сучасного розвитку вищо! педагопчно! школи, 18,5 % майбутнiх учителiв переконаш, що громадська дiяльнiсть,
оргашзована самоврядуванням, не завжди враховуе ïx iнтереси. На жаль, частина студентш педагогiчниx ВНЗ (близько 10 %) не бачить значущосп та цшносп в запропонованих формах громадсько1 дiяльностi, не може зрозум^и, у чому полягае ïï шнцевий результат, та пов'язати виконуванi ними доручення з пiдсумками роботи всього колективу.
Сутнiсною рисою студентського самоврядування педагопчного ВНЗ е вiдповiднiсть його роботи щлям, змiсту та структурi самоï педагогiчноï дiяльностi. Вiдомо, що сформованiсть педагогiчниx умiнь вiдображае рiвень оволодiння професiйно значущими якостями. Це також визначае розвиток педагогiчноï майстерносп майбутнix учителiв. Отже, дiяльнiсть системи студентського самоврядування стае фактором цшеспрямованого виховання, формування та розвитку вие1' сукупностi професiйниx умiнь i здiбностей учителя-вихователя.
Умiння - це базовий складник професшно^яльшсного критерiю виxованостi лщерських якостей майбутнix учителiв у системi студентського самоврядування. Так, В. Галузяк, М. Сметанський та В. Шахов визначають умшня як готовнiсть сввдомо i самостiйно виконувати практичнi i теоретичш дiï на основi засвоених знань, життевого досвiду i набутих навичок [2, с. 62]. На думку В. Сластьонша, особистiсть важливше озброгги не навичками i техшкою, а методикою виконання дiй - умшнями [9, с. 22].
Порiвнюючи лiдерську i педагогiчну дiяльнiсть, О. Улупова визначила лiдерство як вид педагопчно1' дiяльностi, тому виховання лвдерських якостей повинно бути невiд'емною складовою професiйноï пiдготовки майбутнього вчителя [11, с. 84]. Лвдерська та педагопчна дiяльностi дуже сxожi, проте розбiжнiсть випливае iз функцiй: для педагопчно1' дiяльностi провiдними е навчальна, виховна та розвивальна функцiï, а для лщерсько1' вони додатковi, провiдними ж е ri, що забезпечують ефектившсть групово1' дiяльностi.
Автори пiдручника «Педагопчна майстершсть», спираючись на дослiдження Н. Кузьмшо", виокремлюють шiсть провiдниx здiбностей до педагогiчноï дiяльностi [7, с. 28] :
1) комушкатившсть - професшна здатнiсть педагога, що характеризуеться потребою у спшкуванш, готовнiстю легко вступати в контакт, викликати позитивш емоцiï у спiврозмовника й мати задоволення вiд спiлкування;
2) перцептивш здiбностi - професiйна проникливiсть, пильшсть, педагогiчна iнтуïцiя, здатнiсть сприймати й розумии iншу людину;
3) динамiзм особистостi - здатнiсть активно впливати на iншу особистiсть;
4) емоцшна стабiльнiсть - здатнiсть володiти собою, збертати самоконтроль, здiйснювати саморегуляцiю за будь-яко1' ситуацiï, незалежно вiд сили зовшшшх чинникiв, що провокують емоцшний зрив;
5) оптимiстичне прогнозування - передбачення розвитку особистостi з орiентацiею на позитивне в нiй i перетворення всiеï структури особистостi через вплив на позитивнi якостi;
6) креатившсть - здатнiсть до творчосл, спроможностi генерувати незвичнi iдеï, ввдходити вiд традицiйниx схем, швидко вирiшувати проблемнi ситуацiï.
До структури професшно^яльшсного критерiю виxованостi лiдерськиx якостей майбутшх учителiв вiдносимо якостi, що визначили як необхвдш для органiзатора Л. Уманський та А. Лутошкш: практичшсть та глибина розуму, комунiкабельнiсть, актившсть, iнiцiативнiсть, наполегливiсть, працездатнiсть, спостережливiсть, оргашзовашсть, самостiйнiсть [12, с. 38]. Лвдер-оргашзатор, на думку цих науковцiв, повинен володии специфiчними якостями: «органiзацiйним чуттям» (псиxологiчна вибiрковiсть, практично-псиxологiчний розум, психолопчний такт), емоцiйно-вольовою дiевiстю (громадська енергшшсть, вимогливiсть, висока вимогливiсть до самого себе, критичшсть, самокритичнiсть), схильшстю до органiзаторськоï дiяльностi.
Порiвнюючи лвдера-оргашзатора i педагога, А. Лутошкiн знаходить мiж ними значну подiбнiсть: «Хороший педагог повинен бути оргашзатором. Здiбний органiзатор не може не бути педагогом. Йому доводиться виховувати шших, передавати 1'м знання органiзаторськоï, громадсько1' роботи, самому бути прикладом оргашзованосп, пiдготовленостi, дисциплiнованостi» [5, с. 15]. На думку вченого, оргашзаторсьш вмшня - це здатнiсть людини швидко й ефективно застосовувати на практищ органiзаторськi знання, дiяти з урахуванням накопиченого досвiду й певно!' ситуацп, що склалася [5, с. 16].
До структури професiйно-дiяльнiсного критерш вихованосл лiдерських якостей майбутнiх учителiв належить сила впливу лiдера на послвдовнишв (учасник1в студентського самоврядування, учшв, колег). Емоцiйно-вольова складова цього критерш включае: умiння вирiшення конфлiктних ситуацш в студентському самоврядуваннi, умiння активно реалiзувати прийняте рiшення, впевненiсть у соб^ умiння знайти оптимальну форму комушкацп та взаемодп з студентами, регулювання вiдносин в групi, умшня створювати позитивнiй мiкроклiмат, умiння конструювати взаемозв'язки та взаемовiдносини в студентському самоврядуванш.
Отже, професiйно-дiяльнiсний критерш вихованосп лiдерських якостей - це штегрований показник умiння здiйснювати лвдерську та органiзацiйну дiяльнiсть в системi студентського самоврядування.
У цьому контекст слушною е думка В. Татенко: «Якщо претендент на лвдерство боротиметься саме за лвдерство, а не за вдею чи справу, важливу для вих, вiн напевне програе i не стане лвдером у справжньому розумшш цього слова» [10, с. 32]. Осшльки здобуття професи для майбутшх учителiв е основним видом !х дiяльностi протягом навчання, то саме активна участь у студентському самоврядуванш моделюе педагопчну дiяльнiсть, створюе природш невимушенi умови для лiдерства на професшнш основi.
Дiагностику професiйно-дiяльнiсного критерш вихованосп лiдерських якостей майбутнiх учителiв проводили за допомогою двох методик.
1. Методика визначення «Комунiкативних та оргашзаторських схильностей» (КОС-2) [1, с. 42-49]. Вона застосовуеться для визначення комушкативних та оргашзаторських якостей особистосп (вмшня чiтко та швидко встановлювати дiловi та товариськ1 контакти з людьми, прагнення розширювати контакти, участь у групових заходах, вмшня впливати на людей, бажання виявляти шщативу тощо). Методика мiстить 40 запитань, на кожне з яких треба ввдповюти «Так» чи «ffi». Час виконання 10-15 хвилин. Нами окремо визначено рiвень комунiкативних та оргашзаторських схильностей. Низький рiвень прояву комушкативних схильностей дiагностуеться у 15 % студенпв, нижче середнього - 17 %, середнш - 39 %, високий - 20 %, вищий - 9 %. Низький рiвень прояву оргашзаторських схильностей спостер^аеться у 16 % майбутшх учителiв, низький - 28 %, середнш - 32 %, високий - 17%, вищий - 7 %. Результати свiдчать, що рiвень розвитку комушкативних схильностей майбутшх учителiв перевищуе оргашзаторсьш. Очевидно, це зумовлено тим, що в системi студентського самоврядування розширюеться поле спiлкування i комунiкацi! зi студентами-однолiтками, викладачами, представниками адмiнiстрацiй факультету та ВНЗ. Разом з тим потребуе удосконалення органiзацiйна складова дiяльностi органiв студентського самоврядування.
На думку Л. Орблан-Лембрик, комунiкативнi якосл та здiбностi - передумова формування сощально-психолопчно! iндивiдуальностi особистостi. Розвиненiсть тiе! чи шшо! комунiкативно! характеристики, своерiднiсть !! прояву й обумовлюе соцiально-психологiчну рiзницю мiж особистостями, особливiсть спiлкування та взаемодп в соцiумi [6, с. 43]. Саме тому розвиток комушкативних та оргашзаторських умшь е ключовим у професшно-дiяльнiсному критери вихованосп лiдерських якостей майбутнiх учителiв.
2. Методика оцшки органiзаторських здiбностей особистосп в рамках оргашзовано! групи (Л. Уманський, А. Лутошк1н, О. Чернишов, Н. Фетискш) [8, с. 244-255; 1313, с. 323-326]. Якосп ощнюються за п'ятибальною шкалою: 5 - яшсть проявляеться постiйно, яскраво виражена в особистостi, типова для не!; 4 - частше проявляеться, шж не проявляеться; 3 -ешзодично виражена якiсть, iнодi в поминш чи слабк1й формi; 2 - яшсть проявляеться дуже рiдко i малопомiтно; 1 - як1сть повшстю вiдсутня. Окрiм того, майбутнi вчителi вiдзначали тенденц^ розвитку якост1 за останнш час (б) та можливi змiни оцiнюваних якостей в найближчий перiод (в).
Отриманi результати воображено в таблицi 1.
Данi таблищ 1.1 свiдчать, що в майбутшх учителiв найменш розвиненi iндивiдуальнi особливосп в органiзаторських здiбностях. Це свiдчить про недостатнiй практичний досвiд оргашзаторсько! дiяльностi респондентiв. Оск1льки це до^дження проводилося зi студентами II-III курив, залучених до системи студентського самоврядування педагопчних ВНЗ, то природно, що вони ще не виробили власний шдив^альний стиль органiзаторсько! дiяльностi.
Бшьшють майбутнiх учителiв вказали на ввдсутшсть тенденцiй розвитку iндивiдуальних органiзаторських здiбностей в себе як зараз, так i в найближчий перiод.
Результати аналiзу вказано! методики засвiдчують, що в студенлв найбшьше розвинена вимогливiсть до iнших людей. Це пояснюеться психологiчними особливостями юнацького вшу, максималiстськими устремлiннями багатьох майбутшх учителiв. Студенти вiдзначають тенденцiю до розвитку ще! якосл в найближчий перюд.
На основi методики психолопчно! оцiнки органiзаторських здiбностей особистостi в рамках оргашзовано! групи (Л. Уманський, А. Лутошк1н, О. Чернишов, М. Фетисшн) робимо висновок, що 15 % студенпв не здатнi до самостшно! оргашзаторсько! дiяльностi, 58 % майбутшх учителiв проявляють слабк1 та середш органiзаторськi здiбностi, 21 % - мають хорошi здiбностi i лише 6 % - дуже здiбнi органiзатори.
Таблиця 1
Результати оцгнки оргашзаторських здгбностей особистостг майбутшх
учител1в
Яшсть Опис якосп Середнiй бал Тенденцп розвитку
б в
Психологiчна вибiрковiсть Здатнiсть найбiльш повно i глибоко вщображати психологiю iнших людей, розумии колектив у ходi вирiшення групового завдання. 3,2 - +
Практично-психологiчна спрямованiсть розуму Оволодiння знаниями i умшнями у сферi практично! психологи, готовшсть застосувати !х на практицi, виршення органiзаторських завдань. 2,9 +
Психолопчний такт Здатнiсть знаходити мiру пiдходу до людей при встановленш з ними взаемовiдносин i взаемодш. 3,4 + +
Суспiльна енергiйнiсть Здатнiсть «заражати» та «заряджати» енерпею iнших осiб, здатнiсть впливати на них. 3,1 +
Вимогливiсть до шших людей Здатшсть пред'являти адекватнi вимоги залежно вiд особливостей ситуаци. Вимогливють до iнших не завжди поеднуеться з вимогливiстю до себе. 3,5 +
Критичнiсть Здатшсть аналiзувати вiдхиления вiд прийнятих оргашзатором норм у дiяльностi та поведшщ iнших людей. Ця як1сть не завжди поеднуеться iз самокритичнiстю. 3,0 + +
Схильнiсть до оргашзаторсько! дiяльностi Потреба в данш дiяльностi та позитивш вiдчуття при И виконаннi. Це не намагання командувати, стати над шшими, головувати. 3,3 + +
Iндивiдуальнi особливостi в оргашзаторських здiбностях особистостi Прояв органiзаторських здiбностей в рiзних видах дiяльностi, здатшсть гарно оргашзовувати й ровесникш, i молодших. Умiния гарно керувати як оргашзаторами, так i безпосереднiми виконавцями. 2,8
Провести додаткову дiагностику професшно^яльшсного критерш вихованосл лiдерських якостей майбутшх учителiв допомiг аналiз вiдповiдей на запитання анкети.
Наведемо найбшьш типовi ввдповвд на запитання «Чи потрiбно виховувати лвдерсьш якостi у майбутнiх учителiв? Чому?»: «Так, потрiбно, бо вчитель це лвдер, i його мають на^дувати учнi (дии)» (Наталiя К.), «Безумовно так, адже за вчителем буде стояти колектив, який треба вести, розвивати» (Мар'яна С.), «Звичайно, оск1льки вчитель для дитини е також духовним наставником, тому мае бути гарним прикладом вольово! людини» (Тетяна М.). Бачимо, що студенти пов'язують лiдерство в студентському самоврядуванш з майбутньою професiйною дiяльнiстю.
Аналiз науково! лiтератури та опитування дають можливють виокремити такi показники професшно^яльшсного критерiю вихованостi лiдерських якостей: лiдерськi вмтня (умшня впливати на оточуючих, 1хню поведiнку), комуткативт вмтня (умшня продуктивно стлкуватися з iншими студентами, готовшсть легко вступати в контакт i вести продуктивний дiалог), оргашзаторсьш вмтня (здатшсть майбутнього вчителя швидко й ефективно застосовувати на практищ органiзаторськi знання, дiяти з урахуванням певно! ситуацп, що склалася, i набутого в студентському самоврядуваннi досв^) та вмтня впливати на по^довниюв (умшня вирiшувати конфлiктнi ситуаци в студентському самоврядуванш, регулювати ввдносини, створювати позитивний мiкроклiмат, конструювати взаемозв'язки та взаемоввдносини в студентському середовищi).
Аналiз теоретичних напрацювань та емпiричних до^джень дае пiдстави для характеристики рiвнiв вихованостi лiдерських якостей майбутнiх учителiв за професшно-дiяльнiсним критерiем - високого, середнього та низького.
Високий рiвень вихованостi лiдерських якостей за професшно^яльшсним критерiем характеризуеться: здатнiстю впливати на шших студентiв, 1х поведiнку непомiтно для них самих, мати яскраво виражену потребу в спшкуванш зi студентами, проявляти готовнiсть легко вступати в комушкативний контакт, отримувати задоволення вiд дiяльностi в студентському самоврядуванш, здатшстю швидко застосовувати оргашзаторсьш знання й умiння в самоуправлшш, моделюючи таким чином майбутню професшну педагогiчну дiяльнiсть; вiдповiдально виконувати колективш доручення.
Середнiй рiвень вихованостi лвдерських якостей за професiйно-дiяльнiсним критерiем проявляеться так: у спiльнiй дiяльностi зi сво1ми товаришами-студентами грае виконавську роль, вiдчувае труднощi при виборi доцшьних способi та прийомiв в оргашзаторсьшй дiяльностi, колективне доручення може виконувати з використанням порад, допомоги; сприяе встановленню позитивного мiкроклiмату в середовищi студентського самоврядування.
Низький рiвень вихованосп лiдерських якостей за професiйно-дiяльнiсним критерiем мае наступнi показники: у стльнш дiяльностi зi сво1ми товаришами-студентами проявляеться стримано, рiдко дiлиться сво1ми вдеями, думками, не виявляе активностi. Оргашзаторсьш умшня недостатньо сформоваш. Колективне доручення може виконати лише тд безпосередшм контролем.
З метою цiлiсного виховання лвдерських якостей майбутнiх учителiв у системi студентського самоврядування розроблена вiдповiдна методика та молодiжний проект «Школа мюцевого i студентського самоврядування «Лiдер майбутнього».
Л1ТЕРАТУРА
1. Батаршев А. В. Психодиагностика способности к общению, или как определить организаторские и коммуникативные качества личности / А. В. Батаршев. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 176 с.
2. Галузяк В. М. Педагопка: навч. помбник / В. М. Галузяк, М. I. Сметанський, В. I. Шахов. - 4-е вид., випр. i доп. - Вiнниця: Державна картографiчна фабрика, 2007. - 400 с.
3. Кращенко Ю. П. Виховання лщерських якостей майбутшх учителiв у Полтавському молодiжному проекп «Школа мкцевого i студентського самоврядування ^<Лiдер майбутнього» / Ю. П. Кращенко // Науковi записки Тернопiльського нацiонального педагопчного ун1верситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя: Педагогiка. - 2011. - № 3. - С. 398-404.
4. Кращенко Ю. П. Виховання лвдерських якостей майбутшх учителiв у системi студентського самоврядування: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Ю. П. Кращенко. - К., 2012. - 20 с.
5. Лутошкин А. Н. Как вести за собой: старшеклассникам об основах организаторской работы / А. Н. Лутошкин. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1986. - 208 с.
6. Орблан-Лембрик Л. Е. Особислсть у контекстi сощально-психолопчно! парадигми / Л. Е. Орблан-Лембрик // Сощально-психолопчний вимiр демократичних перетворень в Украш; за ред. С. Д. Максименка, Ю. Ж. Шайгородського та iн. - К., 2003. - С. 378-391.
7. Педагопчна майстершсть пiдручиик / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос, О. Г. Мирошник, В. А. Семиченко, Н. М. Тарасевич; за ред. I. А. Зязюна. - 3-е вид., доп. i перероб. - К. : СПД Богданова А. М., 2008. - 376 с.
8. Психологическая школа молодежных лидеров / А. С. Чернышев, Ю. А. Лунев, Ю. Л. Лобков, С. В. Сарычев. - М., 2005. - 275 с.
9. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В. А. Сластенин. - М.: Просвещение, 1976. - 160 с.
10. Татенко В. Про парадокси лщерства / В. Татенко // Психолог. - 2006. - № 5. - С. 31-32.
11. Улупова О. Пор1вняльний аналiз особливостей педагопчно! та лвдерсько! дiяльностей з метою тдвищення якост професшно! тдготовки майбутшх вчителiв / О. Улупова // Гумашзащя навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. - Слов'янськ, 2009. - Вип. ХЬУШ. - С. 89-84.
12. Уманский Л. И. Психология и педагогика работы комсорга / Л. И. Уманский, А. Н. Лутошкин. - 3-е изд. - М.: Молодая гвардия, 1984. - 206 с.
13. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. -490 с.
