CC BY
14
© Неханевич О. Б., Курята О. В., Корншова Т. В., Нштенко В. О., Летюча Н. П.
УДК 616.12-008:616.126.422:616.126.2-5:796.332-051
1Неханевич О. Б., 1Курята О. В., 2Корн'лова Т. В., 2Нiкiтенко В. О.,
3Летюча Н. П.
Р1ВЕНЬ Ф1ЗИЧНОТ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ТА П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 У СТУДЕНТ1В З ОЗНАКАМИ Г1ПЕРМОБ1ЛЬНОСТ1 СУГЛОБ1В
1ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Днiпро) 2Днiпропетровський мiський центр л^увально'Г фiзкультури та спортивно'Г медицини при КЗ «Дитяча ктшчна лiкарня № 5» (м. Днiпро) 3КЗ «Днтропетровська мiська студентська пол^лЫка «ДОР»
(м. Днiпро)
olegmed@inbox.ru
Дана робота виконувалась у в1дпов1дност1 з планом науково-дослщно! теми «Медико-бюлопчне забезпечення ф1зично! реаб1л1тацИ, спортивних та оздоровчих тренувань» (№ державно! реестрацп 0113и007653) кафедри ф1зично! реаб1л1тацИ, спортивно! медицини та валеологи ДЗ «Дыпропетров-ська медична академ1я МОЗ Укра!ни».
Вступ. Процес навчання у сучасному вищому навчальному заклад1 характеризуемся динам1чню-тю, високою 1нтенсивн1стю, пщвищеним об'емом навчальних технолог1й, що пред'являе висок ви-моги до стану здоров'я студенпв. Р1вень здоров'я в свою чергу залежить в1д соц1ально-економ1чних та г1г1ено-еколог1чних умов, харчування, вщпочин-ку, умов життя, р1вня культури, осв1ти, стану охоро-ни здоров'я та медично! науки, в1д ступеню рухово! активност1 людини. В свою чергу мета ф1зичного виховання полягае у вихованн всеб1чно розвинено! особистост1 п1дготовлено! до побутово! та трудово! д1яльност1 [5].
Ефективн1сть занять з ф1зичного виховання залежить не ттьки в1д стану основних функцюналь-них систем орган1зму та ф1зично! п1дготовки, а й в1д конституцмних особливостей людини, проявами яких е антропометричн параметри та функцюналь-н показники. На думку багатьох спец1ал1ст1в саме ц1 дан1 можуть виступати в якост1 критер1!в для визна-чення оптимального об'ему ф1зичних навантажень [10,11,13]. Маючи достатню 1нформац1ю про осо-бливост1 ф1зичного розвитку, а саме стану опорно-рухового апарату, можна запоб1гти небажаних скарг та травматизаци при виконанн1 ф1зичних вправ.
Одн1ею з 1ндив1дуальних особливостей орган1з-му, яка дозволяе виконувати рухов1 д1! з великою ампл1тудою, е гнучкють. П1д гнучк1стю розум1ють морфофункцюнальы властивост1 опорно-рухового апарату, як1 визначають рухливють його ланок [2,12]. М1рою гнучкост1 е ампл1туда рух1в у суглобах [6]. Деяк автори [4,8] вщзначають, що на заняттях з ф1зичного виховання можна швидко домогтись результат у розвитку гнучкост1. Але розвивати !! до граничних величин немае потреби. Багато науковц1в вказують на те, що надм1рна розтягнутють м'яз1в, зв'язок та сухожиль може призвести до нестабть-ност1 опорно-рухового апарату, а отже вщповщно
до травмування та несприятливих наслщюв [3,4,7]. Тому, високий р1вень розвитку гнучкост1 е одним 1з основних чинниюв, що забезпечуе з одного боку достатню ф1зичну пщготовленють та спортивну май-стерн1сть, а з Ышого - п1двищуе в1ропднють отри-мання травм опорно-рухового апарату [1,7].
Вщомост науково-методично! л1тератури свщ-чать, що п1двищена гнучк1сть або пперрухливють у суглобах може бути не ттьки результатом ф1зичних тренувань, а й спадковим фактором, який впливае на ф1зичний розвиток та стан здоров'я. Вона може бути вщображенням системних патолопчних проце-с1в формування, дозр1вання та деградац1! сполучно! тканини з ураженням життево важливих внутр1шн1х орган1в (серця, крупних судин та Ы.). Тому п1двищена гнучкють може стати критер1ем в1дбору для подаль-шого та поглибленого медичного обстеження [1,2].
Метою роботи стало вивчення впливу пщви-щено! рухливост1 у суглобах на показники ф1зичного розвитку, функц1онального стану, ф1зично! пщготов-леност1 та ф1зичного здоров'я студент1в медичного вузу.
Для досягнення поставлено! мети були поставлен! наступи завдання:
1. Визначити розповсюдженють ознак пперрух-ливост1 суглоб1в серед студент1в медично! академи.
2. Досл1дити особливост1 ф1зичного розвитку, функц1онального стану, ф1зично! пщготовленост1 та ф1зичного здоров'я студент1в.
3. Встановити вплив пщвищено! рухливост1 у суглобах на показники ф1зичного розвитку, ф1зично! працездатност1, ф1зично! пщготовленост1 та ф1зич-ного здоров'я студент1в.
Об'ект I методи досл1дження. Для виршення поставлених завдань нами була обстежена 51 студентка 1-2 курсу ДЗ «Дыпропетровська медична ака-дем1я МОЗ Укра!ни», як1 за станом здоров'я були роз-подтеы до основно! медично! групи I займалися за програмою ф1зичного виховання для медичних вуз1в. В дослщжены взяли участь студентки у вщ1 в1д 17 до 20 роюв, що в середньому становило 18,9±0,1 рок1в.
Для постановки проблеми ми провели анал1з на-уково-методично! лггератури за останн1 10 рок1в, за допомогою анкетування отримали дан1 щодо самоо-ц1нки здоров'я, ф1зичний розвиток дослщжували ан-
тропометричним методом. Кжычы ознаки ппермо-бтьност дiагностувались за критерiями Р. Beighton [11] за дев'ятибальною шкалою (за кожну позитив-ну ознаку додавали по одному балу). Дiагностично значущими вважалися: пасивне розгинання п'ятого пальця кист в п'ясно-фаланговому суглобi бiльш, нiж 90е з обох боюв; пасивне приведення першо-го пальця кистi до долонно! поверхнi на обох руках; пасивне перерозгинання нижых та верхнiх кш^вок в колiнних та лiктьових суглобах вщповщно бiльш, нiж на 10е; з вихiдного положення стоячи згинання тулу-ба вперед з доторканням долонь обох рук до полу. ОцЫку проводили за наступною шкалою: 0-3 бали - нормальна рухливють у суглобах, 4-6 балiв - по-мiрно виражена гiпермобiльнiсть, 7-9 балiв - значна гiпермобiльнiсть суглобiв.
Рiвень фiзичного здоров'я дослiджували за методикою Г.Л. Апанасенко, де за бальною шкалою оцшювались масо-ростовий та силовий шдекси, життевий показник, подвмний добуток i час вщ-новлення частоти пульсу пiсля 20 присщань за 30 с. Фiзичну працездатнiсть оцiнювали за допомогою тесту Руф'е [3].
ОцЫка фiзичних якостей проводилась iз засто-суванням тес^в з фiзичноI пiдготовленостi: оцiнку розвитку силових показникiв проводили за даними тесту «згинання та розгинання рук в упорi лежачи на пщлоз^>, розвиток якост швидкостi оцiнювали за часом б^ на 30 м, 60 м та плавання на 25 м, швид-кiсно-силовi якост - за допомогою тесту «стрибок у довжину з мiсця», витривалють - за даними 12-хви-линного б^, спритнiсть - за даними човникового б^ 4х9 м, силову витривалють - за тестом «пщнг мання тулуба з положення лежачи за 1 хв.».
Статистичну обробку отриманих результатв здмснювали за допомогою пакету лщензмних при-кладних програм БТАНЭТЮА (6.1, серм-ний номер А0АР909Е415822РА). Ана-лiзували вид розподту показникiв за допомогою W-критерiю Шатро-Утка. Визначали достовiрностi вiдмiнностей мiж показниками з урахуванням типу розподту за допомогою притерт Стьюдента та 1_1-критерю Манна-У^-нi для кiлькiсних показниюв i критерiю Xl-Пiрсона для якюних. Встановлюючи взаемозв'язок мiж факторами, засто-совували кореляцiйний аналiз за по-казником Пiрсона (г). Для визначення впливу факторiв, що дослiджуються, на групи обстеження використовували дисперсмний аналiз ANOVA/MANOVA. Пороговим рiвнем статистично! значимой отриманих результатiв було взято р<0,05) [9].
Робота проводилась з дотриманням нормативних документiв комiсií з медич-но! етики, розроблених з урахуванням положень Конвенци Ради бвропи «Про захист прав гщност людини в аспектi бiомедицини» (1997 р.) та Хельсшксько! декJlарацií Всесвггньо! медично! асо^а-цií (2008 р.). Обстежен спортсмени та !х
батьки перед початком шформувались про завдан-ня, хiд та можливi негативы наслщки дослiдження та надавали письмову згоду на його проведення.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення.
При дослщжены рухливостi у суглобах студенев було визначено, що в середньому показник складае 4,6±0,4 бали, що загалом вщповщае середньому ступеню рухливостг Залежно вiд рiвня виразностi суглобових проявiв студентки розподiлились таким чином: до першо! групи ми вщнесли осiб з легким ступенем рухливост у суглобах, що склало 18 студенток (35,3%), другу групу представили 22 (43,1%) студенток iз середым ступенем рухливост та 11 (21,6%) студенток увмшли до 3 групи, як мали ви-ражену ступшь рухливостi суглобiв.
Аналiз антропометричних даних вказував на зна-чне зниження силових показниюв за результатами кистьово! динамометрií у представниць 2 та 3 груп. Спостер^алось статистично значиме зниження силового Ыдексу у студенток з середым та вираже-ним ступенем рухливостi, що склало 35,4±2,9 кг та
Таблиця 1.
Розподш студенток у групах пор1вняння за р1внями ф1зичноГ працездатност1
Р1вень ф1зично|' працездатност1 Групи пор1вняння
1 група (п=14) 2 група (п=14) 3 група (п=9)
Низький 7,5% 22,0%*
Нижче середнього 21,0% 64,0%* 12,0%
Середн1й 50,0%* 21,0% 44,0%
Вище середнього 7,5% 7,5,0% 22,0%
Високий 14,0%* 7,5,0%
Примггка: * — р<0,05.
Таблиця 2.
Анал1з рухових якостей у групах пор1вняння
Рухов1 якост1 Групи пор1вняння
1 група (п=18) 2 група (п=22) 3 група (п=11)
Силов1 показники за тестом «згинання та розгинання рук в упор1 лежачи на пщлоз1», од 23,0±2,3* 18,6±1,3 18,6±0,7
Якост1 швидкост1 за часом: б1гу на 30 м, с б1гу на 60 м, с плавання на 25 м, с 4,7±0,1* 9,9 ±0,2* 29,01 ±0,01 * 5,1 ±0,1 10,4±0,2 35,02±0,02 5,1±0,2 10,7±0,2 37,13±0,04
Швидк1сно-силов1 якост1 за тестом «стрибок у довжину з мюця», см 193,1 ±17,0* 180,7±4,5 178,5±6,1
Витривалють за часом 12-хвилинного б1гу, м 2229,4±137,1* 1930,5±109,8 1810,0±126,9
Силова витривал1сть за тестом «пщшмання тулуба з положення лежачи за 1 хв», од 40,9±1,7* 36,1±1,6 38,0±1,4
Спритнють за даними човникового б1гу 4х9 м, с 10,5±0,2* 11,1 ±0,1 11,2±0,2
Примггка: * — р<0,05.
33,5±3,4 кг вщповщно, у пор1внянн1 з1 студентками з легким ступенем рухливост1 суглоб1в (43,5±3,3 кг, р<0,05).
При вивченн1 ф1зично! працездатност1 за тестом Руф'е було встановлено, що у студенток друго! групи цей показник склав 10,5±1,0 бали, а в трет1й - 10,5±1,2 бали, що загалом вщповщае р1вню нижче в1д середнього. Вони мали достов1рно нижч1 показ-ники, н1ж в перш1й груп1 8,6±0,8 бали (р<0,05), що в1дпов1дае середньому р1вню ф1зично! працездат-ност1. Для встановлення р1зниц1 в групах, за яюсними р1внями ф1зично! працездатност1 було застосовано критерм х1-П1рсона. Результати анал1зу вказали на статистично значиме збтьшення представниць з високим та середым р1внями ф1зично! працездат-ност1 серед 1 групи, натомють у 2 та 3 групах було бтыше студенток з р1внями нижче середнього та низьким, вщповщно (табл. 1).
За до по м о го ю про веде но го одно факторного дисперсмного анал1зу результат1в тестування ру-хових якостей було отримано дан1, що св1дчать про вплив на них об'ему рух1в у суглобах (табл. 2).
Дан1 таблиц! 2 вказують на залежнють осно-вних показниюв ф1зично! п1дготовленост1 в1д якост1 гнучкост1. Це п1дтверджуе ствердження багатьох на-уковц1в, як1 в1дносять гнучюсть до базових якостей. У Ыших показниках ф1зично! п1дготовленост1 не було достов1рно! статистично! р1зниц1, однак було вияв-лено тенденц1ю до попршення результат1в у студенток, що вщносилися до груп з середым та вираже-ним ступенями рухливост1 у суглобах.
Також нами анал1зувались дан1 щодо зв'язку по-казниюв гнучкост1 з р1внем здоров'я. За методом анкетування ми запропонували студенткам оцшити р1вень свого здоров'я. При анал1з1 даних опитуван-ня було виявлено, що студентки з друго! та третьо! груп оцшюють р1вень свого здоров'я значно нижче у пор1внянн1 з сво!ми однол1тками з першо! групи. Ц1 дан1 пщтвердились статистичними методами,
де достов1рно прший показник був у студенток, як мали середн1й ступень (7,5±0,5 бал1в) та виражений ступ1нь рухливост1 у суглобах (7,7±1,0 бал1в) у пор1в-нянн1 з1 студентками з легким ступенем рухливост1 у суглобах (8,6±0,8 бал1в, р<0,05). Ц1 дан1 були пщ-тверджен1 при досл1дженн1 ф1зичного здоров'я студенток за методикою Г.Л. Апанасенко. Так, в середньому у перший груп1 р1вень здоров'я склав 7,7±0,7 бал1в, що статистично значимо бтыше, н1ж в друпй та трет1й групах (6,2±0,7 бал1в та 6,0±0,6 бал1в вщповщно, р<0,05).
Висновки
1. Встановлено, що середнм показник рухливос-т1 у суглобах д1вчат складае 4,6±0,4 бали, що вщповщае середньому ступеню.
2. У студенток, як1 вщносяться до груп з середым та вираженим ступенями рухливост1 у суглобах си-ловий 1ндекс, ф1зична працездатнють та самооц1нка здоров'я достов1рно нижче н1ж у студент1в з легкою ступеню рухливост1 у суглобах.
3. Доведено, що у студент1в, як1 мають вираже-ну рухлив1сть у суглобах показники швидкост1, сили, швидкюно-силових якостей, витривалост1 та р1вень ф1зично! п1дготовленост1 достов1рно нижче.
4. Негативний вплив фактору пперрухливост1 у суглобах на показники ф1зичного розвитку, функцг онального стану, ф1зично! п1дготовленост1 та ф1зич-ного здоров'я потребуе корекци навантажень п1д час ф1зичного виховання студент1в з п1двищеною гнучк1стю.
Перспективи подальших досл1джень поляга-ють у б1льш поглибленому вивчен1 стану здоров'я студент1в з вираженим ступенем рухливост1 у суглобах, сп1вставленн1 зовншых ознак г1перрухливост1 суглоб1в з1 змшами у внутр1шн1х органах та системах, що може говорити про системнють враження сполучно! тканини та розробц1 1ндив1дуального пщ-ходу до навчально-тренувального процесу у таких студент1в.
Л^ература
9.
10.
11. 12.
13.
Алтер М.Дж. Наука о гибкости / Майкл Дж. Алтер. - К.: Олимпийская литература, 2001. - 423 с.
Беленький А.Г. Гипермобильный синдром - системное не воспалительное заболевание соединительной ткани / А.Г. Беленький // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 3 (207). - С. 3-4.
Григорович Е.С. Физическая культура / Е.С. Григорович, В.А. Переверзев. - Минск, 2009. - 245 с. Ильинич В.И. Физическая культура студента / В.И. Ильинич. - М.: Гардарики, 2005. - С. 228-229.
Лоза Т. Пошук шляхiв пщвищення рiвня здоров'я студенев: теоретичний аспект / Т. Лоза // Спортивний вюник Придшпров'я. - 2012. - № 2. - С. 33-36.
Романенко В.А. Диагностика двигательных способностей. Учебное пособие / В.А. Романенко. - Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005. - С. 73-78.
Руда 1.6. Аналiз локалiзацN травм опорно-рухового апарату в аспект спещальних вимог до розвитку гнучкост в художшй пмнастищ / 1.6. Руда, В.Ю. СоЫна // Молода спортивна наука Укра'ши. - 2009. - Вип. 13, Т. 3. - С. 150-153. Шиян Б.М. Теорiя i методика фiзичного виховання школярiв. Ч. 1. / Б.М. Шиян. - Тернопшь: Навчальна книга, 2012. - С. 224-233. Халафян А.А. STATISTICA 6. Статистический анализ данных / А.А. Халафян. - М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. - 512 с. Харитонова Л.Г. Дисплазия соединительной ткани и ее значимость в процессе физического воспитания и занятий спортом культура / Л.Г Харитонова // Теория и практика физической культуры. - 2010. - № 7. - С. 29-33. Beighton Р. Hypermobility of Joints / Р. Beighton, R. Grahame, H. Bird. - New York: Springer, 2012. - 204 р. Garcia-Campayo J. Joint hypermobility and anxiety: the state of the art / J. Garcia-Campayo, E. Asso, M. Alda // Curr. Psychiatry Rep. - 2011. - V. 13 (1). - P. 18-25.
Knee function in 10-year-old children and adults with generalised joint hypermobility / B. Juul-Kristensen, H. Hansen, E.B. Simonsen [et а!.] // Knee. - 2012. - P. 12.
УДК 616.12-008:616.126.422:616.126.2-5:796.332-051
Р1ВЕНЬ Ф1ЗИЧНОТ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ТА П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 У СТУДЕНТ1В З ОЗНАКАМИ ППЕРМОБШЬНОСТ! СУГЛОБ1В
Неханевич О. Б., Курята О. В., Корншова Т. В., НЫтенко В. О., Летюча Н. П.
Резюме. Метою нашого дослщження стало вивчення впливу пщвищено|' рухливост у суглобах на показники фiзичного розвитку, функцюнального стану, фiзичноi пщготовленос^ та фiзичного здоров'я студенев.
Нами була обстежена 51 студентка 1-2 курсу Днтропетровсько! медично! академи у вщ вiд 17 до 20 роюв, якi за станом здоров'я були розподтеы до основно! медично! групи. В po6oTi доведено негативний вплив фактору пперрухливост у суглобах на показники, як дослiджувались, що потребуе корекци навантажень пщ час фiзичного виховання студенпв з пiдвищеною гнучкiстю.
Ключовi слова: фiзична працездатнiсть, фiзична пiдготовленiсть, фiзичне здоров'я, гiпермобiльнiсть суглобiв.
УДК 616.12-008:616.126.422:616.126.2-5:796.332-051
УРОВЕНЬ ФИЗИЧЕСКОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ И ПОДГОТОВЛЕННОСТИ У СТУДЕНТОВ С ПРИЗНАКАМИ ГИПЕРМОБИЛЬНОСТИ СУСТАВОВ
Неханевич О. Б., Курята А. В., Корнилова Т. В., Никитенко В. А., Летучая Н. П.
Резюме. Целью нашего исследования стало изучение влияния повышенной подвижности в суставах на показатели физического развития, функционального состояния, физической подготовленности и физического здоровья студентов. Нами была обследована 51 студентка 1-2 курса Днепропетровской медицинской академии в возрасте от 17 до 20 лет, которые по состоянию здоровья были распределены в основную медицинскую группу. В работе доказано негативное влияние фактора гиперподвижности в суставах на исследуемые показатели, что требует коррекции нагрузок во время физического воспитания студентов с повышенной гибкостью.
Ключевые слова: физическая работоспособность, физическая подготовленность, физическое здоровье, гипермобильность суставов.
UDC 616.12-008:616.126.422:616.126.2-5:796.332-051
THE PHYSICAL WORKING CAPACITY AND READINESS LEVEL AT STUDENTS WITH HYPERMOBILITY OF JOINTS SYMPTOMS
Nekhanevych O. B., Kuryata O. V., Kornilova T. V., Nikitenko V. O., Letuchaya N. P.
Abstract. One of the characteristics of the individual, which allows you to perform motor actions of large amplitude is flexibility. When flexibility understand morphological properties of the musculoskeletal system that determine the mobility of its parts. Some authors noted that physical education classes to quickly achieve results in development flexibility. But to develop it to the limit values is not necessary. Many scientists point out that excessive prolixity muscles, ligaments and tendons can lead to instability of the musculoskeletal system and thus according to the injury and adverse effects. Therefore, a high level of flexibility is one of the key factors that ensure on the one hand sufficient physical fitness and sportsmanship, and on the other - increases the likelihood of injuries of the musculoskeletal system.
Objective. The purpose of investigation is studying the hypermobility in joints influence on indicators of physical development, functional condition, physical readiness and physical health of students of medical high school.
Object and methods. We had been surveyed 51 student 1-2 courses of the Dnepropetrovsk medical academy at the age from 17 till 20 years which on a state of health have been distributed in the basic medical group. For the formulation of the problem we analyzed scientific and technical literature over the past 10 years, using questionnaires received information on self care, physical development studied by anthropometric method. Clinical signs of hypermobility diagnosed according to the criteria P. Beighton. The level of physical health was investigated by the method of G.L. Apanasenko. Physical performance was evaluated using Ruf'e test. Evaluation of physical properties was conducted using tests of physical fitness. Statistical analysis of the results was carried out using the license application package STATISTICA (6.1, serial number AGAR909E415822FA). Threshold level of statistical significance of the results was taken as p <0.05.
Results and conclusions. Depending on the severity of articular hypermobility students were divided on three groups. In the first group we took people with mild mobility in the joints, which amounted to 18 students (35.3%), the second group presented 22 (43.1%) students with an average degree of mobility and 11 (21.6%) students entered the 3 groups that have expressed a degree of mobility of the joints. Analysis of anthropometric data pointed to a significant reduction in power compared to the results of carpal dynamometry representatives in groups 2 and 3. There was a statistically significant reduction of the power index in students of middle and severe degree of mobility, which amounted to 35.4±2,9 kg and 33.5±3,4 kg, respectively, compared to the students with mild joint mobility (43,5±3.3 kg, p<0,05).
In the study of physical efficiency test for Ruf'e found that students in the second group the figure was 10,5±1,0 points, and the third - 10,5±1,2 points, which generally corresponds to the level below the average. They had significantly lower rates than in the first group 8,6±0,8 points (p<0,05), corresponding to an average level of physical performance. To establish differences in groups, qualitative levels of physical performance criterion was applied Xl-Pearson. The analysis indicated a statistically significant increase in representatives of high and medium levels of physical performance among group 1, while in groups 2 and 3 had more students with lower levels of medium and low, respectively (p<0,05).
In analyzing the survey data found that students in the 2 and 3 groups assess their level of care is much lower compared to their peers in the first group. These data are confirmed by statistical methods, which significantly worse figure was students who had an average degree of (7.5±0.5 points) and expressed the degree of mobility in the joints (7.7±1.0 points) compared to female students with mild the degree of mobility in the joints (8.6±0.8 points p<0,05). Thus, on average in the first group health level was 7.7±0.7 points, which is statistically significantly higher than in the second and third groups (6.2±0.7 points and 6.0±0.6 points, respectively (p <0.05).
Keywords: physical working capacity, physical readiness, physical health, hypermobility of joints.
Рецензент - проф. Бойко Д. М.
Стаття надшшла 09.02.2017 року
